хочу сюда!
 

Тетяна

44 года, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-53 лет

Заметки с меткой «гривня»

Українська гривня очолила світовий рейтинг

Несподівана перемога: гривня очолила світовий рейтинг

Українська гривня посіла перше місце в рейтингу валют, які за перше півріччя 2018 року більше інших зміцнилися по відношенню до американського долара. Про це повідомило видання Bloomberg.

ЗМІЦНЕННЯ. З початку 2018 року гривні вдалося зміцнитися по відношенню до долара на 7,5%, що дозволило їй обійти грузинський ларі і колумбійське песо. Відзначається, що значне зміцнення української національної валюти відбувається всупереч військовому конфлікту на сході держави, високому рівню корупції, нестачі міжнародної фінансової підтримки та інших проблем в економіці країни.

Як стверджують в НБУ, досягти такого результату вдалося завдяки жорсткій монетарній політиці, яку пом’якшать після того як буде зафіксована тенденція до зниження інфляції.

Гривні сьогодні 20 років!

Гривні сьогодні 20 років.
Факти, яких ви не знали

02.09.2016



2 вересня 1996 року в обіг була введена українська валюта – гривня. Звідки така назва, чому рубль – це лише обрубок української валюти, що Канада має до гривні? Про все це і більше в матеріалі сайту "24".
Що означає гривня?

Слово "гривна" має корінь із санскритським griiv'aa, тобто "потилиця". Як вважають історики, назва валюти походить від золотої чи срібної прикраси-обруча, який носили на "загривку".
Рубль – обрубок гривні

Гривня була основною грошовою одиницею у Київській Русі до XIV століття. З другої половини ХІІІ, під час татаро-монгольської навали, срібну гривню почали ділити навпіл. Саме так з’явилися рублі, від слова рубати.
100 тисяч за одну гривню

Коли у 1996, за Указом тодішнього Президента Леоніда Кучми, гривню ввели в обіг, її курс до карбованця був – 1:100 000. Саме карбованець, або купоно-карбованець, був жертвою інфляції протягом 1992-95 років, коли Україна була на перехідному етапі.
Гривня і долар

Цей факт вам швидше за все відомий, та до свята вирішили нагадати. На своєму початку українська валюта була доволі міцною. Курс був 1,8 гривні за 1 долар! І так тривало практично до економічної кризи 1998 року. Потім курс довгий час тримався на рівні 5 гривень за долар. Зараз про ці часи можна згадувати хіба з ностальгією.
Різана чи сотий

Якщо з назвою гривня суперечок було не багато, то копійки могли мати й іншу назву. Серед варіантів були: різаний та сотий. А у традиції Русі монети взагалі мали назву "шаги". Однак, зупинилися все ж на звичній для нас назві.
Чому є валюта з 1992 року?

Знаходили у своєму гаманці гривні та копійки з датою 1992? Справді, у цьому році були видруковані перші гривні та викарбувані перші копійки, однак в обіг вони надійшли аж у 1996 році під час грошової реформи.
Українську валюту друкували канадці

Після розвалу СРСР в Україні банально не було підприємств, які б могли взятися за виготовлення банкнот. Тож вперше національну валюту друкувала канадська компанія "Канадіен Банкнот Компані".



Тоді українського дисидента Левка Лук'яненка якраз призначили послом в Канаді. Саме він попросив канадську діаспору допомогти Україні.
Скільки банкнот припадає на одного українця?

За даними НБУ (станом на листопад 2015 року), в обігу було 2,8 млрд штук гривневих банкнот загальною вартістю в 295,7 млрд гривень! Виходить, що на 1 українця припадає 64 банкноти загальною вартістю в 6758 гривень.
Папір з малини

Ну, звісно, не в прямому розумінні. Папір для банкнот виготовляється Фабрикою банкнотного паперу НБУ в Малині, що на Житомирщині.
Скільки живе купюра?

Життя паперових купюр недовге… Купюри номіналом в 1, 2 і 5 гривень "живуть" від півроку до 8 місяців. Потім Нацбанк міняє їх. Купюри номіналом від 10 до 100 гривень здебільшого в обігу до трьох років. А от 200 і 500 гривневі "живуть" від 5 років і більше.

640 млн банкнот всіх номіналів кожного року НБУ вилучає з обігу через фізичний знос!
Скільки виготовлено банкнот?

З 1992 і дотепер на банкнотній фабриці Нацбанку виготовлено кілька мільярдів купюр. Однак, точна кількість – державна таємниця.

http://24tv.ua/grivni_sogodni_20_rokiv_fakti_yakih_vi_ne_znali_n721757

Порошенко і Яценюк ніколи не будуть українськими «Рузвельтами»

Те, що відбувається в країні, – це кредитування економіки за рахунок заощаджень людей на безповоротній основі. Якщо згадати стрибок долара в першому кварталі цього року до 1:40, то можна зауважити, що ціни тоді дуже швидко підтягнулися під цей же поріг. Опустилися вони значно пізніше, і аж ніяк не до рівня 1:22. Це один зі шляхів, як відбувається вилучення накопичень у громадян.

Подібний сценарій колись відбувався у США. Тоді уряд Рузвельта звернувся до американців з закликом, що вони повинні акумулюватися, згуртуватися й допомогти за рахунок своїх накопичень вивести економіку країни з кризи – інакше, існування Штатів як таких ставилося під загрозу. Люди повірили, вони почали нести дорогоцінні метали, гроші, давати їх у борг уряду США. Проте, що важливо: уряд не забирав у людей заощадження – він брав у борг. У результаті команді Рузвельта вдалося вивести країну з кризи, борги були повернуті всім громадянам країни. А Уряду Порошенка-Яценюка ніколи не стати урядом Рузвельта. Вони використали на свій манер американський підхід і для того, щоб прокредитувати економіку, вирішили просто відібрати в людей їхні заощадження.

Відкладений попит на долар та політика стримування грошової маси – фактори, які вже скоро неминуче вплинуть на стабільність гривні, знизивши її вартість до позначки щонайменше 30 грн за долар. На сьогодні курс 1 до 22 досягається насамперед за рахунок жорсткого адміністративного контролю за валютним ринком. По-друге, завдяки стримуванню гривневої маси. Це було б, напевне, правильно, якби в країні розвивалася економіка, але вона задихається, тому розумна інфляція та друкування грошей оживили б споживчий попит, запустили загублену систему товарообігу в країні. Адже на сьогодні разюче падає виробництво й торгівля, і це крайній показник того, що економіка країни перебуває в стані дуже поганої турбулентності.

Стрімке падіння ВВП, до якого прив’язана національна валюта, зумовлює негативну динаміку для стабільності гривні.

Сьогоднішнє превалювання експорту над імпортом пояснюється насамперед збіднінням людей. Якщо проаналізувати структуру експорту, ми не помітимо суттєвого пожвавлення, хоча за останні два роки гривня девальвувала на 280 %, і вітчизняні товари в доларову еквіваленті стали значно дешевшими. Непогані експортні показники отримуються виключно завдяки сільському господарству, причому левову частку в цьому експорті займають олійні культури, які при надвиробництві, як відомо, виснажують землю.

Керівництво Національного банку ставить собі в заслугу, що в країні купують менше валюти, ніж продають. Проте люди змушені віддавати свої заощадження. Разом з тим ні для кого не секрет, що у нас чудово розвивається чорний ринок валюти. І там питання позитивного чи негативного сальдо – хто більше продає або купує – ще треба двічі подивитися. Бо ті, хто можуть накопичувати валюту, роблять це, бо розуміють, що стабільність гривні на сьогодні нічим не підтверджена.

На сьогодні цінність гривні повністю утримується штучним шляхом і реальних фактів, які б підтвердили її стабільність немає. На долар є відкладений попит, і цей попит у найближчому майбутньому обов’язково відіграє свою роль. Політика стримування грошової маси не може бути нескінченною, і рано чи пізно цю масу буде викинуто на ринок, що одразу ж відіб’ється на реальній цінності гривні.

Коли чекати коливань курсу?

З початком опалювального сезону НАК «Нафтогаз України» буде змушений вийти на міжбанк для купівлі валюти як самостійний повноправний учасник валютних відносин. Постійна потреба НАКу у валюті створюватиме значний попит – як наслідок, реальний ринковий курс гривні до долара неодмінно буде знижуватися.

Поки що цього всіма силами намагаються не допустити, адже може бути колосальний удар по цінності національної грошової одиниці, який призведе до злету ціни долара. Неспроста НАК «Нафтогаз України», заручившись підтримкою ЄК, проводить переговори з ЄБРР та іншими фінансовими інституціями щодо надання валютної фінансової допомоги на закупівлю газу. Спроби залучити кошти на міжнародних ринках протягом літа виявилися невдалими. Як раз ЄБРР планує в  кінці вересня рятувати НАК – при потребі в $ 1 млрд, компанія швидше за все отримає $ 700 млн під гарантії Уряду.

У другому кварталі цього року, відповідно до домовленостей із МВФ, НБУ має право провести адресні валютні операції з «Нафтогаз України» максимум на $ 200 млн при необхідних $ 1,5 млрд та щоденному обігу в 300–400 млн, які і купуватимуться, й продаватимуться на міжбанківському валютному ринку.

Проблема в тому, що переддефолтні рейтинги нашої країни фактично закрили для компаній-монополістів ринки зовнішніх запозичень як єдине на сьогодні джерело фінансування витрат на придбання енергетичної сировини, а всередині країни кошти залучити не вдається.

Свідченням цього є, зокрема, останній провал тендеру з залучення поновлюваних кредитних ліній на 500 млн гривень і $ 17 млн для ДП «НАЕК “Енергоатом”» – на участь у торгах було подано менше двох заявок. При цьому раніше НАК «Нафтогаз України» з потрібних $ 1,5 млрд позичити вдалося тільки 300 млн.

Не складно спрогнозувати, яким чином вирішаться питання з цими коштами: за рахунок кредитів у державних банках у поєднанні з тотальним наданням субсидій, що фактично тотожне бюджетному дотуванню. Оскільки відбуватиметься воно, зрозуміло, в гривні, а це  неминуче призведе до її знецінення.

У будь-якому випадку, за словами незалежного аудитора, особливо важливим для стабільності гривні залишається баланс експорту та імпорту. Адже, коли на міжбанк вийде гравець, попит якого вираховується мільярдами доларів щорічно, необхідно, щоб його потреба забезпечувалась відповідною сумою експортної виручки.

На сьогодні цей баланс утримується штучно, за рахунок валютних обмежень обсягу потреби у валюті для імпортерів на міжбанку, що регулюється через механізм погодження імпортних контрактів. Експортери ж, як і раніше, зобов’язані продавати валютну виручку. Завдяки цьому Нацбанк може впливати на визначення попиту та пропозиції валюти в конкретний день на міжбанківському валютному ринку, бо в результаті створюється надлишок пропозиції валюти, який викуповується за неринковою ціною.

Оскільки для регулятора це фактично єдиний спосіб стримувати курс гривні, пріоритет експорту над внутрішнім ринком буде і надалі відстежуватися в державній політиці. Це єдині надходження валюти в країну не за рахунок кредиторів. Внаслідок такої політики падає внутрішнє виробництво. Проте більше того, й статистика експорту залишає бажати кращого. За останні два роки обсяги експорту скоротилися більш ніж на  $ 10 млрд.

Не секрет, що продукція ключових галузей промисловості є не затребуваною на західних ринках, що пояснюється відсутністю інвестицій у модернізацію виробництва, технологічні процеси. У першу чергу в Україні зацікавлені як у сільгоспвиробнику. І в той час, як цю галузь потрібно посилювати за допомогою державного регулювання, як така підтримка аграріїв взагалі відсутня, їхня діяльність ніяк не стимулюється. До того ж, із наступного року для них скасовується пільговий податковий період.

За останній рік підприємства АПК залучили кредитів на суму близько 10 млрд грн та розмістили депозитів на майже 30 млрд грн (11% від загального обсягу депозитів по країні). Зараз аграрії створюють ліквідність банківській системі, вони забезпечують надходження валюти в державу, вирівнюючи платіжний баланс, а взамін отримують «дешеві» кредити, ставка яких досягає 36 % річних у гривні. Тому заходи, що вживаються, абсолютно не стимулюють розвиток сільгоспвиробництва.

Для наочності оцінки «Публічний аудит» узагальнив дані щодо структури експорту за період січня–травня 2013, 2014, 2015 років. Так, на противагу 2013 року в структурі українського експорту зменшилися частини: засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів – на 5,9 %; мінеральних продуктів – на 5,2 %; палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки – на 5,3%; продукції хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості – на 1,6. Зважаючи на закритість ринку Росії для товарів нашої машинобудівної та ряду інших галузей промисловості, де ці товари мали попит, постачати їх станом на сьогодні більше нікуди.

1

Курс валют в Україні перед 24 серпня


Офіційний курс гривні щодо іноземних валют

Національний банк України 
на 25.08.2015 
встановлює такі офіційні курси гривні до іноземної валюти
(до списку валют, курс яких змінюється щомісячно) 
Код цифровий Код літерний Кількість одиниць Назва валюти Офіційний курс
036 AUD 100 Австралійський долар 1620.2537
944 AZN 100 Азербайджанський манат 2108.5546
826 GBP 100 Англійський фунт стерлінгів 3462.9040
974 BYR 10 Бiлоруський рубль 0.0132
208 DKK 100 Данська крона 333.9986
840 USD 100 Долар США 2209.5544
978 EUR 100 Євро 2492.5983
352 ISK 100 Ісландська крона 16.9509
398 KZT 100 Казахстанський теньге 8.7518
124 CAD 100 Канадський долар 1685.6687
498 MDL 100 Молдовський лей 116.2685
578 NOK 100 Норвезька крона 268.7582
985 PLN 100 Польський злотий 592.9393
643 RUB 10 Російський рубль 3.2435
702 SGD 100 Сінгапурський долар 1572.4188
960 XDR 100 Спецiальнi права запозичення 3116.6796
949 TRY 100 Турецька ліра 754.4412
934 TMT 100 Туркменський манат 631.3013
348 HUF 1000 Угорський форинт 79.6943
860 UZS 100 Узбецький сум 0.8530
203 CZK 100 Чеська крона 92.2467
752 SEK 100 Шведська крона 261.5144
756 CHF 100 Швейцарський франк 2315.4652
156 CNY 100 Юань Женьмiньбi 345.8868
392 JPY 1000 Японська єна 180.1010
* для здійснення обліку та митних платежів без зобов'язань Національного банку України 
купувати та продавати зазначені валюти за цими курсами

Курс гривні похитнеться навіть під впливом індексації

Теперішній курс гривні – явище тимчасове та штучне, і навіть при індексації доходів та виплат гарантованих сум вкладів ФГВФО він почне падати. Крім того, невідворотним є процес емісії, оскільки обсяг коштів, які зараз перебувають  в  обігу, не забезпечують пропорції між рівнями  цін, номінального ВВП та доходами.

Якщо прослідкувати, як у минулому, а також уже в цьому році відбувалося таргетування інфляції, то насамперед можна простежити динаміку грошової маси, яка характеризувалася стрімким ростом протягом всього 2014 року. Так, станом на 1 січня 2015 року монетарна база збільшилася на 26 млрд грн (до 333,194 млрд), грошова маса – на 45 млрд грн (до 953,84 млрд), готівка – на 45 млрд грн (до 282,77 млрд). Збільшення грошової маси відбувалося за рахунок зростання номінального ВВП, пов’язаного з підвищенням рівня цін, а на тлі цього регулятор запустив активне емітування гривні –у вигляді як електронних платіжних засобів, так і банкнот.

Обсяг ОВДП у власності Нацбанку всього за рік збільшився аж на 116 % (171 млрд грн) – до 318 млрд грн. Майже 100 млрд грн було спрямовано на докапіталізацію НАК «Нафтогаз України», ще десятки мільярдів пішли на збільшення статутного капіталу державних банків, для кредиту Фонду гарантування вкладів та розрахунків Уряду. Таке стрімке збільшення грошової  маси  потягло  за  собою  закономірний наслідок  у  вигляді  знецінення гривні.

У цьому році, незважаючи на підвищення індексу споживчих цін на 40,1%, індексу цін виробників — на 22,7%, грошова маса фактично не збільшилася, хоча за аналогією з попереднім роком  цього слід  було очікувати — як,  власне, і  знецінення гривні. Проте за півроку 2015 р. монетарна база скоротилася на 3,575 млрд грн; грошова маса збільшилася тільки на 10,9 млрд грн, а обсяг готівки в обігу – лише на 406 млн грн.

Красномовно  на  підтвердження  того,  що  наявний  обсяг  готівки  в  обігу  не  забезпечує товарообіг  є  останні  відомості  про  зростання  заборгованості  з  виплати  заробітних  плат, яка станом на 1 липня 2015 року склала 1 млрд 915 млн 502 тис. грн, зрісши на 5,8% порівняно з попереднім місяцем. При цьому заборгованість економічно активних підприємств становить 1 млрд 435 млн 662 тис. грн (75% від всієї заборгованості), підприємств-банкрутів — 446 млн 529 тис. грн (23,3%), економічно неактивних підприємств — 33 млн 311 тис. грн (1,7%).

Відсутність коштів в обігу призводить до зниження виручки підприємств, оскільки купити їх населення не може, в силу, знову ж таки відсутності коштів. НБУ та Уряд свідомо на це не йдуть, оскільки розуміють, що обов’язковим наслідком збільшення грошової маси буде коливання курсу гривні. Хоча перші 5 місяців 2015–го  процес емісії фактично був заморожений, регулятору доведеться піти на цей крок, адже від червня розпочалися і триватимуть протягом літа–осені виплати ФГВФО.

Крім того, невідворотним процесом є індексація доходів, яка не відбувалася протягом останніх двох років, і це при інфляції в 24,9% у минулому році та очікуваних майже 50% в цьому. Зрозуміло, що індексація призведе до збільшення грошової маси, а отже, й впливу на курс національної валюти.

Уряд та НБУ поки всіма силами відтерміновують цей процес, але вирівнювати попит та пропозицію, фінансувати економіку якось треба. Донедавна це робилося насамперед за рахунок вилучення накопичених заощаджень у населення. І на підтвердження сказаного красномовно свідчать повідомлення Нацбанку щодо купівлі–продажу валюти. Так, у лютому 2015 року населення продало на $ 126,4 млн більше, ніж купило, у березні – на $ 129,2 млн, у квітні  –  на  $  205,4  млн.  Ця  динаміка,  яка,  до  речі,  відстежується за  касами  банківських установ, має тенденцію до зростання з місяця в місяць.

Чому в умовах нестабільної економіки, непередбачуваності її розвитку, українці продають банкам власні заощадження у ліквідній валюті? Висновок може бути тільки один: їхніх особистих гривневих доходів не вистачає, а розрив доводиться ліквідовувати за рахунок продажу валюти, в якій вони зберігали власні заощадження.

Усі вищезазначені фактори підтверджують, що теперішній курс гривні є вкрай хитким і штучним. Лише під впливом індексації доходів населення та необхідності виплат гарантованих сум вкладів він почне коливатися й знижуватися. «Підігріє» ситуацію й неминуча емісія, бо той обсяг коштів, який на сьогодні перебуває в обігу, зовсім не забезпечує пропорції між рівнями цін, номінального ВВП та доходами.


Довіра в дії. Ощадбанк залучив на новий депозит понад 1 млрд.грн

Ощадбанк залучив на депозит «Довіра» більше 1 млрд. грн. Це результат лише перших десяти днів дії цього вкладу.

«Переконаний, що це не раптовий результат. Ми щодня змінюємо банк, зберігаючи при цьому базові цінності: надійність та чесність. Саме тому депозит "Довіра" став для багатьох наших співгромадян простою відповіддю на складне питання збереження заощаджень.  Принципово важливим є те, що понад 60% клієнтів відкрили депозит на тривалий термін – понад півроку! Це переконливий доказ того, що клієнти підтримують запропоновані зміни і готові бути їх учасниками, будувати Ощадбанк разом. Це кредит довіри не лише до банку, це кредит довіри до української держави», – відзначив голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.

Нагадуємо: вкладники Ощадбанку захищені законом. Це єдиний банк в Україні, в якому повернення депозитів громадянам гарантоване державою на 100%, без обмеження суми і строку.

Депозит «Довіра» з можливістю щомісячної виплати процентів діє до31.10.2015 р. Ставка за вкладом у гривні – до 21% річних, у доларах США – до 9,5%  та в євро – 7,25% річних. Мінімальна сума вкладу – 500 гривень, 100 доларів США або 100 євро.

Прес-служба Ощадбанку


А Баба Яга против!

А Баба Яга против!11 марта, 16:39
Местонахождение:Istanbul
яга
Хитрый лавров уж целый год пытается "впихнуть невпихуемое" Новороссию в состав Украины. 
ТО гуманитарные коридоры рисует, то дорожные карты. То в сентябре 2014 "расчехлился" и заметив, что война в разгаре, сменил женевский формат на минский, а еще позднее на нормандский.
После заявления Плотницкого о хождении рубля наряду с гривней, похоже, основательно перепугался и потребовал от Франции и Германии сделать всё, чтобы в ЛНР/ДНР вновь в обороте была украинская гривня.
Кого как, а меня деятельность г-на Лаврова уже начала раздражать


Хехе.
Farid Homeyni

Источник: ""

Бегом от гривны

Бегом от гривны7 марта, 17:23
Местонахождение:Ankara
валюта
В лихие 90-е чуть ли не на каждом углу каждого населенного пункта стояли крепкие молодые люди с толстыми пачками купоно-карбованцев, позже прозванные менялами, обменивающие купоны-рубли-доллары-марки. Накопив капиталы, первые бешеные деньги (это еще до кучмовской прватизации) послужили стартовым капиталом для начинающих олигархов и миллионеров. Вкупе с челноками начались первые и успешные попытки подкупа чиновников. К чему это привело, мы все видели.
В нынешнее время на рынках Новороссии вновь активизировались менялы. Несомненно, представляющие опасность и возможный источник обогащения для нового класса бюрократов.
Данным решением валютные жучки уничтожаются как класс. Безболезненно, быстро и надежно.


Хехе.
Farid Homeyni

Источник: "КомсомольскаяПравда"
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая