Гуляю блогами. Багато політики, постів присвячених Зе. Десь промайне поодинокий вірш, подекуди фото природи. А хочеться якоїсь відвертої розмови, може навіть філософської. Не раз чула фрази: "За період карантину люди багато чого переосмислили", "Світ став не такий, як був, змінився на зовсім"...чи щось типу цього. А ви як думаєте? Ви справді багато чого переосмислили? Змінили свою думку з приводу якихось подій?

А ну, поговоримо від душі?

Чомусь здається, що більшість із вас інтроверти. От цікаво, а ти інтроверт?

Щось нагадала один репортаж про статистику, де відображали країни за ступенем щасливого населення ( оце я загнула). Не пам'ятаю точних даних, лише, що Україна в переліку країн займала одне з останніх мість. Словом, наше населення, за даними досліджень мало не найнещасніше. Давно це було... ще до пандемії. Так мені стало цікаво, а учасники і.ua щасливі люди? На скільки ви задоволені життям в цей важкий час? На скільки ви себе вважаєте щасливою людиною? Прошу відповідати чесно і відверто...

Читати далі...

От цікаво, скільки людей зараз неспить і так як і я, читає блоги...це щось більше, ніж сторінки у фейсбуці... якісь потаємні думки, або ж просто рядки, які раптово прийшли у голову... Так чому не спиться? У мене вечір виявився важким. Тому і не спиться. А чому не спиться вам?

Часто в соцмережах зустрічала пости типу " Що для вас найважче під час карантину?" Вирішила трохи знайти позитив у сьогоднішніх буднях. Я сьогодні нарешті опанувала програму zoom і навчила користуватись нею кількох людей. І це для мене є досягненням, так, як програма відкриває можливості, яких я не мала раніше, а освоїти її я хотіла вже близько місяця. Більше того, якби не цей карантин, я б про неї (програму) і не дізналась мабуть. А чого ви досягли завдяки карантину? Можливо хтось...

Читати далі...

Для того, щоб справді чогось досягти, потрібно бути " неуязвимим" ( не пригадаю, як це слово українською) до критики. Скільки раз ми стикаємося з тим, коли наші вдалі, а може й невдалі ідеї критикують і це змушує опускати руки не втіливши їх у життя?! Навіть не спробувавши... Чи є такі серед вас? Або розпочавши якусь справу, зупиняємось бо на шляху стикаємось із "розумними" людьми, які знають як краще, які обов'ящково розкритикують і скажуть, що те що ти робиш нічого не...

Читати далі...

П’ятниця, вечір… дуже довго хотіла надрукувати цю замітку, та все не вистачало часу. Та все ж, в черговий раз перечитуючи коментарі батьків, вчителів, викладачів вузів, що стосуються освіти, у соціальних мережах… просто хочеться виговоритись. Я мріяла вступити до педагогічного, вступити на державну форму навчання (що вважала нереальним, оскільки я не була відмінницею). Пам’ятаю, як ще навчаючись у старшій школі, коли я пробувала вести уроки (чи то це був день самоврядування чи щось...

Читати далі...

Ну чи якщо вірите. А які плани на 21 грудня? Просто якийсь такий ажіотаж навколо кінця світу...але зараз не про це. Ну щодо мене то якщо буде кінець світу, то в мене на декілька проблем стане менше. Хоча, якби я вірила в неменучий кінець, то особо б не зраділа. Мабуть зібрала б біля себе найрідніших людей (ну це так 21), а до того обдзвонила б усіх знайомих. Але з іншого боку невже для цього потрібно ждати кінця світу? Ще я б розтринькала всі гроші, які є в дома і б накупила всякої фігні. Ну ...

Читати далі...

Для того, чтобы ответить на этот вопрос, нужно понять, а почему все-таки люди расходятся? А расстаются потому, что до свадьбы молодые люди мало говорят о том, что их может ожидать после свадьбы. Дело в том, что каждый воспитывается в разной семье. И если выходит так, что к примеру у парня в семье главным был папа. Он принимал все решения и его слово просто закон для всей семьи, мама во всем соглашалась с папой и всегда спрашивала совета у него и как таких решений не принимала. А у...

Читати далі...