Про це свідчать результати опитування проведеного тут: http://blog.i.ua/community/662/151558/

Я пишаюся Вами, пані і панове!!!

Українці!

... Коли ми з Вами стояли на Майдані за нашу Свободу – серед наших прапорів були прапори Вільної Грузії. В ті дні кожен грузин і грузинка серцем були в Києві...

Сьогодні війна прийшла на землю Грузії. Якщо твоє серце болить за Грузинський Народ – підпишися під цим коротким листом в його підтримку.

Твій лист буде відіслано до Представництва ООН в Грузії, Президентові Грузії М.Саакашвілі та до Амбасади Грузії в Україні.

ГРУЗІЄ, УКРАЇНЦІ З ТОБОЮ!

На моє тверде переконання, винен у цьому не народ, а влада (вчорашня-сьогоднішня-завтрашня). Вона незмінна. Змінюються тільки посади, а прізвища - ні. У нас сьогодні одна і та ж людина може бути міністром однієї галузі, а завтра - іншої.

При владі залишаються люди з совковим мисленням. Це - вчорашні члени КПСС та їхні діти. Потім діти передадуть владу своїм дітям. І так буде, мабуть, ще довго. Змінивши цю формулу, можна сподіватися на якісь зміни до кращого життя. А зараз в Україні проходять через кожні чотири-п'ять років вибори без вибору.

А як вважаєте Ви: хто винен більше? У своїх коментарях поясніть свою позицію.

Присвячується всім Справжнім лицарям України, тим, хто боровся за неї впродовж усіх віків існування нашої нації. Слава Україні! Героям Слава!

Лицарський Хрест (А. Підлужний та Тартак)
Дихає ліс,
Пташка на гіллі
Пісню співає, що тішить мій слух...
Я довго ріс –
Йшов через цілі,
Що тіло гартують і зміцнюють дух...
Тиха роса
Зіб'ється з трав
Криком “вперед!”, дружним тупотом ніг...
Я тут знайшов
Те, що шукав
Славу здобув і себе переміг!

Мій лицарський хрест –
Моя нагорода
За те, що не впав, за те, що не втік!
Мій лицарський хрест –
Яскрава пригода,
Що буде тривати в мені цілий вік!
Мій лицарський хрест!...

Плинуть роки,
Їх заметілі
Скроні мої пофарбують у сніг.
Я, завдяки
Шрамам на тілі,
В пам'ять свою закарбую усіх
Друзів моїх
Та ворогів -
Кого любив і кого вбивав...
Може чогось
Я не зумів,
Та не згубив, не продав, не програв...

Мій лицарський хрест –
Моя нагорода
За те, що не впав, за те, що не втік!
Мій лицарський хрест –
Яскрава пригода,
Що буде тривати в мені цілий вік!
Мій лицарський хрест!...

Тим, що загинули, й тим, що вижили,
Слово своє вдячно присвячую!
Хай ворог зиркає очима хижими,
Нехай гарчить – мені не лячно.
Хто вріс корінням, той не зламається.
Хто має стержень, той не зігнеться.
Любов до матері – найкраща порадниця.
Любов до вітчизни – ідея серця.
Лицарський хрест – відзнака для обраних –
Не завжди на грудях, а в діях і звершеннях.
Для тих, що в боях ставали хоробрими.
Для тих, що в атаки здіймалися першими.
Не відступитися від слова сказаного –
Дерти руками, зубами гризти!
У світі багато брудного й заразного,
Але той, хто хоче, залишається чистим...

Завантажити mp3 файл

фрагмент І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє

Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрість би була своя.
А то залізите на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані раю,
Немає й бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..» – «Добре, брате,
Що ж ти такеє?»

«Нехай скаже Німець.

 Ми не знаєм».
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слав'яне».
«Слав'яне! слав'яне!»
Славних прадідів великих
Правнукі погані!
І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав'янофіли
Так і претесь… І всі мови
Слав'янського люду –
Всі знаєте. А своєї
Дас[т]ьбі… Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже, –
Отойді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те щоб прості люде.
А гвалту! а крику!
«І гармонія, і сила,
Музика, та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що – не Брути!
У нас Брути! і Коклекси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров'ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
Подивиться лишень добре,
Прочитайте знову
Тую славу. Та читайте
Од слова до слова,
Не минайте ані титли,
Ніже тії коми,
Все розберіть… та й спитайте
Тойді себе: що ми?..
Чиї сини? яких батьків?
Ким? за що закуті?..
То й побачите, що ось що
Ваші славні Брути:

Раби, подножки, грязь Москви,
Варшавське сміття – ваші пани,
Ясновельможнії гетьмани.
Чого ж ви чванитеся, ви!
Сини сердешної України!
Що добре ходите в ярмі,
Ще лучше, як батьки ходили.
Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
А з їх, бувало, й лій топили.

Може, чванитесь, що братство
Віру заступило,
Що Синопом, Трапезондом
Галушки варило.
Правда!.. правда, наїдались.
А вам тепер вадить.
І на Січі мудрий німець
Картопельку садить,
А ви її купуєте,
Їсте на здоров'я
Та славите Запорожжя.
А чиєю кров'ю
Ота земля напоєна,
Що картопля родить, –
Вам байдуже. Аби добра
Була для городу!
А чванитесь, що ми Польщу
Колись завалили!..
Правда ваша: Польща впала,
Та й вас роздавила!

Так от як кров свою лили
Батьки за Москву і Варшаву,
І вам, синам, передали
Свої кайдани, свою славу!

Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
Її розпинають
Заміс[т]ь пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку,
Сліпую каліку.
Добре, ведіть, показуйте,
Нехай стара мати
Навчається, як дітей тих
Нових доглядати.
Показуйте!.. за науку,
Не турбуйтесь, буде
Материна добра плата.
Розпадеться луда
На очах ваших неситих,
Побачите славу,
Живу славу дідів своїх
І батьків лукавих.
Не дуріте самі себе,
Учітесь, читайте,
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Бо хто матір забуває,
Того бог карає,
Того діти цураються,
В хату не пускають.
Чужі люди проганяють,
І немає злому
На всій землі безконечній
Веселого дому.
Я ридаю, як згадаю
Діла незабуті
Дідів наших. Тіжкі діла!
Якби їх забути,
Я оддав би веселого
Віку половину.
Отака-то наша слава,
Слава України.
Отак і ви прочитай[те],
Щоб не сонним снились
Всі неправди, щоб розкрились
Високі могили
Перед вашими очима,
Щоб ви розпитали
Мучеників, кого, коли,
За що розпинали!
Обніміте ж, брати мої,
Найменшого брата –
Нехай мати усміхнеться,
Заплакана мати.
Благословіть дітей своїх
Твердими руками
І діточок поцілує
Вольними устами.
І забудеться срамотня
Давняя година,
І оживе добра слава,
Слава України,
І світ ясний, невечерній
Тихо засіяє…
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!

 

Заступник Глави Секретаріату Президента України Андрій Кислинський заявив, що, за наявною інформацією, політичне керівництво Російської Федерації з особливою увагою розглядає рішення щодо підтримки кандидатури Прем'єр-міністра Юлії Тимошенко на виборах Президента України після виконання умов щодо пасивної позиції Прем'єр-міністра України та її політичної сили у конфлікті з Грузією. Координація проекту «Вибори-2010» покладена на створений у Москві центр на чолі із Віктором Медведчуком. До центру також входять Сергій Клюєв, Григорій Суркіс та Олександр Задорожній. Гуманітарними проектами в Україні буде займатися Дмитро Табачник. На реалізацію проекту підтримки Юлії Тимошенко вже зарезервовано близько 1 мільярда доларів США. «Минулого тижня ми заявляли про наявність інформації щодо системної роботи Юлії Тимошенко в інтересах російської сторони. На жаль, ця інформація підтверджується. Більше того, свій Рубікон Тимошенко вже перейшла, і дороги назад, очевидно, немає. Саме з цим пов'язана її позиція щодо війни в Грузії - вона позбавлена можливості політичного маневру», - заявив А.Кислинський. «Роботу передвиборчого штабу вже фактично розпочато. До неї долучаються українські фінансово-промислові групи, які вже встигли відзначитися на підтримці проросійського проекту в 2004 році. Перебуваючи із найближчим оточенням на Сардинії, Тимошенко скликає під свої знамена «вчорашніх», які прагнуть реваншу на чолі з Медведчуком. Нещодавно, за особистим запрошенням Тимошенко Ю.В., до них приєднався і Кучма Л.Д., прилетівши в суботу на Сардинію», - наголосив заступник Глави Секретаріату Президента.«Почерк і методи цієї компанії ми дуже добре вивчили в 2004 році. Тому не має дивувати, якщо ми станемо свідками розгнузданої інформаційної кампанії, потоку брехні та шумових ефектів на кшталт нової політичної реформи чи спроб імпічменту Президента.Ми передаємо наявні матеріали до правоохоронних органів для детального вивчення. Суспільство має право почути відповідь на питання, як далеко можуть зайти політики за межу, де закінчується політична боротьба і починається зрада національних інтересів»,- підсумував А.Кислинський.  Офіційне інтернет-представництво Президента України.

Опитування: Що ви робили, якби Росія напала на Україну?

Вкотре дивуюся, яка ворожнеча існує поміж нас, українців.

Варто лише зачепити тему "москалів - сук" чи "хохлів - придурків".

 А от ЦІКАВО, як кожен з нас реагуватиме, коли росіяни будуть бомбардувати нашу землю????

Ваш варіант дописуйте у коментарях

Схоже, що у Полтаві за рік-два не буде жодної бібліотеки. Після варварського захоплення приміщення обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного це явище переросло у загрозливу хронічну хворобу.

Днями Майдан-ІНФОРМу повідомили про рейдерське захоплення приміщення Патетної науково-технічної бібліотеки, розташованої по вул. Фрунзе у самому центрі Полтави.

Нагадаємо, що місяць назад приміщення обласної дитячої бібліотеки захоплене разом з усім її майном. Робота закладу повністю паралізована. Обласна державна адміністрація не зробила з цього приводу жодних заяв.

На фото: Вивіска і вікна Патентної науково-технічної бібліотеки, яка розташована у Полтаві по вул. Фрунзе.





Майдан.

У Полтаві намагаються вирішити проблему, що виникла з появою велосипедистів-екстремалів та скутеристів. Вони використовують замість перешкод пам'ятники та інші споруди у місцях відпочинку, і зараз це набуло масового характеру. Монумент українського Кобзаря, який щойно відреставрували, - один із яскравих прикладів такого знущання над архітектурними пам'ятками, на жаль, не останній. Іноді для катання на велосипедах, скейтах та роликах використовують і дитячі майданчики, лавочки, перила, сходинки. Така неприйнятна поведінка спортсменів-аматорів наражає на небезпеку оточуючих.

Саме про це і розмовляли з головою "Руху екстремальної молоді" Дмитром Арзамасцевим та іншими активістами руху начальник управління у справах сім'ї, молоді та спорту Полтавського міськвиконкому Ігор Кислов та директор міського Центру соціальних служб Ольга Буднікова.

Загалом, у обласному центрі займаються екстремальною їздою майже 3 тисячі людей. У місті є один спеціально споруджений майданчик для велоспорту, але, як з'ясувалося, не всім він підходить.

Авторитети екстремального руху в Полтаві пропонують владі облаштувати ще кілька екстрім-майданчиків, а біля пам'ятників встановити спеціальні огорожі.

"Новини Полтавщини".