хочу сюда!
 

Марианна

29 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «бюджет»

Розберемось і розплатимось за борги від Юлі і Янука

Україна стала менше винна кредиторам 
 Валовий зовнішній борг України скоротився
Фото: НВ/Наталія Кравчук

Валовий зовнішній борг України скоротився

Валовий зовнішній борг України на кінець червня 2018 року становив $113,75 млрд, що що на 1,47%, або на $1,7 млрд менше, ніж на початок року.

Про це повідомили в Національному банку України (НБУ).

Зазначається, що борг держуправління за цей період зменшився на 1,97% - до $38,1 млрд, зобов'язання НБУ скоротилися на 6,1% - до $6,98 млрд. Зобов'язання НБУ і майже весь урядовий борг представлені довгостроковими запозиченнями.

Депозитні корпорації в звітному періоді зменшили борг на 5,3% - до $5,9 млрд, інші сектори - скоротили на 0,6%, до $53,04 млрд. Обсяг зобов'язань за прямими інвестиціями зріс на 1,6% - до $9,7 млрд.

Раніше президент України Петро Порошенко заявив, що співвідношення прямого державного боргу України до валового внутрішнього продукту (ВВП) за підсумками першого півріччя 2018 року скоротилося до 63%.

Нагадаємо, що на початку 2018 року валовий зовнішній борг України становив $116,6 млрд.

https://biz.nv.ua/ukr/economics/ukrajina-stala-menshe-vinna-kreditoram-2494970.html

Бюджет України за 2017 р. у калькуляції

Доходи державного бюджету України за статтями доходів в 2017 р. (млн. грн.)на 31.12.2017 (за 2017 р.)Код бюджетної
класифікаціїДоходи
Усього
793265,0100.00%
Податкові надходження10000000627153,779.06%
Податки на доходи, прибуток та збільшення ринкової вартості11000000141945,317.89%
Податок на доходи фізичних осіб1101000075033,49.46%
Податок на прибуток підприємств1102000066911,98.44%
Рентная плата та плата за використання інших природних ресурсів 1300000048661,16.13%
Внутрішні податки на товари та послуги14000000422274,153.23%
Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів1402000066303,78.36%
Акцизний податок з ввезених в Україну підакцизних товарів1403000041989,75.29%
Податок на додану вартість з вітчизняних товарів
 (з урахуванням бюджетного відшкодування)
1406000063450,48.00%
Податок на додану вартість з імпортних товарів14070000250530,231.58%
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції1500000024541,83.09%
Ввізне мито1501000023898,43.01%
Вивізне мито15020000643,50.08%
Збори на паливно-енергетичні ресурси17000000-12,10.00%
Місцеві податки та збори18000000695,10.09%
у т.с. Єдиний податок18050000695,10.09%
Інші податки та збори19000000-10951,6-1.38%
Неподаткові надходження20000000128402,316.19%
Доходи від власності та під­приємницької діяльності2100000071553,79.02%
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної діяльності2200000010437,61.32%
Інші неподаткові надходження2400000010882,61.37%
Власні надходження бюджетних установ2500000035528,34.48%
Доходи від операцій з капіталом30000000286,90.04%
Надходження від продажу основного капіталу3100000039,80.01%
Надходження від реалізації державних запасів товарів32000000182,00.02%
Кошти від продажу землі і нематеріальних активів3300000065,10.01%
Кошти від закордонних країн і міжнародних організацій420000001607,40.20%
Цільові фонди5000000029847,13.76%
Офіційні трансферти400000005967,70.75%

Cтруктура доходів Державного бюджету України на 31.12.2017 за найбільш вагомими показниками:

Доходи державного бюджету України в 2017 р.

Доходи держбюджету України

Тут наведено загальні відомості по доходах Державного бюджету України, до яких входять надходження до загального та спеціального фондів держбюджету. Найбільшу частину держбюджету (понад 90%) складає загальний фонд, кошти якого призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків (тобто, не спрямовуються на конкретну мету). Спеціальний фонд передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів (тобто, для фінансування конкретних цілей).


останнє оновлення: 02.05.2018
Доходи державного бюджету України в 2017 р. (млн. грн.)2017Доходи 
на 01.02.201759446,8за січень59446,8
на 01.03.2017112047,8за лютий52601,0
на 01.04.2017174758,8за березень62711,0
на 01.05.2017259785,8за квітень85027,1
на 01.06.2017325773,2за травень65987,3
на 01.07.2017394906,0за червень69132,8
на 01.08.2017447714,9за липень52808,9
на 01.09.2017527588,9за серпень79874,0
на 01.10.2017585755,7за вересень58166,8
на 01.11.2017647468,7за жовтень61713,0
на 01.12.2017724471,5за листопад77002,8
на 31.12.2017793265,0за грудень68793,6
план на 2017731031,2виконання108,5%
  • зростаючим підсумком

Альперин - "король контрабанди" попался снова


P.S. «Это тот человек, который может в Одессе убить любого прохожего и ему за это ничего не будет».
 
В целом она (операция – Ред.) длилась около 2 месяцев. В конце концов Альперин предложил 800 тысяч долларов за вариант, чтобы НАБУ передало это дело в Одесскую область, а там он уже быстро все решил бы, потому что к начальнику главного управления полиции Одесской области открывает дверь ногой.

Вадим Альперин – израильский бизнесмен, который родился в Украине. В мире он известен благодаря печальным событиям на судне «Фаина» (захваченного пиратами, которые требовали выкуп за пленных), а также благодаря истории с захватом судна «Этель» (собственники этого судна «кинули» ливийских бизнесменов на крупную партию автомобилей «Хюндай»). Однако, это далеко не все «подвиги» Вадима Александровича, в Украине его подозревают в бизнес махинациях, связанных с минимизацией выплаты налогов, а также в хищении бюджетных средств.

Бизнесмен настолько глубоко интегрировался в таможенные структуры, что с началом у него "проблем" вполне ожидаемо заговорили о "перетряхивании" самой таможни и переформатировании рынка контрабанды. Впрочем, все это – на уровне слухов, ведь вслух об этом говорить никто не решается. Ведь Альперин может решить любой вопрос и с кем угодно.

Об Альперине, в отношении которого немало ресурсов используют определения "контрабандист", а некоторые прямо называют "главным контрабандистом Одессы", в СМИ говорится уже давно. Есть даже целый сайт, посвященный его сделкам. Однако годами правоохранительные органы серьезно за него не брались.
И вот, похоже, это наконец произошло: "король контрабанды" решил откупиться от Национального антикоррупционного бюро, предложив детективам "каких-то" $800 000 за снятие ареста со счетов подконтрольных ему предприятий на 450 млн грн., и прогадал.

Прокуратура АР Крым совместно со Службой безопасности разоблачила контрабандную схему, работа которой могла нанести около 700 тысяч гривен убытков государственному бюджету. Об этом, как передает "Украинская правда", сообщила пресс-служба прокуратуры в понедельник.
Согласно сообщению, эти средства, с целью недопущения их противоправного списания с казначейских счетов в пользу фиктивных компаний, были арестованы.
Отмечается, что в ходе проведения более 40 обысков на территории Одесской и Киевской областей, были изъяты документы, подтверждающие работу схемы уклонения субъектов хозяйствования от уплаты таможенных платежей за импортируемые товары.

В незаконной схеме задействованы также работники судебной системы и Государственной фискальной службы Украины.
Отмечается, что следственные действия продолжаются.
По данным источников издания, речь идет о преступной схеме, к которой причастен один из самых известных контрабандистов Украины Вадим Альперин.

Как сообщалось, одесское группировки контрабандистов создало десятки фирм-однодневок, директорами которых были подставные лица. Эти компании получали большой объем товара из Китая (обувь, ткани, сумки и т.д.). Поставкой товара из Китая занимались аналогичные фирмы-прокладки. Контракты же фактически фабриковали в Одессе. В документах указывали стоимость товара, заниженную в десять и более раз.
Получив декларации по очевидно недостоверным данным, таможенники корректировали таможенную стоимость до уровня, который соответствовал реальной стоимости товара.
Представители одесских компаний, пользуясь пятьдесят пятой статьей Таможенного кодекса, вносили на счета таможни соответствующие финансовой гарантии, что давало возможность направить товар в свободный оборот.
Далее эти компании-импортеры обращались к одному из одесских судов. И группа судей отменяла решение таможни, фактически обязывая ее растамаживать товар по значительно заниженной стоимости и возвращать импортеру его финансовую гарантию.


Порошенко підписав закон про бюджет-2018

Порошенко підписав закон про бюджет-2018
12:01, 30 грудня 2017 
Петр Порошенко
Петр Порошенко / Getty Images

Президент України Петро Порошенко поставив свій підпис під законом №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який на початку грудня грудня ухвалила Верховна Рада.

Як повідомляє його прес-служба, доходи державного бюджету на 2018 рік визначено у сумі 917,9 мільярда гривень, а видатки – на рівні 991,7 мільярда гривень.

Читайте також: Бюджет-2018: головні цифри України

"Граничний обсяг дефіциту держбюджету пропонується передбачити у розмірі 80,6 мільярда гривень або 2,4% ВВП. Граничний обсяг державного боргу встановлено у розмірі 1999,3 мільярда гривень, що складатиме 60% ВВП. Планові обсяги державних гарантій визначено на рівні 24 мільярда гривень. Надходження від приватизації прогнозується у обсязі 21,3 мільярда гривень", – йдеться у документі.

Крім того, зазначається, що у 2018 році розмір прожиткового мінімуму зросте на 9%, а мінімальної заробітної плати – на 16,3%.

"На надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг передбачено 71 мільярда гривень. Обсяг освітньої субвенції врахований встановлено у сумі 61,7 мільярда гривень, медичної субвенції – 57,4 мільярда гривень. У 2018 році створено Державний дорожній фонд з обсягом видатків у 32,9 мільярда гривень. Всього на розвиток доріг передбачено спрямувати 47,7 мільярда гривень. На функціонування Фонду енергоефективності передбачено кошти у сумі 1, мільярда гривень, ще 0,4 мільярда гривень – на реалізацію Державної цільової економічної програми з енергозбереження", – додають у Порошенка.

Обговорюємо Держбюджет-2018



Держбюджет-2018: на що Володимир Гройсман хоче витратити кошти платників податків

Уряд презентував народним депутатам проект бюджету на наступний рік (на фото — міністр фінансів Олександр Данилюк (ліворуч) та прем'єр-міністр Володимир Гройсман) Фото: Владислав Мусієнко/POOL
Майже 1 трильйон гривень — саме стільки Кабмін планує витратити в наступному році. Цієї суми вистачить, щоби 100 гривневими купюрами прокласти стежку, довжиною у тисячу кілометрів. Наприклад, від кордону з Білоруссю на півночі до мису Айя в Криму
22 вересня у Верховній раді уряд презентував проект бюджету. Це перший варіант кошторису держави. Щоби його остаточно затвердити, депутати мають підтримати документ на трьох голосуваннях. У проміжках між голосуваннями, народні обранці разом із урядовцями корегуватимуть показники документу.

Зазвичай фінальний текст затверджують незадовго до Нового року, адже урядовці та депутати до останнього торгуються, які поправки включати до кінцевої редакції, а які — ні.

Із чого складається бюджет?

Володимир Гройсман планує зібрати у вигляді податків, акцизів, зборів, доходів держпідприємств та плати за адміністративні послуги 877 мільярдів гривень. Більше третини (297 мільярдів гривень) уряд сподівається отримати від сплати податку на додану вартість із товарів, що завозяться до України з-за кордону.

90 мільярдів податку на доходи мають сплатити офіційно працевлаштовані українці. Усі підприємці, ураховуючи великих, чиї статки оцінюються в мільярди доларів, заплатять трохи менше — 72 мільярди гривень у вигляді податку на прибуток.

Ще 80 мільярдів гривень уряд сподівається отримати завдяки споживачам алкоголю та тютюну — саме стільки має надійти до бюджету від сплати акцизів.

Підприємці, що імпортують алкоголь та тютюн, сплатять 46 мільярдів гривень акцизних зборів, щоби завести товар в Україну. Підприємці, які видобувають в Україні корисні копалини — перш за все газ та нафту — сплатять 40 мільярдів гривень. Іще 20 мільярдів мають заробити державні підприємства.

Виплати боргів

Україна продовжує жити в борг — запланованих доходів на 71 млрд гривень менше, ніж витрат. Загалом країна заборгувала майже 2 трильйони гривень — кожен українець, включно з немовлятами та пенсіонерами, винен кредиторам приблизно 50 000 гривень. Частину боргу уряд має виплатити наступного року.

На це піде третина бюджету — 306 мільярдів гривень. Ще 130 мільярдів держава витратить на обслуговування державного боргу.

Щоби повернути борги минулих років, у 2018-му уряд планує запозичити 241 мільярд гривень. Для порівняння: цьогоріч Кабмін позичатиме на 40 мільярдів менше.

Щоби повернути борги минулих років, у 2018-му уряд планує запозичити 241 мільярд гривень 

Бюджетні витрати

На виплату пенсій наступного року запланували витратити 141 мільярд гривень. Суму можна порівняти з фінансуванням усіх силових відомств — 165 мільярдів. Заразом утримання чотирьох правоохоронних органів (МВС, ГПУ, СБУ та НАБУ) обійдеться платникам податків майже в стільки ж, як і фінансування армії, що воює на Сході (82 та 83 мільярди гривень відповідно).

Ще 180 мільярдів гривень поділять між собою міністерства освіти та охорони здоров’я. У порівнянні з цими сумами, решта видатків виглядає значно скромніше. Навіть рекордний план фінансування будівництва та ремонту доріг (37 мільярдів гривень), що цього року майже вдвічі більший від плану.

Фінансування Суспільного мовлення — 776 мільйонів гривень. Це вдвічі менше від реальних потреб. Тим часом рекордсмен зі збільшення витрат — Міністерство інформаційної політики. У 2014 році, коли відомство створили, воно обійшлося платникам податків менш ніж у 7 мільйонів гривень. Наступного року на нього планують витратити 562 мільйоня

https://hromadske.ua/posts/derzhbiudzhet-2018

Одеський порт має передати в бюджет понад 400 млн грн

Кабмін затвердив фінансовий план ДП “Одеський морський торговельний порт” на 2017 рік, згідно з яким підприємство має заробити понад 720 млн грн. При цьому, перерахування до державного і місцевого бюджетів та цільових фондів становитимуть 404,3 млн грн. Про це повідомляє на своєму сайті начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук.

“Пропонується затвердити фінансовий план державного підприємства Одеський Морський торговельний порт на 2017 рік, загальний плановий розмір доходів за яким встановлений на рівні 725,4 млн грн. Чистий прибуток – у розмірі 471,75 млн грн. Загальна сума витрат планується у розмірі 674 млн грн. Чистий фінансовий результат у 2017 році планується у сумі 260,6 млн грн. Перерахування до державного і місцевого бюджету та цільових фондів становитимуть 404,3 млн грн”, – зазначив на засіданні Кабінету міністрів доповідач з даного питання – заступник міністра інфраструктури України Юрій Лавренюк.

Чому українські лотереї не поповнюють бюджет - круглий стіл

В середу, 22 березня 2017 року, в прес-центрі інформаційного агентства «Українські новини» (м. Київ, вул. Еспланадна, 20) відбувся Круглий стіл «Топ-5 ринків, що перебувають в тіні: шляхи фіскалізації й обліку». 

 

Український бюджет недотримує від лотерейного та грального бізнесу декілька мільярдів гривень щорічно. В умовах протистояння на сході, стагнації економіки, дефіциту пенсійного фонду ці кошти були б як ковток свіжого повітря. Джерело наповнення бюджету особливо старанно не помічається з 2012 року.


Організаторами заходу були Центр сприяння реформам та Аналітично-дослідницька ініціатива Policy&Politics Platform ­– власна ініціатива Українського центру стратегічних рішень та Аналітичної групи «Левіафан». Окрім цього, в заході взяли участь представники Центру сприяння реформ та Організації LEAD office. 


Відео заходу: 




Засновник Українського центру стратегічних рішень Максим Карижський зазначив, що поки такі бізнеси як гральний, видобуток бурштину, використання державних сільськогосподарських земель, сміттєзвалища й сміттєпереробка, будуть «знаходитись поза практикою ліцензування та обліку - весь цей потік грошей позбавляє сенсу існування слідчих і каральних органів в країні». 




Керівник дослідницьких програм Центру сприяння реформам Георгій Чижов зазначив, що за оцінками експертів «в тіні знаходиться практично ще один бюджет України. І зрозуміло, що мало того, що цей «тіньовий бюджет» не поповнює основний бюджет нашої країни, він ще й сприяє формуванню криміналу, організованої злочинності і аж до фінансування збройної діяльності проти України». 


 


Генеральний директор Аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник зауважив, що «за сім років заборони ігрового бізнесу, ми зрозуміли, що ця заборона жодним чином не вплинула на кількість ігорних залів. Вони продовжують існувати, але трохи в іншому вигляді. Так, до прикладу існують ігрові атракціони, з яких податки не в державну казну, а певним правоохоронцям за «кришування».




Політичний експерт некомерційного суспільно-політичного проекту «Слово і Діло» Валентин Гладких відзначив, що «насправді в української економіки є величезні внутрішні ресурси, а проблема полягає лише в тому, хто їх привласнює і в чиїх інтересах вони сьогодні працюють». 


Спікерами на заході були:


Максим Карижський – засновник Українського Центру стратегічних рішень;

Микола Мельник – генеральний директор Аналітичної групи «Левіафан»;

Георгій Чижов – Центр сприяння реформ;

Валентин Гладких – політичний експерт некомерційного суспільно-політичного проекту «Слово і Діло»;

Владислав Власюк – представник організації LEAD office;

Роман Кухарук – політичний експерт, Український клуб;

Микола Козлов – експерт з питань електронного врядування Iнституту суспільно-економічних досліджень.

 

За довідковою інформацією просимо звертатись


e-mail: policypoliticsplatform@gmail.com 


Історія питання.


Після заборони азартного бізнесу в червні 2009 р., державні лотереї є єдиним дозволеним законодавством видом азартних ігор (ігор на гроші) в Україні. 06 вересня 2012 року був прийнятий Закон України «Про державні лотереї в Україні», який встановив нові правила гри. 


Діяльність по проведенню лотерей з того часу мають право лише оператори державних лотерей, котрі отримали відповідні ліцензії. Операторами державних лотерей згідно із ст.6 закону можуть бути юридичні особи, зареєстровані на території України. Крім цього, вони мають відповідати низці вимог: мінімальний розмір їх статутного капіталу не може бути меншим від встановленого НБУ для банків (120 млн грн.), мають бути створені постійно діючі відокремлені підрозділи в кожному населеному пункті, де мешкає понад 500 тис. чоловік, а також точки розповсюдження державних лотерей у кожному населеному пункті з кількістю жителів понад 5 тис., але не менше 5 тисяч пунктів розповсюдження тощо. 


Жодних обмежень стосовно того, що оператори повинні бути підприємствами державної форми власності або державі має належати хоча б частина компанії, закон не містить. Тобто фактично під прикриттям держави монопольно працюють на ринку бізнесмени, які заробляють на цьому шалені гроші. Хто ці люди? 


Гравці ринку. Ринок державних лотерей в Україні представлений трьома операторами лотерей - оператором "МСЛ" (всі види лотерей), Української Національної Лотерей (числові лотереї) і ПрАТ "Патріот" (миттєві лотереї). У 2001 році ліцензія на випуск і проведення державних лотерей була видана також і Державному ощадному банку, однак останній вже досить тривалий час не здійснює, відверто кажучи, не властиву банку, тим більше державному, лотерейну діяльність.


ПрАТ "Патріот" через кіпрську "Cehriba Investments Limited" входить в інвестиційний холдинг Finstar, яким володіє російський мільярдер Олег Бойко. Власник "Патріота" має лотерейний бізнес і на батьківщині. У Росії Бойко є оператором лотереї "Перемога", доходи від якої направляє на підтримку російської армії. ТОВ "М.С.Л" - підконтрольна одному з найбагатших росіян - Михайлу Фрідману. "Українська національна лотерея" - належить офшору з Віргінських островів "Олімпік Голд Холдінгз Лімітед". 


Цей елітарний клуб є закритим. Основною вимогою до операторів державних лотерей, яка блокує вихід нових суб’єктів господарювання на цей ринок, є необхідність мати 10-річний досвід випуску та проведення державних лотерей в Україні на момент звернення за отриманням ліцензії (ч.6 ст.6 закону). 


Подарунки для операторів лотерей. 


Після набрання чинності Закону «Про державні лотереї в Україні» Мінфін повинен був внести відповідні зміни до Ліцензійних умов лотерейної діяльності не пізніше, ніж протягом 3-х місяців з моменту опублікування закону (до 06.01. 2013 р.). Міністерство фінансів часів Віктора Федоровича пішло на широкий жест і з метою виходу з патової ситуації просто подовжило дії ліцензій ще на рік. 


Відзначимо, що ні Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ні Закон України «Про державні лотереї в Україні» не передбачають можливості продовження строку дії ліцензій. Відповідно, ні Мінфін як орган ліцензування, ні тим більше Кабінет Міністрів України не мають повноважень для продовження строку дії вже виданих ліцензій, тобто Кабінет Міністрів просто вийшов за рамки своїх повноважень.

 

Після зміни влади в країні питання було вирішене більш красивим методом. З одного боку ліцензії операторів закінчилися в період з 23 лютого по 30 березня 2014 р., і їх більше не продовжували. Хоч і Рахункова палата України, і Мінюст офіційно відзначали ліцензійну бездіяльність Мінфіну. Одночасно до санкційного списку РНБО потрапили два найбільших, зокрема найбільший в Україні оператор державних лотерей "М.С.Л.". З іншого боку, нові менеджери з закордону знайшли вихід з такої скрутної ситуації. 


Частина 2 статті 15 Закону України «Про державні лотереї в Україні» передбачає, що оператори лотерей, що провадили діяльність з випуску і проведення державних лотерей до моменту набрання чинності цим Законом на підставі виданих ліцензій, діють на підставі цих ліцензій до моменту закінчення терміну їх дії. І саме головне: у разі відсутності нормативно-правових актів, необхідних для отримання нових ліцензій, оператори лотерей, що провадили діяльність з випуску і проведення державних лотерей до моменту набрання чинності цим Законом на підставі виданих ліцензій, продовжують свою діяльність до отримання нових ліцензій, але не більше як на три місяці з моменту набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами.


Відповідно для того, щоб вищезазначені оператори продовжили займатися своїм бізнесом, потрібно було лише не приймати нових ліцензійних умов, тобто нічого не робити. Операторам навіть не потрібно платити щорічний платіж за ліцензію, адже вона продовжується, а це є значним фактором наповнення бюджету.

 

Учасникам ринку це надзвичайно вигідно. По перше, не треба платити за переоформлення ліцензій. По-друге, це дозволяє російським компаніям оминути санкції, адже одержати нову ліцензію вони не змогли б.


Цифри.


У розвинених країнах світу надходження від лотерейної діяльності становлять не менше 1 – 2% від дохідної частини бюджету. Оскільки у 2017 р. дохідна частина бюджету України сягала 706 млрд. грн., такі надходження мали становити 7 – 14 млрд. грн. 


З приводу отриманих коштів то є можливість оперувати лише даними 2013 року. Дохід державного бюджету України від проведення лотерей у 2013 році склав 321 млн. грн. 


Якщо міністерство фінансів України просто виконає свій обов’язок по розробленню і прийняттю нових ліцензійних умов для ведення лотерейного бізнесу, то за самими скромними підрахунками державний бюджет отримає близько 1 млрд. грн. за рік.


Висновок.


Керівництво міністерства фінансів України та вочевидь Кабінету Міністрів України навмисно зберігає ринок в тіні, створюючи квітучі умови для бізнесу країни агресора, прибуток від якого напряму йде на фінансування армії. 


З метою нормалізації ринку лотерейного бізнесу, наповнення державного бюджету України та недопущення фінансування армії країни агресора в умовах військового протистояння необхідно виробити нові ліцензійні умови ведення лотерейного бізнесу. Це не потребує спеціального закону. 


З метою потужного використання механізму наповнення державного бюджету України надходженнями від гральної діяльності необхідно прийняти новий закон, легалізувавши ті види ігор, що по факту існують під виглядом лотерей.


«Белорусский Крым»- та же Россия, только в профиль


В последнее время в странах и регионах которые стали Россией де-факто или де-юре простому населению становиться труднее жить.

Речь идет о банковской системе и о кредитах на жилье. Никому не секрет что в октябре 2016 года реальная зарплата среднего россиянина сократилась на 12,6%. Одной из причин этого стало введение санкций против России из-за агрессии последней в Украине или как россияне любят говорить «на Украине».

Ввиду того что, Беларусь имеет тесные рыночные отношения с Россией,  курс белорусского рубля  почти полностью зависит от российского. По сообщению Белсата средняя зарплата в Беларуси составляет 739,2 рубля что в переводе составляет почти 377 долларов. При этом у некоторых людей бытует мнение что вопрос «почему я так мало получаю» должен быть задан самому себе в первую очередь, но это верно в том случае, если кругом все получают 1000,а вы 100. А когда у всех 100 а у одного тысяча, то наверное, что то не так с системой.

Как же России и Беларуси пополнить бюджет?

Ответ простой: нужно собрать все долги с населения. А если не могут заплатить, не беда, можно и автомобиль забрать и квартиру, а продав ее быстро и задешево еще и должен останешься. Как пишет Белорусский партизан, оказывается, что сегодня можно остаться без квартиры, без денег и с долгом.

Белорусская семья, которая восемь лет назад получала неплохой доход, решила, что этого должно хватить, чтобы обзавестись собственным жильем, а не мыкаться по съемным квартирам. Тем более что у них как раз родилась дочь. Взяли в БелРосбанке (позже преобразован в Альфа-Банк) кредит на сумму $46.000 под 12% годовых и купили двухкомнатную квартиру, вложив своих $20.000 + взятый в банке кредит. Живи и радуйся. Однако, идиллии не случилось. Кризис ударил больно — семейный доход упал в два раза. За 8 лет семья выплатила банку те самые $46.000 и остались должны ему еще $42.000. Если учесть уплаченные семьей восемь лет назад двадцать тысяч наличными, внесенные в счет погашения основного долга восемь тысяч и ежемесячные выплаты, получится, что стоимость квартиры вырастает свыше $100.000. Сорока двух тысяч со средней зарплатой обывателя Беларуси просто нет и семья просто вынуждена продавать квартиру, чтобы рассчитаться с банком. Банк на уступки идти отказался. Таким образом, банк может получить назад свои средства плюс недвижимость, а если продаст квартиру на аукционе для своих по дешевке, то еще и должен  останешься, оставшись с малолетним ребенком фактически на улице.

А если не по кредиту, тоже не беда, можно и за неуплату услуг ЖКХ. За которые, в принципе, тоже нелегко заплатить, если конечно не на сухом пайке живешь. В текущем году было подано 7 исков о принуждении собственников к отчуждению жилья. Одну квартиру уже продали. По ст. 86 Жилищного кодекса «Выселение граждан, уклоняющихся от внесения платы за жилищно-коммунальные услуги и платы за пользование жилым помещением» подано два иска. А если жилье не приватизировано, то наличие двухмесячной задолженности по оплате пользования арендной квартирой или ЖКУ может стать основанием для расторжения договора найма с последующим выселением должника без предоставления другой жилплощади.

Другой пример - Крым. Там тоже жители не могут нарадоваться прелестями доступного жилья после присоединения к России. Что касается практики пополнения бюджета за счет граждан, то ярким примером является севастополец, у которого за долги забрали автомобиль. Новоиспеченный россиянин, поменяв украинский паспорт на русский, автоматически поменял свой долг перед украинским банком за авто в кредит на долг перед русским банком. В результате – лишился своего коня.

Таких примеров можно найти много, лишь малая часть поддаётся всеобщей огласки. Но вывод очевиден, пока Россия проявляет свои амбиции, простые граждане России и Беларуси попросту платят за это со своего кармана.

Обзор финансово-экономической прессы: 04.04.2016

D/W

Иран заявил о наращивании экспорта нефти до 2 млн баррелей в день

Иран нарастил экспорт нефти до 2 млн баррелей нефти в день, заявил министр нефти страны Бижан Намдар Зангане, сообщает в воскресенье, 3 апреля, агентство Shana. Вместе с тем министр отметил, что одним из основных направлений развития отрасли в текущем году станет разработка месторождения Южный Парс, которое Иран делит с Катаром в Персидском заливе.

газета. ru

Bloomberg: Саудовская Аравия увеличит бюджет на $100 млрд за счет новых сборов

Саудовская Аравия намерена увеличить поступления в бюджет на $100 млрд с помощью сокращения субсидий и введения новых сборов, передает Bloomberg.

Лагард: МВФ далек от третьей программы кредитной помощи Греции

На данный момент международный валютный фонд все еще далек от участия в третьей программе кредитной помощи Греции, заявила глава организации Кристин Лагард в своем письме греческому премьер-министру Алексису Ципрасу, передает Reuters.

Далее ...


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая