Дитячіі вірші про Новий рік

У нічний казковий час Рік Новий прийшов до нас, Він приніс свої вітання І найкращі побажання - І людині, і родині, І матусі-Україні! *** На порозі Рік Новий - Добрий, світлий, чарівний. Щастя, злагоду - усе, Хай до хат він нам несе! [ Читать дальше ]

 

Покличу пошепки «кохаю!» -

Почуєш? – Серцем? Озовешся?

Сховаєш погляд? Посміхнешся?

Наблизишся? Не повернешся?

              Самотня тінь в кутку зітхає,

              Байдужо Місяць позіхає…

              І ранок Сонцем вибухає!..

04.12.2009

Copyright © Stepans’ka Marina (SMG)

музика - Copyright © С.Грищук

Снега, снега. Мороз. Белеет поле.

Кружит метель, то мокрый снег идет,

И, будто, полновластно зима вскоре

В своем чертоге силу обретет.

Но нет, не скрылась осень золотая,

И пусть у ног пожухлые ковры,

На голых ветвях солнца луч играет,

Под редким дождиком, как в серебре сады.

И сочный воздух теплой светлой осени –

То вздох земли, и холод чуть горчит,

Но вот пора – и ветры серы с проседью,

И тучи солнце, сев, пожаром озарит  

т.е.с. 30,11,09

 

Удвох два довгих дні –

У часі мить. Як спалах!

Вдих – видих. Ми – одні,

Нам вічності замало.

Два дні - двокрапка : двоє.

Знак оклику! …питання?

Знак ділення : з тобою

Два дні. Навік. Востаннє…

написано 30.11.2009

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №11111292226

Не пойму я - что за день:
Будто тишью изумрудной,
Бродит невезенья тень
Шаг за шагом, круг за кругом.
Солнце освещает день,
Мягким шелком кроет осень,
Как хочу уйти в их сень,
Все что было, прочь отбросив.
Как хочу уйти я вдаль,
Где придет дорога к небу,
Там чужим быть не так жаль,
Ведь своим вовек ты не был.

27,11,09 т.е.с.

Сірі хмари мою Україну сповили,
Дай нам, Господи, розуму і дай нам сили,
Захисти від чуми і відкрий людям очі,
Смерть з косою іде, Неньку знищити хоче!
Ми у власній країні чужі, босі й голі
Проклинаємо долю у рабстві й неволі
А піднятись з колін і боротись несила…
Для свободи, практично, готова могила.

Зупиніть ту чуму блідолицю з косою,
Зупиніть ту чуму, заберіть в неї «зброю» -
Біле братство її ставить всіх на коліна.
Прокидайтесь, послухайте – стогне країна!

Тая руса коса як удавка на шиї,
Продає Україну, мов тіло повії.
Та солодка брехня підгодовує вуха,
Очі сліпить коса, а навколо розруха!
Нам блокують думки, нам подачки кидають,
З нас зробили рабів і за дурнів тримають
Та чума обертає людей в біомасу,
Треба бити на сполох, у нас обмаль часу!

Зупиніть ту чуму блідолицю з косою,
Зупиніть ту чуму, заберіть в неї «зброю»!
Біле братство її ставить всіх на коліна
Прокидайтесь, послухайте – гине країна!

Прикриваються повіки
І кидає в сон.
По костях пройшов неначе
Бегемот чи слон.

Може мною біс проїхав,
Та кудись і зник.
Ну а може завітав це
Вже свинячий грип.

Він же, виродку свинячий,
Скрізь вже побував.
І добряче насвинячив,
Набешкетував.

По куточках і усюдах
Де не пробігав,
То намордника всім людям
Понаодягав.

Як добрався до аптеки -
Ліки всі поїв.
Без розбору все поївши
Ще й не захворів.

Мимохідь забіг до школи -
Знову тарарам.
Бо три тижня в подарунок
Кинув школярам.

Політичного бомонду
Він не пропустив,
Їм, появою своєю,
Рейтинг накрутив.

-Не школяр уже давно я,
Не бомондполіт.
Звичайнісінька людина
Вже на схилі літ.

-Думка мляво промайнула
Наче уві сні.
То ж сиджу і все гадаю:
-Нащо він мені?-

23 листопада 2009 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

 

 

 

*******

Листопадовий дощ -

Монотонний мінорний мотив.

Мжичить…

                   Листя дощем опадає…

 

 

 

*******

Коло… Кола на воді,

По калюжах – дощ осінній.

Колисає листопад природу.  

 

 

*******

Чоло похмуре  в листопада,

Мов купа брил –на небі хмари.

Опале листя квапиться у мандри –

Вітрильники осінні відпливають

У вирій до весни - багряні, золоті, розкішні…

 

написано 18 - 20.11.2009

 

© Copyright: Марина Степанская, 2011 Свидетельство о публикации №111102710142

Прочитав у блогах  Ми-шутка та NELLI мальовничі вірші про чудову осінь
http://blog.i.ua/user/677370/354520/?p=6#comments
http://blog.i.ua/user/189953/355087/
Був просто у захваті від змальованих там
визерунків осені.
Підійшов до вікна, глянув... і вирішив змалювати все, що там побачив.

Осінь на вікном ридає
Холод, злива, мряка.
Знає добре - не чекає
Тут її подяка.

Знов з'явилася неждано,
Не попереджала.
За вікном дощем холодним
Плакатися стала, -

Що її тут не чекають,
І ніхто не любить...
Слова доброго не скаже
І не приголубить.-

Хто ж тебе таку полюбить
Нудну і сопливу.
Замість сонечка даруєш
Сіру мокру зливу.

Подивись. Нечипурахой
Ти якою стала.
По землі дерев прикраси
Скрізь порозкидала.

Всі пташки помандрували
У далекий вирій.
В теплі норки поховались
Ховрашки і звірі.

Скрізь, куди не доторкнешся,
Лиш моква і холод.
Тим пташкам, що залишились,
Знов несеш ти голод.

На побачення не ходять
Молоді дівчата.
І бринять сльозинкой чистой
Сумні оченята.

Доміношники не мучать
Цапа за столами.
Вдома тупо на канапі
Дивляться реклами.

Всім, куди не повернешся,
Вже давно набридла
Твоя мокра, зла й холодна
Пика остогидла.

Припиняй, кажу, хутчіше
Свою мокру справу.
Бо надовго заробила
Ти недобру славу.

Осінній день 2009 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Прочитав у блозі СчастьичкО замітку на тему
Сексуальная игра «Покупаем стиральную машину»(с)
http://blog.i.ua/user/2595309/353697/
Написав коментар. Але він виявився завеликим,
тому довелося опублікувати його окремим блогом.

Скрізь ми вже "помилувались"
Й на Говерлі, на вершині,
Місць нових не залишилось,
Лиш на пральній на машині.

Про такі ось про розваги
Ляпнув здуру хтось дружині,
Та вона від здивування
Аж відкрила очі сині.

Загорілася ідеєй
На машинці секс зробити.
Заявила, що інакше
Більш зі мной не буде жити.

Рано вранці, сон забувши
З ліжка так хутенько встала,
І мене за руку взявши
В ванну враз помандрувала.

Непричесана, невмита.
Сексуально так підходить
Й біля пральної машинки
Голим задом палко водить.

Я кажу, що їсти хочу,
Бо голодний - не мужчина
А вона:- Не відпирайся,
Голод - то не є причина.

То ж секрет тобі відкрию
Добре пам’ятай - віднині
У проханні у такому
Не відмовиш ти дружині.

Бо якщо відмовиш зараз,
Буду в "гречку" я стрибати.
Ну а ти, в цей час, самотньо
Буде тут білизну прати.

Ультиматум - це не жарти.
І кудиж тепер діватись.
Довелось голодним зранку
За "роботу" добре братись.

17 листопада 2009 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.