хочу сюда!
 

Оля

35 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 29-37 лет

Заметки с меткой «рейдери»

Кінотеатр «Київ»: хто ж наклав оком на споруду?



Скандал навколо кінотеатру «Київ» - не вщухає. Киянам та суспільству вже не один тиждень доводять, що колишні орендарі - дуже погані (і демонструють фото начебто занедбаного об'єкту), а от нові - цяці, і зроблять таке, що аж голова запаморочиться. І головне - будуть платити в бюджет міста більше грошей.


Що ж, нинішній мер Києва зі своєю командою, у якої вуха стирчать аж з «Еліта-центру» (за який ніхто не тільки не відповів, а й, навпаки, ще й за вміння робити оборудки та дурити людей, був наближений до бюджетних коштів), робить вигляд, що не знає, що мережа кінотеатрів КП «Київкінофільм», яка пафосно заявила про «порушення» у кінотеатрі «Київ», сама не дуже опікується тими кінотеатрами, які у неї на балансі. А там працюючих можна на пальцях перерахувати. А якщо викласти фото непрацюючих, то псевдо господарність КП «Київкінофільм» не лише впаде в око, а ще й постане питання: а з яких таких пирогів непрацюючі об'єкти доводяться до зубожіння? Та й прикидатись, що не в курсі, що кожен квиток, куплений в кінотеатрах Сінема Сіті, в ту ж мить перетворюється на долар і... відправляється до Панами на заокеанський рахунок. І що компанія DAMSI INVESTMENT INC має статус SOCIEDAD ANONIMA (анонімна компанія).

Та чому дивуватись? Конкурс поводився «чесно та відкрито», а те, що можна було у реєстр глянути, то те - навіщо?

І от які дивні збіги: не встигла КП «Київкінофільм» розказати на своїй сторінці у ФБ про «виявлені порушення» у кінотеатрі «Київ» та наголосити про те, що фото «жахливого стану» приміщення будуть викладені пізніше, як вже через короткий час аналогічна інформація з'являється у багатьох ЗМІ, і, диво... з фото. І в кожному матеріалі є акцент на те, що в засновниках є регіонал Рафальський (син екс-заступника голови Адміністрації президента України часів Кучми-Медведчука), але жодним чином не обмовившись, що злі язики пліткують, що деякі ниточки цього скандалу тягнуться до іншого представника АП, але вже часів Порошенка - Ложкіна. Проте, розганяючи «зубожіння», замовники якось випустили з виду, що п’ятого травня цього року у кінотеатрі «Київ» відбувся Перший міжнародний Kyiv Jewish Forum, в якому взяли участь Ложкін, Порошенко та багато інших грошовитих і відомих людей, які точно не проводили б захід в умовах «облуплених стін» та «руїн». Хоча група, яка з використанням узаконених тітушок захопила кінотеатр, у курсі: навіть, якщо ложечки знайдуться, осад - лишиться.

Щоправда, співрозмовник «КЗ», який погодився дати інтерв'ю з приводу ситуації навколо кінотеатру «Київ», переконаний, що Кличка ввели в оману його підлеглі і ті, хто сьогодні паразитує у виконавчій владі КМДА. Всім же відомо, що ретельно розібратись в справжніх обставинах справи без пильного підходу - просто не можливо фізично, і рішення зазвичай формується радниками, в яких (у даному випадку) є власні інтереси. Без сумніву, якби мер розібрався особисто, то його рейтинг і довіра до влади в очах киян одразу б зросла, бо, насправді, Кличко, скоріш за все, не володіє точною і достовірною інформацією з приводу цього конфлікту, що підтверджують і ті заяви про 47.000, які по факту, є 270.000, і те, що ніякого там кіно немає, а є тільки більярд і гральні автомати.

Володимир Власенко є одним з суборендарів в кінотеатрі «Київ», особа, котра в далеких 1999-2000 роках стала суборендатором і заїхала до будівлі, у якої навіть нормального відремонтованого даху не було, бо владі на той час не вистачало коштів на елементарні соціальні програми, а не те, що на ремонти будівель. Навіть, коли будівлі в центрі міста. і Володимир, як і інші суборендатори, вкладав і власні кошти у приведення будівлі до якісного стану. Тож, він у курсі не лише багатьох питань, а й справжнього стану приміщення, про яке нині так голосно кричать в усіх ЗМІ.

Пане Володимире, скажіть, те, що відбулося, здається, друга спроба рейдерського захоплення кінотеатру? Адже перша була за часів Януковича, і лише поява у засновниках прізвища Рафальського його зупинила. Як Ви вважаєте, чи пов'язані вони між собою і чим вони схожі?

Насправді, спроб було не одна, і не дві. Будівлю завжди хтось хотів прибрати у приватну власність. Знаю точно, що директор кінотеатру, щоб хоч якимось чином захиститись від таких нападів, особисто вносила її в реєстр пам’яток архітектури.

Щодо рейдерства часів Януковича, інформація була. Але у той період часу все вирішилось так, що не зачепило ані роботу кінотеатру, ані суборендаторів. Тож я мало що знаю про той випадок, окрім того, що тоді рейдерство вдалося відбити. Щодо сьогоднішніх подій, які називають «інвентаризацією», а насправді, це більше схоже на привласнення майна і зловживання службовим становищем, то тут у мене виникло здивування і декілька питань, серед яких, зокрема, і таке: а де були «інвентаризатори від влади», коли у 2000 році в розваленому і аварійному будинку, в якому і кіно на той час не показували, відбувався перший за п'ятдесят років капітальний ремонт, а кінотеатр було повністю реконструйовано? Тоді було не цікаво і всі займались ринками і ділили заводи? Звісно, хто ж хоче вкладати гроші? Краще «проводити інвентаризацію» того, до чого маєш далеке відношення, але за роки чужої праці і вкладень стало ласим шматочком. А чим ці рейдерства схожі, так це тим, що є бажання захопити приміщення за підтримки адмінресурсу. Але у другому випадку - недопрацьована юридична база. Все робилось поспіхом, на ходу і з порушеннями закону. Саме тому і зробили це захоплення, використовуючи муніципальну охорону Києва, яка є приватною структурою, яку, до того ж, фінансують з бюджету міста.

На Вашу думку, хто стоїть за другим рейдерством і чому було застосовано Муніципальну охорону Києва, не дочекавшись рішень судів. Влада знає, що у неї слабкі шанси і суди вона програє?

Це - перший випадок таких зухвалих дій муніципальної охорони і, думаю, не останній. Вказівку на такі заходи можна отримати лише за підтримки когось із влади і з використанням адмінресурсу. До того ж, з наших джерел, є підтвердження, що була команда зачистити справжніх орендарів у будь-який спосіб. Інша річ, що Кличка, скоріш за все, ввели в оману, не пояснивши юридичний бік ситуації, чим витягнули ще одну цеглину з його рейтингу. А от розібратись - не завадило б. Правильно розставлені акценти та бажання зберегти останній осередок справжнього інтелектуального і культового кінематографу, звісно, показали б киянам, що він таки з повагою ставиться до людей і уважно вивчає конфліктні проблеми, занурюючись у факти, а не керуючись плітками.

Мережа кінотеатрів КП «Київкінофільм» 13 червня повідомляє, про порушення санітарних, протипожежних та технічних норм у кіноапаратних та службових приміщеннях, порушення вимог до електромереж, вентиляції у кінотеатрі, відсутність евакуаційних виходів, неузгоджені з Департаментом комунальної власності та Департаментом охорони культурної спадщини перепланування тощо. А також розказує про підвальні приміщення, через які проведено всі комунікації і які, з їхньої точки зору, «фактично доведено до руїн». Також вона повідомляє, що повний перелік порушень разом з фото- і відеоматеріалами буде надано незабаром, а вже за декілька годин пішли матеріали з фото. Ви, як суборендар, що можете сказати з приводу розігнаних фото по усіх ЗМІ і з якою метою це робилось?

З моєї точки зору, це - замовний матеріал! І їх було багато, аж шквал. Але всім відомо, що кінотеатр «Київ» є взірцем кінотеатрів. Все ж силами нинішнього орендаря з руїн не лише відновили приміщення, а й влаштували оснащення кінотеатру найсучаснішими технологіями, що, зокрема, відображено і у Вікіпедії. Тож говорити про «занепад» приміщень (показуючи підвал, що є бомбосховищем і куди ніхто не мав доступу, відколи почалася війна), коли з занедбаної будівлі, яка нікому не була цікава до 2000 року, зробили один з найкращих кінотеатрів, трошки дивно. І повинен наголосити, що ми, суборендарі, все ж чудово розуміємо: 20 років не помічали, як живе кінотеатр, і в один день - прозріли. До речі, повинен зробити офіційну заяву, що частина оприлюднених фото взагалі не з приміщення кінотеатру.

(Справжній «занепад». Фото з особистої сторінки ФБ Бориса Ложкіна, від 5 травня 2019 року)

І, звісно, я не маю права радити колективу, але я б все ж, на їхньому місці, звернувся до суду із вимогою надати спростування по певних фото, бо читачі ж не в курсі, що їхніми емоціями вирішили маніпулювати. А от що саме зараз відбувається в приміщенні кінотеатру, важко уявити, тому що «ламати не будувати», такі самі дії відбувались і на спорткомплексі «Восход», де за дві години потрощили все, що встигли. Не можна виключати, що завтра будівля взагалі палахне, як центральний гастроном, або кінотеатр «Жовтень». Чітко відслідковується лінія боротьби саме за приміщення, а не за його наповнення.

Однією з претензій, яку озвучували ЗМІ, було невдоволення, що раніше у правому крилі будівлі колись розташовувався кінозал на 250 місць, а «Культурний центр» віддав його піцерії Mister Cat. Можете прокоментувати таку заяву?

Точно можна стверджувати, що кінозалу там вже не існувало більше 20 років. У 90 роках там був салон меблів. Рішенням сесії депутатів цільове призначення було змінено з салону меблів на заклад громадського харчування. Тоді влада просила наше підприємство увійти в реконструкцію кінотеатру як інвестора ЦМК і вкласти в аварійну Будівлю 586.519$ США, і ми вклали ці кошти. Цей фасад будівлі, вітражі, частковий ремонт приміщення кінотеатру, заміна електропроводки і таке інше. Всі чомусь думають, що кінотеатр «Київ» такий був завжди. Спустіться в бомбосховище, що під кінотеатром, і Ви чітко побачите, яким саме сьогодні мало б бути приміщення. За потребою, можемо надати звіти, оцінки, фото і поточний стан, в якому ми брали приміщення в 99 році. Що скажеш, сьогодні не вистачає 250 місць в правому крилі, а того, що будівля збереглася та існує завдяки нашим інвестиціям і інвестиціям Культурного Центру, визнавати відмовляються. Я розумію, що на завтра вигадають ще щось. Є банальне бажання привласнити чужий бізнес. Чесно, дивна ситуація, на форумі «invest in Kiev» мер закликає «будь-ласка, інвестуйте в Київ», я буду вашим особистим body-guard(ом), у той самий час знищує і відбирає ті інвестиції, що вже були зроблені підприємствами 20 років тому.

Неабиякий резонанс викликали і заяви, що «пожежна сигналізація в будівлі не працює - можливо, тому, що її не змінювали з 1954 року. Пожежні виходи з обох залів («Червоного» і «Синього») закриті дверима і гратами». Це не перебільшення?

А давайте поцікавимось цим питанням у представників пожежної охорони, яка цей об'єкт перевіряє ретельно, і, зважаючи на те, що кінотеатр відноситься до споруд, в якій постійно або тимчасово перебуває 100 і більше осіб, то він, звісно, завжди буде під пильним оком представників цієї структури. Та я все ж хотів би наголосити на іншому, логічному висновку: скажіть, яка нормальна людина, або структура, котра проводить оснащення кінотеатру найсучаснішими технологіями, вкладаючи не лише кошти, та не встановить пожежну сигналізацію? Це ж за межами здорового глузду. Та й Муніципальна охорона навіть пожежні гідранти перевірила, судячи по фото. Тож дозвіл на роботу точно існує. Тим не менш, у мене є підстави вважати, що справа зовсім не в «порушеннях», які озвучили в КП «Київкінофільм» (бо було б добре, аби журналісти проїхалися по тих кінотеатрах, які у них на балансі, і зробили фото, які б продемонстрували, які гарні вони господарники, чого варте закриття кінотеатру «Україна», який 1 жовтня 2018 року припинив свою роботу), і яким на баланс хочуть передати кінотеатр «Київ», а в тому, що комусь впало в око чудове приміщення. Тож, я переконаний, що попереду усіх чекають довгі судові процеси, а роботу підприємства блокуватимуть під будь-якими «добрими» намірами.

(Справжній «занепад». Фото з особистої сторінки ФБ Бориса Ложкіна, від 5 травня 2019 року)

Так КП «Київкінофільм» якраз і є гарантом діяльності за призначенням, збереження та охорони цілісного комплексу. А Ви говорите, що вони нічого не гарантують, а кінотеатри, які у них на балансі, майже усі в жахливому стані. То чи може ця структура виступати якимось гарантом?

Гарантом може виступати лише президент і закон України. Все, що спостерігається за останні 20 років роботи, то можна лише стверджувати, що кожний керівник КП і КМДА має своє ОСОБИСТЕ бачення і вподобання. Хоча деякі останні тенденції в КП «Киівкінофільм» мені подобаються і я їх підтримую. Хоча б те, що кінотеатр «Флоренцію» готують до приватизації, і це - правильне рішення. Місту не потрібні збиткові тягарі і дотаційні КП. Платіть податки і створюйте робочі місця, це - моя позиція. А владі сьогодні, краще і головне - не заважати бізнесу, а ліпше - фінансувати колективи і молоді таланти, що здатні це кіно створювати.

Що ж до кінотеатру «Київ», то якби не рейдерство, а звичайний плановий стан - роботи вже б почались над втілення проекту щодо створення на базі кінотеатру «Київ» квокінг-центру блогерів і незалежних журналістських розслідувань. Але, як я чув останні новини, ідея створення – не відпала. Нині говорять про те, що після того, як буде відбито цю спробу рейдерського захоплення, перший Фестиваль блогерів і журналістських розслідувань відбудеться вже наступного року. Було б яскраво, якби це припало на дату захоплення кінотеатру. Місту ж потрібні незалежні ЗМІ.

Наскільки відомо, активісти і небайдужі громадяни висунули претензії і до міськадміністрації, і до нового орендаря, що новий орендар перетворить кінотеатр на майданчик для заробляння грошей, а некомерційне артхаусне кіно таки буде знищено. Що б Ви сказали з цього приводу?

На жаль, влада переконана, що у киян - коротка пам'ять. Особливо у тих, хто люблять інтелектуальні фільми, а не стрічки для прокату. А ви думаєте, чому така велика кількість людей стала на захист кінотеатру «Київ»? Бо люди добре пам'ятають кінотеатр «Довженка» на проспекті Перемоги, де колись проводилися тижні інтелектуального, італійського, французького кіно. Проте в грудні 2008 року Київрада дозволила знесення кінотеатру. Тож, якщо кінотеатр «Київ» відіжмуть, то малобюджетні фестивалі зникнуть назавжди (це, між іншим, визнають і ті активісти, які критикують попереднього орендаря), закидаючи йому обвинувачення щодо «ефективності і користі» розпорядженням майном громади. Проте, серед обвинувачень багато питань, на які, як мені здається, просто не хотіли отримувати відповідь. Звісно, не можна не погодитись з деякими звинуваченнями. Так, наприклад, винуватили у тому, що багато площі гуляє, а орендар не проводить ще якісь заходи. Але, якщо бути чесним, подивившись афішу, можна побачити, що кінотеатр «Київ» проводив понад 200 заходів на рік. Це за умови, що рік має 365 днів. А от щодо декількох заходів одночасно, то тут можу бути не точним, бо не маю права говорити за представників кінотеатру, але, мені здається, що декілька різних фестивалів одночасно - дещо неправильно, бо у кожного – своя публіка, і, можливо, це б проводило до дисонансу. Що ж до звинувачень, що, начебто, були надприбутки від суборенди, то тут - усіх ввели в оману. Було б чесно - підійти до суборендаторів і попитати. Вони б показали документи, і бажаючі дізнались би, що гроші йдуть до київського бюджету. Тож, я переконаний, що аби ті, хто висував звинувачення, були зацікавлені у збереженні артхаусного кіно, вони б прийшли до орендаря і поставили б свої питання і умови, а не стали б на бік структури, яка (а є таке припущення) взагалі всього лише ширма, бо коли почалися проблеми з продовженням договору, Сінема Сіті ще не фігурувало.

Та й ті ж активісти, що висувають звинувачення, розуміють, що новий орендар з його обіцянками - фікція, але при цьому, замість того, аби прийти до попереднього орендаря і вирішити усі питання, наче спеціально грають на боці того, хто, і з їхньої точки зору, теж знищить артхаустне кіно у «Києві». Хіба це не нонсенс? Адже проведення і вартість організації великих фестивалів підвищяться рівно пропорційно оренді КЦ. За таким принципом ДЮСШ треба перетворити в фітнес-центри, а з Філармонії зробити диско-клуб. Щодо збільшення залів, це взагалі маячня. Сьогодні Київ, як місто, посідає 13 місце в антирейтингу traffic index. Ви уявляєте собі цей транспортний колапс?! Хтось прораховував містобудівні умови і обмеження (можливість паркування і кількість відвідувачів, евакуаційні виходи, системи пожежогасіння і т.д.)? Але після слів Бориса Фуксмана в одному з інтерв'ю, де він говорить про перебудову в середині приміщення, хочу нагадати владі ще одну неприємну історію: 22 липня 2003 року на Великій Васильківськійобвалився фасад будинку № 37. Як констатували тодішні представники київської адміністрації, подібне могло статись через те, що мешканці могли робити усілякі перепланування. Тож, на місті мера я б не брав на себе такий тягар відповідальності.

Загалом, хочу нагадати усім, хто кидає звинувачення у бік колективу: кінотеатр, коли колектив туди прийшов, був у аварійному стані. І те, що нині сьогодні є, лише завдячуючи роботі цього колективу. А хто бував у кінотеатрі, той на усі ці «докази занепаду» – дивується, адже не можна проводити 200 заходів на рік, подекуди запрошуючи і іноземні делегації у споруду, що занепадає.

(Справжній «занепад». Фото з особистої сторінки ФБ Бориса Ложкіна, від 5 травня 2019 року)

Раніше кінотеатр не був краще тих, які зараз стоять в розваленому стані або вже приватизовані. Завдяки низькій оренді і з'явилася можливість проводити кінофестивалі. Все ж просто порахувати. Наприклад, найгучніший Фестиваль «Молодість», який, до речі, і народився на базі кінотеатру «Київ», платить за проведення близько 350.000. Усю суборенду від орендарів до гривні кінотеатр переводить одразу ж на рахунок комунального майна.

Одним із акцентів із звинувачень є заява, що вартість оренди для «Синема-Центру» складає 2 мільйони 544 тисячі гривень на місяць - це в 54 рази більше, ніж платив нинішній орендар. Закидається наднизька орендна плата за користування цілісним майновим комплексом. Більш ніж 7 тисяч квадратних метрів «Києва» обходяться орендарю в 47 тисяч гривень на місяць. Для порівняння, орендарі кінотеатру «Жовтень» платять 230 тисяч гривень за 2,8 тисяч квадратних метрів. А Ви не в курсі, скільки насправді платилось до київського бюджету, і чи можливо, взагалі, на некомерційному та арт-хаузному кіно робити такі гроші?

Кінотеатр сьогодні разом з суборендарями ЦМК тільки оренди сплачує більше 270.000 грн на місяць. Додайте також податок на землю, який отримує місто, комунальні платежі, податок на прибуток, дистрибуція з кінопоказу і ліцензії, заробітна платня і податок з заробітної плати, утримування і прибирання прилеглої території, витрати на поточний ремонт, амортизація та відновлення обладнання і таке інше. Думаю, загалом до бюджету міста тільки надходить щонайменше 600-700 тисяч гривень на місяць. Ну і, звичайно, соціальна і культурна складова.

Якщо поставити за завдання заробляти кошти на фестивалях арт-хаузного та некомерційного кіно, звичайно, можна ставити крапку. Є другий варіант - зробити 3-4 дотаційних фестивалі за підтримкою КМДА, наприклад, Фестиваль муніципального кіно або щось за підтримки мера, чи примусити, наприклад, всі школи відвідувати якісь сеанси дитячого кіно в мертві години та закачувати бюджетні кошти через такі заходи. Коли є влада і бюджет, варіантів намалювати схему безліч.

Яка, на Вашу думку, юридична перспектива і позиція Культурного Центру в судах?

Знаю, що вже проведені консультації з кількома юридичними компаніями і всі підтвердили безсумнівну позицію Культурного Центру. Існує навіть практика Верховного Суду по аналогічних спорах.

Дуже багато порушень насправді, починаючи з першочергового права на подовження договору оренди, як закладу культури, відповідно до умов як діючого договору, так і Закону України про оренду комунального і державного майна, закінчуючи сьогоднішніми подіями, що несуть вже кримінальний склад. Уявіть, був навіть зареєстрований проект рішення депутатів Київської міськради, що взагалі за процедурою позбавляв можливості на проведення конкурсу, не кажучи вже про процедуру самого конкурсу і оцінку ЦМК. Що казати, якщо конкурс проводився навіть не на ЦІЛІСТНО-МАЙНОВИЙ КОМПЛЕКС, яким є кінотеатр Київ, а на нежитлову будівлю, яка, до того ж, НЕ ВІЛЬНА, а знаходиться на балансі товариства Культурний Центр.

Це приблизно виглядає так: підприємству передали аварійний потяг ще й з боргами за минулий ремонт для відновлення, його відремонтували і зробили взірцем парку, а директор ДЕПО вирішив передати його своєму куму та провів «прозорий конкурс». А після конкурсу, до потягу увірвалась муніципальна охорона, всіх викинула і заявила, що відтепер вартість ренти для цього потягу буде в три рази вищою, і у потяга вже новий власник, тому що керівництву ДЕПО так вигідно.

Конфлікти і закони

Фото poglyad.tv/соцмережа Facebook


Также из этой категории...

Як у 1992 році московські рейдери у рясах захоплювали лавру.


Києво-Печерська Лавра як чоловічий монастир за часів Радянської влади двічі припиняла свою діяльність. Перший раз монастир закрили у 1930 році, одночасно пройшов погром і по Києво-Печерському заповіднику (створеному у 1926 році), керівництво якого було репресовано. Тоді ченці і науковці заповідника були по один бік барикад, вони протистояли владі. Як не дивно, але відновилися богослужіння під час німецької окупації у 1941 року. Вже вдруге комуністична влада закрила Лавру на початку 1960-х. Духовну семінарію розігнали. Значна кількість ченців перейшла працювати в музеї на території заповідника на різні посади, навіть прості господарські, аби тільки залишитись у Лаврі. І тільки 1988 року з нагоди святкування 1000-річчя Хрещення Русі діяльність монастиря було відновлено.

З розвалом Союзу в Україні створюються українські православні церкви. З часом - у 1992 році - одна з найбільших православних святинь України потрапляє до УПЦ Московського патріархату. Чому так склалося?

Єпископ Євстратій (Зоря), Речник Української православної церкви Київського патріархату:
--- У 1992 році митрополит Філарет був священноархімандритом Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. У нього досі зберігаються всі оригінали документів про передачу у користування корпусів Києво-Печерської лаври у 1988 році (на той час в Україні існувала лише одна православна церква – Авт.). І корпус митрополичий у Лаврі – це була його офіційна резиденція. Після Харківського собору УПЦ (організованим КДБ), де був обраний предстоятелем митрополит Володимир, за розпорядженнями Івана Салія (тодішній голова Київської міської держадміністрації – Авт.) охоронців резиденції митрополита Філарета було викинуто. Насправді, це було захопленням Лаври з боку Московського патріархату. Це був бунт проти митрополита Філарета як проти священноархімандрита Лаври. Я думаю, не Іван Салій приймав це рішення, його приймали вище, але він був посередником-виконавцем, і він дав розпорядження надіслати ОМОН, який став на захист Московського патріархату, а прихильників митрополита Філарета звідти вигнали.
Якби влада Кравчука тоді не стала на сторону Московського патріархату, то Лавра залишилася б за митрополитом Філаретом і належала б Київському патріархату.

Дмитро Степовик, доктор філософії, мистецтвознавства, богослов’я:
--- 1988 року за клопотанням тодішнього керівника київської митрополії Блаженнішого митрополита Філарета (Денисенка) тодішня влада у зв’язку з 1000-літтям Хрещення Русі дозволила відновити монастирське життя у Лаврі. І це, звичайно, було українське православне життя. Хоча тодішня митрополія перебувала у зв’язках із Москвою, але йшлося вже про відродження справжньої української незалежної церкви. І це закінчилося у 1990-му році у червні місяці проголошенням незалежної церкви Київського Патріархату і обранням Мстислава Скрипника Патріархом.
Спочатку співіснували дві церкви, між ними був діалог, який закінчився об’єднанням у червні 1992 року Української православної церкви на чолі з Патріархом митрополитом Філаретом з українською автокефальною православною церквою Патріарха Мстислава. Утворилася єдина УПЦ КП. Тож в Лаврі було українське монастирське православне життя, до вторгнення з Москви у 1992 році під залякуванням тодішнього президента Єльцина – “перекроем краник”. Тоді Кравчук здався під тиском деяких міністрів, голови СБУ і т.д. і вирішив їх пустити, мовляв, хай церковники самі розбираються. Якби вони знали, чим це все закінчиться, вони б цього необачного кроку не зробили. Тож 1992 року тодішнє політичне керівництво України пустило цілий поїзд московських попів до Києва, багато з них були на службі РФ і вони рейдерськими методами захопили Лавру, Покровський жіночий монастир і Флорівський жіночий монастир на Подолі, багато церков. Вони провели у Харкові церковний псевдособор, без згоди і без присутності тодішнього керівника української православної церкви Філарета, усунули його від влади і поставили свого ставленика, митрополита Володимира Сабодана, досить старенького і хворого. І з того часу у Лаврі запанував Московський Патріархат і сьогодні вони приймають лютого ненависника України Кирила, який має при собі кілька сотень особистої охорони. Він навіть говорить не як духовний пастор, а як залякуючий лідер, якого наставили політики в Москві: “Раскольники, присоединяйтесь к кораблю спасения”. І його колючий погляд, і його оточення – це відродження порядків, які існували навіть не за Брежнєва, а за Сталіна.
Відомо, як Кирило був введений у РПЦ. Коли він ставав єпископом у 1976 році, то одним з тих, хто висвячував його, був нинішній Патріарх Київський Філарет, який йому сказав: “Ви не по божому благословенню стали єпископом, а по настоюванню влади і КДБ”. І тому Кирило до цього часу його ненавидить.
Мене дивує наша влада, яка схиляється і влаштовує відвертому неприятелеві України майже царський прийом. Була у нас державний секретар США, все пройшло тихо, приїхала-поїхала. А тут ледь не квіти йому під ноги кидають. Це рабський синдром з боку нашої влади перед Москвою і такі дії викликають неприязнь і огиду з боку українського народу.

Людмила Филипович, доктор філософських наук, професор, заввідділом релігійних процесів в Україні Інституту філософії НАНУ:
--- 1992 року з Москви були завезені представники силових структур, які під виглядом монахів захопили Лавру. Московська челядь на соборі у Харкові утворили УПЦ МП, яка почала існувати як автономна, але ця автономність тільки на словах, а насправді РПЦ.


55 тис. баксів на сундук Позняка, о-хо-хо ...

Нагадуємо про те, що на початку грудня 2017 року в результаті рейдерської операції відбулося захоплення приміщення київської книгарні «Літературний салон» фінансовою компанією «Райт Партнер». Як з’ясувалося, свою схему привласнення нерухомого майна, придбаного за іпотечним кредитним договором, «Райт Партнер» «провернула» не вперше. Але вперше зіштовхнулися зі спротивом, адже власницею приміщення виявилася публічна особа — книжкова продюсерка Олена Лазуткіна. Саме вона і винесла цю історію в соціум і отримала потужну підтримку від колег, партнерів та професійних журналістів.

За відомостями із відкритих джерел та матеріалів ЗМІ, структура «Райт Партнер», а точніше її засновники Олександр Машошин та Віктор Літвиненко, оселилися в Києві наприкінці 2013 року. Одіозні мешканці Донецької та Луганської областей прибули до столиці вже з відпрацьованим на своїх земляках «кримінальним портфелем». Махінатори швидко адаптувалися, знайшли групу підтримки з числа місцевих «колег» і взялися до справи. Упродовж кількох років колегам зі сходу вдалося налагодити зв’язки з окремими банками та отримати першочерговий стабільний доступ до електронних торгів. Під час торгів, що проводилися через майданчик PROZORO, «Райт Партнер» та ще кілька афільованих «дружніх» фінансових контор купували лоти — права на вимоги за іпотечними кредитними договорами (не плутати з об’єктами нерухомості). А далі, минаючи усі можливі затверджені законодавством України норми, зокрема процедуру, передбачену вимогами ч. 3 ст. 33 «Закону про іпотеку», ділки «Райт Партнер» продавали об’єкти нерухомості, що належали іпотекодавцям, підставним особам, тобто із самого початку вся схема була направлена на «кидок», пов’язаний із заволодінням нерухомістю замість фінансових операцій. Операції з продажу нерухомості відбувалися за безцінь, а точніше, щонайменше у п’ять разів дешевше ринкової вартості цих об’єктів. Зрозуміло, що офіційними експертними висновками (щодо ринкової вартості об’єкту нерухомості. — Ред.) вони не підкріплялися. Таким чином «Райт Партнер» & Со вдалося привласнити майно декількох десятків законослухняних громадян України. Ситуації деяких з них ми плануємо описати в найближчих матеріалах та передати зібрані матеріали українським правоохоронним органам. Але поки що повернімося до історії з книгарнею книжкової продюсерки Лазуткіної, адже ця історія має продовження.

У грудні 2017 року Олена Лазуткіна та її адвокат Михайло Гончаренко дізналися про те, що приміщення книгарні, розташоване за адресою проспект Повітрофлотський, 33/2, знайшло «нового власника». Як писалося раніше в ЗМІ, у вересні 2017 року через електронні торги фінансова компанія «Райт Партнер» придбала іпотечний кредит-борг Лазуткіної в ПУАТ «ФІДОБАНК». Вартість лоту становила 588 600 грн. У результаті торгів компанія «Райт Партнер» стала новим кредитором Олени Лазуткіної. А вже за тиждень на підставі договору купівлі-продажу «Райт Партнер» продала книгарню новому власнику Ірині Трикоз — подрузі доволі публічного персонажа, засновнику автоломбарду «Каштан 2000» Сергію Позняку.

Дізнавшись через довірену особу про незаконну оборудку «Райт Партнер» з іпотекою на «Літературний салон», продюсерка Лазуткіна спробувала організувати зустріч з новим власником свого майна та, на диво, отримала швидкий feedback. Сергій Позняк оперативно прийняв пропозицію. На зустріч, що відбулася 28 грудня, керівник «Каштан 2000» прибув у супроводі адвоката Михайла Шнейдера, який не надав підтвердження своїх повноважень і за сумісництвом є адвокатом у «Райт Партнер», а також у їхніх партнерів, як і ще в багатьох інших структурах, що займаються скупкою проблемних кредитів.

Фото із зустрічі Лазуткіної з Позняком та Шнейдером, знімок зроблено приховано

За твердженням Олени Лазуткіної та її адвоката Михайла Гончаренка (підтверджується диктофонним записом. — Ред.), зустріч пройшла в «дружній атмосфері». В процесі перемовин сторони: власниця «Літературного салону» Олена Лазуткіна та потенційний покупець Сергій Позняк домовилися про те, що оборудка «Райт Партнер» скасовується. Позняк театрально погодився із аргументами адвоката Михайла Гончаренка щодо незаконності операції з продажу. Він відмовився від приміщення, яке начебто придбав за 55 тис. доларів, та поставив своєму «адвокату» — представнику «Райт Партнер» Шнейдеру — вимоги про термінове повернення коштів. До речі, самій Лазуткіній «Райт Партнер» пропонував викупити борг за 1,4 млн грн…

Проте за кілька днів фінансова компанія «Райт Партнер» таки реалізувала «проблемну» нерухомість. Незаконним покупцем «Літературного салону» стала, як ми вже зазначали, Трикоз Ірина Василівна — менеджерка автоломбарду «Каштан 2000» та, за свідченням інсайдерів, подруга пана Позняка. Державну реєстрацію прав на об’єкт книгарні зафіксував нотаріус Олена Набока, незаконність дії вже розглядається в адміністративному суді. За договором, Трикоз придбала нерухомість за 662 496 грн 12 коп., що майже вдвічі дешевше запропонованої вартості боргу Лазуткіної перед «Райт Партнер».

Сергій Позняк та Ірина Трикоз (фото є у відкритому доступі на сторінці Позняка у Фейсбук)
02

Далі події розвивалися стрімко. Напередодні Нового року нова незаконна власниця приміщення Трикоз у супроводженні групи «ваговиків» — «юристів/адвокатів» навідалася в «Літературний салон» і виставила надвір його працівників. А вже в лютому 2018 року колега та подруга Сергія Позняка наважилася на пограбування та зухвало вивезла майно із опломбованого приміщення на загальну суму понад 2 млн грн. І коли наступного дня власниця Салону Олена Лазуткіна, дізнавшись про злочин, у супроводі представників поліції потрапила в приміщення та з’ясувала обставини кримінального злочину, інтереси Трикоз примчав захищати всюдисущий адвокат Шнейдер!

Нам стало цікаво, чому начебто серйозний бізнесмен Сергій Позняк (адже саме він стояв за діями своєї юної подруги Ірини Трикоз. — Ред.), який позиціонує себе як благодійника, опустився до театралізованої брехні та зухвалого злочину із крадіжкою книжок. Тож ми вирішили більш детально, поза межами сторінки у соцмережі, ознайомитися з його діяльністю та знайшли багато несподіваних подробиць. Виявилося, що «народну» популярність Позняку приніс саме його «Каштан 2000», а точніше методи, які пан Сергій використовує на шляху збагачення свого ґешефту. Перше, що видала нам пошукова система GOOGLE, — кричуще оголошення: «ОСТОРОЖНО! МОШЕННИКИ! — Сергей Станиславович Позняк».

Далі пішли відгуки партнерів Позняка.

І ще десятки подібних оголошень, спеціальних антишахрайських форумів, присвячених діяльності Позняка та його «Каштану 2000».

Нам вдалося зв’язатися з одним із «клієнтів» Позняка та отримати приголомшливу інформацію про його бізнес, купу кримінальних справ, відкритих на автоломбард, операції із нерухомістю безпосередньо пана благодійника та ще багато цікавого, про що ми детально розповімо в наступному матеріалі.

А зараз, підсумовуючи сказане вище, ми сподіваємося, що очевидні факти кримінальних злочинів компанії ділків донецького концерну «Райт Партнер» & Со, адвоката на всі руки Шнейдера, нотаріуса Набока, бізнесмена Позняка та його подруги Трикоз нарешті по заслузі оцінять правоохоронні та судочинні органи України. А ми з ентузіазмом підкидатимемо дровенят у пекельне полум’я правосуддя, на якому смажитимуться лискучі тіла кримінальної зграї, та наспівуватимемо популярну пісеньку про піратів-рейдерів…

Далі буде.

Віктор Таранов


"Батьківщина" та полтавські рейдери

 

         Майже рік тому в країні запрацювали антирейдерські штаби, створені ПП "Батьківщина" на прохання українських селян. За словами лідера партії Юлії Тимошенко «Земельне рейдерство – це вже державна політика. І, нажаль, усі ланцюжки цього рейдерства ведуть до найвищих посадових осіб України. У тому числі, і в силових структурах. Рейдерство сільськогосподарської землі, практично, стало їхньою власною справою. Саме тому ми зараз відкриваємо «гарячу лінію» в кожній області та в Києві», – проголосила тоді Тимошенко. Крім того, політик пообіцяла "поіменно називатиме усіх, хто стоїть за кожним випадком захоплення землі", але, ймовірно,  забула підкреслити, що зазначена ініціатива не стосується її однопартійців, і що для них пані лідерка робитиме виключення...., якими партайгеноссе Тимошенко охоче скористалися.

 

         Так, під час вісімнадцятої сесії Полтавської обласної ради сьомого скликання вчергове виносилось "рейдерське питання", підняте головою фракції "Батьківщина" на Полтавщині Євгеном Холодом. Несподівано, це засідання стало найгарячішим у поточному році, адже на розгляд було поставлене питання про створення комунального підприємства "Регіональний ландшафтний парк "Кременчуцькі плавні", який охоплює земельні та водні ресурси поблизу другого за величиною міста Полтавщини - Кременчука. Йдеться про територію близько 5000 га, з яких 1910 га перебували у межах Білецьківської сільської ради.

         У 1991 році навколо Білецьківських плавнів розгорнулися бурхливі події. Всупереч водному законодавству УРСР у водозахисній зоні архітектурним відділом Кременчуцького міськвиконкому планувалися замив заплавних земель площею 30 га і будівництво на них житлового мікрорайону. Обурена місцева громадськість провела низку акцій протесту: виставлялися пікети, організовувалися мітинги, збиралися підписи під листом протесту. Через широкий резонанс на позачерговій сесії міськради народних депутатів було ухвалено встановлення водоохоронних зон на річках у межах Кременчука, і цим було зняте питання замиву заплавних земель. Згодом науковці та екологи неодноразово наполягали на створенні Національного парку.

В результаті цих подій, 12 липня 2001 року, відповідно до рішення Полтавської обласної ради, на території 5080 га був створений регіональний ландшафтний парк (РЛП) "Кременчуцькі Плавні". Основою для нього став ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Білецьківські Плавні", організований наказом Президента України № 750/94 від 10.12.1994 р. на території близько 3 000 га.

         Чергову атаку на заповідні землі, у березні 2015 року ініціював вже голова фракції "Батьківщина" Полтавщини та директор ТОВ "Кременчуцька торгова гільдія" Євген Холод. Тоді, він представив свій "ексклюзивний" план забудови майже 50 Га землі за для створення нового мікрорайону міста Кременчук на кордоні з  ландшафтним заказником "Білоцерківські плавні". Під час розгляду питання на сесії облради, депутати йому пояснили про неможливість забудови на землях, що входять в водоохоронну зону та звинуватили у спробі рейдерського захоплення. Крім того, за земельний скандал, Холода, разом однопартійцями Віталієм Таценюком, Олександром Головачем та Валентиною Стасюк публічно покарали та відсторонили від участі у п'яти наступних сесійних засіданнях облради. Врешті, зазначене рішення будо оскаржене Холодом в Суді. Пізніше, лідер полтавської "Батьківщини" з колегами намагалися ще раз легалізувати "проект" та розмежувати кордони земель міста, району та заповідника. Свій план команда Холода представила на одній з весняних сесій 2017 року Кременчуцькій районної ради та отримала чергове "ні".  Але вже, 30 березня 2017 року, заангажована під Холода постійна комісія обласної ради з питань екології та раціонального природокористування під керівництвом Ігоря Горжія (фракція "Батьківщина") прийняла рішення про створення КП "Кременчуцькі плавні", яке і було представлене на вісімнадцятій сесії Полтавської облради.

 

Під час сесії депутати облради та активісти, що були присутні в залі засідань вороже сприйняли пропозиції Холода. В свою чергу, Ігор Горжій тричі протягом засідання пропонував повернутися до розгляду цього питання, мотивуючи тим, що без його ухвалення неможлива виплата зарплати працівникам РЛП. Але депутати кожного разу голосували проти. Врешті, активісти заблокували трибуну та припинили подію.

 

Голова облради Олександр Біленький пізніше заявив, що буде звертатися до правоохоронних органів, щоб вони надали оцінку подіям у сесійній залі, а також анонсував зміни до регламенту сесій обласної ради. Доречі, повідомляють, що Біленький отримає власні дивіденди від діяльності Холода та компанії.

Коли продовжиться сесія, поки що невідомо. Але можна цілком припустити, що градус пристрастей не спадатиме, якщо питання Білецьківських плавнів буде ще раз винесене на порядок денний.

Пристрасті розпалені не лише в залах та кулуарах, але й на вулиці. В квітні цього року обурені мешканці Білецьківки та навколишніх сіл збирались на мітинг і погрожували перекрити дорогу – спочатку автомобільну, а якщо влада не зверне увагу – то й залізничну. На жаль, реакції влади нема. Очевидно, не варто пояснювати, чим може скінчитися перекриття залізниці. Під загрозою не лише прибутки, але й життя та здоров’я людей.

Справедливості заради, слід нагадати про те, що, біографія Євгена Хорода рясніє не тільки спробами рейдерських захоплень, але й більш пікантними епізодами. Так, нещодавно Печерський районний суд м. Києва, Генеральна Прокуратура та поліція розпочала розслідування щодо причетність Холода до вбивства колишнього мера Кременчука Олега Бабаєва. Так сталося, що Холод був бізнес-партнером Бабаєва та завинив його родині 33 млн. грн.

За однією із версій, за два місяці до вбивства Бабаєв «спіймав» Холода «на гарячому» і почав підозрювати у привласненні частини коштів від спільної діяльності. Врешті-решт,  Холод отримав усі «дивіденди» від смерті мера Бабаєва, а саме: керівну посаду у владі, успішний бізнес та  звільнення від усіх боргових зобов’язань. Навіть колишній автомобіль Бабаєва Mercedes GL-550 2010 року випуску, згідно даних декларації Холода,  з 1 грудня 2015 року знаходиться  у 100% його власності.

З огляду на вищезазначене, виникає питання, як далеко можуть відійти справи однопартійців Юлії Тимошенко від її гучних промов, грандіозних антирейдерських штабів та проектів. А крім того, цікаво, чи планує активний політичний лідер з президентськими амбіціями загальноукраїнське прибирання в своєму політичному списку?

У Кропивницькому фермерське повстання


У Кропивницькому на площі Героїв Майдану Громадська спілка «Аграрна Самооборона України» провела Народне віче постраждалих від дій рейдерів. У даному заході прийняло участь  більше тисячі чоловік з п’яти областей. На підтримку Кіровоградських фермерів прибули  небайдужі селяни, підприємці, активісти з Полтавщини, Черкащини, Дніпропетровщини та Вінниччини. Акція була організована за ініціативою  селян, пайовиків з села Бережинки, які нещодавно постраждали від конфлікту з рейдерами, на боці яких виступила  Національна гвардія, по-звірячому побивши людей. До акції ГС «Аграрна СамооборонаУкраїни»  приєдналися  представники громадської організації "Внутрішній корпус батальйону Донбас", та члени  ГО “Ніхто крім нас” , ГО «РЕДУТ» (ветерани АТО 3-го полку спецпризначення).

Відео з акції: 


Вхід до Кіровоградської ОДА охоронявся  поліцейськими - близько 50 правоохоронців були розташовані по периметру площі.


Під час акції голова ГС “Аграрна Самооборона України” Юрій Крутько розповів про  кричущі факти безчинств, що коїлися у селі Бережинка перед святкуванням Дня Конституції України. Він нагадав, як огидно поводилися представники Національної поліції, безжально знущаючись над мирними людьми, які охороняли своє  кровно зароблене майно. Зокрема, Юрій Крутько наголосив, що після двох Майданів ми знову принижені та безправні - поліція, яка за Конституцією повинна захищати інтереси народу, наразі виступає на стороні рейдерів –бандитів, які ведуть нас до знищення основ державності.  


“Півтора місяці назад ми вже збиралися на мітингу. Тоді ми також захищали Трибиненка (ред. власник підприємства “Нива-2010 у Бережинці), але з того часу нічого не змінилося, навіть стало ще гірше. Побиття мирного населення, ветеранів АТО -  скільки це може тривати? Я звертався в усі інстанції, був учасником пікетування Генеральної прокуратури, де нам пообіцяли все вирішити, а під стінами Міністерства юстиції поліція стала горою за дверима державного органу і зачинилася ролетами, просто цинічно проігнорувала мітингувальників. Там сидять прокурори, міністри, які нічого не роблять для вирішення ситуації. Останньою краплею стало побиття мирних людей у Бережинці, бо до цього все йшло. Я не ясновидець, але раніше говорив, що буде Врадіївка-2, бо бачив настрій людей, яким це все вже набридло”, – заявив голова ГС «АСУ».

На допомогу  людям до Кропивницького разом з колегами прибув і народний депутат України Семен Семенченко. Він запропонував підтримку з боку ветеранів батальйону “Донбас”.


“Чому не реагує прокуратура? Бо вони в долі. Чому не реагує МВС? Тому що це була особиста команда Авакова. Чому не реагує Мін’юст? Тому що у Мін’юсті соратники Авакова та партії “Народний фронт”. Чому ніхто не реагує? Бо це одна система по висмоктуванню грошей з людей. Їхня мета - протриматися як можна довше у владі та збагатитися. Я не відкриваю вам таємницю, ви і самі все бачите”, – наголосив Семен Семенченко.

Нардеп закликав фермерів не чекати на приїзд рейдерів, а створювати загони Самооборони.

Усі учасники мітингу вимагають від влади до 5 липня звільнити з посади керівника ГУНП в Кіровоградській області Сергія Кондрашенка та прокурора Кіровоградської області Анатолія Коваленка, покарати поліцейських, які били мирних селян та ветеранів АТО, притягнути до відповідальності рейдерів. Передати рухоме та нерухоме майно на зберігання діючим власникам підприємств. У разі невиконання вимог учасники мітингу залишають за собою право ініціювати відставку голови Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка, та скликати всеукраїнську акцію протесту в м.Києві. Такі вимоги були прийняті у тексті резолюції.

Варто також зауважити, що представники обласної влади не вийшли на заклики людей. Після завершення мітингу учасники  вирушили пішою ходою до обласної прокуратури.


https://www.facebook.com/agro.oborona/

Активісти закликали прокурора області Анатолія Коваленка вийти до людей та доповісти про ситуацію щодо розслідування рейдерських схем та передачі документів розслідування по справах сільськогосподарських підприємств, які постраждали від рейдерства, до суду.


Так як вимоги мітингувальників були проігноровані, то було прийнято колегіальне рішення - дати дві доби прокурору області для написання заяви  про добровільне звільнення з посади.

РЕЗОЛЮЦІЯ АКЦІЇ ПРОТЕСТУ

Ми, учасники акції протесту «Поборемо рейдерство разом!», рішуче засуджуємо дії державних чиновників, які в цинічний та нахабний спосіб сприяли захопленню сільськогосподарських підприємств ТОВ «Нива–2010» (с. Бережинка, Кіровоградського району), ПСП «Гайдук» (м. Долинська), ФГ «Агроперспектива», ФГ «Матвєєв» та ФОП «Матвєєв» (с. Петрове, Знам'янського району), ПСП «Богнер» (с. Богданівка, Петрівського району), ПСП ім. Димитрова (с. Добре, Вільшанського району), і констатуємо, що у Держави відсутні дієві правові норми та воля захищати активи і майно підприємців.

27 червня 2017 року маски було зірвано. Рейдери-бандити, охочі до чужого майна, прикриваючись мандатами народних обранців та високопосадовців, діють за шахрайськими схемами під прикриттям судових, правоохоронних органів та Міністерства юстиції України.

Ми впевнені, що такі дії народних обранців та високопосадовців стали можливими через корупцію, яка губить Україну вже майже 26 років, та через відсутність прозорого і зрозумілого законодавства, неспроможності Верховної Ради покласти край такому ганебному явищу, як рейдерство.

Це явище поширилось на Кіровоградщині, і набуло кричущого розмаху.

Ми усвідомлюємо, що рейдерство не тільки ворог власності - це пляма на авторитеті держави, це відсутність стратегії розвитку економіки і чіткий сигнал інвесторам, що країна хвора, і в неї неможливо вкладати кошти.

Рейдерство веде  до знищення основ державності, бо в одній системі з рейдерами виступає судова гілка влади, правоохоронні органи, нотаріуси, виконавча служба, державні реєстратори. На виконання вимог ВІЧЕ жителів с. Бережинка та загальних зборів Громадської Спілки «Аграрна Самооборона України» від 28 червня 2017 року.

ВИМАГАЄМО від Президента України, Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора, Міністра юстиції:

1.     1. Відставки прокурора Кіровоградської області Анатолія Коваленка за бездіяльність;

2.     2. Звільнити з посади керівника ГУНП в Кіровоградській області Сергія Кондрашенка;

3.     3.Притягнути до кримінальної відповідальності та звільнення з займаних посад посадових осіб Національної поліції та Національної гвардії винних у побитті селян та ветеранів АТО у с.Бережинка 27 червня 2017 року;

4.    4. Притягнути до відповідальності організаторів та виконавців -«тітушок», причетних до чергової спроби рейдерського захоплення ТОВ «НИВА – 2010» 26 червня 2017 року у с. Бережинка;

5.     5. Забезпечити передачу нерухомого та рухомого майна на відповідальне зберігання особам постраждалим від рейдерських захоплень;

6.    6.Забезпечити передачу до департаменту з розслідування справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України всі відкриті кримінальні провадження за фактами «рейдерських» захоплень ТОВ «Нива – 2010», ПСП «ім. Димитрова», ФГ «Агроперспектива», ФГ «Матвєєв», ПСП «Богнер» на подальше їх розслідування у порядку ст.36 КПК України;

7.  7.Провести ретельну перевірку щодо причетності правоохоронних, судових органів та посадових осіб органів виконавчої влади в Дніпропетровській та Кіровоградській областях до рейдерських захоплень ТОВ «Нива – 2010», ПСП «ім. Димитрова», ФГ « Агроперспектива», ФГ «Матвєєв», ПСП «Богнер»;

8.      8. Поновити порушені права засновників (власників), трудових колективів та пайовиків ТОВ «Нива – 2010» - Трибіненка Миколи Павловича, ПСП «ім. Димитрова» - Кірова Олега Івановича, ФГ «Агроперспектива», ФГ «Матвєєв» - Матвєєва Ігоря Олександровича, ПСП «Богнер» - Нероди Аліни Миколаївни;

9.     9. Вимагаємо виконати вимоги громади до 5 липня 2017 року. У разі невиконання наших вимог залишаємо за собою право ініціювати відставку голови Кіровоградської ОДА Кузьменка С.А. та зібрати Всеукраїнське Віче у м. Києві.

Схвалено 30 червня 2017 року, у м. Кропивницький, на площі Героїв Майдану учасниками акції протесту в кількості 1 284 особи.

Продавцы воздуха в Хотяновке или снова рейдерский “ГЛЯДИН”

Весна, замечательное время года, когда замурованные в джунгли мегаполисов представители человечества неистово тянутся к природе. Именно в эту пору каждый второй состоятельный житель столицы отчаянно стремится заполучить свое место под солнцем, размещенное недалеко от города. С каждым новым весенним днем киевлянин все больше задумывается о реализации своего желания. И вот, в какой-то момент его терпение не лопается, и он не дрогнувшей рукой обращается к всемогущему Googlе, выводя на экране мантру – продается земля под Киевом! В миг система выбрасывает ему сотни весьма доступных предложений. Облизываясь он набирает телефонный номер продавца и на другом конце “провода” раздается журчание, одурманивающее мозг покупателя обещаниями об оперативной продаже участка в крутом месте.

Спустя каких-то пару дней, минуя ряд бюрократических моментов покупатель, всего за пару-тройку сотен тысяч гривен приобретает себе престижный статус -землевладельца. Но, к глубоком сожалению, порой, только статус и исключительно на бумаге. Так как, добрый продавец оказывается матерым земельным аферистом, неоднократно продающим один и тот же участок земли множеству потенциальных землевладельцев- садоводов любителей. К тому же, этот участок является совсем не собственностью продавца, и по Закону давно принадлежит другому добропорядочному гражданину правовой державы Украины!

В нашей истории этот участок, а точнее 227 участков, продаваемых без пяти минут садоводам шайкой земельных махинаторов, находится недалеко от населенного пункта Хотяновка, всего в 25 км. от центра Киева. Продавцы-аферисты выступают от садового товарищества “Глядын”, давно ставшего именем нарицательным, созвучным с терминами – рейдерство, разбой, аферы и подлог документов для тысяч, обманутых ими граждан Украины. Сумма украденных ими средств перевалила за десятки миллионов гривен! Костяк шайки представляют известные в криминальных кругах товарищи – Тимур Сартания, Олег Любаренко с сыном, Алексей Шляхов и заслуженый доктор Украини Катерина Тележинская и их приспешник Владислав Чистяков, с некоторых пор являющийся лицом компании.

Земельные махинации и рейдерские атаки аферистов в формате non-stop продолжаются с 2009 года. Им посвящена масса публикаций в СМИ и даже снято несколько замечательных ТВ-блокбастеров. Против незаконной деятельности шайки с/т “Глядын” было открыто более 500 судебных исков! При этом, аферисты с завидной регулярностью проигрывают суды законным собственникам продаваемой земли. Но чудесным образом ускользают от криминального преследования.

Для справки: Владельцами участков, которые аферисты от своего имени неоднократно незаконно продали тысячам членам с/т “Глядын” являются граждане получившие землю в 2004 году на основании распоряжения Вышгородский РГА Киевской области № 450. Участки общей площадью 29,4702 га были переданы в частную собственность 227 физическим лицам в рамках бесплатной приватизации для ведения садового хозяйства согласно требований, предусмотренных статьями 35, пунктом «Б» ч. 1 ст. 81, статьями 116, 118 Земельного кодекса Украины. Некоторые собственники оставили землю себе, некоторые перепродали новым владельцам. К числу владельцев упомянутой земли товарищи Сартания, Любаренко, Шляхов, Тележинская и другие члены их шайки не принадлежат и никогда не принадлежали.

На момент реализации решения Вышгородский РГА Киевской области № 450 садовым товариществом “Глядын”, в состав которого вступили собственники выделенных участков руководил некий Анатолий Козачек. Он объединял садоводов, занимался организацией развитием товарищества, собирал взносы для строительства дорог, прокладки линий электропередачи. Но начиная с 2009 года ситуация в корне изменилась. Сначала аферисты Сартания, Любаренко, Шляхов, Тележинская втерлись в доверие к Козачку, сосватав ему в замы Шляхова. Со временем махинаторы вообще отстранили его от управления товариществом и с размахом приступили к распродаже чужой земли, раздавая направо и налево липовые книжки членов “Глядына”, формируя длинные списки садоводов и собирая с них ежегодные взносы на содержание несуществующего кооператива.

Как стало известно, на сегодняшний день, в преодолевших тысячную отметку списках обманутых ими граждан фигурируют имена весьма влиятельных представителей отечественной системы органов обеспечения правопорядка и безопасности, прокуратуры и судов. Большинству этих персон известен факт существования официальных собственников земли, к которой они протянули свои алчные руки. Но такое неудобство, как законные собственники, не останавливает VIP-покупателей с/т “Глядын”, и они продолжают покрывать земельных мошенников. А те, в свою очередь, терроризировать собственников земли.

В свете последних изменений в системе отечественного судопроизводства и полицейской реформы, мы решили раскрыть секрет успеха неуловимой глядиновкой шайки.

“Глядыновская” крыша из сотрудников полиции, судов и прокуратуры

Как оказалось, несколько лет назад, загнанные в угол аферисты, приостановили сбор денег за продаваемый воздух (якобы участки в селе Хотяновка) у цивильных граждан Украины. На тот момент, масса совершенных ими преступлений перевалила критический барьер, а лавина судебных решений вот-вот должна была накрыть их грешные головы! Товарищи Сартания, Любаренко, Шляхов и Тележинская приступили к новому этапу – оптовому дарению “воздуха” представителям судебных и правоохранительных органов Украины. При этом, аферисты разделились, создали свои персональные “Глядыны” и начали вести уже одиночные игры с законом.

Логично, что помимо личных “глядынов”, махинаторы разжились и личными штампами, которые “шлепались” на разного рода нелепые и подложные документы.

Иллюстрация 1 : Выдержка из единого госреестра

Иллюстрация 2: Образцы документов с личными печатями О. Любаренка и А. Шляхова

К тому же, упомянутые печати фигурировали на внутренних протоколах глядыновских зеседаний. К протоколам прилагались списки садоводов любителей, в том числе VIP-персон от власти. Судя по количеству протоколов и списков потенциальных владельцев глядыновких воздушных замков, аферисты давно забыли о своей основной цели – продаже присвоенной ими земли и продолжали “развлекаться” под прессингом обстоятельств.

Иллюстрация 3: Протокол №15 от 18.10.2015 г. заседания одного из С/т “Глядин”, а также прилагаемый к нему эпизод списка членов С/т “Глядын”

Примечательно, что последнее время, окрыленные безнаказанностью аферисты, спустили тормоза и начали трепаться при каждом удобном случае о своих влиятельных покровителях. Так, на одном из Судебных заседаний, проходивших в ноябре 2016 года, Любаренко похвалялся своим знакомством с начальником главного управления Национальной полиции Киевской области Дмитрием Ценовым, которому он, якобы, пообещал 40 участков земли за “крышевание” и помощь в отжатии участков у законных владельцев.

Кроме того, ранее, в октябре 2016 года, Любаренко “договорился” с членом Общественного совета при МВД Украины Михаилом Захарченко. Эту парочку часто видели вместе рядом с Вышгородским районным отделением полиции. Результатом “сотрудничества” Любаренко с Захарченко стало назначения подконтрольного следователя в деле, которым аферисты неоднократно пытались прикрыться в Судах гражданского производства и, как говорилось ранее, терпели фиаско.

Подконтрольный следователь Бежук, сфальсифицировав документы в пользу мошенников, признал один из липовых с/т “Глядин”потерпевшей стороной и якобы претендентом на получение земли в 2004 году, а шайку Сартании и Любаренко – потерпевшими лицами, которым якобы эта земля должна была достаться.

В тоже время, руководством полиции Вышгородского района полностью заблокировано расследование уголовных производств, которые открыты по фактам уголовных правонарушений, которые совершены Шляховым А.Ф., Любаренко О.С., Сартанией Т.Г., Чистяковым В.В., а именно по мошенническим действиям, которые выразились в получении денег от доверчивых граждан, которым они выделили чужую землю и неоднократной подделке документов, в том числе и членских книжек садовода. Вероятно, именно эти счастливые знакомства и стали плацдармом для решающей битвы глядиновской шайки против законных владельцев хотяновских земельных участков, а за одно и против богини правосудия Фемиды!

Вдохновленные аферисты, оставив свои безрезультатные попытки вырвать землю из рук ее законных владельцев в гражданских судах, решили легализовать свои притязания на чужую землю в рамках криминального судопроизводства. Имея “серьезную группу поддержки” в лице начальника полиции области, шайка из Хотяновки пролоббировала вынесение подозрения первому председателю с/т “Глядин” Анатолию Козачку о том, что именно он в 2004 году неправомерно распорядился Хотяновской землей и передал ее в бесплатное владение не тем людям. Экзекуцию над Козачком запланировали на конец мая текущего года.

А теперь внимание: Согласно украинского законодательства с 2002 года садовые товарищества и их руководители не имеют отношения к распределению земельных участков, поскольку земля выделялась органами государственной власти непосредственно гражданам Украины! Соответственно, любое садовое товарищество, в том числе и с/т “Глядин” и его председатель Анатолий Козачок к бесплатному выделению в собственность граждан участков из земель государственной собственности никакого отношения не имел. Кроме того, в вынесенном Козачку подозрении сообщалось, что он нанес Украине ущерб на сумму, составляющую более 186 тыс. грн. Но, пардон, если бы Козачок и был не прав, выполняя решение Вишгородской РДА, то о каком ущербе могла идти речь в контексте бесплатной приватизации земли гражданами Украины, которые использовали свое гарантированное законом одноразовое право на бесплатную приватизацию земельных участков?

Примечательно, что такое решение следователя предоставило бы возможность указать в отчете о возмещении в бюджет практически 200 тыс. грн. А на самом деле – в бюджет не поступила бы ни копейки.

Если суд будет рассматривать дело по закону, то Козачок будет оправдан, поскольку как указывалось выше, никакого отношения к процессу приватизации и распоряжению государственными землями он не имел. Если суд решит пойти неправовым путем, то Козачка осудить нельзя и дело будет закрыто по истечению срока давности по статье 49 УК Украины. (Освобождение от уголовной ответственности в связи с истечением сроков давности).

Юридическое заключение

В соответствии с пунктом а) части 1 статьи 17 Земельного Кодекса Украины (вступил в силу 1 января 2002 года) в полномочий местных государственных администраций в области земельных отношений относится распоряжение землями государственной собственности в пределах, определенных этим Кодексом;

Согласно части 1 статьи 35 ЗК Украины граждане Украины из земель государственной и коммунальной собственности имеют право приобретать бесплатно в собственность или на условиях аренды земельные участки для ведения индивидуального или коллективного садоводства.

В соответствии с пунктом в) части 3 статьи 116 ЗК Украины безвозмездная передача земельных участков в собственность граждан осуществляется в случае получения земельных участков из земель государственной и коммунальной собственности в пределах норм бесплатной приватизации, определенных этим Кодексом.

В соответствии с пунктом в) части 1 статьи 121 ЗК Украины граждане Украины имеют право на бесплатную передачу им земельных участков из земель государственной или коммунальной собственности для ведения садоводства – в размере не более 0,12 га.
вывод:

С 1 января 2002 действующим законодательством не предусмотрена безвозмездная передача земельных участков для ведения садоводства в собственность юридическим лицам, в частности садовым обществам, по решению органа государственной власти и местного самоуправления из земель государственной и коммунальной собственности.

Правом на бесплатное получение в собственность земельных участков для ведения садоводства по решению органа государственной власти и местного самоуправления из земель государственной и коммунальной собственности наделены только физические лица – граждане Украины, которым исполнилось 18 лет, в пределах норм на бесплатную приватизацию, установленных статьей 121 ЗК Украины.

Порядок безвозмездного получения гражданами Украины земельных участков для ведения садоводства по решению органа государственной власти и местного самоуправления из земель государственной и коммунальной собственности установленный статьей 118 ЗК Украины.

АТО да не то

Самое замечательное, что для придания своей очередной операции душевного окраса не так давно мошенники дополнили списки глядиновских садоводов именами участников боевых действий АТО. Как оказалось, им тоже пообещали землю. В итоге, окрыленные обещаниями и обманутые мошенниками атошники дружно включились в аферистическую круговерть. Включились по своему, по боевому: установили шлагбаум с замком на въезде на территорию чужих земельных участков, выстроили возле шлагбаума блок пост, пару раз напали на официальных владельцев земли (одному из них повредили ногу), устроили пару-тройку показательных митингов под Вышгородским судом и Государственными инстанциями, выступая с требованием о передачи им хотяновской земли, которая уже почти 13 лет находится в частной собственности. У наблюдающих за вакханалией, которую учинили доблестные защитники украинской земли, создалось впечатление, что атошники под Хотяновкой решили героически захватить вражескую землю и поделить ее “по-честному”с правом победителя.

Подытоживая вышенаписанное, автор материала надеется на то, что зазомбированные сказкой о хотяновской земле представители правоохранительной и судебной систем, покрывающие шайку Любаренко, Сартании, Шляхова и Тележинской оценят риски, зону своей ответственности, в том числе и уголовной. Стыдно, ребята, с вашими знаниями ходить на поводу у земельных жуликов. Да и земля поделена как минимум четырежды, на всех желающих ее не хватит.

Также автор уповает на то, что обманутые атошники ознакомятся с действующим украинским законодательством или как минимум материалами в СМИ о возможностях и алгоритме получения земли законным путем. Хотя, возможно, дело совсем в другом и ребятки решили спекульнуть своим статусом, присоединившись к аферистам. Выходит, что в то время, когда их побратимы действительно защищают украинскую землю на Востоке страны, они разбойничают в тылу. Интересно, как их действия оценят боевые товарищи?

Сергей Пупок для “На Вартi”

Бендеріана по-вишгородськи, С/т "Глядин" та рейдери. Частина 2

"Спадкоємці" Остапа Бендера з Хотянівки 

Образ Остапа Бендера, створений Ільфом та Петровим у 1928 році, багато років є епічним та показовим з точки зору зразковості авантюрно-шахрайского масштабу мислення для більшості українців, які росли та формувалися в радянський та пострадянський період. Крім того, для всіх, хто знайомий з творчістю відомих одеських прозаїків, він є квентесенцією рис, притаманних шахраям всіх часів та народів. Але, як виявилось, персонажі, про яких йдеться в нашому опусі, що орудують на Київщині давно перевершили за вітчайдушністю та витончиності своїх рейдерсько-шахрайських маніпуляцій батька російської демократії, турецько-підданого Остапа. Тому відведемо для них окремий розділ. І так, до ваших послуг:

Генерал-майор невидимого фронту Тимур Сартанія

Проживає в Києві, уродженець Грузії. 53-річний Тимур Сартанія на відміну від «великого комбінатора» ніколи особливо не шанував Кримінальний кодекс: за даними прокуратури Подільського р-ну неднократно притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 190 КК (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою). Прославився шахрайськими операціями, пов'язаними з продажем липової нерухомості українським і зарубіжним громадянам. Свою "повітряну" нерухомість Сартанія продавав за мільйони гривень, безсоромно брав передоплату у замовників і розчинявся у повітрі як мильна бульбашка. За його словами, має звання генерала, в тому числі і козацьких військ, є героєм Радянського Союзу за проведені ним засекречені спецоперації, має статус ветерана всіх можливих битв, в тому числі і Куликівської. На своїх широких героїчних грудях Сартанія носить підроблені орден Леніна і медаль "Золота Зірка". Більш докладно про подвиги орденоносця можна ознайомитися в публікації Газета 2000.

Олег та Денис Любаренки - юридичні пройдисвіти?

Олег Любаренко є власником та керівником юридичної компанії "ЮС Центр", сумнівної контори, яку сміливо можна віднести до категорії "чорні ріелтери". Контора переважно спеціалізується на обслуговуванні непрацездатного населення та прокручує з ним (населенням) різного роду махінації. Нещодавна на "ЮС Центр" було відкрите кримінальне провадження з приводу реалізації шахрайської схеми з майном родини Х. А сама, як стало відомо з матеріалів кримінального провадження, Любаренко вселився у квартиру родини Х, зробив в частині квартири ремонт, та на підставі зробленого ремонту планував заволодіти нерухомим майном родини Х. При цьому Любаренко підробив низку документів, в тому числі договір переуступки майна родини Х, боргову росписку Х. По стопах батька пішов і його син, який виконує допоміжну роботу в схемах Любаренка, а паралельно освоює ази юриспруденції в спеціалізованому навчальному закладі.

Олексій Шляхов 

"Блакитний злодюжка" Шляхов, який влаштувався до Козачка заступником голови СТ "Глядин" та організував веремію з деребином землі. Свою активність він розпочав з крадіжки 100 000 грн з сейфу С/т "Глядин", та в момент виявлення злочину списав усе на свого майбутнього подільника Любаренка (про це свідчить заява Козачка, наведена вище). Згодом, освоївшись та відчувши смак землі київської та водночас занадто тісні рамки, які виставляв Козачок, Шляхов увійшов у змову із Любаренком і ось тоді розпочалася найцікавіша історія з дерибаном чужої землі.

Цікаво, що у жовтні 2012 року Шляхов "попалився" на брехні та шахрайстві в прямому Т/в єфірі. Так сталося, що саме він ініціював журналістське розслідування програми "Гроші", яка врешті викрила його та товаришів нечистоплотні схеми зі спробами привласнити чужу землю. Був Суд, за рішенням якого Шляхов визнаний брехуном та шахраєм.

Божевільні каруселі з рейдерським деребаном землі

Починаючи з 2009 року Шляхов, який представлявся заступником голови С/т "Глядин", розпочав першу хвилю прийому садівників до складу земельного товариства та видачу їм підробних членських книжок, а також збір коштів з перспективою отримання земельних ділянок. Юридичний супровід прийому здійснював Любаренко. Шляхов та Любаренко підшукували громадян, які в в рамках своїх конституційних прав на безоплатну землю хотіли за малі кошти заволодіти землею на Київщині. Шахраї, користуючись правовою необізнаністю громадян, приймали бажаючих до складу псевдо С/т "Глядин". Пізніше до групи шахраїв-рейдерів приєдналися Цюпін, Сартанія, Коростильов, Білецький, які радісно долучилися до пошуку майбутніх землевласників.

Але у 2012 році за фактом заволодіння шляхом обману грошевими коштами громадян під приводом виділення ним земельних ділянок за рішенням псевдо С/т "Глядин" слідчим відділення Вишгородського РВ НП України в Київській області було відкрите перше кримінальне провадження №1201210015000042. Як з'ясувалось, шахраї заволоділи грошевими коштами близька 1000 осіб на суму більш ніж 10 млн грн.

Під час досудового слідства, слідчим у зазначеному кримінальному провадженні було виявлено підробні копії, зроблені з одного оригіналу, членські книжки садівників, які "гоп-компанія" Шляхова, Любаренка, Сартанії та інших зловмисників принесли до Суду.

Так склалось, що у 2012 році Любаренко, Шахов, Сартанія та інші звернулися до Вишгородського районного суду Київської області з позовом про безоплатну передачу їм, як начебто членам С/т "Глядин", земельних ділянок, які належать іншим легальним власниками. При цьому шахраї надали до суду копії членських книжок садівників, які виявилися підробними. Шахрайство було виявлене, адже в рамках кримінального провадження №1201210015000042 було проведене судово-криміналістичну експертизу документів, за висновками якої 14 травня 2013 року слідчим відкрите ще одне кримінальне провадження №12013100150000854 (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частинами 1,4 статті 358 КК України - підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів).

Минуло два роки, два відкритих проти рейдерів-шахраїв кримінальних провадження стояли на місці. За інформацією з перевірених джерел, хід розслідування гальмували покровителі - представники правоохоронних органів, які як виявилось також потрапили до списків липового С/т "Глядин" та претендували на свої ділянки. Доречі, за свідченнями очевидців, списків липового С/т "Глядин" за період реалізації афери було складено декілька. Пристрасті наколювалися, "армада" садівників поповнювалась та вимагала жадану землю.

Примітка автора - звертаю увагу на 5 колонку, в якій представлена інформація про походження псевдо-члена С/т "Глядин". Особисто автору матеріау подобається поміточка - суд. Може саме через цю поміточку наші шахраї відчувають себе безкарними та продовжують реалізацію своїх рейдерських дій?

Взагалі, судячи зі списків членів, недочленів, виключених членів, членів що мають борги перед С/т Глядин, членів, що боргів не мають.... наші комбінатори проводили умовний конкурс на розподіл чужої землі. І в конкурсі С/т "Глядин" на землю, яка С/т "Глядин" ніколи не належала, передбачалося по три претенденти на одну не існуючу ділянку! За останніми даними, на 227 ділянок претендувало 1000 осіб.

Цікаво було б зібрати усіх цих членів разом та подивитися на їх здивовані обличчя з цього приводу. Впевний, що усі ці члени достовірної інформації про схеми, нарождені хворобливими мізками великих комбінаторів, абсолютно не знали.

І тим не менше, по черзі члени вимагали землю. Тож шахраї під шаленим натиском "армади" мали діяти або створювати іллюзію дій в напрямку вишибання землі у законних власників. Розповідаючи своїм підопічним історію про те, що земля ось-ось буде в них в руках, але треба вирішити маленьку проблему в рамках відкритого/закритого/відкритого і потім знову закритого кримінального провадження №12013100150001546 вони час від часу здійснюють набіги на земельні ділянки, що належать легальним членам С/т "Глядин", бушували, ламали паркани, рили підкопи та ламали трансформатори.

Паралельно з набігами група шахраїв Любаренко, Шляхов, Сартанія та інші починаючи з 2010 року по черзі зверталися до слідчого зі скаргами та клопотаннями про свої претензії на землю, розповідали про те, що вони та інші люди зі списків здавали кошти в С/т "Глядин", стоять на черзі на отримання земельних ділянок та наполягають на тому, що земля виділена саме їм, а не іншим громадянам згідно з розпорядженням, затвердженим Вишгородською РДА 20 липня 2004 року. Свої клопотання та скарги шахраї підкріплювали тими ж самими підробленими членськими книжками С/т "Глядин", а ще й підробкою довідки слідчого про те, що С/т "Глядин" визнано потерпілою стороною у провадженні №12013100150001546.

Врешті, у листопаді 2015 року шахраї звернулися до Вишгородського районного суду Київської області з вимогою проведення експертизи документів, які фігурують в кримінальному провадженні №12013100150001546. На суд вони принесли ксерокопію липової довідки, підписаної начебто старшим слідчим О.П. Лавренюк . На довідці була проставлена дата - 30 грудня 2013 року. Але за дивним збігом обставин на суді з'явився той самий слідчий, який не тільки заперечив існування вищезазначеної довідки, але й приніс свій оригінал, який він надавав Любаренку 4 лютого 2014 року. В легальній довідці було чітко написано, що С/т "Глядин" в кримінальному провадженні №12013100150001546 потерпілою стороною не визнано.

В результаті, 4 листопада 2015 року Вишгородський районний суд Київської області виніс Ухвалу про те, що С/т "Глядин", вчергове, статусу потерпілої сторони не має. Крім того, 13 листопада 2015 року прокуратурою Вишгородського району Київської області відкрилося вже третє кримінальне провадження №4201511015000162 за ч. 4 ст/ 238 КК України за фактом використання в суді підробленої довідки.

Минув ще рік, три відкритих кримінальних провадження стояли на місці, не зважаючи не безкінечні звернення, скарги, клопотання легальних власників земельних ділянок С/т "Глядин", які продовжували страждати від регулярних рейдерських набігів компанії Любаренка. Рейдери-шахраї виношували нові грандіозні плани узаконювання своїх дій та збирали кошти з новозареєстрованих садівників.

В жовтні 2016 року Любаренко начебто увійшов у змову з членом Громадської ради при МВС України Михайлом Захарченком. В результаті Захарченко, використовуючи свої зв'язки в ГУ НП України в Київській області, домігся призначення підконтрольного слідчого у кримінальному провадженні №12013100150001546, який в свою чергу узгодив фільсифікацію кримінального провадження в питаннях 

- визнання с/т "Глядин" потерпілою стороною при тому, що в дійсності ані легальне, ані клоновані с/т "Глядин" ніколи не мали у власності ніяких земельних ділянок.

- визнання осіб, які фігурували в одному з нескінченних списків липового С/т "Глядин", потерпілими особами, які прагнули отримати жадану чужу землю.

 В листопаді 2016 році Любаренко обзавівся новим "колегою" Владиславом Чистяковим, виписав на нього від імені С/т "Глядин" доручення. В дорученні Чистякову делегувалися права на представлення інтересів С/т "Глядин", в тому числі в судових інстанціях. При цьому адреса будівлі, вказаної як місце проживання Чистякова, не існує в принципі. А ідентифікаційний номер Чистякова належить іншій людині.

Бендеріана по-вишгородськи, "Глядин" та рейдерство. Част. 1


 

Незаконне захоплення чужої землі, нехтування правами дійсних власників, поява подвійних, а часом потрійних, почетвертих господарів та сфальшованих документів – процеси у вітчизняних земельних відносинах не нові та вже типові. Але останнім часом такі дії набули масового характеру та отримали стійку назву – земельне рейдерство.

Вагомими факторами, що підштовхують рейдерів до "бойових дій", є здорожчення землі та майже повна бездіяльність контролюючих та правоохоронних органів по відношенню до захисту інтересів громадян України та їх земельних прав.

Не зважаючи на те, що з часів прийняття Антирейдерського закону (6 жовтня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» № 1666-VIII, розроблений Міністерством юстиції України), кількість звернень щодо випадків рейдерства до Асоціації фермерів, приватних землевласників України (АФЗУ) та кількість заявлених рейдерських атак відчутно скоротилися, земельне рейдерство, як явище, усе ще впевнено розхитуватує економіку країни та її мешканців.

Зафіксованих фактів лише в одній Київській обласні більше, ніж можливо осягнути. А ЗМІ пістрявлять гучними заголовками про резонансні захоплення. При цьому, не гидують привласнювати чужу землю, як свою, ані високопосадовці, ані місцеві керманичі, що відчувають владу на підпорядкованій території, ані звичайні шахраї, які мають впливових покровителів серед представників правоохоронних органів України.

Деякі земельні шахраї не соромлячись творять беззаконня та відчуваючи свою безкарність, часом переходять межу абсурдності.

Найцікавіша та найпоказовіша, з точки зору відсутності здорового глузду, рейдерська епопея триває вже понад 9 років неподалік від Вишгорода, в селі Хотянівка, розташованому усього в 20 хвилинах руху на авто від столиці нашої європейської Держави. За цей період "головнокомандуючі" рейдерської багатосесійної атаки вже стали героями кримінальних хронік, а органи різних ланок правоохоронної системи майже засипало від несчисленої кількості скарг, позовів, кримінальних проваджень та судових рішень. І тим не менше, рейдери не здаються та користуючись прогалиною в Українському законодавстві - невизначенністю статусу Садового товариства - безкарно реалізовують нові шахрайські схеми.

Клони садового товариства "Глядин" - загроза садівникам-землевласників, або рейдерські безчинства в Хотянівці

У далекому 2004 році, розпорядженням Вишгородскої РДА Київської області № 450 "Про передачу в приватну власність земельної ділянки під розширення СТ "Глядин" земельні ділянки загальною площею 29,4702 га були безоплатно передані у приватну власність 227 фізичним особам в межах безоплатної приватизації для ведення садового садівництва згідно з вимогами, передбаченими статтями 35, пунктом "Б" ч. 1 ст. 81, статтями 116, 118 Земельного Кодексу України. З часом, зазначені 227 громадян використали свої конституційне право та отримали землю. Дехто з них залишив її собі, дехто перепродав новим власникам. І на цьому історія з розподілом 29,4702 га мала б закінчитись.

Але, у 2008 році "гоп-компанія" у складі Олега Любаренка (батька), Олексія Шляхова, Тимура Сартаніі, Анатолія Білецького, Дениса Люборенка (сина), Володимира Коростильова, Івана Цюпіна, Катерина Тележинська (пізніше до них приєднався Вячеслав Чистяков та ще декілька персонажів) вирішили поділити виділену розпорядженням Вишгородскої РДА Київської області № 450 у 2004 році землю повторно, створили свій перший клон С/т "Глядин" та почали приймати нових садівників, збирати членські внески, видавати книжки садівників, керуючись, начебто правами С/т на 29,4702 Га. При цьому, виявилось, що легальний голова С/т "Глядин" "земельний деребан" повністю заперечував та команду шахраїв Любаренка&Шляхова не визнавав. Доречі, за період діяльності гоп-компанії С/т "Глядин" клонувався декілька різів, тільки в реєстрі юридичних осіб їх зареєстровано шість (!), а є ще інші клони такі як С/т "Глядин 10" та інші. 

Для довідки: діючим Земельним кодексом України від 2002 року статтею 35 право на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення індивідуального або колективного садівництва із земель державної і комунальної власності належить лише фізичним особам - громадянам України. Тож , С/т "Глядин" як юридичній особі, земельні ділянки у власність чи тимчасове користування не надавалися та надаватися не могли, згідно чинного законодавства. Жодних документів органи державної влади із зазначеною структурою не підписувала.

У 2013 році зазначеними особами було ініційоване відновлення кримінального провадження №12013100150001546 (юридично безпідставно, провадження Любаренко використовував з 2010 року), з метою легалізації своїх прав на землю С/т Глядин та прав на її подальший, багатосерійний розподіл. Кримінальне провадження триває досі, хоча вже тричі було закрите і тричі відкривалося ініціативною групою рейдерів-шахраїв за допомоги "друзів" в органах. Востаннє воно було закрите у 2014 році. ГПУ здійснила перевірку законності рішення про закриття кримінального провадження, яке рейдери неодноразово використовували при нападах на чужі земельні ділянки з метою їх "розподілу". За результатами перевірки ГПУ погодилась з зазначеним рішенням і тимчасово зупинила дії рейдерів.

 

 Повна версія тексту з ілюстраціями: 

https://www.facenews.ua/articles/2017/313771/

Як рейдер-акушер Академію спер

Влада України не може стримати навалу рейдерських захоплень успішних підприємств. В Києві злочинне угруповання намагається розвалити один із кращих приватних медичних ВНЗ.

За роки незалежності України, в рейтингу спроб рейдерських захоплень українських ВНЗ можна знайти багато різних мотивів та засобів. Але, здається, ще ніколи рейдери не користувались погрозами фізичної розправи та вбивства членів родини чинних керівників ВНЗ. Як це сталося із ректором «Міжнародної академії екології та медицини» Михайлом Юхимовичем Салютою. Але про все по порядку.

Академія з великої літери

Вищі навчальні  заклади України хоч і не є лідерами у світових рейтингах, проте на внутрішньому ринку чимало з них тримає гідну марку якісної освіти, а рівень конкурентоспроможності деяких наших  ВНЗ є досить високий навіть на міжнародному рівні.

Одним із таких ВНЗ, що готує спеціалістів високої якості, безумовно, є ПВНЗ «Міжнародна академія екології та медицини»(МАЕМ), що був заснований у 2011 році та нині складає гідну конкуренцію медичному університету ім.Богомольця.


«Коли у 2010 році ми із колегами задумували створення Академії екології і медицини, то планували, що це буде навчальний заклад нового, прогресивного зразка. Сформували потужний викладацький склад із визначних медиків – професорів, кандидатів наук, розробили навчальні програми, залучили студентів. За кілька років наша Академія запрацювала на повну потужність. Зараз на трьох факультетах у нас навчається майже 800 студентів, з яких більше 300 – іноземці з 15 країн! До нас активно їдуть з інших країн, бо навчання в нас коштує в десять разів дешевше, ніж, наприклад, в Англії. При тому, що якість  навчання абсолютно співставна. У нас ціла група викладачів читає лекції англійською мовою, із специфічною термінологією. Ми залучаємо передовий міжнародний досвід, а випускники МАЕМ працюють по всьому світу. Наші програми побудовані на основі глибокого розуміння, що людина – це складний організм, який потребує комплексного вивчення. І дослідження екології людини у гармонії із навколишнім середовищем– це є запорука побудови міцного здоров`я.  Попереду гарні перспективи, аби не цей прикрий випадок»,- розповідає Михайло Салюта.


Михайло Салюта

Довідка: Салюта Михайло Юхимович. Заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор, академік УАН. Нагороджений Орденом "За заслуги" ІІІ ступеня. В галузі освіти на керівних посадах працює понад 20 років. Член Ради ректорів Європи при університеті м.Барі (Італія). Депутат Київської міської ради трьох скликань, очолював постійну комісію Київради з питань охорони здоров`я та соціального захисту.

Був партнером – став загарбником

Приблизно рік тому, коли Академія вже набрала потужних обертів та завоюваларепутацію, ініціатор, засновник та чинний ректор «Міжнародної академії екології та медицини» Михайло Юхимович Салюта разом із донькою Вікторією Ковалевською запросили до співпраці Михайла Васильовича Макаренка. Його, як знаного, авторитетного  фахівця, головного лікаря Київського пологового будинку №5 порекомендував до Академії  спільний знайомий лікар.

«Ми думали, що з його досвідом, зв’язками у медичних колах, наша Академія отримає додатковий стимул для розвитку, вийде на новий, ще більш високий рівень. Макаренко обіцяв допомогти з ліцензуванням та міжнародним розвитком», - розказує Михайло Юхимович.

Як чесна ділова людина, Михайло Салюта запропонував новому партнеру чималу долю у спільному підприємстві, а саме – 30% від статутного капіталу.

Юридичними засновниками навчального закладу у рівних долях стали три фірми - ТОВ «ФІРМА «МЕДФАРМЦЕНТР» (код ЄДРПОУ – 23531496), ТОВ «МЕДИКОФАРМАЦЕВТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ» (код ЄДРПОУ –25282525),  «ЛАЗАР ЛІМІТЕД» (індекс 4004, місто Лімассол, Леофорос Спіру Кіпріану буд.67, Кіпр).

Одним із засновників перших двох підприємств була донька Михайла Салюти – Вікторія Ковалевська. Фірму «Лазар Лімітед» представлявМихайло Макаренко.Важливо розуміти, що жодних матеріальних внесків Макаренко у спільну справу не зробив, ніяких грошей не вкладав,  а його обов’язки, як нового співзасновника, стосувались організаційних та протекційних напрямків.

Засновники, в свою чергу, як добропорядні партнери, думали, що ця співпраця стане запорукою для виходу МАЕМ на новий рівень.

Але не все так сталося, як було заплановано.

«Ніяких особливих дивідендів від такої співпраці ми не отримали – Макаренко майже не приймав участі в розвитку Академії, ми все розробляли і розвивали власними зусиллями. Більше того, коли постало питання ліцензування та узгодження документації по роботі з іноземними студентами, наш партнер цю справу провалив, залишивши Академію у складній ситуації.

В результаті, у червні 2016 року, після того, як  прокуратура зробила комплексну перевірку вищих навчальних закладів України, випливли деякі нюанси, за які мала якраз відповідатисторона Макаренка. Нічого кримінального або протиправного - суто адміністративні  неузгодженості, але їх треба було виправити.  Проте, саме ці дрібні недоліки (які, до речі, виявили в переважній більшості українських ВНЗ, що мають справу з іноземними студентами) стали підґрунтям для підступної  рейдерської атаки на Академію.

Користуючись зв’язками у владних кабінетах та правоохоронних органах, «співвласник»-саботажник Академії Макаренко разом із поплічниками придумали злочинний план. Він полягав у тому, щоб усунути чинних засновників від управління закладом, привласнити собі  їхню долю, отримати доступ до рахунків,  та поставити на чолі МАЕМ свою людину.

Спершу, як партнер, Макаренко настояв, щоб у МАЕМ зайшла начебто з аудитом його людина – така собі Дорошенко Ірина Василівна. Мовляв, вона перевірить всю документацію та допоможе усунути недоліки.

Михайло Салюта не міг передбачити, що це був ланцюжок для майбутнього захоплення МАЕМ і надав псевдо-аудитору доступ до всієї внутрішньої документації. Все інше було справою техніки.

Бандити сказали: переписуй долю, або посадимо доньку!

Коли «заслана козачка» Ірина Дорошенко вивчила всі документи та знайшла слабкі місця, настав час для силової операції.

Із заяви Михайла Салюти до правоохоронних органів: «30 січня 2017 року до МАЕМ приїхав Титикало Володимир Сергійович, який є заступником головного лікаря Макаренка Михайла Васильовича Київського міського пологового будинку № 5, у присутності двох невідомих осіб та погрожував особисто мені та моїй донці Ковалевській Вікторії Михайлівні тюремним ув’язненням та під натиском змусили мене написати заяву про припинення повноважень ректора Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» та відступити 30% від частки статутного капіталу на користь  компанії «ЛАЗАР ЛІМІТЕД» (LAZAR LIMITED).

Усвідомлюючи реальність загрози моєму життю та здоров’ю, а також хвилюючись за життя і здоров’я своїх рідних та близьких, я був вимушений погодитись на дану вимогу, написати вказану заяву  та відступити 30 % від частки у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини», тобто по 15 % від двох  з трьох товариств, що є його засновниками

Щоб читачі краще зрозуміли, цей опис не може відобразити весь драматизм ситуації.

В той день Михайла Салюту разом з донькою заблокували в кабінеті, та почали чинити на нього жорсткий психологічний тиск. Головним аргументом було ствердження, що прокуратура і міліція вже завела проти нього та його доньки кримінальні справи, і якщо той не погодиться на умови рейдерів, МАЕМ позбавлять ліцензії, а його разом з донькою заарештують і кинуть до в’язниці. Розмахували якимось паперами, лякали, що в СІЗО може статися що завгодно. Одночасно чинився шалений тиск на доньку Михайла Салюти, були погрози фізичної розправи його родині. 

Тут треба відчути психологію люблячого батька, для якого родина – це найвища цінність.

«Я розумів, що при бажанні корумповані органи легко зможуть інкримінувати любу справу будь-кому. Якщо буде хоч найменша загроза життю та здоров’ю моїх дітей – я не задумуючись відступлю від будь-яких матеріальних цінностей заради їхньої безпеки. Тоді мною керувало лише бажання захистити родину, в мене не було сил і часу опиратись рейдерам, я не бачив іншого виходу, аби припинити цей жахливий тиск», -розказав журналістам Михайло Юхимович.

Документи про передачу долі на користь Макаренко та відступу від посади ректора були заздалегідь підготовлені Іриною Дорошенко, і 6 лютого 2017 року, донька Михайло Салюти- Людмила Ковалевська підписала договори купівлі-продажу  частки у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «Міжнародна академія екології та медицини» на користь фірми «Лазар Лімітед».

Блеф заради наживи

Далі фарс продовжився. Ірина Дорошенко, не маючи на це жодного права, сама себе призначає на посаду президента Академії і починає хазяйнувати – звільняти неугодних працівників, видавати незаконні накази, збурювати студентів і всіляко заважати учбовому процесу.

Оговтавшись від шоку, сторона Михайла Салюти дізналась, що ніяких кримінальних справ ні проти МАЕМ, ні проти її керівників, порушено не було, і не було жодних підстав звинувачувати їх в кримінальних правопорушеннях. Це був зухвалий, цинічний блеф, щоб залякати і змусити віддати злочинцям своє виплекане підприємство.

Треба зазначити, що колектив МАЕМ, побачивши ситуацію, цілковито став на бік законного ректора. Зі свого боку,Михайло Юхимович, зрозумівши, що став жертвою зухвалих рейдерів, звернувся до правоохоронних органів, до журналістської і правозахисної спільноти із проханням допомогти відновити справедливість.

На захист МАЕМ першою відгукнулась МГО «Міжнародна Ліга захисту прав громадян України» на чолі із правозахисником Едуардом Багіровим. Були підготовлені та надіслані заяви до Київської прокуратури, поліції різних рівнів, негайно розпочалась робота по відновленню законної влади та притягненню рейдерів до відповідальності. Наразі за фактом рейдерського захоплення Академії порушені кримінальні справи. Рахунки Академії арештовані, щоб рейдери не змогли привласнити собі кошти з банківських депозитів МАЕМ.


Зліва направо - псевдо-ректорка Ірина Дорошенко, ректор Михайло Салюта, Эдуард Багіров, Людмила Ковалевська

Президентша без печатки підставляє ДСО

Проте рейдери не збираються так просто здавати свої позиції. Вони ведуть себе нахабно, відчуваючи повну безкарність.

Зокрема, новоявлена пані «президентша» виказує повну зневагу до колективу та закону, і видає укази з підробленою печаткою. Рейдери навіть не цураються самі викликати поліцію, нацьковують слідчих на всіх, хто намагається вивести їх на чисту воду.


Розпорядження Дорошенко з фальшивою печаткою МАЕМ

Так, щоб не допустити на територію МАЕМ журналістів і правозахисників, Ірина Дорошенко дійшла до того, що підписала договір на охорону приміщень МАЕМ з Державною службою охорони.  Жодних прав на це у неї не було,  тим самим був створений небезпечний прецедент, який може відкрити «скриньку Пандори» - свавілля та беззаконня.

Едуард Багіров: «В моїй 25 річній практиці активного правозахисту та протидії рейдерським захопленням,  я такого ще не бачив! Те, як вчинили рейдери на чолі із Михайлом Макаренком та його спільниками, не вкладається  в жодні моральні і правові рамки. Якщо б рейдерам вдалося втілити свої плани щодо МАЕМ, це означало б, що кожна людина, кожне підприємство, кожен учбовий заклад, можуть бути захоплені будь-ким в будь-який момент. Достатньо прийти з головорізамидо керівника, пригрозити розправою його дітям, підсунути документи, заставити їх підписати і завірити у кишенькового нотаріуса або регістратора. Все! Я не вірю, що Україна може скотитися у таке беззаконня. Мене дуже здивувала позиція керівництва Державної служби охорони – вони підписали договір на охорону закладу із фальшивим президентом, не вивчивши документита не маючи на це законного права!  Думаю, що це сталося за спиною у генерала Будніка (очільник ДСО – ред.), якого я давно знаю і поважаю, як людину закону. Він сам не міг би піти на такий крок. Але я сподіваюсь, що ситуація швидко вирішиться, і його підлеглі не будуть заважати  відновлювати законність на території МАЕМ. Ми підключили до проблеми журналістську спільноту, про цей випадок повідомлено керівників правоохоронних органів столиці. Особисті заяви надіслані очільникам ГПУ, НАБУ, СБУ. Я впевнений, що в найближчий час ситуація вирішиться у законний спосіб і Академія повернеться до звичного ритму життя», - розказав правозахисник.


Зустріч Едуарда Багіроваз викладачами МАЕМ

Ситуацію також прокоментувала адвокат Михайла Салюти - Ганна Здоренко: «Певна група рейдерів незаконними діями, шляхом погроз, змусилазасновників МАЕМ підписати договір куплі-продажу частки статутного капіталу на користь «Лазар Лімітед». Але гроші за цією «угодою» не були перераховані і, взагалі, цей договір був підписаний із порушенням закону.


Адвокат Ганна Здоренко

Немає жодного законного наказу про те, що Михайло Салюта був звільнений з посади ректора. Немає також жодного законного наказу, що особа, яка називає себе президентом, була призначена на цю посаду за трудовим законодавством. Рейдери намагаються отримати доступ до банківських рахунків. Ми подали заяви в правоохоронні органи, та заяву про відсторонення Ірини Дорошенко від управляння МАЕМ на час досудового слідства. Крім того, ми виявили, що в наказах Дорошенко стоїть підроблена печатка. Тому ми закликали правоохоронців зробити відтиск цієї фальшивої печатки, щоб провести її експертизу. Також ми наполягли на тому, щоб кабінет із бухгалтерією та документацією було опломбовано до винесення відповідних судових рішень».

Головний рейдер Макаренко – хто він?

Коли журналісти «Нашої Версії» зателефонували особисто Михайлу Макаренку, щоб дізнатись його бачення ситуації, з іншого кінця слухавки вони почули відповідь, що Макаренко взагалі не має жодного відношення до МАЕМ! Отакої, і це не зважаючи на наявність документів, що свідчать про його причетність до співволодіння долею в МАЕМ! А хто ж тоді ці люди, що намагаються хазяйнувати в кабінетах? Що робив в Академії заступник Макаренка – пан Титикало, який особисто погрожував Михайлу Салюті вчинити розправу над його родиною, якщо той не погодиться переписати долі на його шефа?

Це більш ніж красномовно підтверджує, що ми маємо справу із злочинним рейдерським угрупованням, з серйозною «кришею» у владних структурах.


Головний рейдер Михайло Макаренко

У світлі цих подій варто подивитись на постать головного рейдера Михайла Макаренка. До Майдану він був депутатом Київради від Партії Регіонів, потім обрався вже від «УДАРУ», зараз знову дивиться у бік «Опоблоку». І це не дивно, бо його пов`язують давні тісні стосунки з нардепом від Об’єднаної опозиції Юрієм Бойко. Про його життєві пригоди та бізнесові проекти красномовно розказує матеріал «Рождение оппозиционера Макаренко» на сайті «Коментарії.уа.»:http://comments.ua/politics/526626-rozhdenie-oppozitsionera-makarenko.html

Чи буде міжнародний скандал?

Немає сумніву, що захоплення МАЕМ – це добре спланована, злочинна операція  групи людей, з метою отримати повну владу над активами МАЕМ. Можливо, це було замовлення конкурентів, яким було не до вподоби, що в Україні зростає і розвивається гідний учбовий заклад, який залучає до себе багато іноземних студентів.

Деякі посольства вже висловили свої занепокоєння фактом атаки на МАЕМ – до них почали звертатися іноземні студенти та скаржитись на ситуацію.

Думку, що на меті рейдерів було не лише захоплення матеріальних цінностей, але й дискредитація Академії в очах міжнародної спільноти, підтверджує і той факт, що фальшива президентша та її люди всіляко намагаються розхитати студентів, навіть радять їм переводитись до інших  ВНЗ.


Ось так псевдо-ректорка залякує студентів

Можливо, органам влади і журналістам слід уважніше подивитися саме в цей бік?

Як би то не було, декан по роботі з іноземцями Фарход Абдуллаєв впевнений, що їм вдасться втримати ситуацію під контролем, і студенти з інших країн зрозуміють, що ситуація – лише тимчасовий інцидент, який швидко вирішиться, і ніщо не буде заважати їм отримати якісну медичну освіту.Тим більше, що студентський актив чудово розуміє, звідки «ноги ростуть», і не збирається танцювати під дудку рейдерів.


Іноземні студенти МАЕМ

З іншої сторони, та зухвалість і безкарність, з якою діють рейдери, наштовхує на думку, що за ними стоять дуже впливові структури. Які саме, ми неодмінно дізнаємося і прославимо їх імена на всю країну!

Журналістська спільнота, разом із представниками МГО «Міжнародної Ліги захисту прав громадян України» продовжує уважно слідкувати за розвитком подій навколо «Міжнародної академії екології і медицини», та не дозволить злочинцям здійснити свої ганебні плани.

Відділ журналістських розслідувань МАІР

P.S. 21 лютого, о 13.00, біля приміщення Спілки журналістів України (вул. Хрещатик, 27-а) відбудеться акція викладачів та студентів «Міжнародної академії екології та медицини» на підтримку законного керівництва. В цей же час, в приміщенні прес-центру СЖУ відбудеться прес-конференція засновників МАЕМ - Михайла Салюти, Вікторії Ковалевської, за участю Едуарда Багірова, правозахисників і активістів, на якій будуть висвітлені всі обставини рейдерського захоплення Академії та оприлюднені звернення до керівництва НАБУ, ГПУ, СБУ та керівників поліції.

Обережно! Рейдери-палії заберуть ваш будинок!

В Україні набрав обертів новий вид рейдерства проти звичайних громадян, а саме  - зухвале та протизаконне захоплення їхніх помешкань і домівок шляхом винесення корумпованих судових рішень на підставі сфальшованих експертиз!

Про це йшлося на прес-конференції в Національній спілці журналістів України за участю правозахисника Едуарда Багірова та потерпілих від шахрайських дій.




За словами Едуарда Багірова, якщо у 90-ті та 2000 роки в зоні ризику втратити житло були неблагополучні власники квартир, будинків, то останніми роками під приціл шахраїв дедалі частіше  потрапляють законослухняні громадяни, які не мали до цього особистих проблем. 

Схема, про яку йдеться, відпрацьована до дрібниць.

Шахраєм купується частина приватного або малоквартирного будинку, або кімната в комунальній квартирі.  Далі влаштовується навмисний підпал чи потоп. Звичайно, ніяких цінних речей «господаря-палія» в цьому вогні не знищується, а у воді не тоне. Але ж про це знаємо лише ми з вами. Сусіди – співвласники будинку чи квартири нічого не підозрюють, й навіть готові допомогти  горе-погорільцю хто чим може. Та йому не потрібна допомога. Йому потрібна уся власність – весь будинок. А крім цього – ще й відшкодування моральної та матеріальної шкоди.

Через підставних чи підкуплених експертів робляться сфальшовані експертизи,  згідно з висновками яких винуватцями пожежі чи іншого лиха стають ні в чому не повинні сусіди шахрая.  Далі подається позов до суду, де куплений суддя дуже швидко виносить рішення про стягнення з «винуватців» коштів на користь позивача. Це можуть бути астрономічні, мільйонні суми, яких в чесних людей ніколи не було.

Далі судом виноситься рішення на відчуження майна псевдо-винуватців на користь зловмисника, і таким чином будинок, чи вся квартира стають власністю махінатора. 

За такою схемою зараз активно працюють зловмисники по всій Україні.

Випадок , який розглядався на прес-конференції, є показовим в цьому плані.

Жертвами шахрая стала родина  Тетяни Дмитрівни Жигала, її нині покійної матері Олени Миколаївни, а також дядька Тетяни Дмитрівни - Яшкира Олексія Васильовича.

Вони володіли 2/3 будинку та 10 сотками землі у селі Білогородка,  Києво-Святошинського району, Київської області, за адресою: вул. Поштова, 3. Ще третина належала іншому дядькові, у якого в 2003 році цю частину придбав Гребцов Сергій Володимирович.  У придбаній частині став постійно проживати його батько Гребцов Володимир Миколайович з дружиною.

З першого дня проживання вони всіляко тиснули на Тетяну, її матір та дядька з вимогою віддати їм весь будинок та ділянку, а взамін  пропонували старий будинок в тому ж селі. Йшли погрози фізичної розправи.

У 2008 році сталася пожежа в новобудові Гребцових, яка притулялась до основного будинку – загорілась частина що була у стані будівництва. Вогонь також трохи зачепив сторону Жигала.

Є великі підозри, що це був навмисний підпал будинку Гребцовим - є показання свідків. В будь-якому випадку все показує, що вогонь йшов з його сторони.



Будинок Гребцова після пожежі


Та Гребцов звинуватив у підпалі  родину Жигала і через своїх експертів була сфальшована експертиза та знищені сліди пожежі, щоб неможливо було відновити істину.

Далі з порушенням норм закону та процедури, проведена оцінка майна «погорільця» Гребцова – сума збитків склала майже 1 млн. гривень!

В 2011 році «славнозвісний» суддя Києво-Святошинського суду Дмитро Усатов,  з грубими порушеннями норм та законодавства, виніс рішення – задовольнити позов у 1 млн. 300 тисяч грн. на користь Гребцова. Апеляція та касація залишили це рішення в силі. Не витримавши тиску, від поневірянь померла мати Тетяни Жигала - Олена Миколаївна.

Через якийсь час таємно, без попередження, були проведені незаконні торги. Майно Жигала – будинок , 10 соток оцінили у жалюгідні 47 тисяч гривень та продали підставним людям. Зараз всім розпоряджається Гребцов.



Будинок Жигала після дій Гребцова


В даний час справа проходить по новому судовому колу. Знову йдуть тиск та погрози.  15 лютого, о 14.00, на Володимирській, 47 буде слухатись апеляція, від якої  буде залежати не тільки доля постраждалих, але й доля українського правосуддя як такого.

«Міжнародна ліга захисту прав громадян України» бере цю справу на особливий контроль.

Тим часом, у справі з’явились позитивні зрушення - після численних скарг та звернень Києво-Святошинський відділ міліції відкрив справу проти Гребцова по звинуваченню у шахрайстві.

Будемо сподіватись, що справедливість і закон будуть відновленні, а шахраї понесуть суворе покарання.

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая