хочу сюда!
 

Арина

37 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «гривня»

Гривні сьогодні 20 років!

Гривні сьогодні 20 років.
Факти, яких ви не знали

02.09.2016



2 вересня 1996 року в обіг була введена українська валюта – гривня. Звідки така назва, чому рубль – це лише обрубок української валюти, що Канада має до гривні? Про все це і більше в матеріалі сайту "24".
Що означає гривня?

Слово "гривна" має корінь із санскритським griiv'aa, тобто "потилиця". Як вважають історики, назва валюти походить від золотої чи срібної прикраси-обруча, який носили на "загривку".
Рубль – обрубок гривні

Гривня була основною грошовою одиницею у Київській Русі до XIV століття. З другої половини ХІІІ, під час татаро-монгольської навали, срібну гривню почали ділити навпіл. Саме так з’явилися рублі, від слова рубати.
100 тисяч за одну гривню

Коли у 1996, за Указом тодішнього Президента Леоніда Кучми, гривню ввели в обіг, її курс до карбованця був – 1:100 000. Саме карбованець, або купоно-карбованець, був жертвою інфляції протягом 1992-95 років, коли Україна була на перехідному етапі.
Гривня і долар

Цей факт вам швидше за все відомий, та до свята вирішили нагадати. На своєму початку українська валюта була доволі міцною. Курс був 1,8 гривні за 1 долар! І так тривало практично до економічної кризи 1998 року. Потім курс довгий час тримався на рівні 5 гривень за долар. Зараз про ці часи можна згадувати хіба з ностальгією.
Різана чи сотий

Якщо з назвою гривня суперечок було не багато, то копійки могли мати й іншу назву. Серед варіантів були: різаний та сотий. А у традиції Русі монети взагалі мали назву "шаги". Однак, зупинилися все ж на звичній для нас назві.
Чому є валюта з 1992 року?

Знаходили у своєму гаманці гривні та копійки з датою 1992? Справді, у цьому році були видруковані перші гривні та викарбувані перші копійки, однак в обіг вони надійшли аж у 1996 році під час грошової реформи.
Українську валюту друкували канадці

Після розвалу СРСР в Україні банально не було підприємств, які б могли взятися за виготовлення банкнот. Тож вперше національну валюту друкувала канадська компанія "Канадіен Банкнот Компані".



Тоді українського дисидента Левка Лук'яненка якраз призначили послом в Канаді. Саме він попросив канадську діаспору допомогти Україні.
Скільки банкнот припадає на одного українця?

За даними НБУ (станом на листопад 2015 року), в обігу було 2,8 млрд штук гривневих банкнот загальною вартістю в 295,7 млрд гривень! Виходить, що на 1 українця припадає 64 банкноти загальною вартістю в 6758 гривень.
Папір з малини

Ну, звісно, не в прямому розумінні. Папір для банкнот виготовляється Фабрикою банкнотного паперу НБУ в Малині, що на Житомирщині.
Скільки живе купюра?

Життя паперових купюр недовге… Купюри номіналом в 1, 2 і 5 гривень "живуть" від півроку до 8 місяців. Потім Нацбанк міняє їх. Купюри номіналом від 10 до 100 гривень здебільшого в обігу до трьох років. А от 200 і 500 гривневі "живуть" від 5 років і більше.

640 млн банкнот всіх номіналів кожного року НБУ вилучає з обігу через фізичний знос!
Скільки виготовлено банкнот?

З 1992 і дотепер на банкнотній фабриці Нацбанку виготовлено кілька мільярдів купюр. Однак, точна кількість – державна таємниця.

http://24tv.ua/grivni_sogodni_20_rokiv_fakti_yakih_vi_ne_znali_n721757

Гривня знову заходить у круте піке?

Останніми днями національна валюта на міжбанку та на готівковому ринках почала знижуватися. Які ж фактори тиснуть на гривню?


Тривають виплати гарантованих сум вкладникам «Деталь банку», і це є одним із суттєвих факторів. Проте маємо й інші важливі сигнали. Так, Україну покинула місія МВФ та перенесла вирішення питання про надання чергового траншу фінансової допомоги на невизначений строк, а це мінус $ 1,7 млрд для міжнародних резервів на кінець року. Ймовірно, Парламент не запрацює цього року, і, відповідно, пакети законопроектів, спрямованих на реформування країни, які вимагає МВФ (Податкова реформа, бюджет, реформа соціальної та пенсійної сфер, Конституційні зміни), ухвалені не будуть.

Крім того, залишається відкритим питання щодо виплати $ 3 млрд боргу Росії і, можливо, їх доведеться брати саме з золотовалютних резервів. Адже від’їзд МВФ із України, відтермінування моменту розгляду питання про надання чергового траншу кредиту вже не те, що наштовхує, а красномовно свідчить, що Україна втрачає підтримку європейських партнерів.

$ 18 планових мільярдів міжнародних резервів – утопія. Відповідно, норматив забезпечення трьох місяців імпорту, визначений МВФ, не виконується – як наслідок, за відсутності зовнішніх вливань тиск на гривню зростатиме.

Тож цілком ймовірно, що на кінець року Україна вийде з $ 9–10 млрд золотовалютних запасів та провалом із виконання програми співпраці на стадіях як макроекономічної ситуації, так і реформування державного сектору економіки.

Тиск на платіжний баланс на сьогодні частково нівелюється за рахунок обмежень Нацбанку, які діють на міжбанківському валютному ринку для імпортерів та експортерів, а скорочення обсягу операцій свідчить про катастрофічний спад ділової та підприємницької активності. Так, за даними регулятора, обсяг операцій із безготівковою валютою на міжбанку протягом вересня 2015 року становив $ 12 млрд, тоді як рік тому в цей же період – $ 15,3 млрд. Для порівняння, у 2013 році такий показник становив $ 49 млрд.

НБУ хизується, що українці почали більше продавати валюти, ніж купувати. Проте цей показник відображає динаміки фінансового забезпечення населення, яке вкладало заощадження в іноземну валюту, а тепер вимушене для прожиття її продавати. Крім цього, розрив у сумах дає приблизне уявлення про те, який обсяг операцій з валютою, у порівнянні навіть з минулим роком, перейшов на чорний ринок.

Протягом вересня цього року українці продали банкам $ 214,5 млн, а купили – $ 47,6 млн. У вересні минулого року показники були такими: $ 276,2 млн та $ 540,8 млн відповідно; у вересні 2013 року – $ 1,411 млрд та $ 1,411 млрд відповідно. 

Тому доводиться не поділяти амбітні плани Уряду вийти на невелике зростання ВВП вже в IV кварталі цього року та стабілізувати курс гривні. Тим більше, що за дослідженням «Публічного аудиту» зниження ВВП прогнозується до рівня 35%.

Тасування бюджету 2015: креативні новаторства та розводки Уряду

Доки парламентарі та ЗМІ обговорюють відкликаний Кабінетом Міністрів України проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», «Публічний аудит» вирішив проаналізувати інший важливий законопроект, який має бути прийнятий цього тижня в стінах Верховної Ради України. Стосується він змін до чинного на поточний рік бюджету.

Тасування бюджету 2015: креативні новаторства та розводки Уряду

Судячи з усього, цей Закон матиме важливе значення і в 2016 році, оскільки політ-конкуренція напередодні виборів швидше за все ускладнить процес голосування кошторису на 2016 рік.

Отже, згідно з запропонованими змінами збільшується дохідна частина державного бюджету на понад 14 млрд грн та пропонуються до затвердження на рівні 516,571 млрд грн (попередня редакція — 502,25 млрд грн).

Видатки бюджету збільшено пропорційно на суму 14,4 млрд грн та заплановано до затвердження в сумі 581,351 млрд грн (чинна редакція – 567,008 млрд грн).

Для населення основне значення, на перший погляд, матимуть зміни, які пропонується внести до статті 8, якою встановлюється з 1 вересня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі 1378 грн, у погодинному — 8,29 грн.

Про те, що це підвищення мало вплине на благополуччя українців, «Публічний аудит» зазначав у попередніх дослідженнях. Нагадаємо тільки, що фактичний рівень інфляції у 2014 році був на рівні 24,9 %, а прогнозний рівень інфляції на 2015 рік — 46 %, у порівнянні з 2014 роком.

Таким чином, купівельна спроможність гривні, у порівнянні з початком 2014 року, з урахуванням інфляції за два роки, за офіційною статистикою знизилася на 83 %.

Тобто, Кабінет Міністрів України цим підвищенням вирішив компенсувати тільки 13 % із 83 %. Стосовно решти, то 70 % ставка робиться на кмітливість українців. В абсолютних цифрах 13% — 160 грн (компенсуються підвищенням мінімалки), 70 % —843 грн, шукайте самі!

Поряд з цим запропонований Законопроект має інші, ще більш важливі положення, на яких увага громадськості на сьогодні не акцентується.

Насамперед ідеться про норми, якими пропонується доповнити Закон «Про Державний бюджет на 2015 рік», тобто такі, яких раніше цей Закон не містив.

Тарифні компенсації

Перша з них – стаття 32, яку викладено так, дослівно:

Установити, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі  для зручності — комунальні послуги), яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, здійснюється із загального фонду Державного бюджету України за рахунок надходжень від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток та податку на додану вартість, що сплачуєтьсяпідприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, підприємствами, що надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, підприємствами централізованого водопостачання та водовідведення; та нараховані суми податку на прибуток та податку на додану вартість таких підприємств, які виникають після проведення розрахунків по субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, та спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 9 статті 11 цього Закону, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Що мається на увазі? Є умовна сума (офіційно вона не оприлюднена та достеменно не відома – так само, як і період, за який вона виникла), яку бюджет України повинен компенсувати виробникам комунальних послуг, за, начебто, те, що вони надавали свої послуги в збиток. Тобто, за ціною, що менша за собівартість. 

У той самий час підприємства-надавачі комунальних послуг мають заборгованість перед бюджетом щодо сплати податків (в основному ПДВ), які, виходячи з особливостей продукту, що вони виробляють, сплачує кінцевий споживач — населення, промислові споживачі, бюджетні установи. 

Через збільшення цього року тарифів на комунальні послуги, підвищилися й податкові надходження від споживачів до бюджету (у зв’язку зі збільшенням бази оподаткування). За рахунок нових податкових надходжень, тобто, фактично за рахунок того, що споживач платить більше, буде погашатися ця надумана заборгованість. 

Нагадаємо, сума таких компенсацій надавачам комунальних послуг на 2015 рік була затверджена в обсязі 2, 9 млрд грн. Поряд з цим у пояснювальній записці до Законопроекту, який опрацьовується, зазначається, що в зв’язку з введенням у дію з 01.07.2015 електронних рахунків із адміністрування податку на додану вартість та спрямуванням цього податку до загального фонду пропонується збільшити видатки за бюджетною програмою КПКВК 2 7 6 1 5 2 0 на 2 700 000 тис. гривень.

Відповідно, вносяться зміни до додатку № 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», а саме: до його видаткової частини, в якій розмір компенсацій надавачам комунальних послуг пропонується до затвердження в розмірі вже 5,6 млрд грн, із них 800 млн – за рахунок коштів спецфонду, і 4,8 – за рахунок загального фонду бюджету. 

У тій же ж пояснювальній записці зазначається, що, за інформацією Державної фіскальної служби, станом на 01.07.2015 податковий борг за підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей підприємствам, які надають послуги з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та підприємствам централізованого водопостачання й водовідведення становить 5,6 млрд грн. 

Тобто, ймовірно, Кабінет Міністрів планує, що цю заборгованість буде погашено в поточному році і, як наслідок, споживачі комунальних послуг (фактично, як ми зазначали вище, саме вони сплачують податки з тарифів) профінансують виплату боргів підприємствам-монополістам. 

Здавалося б, у цьому році розрахуємося і питання зніметься, але не все так безхмарно. Нагадаємо, що ця норма зародилася та знайшла своє відображення в Законі неспроста.

Верховна Рада України влітку цього року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг», у прикінцевих та перехідних положеннях якого містилася норма, якою Кабінету Міністрів України доручалося до 1 липня 2017 року вжити заходів щодо відшкодування в повному обсязі різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла в зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг із централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування до 1 січня 2016 року.

Ця норма передбачає виконання повного розрахунку компенсацій за рахунок державного бюджету на користь надавачів послуг. Поряд з цим розрахунок видатків для проведення таких розрахунків  на момент прийняття законопроекту був відсутній. Період розрахунку заборгованості також. Натомість у пояснювальній записці зазначалося, що реалізація Закону не потребує додаткових витрат з держбюджету. Як бачимо сьогодні, це твердження не відповідало дійсності.

Важливо інше – суми компенсацій необхідно враховувати тепер не тільки у бюджеті 2015 року, а й при формуванні видаткової частини державного та місцевих бюджетів на 2016–2017 роки. 

Як висновок можна припустити, що нарахована до компенсацій загальна сума явно перевищує 5,6 млрд грн податкового боргу підприємств-надавачів комунальних послуг, про які йшлося вище. Адже такі компенсації проводитимуться протягом наступних двох років. 

На момент прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» суб’єкт права законодавчої ініціативи не давав визначення джерел такого відшкодування, а також не окреслював приблизний перелік заходів, які будуть вжиті для досягнення.

У поточних змінах до державного бюджету на 2015 рік це питання розкрито. Так, частина друга статті 32 деталізує інші джерела надходження коштів на вказані цілі:

«Дозволити Кабінету Міністрів України залучати як джерела перерахування цієї субвенції надходження від підприємств, визначених частиною першою цієї статті, розстрочених та відстрочених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, податковий борг, в тому числі реструктуризований або розстрочений (відстрочений), з акцизного податку, заборгованості, в тому числі реструктуризованої або розстроченої (відстроченої), із сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств у статутних капіталах яких є державна власність, частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, заборгованості за зобов’язаннями перед державою за позиками, наданими міжнародними фінансовими установами на впровадження проекту “Розвиток міської інфраструктури” та проекту “Водопостачання та каналізація міста Львова”».

Що ж виходить? Для того щоб розрахуватися з підприємствами, які належать олігархічним кланам, тобто надавши їм кошти, які є нічим іншим, як надприбутком (тільки наївні можуть припускати, що монополісти працювали увесь цей період у збиток і при цьому продовжували брати участь у приватизації таких неприбуткових підприємств-надавачів комунальних послуг), держава планує скерувати на це доходи, отримані  від погашення заборгованості державних підприємств зі сплати дивідендів, частини чистого прибутку тощо. Тобто, монополісти отримають ці компенсації за рахунок діяльності державних підприємств. 

Таким чином, запропоновані зміни та їх подальше відображення в бюджетах 2016–2017 років фактично означатимуть, що державні компанії увесь цей період працюватимуть не в інтересах України, а на монополістів. 

Як ми зазначали, загальна сума компенсацій, яка повинна бути виплачена до 2017 року, станом на сьогодні офіційно не оприлюднена. Поряд з цим міністр фінансів України Наталія Яресько в одному з інтерв’ю зазначила, що за дорученням Прем’єр-міністра України до кінця року має бути проведена робота з реструктуризації податкового боргу. До цього списку з двадцяти компаній включено НАЕК «Енергоатом», вугільні підприємства, які до кінця серпня повинні подати фінплани щодо реструктуризації, а також сплати податку до кінця року.

Отже, все, що споживачі начебто не доплатили в попередні роки, вони заплатять протягом наступних двох, а якщо й цього не вистачить, на монополістів працюватимуть усі державні підприємства.

Самодостатні бюджетники

Крім цього, проектом Закону «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» пропонується доповнити положення Закону статтею 33, яка дозволить органам влади здійснювати підвищення заробітної плати понад розміри, визначені відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, за рахунок та в межах власних коштів із урахуванням прийнятих рішень станом на 1 вересня 2015 року та можливостей, наданих статтею 101 Бюджетного кодексу України».

Статтею 13 Бюджетного кодексу України дається визначення поняття власних коштів бюджетних установ, до яких належать:

  • Надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які включають в себе: плату за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; надходження від додаткової (господарської) діяльності; плата за оренду майна; надходження від реалізації майна (крім нерухомого).
  • Інші джерела власних надходжень, такі як: благодійні внески, гранти та дарунки; кошти, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб; кошти, що отримують вищі та професійно-технічні навчальні заклади від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг; кошти, отримані від реалізації майнових прав на фільми, вихідні матеріали фільмів та фільмокопій, створені за бюджетні кошти за державним замовленням або на умовах фінансової підтримки.

Також Бюджетний кодекс чітко визначає, на які цілі використовуються  «власні надходження бюджетних установ». Серед них – покриття безпосередніх витрат, пов’язаних із організацією та наданням послуг; утримання, облаштування, ремонт та придбання майна; ремонт, модернізація чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов’язаних із організацією збирання і транспортуванням відходів і брухту; господарські потреби, включаючи оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Зазвичай власні надходження бюджетних установ зараховуються до спецфонду місцевого чи загального бюджету. Так, за чинним на сьогодні бюджетом доходи за статтею власні надходження бюджетних установ визначено в сумі 18 471 млрд грн.

Відповідно до запропонованих Урядом змін, обсяг надходжень зменшено на 2,5 млн грн та запропоновано до затвердження на рівні 18,469 млрд грн. Із них 18,354 млрд грн – це плата за послуги, які надаються бюджетними установами (тобто, перша підгрупа, про яку йшлося вище). Усі ці кошти віднесено до спецфонду бюджету.

Тепер щодо фінансування видатків за рахунок коштів спецфонду. До прикладу, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку взагалі станом на сьогодні не передбачені видатки за спеціальним фондом бюджету.

У Державної виконавчій служби видатки за спецфондом становлять станом на сьогодні 10,15 млн грн, із них  700 тис. грн – на оплату праці, а 502 тис. грн – на оплату комунальних послуг (у запропонованих Урядом змінах обсяг видатків не змінився).

У той же час у ДФС загальні видатки за спецфондом визначені в сумі 917,7 млн грн, із них на оплату праці – 1,52 млн грн, 1,33 млн грн – на оплату комунальних послуг. Решта ж коштів – 912,7 млн грн – має бути витрачена на керівництво та управління у сфері фіскальної політики; на підвищення кваліфікації у сфері фіскальної політики – 4,95 млн (під виготовлення марок акцизного податку, управління об’єктами інфраструктури Державної фіскальної служби України, розбудову митного кордону, забезпечення функціонування та розвитку автоматизованої інформаційно-аналітичної системи Державної фіскальної служби України).  Обсяги видатків у запропонованих Урядом змінах не піддавалися корекції.

Із викладеного вбачається: хоча формально Кабінет Міністрів і пропонує спрямовувати власні надходження на виплату заробітної платні, але  про це варто було б говорити, якби збільшився їх обсяг, а ми ж, навпаки, загалом за бюджетом бачимо їх скорочення. Відповідно, вивільненні кошти,  які можна було б використати на такі цілі, відсутні.

Варто також врахувати, що заплановані видатки за спецфондом мають цільове призначення – відповідно, при відсутності збільшення надходжень перерозподіл коштів в існуючих межах призведе до недофінансування інших статей видатків за спецфондом, наприклад, банального недофінансування придбання канцелярських приладів, поліграфічної продукції, придбання бланків, надбання активів, невиконання ремонтних робіт, заходів із підвищення кваліфікації та навчання, недофінансування модернізацій тощо.

Зважаючи на те, що кошториси бюджетних установ погоджені, видатки за спецфондом розподілені, а до закінчення бюджетного року залишається 1 квартал, найімовірніше, наявність такої норми в цьому році не вплине на зростання заробітних плат працівників органів державної влади.

Поряд з цим, очевидно, в пресі Уряд  подаватиме цю ініціативу дуже гучно з притаманним йому пафосом, на кшталт: «Ми дали можливість заробляти і за рахунок цього підвищувати зарплату. Все у Ваших руках – працюйте та заробляйте більше».

Порошенко і Яценюк ніколи не будуть українськими «Рузвельтами»

Те, що відбувається в країні, – це кредитування економіки за рахунок заощаджень людей на безповоротній основі. Якщо згадати стрибок долара в першому кварталі цього року до 1:40, то можна зауважити, що ціни тоді дуже швидко підтягнулися під цей же поріг. Опустилися вони значно пізніше, і аж ніяк не до рівня 1:22. Це один зі шляхів, як відбувається вилучення накопичень у громадян.

Подібний сценарій колись відбувався у США. Тоді уряд Рузвельта звернувся до американців з закликом, що вони повинні акумулюватися, згуртуватися й допомогти за рахунок своїх накопичень вивести економіку країни з кризи – інакше, існування Штатів як таких ставилося під загрозу. Люди повірили, вони почали нести дорогоцінні метали, гроші, давати їх у борг уряду США. Проте, що важливо: уряд не забирав у людей заощадження – він брав у борг. У результаті команді Рузвельта вдалося вивести країну з кризи, борги були повернуті всім громадянам країни. А Уряду Порошенка-Яценюка ніколи не стати урядом Рузвельта. Вони використали на свій манер американський підхід і для того, щоб прокредитувати економіку, вирішили просто відібрати в людей їхні заощадження.

Відкладений попит на долар та політика стримування грошової маси – фактори, які вже скоро неминуче вплинуть на стабільність гривні, знизивши її вартість до позначки щонайменше 30 грн за долар. На сьогодні курс 1 до 22 досягається насамперед за рахунок жорсткого адміністративного контролю за валютним ринком. По-друге, завдяки стримуванню гривневої маси. Це було б, напевне, правильно, якби в країні розвивалася економіка, але вона задихається, тому розумна інфляція та друкування грошей оживили б споживчий попит, запустили загублену систему товарообігу в країні. Адже на сьогодні разюче падає виробництво й торгівля, і це крайній показник того, що економіка країни перебуває в стані дуже поганої турбулентності.

Стрімке падіння ВВП, до якого прив’язана національна валюта, зумовлює негативну динаміку для стабільності гривні.

Сьогоднішнє превалювання експорту над імпортом пояснюється насамперед збіднінням людей. Якщо проаналізувати структуру експорту, ми не помітимо суттєвого пожвавлення, хоча за останні два роки гривня девальвувала на 280 %, і вітчизняні товари в доларову еквіваленті стали значно дешевшими. Непогані експортні показники отримуються виключно завдяки сільському господарству, причому левову частку в цьому експорті займають олійні культури, які при надвиробництві, як відомо, виснажують землю.

Керівництво Національного банку ставить собі в заслугу, що в країні купують менше валюти, ніж продають. Проте люди змушені віддавати свої заощадження. Разом з тим ні для кого не секрет, що у нас чудово розвивається чорний ринок валюти. І там питання позитивного чи негативного сальдо – хто більше продає або купує – ще треба двічі подивитися. Бо ті, хто можуть накопичувати валюту, роблять це, бо розуміють, що стабільність гривні на сьогодні нічим не підтверджена.

На сьогодні цінність гривні повністю утримується штучним шляхом і реальних фактів, які б підтвердили її стабільність немає. На долар є відкладений попит, і цей попит у найближчому майбутньому обов’язково відіграє свою роль. Політика стримування грошової маси не може бути нескінченною, і рано чи пізно цю масу буде викинуто на ринок, що одразу ж відіб’ється на реальній цінності гривні.

У жовтні інфляція в Україні посилиться

За повідомленням Мінфіну, на Єдиному казначейському рахунку станом на 1 вересня була накопичена рекордна сума – майже 46 млрд грн. Але чи справді Україні вдалося досягти макроекономічної стабілізації та як довго в країні спостерігатиметься процес дефляції?

За повідомленням Міністерства фінансів, дохідна частина держбюджету України за підсумками січня–серпня 2015 року перевиконана на 24,6 млрд грн, що пов’язано зі збільшенням як податкових, так і неподаткових надходжень. Сума в 46 млрд грн на єдиному казначейському рахунку на сьогодні справді рекордна. Разом з тим сумарна заборгованість за рахунок неповернення підприємствам ПДВ, а також переплати податку на прибуток підвищилася до 47 млрд грн. У міністерстві вже попереджають, що ці гроші повертатимуться поступово, не за один рік – інакше йдеться про потенційні втрати доходів. Накопичувати, повертати не повністю, частинами, не виконувати свої зобов’язання – принцип діяльності фінансових пірамід. Тому складно розділити оптимізм урядовців.

Невдовзі очікуються додаткові видатки на майже 20 млрд грн: 10 млрд – на підвищення соціальних стандартів, 7 млрд – на відшкодування ПДВ, 2,7 млрд – на погашення різниці в тарифах. Покриття цих додаткових витрат в Уряді бачать виключно за рахунок податків – надходження ПДВ (внутрішнього та імпортного), рента, акциз. Про реальні реформи, які полягають у створення умов для ведення бізнесу та залучення інвестицій наразі не йдеться.

Сьогоднішнє співвідношення сум залишку коштів на Єдиному казначейському рахунку, загальної внутрішньої заборгованості та додаткових видатків – не на користь успішних результатів реформ.

А дефляція, яка за окремою групою товарів має місце в серпні–вересні, за твердженням фахівця явище сезонне, і з макроекономічною стабілізацією ніяк не пов’язана. Державний комітет статистики повідомив, що в серпні споживчі ціни загалом знизилися на 0,8 %. Зокрема, на продукти харчування та безалкогольні напої – на 1,7 %; найбільше подешевшали фрукти й овочі – на 17,2 % та 16,2 % відповідно. Проте подорожчали сало, м’ясо та м’ясопродукти, яйця, цукор, молоко та молочні продукти, алкогольні та безалкогольні напої – в середньому на 3,6–1,0 %. Підвищилися ціни в сфері нерухомості та охорони здоров’я. Тобто, варто розуміти, що дефляція – явище хоча й позитивне, але в наших реаліях вона має сезонний характер.

Пропозиція переважає над попитом зараз, у сезон збору урожаю, але як тільки товари внутрішнього виробництва почнуть заміщуватися імпортом, динаміка матиме зворотній характер. Тому вже від середини жовтня країна повернеться до інфляційних тенденцій.

Коли чекати коливань курсу?

З початком опалювального сезону НАК «Нафтогаз України» буде змушений вийти на міжбанк для купівлі валюти як самостійний повноправний учасник валютних відносин. Постійна потреба НАКу у валюті створюватиме значний попит – як наслідок, реальний ринковий курс гривні до долара неодмінно буде знижуватися.

Поки що цього всіма силами намагаються не допустити, адже може бути колосальний удар по цінності національної грошової одиниці, який призведе до злету ціни долара. Неспроста НАК «Нафтогаз України», заручившись підтримкою ЄК, проводить переговори з ЄБРР та іншими фінансовими інституціями щодо надання валютної фінансової допомоги на закупівлю газу. Спроби залучити кошти на міжнародних ринках протягом літа виявилися невдалими. Як раз ЄБРР планує в  кінці вересня рятувати НАК – при потребі в $ 1 млрд, компанія швидше за все отримає $ 700 млн під гарантії Уряду.

У другому кварталі цього року, відповідно до домовленостей із МВФ, НБУ має право провести адресні валютні операції з «Нафтогаз України» максимум на $ 200 млн при необхідних $ 1,5 млрд та щоденному обігу в 300–400 млн, які і купуватимуться, й продаватимуться на міжбанківському валютному ринку.

Проблема в тому, що переддефолтні рейтинги нашої країни фактично закрили для компаній-монополістів ринки зовнішніх запозичень як єдине на сьогодні джерело фінансування витрат на придбання енергетичної сировини, а всередині країни кошти залучити не вдається.

Свідченням цього є, зокрема, останній провал тендеру з залучення поновлюваних кредитних ліній на 500 млн гривень і $ 17 млн для ДП «НАЕК “Енергоатом”» – на участь у торгах було подано менше двох заявок. При цьому раніше НАК «Нафтогаз України» з потрібних $ 1,5 млрд позичити вдалося тільки 300 млн.

Не складно спрогнозувати, яким чином вирішаться питання з цими коштами: за рахунок кредитів у державних банках у поєднанні з тотальним наданням субсидій, що фактично тотожне бюджетному дотуванню. Оскільки відбуватиметься воно, зрозуміло, в гривні, а це  неминуче призведе до її знецінення.

У будь-якому випадку, за словами незалежного аудитора, особливо важливим для стабільності гривні залишається баланс експорту та імпорту. Адже, коли на міжбанк вийде гравець, попит якого вираховується мільярдами доларів щорічно, необхідно, щоб його потреба забезпечувалась відповідною сумою експортної виручки.

На сьогодні цей баланс утримується штучно, за рахунок валютних обмежень обсягу потреби у валюті для імпортерів на міжбанку, що регулюється через механізм погодження імпортних контрактів. Експортери ж, як і раніше, зобов’язані продавати валютну виручку. Завдяки цьому Нацбанк може впливати на визначення попиту та пропозиції валюти в конкретний день на міжбанківському валютному ринку, бо в результаті створюється надлишок пропозиції валюти, який викуповується за неринковою ціною.

Оскільки для регулятора це фактично єдиний спосіб стримувати курс гривні, пріоритет експорту над внутрішнім ринком буде і надалі відстежуватися в державній політиці. Це єдині надходження валюти в країну не за рахунок кредиторів. Внаслідок такої політики падає внутрішнє виробництво. Проте більше того, й статистика експорту залишає бажати кращого. За останні два роки обсяги експорту скоротилися більш ніж на  $ 10 млрд.

Не секрет, що продукція ключових галузей промисловості є не затребуваною на західних ринках, що пояснюється відсутністю інвестицій у модернізацію виробництва, технологічні процеси. У першу чергу в Україні зацікавлені як у сільгоспвиробнику. І в той час, як цю галузь потрібно посилювати за допомогою державного регулювання, як така підтримка аграріїв взагалі відсутня, їхня діяльність ніяк не стимулюється. До того ж, із наступного року для них скасовується пільговий податковий період.

За останній рік підприємства АПК залучили кредитів на суму близько 10 млрд грн та розмістили депозитів на майже 30 млрд грн (11% від загального обсягу депозитів по країні). Зараз аграрії створюють ліквідність банківській системі, вони забезпечують надходження валюти в державу, вирівнюючи платіжний баланс, а взамін отримують «дешеві» кредити, ставка яких досягає 36 % річних у гривні. Тому заходи, що вживаються, абсолютно не стимулюють розвиток сільгоспвиробництва.

Для наочності оцінки «Публічний аудит» узагальнив дані щодо структури експорту за період січня–травня 2013, 2014, 2015 років. Так, на противагу 2013 року в структурі українського експорту зменшилися частини: засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – на 5,9 %; мінеральних продуктів – на 5,2 %; палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – на 5,3%; продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 1,6. Зважаючи на закритість ринку Росії для товарів нашої машинобудівної та ряду інших галузей промисловості, де ці товари мали попит, постачати їх станом на сьогодні більше нікуди.

1

Курс валют в Україні перед 24 серпня


Офіційний курс гривні щодо іноземних валют

Національний банк України 
на 25.08.2015 
встановлює такі офіційні курси гривні до іноземної валюти
(до списку валют, курс яких змінюється щомісячно) 
Код цифровий Код літерний Кількість одиниць Назва валюти Офіційний курс
036 AUD 100 Австралійський долар 1620.2537
944 AZN 100 Азербайджанський манат 2108.5546
826 GBP 100 Англійський фунт стерлінгів 3462.9040
974 BYR 10 Бiлоруський рубль 0.0132
208 DKK 100 Данська крона 333.9986
840 USD 100 Долар США 2209.5544
978 EUR 100 Євро 2492.5983
352 ISK 100 Ісландська крона 16.9509
398 KZT 100 Казахстанський теньге 8.7518
124 CAD 100 Канадський долар 1685.6687
498 MDL 100 Молдовський лей 116.2685
578 NOK 100 Норвезька крона 268.7582
985 PLN 100 Польський злотий 592.9393
643 RUB 10 Російський рубль 3.2435
702 SGD 100 Сінгапурський долар 1572.4188
960 XDR 100 Спецiальнi права запозичення 3116.6796
949 TRY 100 Турецька ліра 754.4412
934 TMT 100 Туркменський манат 631.3013
348 HUF 1000 Угорський форинт 79.6943
860 UZS 100 Узбецький сум 0.8530
203 CZK 100 Чеська крона 92.2467
752 SEK 100 Шведська крона 261.5144
756 CHF 100 Швейцарський франк 2315.4652
156 CNY 100 Юань Женьмiньбi 345.8868
392 JPY 1000 Японська єна 180.1010
* для здійснення обліку та митних платежів без зобов'язань Національного банку України 
купувати та продавати зазначені валюти за цими курсами

Курс гривні похитнеться навіть під впливом індексації

Теперішній курс гривні – явище тимчасове та штучне, і навіть при індексації доходів та виплат гарантованих сум вкладів ФГВФО він почне падати. Крім того, невідворотним є процес емісії, оскільки обсяг коштів, які зараз перебувають  в  обігу, не забезпечують пропорції між рівнями  цін, номінального ВВП та доходами.

Якщо прослідкувати, як у минулому, а також уже в цьому році відбувалося таргетування інфляції, то насамперед можна простежити динаміку грошової маси, яка характеризувалася стрімким ростом протягом всього 2014 року. Так, станом на 1 січня 2015 року монетарна база збільшилася на 26 млрд грн (до 333,194 млрд), грошова маса – на 45 млрд грн (до 953,84 млрд), готівка – на 45 млрд грн (до 282,77 млрд). Збільшення грошової маси відбувалося за рахунок зростання номінального ВВП, пов’язаного з підвищенням рівня цін, а на тлі цього регулятор запустив активне емітування гривні –у вигляді як електронних платіжних засобів, так і банкнот.

Обсяг ОВДП у власності Нацбанку всього за рік збільшився аж на 116 % (171 млрд грн) – до 318 млрд грн. Майже 100 млрд грн було спрямовано на докапіталізацію НАК «Нафтогаз України», ще десятки мільярдів пішли на збільшення статутного капіталу державних банків, для кредиту Фонду гарантування вкладів та розрахунків Уряду. Таке стрімке збільшення грошової  маси  потягло  за  собою  закономірний наслідок  у  вигляді  знецінення гривні.

У цьому році, незважаючи на підвищення індексу споживчих цін на 40,1%, індексу цін виробників — на 22,7%, грошова маса фактично не збільшилася, хоча за аналогією з попереднім роком  цього слід  було очікувати — як,  власне, і  знецінення гривні. Проте за півроку 2015 р. монетарна база скоротилася на 3,575 млрд грн; грошова маса збільшилася тільки на 10,9 млрд грн, а обсяг готівки в обігу – лише на 406 млн грн.

Красномовно  на  підтвердження  того,  що  наявний  обсяг  готівки  в  обігу  не  забезпечує товарообіг  є  останні  відомості  про  зростання  заборгованості  з  виплати  заробітних  плат, яка станом на 1 липня 2015 року склала 1 млрд 915 млн 502 тис. грн, зрісши на 5,8% порівняно з попереднім місяцем. При цьому заборгованість економічно активних підприємств становить 1 млрд 435 млн 662 тис. грн (75% від всієї заборгованості), підприємств-банкрутів — 446 млн 529 тис. грн (23,3%), економічно неактивних підприємств — 33 млн 311 тис. грн (1,7%).

Відсутність коштів в обігу призводить до зниження виручки підприємств, оскільки купити їх населення не може, в силу, знову ж таки відсутності коштів. НБУ та Уряд свідомо на це не йдуть, оскільки розуміють, що обов’язковим наслідком збільшення грошової маси буде коливання курсу гривні. Хоча перші 5 місяців 2015–го  процес емісії фактично був заморожений, регулятору доведеться піти на цей крок, адже від червня розпочалися і триватимуть протягом літа–осені виплати ФГВФО.

Крім того, невідворотним процесом є індексація доходів, яка не відбувалася протягом останніх двох років, і це при інфляції в 24,9% у минулому році та очікуваних майже 50% в цьому. Зрозуміло, що індексація призведе до збільшення грошової маси, а отже, й впливу на курс національної валюти.

Уряд та НБУ поки всіма силами відтерміновують цей процес, але вирівнювати попит та пропозицію, фінансувати економіку якось треба. Донедавна це робилося насамперед за рахунок вилучення накопичених заощаджень у населення. І на підтвердження сказаного красномовно свідчать повідомлення Нацбанку щодо купівлі–продажу валюти. Так, у лютому 2015 року населення продало на $ 126,4 млн більше, ніж купило, у березні – на $ 129,2 млн, у квітні  –  на  $  205,4  млн.  Ця  динаміка,  яка,  до  речі,  відстежується за  касами  банківських установ, має тенденцію до зростання з місяця в місяць.

Чому в умовах нестабільної економіки, непередбачуваності її розвитку, українці продають банкам власні заощадження у ліквідній валюті? Висновок може бути тільки один: їхніх особистих гривневих доходів не вистачає, а розрив доводиться ліквідовувати за рахунок продажу валюти, в якій вони зберігали власні заощадження.

Усі вищезазначені фактори підтверджують, що теперішній курс гривні є вкрай хитким і штучним. Лише під впливом індексації доходів населення та необхідності виплат гарантованих сум вкладів він почне коливатися й знижуватися. «Підігріє» ситуацію й неминуча емісія, бо той обсяг коштів, який на сьогодні перебуває в обігу, зовсім не забезпечує пропорції між рівнями цін, номінального ВВП та доходами.


Монетарні реалії 2015 року (ч. 3)

Макроекономічні фактори, які в поточному році матимуть вплив на економічне здоров’я України, проаналізовано у попередніх двох публікаціях. У заключній частині серії ми вирішили охарактеризувати фінансове майбутнє України, дороговказами до якого є заходи, визначені Програмою розвитку фінансового сектору до 2020.

Зазначена програма включає багато важливих аспектів, які є не тільки вузькоспеціалізованими (стосуються фахівців та учасників ринку банківських послуг), а й такими, що стосуються кожного українця, оскільки визначатимуть умови обігу платіжних засобів на фінансовому ринку. 

До того, як розпочати аналіз програми, хотілося б зазначити, що її кінцева версія дещо відрізняється від тієї, що була оприлюднена для громадського обговорення взимку 2015 року. До прикладу, різний підхід до визначення причин, які призвели до тяжких наслідків для економічного здоров’я країни. У проекті для обговорення, зокрема, йшлося про те, що одним з таких факторів був «доступ до відносно дешевих зовнішніх ресурсів, бурхливе зростання обсягів кредитування, у тому числі в іноземній валюті, та прагнення банків до збільшення їх ринкової частки, що призводило до прийняття додаткових ризиків і створення дисбалансів. 

Одночасно слабкі кредитні стандарти банків разом із низьким рівнем фінансової грамотності населення в умовах стабільного курсу національної валюти та відсутності обмежень на кредитування в іноземній валюті спричинили прийняття домогосподарствами валютних ризиків, із якими вони не мали змоги впоратись». 

У кінцевій версії цю частину вилучено – ставлення до народу як до невігласів могло мати не надто позитивний соціальний ефект, врешті основний акцент у програмі зроблено на військовому конфлікті. 

Ключовими таргетами, яких повинна досягти програма на кінець 2020 року, є такі:  

— індекс споживчих цін – не вищий, ніж 5% річних;

— рівень золотовалютних резервів – не нижчий $38,7 млрд; 

— рівень доларизації кредитів і депозитів – менший 40%;

— рівень відсоткових ставок за новими кредитами в національній валюті – не вищий 12% річних. 

Серед основних засобів досягнення ми вирішили виокремити такі:  

Випробування банківської системи

У банківській сфері очікується посилена боротьба з так званим інсайдерським кредитуванням. На рівні законодавства запроваджуватиметься механізм притягнення до відповідальності банкірів за збитки від позик, наданих прямо чи опосередковано на користь акціонерів банків, які володіють 10-ма та більше відсотками акцій. 

10 найбільших приватних банків до кінця весни 2015 року мусили надати відомості до НБУ про обсяги кредитування пов’язаних осіб. Наступні 10 – до кінця липня, всі інші банки – до кінця вересня 2015 року. 

Комплексний аналіз наданої першими 10-ма банками інформації планується завершити до кінця вересня 2015 року за участі міжнародних аудиторських компаній. Наступних 10 банків – до кінця грудня 2015 року, а решти – до квітня 2016 року. 

До жовтня 2015 року перших 10 крупних банків, звітність яких буде перевірена, повинні надати НБУ план дій зі згортання понадлімітного кредитування пов’язаних осіб протягом 3-х років (із щоквартальними графіками, належним забезпеченням кредитів заставами, невідкличними письмовими гарантіями акціонерів).

За допущення двох порушень погодженого плану він буде скасований, а банк виведений із ринку. 

Для моніторингу економічно пов’язаних осіб та промислово-фінансових груп у структурі НБУ буде створено спеціалізований підрозділ. 

Радикальність таких заходів, якщо вона супроводжуватиметься реальними діями, справді сприятиме оздоровленню банківської системи та недопущенню використання банками залучених капіталів (у тому числі розміщених населенням депозитів, кредитів НБУ для підтримки ліквідності)  для кредитування пов’язаних осіб під забезпечення неліквідними активами, що в свою чергу сприятиме оздоровленню фінансового сектору, забезпечить більшу надійність банківських установ та попередить умисні дії бенефіціарів із доведення власних фінустанов до стану неплатоспроможності.

Розвиток системи безготівкових розрахунків 

Однією з основних тенденцій, якими пронизана програма, є максимальний розвиток в Україні систем безготівкових розрахунків, які в 2020 році повинні зумовити скорочення обсягу готівки в обігу з теперішніх 18% (відносно ВВП) до 12%. Рівень безготівкових платежів у локальній платіжній системі, який зараз становить 1,2%, повинен зрости не менше, ніж до 30%.

Так, до кінця 2016 року Національний банк України має розробити та втілити в життя концепцію політики готівкового обігу, спрямованої на ефективне, безперебійне та безпечне проведення операцій із готівкою, а також на поступове зниження долі готівкового обігу на користь безготівкового шляхом забезпечення доступу до ринку міжнародних систем інтернет-розрахунків, а також створення умов щодо збільшення безготівкових розрахунків через впровадження інноваційних платіжних продуктів та розвитку електронних платежів.

Перші кроки на шляху до цього відбуваються вже сьогодні. За даними НБУ, в Україні зареєстровано 7 платіжних систем, платіжними організаціями яких є банки, та 9 організацій, платіжними організаціями яких є небанківські установи.  

21 травня 2015 року НБУ зареєстрував платіжну систему WebMoney.UA – організацію дочірнього підприємства «Фінансова компанія “Елмі”» як внутрішньодержавну систему розрахунків. Платіжною організацією цієї компанії є банк «Народний капітал», на рахунках якого акумульовано кошти, що й забезпечує зобов’язання користувачів із викупу права вимоги в титульних знаках системи. 

За словами представників компанії, сприятиме посиленню юридичних гарантій користувачів системи і можливість контролю за її діяльністю з боку НБУ. 

У цілому розвиток безготівкової системи розрахунків більше потрібен органам державної фіскальної служби, які за умови запровадження декларування видатків громадян зможуть співставляти реальні видатки з доходами. 

За рахунок збільшення обсягу безготівкових платежів, інформація про особу, якою володітимуть органи державної влади, буде більш повною. Фактично, це крок на шляху до боротьби з заробітними платами в конвертах, спрямований на наповнення бюджету за рахунок подохідного податку. 

Ці заходи разом із раніше анонсованою нульовою декларацією громадянина фактично переведуть фінанси кожної сім’ї з особистої справи в публічну. Крім цього, вже сьогодні говорять про обмеження готівкових розрахунків сумою, еквівалентною 10 тис. грн, що за поточним курсом менше 500$.

Контрольна та наглядова діяльність регулятора 

Темі посилення саме контрольної ролі регулятора приділяється значна увага в програмі. З цією метою у 2015 році передбачено набрання чинності нової редакції Закону України «Про Національний банк України». Заплановано створення інфраструктури, яка повинна забезпечити ефективне накопичення інформації щодо кредитної історії позичальників, зокрема цей реєстр буде єдиним та вестиме його НБУ. Заплановано розширення його користувачів та повне розкриття негативної кредитної історії позичальників фінансовими установами для накопичення в реєстрах. Також очікується створення загального реєстру боржників, у тому числі неплатоспроможних.

До червня 2016 року мають розробити методологічні основи рівних можливостей доступу до торгів із ОВДП для всіх учасників біржових торгів; стимулювати операції банків на ринку облігацій внутрішньої державної позики, у тому числі за рахунок розвитку механізмів надання ліквідності НБУ під їх заставу; удосконалити умови випуску ОВДП, запровадивши практику цільових випусків, зокрема й на фінансування довгострокових інфраструктурних та інвестиційних проектів.  

Уже найближчим часом НБУ розпочне спільно з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національною комісією фінансових послуг, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку активну роз’яснювальну роботу серед населення.

Крім цього, особливу увагу приділено підвищенню рівня проникнення в життя українців ринку страхування. Частина страхування має бути не нижчою 7% ВВП (у порівнянні з 0,7% станом на 2014 рік); співвідношення пенсійних заощаджень населення до ВВП сьогодні становить 1%, а за 5 років має сягти не менше 15%. Із цією метою необхідно інтегрувати в життя Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення», започаткувати накопичувальне пенсійне забезпечення.

Особливе місце в системі заходів, спрямованих на забезпечення незалежності Національного банку України, приділено питанню розподілу прибутку та формуванню резервів. Так, наявна сьогодні система підлягатиме докорінним змінам. Передбачається перегляд правил розподілу прибутку між Урядом та НБУ, які будуть спрямовані на поступове нарощування загальних резервів для досягнення рівня 7% у 2015 році, 10% у 2016 році від монетарних зобов’язань. 

Загальні резерви — це кошти, мобілізовані банком за рахунок прибутку після оподаткування для відшкодування непередбачених збитків від різних видів невизначених ризиків. За результатами фінансового року комерційні банки створюють резервний фонд, який по суті є загальним резервом, тобто резервом коштів для покриття збитків від статутної діяльності. Загальні резерви — це кошти, що мобілізуються  для страхування невизначених ризиків, що властиві для діяльності банків.

Починаючи з 2016 року до завершення фінансового аудиту Національного банку України, не будуть виплачуватися жодні суми прибутку на користь уряду до розподілу. 

Нацбанк визначає прибуток до розподілу відповідно до статті 5-1 Закону України «Про Національний банк України». 

Частина прибутку до розподілу, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку річної фінансової звітності, перераховується в наступному за звітним році відповідно до Закону України «Про Національний банк України». 

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» внесено зміни до Закону України «Про Національний банк України» та надано право Національному банку в І кварталі 2015 року здійснити перерахування частини прибутку до державного бюджету України, але не більше, ніж 25% від річної суми.

Нагадаємо, що в 2015 році з метою наповнення бюджету заплановано виплату НБУ 25% від прогнозованого прибутку до його розподілу та завершення аудиту фінансової діяльності за 2014 рік. Національний банк розраховує на цьогорічний прибуток у розмірі 35,877 млрд грн, що підлягатиме перерахуванню до державного бюджету в 2016 році.

Резюме

Макроекономічна стратегія розвитку України до 2020 року передбачає досягнення фінансовим сектором таких показників: індекс споживчих цін має бути не вище 5 % річних; рівень золотовалютних резервів – не нижче $ 38,7 млрд; рівень доларизації кредитів і депозитів – менше 40%;  рівень відсоткових ставок за новими кредитами в національній валюті – не вище 12 % річних. 

Шлях до цих показників позначиться на кожному з нас та змінить звичні для нас умови розрахунків. Готівку поступово витіснять безготівкові розрахунки, які забезпечать повний доступ представників фіскальних органів до інформації про витрати населення, що разом із раніше анонсованою нульовою декларацією громадянина фактично переведе фінанси кожної сім’ї з особистої справи в публічну. 

Таким чином, підсумовуючи всі публікації за темою можна констатувати, що затишшя на валютному ринку та умовна стабілізація економіки напередодні виборів, а також в очікуванні дефолту є тимчасовими перед черговим витком невідворотної бурі. Поряд з цим, на жаль, інших сценаріїв розвитку ситуації в України станом на сьогодні немає, оскільки бездарна політика НБУ та Уряду за останні півтора роки залишила без штанів не тільки українців, але й державний бюджет, зробила його дотаційно залежним, і додатковим засобом його наповнення наразі є тільки продаж ліквідів, тобто приватизація, оскільки на боротьбу з корупцією наші можновладці нездатні.

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая