Жеребкування по членам дільничних виборчих комісій

Токмацька окружна комісія виборчого округу № 81, сьогодні, 20 вересня, провела жеребкування по членам на дільничні виборчі комісії. У барабан були закинуті карточки на 52 учасника виборчого процесу. Покрутивши барабана, було витягнуто першу карточку. За списком з номерами порядковими подань членів комісій на двк від партії  і номером карточки було виявлено партію, що подає першого члена дільничної комісії. І так 52 рази.

Перед жеребкуванням було запропоновано комісії обмежити доступ до кімнати з комп’ютером, через який інформація буде передаватися до ЦВК. На жаль ума не стало опротестувати таке рішення, бо Свобода не зможе слідкувати за процесом передачи результатів виборів до ЦВК. Бажано в цьому питанні знайти спільників-однодумців серед членів ОВК.

 

Як ПР...урки і К0 підроблять результати виборів

Фантазія сплетена з уяви про ПРодажних урків

Отримуючи «добрі» гроші голови комісій і члени поставлені від ПРовладних партій та знаючи крутий нрав своїх «покровителів» будуть лізти зі шкури аби її зберегти.

Вони планують підробляти результати виборів на всіх етапах. ЦВК хамовито сформувало Окружні виборчі комісії. У свою чергу, перед ОВК поставлене завдання так само хамськи сформувати Дільничні виборчі комісії.

Схоже, завдання це народилося спонтанно. Бо формування ОВК не викликало у суспільстві українському помітного спротиву. Технічно це потребує перетрубації (виправлення) подань від ПРивладних партій. Тому всі дії відкладаються до 21 вересня. Займається цим комп’ютерний відділ при ОВК, де вивісять табличку «Стороннім вхід заборонено». Саме туди, я б радив заглянути міжнародним спостерігачам і уповноваженим від партій, щоб скласти акти де є така можливість.

Записки небажаючого, щоб українських дітей продавали як товар

 

Пам’ять епохи безпам’ятства, коментар

http://www.golos.com.ua/Article.aspx?id=258806

«Південь Запорізької області ще чекає того часу, коли історики доведуть, що тут, в основному бездарно, покладено НАШОГО народу, в тім числі «сіропіджачників» — непереодягнутих і ненавчених місцевих жителів з однією гвинтівкою на п’ятьох, більше, ніж німців під Сталінградом. В одне з таких страшних місць, на ділянку так званих Пришибських висот (німецької оборонної лінії «Вотан», а саме до села Чапаєвка, що на південний захід від міста Молочанська Токмацького району), я навідався. Тут — на дуже вузькій ділянці фронту — фактично загинули 4 стрілецькі, дві гвардійські дивізії, а потім підійшла ще одна гвардійська дивізія. Загинули, бо в полках залишилося по 40—60 душ. Також тут було аж 9 штрафних батальйонів. Як з’ясувалося — документи радянської пори про це мовчать, зокрема під Чапаєвкою (до 1945 року — поселення німців-менонітів Вайнау), діяли і жіночі штрафбати».

Зі слів моєї бабулі, царство їй небесне і земля пухом, тут, у Молочанську, вдень, від вибухів і пилу піднятому у повітря тими вибухами, було «темно, як уночі», і навпаки, від трасуючих куль, від ракет, від вибухів, вночі «було світло, як вдень». «Сіропіджачники» - це були в основному жителі сусідньої Донецької області. Їх комуністи, з катом Сталіном на чолі, спочатку «кинули» підло під німецький чобіт, а потім вже всі сили приклали аби винищити до одного, як небажаних свідків своєї підлої натури. З тої причини, і ще через дебільне відношення до «людського матеріалу» всіх комуністів на чолі зі Сталіном, чому людей стало не вистачати, до армії стали брати на три роки молодших, ніж на початку війни. І молодь тупо гнали у «штрафбат», як дезертирів, що «роками ухилялися від служби» по ворожим тилам. І поповнення до «штрафбатів» прибували щодня, і гнали їх «на гору», щодня. В результаті, між «Чапаєвкою і Виноградним» виросли «гори» трупів з радянських людей і солдат. Місцевих жителів ганяли збирати ті трупи. І між ними лежав один труп німецького солдата. Один на десятки тисяч радянських. Може саме з цієї причини, як «якийсь комуняка ляпнув, що загинуло у «Велику вітчизняну війну» двадцять мільйонів радянських людей», так воно і залишилося. Де люди, а не комуністи, керували державами, там знали, скільки людей загинуло до одної людини. Лише комуністи, людожери, «рідних» людей, радянських, порахували з точністю до «десяти мільйонів». А всіх, хто вмів добре рахувати, вони винищили ще у далекому 1929 році, бо царю-батюшці Сталіну не сподобалося, які були результати перепису населення.

Сподіваюсь, хоч цього разу, до Верховної Ради не потраплять комуністи. Ну нема в них ніякого стимула робити життя українцям легше, і ніколи не буде, бо й ніколи не було, в крайньому випадку, як покращення зроблять, то собі та рідним.

Я – мова

Мене всі вживають, одиниці знають. Хто клепки не має, той мене зневажає, забороняє, сваре, погрожує. ПРавопорушники на мене зуби точать. Комуністи і фашисти навіть книжки палили у 1923 і 1933 роках. Я од Вас залежу, люди. Я – вторинна система потрібна лише для формування суспільства. Тому злодії мене, м’яко кажучи не люблять, бо сформоване суспільство тяжче грабувати.

Україна – наша чайка. Шкода, має ПРидурків на борту,  що побачивши ворожу галеру, розхитують власну чайку. Наївні, сподіваються, що пустивши чайку з козаками на дно, вони отримають за то золотко від власників галери.

Та власник галери обиратиме кого баграми з води діставати, кого прохромити.

Але, є два моменти:

1.      Власнику галери треба добрий людський матеріал, не зрадливе лайно.

2.      Коли прокинуться козаки, то ПРавопорушників холера візьме.

 

Знову мова

Читаю:

«Програма ВО "Свобода" (чинна)

Розділ V. Інформаційний простір, освіта і наука. Збереження ідентичності та розвиток культури

5. Запровадити обов'язковий іспит з української мови для держслужбовців та кандидатів на виборні посади. Зобов'язати всіх держслужбовців вживати українську мову на роботі та під час публічних виступів».

А прибалтійці пішли зразу ввели іспит з історії і мови для громадян. Бажаєш стати ГРОМАДЯНИНОМ? Складай іспит. Не бажаєш, чи не годен, отримай справку мешканця. Можеш жити, працювати, але обирати будь-кого – зась.

Люди себе поважають, і ніколи до влади в них не добереться така чума, як колісниченки, симоненки, азарови, тігібки, табачники, вітренки, литвини, морози і т.п., і т.і..

Тому і економіка в них працює, бо при владі не сидять розумники, що власну кишеню плутає, коли це вигідно, з державною. А мільярдні кошти отримані з МВФ там не витрачають на червоні прапори, на підтримку мови сусідньої держави, та на подарунки собі любим, на катування власних громадян. Може досить!?

Крім того, там державний бюджет не витрачають на гнид, що не вилазять з коментарів підтримуючи абсолютно нікому не потрібний закон, який ще дошкульніше очистить українській бюджет. І закордонна частина нація гордиться власною Прабатьщиною, і не стоїть на роздоріжжі, що робити. Найняти пару кіллерів, з науковою метою, чи «прославитися» такою заявою, що нагадує «останнє китайське попередження», як Всесвітній конгрес українців. http://censor.net.ua/news/207888/vsemirnyyi_kongress_ukraintsev_prizyvaet_ne_trogat_ukrainskiyi_yazyk

 

Прощання з останнім президентом УНР

10 березня 2012 року в м. Бурлінгтон ( Онтаріо, Канада) на 87-му році життя помер останній Президент Української Народної Республіки в екзилі, Голова Організації Українських Націоналістів, Голова Фундації імені О. Ольжича Микола Васильович Плав’юк. Микола Плав’юк народився 5 червня 1925 року в с. Русів, Снятинського району, Івано-Франківської області. Навчався у Снятинській школі, де розпочав громадсько-політичну діяльність, увійшовши до юнацтва, а згодом до членства ОУН.

Офіційне прощання з покійним відбудеться у середу, 14-го березня, 2012 р. в домівці Українського Національного Об`єднання в Торонто з 14.00. до 16.00. за місцевим часом. Панахида буде відправлена о 20.00. Похорон відбудеться 15-го березня 2012 р. в церкві Святої Покрови у Бурлінгтоні о 10.00. Поховання на кладовищі Св. Володимира в Оуквілі.

Панахида за покійним Миколою Плав’юком буде відправлена у кафедральному Володимирському соборі УПЦ КП в четвер, 15 березня, початок об 11 годині.

http://kmoun.info/news/view/681.html

http://maidan.org.ua/2012/03/vidijshov-u-vichnist-ostannij-prezydent-unr/

ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ МИКОЛІ ПЛАВ’ЮКУ! СЛАВА УКРАЇНІ!

«Залюбити» хочуть гривню, чи золоті резерви держави

Гривня введена, як грошова одиниця у Київскій русі і діяла до монголо-татарскої війни. У 1918 році гривна знову була введена в обіг на українській території, потім, повторне введення сталося в 1996 році. На сьогодні гривну можна поміняти у 32 –х державах світу. 

http://www.profi-forex.org/category4727/gallery7.html

На жаль головою НБУ працює С. Арбузов що народився «у місті Донецькі». http://news.dt.ua/POLITICS/novogo_golovu_nbu_vikrili_u_bezgramotnosti-72131.html

Так, за його словами, російський рубель може бути переведений НБУ в статус валюти першої категорії, що відповідатиме його використанню при формуванні міжнародних валютних резервів України. Тобто до гривні збираються ввести «резервну валюту», яка ще не долізла до третьої світової групи валют. Складається враження, що цей проффесор не жив в Україні, коли в нас ходили рублі і купони, і який хоче знову опустити українців у те саме лайно. 

"Ми працюємо над тим, щоб це питання було сьогодні зручно вирішуване для тих банків, які працюють з рублями. Ми ще змін не робили, але плануємо ", - відзначив Арбузов, якого цитує кореспондент ЛІГАБізнесІнформ. http://news.liga.net/news/economics/616688-nbu_khochet_vvesti_v_zolotovalyutnye_rezervy_rubli_.htm#disqus_thread

Нагадаємо, щоб ввести засоби в рублях в структуру золотовалютних резервів НБУ необхідно ввести рубель у першу категорію валют. За доларом американським і євро, є третя група валют по мірі важливості і впливовості в світі, куди входять - британський фунт (GBP), швейцарський франк (CHF), японська ієна (JPY), канадський долар (CAD) і ряд інших національних валют, в купюрах яких частково зберігають свої резерви цілий ряд Нацбанків світу. А в Україні валюта з четвертої групи, буде введена у першу категорію. 

Схоже стабільність цих валют не є переконливою для пана Арбузова. Схоже він «працює» над "підтяганням штанців" російському рублю.

РФ, не рідко, практикує саме командну економіку, і за вказівкою Президента Росії, частина «золотого запасу" України може легко перетворитися на попіл. Воістину патріоти вітчизни чужої. 

Яка мова рідна для вас?

Бог кожному народу дав мову.

http://www.livetoday.org.ua/holosuvannya-2/yaka-mova-ridna-dlya-vas/

 Про справи кожного в цьому житті, бог мабуть і питати стане на цій народній мові кожну людину. Як, за життя, людина в змозі заробити, скажімо 10 добрих балів аби напевно потрапити в рай навічно, або 10 бридких балів аби потрапити навічно в ад, але у свій судний день не зможе спілкуватися з Суддею, данною Богом, рідною мовою, що зробити має суддя?

33%, 3 голоси

0%, 0 голосів

11%, 1 голос

0%, 0 голосів

56%, 5 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

З днем Соборності України!

Шановні друзі! Вітаю Вас з днем Соборності України! Це свято молоді, свято скромне, свято душі.

У Запоріжжі націоналісти з'эднали береги,

в Івано-Франківську теж робили довгенькі ланцюги людськи,

у Харкові пройшлися містом, Донецьком пройшлися з бандерівським прапором.

Хоча gazeta.ua на 21-му році, як упокоїлась сересерія згадала раптом якихось радянських офіцерів. Може і я себе школярем назву!?

http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/027221/ http://blog.i.ua/user/3358404/ http://www.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/027218/ http://gazeta.ua/ru/articles/life/419191/5

З Днем збройних сил України

Українці і українки!

Всіх, хто на службі є в обороні України сьогодні,

всіх, хто захищав її колись, всіх, хто буде готовий захистити її сьогодні, чи в майбутньому - щиро вітаю з Днем збройних сил України. Будьмо!!!

6 грудня 1991 року Верховна Рада прийняла Закони "Про оборону України" та "Про Збройні Сили України". Тому саме ця дата увійшла в історію сучасної Української держави як День Збройних Сил України. http://holidays.uol.ua/text/357650/ Після розпаду Радянського Союзу та проголошення у 1991 році своєї незалежності Україна успадкувала одне з найбільших угруповань військ не тільки на постсоціалістичному просторі, а й в усій Європі. На її території дислокувались чотири загальновійськових і одна танкова армії, чотири повітряні армії, один армійський і три корпуси Протиповітряної оборони, Чорноморський флот. До всього ж, Україна мала стратегічні ядерні сили, до яких входила 43 ракетна армія та важкі бомбардувальні дивізії.