О сообществе

Цитати великих людей, розумні думки, історії, притчи.

Топ участников

Вид:
краткий
полный

Цитатник

Притча

  • 18.02.21, 22:45


Один старий мав два великі відра. Кожне з них висіло на кінцях коромисла, яке він носив на плечі. Одне відро було тріснуте, а інше - ідеальне. Під кінець довгого шляху від струмка до будинку ціле відро залишалося повним, а тріснуте було заповнене лише наполовину.
Цілих два роки це повторювалося день у день: старий приносив додому тільки півтора відра води. Звичайно, ціле відро пишалося своїми досягненнями. А ось бідне, тріснуте відро соромилося свого недоліку; воно було нещасливим, оскільки могло виконувати своє призначення лише наполовину.
Його уявна, надумана неспроможність тривала два роки - і ось одного разу у джерела відро звернулося до старого: "Мені так соромно за себе тому, що через тріщину в моєму боці вода увесь час виливається дорогою додому".
Старий посміхнувся: "Зате квіти зростають саме на твоїй стороні стежини, а не на стороні іншого відра. Я завжди знав про твою ваду, тому і посадив квіти з твого боку дороги, і щодня, коли ми йдемо додому, ти поливаєш їх.
У кожного з нас є своя особлива вада. Але, саме ці тріщини і недоліки роблять наше спільне життя таким цікавим і цінним. Приймайте людей такими, які вони є, і шукайте в них лише гарне.
Звертаюся до усіх "тріснутих відер": вдалого ВАМ дня, і не забувайте вдихати аромат квітів на вашому боці дороги...

Дмитрий Лихачёв

  • 14.02.21, 05:09
Мне много лет, и я думаю, конечно, о том,
что скоро придётся уйти. Мы приходим из
тайны и возвращаемся в тайну. Страшно ли
мне? Не знаю. Нет, я не боюсь, но печалюсь
очень и тоскую, и думаю, всё ли так я
сделал? Всегда ли смог поступить по
совести? Не часто ли обижал людей?
Успевал ли вовремя извиниться?
Мне хочется напомнить мысль, быть может,
банальную, но для меня очень серьёзную:
небольшой шаг для человека — большой
шаг для человечества. Исправить
человечество нельзя — можно исправить
только самого себя. Накормить ребёнка, не
сказать грубого слова, перевести через
дорогу старика, утешить плачущего, не
ответить на зло, дорожить своим
призванием, суметь смотреть в глаза
другому человеку. Всё это гораздо проще
для одного человека, но для всех сразу
очень трудно. Вот почему всегда нужно
начинать спрашивать с себя. Это ведь тоже
признак культуры — жить, не слишком
многое себе прощая. Моё любимое
изречение — обязательно посади дерево —
даже если завтра конец света.
✍️Дмитрий Лихачёв - культуролог, доктор филологических наук, профессор.