Галопом по східній Мадейрі

  • 20.01.22, 19:35
У продовження розповіді про надзвичайно насичену цікавинками Мадейру настав час розказати, що можна побачити на її сході. І не побачити теж.

1. Почну з мису Гаражау, що знаменитий місцевою статуєю Христа-Спасителя. Поставили її в 1926 році, так що це точно не плагіат Ріо-де-Жанейро, чий куди відоміший аналог приблизно того ж віку. Ну і розміри зовсім не ті, так він виглядає здалеку, бачите?.. А придивіться уважніше.


[ Читати і дивитись далі ]

Інтро до Латинської Америки

  • 17.01.22, 19:50
Це була найбільш неблизька і найдовша моя подорож. Особливо з урахуванням того, що раніше я й не вибирався десь дуже далеко, вийшло аж занадто багато цих «най-най» і «вперше»: за загальною кількістю та тривалістю перельотів, серед яких особняком виділяються два трансатлантичні по 10 з гаком годин, перший візит у Новий світ, перша відпустка взимку, перше побачення із Тихим океаном, зміщення на мінус 8 годинникових поясів від України… Про все це хочеться розказати бігом і одразу, та все ж спробую дотримуватися хоч якогось порядку.

Отже, дорога туди зайняла майже 15 чистих годин у повітрі з двома пересадками, короткою в Амстердамі й довгою в Канкуні, де був час на ночівлю, дегустацію текіли та можливість суто символічно поглянути на місто. А тоді ще один короткий ранковий переліт-стрибок в аеропорт Ла Аврора, що знаходиться у місті Гватемала і країні Гватемала (щоб легше запам’ятати), яка й була основною й такою омріяною метою тієї подорожі.


[ Читати і дивитись далі ]

Королевський королівський замок

  • 14.01.22, 19:43
Якщо доля колись занесе вас у Виноградів, а там і на руїни замку Канків, слід пам’ятати, що його огляд зручно поєднати з відвідуванням іще одного замку в сусідньому Королево, що на вісім кілометрів східніше. Дві твердині мали багато спільного протягом своєї історії, обидві були форпостами на соляному шляху, обидві давно перетворилися на руїни, зокрема Королевський – з 1672 року. Тим не менш, після стількох віків забуття там досі є на що подивитися.


[ Читати і дивитись далі ]

2021 у картинках

  • 11.01.22, 20:34
Як я й обіцяв трохи раніше, роблю символічну добірку своїх фотографій за минулий рік. Правда, вийшло їх не 50, а 64 (не треба шукати логіки в цій цифрі, просто так склалося), але в пості майже без супроводжувального тексту таке можна пробачити, сподіваюся.

Фотографії просто у хронологічному порядку, без жодних рейтингів. І нерівномірно розподілені, якісь поїздки чи навіть місяці лишилися взагалі без відзнаки, з інших навпаки по багато знімків – усе майже так само несправедливо, як у житті. У той же час я ціную кожен день 2021-го, проведений у мандрах, і усвідомлюю, що коли б не здійснив більшість із них тоді, то вже й ніколи. У темний та похмурий зимовий час це усвідомлюється особливо гостро і здається, що більше в цьому житті нічого цікавого не відбудеться, бо все хороше лишилося в минулому. Та не будемо про сумне, а перейдемо до справи.

1. Змерзлі кущі над Південним Бугом, Вінниця.


[ Дивитись далі ]

Виноградів

  • 08.01.22, 19:18
Хоч і не мав цього в планах на минулий рік, але в кінці серпня на подовжені вихідні до Дня Незалежності знову опинився на Закарпатті. Моєю базою на перший день став Виноградів – немале за місцевими мірками та цікаве місто, котре якраз давно хотів побачити.


[ Читати і дивитись далі ]

2021

  • 04.01.22, 19:21
Підбивати підсумки-2021 ніби вже й пізно, але для цього у мене є вагомі причини. По-перше, життя майже без інтернету в останні дні року. По-друге, так я точно знатиму, що ця паскуда вже ніяким чином не підкладе мені свиню в останній момент. Перша картинка просто так, звісно.


[ * * * * * ]

Центральна Мадейра. Левади та вінішко

  • 16.12.21, 18:44
Однією із найбільших проблем постійного проживання на такому райському (на перший погляд) острові, як Мадейра, здавна була нестача прісної води. Причому стосувалося це саме прибережних районів, найкомфортніших для життя, а от у горах із їх постійними дощами та туманами живильної рідини трохи більше. І ще років чотириста назад острів’яни додумалися прокладати з гір канали, якими би вода надходила до їх домівок. Технічну відсталість тих часів компенсувала наявність рабської сили, тож невдовзі весь острів зробився покритим каналами, що функціонують і донині. Називаються ця система цілком знайомим для нас словом «левади».

1. А так як над кожним каналом тягнеться якась стежка чи дорога (хоча би тому, що їх потрібно чистити, чим і займаються спеціально навчені люди) в наш час у навантаження до первісної функції левади стали туристичними маршрутами різного рівня складності. Мені попадалася цифра, що сумарно на острові їх 3000 кілометрів, хоча тут треба зважати, що навіть банальні вулиці приватного сектору Фуншалу, на яких є канальчик з водою, на карті підписані як левади. Куди цікавіші стежки через незаймані буйні джунглі у центрі острова, однією із яких сьогодні і прогуляємося.


[ Читати і дивитись далі ]

Глухів, частина 2. Погляд згори

  • 14.12.21, 19:53
Прогулянка Глуховом була би неповною без огляду однієї пам’ятки у центрі, яка цікава й сама по собі, і дає змогу поглянути на місто із висоти без використання для цього отих ваших дронів та інших спецзасобів.


[ Читати і дивитись далі ]

Глухів, частина 1. Погляд знизу

  • 12.12.21, 18:52
Глухів закривав мою дводенну серпневу поїздку Сумщиною, від нього я очікував найбільше, він мої очікування цілком виправдав. Про місто будуть дві частини, у першій погуляємо центром та його найближчими околицями.

1. Символічною датою його заснування вважають 992 рік, перша згадка в літописі – 1152. Найбільшої ваги місто досягло у 1708-64 роках, коли зробилося резиденцією українських гетьманів.


[ Читати і дивитись далі ]

Фанал. Таємничий ліс не з цього світу

  • 10.12.21, 19:19
Як я вже розказував у попередній частині, Мадейра далеко не завжди виявляється такою лагідною та плюшевою, як про неї прийнято думати. І то на рівні моря, а коли піднятися більш як на тисячу вертикальних метрів від нього в гори, картина міняється ще радикальніше. Сьогодні відправимося саме в одне з таких місць, яке на мене особисто справило найсильніше враження від усього, що я бачив на острові. Мова про прадавній лавровий ліс, або як його тут кличуть «Лаурісільва».


[ Читати і дивитись далі ]
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
78
предыдущая
следующая