ВИСНОВКИ

Президент України Петро Порошенко заявив, що він мріє про вступ країни до Європейського Союзу та НАТО до 2030 року. “Ключове, про що я мрію, – дві речі. Я дуже хочу, щоб до 30-го року Україна була членом Європейського Союзу. І я дуже хочу, щоб Україна до 30-го року була членом Північноатлантичного Союзу”, – сказав Порошенко. “Після того, як Росія, коли вона здійснила незаконну анексію Криму, знехтувавши Будапештським меморандумом, Великим договором про дружбу і співпрацю, міжнародним правом, зруйнувавши всю світову глобальну систему безпеки… єдиний ефективний механізм залишився – НАТО”, – пояснив глава Української держави.

Державна прикордонна служба Україна повідомила, що за перший рік понад 555 тисяч громадян України скористалися всіма перевагами безвізу. Виконавчий директор громадської організації “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко заявила, що за перший рік дії безвізового режиму з країнами Європейського Союзу більшість громадян України, які їздили в європейські країни, дотримувалися законодавства і не становили загрозу масової, безладної міграції.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін закликав зосередитися на проблемах миру на Донбасі перед зустріччю глав МЗС Нормандського формату. України Павло Клімкін заявляє, що обговорив з німецькими посадовцями спільні дії щодо тимчасово окупованих Криму і Донбасу перед сьогоднішньою зустріччю глав МЗС країн “нормандської четвірки”. “Перед зустріччю у Нормандському форматі багато класних зустрічей з німецькими друзями. Обговорили все: від спільних дій щодо окупованих Криму і Донбасу до євроінтеграції і Північного потоку – 2”, – написав Клімкін. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявляє, що Україна і Росія мають значні розбіжності в багатьох питаннях з урегулювання конфлікту на Донбасі. Як сказав Маас, він не очікує, що відновлення переговорів буде легким завданням. Також він висловив сподівання, що під час зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн “нормандської четвірки” вдасться домовитися про дату мирних переговорів до початку липня, у тому числі з питання направлення миротворчої місії ООН на схід України.       Родичі українських полонених спеціально прилетіли в Берлін. Вони вимагають введення миротворчої місії на Донбас, звільнення полонених українців і хочуть, щоб їх вимоги озвучили на мінських переговорах.

США запровадили санкції проти трьох росіян і п’яти російських компаній. США ввели санкції проти компаній Digital Security, ERPScan, Embedi, Kvant Scientific Research Institute (Kvant) Divetechnoservices, а також проти їх керівників Александра Трібуна, Олєга Чірікова, Владіміра Каганского.

Президент України Петро Порошенко підписав закон “Про Вищий антикорупційний суд”. Він також обіцяє у найближчі кілька днів завершити підготовку розробки технічного законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду. Петро Порошенко також просить міжнародних партнерів найближчим часом визначитися з кандидатурами членів громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів до Вищого антикорупційний суд.

Директор НАБУ Артем Ситник вважає, що півроку буде достатньо для створення Вищого антикорупційного суду. «Чи буде такий ентузіазм у нашої влади? Чесно кажучи, у мене є певні сумніви», – додав він. Ситник також заявив, що справа про можливу корупцію при формуванні ціни на вугілля “Роттердам+” є однією з найбільш актуальних для детективів Національного антикорупційного бюро. За його словами, найважче у цій справі буде оцінити розмір збитків від методики “Роттердам+”. Артем Ситник також повідомив, що Олександр Онищенко не передав НАБУ матеріали, які підтвердили б його заяви про політичну корупцію в Україні.

В.о. глави ФДМ Віталій Трубаров підписав накази про приватизацію 22 великих об’єктів. До затвердженого переліку увійшли, зокрема, п’ять обленерго, “Центренерго”, Одеський припортовий завод, “Турбоатом”, Запорізький титано-магнієвий комбінат (ЗТМК), Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК) і “Сумихімпром”.

У ЗМІ з’явилася інформація про те, що в листопаді 2016 року Єнін і Стрижевська відвідали Ізраїль для проведення таємної зустрічі зі Ставицьким в одному з готелів Тель-Авіва. Журналісти припускали, що тоді прокурори пробували домовитися з екс-міністром, тому його справу передали до суду лише цієї весни, хоча вона була готова ще півтора роки тому. Генеральна прокуратура заявляє, що метою зустрічі в листопаді 2016 року з підозрюваним у крадіжці кількох об’єктів екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким була перевірка його готовності до співпраці зі слідством.

Голова Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський заявив про те, що йде з поста – 9 червня він подав відповідну заяву президенту України Петру Порошенку і глава держави її прийняв.

НБУ подав нові позови в суди Швейцарії та України проти одного з колишніх акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського. Судові справи стосуються виконання Коломойським його зобов’язань за наданими у 2016 році особистими поруками на користь Національного банку. Мета позовів – забезпечити погашення кредитів рефінансування, які  Національний банк надав Приватбанку в період між 2008 та 2015 роками. Загалом позови спрямовані на погашення заборгованості за п’ятьма кредитними угодами на суму близько 10 млрд грн.

Екс-депутат російської Держдуми Ілля Пономарьов заявив, що американо-британський фінансист Джордж Сорос і глава НАК “Нафтогаз України” вели переговори про умови приватизації найбільшого газодобувного підприємства в Україні – ПАТ “Укргазвидобування”.

Активіст “Правого сектора”, монах-волонтер Олексій Цимбалюк, якому замовили вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка, стверджує, що організатор вбивства Борис Герман спочатку говорив про список з 30 потенційних жертв, потім озвучив число 60.

ТОП-5 РЕЗОНАНСНИХ НОВИН ДОБИ: ПОЛІТИКА, ЕКОНОМІКА.

• Трамп знищує залишки світового порядку. Західні ЗМІ про наслідки саміту G7 (174 публікацій у ЗМІ)
• Суд потрібен вже: Президент підписав Закон про Вищий антикорупційний суд (117 публікацій у ЗМІ)
• Відставка Жебрівського: чим він запам’ятається на посаді (86 публікацій у ЗМІ)
• Рік безвізу: час підбивати підсумки (75 публікацій у ЗМІ)
• Комісія не знайшла дисциплінарного проступку в словах заступника Супрун про онкохворих (25 публікацій у ЗМІ)

МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА ТА УКРАЇНА.

За рік з початку введення безвізового режиму до країн Європейського Союзу прослідувало майже 20,3 мільйона громадян, з яких майже 4,8 мільйона осіб за біометричними паспортами та понад 555 тисяч громадян України скористалися всіма перевагами безвізу. Про це повідомляє сайт Державної прикордонної служби України. “Певний “ажіотаж” серед бажаючих безперешкодно подорожувати спостерігався у перші місяці дії безвізу – в середньому прикордонники оформляли до 90 тисяч українців за місяць. У листопаді минулого року цей показник становив вже 32,5 тисячі осіб. З настанням літа, тобто періоду активних відпусток та мандрівок, очікуєтеся знову збільшення пасажиропотоку”, – йдеться у повідомленні.

За перший рік дії безвізового режиму з країнами Європейського Союзу більшість громадян України, які їздили в європейські країни, дотримувалися законодавства і не становили загрозу масової, безладної міграції. Про це на брифінгу в понеділок у Києві повідомила виконавчий директор громадської організації “Європа без бар’єрів” Ірина Сушко, передає “Інтерфакс-Україна”. За її словами, поступово громадяни України переорієнтувалися з візових на безвізові короткострокові поїздки і за півроку дії безвізового режиму кількість звернень за шенгенськими візами знизилася вдвічі.

МІНСЬКИЙ ПРОЦЕС.

Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас у понеділок заявив, що глави МЗС країн “Нормандське четвірки” планують обговорити в першу чергу можливу місію ООН на сході України. “Нова тема на сьогодні – це місія ООН в Україні. Це допоможе пожвавити мирний процес в Україні, спираючись на нашу оцінку ситуації, а також (надасть змогу – ІФ) запропонувати нові рамки для врегулювання (конфлікту – ІФ)”, – сказав Х. Маас, виступаючи перед журналістами.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибув до Берліна, де в понеділок відбудеться зустріч глав МЗС у “нормандському форматі”, повідомив посол України в Німеччині Андрій Мельник. “Ласкаво просимо до Берліна, пане міністре Павло Клімкіне! Це ваш 30-й візит до Німеччини! В очікуванні успішної зустрічі міністрів у форматі Нормандії”, – написав посол у “Твіттері”. Він проілюстрував свій допис фотографією зустрічі з П. Клімкіним в аеропорту.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що українська влада повинна повернутися на окуповану територію Донбасу. “Всі ЗМІ говорять про Сінгапур, а нам своїм займатися: реальна безпека під контролем ОБСЄ і миротворців, звільнення наших хлопців і справжні вибори, організовані Україною та міжнародною спільнотою – це шлях до миру… Сьогодні на окупованому Донбасі українська земля і українські громадяни, але немає України. Повинні туди повернутися”, – написав глава МЗС на своїй сторінці в “Твіттер” у понеділок.

САНКЦІЇ США ПРОТИ РОСІЇ.

Про це йдеться у повідомленні на сайті Мінфіну США. “Сьогодні Офіс контролю за закордонними активами Мінфіну США додав п’ять російських компаній і трьох російських громадян до переліку, передбаченого наказом 13694 “Блокування власності окремих осіб, причетних до істотної зловмисної кіберактивності” – йдеться у повідомленні. Санкції були введені в тому числі на підставі ухваленого майже рік тому закону про посилення режиму санкцій відносно РФ. Як зазначається, особи і компанії, проти яких запроваджуються санкції, надавали підтримку російські ФСБ.

УТВОРЕННЯ АКС.

Президент України Петро Порошенко в понеділок підписав закон “Про Вищий антикорупційний суд”. “У вашій присутності я підписую закон України… про Вищий антикорупційний суд України”, – сказав П. Порошенко на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в понеділок у Києві та підписав цей закон. Він нагадав, що минулої суботи голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав цей документ.

Президент України Петро Порошенко обіцяє у найближчі кілька днів завершити підготовку розробки законопроекту про створення Вищого антикорупційного суду. “Я завершу розробку цього закону на цьому тижні”, – сказав П. Порошенко на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в понеділок у Києві. Водночас він зазначив, що можливий варіант, коли норми про створення Вищого антикорупційного суду будуть імплементовані в будь-який із законопроектів про судоустрій, що перебуває у Верховній Раді.

Президент України Петро Порошенко просить міжнародних партнерів найближчим часом визначитися з кандидатурами членів громадської ради міжнародних експертів при відборі суддів до Вищого антикорупційний суд. “Прошу за дуже короткий час … мінімум 12 кандидатів мають бути внесені до Вищої кваліфікаційної комісії суддів для того, щоб ми запустили процес створення суду”, – сказав П. Порошенко на зустрічі зі студентами Української академії лідерства в понеділок у Києві. Він заявив, що Вищий антикорупційний суд має запрацювати вже в цьому році.

Півроку буде достатньо для створення Вищого антикорупційного суду, упевнений директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник, але сумнівається, що у влади буде відповідний ентузіазм. “Я, зі свого боку, можу сказати, що півроку достатньо для створення цього суду. Чи буде такий ентузіазм у нашої влади? Чесно кажучи, у мене є певні сумніви”, – сказав А. Ситник журналістам у Києві в понеділок. Він зазначив, що ухвалення закону – перша і важлива стадія, але набагато відповідальніший етап – процес імплементації закону та створення суду.

ПРИВАТИЗАЦІЯ.

В.о. глави Фонду державного майна України Віталій Трубаров підписав накази про приватизацію 22 великих об’єктів. “Шляху назад немає. Фонд підписав 22 накази про приватизацію об’єктів великої приватизації. Це перший великий перелік підприємств для продажу за останні, як мінімум, 10 років”, – написав він на своїй Facebook-сторінці.

ЕКОНОМІКА.

Національний банк готує план дій на випадок зриву співпраці України з МВФ. Про це розповів глава НБУ Яків Смолій в інтерв’ю ZN.ua. “Коли у нас запитували, що ви будете робити, якщо не буде програми співпраці з МВФ, ми озвучили, що у нас вже є кілька опрацьованих альтернативних сценаріїв і навіть продумані критерії, за якими ми будемо впроваджувати ті чи інші заходи в разі настання тієї або іншій ситуації “, – зазначив Смолій. За його словами, публікуватися ці критерії не будуть, так як це “внутрішні напрацювання”. Відзначається, що зрив кредитної програми з МВФ може призвести до посилення валютних обмежень.

ПРИВАТБАНК.

Національний банк подав нові позови в суди Швейцарії та України проти одного з колишніх акціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського. Про це повідомляє прес-служба НБУ. Судові справи стосуються виконання Коломойським його зобов’язань за наданими у 2016 році особистими поруками на користь Національного банку. Мета позовів – забезпечити погашення кредитів рефінансування, які  Національний банк надав Приватбанку в період між 2008 та 2015 роками. Загалом позови спрямовані на погашення заборгованості за п’ятьма кредитними угодами на суму близько 10 млрд грн.

АНТИКОРУПЦІЯ.

Справа про можливу корупцію при формуванні ціни на вугілля “Роттердам+” є однією з найбільш актуальних для детективів Національного антикорупційного бюро. Про це на брифінгу заявив директор НАБУ Артем Ситник, передає Громадське. “Ця справа є однією з найбільш актуальних, які розслідують детективи НАБУ. Там потрібна допомога наших міжнародних партнерів. Ми надали запити на міжнародну правову допомогу і тепер чекаємо відповідей”, — сказав Ситник. За його словами, найважче у цій справі буде оцінити розмір збитків від методики “Роттердам+”.

Директор Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артем Ситник сподівається, що найближчим часом президент призначить аудитора НАБУ за своєю квотою. “Сподіваюся, що найближчим часом буде обраний третій аудитор, і тоді, зі свого боку, єдине, що можу сказати, що я і мої співробітники відкриті до спілкування. Прозорість і відкритість ми готові продемонструвати під час аудиту, який проводитиметься відповідно до закону про НАБУ”, – сказав А. Ситник на брифінгу за підсумками роботи НАБУ в понеділок в Києві.

Народний депутат-втікач Олександр Онищенко не передав Національному антикорупційному бюро України (НАБУ) матеріали, які підтвердили б його заяви про політичну корупцію в Україні, заявляє директор НАБУ Артем Ситник. “Пан Онищенко давно почав робити гучні заяви. І було зареєстровано провадження за цими заявами. Дуже багато разів пропонувалося пану Онищенку і дати свідчення, і передати ці матеріали. Але він цього не робив. Він обмежився виключно заявами”, – сказав А. Ситник на прес-конференції в понеділок у Києві. Директор НАБУ зазначив, що кримінальне провадження за заявами нардепа-втікача не було закрито.

Генеральна прокуратура заявляє, що метою зустрічі в листопаді 2016 року з підозрюваним у крадіжці кількох об’єктів екс-міністром енергетики та вугільної промисловості Едуардом Ставицьким була перевірка його готовності до співпраці зі слідством. Про це йдеться в спеціальному коментарі заступників генпрокурора Євгена Єніна й Анжели Стрижевської, викладеному у Facebook 11 червня

С каждым днем ситуация с обеспечением водой в Крыму все хуже. Например, Белогорское водохранилище сможет обеспечить потребителей только до конца июля. На что может пойти Россия для решения этого вопроса?

Во-первых, все водохранилища, которые существуют в Крыму, строились исходя из решения проблем какого-то конкретного региона. Они строились с точки зрения создания определенного резерва воды в первую очередь для использования в сельском хозяйстве. Допустим, в Белогорске есть два водохранилища — Тайганское и Белогорское. И так по всей территории Крыма есть ряд водохранилищ. Значительная часть из них строилась еще в 30-е, 40-е, 50-е годы. В 70-е построено самое последнее. И строились они из расчета того количества населения, которое там проживало, и тех поливных площадей, которые на тот момент существовали.

Основным инструментом решения всех проблем при ведении агробизнеса в Крыму являлся Северокрымский канал, который на 85% обеспечивал потребности полуострова в пресной воде. Отсутствие днепровской воды — это отсутствие агробизнеса, в первую очередь на севере Крыма, который до момента пуска Северокрымского канала представлял собой полупустыню, так называемую «Голодную степь».

Перед оккупантами стоит не только проблема обеспечения пресной водой агробизнеса и промышленных предприятий, которым она необходима для производства той продукции, которую они производят, тот же «Крымский титан». Уже сегодня это и проблема обеспечения бытовых потребностей населения отдельных регионов Крыма. В первую очередь это как раз регионы севера Крыма (Красноперекопский, Первомайский, Раздольненский, Советский, Красногвардейский, Нижнегорский) – часть из перечисленного, это районы, в которых уже объявлено ЧС. Кроме того, это Судак, Севастополь, Феодосия, Керчь.

Тот период времени, который прошел с момента начала оккупации и соответственно с момента, когда в 2014-м году Украина перестала подавать днепровскую воду в Крым по Северокрымскому каналу, принес уже свои негативные результаты. При этом действия оккупантов на территории Крыма ускорили нарастание негативных итогов их присутствия и отсутствие днепровской воды. Что имеется ввиду?

Для точечного одномоментного решения вопросов, как это в общем-то и принято в России (не особо кто-то задумывается о перспективе), началась выкачка пресной воды из существующих водохранилищ и переброска их на север Крыма для решения возникших трудностей. А также началось хищническое использование подземных пресных горизонтов.

Но уже сегодня можно говорить, что ресурс исчерпан. На севере Крыма подземные пресные горизонты воды все больше и больше минерализуются. Т.е. фактически пресной воды под землей, которую можно нормально использовать только в бытовых нуждах, там уже не осталось. И уже на протяжении прошлого и этого года поступает информация о том, что в Армянске, в Красноперекопске, в Керчи и в других населенных пунктах севера Крыма из крана течет непонятная цветная жидкость или же соленая вода.

Пресные горизонты замещаются соленой водой, соответственно воды уже не хватает и на бытовые нужды, не говоря об агробизнесе.

Соответственно, что остается России? Или договариваться с Украиной, что по тем заявлениям, которые на сегодняшний день уже были и по тем настроениям, которые сегодня превалируют в украинском обществе, сложно прогнозировать, что такая договоренность может состояться. Да и агрессивные заявления Путина, которые прозвучали на последнем теле общении не дают оснований думать, что крымский переговорный процесс в ближайшее время может начаться.

Остается одно, пытаться расширить территорию, которая находится сегодня под оккупацией с тем, чтобы обеспечить себе возможность поставки электроэнергии и пресной воды в Крым

https://mhub.top/2018/06/13/v-krymu-net-vody-kak-kreml-reshit-problemu/

10 фактів, які ви маєте знати про збройну агресію Росії проти України.

ФАКТ 1: РОСІЯ ЗАПЛАНУВАЛА ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ ПРОТИ УКРАЇНИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ. ПЕРЕМОГА РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ СТАЛА ЛИШЕ ЗРУЧНИМ ПРИВОДОМ

Спланована збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з військової операції Збройних Сил РФ із захоплення частини території України – Кримського півострова. Ця дата не заперечується навіть Міністерством оборони РФ, оскільки вказана на відомчій медалі «За повернення Криму». Між тим, лише наступного дня В.Янукович втік з Києва, а Постанова ВРУ «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України», яка стала приводом для звинувачень з боку РФ у нібито «антиконституційному заколоті в Україні», була прийнята лише 22 лютого 2014 року.

ФАКТ 2: РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ МАЛА НА МЕТІ ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

Незаконна окупація АР Крим та м.Севастополь стала лише першим кроком РФ, спрямованим на підрив незалежності і суверенітету України. Керівництво Кремля завжди було твердо переконане, що без контролю над Україною Росія ніколи не стане державою-світовим лідером, а демократична і заможна Україна загрожуватиме збереженню нинішньої авторитарної влади в Росії. Саме тому наступним етапом російської агресії стала спроба дестабілізувати ситуацію у східних та південних регіонах України з метою утворення на цій території квазі-держави «Новоросія». Ці плани були оприлюднені російським президентом В.Путіним у ході телевізійної програми «Діалог з росіянами» на Першому каналі 17 квітня 2014 року. Повній реалізації цих планів вдалося перешкодити, але російські регулярні війська та керовані РФ НЗФ окупували окремі райони Донецької та Луганської областей України.

ФАКТ 3: ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ – ЛИШЕ ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

Збройна агресія є лише одним з елементів гібридної війни Росії проти України. Іншими елементами стали:

1) пропаганда, що базується на брехні та підміні понять; 2) торговельно-економічний тиск; 3) енергетична блокада; 4) терор і залякування громадян України; 5) кібер-атаки; 6) категоричне заперечення самого факту війни попри наявність безлічі неспростовних доказів; 7) використання у своїх інтересах проросійських сил та держав-сателітів; 8) звинувачення іншої сторони у власних злочинах.

ФАКТ 4: МУЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ТА СОЛІДАРНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВА З УКРАЇНОЮ СТАЛИ НА ЗАВАДІ РЕАЛІЗАЦІЇ АГРЕСИВНИХ ПЛАНІВ КРЕМЛЯ

Активну фазу збройної агресії Росії проти України вдалося зупинити завдяки мужності українського народу, який став на захист своєї Батьківщини у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших оборонних та правоохоронних органів.

Важливим елементом протидії агресору стали спільні політико-дипломатичні зусилля міжнародного співтовариства. 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН схвалила Резолюцію 68/262 «Територіальна цілісність України», в якій підтвердила міжнародно визнані кордони України та відсутність будь-яких правових підстав для зміни статусу АР Крим та м.Севастополя. Аналогічна позиція ГА ООН була підтверджена у Резолюції 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)», схваленій 19 грудня 2016 року. Окрім того, в Резолюції вперше в офіційних документах ООН Росія визнається державою-окупантом. Численні документи на підтримку територіальної цілісності України в рамках міжнародно-визнаних кордонів приймалися КМРЄ, ПАРЄ, ПА ОБСЄ тощо.

Найбільш ефективним інструментом тиску на державу-агресора стали політичні та економічні санкції країн Заходу. Вони дозволили пригальмувати російську агресію проти України, знизити ймовірність широкомасштабного вторгнення та примусили РФ сісти за стіл переговорів, зокрема в рамках Тристоронньої контактній групи (сторони конфлікту – Україна та РФ, а також ОБСЄ як посередник) та Нормандській четвірці (сторони конфлікту – Україна та РФ, посередники – Франція та ФРН). Рішення про послаблення або скасування санкцій дасть старт для нового витка російської збройної агресії.

ФАКТ 5: РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ ПРИЗВЕЛА ДО ЖАХЛИВИХ ГУМАНІТАРНИХ НАСЛІДКІВ

У результаті збройної агресії Росії проти України загинули близько 9940 осіб, близько 23455 було поранено (за даними ООН). Ці показники, зокрема, включають 298 пасажирів рейсу MH17, у тому числі 80 дітей, які стали жертвами терористичного акту 17 липня 2014 року, коли літак Малайзійських авіаліній був збитий російськими військовими із ЗРК «Бук», що був доправлений на окуповану територію Донбасу з території РФ.

Близько 1 млн. 584 тис. мешканців Криму та Донбасу були змушені покинути свої домівки як внутрішньо переміщені особи.

Станом на сьогодні окупованими залишаються: Автономна Республіка Крим (26 081 км), м.Севастополь (864 км), частина Донецької та Луганської областей (16799 км) – всього 43744 км, що складає 7,2% території України.

На окупованих територіях панує страх та терор, окупаційна влада діє репресивними методами і залякуваннями, системно і масово порушує права людини і свободи. Критична ситуація у сфері прав людини в окупованому Криму була засуджена Резолюцією ГА ООН 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)» від 19 грудня 2016 року.

Економіка Донбасу повністю зруйнована. Устаткування багатьох колись потужних українських заводів вивезено на територію РФ. Ситуація з затопленими гірничо видобувними шахтами загрожує потужною екологічною катастрофою. Російська влада не допускає експертів для оцінки ситуації та її можливого виправлення.

На сході непідконтрольною Уряду України залишається ділянка українсько-російського державного кордону протяжністю 409,7 км.

ФАКТ 6: МІНСЬКІ ДОМОВЛЕНОСТІ РЕГУЛЯРНО ПОРУШУЮТЬСЯ РОСІЄЮ

Мінські домовленості (Протокол від 5 вересня 2014 року, Меморандум від 19 вересня 2014 року та Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) є основою політичного врегулювання конфлікту на Донбасі. Вони постійно порушуються Російською Федерацією. Підписання Тристоронньою контактною групою перших документів у вересні 2014 року відбулося відразу після прямого вторгнення підрозділів регулярної армії РФ на Донбас та жорстоких боїв біля Іловайська, що став місцем одного з найганебніших злочинів російської армії на Донбасі. Щонайменше 366 українських військовослужбовців були вбиті та 429 поранені під час виходу з міста по так званому «зеленому коридору» під гарантії командирів російських підрозділів.

Всупереч положенням Мінського Меморандуму російськими військами та підпорядкованими їм НЗФ було захоплено 8 ділянок території загальною площею 1696 км в районах, які у відповідності до лінії, визначеної Меморандумом, повинні знаходитись на території, підконтрольній українському уряду.

Серед найбільш промовистих порушень Мінських домовленостей з боку РФ – наступ та захоплення російсько-терористичними силами міста Дебальцеве та навколишніх населених пунктів 16-18 лютого 2015 року, відразу після підписання Мінського комплексу заходів, який встановлював режим негайного та всеохоплюючого припинення вогню з 15 лютого 2015 року.

ФАКТ 7: РОЗПОЧАВШИ ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ ПРОТИ УКРАЇНИ, РОСІЯ ПОРУШИЛА ФУНДАМЕНТАЛЬНІ НОРМИ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА, НИЗКУ ДВОСТОРОННІХ ТА БАГАТОСТОРОННІХ ДОГОВОРІВ ТА УГОД

Здійснивши збройну агресію проти України, Росія порушила фундаментальні принципи та норми міжнародного права, зокрема ті, що містяться у:

-          Статуті ООН 1945 року;

-          Заключному акті НБСЄ (Гельсінському Заключному акті) 1975 року;

-          Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин між державами у відповідності до Статуту ООН 1970 року;

-          Резолюції ГА ООН «Визначення агресії» 1974 року;

-          Декларації про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету 1965 року;

-          Декларації про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року;

-          Декларації про посилення ефективності принципу утримання від погрози силою чи застосування сили у міжнародних відносинах 1987 року;

Росія також порушила низку двосторонніх та багатосторонніх договорів та угод, зокрема:

-          Будапештський меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року;

-          Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року;

-          Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 2003 року;

-          Договір між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року;

-          Угода між Україною та РФ про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України 1999 року.

Окупація та подальша спроба анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також протиправні дії РФ на Донбасі, цілковито підпадають під визначення агресії відповідно до пунктів а), b), c), d), e) і g) статті 3 додатка до резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» (3314(XXIX)). Такі дії є важким злочином проти міжнародного миру, який тягне за собою міжнародно-правову відповідальність Російської Федерації як держави та міжнародну кримінальну відповідальність її вищого керівництва.

ФАКТ 8: РОСІЯ РЕГУЛЯРНО НАПРАВЛЯЄ КАДРОВИХ ВІЙСЬКОВИХ ТА ЗБРОЮ НА ДОНБАС ЧЕРЕЗ НЕКОНТРОЛЬОВАНУ ДІЛЯНКУ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

Через неконтрольовану ділянку українсько-російського державного кордону Росія продовжує постачання зброї, боєприпасів та пального на окуповану територію Донбасу для посилення підрозділів регулярних військ РФ та підтримуваних нею НЗФ.

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ неодноразово інформувала про присутність на Донбасі озброєнь та військової техніки, що знаходиться лише на озброєнні армії РФ. Спостерігачі СММ зафіксували на Донбасі важку вогнеметну систему «Буратіно», комплекс радіоелектронного придушення Р-330 «Житель», безпілотники «Орлан-10», мобільні ЗРК «Град-П» тощо.

Через неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону з РФ на Донбас продовжують прибувати регулярні війська РФ та найманці. Російські найманці підпадають під кваліфікацію «іноземних бойовиків-терористів» відповідно до Резолюції РБ ООН 2178 (2014) від 24 вересня 2014 року. Вони складають значну частину рядового складу створених Росією на Донбасі 1 та 2 армійських корпусів (командний склад формується з кадрових офіцерів та генералів РФ). Чисельність регулярних російських військ на Донбасі коливається від 3,6 до 4,2 тис. військовослужбовців.

Всупереч Мінським домовленостям Росія та контрольовані нею НЗФ продовжують перешкоджати доступу СММ ОБСЄ до неконтрольованої ділянки кордону. Візити спостерігачів носять спорадичний та нетривалий характер у присутності членів НЗФ.

Росія єдина з держав-учасниць ОБСЄ блокує розширення мандату Спостережної місії ОБСЄ, яка працює нині на двох російських пунктах перетину кордону «Гуково» та «Донецьк», на всю ділянку російсько-українського державного кордону, прилеглу до неконтрольованої Урядом України території Донбасу.

Росія відмовляється виконувати своє зобов’язання згідно з пунктом 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року щодо створення безпекових зон у прикордонних територіях України та РФ із забезпеченням постійного моніторингу та верифікації ОБСЄ на кордоні.

ФАКТ 9: ПОРУШЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ТА НЕДОТОРКАННОСТІ КОРДОНІВ, ПОГРОЗИ СИЛОЮ, ВТРУЧАННЯ У ВНУТРІШНІ СПРАВИ ІНШИХ ДЕРЖАВ СТАЛИ ЗВИЧНОЮ ПРАКТИКОЮ РОСІЇ

Агресивна політика Росії спрямована не лише проти України. Росія порушила територіальну цілісність Молдови та Грузії, заявляла про територіальні претензії та про готовність «захищати» російськомовне населення країн Балтії. Росія підтримує євроскептичні та радикальні рухи в Європі. Зафіксовані втручання російських спецслужб у виборчий процес у ході виборів Президента США у 2016 році, кібератаки РФ проти ОБСЄ, ФРН, Франції.

Жорстока воєнна кампанія Росії у Сирії спричинила потужну хвилю біженців до Європи. Існує багато досліджень про тісні зв’язки спецслужб РФ з терористичними організаціями ІДІЛ та Аль-Каїда.

ФАКТ 10: ЗУПИНИТИ РОСІЙСЬКУ АГРЕСІЮ МОЖНА ЛИШЕ ПОСИЛЕННЯМ СКООРДИНОВАНОГО ТИСКУ МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВА НА РФ

Політичні та економічні санкції були введені у відповідь на російську агресію проти України, тому лише припинення збройної агресії Росії проти України та відновлення суверенітету й територіальної цілісності України може бути підставою для їхнього скасування. За інших обставин Росія продовжуватиме свою агресію, поширюючи її на інші держави регіону.

Джерело

ГОЛОВНЕ ДОСЯГНЕННЯ

Чотири роки тому Петро Порошенко став президентом України. Сьогодні будуть з цього приводу багато писати. Будуть перелічувати його досягнення. Так, ProZorro. Так, прибутковий «Нафтогаз». Так, в Україні з’явилася дипломатія. Так, армія. Так, квоти на українську мову. Так, безвіз.

Але я напишу про одну єдину реформу, яку я особисто вважаю не просто найбільшим досягненням, а більше – ґрунтом для будівництва нової України. України наших мрій.

Про – децентралізацію.

Що таке децентралізація? Це передача на місця, органам місцевого самоврядування частини повноважень та фінансів від центральної влади. Робота з підготовки реформи децентралізації була розпочата ще у квітні 2014 р., тодішнім міністром регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Володимиром Гройсманом. Так – нинішнім прем’єр-міністром. Саме тоді почали готувати під децентралізацію законодавчу базу. Роботу зробити треба було пекельну – було потрібно внести зміни до Конституції України. А всі пам’ятають які баталії гриміли навколо змін до Конституції – аж до гранат і загиблих нацгвардійців під будівлею ВР. Опір реформі долати довелося жорстокий.

Які ж результати децентралізації ми маємо зараз? Я хочу щиро подякувати команді Дніпровської ОДА - завдяки їй, біля місяця тому, я побував на Дніпропетровщині і на власні очі побачив децентралізацію в дії. Опустимо емоції – наведу чисті цифрі по одній конкретній ОТГ.

Межівська об’єднана територіальна громада Дніпропетровської області. Утворена в листопаді 2017 р. Об’єднує 30 населених пунктів. Населення – 15780 осіб, серед них 8340 – міське населення, 7440 – сільське. У березні 2018 р. відкритий Центр надання адміністративних послуг – за 2 місяці надано 774 послуги. Був створений мобільний офіс ЦНАП, який обслуговує людей з особливими потребами – вдома або у лікарні. Було придбано комплекс очищення води. Були проведені реконструкція одного дитячого садка і ремонт іншого. Купили обладнання для виробництва тротуарної плитки – заходилися ремонтувати тротуари. В місцях перебування людей встановили 6 камер відео-спостереження – зразу зменшилася вулична злочинність. З’явилася приватна сонячна електростанція на 30 кВт. Встановлені 4 автономні системи освітлення переходів зі світлофорами. Заходилися капітально ремонтувати дороги і водогін. Почали будувати нову амбулаторію. Подано більше двох десятків інвестиційних проектів. Ми спілкувалися з головою Межівської ОТГ Володимиром Зражевським – він сповнений планів і ідей.

Як так вийшло? За децентралізацією, в ОТГ лишаються: 60% податку на доходи фізосіб, 100% податку на майно, 100% єдиного податку, тощо й тощо. Розпоряджатися цими коштами тепер може сама ОТГ. Як похідне – стало поліпшуватися збирання податків. З іншого боку – підприємці теж зацікавлені в розвиткові інфраструктури, тож коли вони бачать, що їхні податки вкладаються в реальні справи – готові співпрацювати. ОТГ зацікавлена залучати до себе інвесторів. В іншій – Іларіонівській ОТГ інвестори-чехи відкрили цех з виробництва взуття (ТОВ «Прабос-Україна») – а це вже робочі місця.

Звісно, не скрізь все гладко. Гарно тим громадам, де існують прибуткові підприємства або міцні фермерські господарства. Гірше там де їх нема. Грішми кожен розпоряджається по-своєму. Хтось заходився ремонтувати палац культури часів совка – хтось створив пересувні кінотеатри і тепер кіно крутять не тільки в райцентрах, а й по селах. Багато залежить і від голови ОТГ. Хтось будує у себе Європу – хтось розвинутий совок.

Дніпропетровська область наразі територіальних громад має найбільше. В п’ятірці лідерів також Житомирська, Хмельницька, Запорізька та Волинська області. Наразі в Україні 731 ОТГ об’єднують 6,4 мільйони людей (18% населення України) на площі 180 тис. кв. км. (32,2% країни).

Але головне – не кількість. Головне те, що у керівництва країни є розуміння – не можна вирішувати через Київ або обласний центр те, що мусять вирішувати самі люди на місцях. Залишення коштів на місцях убиває корупцію – у центрі красти нічого. Приклад успішних ОТГ УЖЕ переймають нові і нові наші громадяни. І це – ґрунт для створення зовсім іншої України. Без перебільшення – України майбутнього. Де люди просто не дадуть себе грабувати корумпованому чиновнику. Де прямо на місцях громади самі залучатимуть до себе бізнес, самі забезпечуватимуть його трудовими ресурсами і самі розбудовуватимуть свій добробут. І це – уже працює!

Це – серйозний заділ на майбутнє. 
Все це створено командою президента Порошенка за президентства Петра Порошенка.

Але тут існує ще одна небезпека. 
Мої сільські родичі на все, що я їм розповів про побачене на Дніпропетровщині, лише відмахнулися: «Зміниться влада – буде вам децентралізація. Все зразу повернеться як було». 
Голови ОТГ з якими ми спілкувалися, неодноразово зазначали, що на організацію ОТГ вони зважилися, бо відчували підтримку з боку обласного центру – команди ДніпроОДА на чолі з Валентином Резніченко. Під час розмови, голови ОТГ обережно подейкували про це – чи не закінчиться децентралізація разом з виборами?

Я переконаний – не закінчиться.

Дмитро Вовнянко

Як стверджує видання з посиланням на джерело в СБУ, дані списки Борис Герман нібито передав своєму «куратору Дмитру» в контррозвідці

Одне з українських видань сьогодні оприлюднило список з 47 українських журналістів і блогерів, яким, за версією СБУ, загрожує смерть від рук кілерів, яких винаймають спецслужби РФ.

«З огляду на велику суспільну значимість даної історії, а також величезний резонанс, який вона придбала (в тому числі і в міжнародному масштабі), ми прийняли рішення опублікувати список», - зазначили в «Страна.ua».

Зазначимо, що деякі представники мас-медіа підтвердили «Главкому» інформацію про виклик до СБУ.

Як стверджує видання з посиланням на джерело в СБУ, дані списки Борис Герман нібито передав своєму «куратору Дмитру» в контррозвідці ще 21 травня 2018 року. Сам Герман, за його ж версією, отримав їх від В'ячеслава Пивоварника, якого раніше звинуватив у фінансуванні тероризму на території України на гроші «фонду Путіна». Прокурори спростували заяви Германа.

Нагадаємо, глава СБУ Василь Грицак та генпрокурор Юрій Луценко 1 червня ввечері провели зустріч з журналістами, які опинились у так званому розстрільному списку спецслужб РФ.

Повідомлялося, що крім деяких українських журналістів на зустрічі також були присутні росіяни Євген Кисельов та Матвій Ганапольський. Вони підписали в СБУ документ про нерозголошення.

Луценко заявив, що 47-ми потенційним жертвам зі «списку Бабченка» повідомили про небезпеку.

Як відомо, про інсценоване вбивство російського журналіста Аркадія Бабченка, організоване в ході спецоперації СБУ 29 травня в Києві, знали до 10 людей.

Також 1 травня іноземним послам розкрили деталі спецоперації з Бабченком.

Нагадаємо, у четвер ввечері, 31 травня, суд заарештував Бориса Германа, підозрюваного в організації «вбивства» журналіста Аркадія Бабченка, на 60 діб.

У суді Герман назвав себе агентом СБУ, прокурор цю інформацію спростував.

Адвокат Бориса Германа повідомив, що його підзахисний є директором компанії з виробництва зброї - українсько-німецького СП «Шмайсер».