хочу сюда!
 

Вита

45 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-55 лет

Заметки с меткой «опір»

Україна у вогні агресії

10 ФАКТІВ ПРО ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ РОСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ
 Опубліковано: 08 червня 2018

180607 fakty10 фактів, які ви маєте знати про збройну агресію Росії проти України.

 

ФАКТ 1: РОСІЯ ЗАПЛАНУВАЛА ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ ПРОТИ УКРАЇНИ ЗАЗДАЛЕГІДЬ. ПЕРЕМОГА РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ СТАЛА ЛИШЕ ЗРУЧНИМ ПРИВОДОМ

 

Спланована збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з військової операції Збройних Сил РФ із захоплення частини території України – Кримського півострова. Ця дата не заперечується навіть Міністерством оборони РФ, оскільки вказана на відомчій медалі «За повернення Криму». Між тим, лише наступного дня В.Янукович втік з Києва, а Постанова ВРУ «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України», яка стала приводом для звинувачень з боку РФ у нібито «антиконституційному заколоті в Україні», була прийнята лише 22 лютого 2014 року.

 

ФАКТ 2: РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ МАЛА НА МЕТІ ЗНИЩЕННЯ УКРАЇНИ ЯК НЕЗАЛЕЖНОЇ ДЕРЖАВИ

 

Незаконна окупація АР Крим та м.Севастополь стала лише першим кроком РФ, спрямованим на підрив незалежності і суверенітету України. Керівництво Кремля завжди було твердо переконане, що без контролю над Україною Росія ніколи не стане державою-світовим лідером, а демократична і заможна Україна загрожуватиме збереженню нинішньої авторитарної влади в Росії. Саме тому наступним етапом російської агресії стала спроба дестабілізувати ситуацію у східних та південних регіонах України з метою утворення на цій території квазі-держави «Новоросія». Ці плани були оприлюднені російським президентом В.Путіним у ході телевізійної програми «Діалог з росіянами» на Першому каналі 17 квітня 2014 року. Повній реалізації цих планів вдалося перешкодити, але російські регулярні війська та керовані РФ НЗФ окупували окремі райони Донецької та Луганської областей України.

 

ФАКТ 3: ЗБРОЙНА АГРЕСІЯ – ЛИШЕ ОДИН З ІНСТРУМЕНТІВ ГІБРИДНОЇ ВІЙНИ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

 

Збройна агресія є лише одним з елементів гібридної війни Росії проти України. Іншими елементами стали:

1) пропаганда, що базується на брехні та підміні понять; 2) торговельно-економічний тиск; 3) енергетична блокада; 4) терор і залякування громадян України; 5) кібер-атаки; 6) категоричне заперечення самого факту війни попри наявність безлічі неспростовних доказів; 7) використання у своїх інтересах проросійських сил та держав-сателітів; 8) звинувачення іншої сторони у власних злочинах.

 

ФАКТ 4: МУЖНІСТЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ ТА СОЛІДАРНІСТЬ МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВА З УКРАЇНОЮ СТАЛИ НА ЗАВАДІ РЕАЛІЗАЦІЇ АГРЕСИВНИХ ПЛАНІВ КРЕМЛЯ

 

Активну фазу збройної агресії Росії проти України вдалося зупинити завдяки мужності українського народу, який став на захист своєї Батьківщини у складі Збройних Сил України, Національної гвардії України та інших оборонних та правоохоронних органів.

 

Важливим елементом протидії агресору стали спільні політико-дипломатичні зусилля міжнародного співтовариства. 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН схвалила Резолюцію 68/262 «Територіальна цілісність України», в якій підтвердила міжнародно визнані кордони України та відсутність будь-яких правових підстав для зміни статусу АР Крим та м.Севастополя. Аналогічна позиція ГА ООН була підтверджена у Резолюції 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)», схваленій 19 грудня 2016 року. Окрім того, в Резолюції вперше в офіційних документах ООН Росія визнається державою-окупантом. Численні документи на підтримку територіальної цілісності України в рамках міжнародно-визнаних кордонів приймалися КМРЄ, ПАРЄ, ПА ОБСЄ тощо.

 

Найбільш ефективним інструментом тиску на державу-агресора стали політичні та економічні санкції країн Заходу. Вони дозволили пригальмувати російську агресію проти України, знизити ймовірність широкомасштабного вторгнення та примусили РФ сісти за стіл переговорів, зокрема в рамках Тристоронньої контактній групи (сторони конфлікту – Україна та РФ, а також ОБСЄ як посередник) та Нормандській четвірці (сторони конфлікту – Україна та РФ, посередники – Франція та ФРН). Рішення про послаблення або скасування санкцій дасть старт для нового витка російської збройної агресії.

 

ФАКТ 5: РОСІЙСЬКА АГРЕСІЯ ПРИЗВЕЛА ДО ЖАХЛИВИХ ГУМАНІТАРНИХ НАСЛІДКІВ

 

У результаті збройної агресії Росії проти України загинули близько 9940 осіб, близько 23455 було поранено (за даними ООН). Ці показники, зокрема, включають 298 пасажирів рейсу MH17, у тому числі 80 дітей, які стали жертвами терористичного акту 17 липня 2014 року, коли літак Малайзійських авіаліній був збитий російськими військовими із ЗРК «Бук», що був доправлений на окуповану територію Донбасу з території РФ.

 

Близько 1 млн. 584 тис. мешканців Криму та Донбасу були змушені покинути свої домівки як внутрішньо переміщені особи.

 

Станом на сьогодні окупованими залишаються: Автономна Республіка Крим (26 081 км), м.Севастополь (864 км), частина Донецької та Луганської областей (16799 км) – всього 43744 км, що складає 7,2% території України.

 

На окупованих територіях панує страх та терор, окупаційна влада діє репресивними методами і залякуваннями, системно і масово порушує права людини і свободи. Критична ситуація у сфері прав людини в окупованому Криму була засуджена Резолюцією ГА ООН 71/205 «Ситуація з правами людини в АР Крим та місті Севастополь (Україна)» від 19 грудня 2016 року.

 

Економіка Донбасу повністю зруйнована. Устаткування багатьох колись потужних українських заводів вивезено на територію РФ. Ситуація з затопленими гірничо видобувними шахтами загрожує потужною екологічною катастрофою. Російська влада не допускає експертів для оцінки ситуації та її можливого виправлення.

 

На сході непідконтрольною Уряду України залишається ділянка українсько-російського державного кордону протяжністю 409,7 км.

 

 

ФАКТ 6: МІНСЬКІ ДОМОВЛЕНОСТІ РЕГУЛЯРНО ПОРУШУЮТЬСЯ РОСІЄЮ

 

Мінські домовленості (Протокол від 5 вересня 2014 року, Меморандум від 19 вересня 2014 року та Комплекс заходів від 12 лютого 2015 року) є основою політичного врегулювання конфлікту на Донбасі. Вони постійно порушуються Російською Федерацією. Підписання Тристоронньою контактною групою перших документів у вересні 2014 року відбулося відразу після прямого вторгнення підрозділів регулярної армії РФ на Донбас та жорстоких боїв біля Іловайська, що став місцем одного з найганебніших злочинів російської армії на Донбасі. Щонайменше 366 українських військовослужбовців були вбиті та 429 поранені під час виходу з міста по так званому «зеленому коридору» під гарантії командирів російських підрозділів.

 

Всупереч положенням Мінського Меморандуму російськими військами та підпорядкованими їм НЗФ було захоплено 8 ділянок території загальною площею 1696 км в районах, які у відповідності до лінії, визначеної Меморандумом, повинні знаходитись на території, підконтрольній українському уряду.

 

Серед найбільш промовистих порушень Мінських домовленостей з боку РФ – наступ та захоплення російсько-терористичними силами міста Дебальцеве та навколишніх населених пунктів 16-18 лютого 2015 року, відразу після підписання Мінського комплексу заходів, який встановлював режим негайного та всеохоплюючого припинення вогню з 15 лютого 2015 року.

 

ФАКТ 7: РОЗПОЧАВШИ ЗБРОЙНУ АГРЕСІЮ ПРОТИ УКРАЇНИ, РОСІЯ ПОРУШИЛА ФУНДАМЕНТАЛЬНІ НОРМИ ТА ПРИНЦИПИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА, НИЗКУ ДВОСТОРОННІХ ТА БАГАТОСТОРОННІХ ДОГОВОРІВ ТА УГОД

 

Здійснивши збройну агресію проти України, Росія порушила фундаментальні принципи та норми міжнародного права, зокрема ті, що містяться у:

-          Статуті ООН 1945 року;

-          Заключному акті НБСЄ (Гельсінському Заключному акті) 1975 року;

-          Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин між державами у відповідності до Статуту ООН 1970 року;

-          Резолюції ГА ООН «Визначення агресії» 1974 року;

-          Декларації про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, про захист їх незалежності та суверенітету 1965 року;

-          Декларації про неприпустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1981 року;

-          Декларації про посилення ефективності принципу утримання від погрози силою чи застосування сили у міжнародних відносинах 1987 року;

Росія також порушила низку двосторонніх та багатосторонніх договорів та угод, зокрема:

-          Будапештський меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року;

-          Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і РФ 1997 року;

-          Договір між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 2003 року;

-          Договір між Україною та РФ про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки 2003 року;

-          Угода між Україною та РФ про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України 1999 року.

 

Окупація та подальша спроба анексії Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, а також протиправні дії РФ на Донбасі, цілковито підпадають під визначення агресії відповідно до пунктів а), b), c), d), e) і g) статті 3 додатка до резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Визначення агресії» (3314(XXIX)). Такі дії є важким злочином проти міжнародного миру, який тягне за собою міжнародно-правову відповідальність Російської Федерації як держави та міжнародну кримінальну відповідальність її вищого керівництва.

 

ФАКТ 8: РОСІЯ РЕГУЛЯРНО НАПРАВЛЯЄ КАДРОВИХ ВІЙСЬКОВИХ ТА ЗБРОЮ НА ДОНБАС ЧЕРЕЗ НЕКОНТРОЛЬОВАНУ ДІЛЯНКУ УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ

 

Через неконтрольовану ділянку українсько-російського державного кордону Росія продовжує постачання зброї, боєприпасів та пального на окуповану територію Донбасу для посилення підрозділів регулярних військ РФ та підтримуваних нею НЗФ.

 

Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ неодноразово інформувала про присутність на Донбасі озброєнь та військової техніки, що знаходиться лише на озброєнні армії РФ. Спостерігачі СММ зафіксували на Донбасі важку вогнеметну систему «Буратіно», комплекс радіоелектронного придушення Р-330 «Житель», безпілотники «Орлан-10», мобільні ЗРК «Град-П» тощо.

 

Через неконтрольовану ділянку українсько-російського кордону з РФ на Донбас продовжують прибувати регулярні війська РФ та найманці. Російські найманці підпадають під кваліфікацію «іноземних бойовиків-терористів» відповідно до Резолюції РБ ООН 2178 (2014) від 24 вересня 2014 року. Вони складають значну частину рядового складу створених Росією на Донбасі 1 та 2 армійських корпусів (командний склад формується з кадрових офіцерів та генералів РФ). Чисельність регулярних російських військ на Донбасі коливається від 3,6 до 4,2 тис. військовослужбовців.

 

Всупереч Мінським домовленостям Росія та контрольовані нею НЗФ продовжують перешкоджати доступу СММ ОБСЄ до неконтрольованої ділянки кордону. Візити спостерігачів носять спорадичний та нетривалий характер у присутності членів НЗФ.

 

Росія єдина з держав-учасниць ОБСЄ блокує розширення мандату Спостережної місії ОБСЄ, яка працює нині на двох російських пунктах перетину кордону «Гуково» та «Донецьк», на всю ділянку російсько-українського державного кордону, прилеглу до неконтрольованої Урядом України території Донбасу.

 

Росія відмовляється виконувати своє зобов’язання згідно з пунктом 4 Мінського протоколу від 5 вересня 2014 року щодо створення безпекових зон у прикордонних територіях України та РФ із забезпеченням постійного моніторингу та верифікації ОБСЄ на кордоні.

 

ФАКТ 9: ПОРУШЕННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ ТА НЕДОТОРКАННОСТІ КОРДОНІВ, ПОГРОЗИ СИЛОЮ, ВТРУЧАННЯ У ВНУТРІШНІ СПРАВИ ІНШИХ ДЕРЖАВ СТАЛИ ЗВИЧНОЮ ПРАКТИКОЮ РОСІЇ

 

Агресивна політика Росії спрямована не лише проти України. Росія порушила територіальну цілісність Молдови та Грузії, заявляла про територіальні претензії та про готовність «захищати» російськомовне населення країн Балтії. Росія підтримує євроскептичні та радикальні рухи в Європі. Зафіксовані втручання російських спецслужб у виборчий процес у ході виборів Президента США у 2016 році, кібератаки РФ проти ОБСЄ, ФРН, Франції.

 

Жорстока воєнна кампанія Росії у Сирії спричинила потужну хвилю біженців до Європи. Існує багато досліджень про тісні зв’язки спецслужб РФ з терористичними організаціями ІДІЛ та Аль-Каїда.

 

ФАКТ 10: ЗУПИНИТИ РОСІЙСЬКУ АГРЕСІЮ МОЖНА ЛИШЕ ПОСИЛЕННЯМ СКООРДИНОВАНОГО ТИСКУ МІЖНАРОДНОГО СПІВТОВАРИСТВА НА РФ

 

Політичні та економічні санкції були введені у відповідь на російську агресію проти України, тому лише припинення збройної агресії Росії проти України та відновлення суверенітету й територіальної цілісності України може бути підставою для їхнього скасування. За інших обставин Росія продовжуватиме свою агресію, поширюючи її на інші держави регіону.

 

Джерело

БезуМовна катастрофа в Україні

Після того, як прийняття ВРУ Закону про мовну політику в Україні ще в першому читанні одразу привітали в Росії, стало ясно для кого цей підступний гешефт вчинили регіонали - для хазяїна стараються, бо то він вже їх президент, а не якийсь там Янукович. Для цього останнього (в усіх розуміннях даного слова) всі ці події у Верховній Раді, а ще більше - збурення у регіонах України та ще саме на початку великого дійства Єврочемпіонату 2012, яке б мало прославити власне Януковича, то є досить і досить неприємна подія, але і він так само не може нічого вдіяти - Хазяїн з Кремля наказав і треба виконувати.
Давайте реально подивимось на мовну ситуацію в Україні: чи є насправді така вже нагальна потреба в прийнятті подібного мовного закону? Жодної! Однозначно! Неймовірно приниженою, затурканою і забитою якщо і є якась мова в Україні, то це саме українська, номінально державна мова, але далеко не як належить бути тому насправді функціонально. За 2 роки влади Януковича і Ко з ПРидурків відбулась тотальна русифікація навіть того невеличкого україномовного простору, який виник в держапараті та радіо- і телепросторі за 2005 - 2010 роки. І це все робилось без всякого правового обгрунтування, а навпаки всупереч всім законам включно до Конституції - просто в наглу, як то і звикли робити урки-регіонали, які наглість вважають за єдине щастя в світі. Ну що ж, панове урки-ПРидурки, якщо ви шукаєте неприємностей на власну шкуру, то швидко їх знайдете - я в цьому більш ніж певен. І мені особисто досить кумедно чути, як головні ПРидурки заявляють, що не допустять повторення подій 2004 року. Кучма так само не раз промовляв, що не допустить революції, наче хтось його про цей дозвіл став питатись. Так само і ПРидурків ми питатись не збираємось, як не будемо і повторювати все як колись мирно і чинно, тому що і найбільшому з усіх можливих добреньких і лагідних українців тепер вже ясно, що боротись тут можна тільки одним єдиним чином: «Вогнем і мечем»
Безперечно це не є щось собі простеньке і веселеньке часів Майдану, як зрозуміло, що це нацьковує народ України одне на одного огидна рука Москви, бо тільки Росії вигідно мати дестабілізацію в Україні через етнічні конфлікти за грузинським сценарієм, але якщо над народом починають настільки нагло знущатись і зраджувати його інтереси власні керівники на догоду іншій державі, то немає більше виходу з такої ситуації, як масове повстання і покара для зрадників. Всіх. Бити і гнати в три шиї як оту парламентську більшість, так і оту недолугу опозицію, що бездарно здає одну позицію за другою - нам таких захисничків не потрібно! Пошукаємо кращих!
В завершення теми хочу сказати від себе наступне: якщо до 5 червня 2012 року я змушував себе миритись з владою ПРидурків, бо то є демократична константа визнавати владу обрану на виборах, проте відтепер я цієї влади не визнаю, тому що вона діє за законами окупанта: «горе переможеним». А ми не є переможені! Ми ще подивимось, хто кого...

Богдан Гордасевич
м. Львів
06.06.2012    

А що робити нам?

Велелюдного віче, яке я сподівався застати перед будинком Львівської облдержадміністраці вранці 5 червня, не було, хоча тема прийняття Закону про мовну політику в Україні була досить актуальна, але ясно і те, що люди вже не вірять в легальну демократію в цій державі при цій владі. І я вважаю, що люди праві, тому і не нарікаю на львів’ян, які спокійно сновигали містом по своїх особистих справах. Просто в усьому стає відчутно, як визріває народний гнів, накопичується і незнати з якої причини він вибухне - то більш ніж зрозуміло. Всякому терпінню є свої межі, а коли великій нації в наглу плюють у лице зневагою до найсокровеннішого - до мови! До мови корінного народу! І хто? Зайди й перевертні, які опанували владу і вважають себе за всемогутніх зверхників над людьми! Не бувати цьому!
Суто по темі хочу навести вірш поета Мирослава Кушніра, який у 22 роки загинув у лавах УПА:

ШЕВЧЕНКО - БРАТЧИК

Задушна ніч, сліпа, безкрая,
і в пітьму вдивлене вікно.
Нависла дум криклива зграя,
морочить душу ув одно.

Братерство братнє, воля, воля...
Кого ж ви братом нарекли?
Синам жорстокого Миколи
ви дружно руку подали.

І ви ждете од них любови,
раби, підніжки, прошаки...
Нема козацької в вас крови -
сини козацькі не такі!

Не ждіть добра в собак Петрових -
обух громадою сталіть!
Бо ж не словами - кров’ю злою
нам треба волю окропить.

Задушна ніч, сліпа, безкрая,
глибінь бездонна темноти.
Буранно вітер завиває,
відносить думи у степи.

1 березня 1942 р.  

На мою думку тут поетом-бійцем більш ніж чітко визначено, що потрібно робити і чому. Тому я хочу висловитись на іншу тему, яку почув на тому ж віче серед людей, а саме, що одні казали: «То Ющенко все винуватий», - а інші відповідали: «Ні, то Юля винувата, бо взаємопоборювали одне одного, а не єднались» І ніхто і півсловом не обмовився, що вони може й обоє таки винуваті кожен по-своєму, але найбільша вина на нас всіх! Бо всі ми після перемоги Помаранчевої революції преспокійно зачали очікувати коли ж то нам мана небесна до рота посиплеться від наших зоресяйних керманичів, замість того щоб користатись сприятливим часом і активно братися до роботи, тобто перебирати владу в країні до власних рук - наших народних рук! Пригадайте, як то все було?! Хіба не фронда 2005 року Тимошенко до Ющенка розпочала відродження фактично знищеної політичної сили на чолі з Януковичем? А де ми всі були? Ми дружно голосували проти себе самих віддаючи голоси хто за «Нашу Україну», хто за БЮТ, а хто і за СПУ, і ще за цілу купку інших лженаціонал-патріотів типу Народної партії Костенка з Плющем, РУХу тощо - що то було? Демократія? Дурократія це було, тому що раз довірили владу президента України Ющенку - то й треба було того триматись! І спитати можна було б тоді конкретно з кого! Ну а так вийшло як класичне: собака на сіні, що сама його не з’їсть, але і худобу до харчу не підпускала. І винуватих нема: Гриць киває на Гаврила, а Гаврило - на Данила...
Отже хто винуватий у конфронтаційній упередженості стосунків Ющенка з Тимошенко? Виключно ми самі - виборці з націонал-патріотичного табору, які голосували один проти одного, а не проти регіоналів та комуністів. То є факт, який ніхто не зможе спростувати. Як і підступне відтягування голосів ВО «Свобода» у виборах 2008 р. під ультрапатріотичними й націоналістичними гаслами від БЮТу й НУНС  на користь Партії регіонів та комуністів - це так само потрібно пам’ятати. Це все наші з вами голоси! Наші з вами! І далі теж вибір є і буде за нами! Це не стосується одних тільки виборів - це стосується самого буденного життя кожного! Цей вибір відбувається щоденно! Ми просто не надаємо тому належної уваги і робимо в тому велику помилку. Дуже часто ми самі себе принижуємо більше, аніж це хтось інший нас принижує. Простий приклад: сучасні молоді хлопці і дівчата у Львові спілкуються поміж себе українською з величезною кількістю матюків - це хіба не самоприниження? Чому молодь не хоче сама спілкуватись чистою нормальною мовою, а вподобала зеківську говірку? Звідки це їм навіяли? Хто до того привчив? А самі так хочуть - самі! Ну хочеться їм сморід з рота випускати, тіло наколками вкривати, оголеними і розцяцькованими на людях з’являтись - хочеться! А бути вишукано вбраним з гарною мовою і поводженням вихованої людини - не хочеться! Чому? Подумайте? І дайте просту відповідь на запитання: так це нас хтось «опускає» чи ми самі себе?
Тепер повернемось до основної теми: української мови, яку грубо зневажили з боку правлячої верхівки нашої держави. Як я вже однозначно зазначав: реальної потреби в такому мовному законі немає, тому це треба сприймати виключно як образу проти української нації. Особисто я такої образи як свідомий українець, а не просто україномовний громадянин, прощати не збираюсь. Воно й раніше я дещо самостійно українізовував свій життєвий простір обираючи у читанні, музиці, перегляді телепередач тощо українське, але тепер, коли в державі на законодавчому рівні вводять мовну сегрегацію - моє рішення стає однозначним і категоричним: я, українець, живу в Українській Державі, тому якщо хтось захоче, щоб я його почув і зрозумів, то він має звертатись до мене виключно українською мовою! Все - без варіантів! Винятки в мене можуть бути до іноземців, але винятки для того й існують, щоб стверджувати правило. І мав я десь всіх сурогатомовних співвітчизників, які не володіють державною мовою, як і всю провладну державну номенклатуру з ПРидворних ПРидурків з Партії регіонів, яким не вистачає інтелекту вивчити ще одну слов’янську мову.
Ігнорування - то не війна, отже дозволити може кожен, хто забажає відстояти свою мову і державу як надбання Українського Нації. Звичайно, що я був і є проти міжнаціональної ворожнечі та проявів етноциду, але я вимагаю і маю на це повне право, щоб мову і націю корінного населення моєї держави поважали і не принижували незалежно від чисельності іншомовних зайд та перевертнів на її території. Якщо влада тупо хоче повторити експансію сербів в Хорватії, то відомо чим вона закінчилась і немає сумнівів, що і в Україні це відбудеться аналогічно, якщо далі так все піде.
Також мушу визнати, що як вихована людина, я з величезною нехітю вживаю образливі вирази, яким є у даному випадку словотвір «ПРидурки» стосовно членів Партії регіонів у Верховній Раді України, але на мою особисту думку треба бути винятково обмеженими розумово людьми, щоб так бездарно і передчасно звести наніц той величезний потенціал електорального позитиву, який би могла дати регіоналам вдало проведена акція з Єврочемпіонатом 2012. Все! Не буде тепер вам нічого від того! Нічого! Ложка вашого дьогтю вже зіпсувала цю діжку з медом. А що вже Ківалов Серьйога-підрахуй знову капітально підставив Януковича - то просто фатум якийсь для обох. Подивишся на весь цей бедлам і тільки одне що й можеш вимовити: «Ну й ПРидурки!»
Завершити свій допис хочу доповненням до закінчення одного рекламного гасла з табору ПРидурків: «... руїну подолано!» - «Тюрму збудовано!»    
Я особисто туди заселятись наміру не маю - я 30 років в «соціалістичному таборі» відбув, в зоні, що називалась СРСР або ще  як Імперія Зла. Вдруге я добровільно в тюрму не піду нізащо! Краще вмерти стоячи, чим жити на колінах! Саме це довів поет Мирослав Кушнір, а ми що не з тої породи українців? З саме тої - і доведемо це, якщо треба буде, як довелось зробити іншим перед нами.

Богдан Гордасевич
м. Львів
7 червня 2012 р.

Прошу додавати свої думки до моїх і розсилати хто де гаразд - створимо хвилю українського гонору!

94%, 72 голоса

4%, 3 голоса

3%, 2 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Ющенко с позором выгонят из партии «Наша Украина».

Президент Украины в 2005-2010 годах, почётный председатель партии «Наша Украина» Виктор Ющенко должен быть исключен из состава данной политсилы за лжесвидетельствование на закрытом судебном процессе против лидера украинской объединённой политической оппозиции, председателя партии ВО «Батьківщина» Юлии Тимошенко. С таким требованием выступил Комитет сопротивления диктатуре (укр. КОД), сообщает официальная страница объединения в сети Facebook.
В противном «Наша Украина» покинет число соучредителей Комитета, сказано в сообщении.
Аналогичные требования оппозиционеры выдвигают к «Нашей Украине» и в отношении экс-премьер-министра, «нашеукраинца» Юрия Еханурова.

Напомним,что Комитет сопротивления диктатуре (укр. КОД) — это политическое объединение, созданное 5 августа 2011 года в день ареста Юлии Тимошенко. В состав Комитета вошли 15 парламентских и внепарламентских политических партий, а именно ВО «Батьківщина», «Народная самооборона», Украинская социал-демократическая партия (УСДП), ВО «Свобода», «За Украину!», «Гражданская позиция», «Фронт Змін», Партия Защитников Отечества,
Европейская партия Украины, Конгресс Украинских Националистов (КУН), Народный Рух Украины (НРУ), Украинская народная партия (УНП), Партия «Реформы и порядок» (ПРП), «Пора», Республиканско-христианская партия
(РХП), а также общественные организации «Зарваницкая инициатива», «Відсіч», «Женщины за будущее», «Память Народа» и другие, подписавшие Меморандум про согласование общих оппозиционных действий и недопущения
политических репрессий в Украине.
«Мы требуем немедленно освободить всех политических заключённых, возобновить открытые судебные процессы и возвратить судебную систему Украины в правовое русло, а не использовать её как способ расправы над оппонентами правящего режима. Мы  просим  разделяющих демократические ценности представителей оппозиционных политических сил и депутатов местных советов выступить с инициативой созыва внеочередных сессий всех местных советов для оценки несправедливых действий власти», - сказано в Меморандуме.
24 августа 2011 года Комитет планирует организовать Народный марш ко ДнюНезависимости Украины и приглашает всех желающих собраться в 11.00 около памятника Тарасу Шевченко в Киеве, чтобы оттуда единой колонной
пройти по Крещатику.
Народные марши также планируется провести и в других городах Украины.

Партия регионов при этом нанимает присутствующих на пропрезидентском митинге-концерте по цене 10 грн./час. Мероприятие состоится на Майдане Независимости.

Богдана Світлик-Литвинко – “Марія Дмитренко”.

З циклу "Підслухане і підглянене"

– Чоботи мусять бути хороші, “англіки”, як ваші пани носили. Або такі, як ваші бандерівці грабують, – засміявся високий, кремезний боєць до блідого, зігнутого шевця, що вернувся якраз з артілі і сідав при блимаючій свічці за роботу для себе.

На лавці оподалік чекав ще другий клієнт, також червоноармієць. На слова “бандерівці” він стрепенувся.

– Чи ти лише справді певний, що “грабують”? – з застановою кинув він.

– Як же ж ні? – здивувався перший. – Що ти, газет не читаєш, доповідей не чув? Партія ж давно викрила їх.

– Ой, бреше нам ця “партія”, бреше! – вибухнув другий. – Гляди, – додав він, добуваючи з кишені зімнятий, добре “вичитаний” шматок.

Дві голови приблизилися до світла і нахилилися над витертим папером.

І поплили слова прості, рідні, немов давно забута пісня, немов якась правда, загублена у душі, а тепер знову віднайдена; про криваві сльози народні, про потоптану, зганьблену дорогу Україну, про борців сміливих невгнутих, що піднялися мститися за народне горе. Голови схилялися над жовтим платочком [шматочок — О.С.] все нижче, цікавіше, і серця билися все згідніше. Спадали з душі якісь окови, визволявся гордий, прадідний, вільний дух. Ішли звільна якісь торжественні народини.

– Віддай це, ви арештовані! – вдерся нараз чужий звук.

Два бійці побачили спрямоване на них дуло автомата енкаведиста, що станув на порозі сусідньої кімнати, невиданий дотепер. 

Та скорше, як блиск ока, пала на дуло чиясь рука. Боєць “з летючкою” борикався з енкаведистом. Боєць “з чоботами” хвилинку вагався. Він швидким рухом сягнув до пістолі і сухим пострілом закінчив опір.

Обидва бійці переступили тіло, схопили шапки і відійшли в ніч, залишаючи двері відкритими. В їх душах щось п’янко співало; вони переступили все минуле, вродилися до нового життя і хрестилися ворожою кров’ю.

На смерть переляканий швець стояв над скорченим тілом, що лежало, як повний мішок, і зажурено хитав головою:

– Чи це мусіло статися якраз у [мене]?

Він автоматичним рухом закрив двері; вітер гасив свічку.

Наша акция состоится, несмотря на все преграды...

Активисты сети общественного действия "Опір" заявляют, что представители власти препятствуют им в проведении акции протеста 27 апреля под администрацией президента

Из источников в Киевской горгосадминистрации стало известно, что Партия регионов и ее "молодежка" проводят мероприятия в Мариинском парке, вокруг Верховной Рады и возле администрации президента, говорится в заявлении сети.

"Опір" подал заявку на проведение акции протеста еще 1 апреля и проведет ее в рамках закона", - заявил член оргкомитета сети Андрей Левус.

По его мнению, действия властей и Партии регионов - провокация, противоречащая базовым понятием демократии и свободы волеизъявления.

"Наша акция состоится, несмотря на все преграды. В случае непредвиденных и конфликтных моментов, ответственность за это будет нести власть, которая толкает Украину в водоворот гражданского противостояния и провоцирует людей к народной революции", - заявил Левус.

Наряду с тем, по словам "опоровцев", на активистов, которые едут в Киев из разных областей для участия в мероприятиях годовщины подписания "Харьковских соглашений", оказывается давление.

В частности, представители власти всячески пытаются помешать в приезде членов общественной инициативы в Киев: по неизвестным причинам "Опору" отказывают перевозчики и работники железной дороги.

Также, как сообщили активисты, две фирмы внезапно отказали в звуковом обеспечении мероприятия, намекая на то, что они не хотят иметь "проблем" с властью.

Звернення Асамблеї ГО малого та середнього бізнесу до Я-ича, ГПУ

14/01/2011

Президенту України

Генеральному прокурору України

Політичним партіям України

З в е р н е н н я
Асамблеї громадських організацій малого
та середнього бізнесу України

У 2010 ріці в Україні відбулись кардинальні зміни. На жаль, декларована стабільність і реформи, стали умисним звуженням прав та демократичних цінностей громадянського суспільства, знищення малого та середнього бізнесу, перетворення народу України на безправних заручників великого капіталу, а саму країну - у сировинний придаток транснаціональних корпорацій.

Асамблея громадських організацій малого та середнього бізнесу України ще з весни 2010 року неодноразово застерігала органи влади про такі загрози та тенденції. На жаль, наші застереження були ігноровані і ми змушені були піднятись на захист своїх прав шляхом протидії Податковому насиллю, що вчинив Уряд. Виробили чітку і незмінну до сьогоднішнього дня позицію про його неприпустимість. Проаналізувавши діяльність різних політичних сил, що представлені у Верховній Раді України, наша Асамблея в м. Луганську 20 жовтня минулого року констатувала, що всі без виключення парламентські партії, фракції яких за останні роки були представлені в правлячих коаліціях, мали змогу реалізувати свої передвиборчі обіцянки.

Однак, всі вони голосували за ті чи інші законопроекти, які наносили шкоду вітчизняному бізнесу та народу України в цілому.

Всі політичні сили в парламенті незалежно від того, чи вони в правлячій коаліції чи в опозиції, несуть відповідальність за політичний і економічний стан країни. Тому Асамблеєю було проголошено про проведення акцій протесту без залучення політичних сил. Така вимога разом з конкретною позицією Асамблеї стосовно неприйняття Податкового кодексу дала змогу об’єднати підприємців всієї України.

Акції протесту, які були викликані байдужістю та демонстративною самовпевненістю з боку правлячих кіл, демонстративним ігноруванням думки громадськості, проводилися нами виключно в спосіб передбачений Конституцією та чинним законодавством України. Узгоджені дії підприємницького загалу стали певним уроком для всіх сторін законотворчого процесу та попередили «прискорене» прийняття Житлового, Митного, Трудового кодексів.

Тим не менше, в порушення Конституції України, була розгорнута і продовжується кампанія репресій щодо наших активістів та партнерів, на що Асамблея ГОМСБ України вже звертала увагу органів влади. Ми є свідками ескалації відвертих провокацій, автори яких, розпалюючи міжрегіональні, міжконфесійні та мовні проблеми, мають на меті відволікти народ України від нагальних питань корупції, утисків інакомислячих, спроб знищення малого та середнього бізнесу, інфляції, зростання цін на все, - починаючи від продуктів харчування до комунальних платежів, газу та електроенергії.

Нас також обурює, що окремі політичні сили не покидають спроб використати малий та середній бізнес, ідеї "підприємницького майдану" з метою власного дешевого піару та отримання політичних дивідендів.

Ми заявляємо: саме через втручання окремих авантюристів та маріонеток від різних політичних сил, підприємці поки що не отримали перемоги над антинародним Податковим кодексом. Саме цими особами вносилися чвари, розпускалися плітки про розкол. Саме ці особи мали необмежений доступ до ЗМІ, дискредитували активістів майдану, в тому числі й представників Асамблеї ГОМСБ України.

Ми вимагаємо від Президента та органів прокуратури стати на захист народу і Закону України, дати вказівку органам влади припинити безперспективні намагання залякати народ, активістів майдану і провести розслідування та покарати конкретних винуватців, а саме – розробників Податкового кодексу, депутатів Верховної Ради, які голосували за Податковий кодекс, незважаючи на грубі порушення законодавства при його прийнятті, осіб, які, санкціонували знесення наметового містечка, чим порушили права і несли загрозу здоров’ю людей, що знаходились в наметах, зокрема, шляхом утворення їх безпосереднього контакту з нагрівальними пристроями, чим могли викликати опіки та пожежу, знищили особисте майно громадян.

Ми вимагаємо припинити переслідування членів координаційної ради, активістів Асамблеї з Хмельницького, Луганська, Львова, наших партнерів з КУПРу, Конфедерації вільних профспілок, Відсічі.

Ми сподіваємось, що високопосадовці на цей раз почують нас, і не буде потреби скликати новий майдан. Ми будемо й надалі відстоювати свої права в будь-який спосіб, передбачений Конституцією України і адекватний діям органів влади.

Будь – яке посягання на особисті права і свободи громадян України отримає адекватну оцінку та гідну відповідь з боку Асамблеї громадських організацій малого та середнього бізнесу України.

Нам 1 рік

Дорогі друзі!

Нашому УВО виповнився рік!

http://play.ukr.net/img/avatars/b_2cf42ede39dfca92b90624.jpeg

Саме рік тому групою простих українських юзерів-патріотів на Ютубі
було засновано наше товариство, яке ставило на меті протиставити нашу
єдність тому потоку «бруду» та «сміття», що лився на Україну та
українців. Терпіти це вже не було ніякої змоги. За нашим об'єднанням на
Ютубі прийшли перші перемоги, почались чисельні бани відвертих
українофобських каналів, відео. Українофоби відтепер знали, що за
будь-яку спробу паплюжити наші цінності можуть дістати гідну відповідь
від української спільноти на всесвітньому ресурсі. З часом УВО не став
обмежуватись рамками Ютубу -- був створений наш з Вами сайт, почали
утворюватись групи УВО на інших інтернет-ресурсах.

За цей рік багато чого було зроблено -- це і десятки відео, це і
чисельні акції, це і бани українофобських каналів-профілів на різних
ресурсах, це і статті в блогах, це і постійна кропітка форумна боротьба.
Цей рік поставив і нові питання. Це, насамперед, робота нашого
спільного ресурсу, робота над покращенням координації наших дій,
планування, активність тощо. Це ті питання, що належить вирішувати в
майбутньому. Але ми не збираємось покладати рук!
За рік ідея УВО знайшла відгук в серцях тисяч українських юзерів!

За цей рік ми зрозуміли, що в єдності наша сила, що тільки гуртуючись
ми спроможні давати відсіч будь-якому ворогові!

Багато чого зроблено, але багато що ще треба зробити... Якщо рік тому
ми, переважно, боролись з зовнішніми україножерами, то тепер маємо їх у
власній хаті... Тому наші ідеї по боротьбі з українофобами набувають
нового змісту. Ми віримо, що разом ми-українці дамо собі раду та зможемо
протиставити нашу активну позицію спробам знищення всього того, що є
для нас цінним та дорогим! Так, ми не маємо грошей, ми не маємо
ресурсів, але натомість ми маємо те, чого не мають наші вороги -- палкі
серця, любов до України, щирість своїх почуттів та наснагу! Саме ці риси
допомогли нам вирватись свого часу з імперського ярма та здобути,
омріяну мільйонами українців, Незалежність! Саме ці риси допомагатимуть
нам і тепер подолати всі труднощі та злидні!!! Не будемо байдужими,
гуртуємось, підтримуємо один одного, бо разом -- ми сила!!!

Слава Україні!!!