хочу сюда!
 

оксана

37 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-45 лет

Заметки с меткой «бюджет»

Пропонуємо фігню для годиться, а все в ручному режимі держбюджет

Про що говорить Держбюджет-2020 

 15 вересня внесла до Верховної Ради проект держбюджету на 2020 рік. У парламенті збираються допрацьовувати документ, та й у інших учасників є правки навздогін. Про що говорять цифри Держбюджету-2020? Законопроект про держбюджет вже готовий depositphotos.com Проект Держбюджету-2020 на значною мірою був побудований ще попереднім складом Кабінету Міністрів, на тих макропоказниках, які уряд затвердив навесні 2019 року. У новому уряді кажуть, що будуть вносити зміни "по ходу п'єси" - до 2 листопада Кабмін має намір внести в проект бюджету корективи згідно з оновленим прогнозом Мінекономіки. Про це повідомляють Деньги.ua. "... це - перший варіант. Він ґрунтується на макропоказниках, які були затверджені ще навесні. Через два тижні ми подамо до парламенту Програму дій уряду, поділимося своїми думками про те, як ми бачимо інструменти економічного зростання. При необхідності, Мінекономіки перегляне макропоказники, і ми зробимо відповідні зміни ", - пообіцяв прем'єр-міністр Олексій Гончарук. І додав: Ми плануємо зменшувати витрати на обслуговування державного апарату ... У той же час, цей уряд не буде підвищувати податки, їх слід поступово зменшити. Але зробити рівними для всіх. 

Номінальний ВВП і інфляція dengi.ua Читай також: Держбюджет на субсидії скоротили, але його вистачить усім, - Мінсоцполітики У пояснювальній записці до проекту держбюджету уряд дає два варіанти макроекономічного прогнозу. 

Відповідно до першого, помірно-оптимістичному, ВВП за підсумками року зросте на 3,3%, інфляція буде 7,2% (середній рівень до попереднього року) і 6% (грудень до грудня). Середня зарплата - 12,04 тис. Грн., Приріст експорту - 7,6%, імпорту - 8%. Другий варіант прогнозу більш оптимістичний: ВВП - + 3,6%. Але інфляція вище: 7,4% (середній рівень до 2019 року) і 6,5% (грудень до грудня). Середня зарплата - 12,5 тис. Грн., Зростання експорту - все ті ж 7,6%, а імпорту - вже 8,2%. В цілому, прогнозується розширення дефіциту поточного рахунку до 5,3 млрд. Дол. У 2020 році (3,3% ВВП). Чистий приріст прямих іноземних інвестицій прогнозується на рівні 4-4,5 млрд. Дол. Платіжний баланс буде зведений з профіцитом 1,9 млрд. Дол., - з пояснювальної записки. 


Міністр фінансів Оксана Маркарова повідомила, що на кінець 2020 року рівень держборгу до ВВП повинен скласти 46,7%, або 2127,7 млрд. Грн. У проекті держбюджету-2020 зазначено, що нові запозичення в 2020 році будуть на рівні 383,9 млрд. Грн. Причому, внутрішні - 242,07 млрд. Дол., А зовнішні - 141,7 млрд. Дол. На погашення боргів в 2020 році в документі направляється 292,9 млрд. Грн .: 164,16 млрд. Грн. - за внутрішніми зобов'язаннями і 128,75 млрд. Грн. - за зовнішніми. Держборг (без урахування держгарантій) знизиться з 52% до 47%. При цьому на виплату відсотків по державному боргу піде більше 3% очікуваного ВВП. Тобто збережеться ситуація останніх років, коли бюджетний дефіцит є результатом виключно платежів за держборгом, - зазначив економіст, керуючий партнер Capital Times Ерік Найман. З чого складаються доходи Держбюджету dengi.ua Цікаво, що на внутрішньому ринку позик розмістять більше, ніж роком раніше, а на зовнішньому - менше (див. Інфографіку). Тобто зовнішній борг поступово конвертують у внутрішній. По курсу гривні в уряді поки зберігають обережний прогноз - в бюджет заклали 28,2 грн. / Дол. як середньорічний курс, що міцніше орієнтирів-2019, що опинилися надмірно песимістичними. Читай також: Яка допомога на дітей отримають опікуни і матері-одиначки в 2020 році Звичайно, зазначений в проекті держбюджету прогноз і по макроситуації, і по доходах і видатках буде, швидше за все, змінений. Адже нещодавно в уряді повідомили, що зростання ВВП в 2020 році може скласти 5%. Після збільшення приросту реального ВВП з 3,3% до 5% має відбутися кардинальна зміна доходів-витрат бюджету і їх структури. Фактично бюджет внесли 15 вересня тільки для виконання законодавства про необхідність внесення бюджету до 15 вересня, - зазначив економіст Володимир Коломієць. На даний момент в проекті доходи держбюджету на 2020 рік закладені на рівні 1079 млрд. Грн., Витрати - 1170 млрд. Грн., Дефіцит (поки) - 1,1%, але він точно буде більше в остаточному документі. Податки? Незважаючи на запевнення Олексія Гончарука (що податки не виростуть), передбачається суттєво збільшити кількість зібраних податкових відрахувань у порівнянні з 2019 роком. Перш за все, на 17,54% зросте збір ПДФО - податку з доходів фізосіб - до 124,6 млрд. Грн. На 23,22% - податок на прибуток підприємств - до 114,6 млрд. Грн. Ця цифра виключає можливість запуску податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Очікується, що 58,15 млрд. Грн. принесе в бюджет рентна плата і плата за використання природних ресурсів (на 18,67% більше, ніж в 2019 році). Більше змусять платити експортерів залізної руди - вони вже не задоволені. Куди витратять гроші з Держбюджету dengi.ua Продовжать піднімати акцизи: з імпортних товарів їх візьмуть на 21,7% більше, ніж в 2019 році (див. Інфографіку). Читай також: Скільки заплатять за народження дитини в 2020 році Витрати? Незважаючи на гучні заяви про скорочення витрат на держапарат, на 23,5% зростуть видатки на держуправління справами - до 2,47 млрд. Грн. Загальні витрати на безпеку і оборону - 245,8 млрд. Грн., Або 5,4% ВВП. Причому, на Міноборони, включаючи і ВСУ, - 102,55 млрд. Грн., Тобто менше половини. Решта - на ГПУ, СБУ, Нацполіцію, ГСНС, розвідку, Національну гвардію та інші структури безпеки. Втім, в Мінфіні "Грошам" повідомили, що ще 27 млрд. Грн. може на користь ВСУ перерозподілити РНБОУ. Різко зростуть витрати на дороги - до 44,6 млрд. Грн. (Сподіваємося, гроші до доріг дійдуть). А ось на субсидії ЖКГ виділять менше, ніж рік тому, - 47,63 млрд. Грн. Найбільший приріст у порівнянні з Держбюджетом-2019 помічений за такими напрямами видатків як Міносвіти, Мінсоцполітики і МОЗ (див. Інфографіку). Взагалі в нинішньому вигляді держбюджету понад схожий на «бюджет проїдання», ніж на "розвиток економіки". Поки в документі немає явної підтримки саме економіки, її учасників або інвестицій. Але є випереджаюче зростання ВВП і інфляції, зростання податків, що може бути досягнуто суто посиленням податкового тиску і зростанням ставок. "Гроші" обов'язково розкажуть про те, яким буде остаточний вигляд Держбюджету-2020. Повністю матеріал можна прочитати в журналі "Гроші" № 18 від 26 вересня 2019 року. Наталія Богута

Источник: http://dengi.ua/archive/articles/310395-O-chem-govorit-Gosbjudzhet-2020
© Dengi.ua

Бюджет проедания

Чем бюджет ЗЕ отличается от порошенковского? 

Главные статьи расходов в проекте бюджета-2020:
Платежи по госдолгу — 438,1 млрд. грн.
Нацбезопасность и оборона — 245,8 млрд. грн.

Две эти цифры вряд ли изменятся после рассмотрения проекта бюджета в Верховной Раде. Зарплаты и пенсии, указанные в проекте бюджета, тоже существенно не поменяются. Они останутся нижайшими в Европе, потому что их попросту не за что повышать. 

ВВП Украины в 2020 году: 3,3%.
Дефицит ВВП: - 2,09%.
Рост доходов бюджета: +5%.
Дефицит бюджета: - 54,1% от доходов (дефицит бюджета вырос на 5 млрд. по сравнению с 2019 годом).
Дефицит Пенсионного фонда: - 172,5 млрд. грн. (по 4100 грн. с каждого гражданина Украины).
Госдолг: - 421,6 млрд. грн. (по 10 000 грн. с каждого гражданина Украины). 

Всё ещё ждёте улучшения жизни и «стрімкого росту економіки» в 2020 году? Не тратьте время! ЗЕ команда этого не планирует. 

Все, кто считает, что ЗЕ-команда ведёт Украину в правильном направлении, скидывайтесь госаппарату по 14 000 грн. с носа. В то время как Финляндия и Швейцария экспериментируют с гарантированным базовым доходом (ежемесячная выплата «за красивые глаза»), Украина перекрывает бюджетные дыры налогами и поборами на нищее население. Об экономической свободе, которая откроет шлюз для денег и инвестиций, ни президент, ни правительство не говорят. А это значит, граждан Украины ждёт та же бедность, что при Порошенко, только более современная. 

Digital-бедность

В 2020 году из Украины уедет еще больше экономических беженцев. Люди бегут с этих территорий в Европу и Россию, США и Канаду, где они могут зарабатывать деньги. Украина стремительно приближается к цифре в 20 миллионов населения. Те граждане Украины, которые прозреют и поймут, что при Зеленском и Верховной Раде 9 созыва не стало сытнее жить, проголосуют чемоданом. А те, кто останется на территории Украины, будут по-прежнему ждать чуда, надеяться и верить.
Нищие любят своего мучителя. Поэтому рейтинг ЗЕ-команды в 2020 году может остаться достаточно высоким. Сначала давайте дадим ему сто дней, затем тысячу и так далее, до тех пор, пока не появятся новые «другие», ещё более современные, бойкие и популистские.


Balashov.com.ua


Тіньова економіка в Україні: Як нас вводять в оману

Тіньова економіка в Україні: Як нас вводять в оману

Тіньова економіка в Україні - щось на зразок знаменитого "бермудського трикутника", але не в контексті реальної магнітної аномалії, а в плані використання цього об'єктивного явища як сталого політико-економічного мема. Як у пісні Володимира Висоцького: "Говорил, ломая руки, краснобай и баламут, про бессилие науки перед тайною Бермуд…"..

Приблизно так само наші чиновники люблять рапортувати про скорочення тіньової економіки, причому кожен новий рік дарує й чергові рекорди. Наприкінці травня в уряді заявили, що за підсумками 2018 року рівень тіньової економіки в Україні скоротився до 30% ВВП.

Якщо вірити цій цифрі, отримуємо найнижчий рівень "тіні" за останні 11 років. Але цього уряду здалося мало, і профільний міністр "все мозги разбил на части, все извилины заплел" і повідомив зовсім крамольну звістку: "Це на 10 процентних пунктів нижче, ніж у 2015 році". Чому крамольну? Та тому що ця сентенція схожа на камінг-аут, безглуздий і нещадний, як і вся нинішня економічна політика. По суті, це визнання того незаперечного факту, що починаючи з 2015 року уряд фактично нічого не робив для забезпечення зростання ВВП.

Тіньова економіка скоротилася, але навряд чи до цього призвели реформи

Посудіть самі: у 2016-2018 рр. український ВВП зріс на 7,7%, при цьому, як випливає із згаданої вище заяви, лише детінізація за вказаний період дала +10% валового продукту. Звідси випливає, що реальна економіка не зросла, а "впала" приблизно на 2% за три останні роки, адже економічне зростання (щоправда, на низькій базі порівняння після ями 2014-2015 рр. і на тлі сприятливої цінової кон'юнктури на зовнішніх сировинних ринках) – це наше все. Єдиний козир команди управлінців, які йдуть і які обіцяли показати, як управляти країною.

Це саме той незграбний момент, коли в пориві словесного афекту вириваються такі смисли, які вже краще би дрімали. Як казав колись Городничий у "Ревізорі" про подібні запальні натури: " Он - ученая голова, это видно, и сведений нахватал тьму, но только объясняет с таким жаром, что не помнит себя.

Я раз слушал его: ну, покаместь говорил об ассириянах и вавилонянах — еще ничего, а как добрался до Александра Македонского, то я не могу вам сказать, что с ним сделалось. Я думал, что пожар, ей-богу! Сбежал с кафедры и, что силы есть, хвать стулом об пол. Оно, конечно, Александр Македонский герой, но зачем же стулья ломать?". У сучасному "Ревізорі" міністри починають ламати стільці", коли заходить про тіньову економіку.

У тібетській міфології є таке повір'я, що душу або долю у людини можна вкрасти, якщо відрізати у неї її "тінь". А що буде, якщо "відрізати" тінь в української економіки?  



МЕРТ

З 2014 року, за даними МЕРТ, у нас сталася просто революційна детінізація: рівень тіньової економіки знизився з 43% ВВП у 2014-му до 30% у 2018-му, тобто сумарно на 13%. І це без проведення податкової амністії та інших позитивних і негативних стимулів до "відбілювання". Звідки такі цифри?

Наразі МЕРТ оцінює рівень "тіні" виходячи з декількох методик оцінки: 1) за методом витрати населення/роздрібна торгівля (рівень тіньової економіки за цим індикатором – 47%); 2) електричним та монетарним методом ("тінь" - 28% і 24% відповідно); за методом збитковості (рівень "тіні" - 20%). Жодна з наведених методик не може бути абсолютно точною, тому в міністерстві розраховують агрегований показник. Саме він і показав зниження рівня тіньової економіки до 30% торік.

Якщо брати метод, який оцінює динаміку роздрібної торгівлі та реальних витрат населення на купівлю споживчих товарів, то логіка тут приблизно така: якщо офіційні торговельні обіги ростуть швидше, ніж реальні доходи населення, значить частина тіньових доходів і своїх "заначок" фізичні особи витрачають у легальному секторі. Тобто відбувається детінізація. Хоча насправді йдеться про те, що частина торговельного обігу в Україні формується за рахунок трансфертів трудових мігрантів, які працюють за кордоном. Відносити ці витрати на процес детінізації вельми сумнівно.

Електричний метод заснований на припущенні, що реальне зростання ВВП супроводжується адекватним збільшенням споживання електроенергії (крім побутових споживачів). Якщо валовий продукт зростає швидше споживання електроенергії, значить частину приросту ВВП було забезпечено не реальним збільшенням обсягів виробництва, а виведенням із тіні певної частки кінцевого продукту при рівному рівні енерговитрат двох порівнюваних періодів.

Монетарний метод виходить з динаміки скорочення готівки в обігу (агрегат М0) щодо обсягу грошової маси (агрегат М2).

Крім того, у МЕРТ визначають і так звані коефіцієнти тіньової економіки за галузями. Найвищий рівень зафіксовано у видобувній промисловості (39%) та в секторі операцій з нерухомістю (38%). Потім іде транспорт (36%), переробна промисловість (23%), будівництво і торгівля (по 21%), фінанси (20%). Найнижчий рівень "тіні" - у сільському господарстві (14%).

У світовій економічній науці велику увагу останнім часом приділяють проблемам так званої "неспостережуваної" економіки. За даними аналітичних досліджень Світового банку, нині існує п'ять груп тіньового сектора:

тіньові операції;
незаконні види діяльності;
операції в неформальному секторі;
власне виробництво домогосподарств для домашніх потреб;
частина ВВП, "втрачена" в процесі збору статистичних даних.

Виходячи з наведеної класифікації, рівень тіньових операцій в Україні, озвучений МЕРТ, стосується лише тіньових операцій, але не зачіпає незаконних видів діяльності, операцій у неформальному секторі (мікропідприємництва) і показників власного виробництва домогосподарств для особистих потреб. Крім того, якість і цілісність охоплення реального масиву інформації статистичними спостереженнями залишає бажати кращого, і тут також прихований певний резерв неврахованого ВВП.

Спробуємо оцінити параметри тіньової економії України виходячи з альтернативних оцінок. Візьмемо три коефіцієнта рівня тінізації: високий (50%), середній (20%), низький (5%). До високого рівня віднесемо такі галузі, як: сільське господарство, операції з нерухомістю, торгівля, енергетика, будівництво, медицина. До середнього рівня віднесемо переробку, видобувну промисловість, науку й освіту. До галузей з низьким коефіцієнтом тінізації - фінанси, телекомунікації, транспорт.

Сумарний обсяг тіньового сектора, визначений експертним шляхом, становить приблизно 25-30% ВВП, що відповідає даним МЕРТ. Але крім цього, необхідно оцінити всю сукупність проявів тіньової економіки.

Що стосується незаконних галузей, то їх капіталомісткість може досягати 5 млрд дол., але проблема полягає в тому, що якщо видобуток, наприклад, бурштину і неліцензійне виноробство легалізувати можна, то наркотики і проституцію – вже не вийде. Неформальний сектор і виробництво домогосподарств – ще приблизно 2-3 млрд дол.

Крім цього, корупційна складова рентної економіки і показники виведення капіталу з країни, зокрема так званий "втрачений за кордоном ВВП" у вигляді частини експортної виручки, просіяної через мережу контрольованих іноземних компаній (КІК) та офшорних "торгових будинків", сукупно можуть скласти ще до 20% валового продукту. Таким чином, загальний обсяг тіньової економіки явно перевищить 50% ВВП.

Відомий економіст Ернандо де Сото присвятив не одну свою роботу проблемам тіньової економіки. Він виділив кілька базових онтологічних кіл "зла". Перше коло: тіньова економіка формується внаслідок того, що економічні агенти не витримують фіскального та регулятивного тиску з боку держави. Йдеться не тільки про податки, але й про базові регулятивні та дозвільні процедури.

У таких суб'єктів є лише два альтернативних варіанти: збанкрутувати або зберегти конкурентоспроможність за допомогою переходу в тіньовий сектор. Але фіскальне навантаження – це якась константа податкових зборів, і вона розподіляється на тих, хто залишився в легальному сегменті, тобто для них фіскальний тиск лише посилюється. Так з'являється нова порція охочих піти в тінь.

Унаслідок цього зміст економічно активного планктону в живому підприємницькому середовищі істотно скорочується, і, як наслідок, залишаються тільки великі особини у вигляді кількох ФПГ. Осідання економіки вниз кільцями цього "колодязя" може бути нестерпно довгим.

Є й друге онтологічне коло зла: монополії та олігополії за допомогою політичного лобізму створюють для себе особливі умови ведення бізнесу і спотворюють природні правила ринкової гри: відтепер перемагає не той, хто конкурентоспроможний, а той, хто зміг вибити бюджетні дотації або "вікна" на митниці.

Виграти конкурентну боротьбу в такого токсичного монопольного сектора економіки в "реалі" неможливо. Потрібно, знову ж таки, переходити в тінь і тим самим зберігати мінімальну конкурентоспроможність. Як наслідок, монопольний тиск на тих, хто залишився в легальному конкурентому сегменті, знову зростає, і нові підприємства перемелюються на "тіньовий" фарш.

Тіньова економіка у такий спосіб відіграє роль буфера, за допомогою якого скидається надмірний фіскальний і регулятивний тиск в економічній системі. Це також і запобіжник соціальних вибухів під час криз, позаяк "тінь" дозволяє працевлаштувати мільйони людей, забутих державою і викинутих з легального ринку праці. Навіть у Німеччині рівень тіньової економіки коливається в межах 15-20%, а спроби у Франції знизити неформальний сектор до 10% і нижче призвели лише до кризи на ринку праці.

Але тінь несе й негативні наслідки. У тіньовому секторі не можна капіталізувати бізнес і створювати мультиплікатор вартості активів (у легальному він може становити до 10), тобто зникає можливість мультиплікувати капітал: мережа ларькових кав'ярень у Києві – це лише набір сумнівних договорів оренди і звичайний ФОП. Під цей бізнес не можна залучати інвестиції і його не вдасться продати як "упакований бізнес" з мультиплікатором хоча б 1:5.

ВВП-2019 просяде: Причини і наслідки

Ернандо де Сото чітко показав, як ламаються скляні перегородки між тіньовим та легальним секторами економіки: потрібно просто вивчити приклад "Дикого Заходу", коли підприємницькі практики і правила ведення бізнесу, сформовані в абсолютно вільному бізнес-середовищі, було як прецедент імплементовано в масштабі всієї країни.

Вільям Рассел Істерлі, сучасний економіст, пропонує відмовитися від рецептів експертів-плановиків і перейти до експертів-пошуковиків, які вивчають економічні процеси на мікрорівні та переносять їх на макрорівень державної політики і регулювання.

Для України надзвичайно важливо усунути передумови формування тіньової економіки, тобто монополізм, зрощений з політичною владою, вибіркове правосуддя, а також знайти оптимальну точку фіскального навантаження, що задовольняє бізнес і державу, зокрема й збалансований рівень державного регулювання для компенсації так званих "провалів ринку". Лише потім можна проводити податкову амністію і рапортувати про зниження рівня тіньової економіки.          

Ну а поки деякі наші експерти всерйоз заговорили про можливість легалізації проституції як джерело поповнення державного бюджету. Тема дуже комфортно "лягає" в прокрустове ложе анонсованого лібертаріанства.

Тут можна згадати приклад Греції, яка, намагаючись виконати Маастрихтські стандарти членства в ЄС, збільшила у 2006 році свій ВВП на 25% за рахунок внесення в дохідні статті даних щодо проституції і відмивання доходів. Подібне новаторство не викликало ані схвалення ЄС, ані бодай якогось помітного продовження в інших країнах. Єврочиновники дозволили "рости за рахунок проституції" не більш ніж на 2% на рік, і греки дуже швидко охололи до цього статистичного прийому, повернувшись у нудний світ стандартних методів обліку.

Як правильно помітив один із чиновників ЄС, подібні приписки лише дозволяють тій чи іншій країні приховати кричущі провали внутрішньої економічної політики. Адже якщо політики, які пропонують збільшити офіційний показник ВВП за рахунок проституції, видаватимуться лише смішними диваками, то ті з них, хто спробує за рахунок таких доходів виплачувати пенсії і зарплати бюджетникам, скидатимуться на ідіотів або "капітана Пантоху" зі знаменитого роману Маріо Варгаса Льоси "Рота добрих послуг".

І тоді пізно буде запускати флешмоб #янебренд. Якщо нові лібертаріанці "сядуть на потік" і "зверстають бюджет", вони зможуть обґрунтувати й не таке…

Олексій Кущ

https://ua.112.ua/mnenie/tinova-ekonomika-v-ukraini-yak-nas-vvodiat-v-omanu-496706.html

Богдна Гордасевич: Моя думка, що будь-яка операція в економіці без сплати податків до держбюджету належить до тіньової економіки - що тут довго мудрувати?

МВФ оприлюднив завдання для України

МВФ оприлюднив завдання для України, узгоджені в рамках програми на 2019 рік
09 Січень 2019, 17:45


Програма кредитування України Stand By Міжнародного валютного фонду обсягом 3,9 мільярда доларів дозволить Україні забезпечити потреби у фінансуванні, мовиться в документах програми Stand By для України, оприлюднених МВФ на своєму сайті 8 січня.

Так, МВФ планує надати Україні 2,5 мільярда доларів у рамках програми в 2019 році. Ще 1 мільярд доларів Україна може залучити під гарантії Світового банку, і 600 мільйонів має надійти від ЄС у рамках програм макрофінансової допомоги.

В МВФ відзначили, що Україна змогла поновити макрофінансову стабільність і зростання після кризи 2014–2015 років. Серед проблемних питань, які не дозволяють економіці розвиватись достатньо швидко, – низький рівень інвестицій, зокрема, прямих іноземних інвестицій, обумовлений складним бізнес-кліматом, відплив робочої сили за кордон через достатньо повільне економічне зростання та інші.

Можлива ескалація конфлікту на сході України, а також тиск популістів на політичні рішення напередодні виборів становлять основні ризики для втілення програми, на думку МВФ.

У рамках програми уряд України і МВФ узгодили низку структурних маяків, які має виконати Україна. Серед них:

1. Підвищення тарифів на тепло з 1 січня 2019 року для решти компаній теплопостачання, щоб охопити 95% централізованого теплопостачання

2. Затвердження НБУ вимог стосовно кредитування пов’язаним особам

3. Затвердження парламентом законопроекту 2413а стосовно нагляду за фінансовими посередниками (кінець березня 2019 року)

4. Публікація першого звіту стосовно повернення активів державних банків (кінець березня 2019 року)

5. Консолідація центральних і регіональних підрозділів Державної фіскальної служби в окремі установи (кінець квітня)

6. Після висунення кандидатур Вищою радою юстиції, призначення щонайменше 35 суддів у справах боротьби з корупцією з бездоганною репутацією і відповідними професійними навичками до Вищого антикорупційного суду, відповідно до закону 2018/2447 і правил, що гарантують об’єктивність і прозорість процесу (кінець квітня).

7. Вжиття НБУ заходів проти банків, які не виконають вимоги стосовно капіталу (кінець червня)

8. Завершення зовнішнього аудиту НАБУ, проведеного групою авторитетних експертів із міжнародним досвідом, обраних відповідно до вимог закону про НАБУ (1698-VII)

Україна віддана втіленню реформ, передбачених програмою, запевнив заступник виконавчого директора МВФ від України Владислав Рашкован у своїй заяві.

Він високо оцінив міжнародну підтримку у відновленні економіки України.

«Із часу глибокої економічної кризи 2014–2015 років, із потужною підтримкою міжнародної спільноти, Україна змогла відновити економічну і фінансову стабільність і досягти зростання, врегулювавши основні макроекономічні дисбаланси і просуваючи структурні реформи», – наголосив Рашкован

Дефіцит бюджету України

Дефіцит бюджету України: як змінювався показник із 2010 до 2018 року
 19 грудня 2018, 19:00

У 2019 році дефіцит державного бюджету України передбачається на рівні 90 мільярдів гривень. Відзначимо, що останні вісім років країна жила з хронічним дефіцитом головного кошторису країни. «Слово і Діло» пропонує подивитись, як змінювався дефіцит бюджету з 2010 до 2019 року.

Нагадаємо, що в 2019 році бюджет передбачає доходи в сумі 1 трлн 26 млрд 131,8 млн грн, у тому числі доходи загального фонду – 928 млрд 507,9 млн грн і доходи спеціального фонду – 97 млрд 623,9 млн грн. Витрати передбачаються в сумі 1 трлн 112 млрд 130 млн грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 трлн 5 млрд 767,5 млн грн і витрати спецфонду – 106 млрд 362,4 млн грн. Відповідно, дефіцит бюджету очікується в межах 90 млрд грн.

Крім того, до кошторису закладені певні ризики щодо недовиконання дохідної частини, зокрема за статтею доходів від приватизації, сказав у коментарі «Слову і Ділу» економіст Андрій Новак. Мінфін очікує від великої приватизації надходження в розмірі майже 17 млрд грн, однак її можна додавати до дефіциту бюджету, оскільки, як правило, в рік виборів, приватизація не відбувається.

«Бюджет розвитку країни»: чого очікувати в 2019 році?У БПП заявили, що держбюджет на 2019 рік буде вкрай складним через те, що прийде час виконувати зовнішні фінансові зобов'язання, повертати гроші, які брали більш ніж 10 років тому. Ухвалити кошторис мають сьогодні, 22 листопада.22 листопада 2018, 16:10

З боку видаткової частини є ризик того, що в разі підвищення цін на газ більше коштів знадобиться й на виплату субсидій населенню.

До того ж, наступного року сума погашень за зовнішніми боргами майже вдвічі вища, ніж у 2018-му (4,3 млрд дол., або 3,3% ВВП), а за внутрішніми боргами – на 30% вища, ніж цього року.

При цьому прогнозований дефіцит бюджету в 2019 році на 11,6% більший, ніж у 2018-му (80,6 млрд грн).

Максимально дефіцит головного кошторису країни зріс у 2013 році – на 80,3% – й склав 70 млрд грн проти 38,8 млрд в 2012 році.

Найвідчутнішим скорочення дефіциту бюджету (на 33%) було в 2011 році. Якщо в 2010-му він становив 52,6 млрд грн, то наступному року зменшився до 35,3 млрд грн.

Детальніше – на інфографіці.

Нагадаємо, раніше Верховна Рада ухвалила трирічне бюджетне планування.

Також ми повідомляли, що на початку 2018 року дефіцит держбюджету збільшився на 1,4 млрд грн порівняно з прогнозом Мінфін.

Розберемось і розплатимось за борги від Юлі і Янука

Україна стала менше винна кредиторам 
 Валовий зовнішній борг України скоротився
Фото: НВ/Наталія Кравчук

Валовий зовнішній борг України скоротився

Валовий зовнішній борг України на кінець червня 2018 року становив $113,75 млрд, що що на 1,47%, або на $1,7 млрд менше, ніж на початок року.

Про це повідомили в Національному банку України (НБУ).

Зазначається, що борг держуправління за цей період зменшився на 1,97% - до $38,1 млрд, зобов'язання НБУ скоротилися на 6,1% - до $6,98 млрд. Зобов'язання НБУ і майже весь урядовий борг представлені довгостроковими запозиченнями.

Депозитні корпорації в звітному періоді зменшили борг на 5,3% - до $5,9 млрд, інші сектори - скоротили на 0,6%, до $53,04 млрд. Обсяг зобов'язань за прямими інвестиціями зріс на 1,6% - до $9,7 млрд.

Раніше президент України Петро Порошенко заявив, що співвідношення прямого державного боргу України до валового внутрішнього продукту (ВВП) за підсумками першого півріччя 2018 року скоротилося до 63%.

Нагадаємо, що на початку 2018 року валовий зовнішній борг України становив $116,6 млрд.

https://biz.nv.ua/ukr/economics/ukrajina-stala-menshe-vinna-kreditoram-2494970.html

Бюджет України за 2017 р. у калькуляції

Доходи державного бюджету України за статтями доходів в 2017 р. (млн. грн.)на 31.12.2017 (за 2017 р.)Код бюджетної
класифікаціїДоходи
Усього
793265,0100.00%
Податкові надходження10000000627153,779.06%
Податки на доходи, прибуток та збільшення ринкової вартості11000000141945,317.89%
Податок на доходи фізичних осіб1101000075033,49.46%
Податок на прибуток підприємств1102000066911,98.44%
Рентная плата та плата за використання інших природних ресурсів 1300000048661,16.13%
Внутрішні податки на товари та послуги14000000422274,153.23%
Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів1402000066303,78.36%
Акцизний податок з ввезених в Україну підакцизних товарів1403000041989,75.29%
Податок на додану вартість з вітчизняних товарів
 (з урахуванням бюджетного відшкодування)
1406000063450,48.00%
Податок на додану вартість з імпортних товарів14070000250530,231.58%
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції1500000024541,83.09%
Ввізне мито1501000023898,43.01%
Вивізне мито15020000643,50.08%
Збори на паливно-енергетичні ресурси17000000-12,10.00%
Місцеві податки та збори18000000695,10.09%
у т.с. Єдиний податок18050000695,10.09%
Інші податки та збори19000000-10951,6-1.38%
Неподаткові надходження20000000128402,316.19%
Доходи від власності та під­приємницької діяльності2100000071553,79.02%
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної діяльності2200000010437,61.32%
Інші неподаткові надходження2400000010882,61.37%
Власні надходження бюджетних установ2500000035528,34.48%
Доходи від операцій з капіталом30000000286,90.04%
Надходження від продажу основного капіталу3100000039,80.01%
Надходження від реалізації державних запасів товарів32000000182,00.02%
Кошти від продажу землі і нематеріальних активів3300000065,10.01%
Кошти від закордонних країн і міжнародних організацій420000001607,40.20%
Цільові фонди5000000029847,13.76%
Офіційні трансферти400000005967,70.75%

Cтруктура доходів Державного бюджету України на 31.12.2017 за найбільш вагомими показниками:

Доходи державного бюджету України в 2017 р.

Доходи держбюджету України

Тут наведено загальні відомості по доходах Державного бюджету України, до яких входять надходження до загального та спеціального фондів держбюджету. Найбільшу частину держбюджету (понад 90%) складає загальний фонд, кошти якого призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків (тобто, не спрямовуються на конкретну мету). Спеціальний фонд передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів (тобто, для фінансування конкретних цілей).


останнє оновлення: 02.05.2018
Доходи державного бюджету України в 2017 р. (млн. грн.)2017Доходи 
на 01.02.201759446,8за січень59446,8
на 01.03.2017112047,8за лютий52601,0
на 01.04.2017174758,8за березень62711,0
на 01.05.2017259785,8за квітень85027,1
на 01.06.2017325773,2за травень65987,3
на 01.07.2017394906,0за червень69132,8
на 01.08.2017447714,9за липень52808,9
на 01.09.2017527588,9за серпень79874,0
на 01.10.2017585755,7за вересень58166,8
на 01.11.2017647468,7за жовтень61713,0
на 01.12.2017724471,5за листопад77002,8
на 31.12.2017793265,0за грудень68793,6
план на 2017731031,2виконання108,5%
  • зростаючим підсумком

Порошенко підписав закон про бюджет-2018

Порошенко підписав закон про бюджет-2018
12:01, 30 грудня 2017 
Петр Порошенко
Петр Порошенко / Getty Images

Президент України Петро Порошенко поставив свій підпис під законом №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який на початку грудня грудня ухвалила Верховна Рада.

Як повідомляє його прес-служба, доходи державного бюджету на 2018 рік визначено у сумі 917,9 мільярда гривень, а видатки – на рівні 991,7 мільярда гривень.

Читайте також: Бюджет-2018: головні цифри України

"Граничний обсяг дефіциту держбюджету пропонується передбачити у розмірі 80,6 мільярда гривень або 2,4% ВВП. Граничний обсяг державного боргу встановлено у розмірі 1999,3 мільярда гривень, що складатиме 60% ВВП. Планові обсяги державних гарантій визначено на рівні 24 мільярда гривень. Надходження від приватизації прогнозується у обсязі 21,3 мільярда гривень", – йдеться у документі.

Крім того, зазначається, що у 2018 році розмір прожиткового мінімуму зросте на 9%, а мінімальної заробітної плати – на 16,3%.

"На надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг передбачено 71 мільярда гривень. Обсяг освітньої субвенції врахований встановлено у сумі 61,7 мільярда гривень, медичної субвенції – 57,4 мільярда гривень. У 2018 році створено Державний дорожній фонд з обсягом видатків у 32,9 мільярда гривень. Всього на розвиток доріг передбачено спрямувати 47,7 мільярда гривень. На функціонування Фонду енергоефективності передбачено кошти у сумі 1, мільярда гривень, ще 0,4 мільярда гривень – на реалізацію Державної цільової економічної програми з енергозбереження", – додають у Порошенка.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
9
предыдущая
следующая