хочу сюда!
 

TAHSA

36 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-50 лет

Заметки с меткой «гройсман»

Постправда и тупик Порошенко

Когда у политика нет идей, всё, что он может предложить, это имитация действий.


90%, если не все заявления президента и премьера Украины нужно рассматривать с точки зрения их пиар-кампании. «Отстраивать» свою рекламу они могут только на том, на что директивно влияют, например, на повышении зарплат и пенсий. При этом принимаемые решения не рассматриваются с точки зрения того, являются ли они насущными или дальновидными.

Это так называемая политика постправды, главным инструментом которой является популизм.




Реформа министерств правительства.

Сейчас заговорили о реформировании министерств, в частности, о том, что до осени нужно набрать ещё тысячу специалистов и сделать заработную плату «конкурентоспособной». Об этом объявил премьер Гройсман на заседании Кабмина.

Имеет ли это хоть малейшее отношение к глобальным и остро необходимым переменам на территории Украины? Ответ очевиден. Чтобы деньги пошли в Украину, а люди начали массово зарабатывать, чтобы прекратилась безумная государственная коррупция, нужны совершенно другие реформы.

Декларации Гройсмана не имеет никакого отношения к жизнедеятельности граждан. Государство работает отдельно, люди — отдельно, существуя в двух параллельных мирах. Точка, где они пересекаются, — возможные парламентские выборы осенью. Но вероятность этого события очень незначительная.


Досрочных выборов не будет.

Перевыборы в парламент невыгодны президенту, у которого на данный момент сконцентрировался «контрольный пакет акций» парламента, большинство ключевых должностей и депутатов, лучшая конфигурация для БПП. Парламент на данный момент ручной и послушный Порошенко. Любые попытки дестабилизировать ситуацию будут пресекаться с мотивировкой «выборы нужно проводить вовремя и по закону». Единственный вариант досрочных парламентских выборов — это глобальная угроза, например, риск свержения президента, организованная политическими конкурентами. Чтобы сохранить должность, президент мог бы сдать «на откуп» соперникам парламент. Но достойных противников мы на сегодняшний день не наблюдаем.


Тупик Порошенко.

Президент окажется в безвыходном положении и без политических конкурентов. Ради кредитов МВФ он взял на себя обязательства, которые не в состоянии выполнить и которые вызывают настолько бешеный резонанс. Это и повышение пенсионного возраста, и разрешение на продажу земли сельскохозяйственного назначения, и приватизация госпредприятий, и, конечно же, Минские соглашения.

Не решены самые главные вопросы экономического обеспечения Украины, и на этом безнадёжном безденежье президент пытается строить политику. В этом ему помогает премьер, перебирая на себя часть пиар-функций.

Почему именно сейчас решено переформатировать министерства? Какая истинная цель этого действия? Ответ простой: надо о чём-то говорить, надо создавать видимость деятельности. Таким же сотрясанием воздуха и переливанием из пустого в порожнее был «План приоритетных действий правительства на 2020-й год» с червяком вместо графика.


Декларация без обязательств — лучшее, что может придумать безыдейный политик. «Займусь вопросом…», «лично проконтролирую ход дела…», «запускаю процесс всестороннего изучения проблемы», «буду бороться с…».

Судя по всему, истеблишмент и зелёного представления не имеет, что делать с экономикой. «Как-то оно работает, и хорошо, а мы пока будем бороться с коррупцией». Именно бороться, а не устранять, потому что борьба как процесс может длиться бесконечно долго. И последние мировые рейтинги яркое тому доказательство: три года в Украине боролись с коррупцией, а её всё больше и больше. «Значит, недостаточно упирались»…



Balashov.com.ua


Успіхи серед завалів Уряду Гройсмана за рік

Успіхи та провали уряду Гройсмана за рік
12 Квітень 2017, 08:00

Новообрані члени Кабінету міністрів, який очолив Володимир Гройсман, у сесійній залі Верховної Ради, 14 квітня 2016 року

Новообрані члени Кабінету міністрів, який очолив Володимир Гройсман, у сесійній залі Верховної Ради, 14 квітня 2016 року


Одним із своїх основних досягнень в уряді називають зростання ВВП у 2016 році на 2,2% як свідчення економічного розвитку країни. Частина експертів опитаних Радіо Свобода кажуть, що передумови для такого економічного зростання були закладені попереднім урядом. Інші запевняють, що певне покращення ситуації обумовлене природніми економічними коливаннями, вони зауважують, що кризу та підйом прогнозували заздалегідь. Утім, більшість експертів сходяться на тому, що уряду Гройсмана слід віддати належне за стабільність економіки країни протягом року.

Детальніше про досягнення та провали в цифрах.

Досягнення

1. Підвищення рівня мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, тобто вдвічі з 1 січня 2017 року. 3,5 мільйони працівників отримали підвищення зарплати через подвоєння «мінімалки», за даними звіту Кабінету міністрів. Підвищили зарплату лікарям і вчителям.

За даними моніторингу Мінсоцполітики, середня заробітна плата станом на 1 січня 2017 року становить:

– працівників освіти – 5 126 гривень (збільшення на 56,8 відсотка, або 1 857 гривень, порівняно з 1 січня 2016-го)

– працівників охорони здоров’я – 4 479 гривень (збільшення на 56,9 відсотка, або 1 626 гривень, порівняно з 1 січня 2016-го).

«Як не дивно, це виявилося позитивним кроком. В першу чергу для бюджету і для низькооплачуваних співробітників. Для бізнесу це не найкраща новина з одного боку, з іншого боку – бізнес і без цього вже був вимушений піднімати зарплати, тому великого негативу не відчув» – зазначає економіст, керуючий партнер компанії «Capital times» Ерік Найман.

2. Перехід до публічних закупівель через електронну систему ProZorro. З 1 серпня запроваджено електронну систему ProZorro у всіх державних закупівлях.

«Від моменту запровадження електронної системи закупівель та станом на 1 січня 2017 року економія бюджетних коштів складала близько 8,3 мільярда гривень, що становить 10,2 відсотка загальної суми закупівель», – йдеться у звіті Кабміну за 2016 рік.

Станом на лютий 2017 року, за даними Мінекономрозвитку, економія склала 17,72 мільярда гривень бюджетних коштів. Цей факт допоміг команді ProZorro вдруге отримати нагороду на щорічній гала-церемонії «C4F Davos Awards 2017» у Женеві для фахівців у сфері комунікацій.

3. Впровадження реформи з децентралізації, внаслідок якої за 2016 рік на 41,6% зросли власні доходи місцевих бюджетів.

Протягом 2016 року було утворено 207 об’єднаних територіальних громад на добровільних засадах. Таким чином загальна кількість громад, з моменту ухвалення закону, дорівнює 366. Це 17% від загальної кількості місцевих рад базового рівня.

Для розбудови інфраструктури об’єднаних територіальних громад 2016 року з державного бюджету місцевим бюджетам було надано відповідну субвенцію у розмірі 1 мільярд гривень, за рахунок якої громади реалізували 1 383 інфраструктурні проекти.

4. Енергетика. В квітні 2016 року уряд ухвалив рішення щодо єдиної ціни на газ для населення та промисловості.

Встановити вартість вирішили єдину для всіх і відразу відповідно до ринкової вартості. Володимир Гройсман зазначив, що це буде останнє підвищення в межах угоди із Міжнародним валютним фондом. Уряд затвердив ціну для всіх на рівні 6879 гривень за тисячу кубометрів газу.

«Переконаний у тому, що ми у цьому питанні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ у житті нашої держави. Вірю в те, що ми приймаємо державницьке рішення, здатні забезпечити підтримку тих, хто її потребує. Переконаний, що ми поставимо крапку в корупційних схемах ринку газу, і ми будемо все робити далі для того, щоб ситуація в країні змінилась в кращий бік», – заявив тоді прем’єр Володимир Гройсман.

Володимир Гройсман

Володимир Гройсман

Як прозвітував Кабмін за 2016 рік, у результаті «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вперше за останні шість років не отримувала бюджетного фінансування та вперше за п’ять останніх років отримала чистий прибуток у сумі більше ніж 21 мільярд гривень.

Експерти називають це позитивним кроком, як і започатковану реформу з реструктуризації публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Ще одним позитивом називають те, що більше ніж рік Україна не закуповує газ в Росії.

Крім того, серед перемог уряду цього року експерти додають ще впровадження системи електронного декларування, започаткування реформ в системі охорони здоров’я (закупівля ліків через міжнародні організації, запуск програми «Доступні ліки», зміни в податковому законодавстві (щодо електронного реєстру відшкодування ПДВ, ліквідації податкової міліції), відкриття нових напрямків міжнародного авіасполучення.

Провали

1. Приватизація об’єктів державної власності. В 2016 році бюджет країни отримав від приватизації лише 188,9 мільйона гривень замість запланованих 17,1 мільярда гривень.

Приватизація Одеського припортового заводу у 2016 році зривалась кілька разів на тлі гучних скандалів та маніпуляцій.

Заступник голови Фонду держмайна Андрій Гайдуцький пояснює неспроможність реалізувати план, зокрема, перепонами з боку уряду.

«З 396 державних підприємств 105 знаходяться у переліках, приватизація яких заборонена окремими законами. З 291 державного підприємства 142 знаходяться в управлінні інших відомств, переважно міністерств. Зволікання з передаванням постійно відкладає їх підготовку до приватизації. Замість того, щоб активно передавати фонду державні підприємства для їх підготовки до продажу, відомства просять уряд вилучити їх з приватизаційного переліку. У 2016 році більше від половини з майже 60 підприємств були вилучені з переліку саме з цієї причини, тому фонд не має права готувати їх до приватизації», ­– зазначає доктор економічних наук, заступник голови Фонду держмайна Андрій Гайдуцький.

2. Понад 90% колишніх міліціонерів зберегли свої посади після проведення переатестації. Звільнено було лише трохи більше ніж 5 тисяч осіб. Й при цьому багатьом вдалося поновитися на посаді через суд.

«Вихлоп» від цієї діяльності був мінімальним і це все показало, що це був неефективний інструмент. Як тільки побачили, коли в кількох районах почалась переатестація, яка велика кількість людей не атестовується, включилися механізми, щоб провести своїх людей та їх атестувати. Стара система в апараті міністерства не допустила радикальних змін. В атестаційних комісіях була переважно громадськість, яка витратила величезну кількість часу на це, а результат не виправдав очікувань. Це звичайно не результат для такої кількості часу і ресурсів», – експерт із «Центру політико-правових реформ», головний експерт групи реформ правоохоронних органів «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Банчук.

3. За рік зросли тарифи на всі комунальні послуги: холодна вода майже на 35%, електроенергія – в межах 60-70%, газ – практично вдвічі, а найвідчутніше та найболючіше для українців підвищення тарифів на гарячу воду та опалення – більше ніж вдвічі.

«Підвищення цін, що відбулося внаслідок приведення ціна на газ у відповідність до рівня закупівельних цін по імпорту – це об`єктивна річ, яку треба було зробити. Але, на жаль, ціни на комунальні послуги виросли не лише тому, що зросли ціни на газ, але й тому, що абсолютно нічого не було реформовано в секторі теплокомуненерго. Ця природна монополія залишилась на тих самих умовах, на яких була: така сама непрозора, в тариф закладено багато втрат, яких могло б не бути, розкрадання», – пояснює старший економіст, член наглядової ради центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський.

Експерт зазначає, що якби із підвищенням ціни на газ була підвищена ефективність роботи підприємств теплокомуненерго, створена штучна конкуренція між ними, то населення могло би отримати набагато менші тарифи на опалення та гарячу воду.

«На жаль, уряд всерйоз це питання не розглядав, тому ми маємо такі тарифи для населення. І виходить, що за рахунок бюджету компенсується з одного боку неефективність, з іншого боку – розкрадання, що фактично виливається у схему розкрадання державного бюджету», – наголошує економіст.

Загальна сума субсидій, призначених домогосподарствам на оплату житлово-комунальних послуг у 2016 році становила 5 мільярдів 704,7 мільйона гривень, за даними Держстату.

І лише за січень-лютий 2017-го ця сума вже склала 1 мільярд 636,1 мільйона гривень, як підрахував Держстат.

4. Не вдалося покращити бізнес-клімат

Податкове навантаження на бізнес посилилось – через підвищення «мінімалки», впровадження Єдиного соціального внеску (ЄСВ) для непрацюючих підприємств:

– Сума ЄСВ вдвічі збільшилася (з 352 до 704 гривень) для підприємців платників податку 1-ї групи.

– З 2017 року фізичні особи підприємці мають щомісяця сплачувати ЄСВ у розмірі 704 гривні, навіть якщо не отримували доходу.

– Підприємці, які використовують найману працю, сплачуватимуть більше зарплатних податків за кожного співробітника.

– Зросла сплата Єдиного податку, який прив’язаний до «мінімалки».

Як наслідок спостерігалось масове закриття підприємств. Станом на лютий (лише за 2 місяці) їх закрилось понад 300 тисяч.

Попри те, що уряд намагається полегшити ведення бізнесу шляхом дерегуляції, підприємці цього не відчувають в значній мірі, зазначає директор Інституту аналізу і прогнозування Юрій Лісничий

«Корупція, умови ведення бізнесу, відсутність сигналів, які б свідчили міжнародним інвесторам, що в Україні змінилась ситуація, що це вже не «совкова» країна, де вести бізнес неможливо. Ми як були при Януковичі країною з такими підходами в бізнесі, до певної міри нею і залишились. Навіть заборона проведення певних перевірок не стерла ту демонізацію державної машини, яка відлякує як іноземних інвесторів, так і наших. А до того додається відсутність захищеності бізнесу: рейдерські схеми, відсутність справедливого судочинства. Але загалом треба віддати належне, не відбулося того краху, яким лякали як пропагандисти російські, так і п’ята колона всередині країни», – пояснює директор Інституту аналізу і прогнозування.

До провалів уряду експерти також додають затягування із земельною реформою та стартом ринку сільськогосподарської землі, гальмування пенсійної реформи.

У сфері децентралізації є спроби утворення територіальних громад під сферу впливу місцевих «олігархів», а також виділення бюджетних коштів на розвиток громад під окремих народних депутатів-мажоритарників, зазначає Юрій Ганущак.

Політична карикатура Олексія Кустовського

Політична карикатура Олексія Кустовського

Зроблено Гройсманом за рік на чолі Уряду України

12 викликів для уряду Гройсмана
Виклики серйозні, й найголовніше очікування – що Уряд їх успішно подолає
Минає рік урядові Володимира Гройсмана. Прихід його став, як пам`ятаємо, наслідком тривалої урядової, а потім і політичної кризи. Є такі, кому не терпиться повторити кризу «на біс». Тим більше, що завершення річного імунітету означає правову можливість відправити уряд у відставку.
Чи сильними є позиції у Гройсмана і його команди? Чи багато з того, про що обіцяли, домоглися?
Відомий історик, автор цивілізаційної теорії Арнольд Тойнбі писав, що доля будь-якої нації залежить від уміння правильно й швидко відповісти на історичні виклики – політичні, економічні, екологічні, військові. До певної міри це стосується і урядів. Можна як завгодно детально прописувати красиві плани роботи на перспективу, але тільки вміння протистояти викликам часу й гідно відповідати на них дозволяє по-справжньому оцінити твою роботу.
1. БЕЗВІЗ
Це виклик, на який відповідали занадто довго. Здавалося, епопеї, розпочатій у 2010 році, не буде кінця, бентежило – чи не розчиниться мрія у повітрі. Бо ж занадто багато чинників було проти: і війна на сході, і сплеск злочинності в країни, і не дуже втішні результати боротьби із корупцією.
6 квітня цього року ми, нарешті, змогли подивитися в майбутнє трохи оптимістичніше — за проект законодавчої резолюції про візову лібералізацію для України проголосував 521 депутат Європарламенту. Це ще не переможний фініш на марафонській безвізовій дистанції. Попереду голосування на Комітеті постійних представників країн-членів ЄС та у Раді ЄС. Але українці вже всерйоз взялися за оформлення біометричних паспортів, готуючись подорожувати до ЄС без віз уже цього літа.
Сьогодні, коли до жаданого безвізу лишилося якихось пару кроків, критики кажуть, що це було не так вже й важко, що заслуга тут не Уряду, а всієї спільноти. Воно то так, але ж, аби досягти візової лібералізації, урядові треба було виконати розлогий план на півтораста пунктів. І деякі з цих пунктів доводилося протискувати через парламент усіма правдами й неправдами.
Однак суто практичні зручності для українців у їхніх подорожах по Європі – це ще не все. Позитивне голосування за безвіз спростовує, як кажуть експерти, «негативний наратив» щодо України, як держави, що нібито не здатна проводити реформи й не готова до життя в євроспільноті, наратив, який нав’язує і нам, і світу як путінська пропаганда, так і наші доморощені «доброзичливці».
2. КРЕДИТИ МВФ
Ті, хто каже, що Україна могла б спокійно прожити без допомоги МВФ, як і ті, що радіють з кожного відтермінування у наданні траншів, не дають собі звіту – наскільки фінансова допомога міжнародної спільноти є для нас визначальною. І знову ж таки, як і в ситуації з безвізом, справа не власне в коштах. Закордон використовує кредити як ту морквину на вудці, у гонитві за якою українська еліта хутко чи повільно, але все ж вчиться жити за коштами, не тільки ділити, а й заробляти. Чого власне Захід від нас і добивається.
Черговий отриманий від Міжнародного валютного фонду мільярд дався нелегко. На радість зловтішникам строки його надання неодноразово переносилися. Але не через недовіру до України. Злий жарт з країною зіграла «переможна» блокада ОРДЛО. Заплановані показники економічного зростання довелося перераховувати наново.
Виклик був ще й у тому, що уряду доводиться просуватися вузькою стежиною між Сцилою жорстких МВФ-івських ультиматумів і Харибдою імовірного популістського заколоту, рекламованого як Майдан-3.0.
3. ТАРИФИ
Радикальне збільшення комунальних тарифів, наближення їх до ринкових показників – одне з перших і найсуперечливіших рішень гройсманівського Кабміну. Та колись таки на цей виклик довелося б відповідати все одно. Було б добре, якби зробили це попередні уряди і раніше, у менш критичні для народу часи. Але й тягти далі було вже неможливо.
Цифри в платіжках спричинили справжній шок у населення. Уряд діяв (не без тиску європейских структур) у режимі «пан або пропав», і навіть, якщо парламент винесе вердикт «пропав», рішення було епохальним: ми позбулися ще одного совкового міфу – про дешеву комуналку. І хоча субсидіями користуються 7 мільйонів сімей – ледь не половина українців, і вони, ці субсидії зовсім не вчать бути економними, але ми зрештою зрозуміли: дешевих тарифів більше ніколи не буде, а отже «по ліжку простягай ніжки».
4. БЛОКАДА ОРДЛО
На ній країна втратила півтора проценти зростання ВВП, передбачуваного в цьому році, втратила ринки і можливості впливу на неконтрольовані території Донбасу. Очікувалося силове розблокування владою шляхів. Очікувалося в Кремлі й у місцевій опозиції – аби уряд повністю втратив довіру українців. Але силове рішення загрожувало втратою керованості країною, і уряд змушений був «очолити процес», легітимізувавши блокаду і тим зменшивши катастрофічність її наслідків. Знайшлося й обгрунтування такого кроку: «націоналізація» бойовиками українських підприємств, легалізація Росією лугандонських паспортів.
Чи матимемо позитив у перспективі? Невідомо. Але так чи інакше – економічної залежності від Росії треба позбуватися. Та й тактичний виграш уряду в цій ситуації є безсумнівним. «Якими б не були мої особисті погляди, але я маю діяти відповідно до мандату, який отримав від народу», сказав Борис Джонсон, коментуючи свою підтримку Брекзиту. Українці, принаймні –більшість із них, прагнули припинення торгівлі з ОРДЛО, згортання економічних відносин навіть на шкоду українській економіці, це підказали соцопитування. Й ігнорувати настрої людей було самогубством.
5. НАЦІОНАЛІЗАЦІЯ «ПРИВАТБАНКУ»
Наприкінці грудня минулого року сталася подія, яку всі пророкували, але в можливість якої не до кінця вірили – найбільший банк України перейшов із рук Ігоря Коломойського у власність держави.
Не всім цей крок Уряду був зрозумілий. Одні критики вбачили в цьому бажання влади зруйнувати і взяти під контроль потужну банківську установу України, інші вважають, що колишньому менеджменту дозволили в останню ніч перед націоналізацією вивести з банку мільярди гривень (очільниця Нацбанку назвала суму в 19 мільярдів).
Що з цього вийде в подальшому, невідомо. Але погодьтеся, відповідь Уряду на виклик була рішучою. І, мабуть, вчасною, зайві дні зволікання могли обвалити системоутворюючий український банк, а з ним, можливо, і всю банківську систему.
6. МІНІМАЛКА – 3200
Наприкінці жовтня минулого року Уряд ухвалив рішення підвищити з 1 січня 2017 року мінімальну заробітну плату удвічі, тобто до 3200 грн. Вперше, за роки незалежності, як прозвітував Кабмін, розмір мінімальної зарплати зрівнявся з прожитковим мінімумом для працездатних осіб.
Прихильники монетарних методів одразу взялися за калькулятори і навангували ріст інфляції, мовляв, запасів коштів для такого підйому немає, доведеться вмикати друкарський верстат.
Але, здається, комбінація спрацювала. І в тому план, аби змусити замовчати популістів, і як інструмент виведення зарплат із тіні й конвертів. Аргументом стали й розрахунки експертів Міжнародної організації праці, які доводили, що мляве зростання соціальних стандартів виштовхувало все більше українців за межу бідності, відбивало бажання працювати, зводило нанівець споживчі можливості.
Підвищення «мінімалки» дозволило Уряду виграти ще кілька позицій. Це, наприклад, дозволить зменшити кількість отримувачів субсидій у наступному опалювальному сезоні, люди, як сказав Павло Розенко, отримуватимуть відшкодування за спожиті комунальні послуги «трошки менше», «але їх достаток буде рости». Легалізація зарплат дасть змогу скоротити дефіцит Пенсійного фонду і обсяги його державної підтримки.
7. РІК БЕЗ РОСІЙСЬКОГО ГАЗУ
Пару днів тому ми відсвяткували певний ювілей: ось уже 500 днів як Україна не імпортує газ за контрактом з російською компанією "Газпром". Велика заслуга в цьому й минулого уряду на чолі з Яценюком, бо саме за його каденції, 25 листопада 2015 року Україна зробила відчутний крок до енергонезалежності. Але ж на цій позиції ще треба було втриматися.
Москва захвилювалася. На початку минулого опалювального сезону там висловили стурбованість нижчими, ніж зазвичай, обсягами запасів газу в українських підземних сховищах. Але газу, отриманого за реверсними поставками з Європи, вистачило, зиму ми пережили без ексцесів. Натомість, територією України й досі транспортуються значні обсяги російського газу, призначені для європейських споживачів.
На відміну від самодіяльності з блокуванням потягів із антрацитом з ОРДЛО, відмова від російського газу виглядає ретельно спланованою і добре підготовленою операцією.
8. ЗАКУПІВЛІ ЛІКІВ ЧЕРЕЗ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
Ця новація Міністерства охорони здоров’я свого часу викликала величезний спротив. Критики попереджали про низьку якість придбаних таким чином ліків, занепад вітчизняного фармацевтичного виробництва, говорили про те, що «здоров’я українців віддали у невідомо чиї руки», що міжнародні організації збагачуються за рахунок наших бідних співвітчизників. Однак всемогутність фармацевтичної мафії в Україні стала серйозним викликом для суспільства, і відповісти на нього можна було, лише відсторонивши корупціонерів від потоків лікарських засобів.
Наразі міжнародні організації купують для МОЗ ліки за цінами нижчими, ніж це було у 2014 році, коли закупівлі проводило міністерство. Заощаджено мільйони доларів, зекономлені кошти дозволили купувати більше ліків, розширити коло пацієнтів, що отримують їх безкоштовно. 45% ліків міжнародні організації закуповують безпосередньо у виробника, а це є гарантією якості.
9. СУСПІЛЬНЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ
Суспільне телебачення – це такий собі довгобуд у царині побудови в Україні громадянського суспільства. Про нього почали говорити ледь не на другий рік після здобуття країною незалежності. У 1995 році навіть з’явився перший закон про суспільне мовлення, який, втім, так і не запрацював. Нового варіанту закону довелося чекати ще 15 років. Нарешті, в 2014 році, поправками до законодавства було ліквідовано всі перешкоди на шляху Суспільного ТБ. Однак, справа й далі просувалася не дуже швидко.
Проблема в тому, що питання це надзвичайно заполітизоване, довкола нього тривають бурхливі дискусії, особливо у передвиборчі часи. Ледь не кожна політична сила намагалася і намагається зробити Суспільне ТБ інструментом посилення власного політичного впливу, а отже провести своїх людей у керівні органи. Треба було докласти чимало зусиль, аби унеможливити ці спроби.
І ось, буквально днями було зроблено відчутний крок на шляху до справді незалежного українського телебачення: в Укрінформі зібралися на своє засідання члени Наглядової ради Суспільного і за підсумками непростого голосування обрали Зураба Аласанію головою правління НСТУ.
Можна сказати, що це вперше, коли першою кнопкою українського ТБ керуватиме людина, не залежна від виконавчої влади. Чи перемога це Уряду? У тоталітарній країні на кшталт Росії це розцінювалося б, як поразка влади неймовірних масштабів. А в демократичній – як спільна перемога і влади, і нації.
10. ВІДКРИТЕ НЕБО І ЛОУКОСТИ
Європейський лоукостер Ryanair, який зайшов на український ринок авіаперевезень, міняє свої плани. Відкриття маршруту Львів-Берлін у вересні відмінено і перенесено вже на квітень. Безперечно, на це рішення вплинуло близьке рішення про «безвіз» для України. Але й Уряд попрацював напружено, про складність перемовин з керівниками Ryanair міністр інфраструктури Володимир Омелян згадував неодноразово. Орієнтація на потужні європейські лоукостери – це урядова стратегія: економлячи на «безвізі», українці не мають переплачувати за квитки. Ryanair – перший, але не останній, до осені міністр обіцяє польоти в Україну ще двох відомих компаній.
Має цьому посприяти і угода про спільний авіаційний простір (САП) – аналог угоди про Асоціацію – тільки в авіаційній сфері. Головний її тренд – право «всім літати всюди», тобто без обмеження напрямків, кількості рейсів, перевізників, авіакомпаній. Втім, тут не все залежить від нас – доля угоди про «відкрите небо» в руках Іспанії й Великої Британії, які ніяк не поділять Гібралтар.
Україна – батьківщина відомих авіабудівників, повернути їй звання авіаційної держави – чим не виклик?
11. РЕЄСТР ПОВЕРНЕННЯ ПДВ
Запуск 1 квітня реєстру відшкодування податку на додану вартість міг би здатися справою доволі рутинною – кого у нас сьогодні здивуєш відкритими реєстрами? Однак саме з визначенням черговості відшкодування цього податку підприємцям пов’язано, як написав у ФБ міністр фінансів Олександр Данилюк, «50-60% усієї корупції в Державній фіскальній службі, й ні в кого, крім обмеженого кола "державників" ДФС, не було доступу до інформації".
Економічні експерти давно вже відкритим текстом говорили про корупційні ризики такої непрозорості, але в середині ДФС, схоже, тривалий час успішно тримали оборону. Публічність реєстру поряд з карним провадженням проти колишнього головного фіскала країни Романа Насірова дає привід сподіватися, що з корупцією в податковій сфері може бути покінчено.
12. ВІДРОДЖЕННЯ ГУАМ
Про організацію за демократію та економічний розвиток – ГУАМ сьогодні мало хто з пересічних українців знає. Хоча на зорі її створення у 1997 році їй пророкували серйозну роль в регіональному об’єднанні країн, які намагаються вийти з-під впливу Росії. ГУАМ займалася транзитом енергоносіїв з Каспійського регіону, пошуком транзитних коридорів, взаємними інвестиціями в сільське господарство. Вочевидь, не без зусиль Кремля її роль в об’єднанні держав зі спільними політичними устремліннями була втрачена.
І ось – новина: у рамках саміту ГУАМ уряди Грузії, України, Азербайджану та Молдови підписали протоколи щодо створення Зони вільної торгівлі та взаємного визнання результатів митних процедур.
Те, що український Уряд зробив крок назустріч старим, перевіреним партнерам – добрий знак для всього регіону. Адже треба не забувати, що головною метою створення цього об’єднання свого часу було «протистояння впливу Росії в регіоні». І хто як не Україна, Грузія, Азербайджан і Молдова відчули згубну силу цього впливу?
Це поки що, звичайно, не військовий союз проти спільного ворога. Але, можливо, тільки «поки що».
ВИКЛИКИ БЕЗ ВІДПОВІДЕЙ
Їх в Уряді знають, як знали й в усіх попередніх урядах. Прем’єр-міністр Володимр Гройсман їх називав як головні завдання на майбутнє. Найважливіші серед них – велика приватизація, вільний продаж землі сільгосппризначення і, звичайно ж, боротьба з корупцією. Виклики серйозні, й багато хто очікує, що Уряд їх подолає. А дехто – що зламає об них зуби.
Але, як ми пам’ятаємо, нема викликів – немає поступу.
Євген Якунов. Київ.

Рік уряду Гройсмана: успіхи та помилки

Рік уряду Гройсмана: успіхи та помилки 11.04.2017 10:47 3494

Роботу Кабміну оцінювали Карл Волох, Олександр Палій, Борис Кушнірук, Євген Магда і Валерій Димов

Річниця будь-якого уряду - це завжди привід для підсумків, оцінок та коментарів. Вони, ці оцінки та коментарі, формуються в різних групах, на різних медіа-майданчиках і слугують різним цілям: качнути рейтинг, посіяти нестабільність або, зрештою, висловити своє обурення та незадоволення владі. Опозиція традиційно відштовхується від того, що в країні «зрада», втім на нещодавньому безпековому Форумі, що відбувся у столиці, прозвучало значно більше оцінок, ближчих до «перемога». Битва оцінок урядової діяльності почалася ще задовго до дати річного імунітету. Хтось кричав, як Україна «низько впала», замовчуючи, що порівняно із 2013-2014 роками, вона піднялася. Хтось казав про «аморальні тарифи», натискаючи на болісну кнопку збідніння. Здавалося, що популісти всіх сортів об'єдналися навколо теми «блокада». Втім подекуди і уряд давав підстави для незадоволення, наприклад, лобіюючи тему газової абонплати. Про рік роботи нинішнього уряду ми поговорили із експертами, які, на нашу думку, завжди витримували свій стандарт об'єктивності.

Карл Волох, громадський активіст:

ЗА ЦЕЙ РІК УРЯД ПОКАЗАВ БАГАТО КЛАСНИХ ІСТОРІЙ

З моєї точки зору, в останній рік темп реформ дещо впав. Цьому може бути два пояснення: «вершки», найбільш очевидні речі, вже зняті минулим урядом. До того ж, у попереднього уряду була значно краща коаліція. У цього уряду коаліція погана, шанси на проведення реформаторських законів значно впали. Особливо, якщо вони близькі по темах, на яких зазвичай спекулюють популісти.  Проводити зараз такі закони практично неможливо. Але при цьому стабілізація є. Багато що зроблено. Візьміть будь-яке конкретне міністерство і подивіться скільки всього зроблено. Наприклад, візьміть міністерство інфраструктури. Вони працюють над законами, кожного четверга вносять деякі закони в Верховну Раду і частина з них пройшла. І деякі важливі з них пройшли. А така штука, як створення Дорожного Фонду, - це взагалі щось величне. Нас всі роки дурили, що, купуючи паливо, ми платимо щось у Дорожний фонд, але це було фуфло, бо воно  йшло в загальний фонд Бюджету і з дорогами ніяк не було пов'язано. Зараз у нас в рази збільшиться кількість грошей, які підуть на будівництво доріг. Казати, що змін немає - нечесно. Більше того, уряд вистояв навіть після втрат підприємств на окупованих територіях. А це дуже серйозно. Це не лише 5 млрд. гривень податків, які ці підприємства платили в бюджет. Але незважаючи на це, переглянули показники і вони «зійшлися», звісно, не в останню чергу завдяки інфляції. І МВФ таки вирішив, що гроші нам давати можна.

Карл Волох
Карл Волох

Давайте візьмемо ще один фактор. Нам дали 600 млн. доларів допомоги ЄС попри те, що парламент не скасував обмеження на вивіз ліса-кругляка. Це означає, що, в принципі, вони оцінюють хід того, що в нас робиться, непогано.

Крім того, уряду вдається уникати корупціогенних ризиків. Минулого тижня був зареєстрований проект для голови НАК Нафтогаз Коболєва «виконати рішення судів з приводу підприємств, які виробляють міндобрива ( прямим текстом майже: «віддайте гроші Фірташу»), другий - давати без передоплати підприємствам Фірташа газ. Враховуючи, скільки мільярдів Фірташ вже не заплатив Нафтогазу у минулі роки, і вони з ним судилися... Судитися в Україні у Фірташа можливостей значно більше, бо він оперує кешем на відміну від керівництва Нафтогазу.  Він не тільки не розрахувався за газ, а ще й відбив через суди - ви не уявляєте тих сум. І тому пропонувати Коболєву віддавати газ підприємствам Фірташа, це означатиме навіть для членів Спостережної ради НАКу (вони прийшли туди через ЄБРР) чисту  корупцію. Тобто давати без передоплати газ людині, яка багато разів вже не заплатила? Це було настільки обурливо, що Коболєв цей проект виставив у себе на Фейсбуці.  Наскільки мені відомо, проект постанови сховано, але це означає, що в уряді працюють не лише світлі сили.

Але є і абсолютно класні історії. Зокрема, як Мінфін повів війну проти Податкової поліції. Голова Мінфіну, який, по суті, чистий технократ, йде війною на таку галузь, як фіскальна служба... само собою круто. Або, як той самий міністр зробив абсолютно відкритий реєстр повернення ПДВ. З точки зору боротьби з корупцією - це дуже великий крок.  А повернення ПДВ було однією з корупціогенних штук, і цей уряд поставив на цьому крапку. Сьогодні спробуйте перевести в готівку гроші через якусь "пральню".  Після Майдану, коли розсипалася стара централізована система регіоналів відмивання коштів, то «обнал» коштував 6% з гарантією. Гарантія означала те, що до тебе завтра не прийдуть, сьогодні 12% - без гарантії. Це означає, що служба працює, а вертикальної корупції більше нема. Ні Президенту ці гроші не носять, ні прем'єру не носять, ні міністру фінансів, ні керівнику фіскальної служби. Тому говорити про те, що нема боротьби з корупцією, - неправда.  

Олександр Палій, історик:

КОЖНА ДЕСЯТА ВІДСОТКА ЗРОСТАННЯ ВВП СЬОГОДНІ - ЦЕ ДИВО

Якщо говорити про підсумки, то це, безумовно, перехід від падіння до зростання. У нас за два роки через агресію було кумулятивне падіння ВВП 16%. Росія фактично нам відкусила 20% промисловості, і вся економіка на Донбасі полетіла донизу. І те, що ми в умовах розірваних зв'язків, попри розрізані можливості для кооперації маємо зростання ВВП в 2,3%  - це дуже добре, бо кожна десята відсотка зростання в цих умовах - це диво.  І я бачу у тому і заслугу уряду. У тому, що йдуть дерегуляційні зміни, у тому, що «посувається» корупційний тягар. Він не вичищений, але полегшений.

Олександр Палій
Олександр Палій

А в газовій сфері він вичищений, енергетичні експерти, до яких я дослухаюся, кажуть, що всі уряди протягом двадцяти років крали на газовому бізнесі 10 млрд. доларів щороку. Гройсман вирівняв ціни, все пішло в інший бік. Звісно, що зростання можна вважати частиною зовнішньої кон'юктури, зростають ціни на український експорт, ми бачимо, що до березня  минулого року - зростання цін на продовольство. Зарплати зростають на 13-14% за офіційними даними. Ресурс для зарплат береться, бо закриваються корупційні схеми. Йде притомний розвиток, не бачимо явного корупційного інтересу найвищих керівників у тих чи інших проектах. Зараз активно використовується термін «олігархи при владі». Але у Порошенка нема такого сина, як у Януковича, який все хоче контролювати, або такого зятя, як у Кучми, який є співвласником великих активів. Тому можна зневірюватися, битися в істериці, критикувати та жалітися, але не можна не бачити: Україна рухається в правильному напрямку. І це величезний результат.

Борис Кушнірук, економічний експерт:

ХОТІЛОСЯ Б ПОБАЧИТИ РЕАЛЬНУ СТРАТЕГІЮ 

На відміну від уряду Яценюка у уряду Гройсмана стояло інше завдання. Його завданням було не проведення додаткового пакету реформ, а створення умови для сталого зростання. І весь минулий рік ми спостерігали зростання економіки, кожен квартал було збільшення темпів зростання економіки. Тож формування надійного функціонування економіки - позитив. Ще один позитив у тому, що уряд перевів ціни на газ до ринкового рівня, прибравши корупційну основу. Правда при цьому не створено стимулюючих механізмів енергозбереження. Бо субсидії не створюють механізмів заощадження. 

Борис Кушнірук
Борис Кушнірук

Але хотілося б побачити реальну стратегію розвитку, хотілося б бачити покроково: що, чому і як вони роблять і чому роблять саме в такій послідовності. Класичний приклад: ситуація з абонплатою за газ. В 2016-му році показували, яка буде методика розрахунку абонплати і тут вони згадали, що частина населення постраждає. І ми взагалі населенню це не показували і не готували до цього. І таких прикладів можна навести кілька. 

Але щодо відкритості, то із запровадженням системи ProZorro та  електронного реєстру декларацій чиновників - це можна вважати суттєвим позитивом. Формується стала модель контролю з боку суспільства. Не обов'язково за цим слідуватиме покарання, але суспільство навчиться ставити запитання. Коли один тимошенківський діяч рве на собі сорочку та бореться за народ, то я вирішив подивитися електронну декларацію. При тому, що ні він, ні його дружина не були в бізнесі, його мільйонні статки та нерухомість зростали.  І це можна подивитися наживо.   

Євген Магда, політолог:

У ДЕЯКИХ МОМЕНТАХ УРЯД СТРИБНУВ ВИЩЕ ГОЛОВИ

Думаю, що уряд зіграв на рівні своїх можливостей, в деяких моментах зумівши стрибнути вище голови. Рішення про зрівняння ціни газу для всіх споживачів і підвищення мінімальної зарплати до 3200 гривень - помітні і важливі. Володимиру Гройсману вдається керувати фактично коаліційним Кабміном досить успішно, хіба що в міністерстві інфраструктури є проблеми, пов'язані з Укрзалізницею.

Євген Магда
Євген Магда

Позитивним можна назвати і той факт, що Україна другий рік обійшлася без закупівель російського газу. Вважаю, що Володимир Гройсман зуміє зберегти прем'єрський портфель, але в уряді відбудуться кадрові зміни, можливо, пов'язані зі зміцненням коаліції.

Валерій Димов, політолог:

УКРАЇНА ЧИ НЕ ВПЕРШЕ ВИКОНУЄ МІЖНАРОДНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ

У нашій системі будь-яке призначення - чи то голови НБУ, чи то голови НАЗК, чи то голови Антимонопольного комітету вже на вході робить людину, пов'язаною по руках та ногах. Бо ти не зможеш протиснути у цьому парламенті будь-яку законодавчу ініціативу чи призначення на посаду, не домовляючись з фракціями, партіями та політичними «лідерами», які є представниками тої системи, з якою ти маєш боротися, якщо протистоїш корупції. Бо політики у нас часто є представниками олігархів та кланів, прагнення яких не збігаються із державним інтересом.

Валерій Димов
Валерій Димов

Уряд Гройсмана відрізняється від попередніх тим, що він відповідав по тих міжнародних зобов'язаннях держави, які (підкреслю) не виконувалися тими урядами, які сьогодні критикують чинний Кабмін за підписання меморандумів. Уряд Тимошенко підписував меморандум про продаж землі та підвищення пенсійного віку (це - правда), Азаров з Папієвим імітували реформу (але просто підвищували пенсійний вік). І не їм сьогодні критикувати відповідальні підписи та політично відповідальні кроки, які робить цей уряд. Тому три роки тому я казав, що нам слід подивитися, в якій точці ми перебуваємо, а вже, відштовхуючись від цього дня, підніматися нагору. І оглянувшись, ми не можемо не бачити позитивних зрушень. Тому мене не цікавлять конкретні імена певних очільників, хочу підкреслити, що ми вперше йшли шляхом змін. Шляхом змін йшов і уряд Яценюка, і уряд Гройсмана. Останній виконує зобов'язання перед МВФ, перед інвесторами, а критикують його ті, хто не хоче, аби в їхню монополію зайшли прозорі правила. Підкреслю, що вперше два останніх українських кабінети хоч і отримують критику, але вони зламали традицію безвідповідальності, яка була основою функціонування української влади до них.

Опитувала Олена Мігачова


14%, 1 голос

86%, 6 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Друга Гройсмана, возглавившего налоговую, может ждать судьба Нас

Продан_и_Насиров

Мирослав Продан, который с 3 марта руководит ДФС Украины, в прошлом также был замешан в коррупционных скандалах. На том, что именно сподвижник Гройсмана со времен его мэрства, возглавит в перспективе налоговую, эксперты начали говорить еще год назад.

Подробнее новости политики на сайте Час Пик

Девятьсот квадратов достоинства.

Девятьсот квадратов достоинства. У жены украинского премьера нашлась незадекларированная собственность в Испании

Роскошная вилла общей площадью более девятисот квадратных метров обнаружилась у супруги украинского премьер-министра Владимира Гройсмана, сообщает американский портал BuzzFeed. Незадекларированная недвижимость семьи Гройсман расположена на одном из самых известных курортов Испании – острове Мальорка.

В распоряжении журналистов оказались документы, согласно которым Елена Гройсман является счастливой обладательницей шикарного особняка в самом центре неофициальной столицы Балеарских островов – городе Пальма-де-Мальорка. Речь идет о так называемых "nota de localizacin" и "nota simple" – стандартных для Испании формах предоставления информации о недвижимости.

Оба документа предоставлены Ассоциацией Регистраторов Испании (el Colegio de Registradores). Опубликованные материалы не только указывают на наличие незадекларированного имущества у жены украинского премьера, но и достаточно подробно описывают уютное гнездышко четы Гройсман.

Nota de localizacin




Nota simple





В частности, в справках говорится, что владение сеньоры Гройсман представляет собой старинную трехэтажную резиденцию, построенную в традиционном для Мальорки архитектурном стиле. Вилла общей площадью 987,40 квадратных метров находится в историческом центре Пальма-де-Мальорка. Резиденция располагает восемью спальнями, четырьмя ванными комнатами и шестью комнатами общего пользования. Кроме того, в доме есть сад с бассейном, прачечная, личный солярий, гараж и подземная парковка. Что немаловажно, "индивидуальность и неповторимость жилища" подчеркивают старинные печи. Отдельно стоит упомянуть 156,21 квадратных метра крытых и открытых террас, на которых дон Гройсман наслаждается целебным средиземноморским климатом в перерывах между государственными делами. По самым скромным подсчетам испанская недвижимость Е. Гройсман оценивается экспертами от двух миллионов евро.



Как бы то ни было, испанское владение семьи Гройсман, скорее всего, не единственное и, конечно, не самое дорогое. Не исключено, что о другой незадекларированной собственности и не афишируемых предметах роскоши премьер-министра Украины станет известно после публикации очередной порции компромата на Порошенко. 

Напомним, что 26 октября 2016 года премьер-министр Украины Владимир Гройсман подал электронную декларацию. Чиновник задекларировал денежные активы на 2,4 миллиона гривен, 460 тысяч евро и 870 тысяч долларов. Супруга премьера задекларировала 1,6 миллиона гривен и 372 тысячи долларов. Недвижимость в Испании в декларациях четы Гройсман не упоминается.

Отказ от подачи декларации, либо сокрытие в ней имущества на сумму более 362500 гривен является преступлением по ст. 362 Уголовного кодекса Украины. Подобные действия могут караться лишением свободы сроком до двух лет с лишением  права занимать государственные должности на срок до трех лет.

Гройсмана прослуховують?!

В політичному житті України є такий термін «Довгожителі». Більшість із зазначеної категорії є совістю нації та взірцем для молоді. На жаль, з кожним роком їх кількість зменшується. Уходять в історичне минуле Громадяни, які брали участь в набутті та розбудові Україною незалежності. Нажаль, їх місце намагаються зайняти всеїдні діячі та політичні флюгери.

          Так, зараз не сходить з екранів телебачення та шпальті електронних ЗМІ колишній губернатор, колишній співвласник АвтоКразу та Полтавського ГОК, колишній депутат та міністр ЖКХ, і взагалі колишній Олексій Кучеренко.

 

Стосовно цієї особи є дуже влучна характеристика одного із дописувачів в Фейсбуці: «Холерик по рождению не мог быть политиком для народа и постоянно перепродавался от Вити к Юле. Сейчас с 112 канала орёт о досрочных выборах для путиноидов!».

           Зокрема, очільник ВГО «Спілка власників житла України» Олексій Кучеренко стверджує, що "У нас не такая власть, которой можно 100% доверять. Мы живем в своеобразной стране где не действуют законы, где нас с вами рэкетируют монополии. Реформа «великого реформатора» Гройсмана состоит в том, чтобы поднять налог на газ до 52% и выплатить эти же деньги потом как субсидии. Премьер-министр обложил налогом тех, кто еще может заплатить, кто еще шевелится. Гройсман забирает у вас 52 копейки с каждой гривны».

        Нібито все в сказаному правда, і є підґрунтя критикувати діючий Уряд, але чомусь виникає бажання запитати у пана Кучеренка: «А судді хто?». Чому він забув про свої «подвиги» під час перебування на посаді міністра ЖКХ в Уряді Юлії Тимошенко?

         Ось, що розповідалось про нього в пресі: «Главный водопроводчик» страны за все свое пребывание на посту Министра ЖКХ четко выполняет главную задачу: создавать больше вопросов, связанных с реформированием отрасли, чем их решением. Единственная «удачная реформа» Алексея Кучеренка – это создание Инспекции в своем ведомстве, куда он набрал «специалистов» которые лично следят за начальниками всевозможных коммунальных предприятий ЖКХ, но пока инспекторы предпочитают брать взятки, чем наказывать и не забывать делиться с БОССОМ».

         Слід зазначити, що одним із керівників створеної Кучеренком в 2009 році Державної житлово-комунальної інспекції України він призначив свою «Тінь» - вінничанина та друга дитинства Миколу Чорного, якого волочив за собою по всім структурам, починаючи з АвтоКразу і закінчуючи ВГО «Спілка власників житла України».

         Проте, Олексій Кучеренко, як досвідчений «політичний флюгер», критикуючи очільника українського Уряду не спалює всіх мостів з Вадимом Гройсманом.

Зокрема, за вказівкою БОССА, Микола Чорний вже другий термін поспіль є помічником народного депутата Верховної ради із близького оточення Прем’єр-міністра, а саме вінничанина Геннадія Ткачука. Хоча, не виключено, що Чорний, окрім допомоги Ткачуку, виконує й інщі «чутливі» завдання Кучеренка. В українській політиці постійно точиться війна компроматів, в якій не тільки Мельниченко та Онищенко полюбляли записували своїх опонентів, а Чорний фахівець в цій галузі!

               

 

Гройсман рассказал, откуда у него миллионы


Премьер-министр Украины Владимир Гройсман ответил на многочисленные упреки, которые посыпались в его адрес после обнародования электронной декларации.
Подробнее новости политики на сайте Час Пик

Гройсман: З 1 січня кожен українець отримуватиме зарплатню 3200


Уряд України ініціює двократне збільшення мінімальної заробітної платні з 1 січня 2017 року.
Подробнее новости экономики на сайте Час Пик

Маниловщина* от Гройсмана

Премьер-министр Владимир Гройсман подвёл итоги полугода работы Кабмина.


Удивительного в речи Гройсмана было много, как положительного, так и отрицательного. Он правильно говорит о том, что нужно проводить приватизацию, развивать рынок, создавать рабочие места… Но дьявол кроется в деталях.


Не будем даже касаться позорного провала электронной системы подачи налоговых деклараций. Возьмём одну цитату премьер-министра и проведём нехитрую калькуляцию.


«Ми отримали додаткові торгівельні преференції з боку Європейського Союзу на нашу сільхозпродукцію. І це є теж позитивним сигналом. Наприклад, збільшення на 6 тисяч тонн тільки поставок українського меду за кордон. Це дає можливість нам розвивати в середині України нашу економіку», — бравурно отчитался Гройсман.




Итак, посчитаем, что это удивительное достижение — увеличение экспорта мёда на 6 тысяч тонн — означает в цифрах.


Возьмём 6 тысяч тонн мёда по самой высокой цене — 200 грн. за литр. Получаем суммарную стоимость 1 миллиард 200 миллионов гривен. Делим на 25 (курс гривны к доллару) и получаем мизерную сумму в 48 миллионов долларов.


Премьер заявляет, что 42-миллионная страна, где около 30% населения занято в сельском хозяйстве, получит с поставок мёда в год на 48 тысяч долларов больше… Это чуть больше, чем по 1-му доллару на человека. И это в лучшем случае при самой высокой цене, а если продать мёд по цене биржи (а это около $2,8 за литр), то мы получаем сумму в 16 миллионов 800 тысяч долларов.


При всём уважении к премьер-министру Украины, цифры, которые он назвал, более уместны для городского совета Винницы. В масштабах одного города они, наверное, прозвучали бы более впечатляюще, чем в масштабах государства.


Последнюю свою фразу, а именно «це дає можливість розвивати в середині України нашу економіку», Гройсман произнёс, опустив вниз голову и потупив взгляд, понимая всю её абсурдность. Рядом с 48 миллионами долларов эта фраза выглядит нелепо.


Цифровой анализ планов правительства, экономических показателей, заявлений политиков не выдерживает критики. Например, годовой ВВП Украины должен быть не ниже 1 триллиона долларов США, а не 95 миллиардов, как это указано в бюджете на 2017 год. Только тогда уровень жизни выйдет на вожделенный европейский уровень.


Вряд ли мёд или другая сельскохозяйственная продукция кого-то прокормит в этой стране. Вряд ли сельское хозяйство, особенно в том технически отсталом виде, в котором оно находится сейчас, является предметом для гордости. Человечество собирает мёд тысячи лет. Мир ушёл далеко вперёд, а Украина всё топчется на месте.


Здесь могут возникнуть возражения, что Украина «возвращает себе позиции ракетной державы», говоря словами Турчинова, секретаря СНБО. Так на днях он прокомментировал запуск американской ракеты Antares, первую ступень для которой разработали украинские специалисты. Отвечу. Это самая нижняя ступень, которая отпадает первой и бесследно сгорает в верхних слоях атмосферы. Рабы, вкалывающие на украинских госпредприятиях за копейки, за те деньги, которые для тех же США являются пособием по безработице, создают ракетное оборудование для других стран. Конечно, Америке выгодно заказывать у Украины самую тупую и топорную работу. Здесь она в разы дешевле. И это не то, чем стоит гордиться. Вместо того чтобы разрабатывать на убыточных государственных предприятиях оборудование для чужих ракет, лучше бы их акционизировали.


Можно было бы разобрать всю речь премьер-министра Гройсмана на цитаты и каждую проанализировать, но в этом нет смысла. Одной фразы вполне достаточно. Главное, что должны понять граждане Украины: правительство создаёт иллюзию достижений при глухой экономической стагнации. И даже не планирует выводить Украину на новый уровень.


*Маниловщина — мечтательное и бездеятельное отношение к окружающему. Понятие образовано от имени персонажа из «Мёртвых душ». Манилов — первый помещик, продавший мёртвые души.



Balashov.com.ua


Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая