Коронавірус. Наш літак, збитий іранцями.

  • 05.08.21, 17:41
Я вже згадував цей телеграм-канал. Генерал СВР. Проти путіна. Навряд за нас, але враження, що володіють інформацію. Ось з останнього. Нмд дуже схоже на правду. Літер багато, але раджу прочитати, не пошкодуєте.
Дорогие подписчики и гости канала! Вы знаете, что по пятницам мы публикуем материалы о происхождении коронавируса COVID-19. Но обстоятельства складываются таким образом, что мы вынуждены торопиться и весь оставшийся материал по этой теме опубликуем уже сегодня.
Итак, первоначальный штамм коронавируса, который сейчас всему миру известен как COVID-19, был создан в лаборатории Государственного научного центра вирусологии и биотехнологии "Вектор". А теперь предыстория. В конце 2018-начале 2019 года отношения между руководством Китая и России обострились. На территорию России с Китая контрабандным путем завозят огромное количество дешёвых и доступных синтетических наркотиков китайского производства. Часть поставок согласована китайским и российским руководством и под контролем ФСБ уходит трафиком через Россию в Европу, некоторые страны Африки (там контроль у ЧВК Пригожина), Южной Америки (бартер на кокаин), а также в страны, которые входили в состав СССР. Но часть наркотических средств с Китая в Россию ввозилась без согласования и привела к катастрофическим последствиям в части распространения наркомании, в том числе детской, и, как следствие, к росту смертности в результате употребления наркотических средств во всех приграничных с Китаем регионах. Эта проблема вскоре перестала быть локальной и быстро стала распространяться на всю страну. В официальной статистике это, конечно, не отражено. Российские власти пытались убедить китайскую сторону закрыть несогласованные поставки наркотиков, но в ответ получали обещания, которые не выполнялись, а объёмы поставок росли. Путин с Патрушевым пытались проучить китайское руководство, организовав контрабандные поставки в Китай героина и кокаина по демпинговым ценам, но китайское руководство быстро эти каналы заблокировало. Плюс отношение руководства Китая лично к Путину стало, мягко говоря, пренебрежительным, и это сыграло решающую роль в решении отомстить китайскому руководству.
Идею наказать китайские власти с помощью биологического оружия высказал Николай Патрушев в процессе обсуждения вечером 9 мая 2019 после заседания Совбеза. В обсуждении принимали участие Путин, Патрушев, Бортников, Шойгу и Нарышкин. У Патрушева была не просто идея, а уже практически сформированное предложение. Он предложил использовать вирус, созданный в "Векторе". (Мы, безусловно, не специалисты в вирусологии и далее все сведения, которые касаются вируса, мы даём со ссылкой на наши источники, в том числе в СВР и Главном управлении Генштаба.) Патрушев представил данные от создателей вируса, из которых следовало, что вирус был создан в расчете на использование в Китае и странах Юго-Восточной Азии (это как-то связано с количеством рецепторов через которые этот вирус попадает в организм), что смертность у целевой этнической группы составляет от 5 до 8%, у других групп - менее 3%. По данным создателей, на которые ссылался Патрушев, эпидемия продлится от 3 месяцев до полугода и - уже по анализу Патрушева - вызовет мощный политический и экономический кризис в том регионе. Вакцина уже была и, по словам разработчиков, к осени должна была пройти последние испытания. На сегодняшний день уже понятно, что данные создателей вируса были не точны. Но в тот момент Путину идея очень понравилась, и он дал разрешение на проработку и реализацию этого проекта. К 15 августа 2019 года план спецоперации был проработан и согласован, и Путин дал старт реализации. Во второй половине августа сотрудники российского посольства в Иране, используя связи с иранской КСИР и пообещав финансовую и политическую поддержку, привлекли руководство КСИР к участию в спецоперации и передали разведке КСИР штамм вируса и то, что они назвали "вакциной", для дальнейшей передачи китайской разведке с "легендой" получения образцов по своим связям в Ираке из якобы секретной лаборатории на территории Ирака. Так и произошло. В период с 20 по 29 августа 2019 разведка КСИР передала образцы китайской разведке, рассказав легенду про лабораторию в Ираке. Далее китайская разведка передала вирус в институт вирусологии в Ухане. А две группы сотрудников Главного управления Генштаба, прибывшие в Китай в сентябре и октябре 2019 года, заразили сотрудников и родственников сотрудников института вирусологии в Ухане. Всё должно было выглядеть, как утечка из института вирусологии. Вторая группа в октябре понадобилась, потому что после "работы" первой группы у разведки не было сведений о подтвержденных случаях заражения. Это, безусловно, не говорит, что первая группа "проработала" впустую, просто на тот момент не было возможности подтвердить заражения на 100%, так что первые заболевшие вполне могли появиться уже в сентябре 2019 года.
Но есть и другая линия этого сюжета. Руководство иранской КСИР оставило образцы штамма вируса и то, что российская сторона назвала "вакциной" (но, конечно, таковой не являлось и, в отличие от реального штамма коронавируса, была пустышкой). Руководство КСИР передало штамм и "вакцину" для изучения в лабораторию в Иране. Видимо, уже реально из-за неосторожного обращения со штаммом коронавируса первые заболевшие в Иране появились уже в октябре 2019 года. Посмотрите динамику эпидемии в Иране и всё станет ясно. А в самом начале января 2020 года один из сотрудников иранской лаборатории передал штамм вируса и "вакцину" своей знакомой, канадской ученой, доктору иммунологии Форуг Хадем, которая улетела из Ирана. В КСИР узнали о передаче 8 января 2020 года, когда штамм и "вакцина" были уже на борту самолёта Boeing 737-800 авиакомпании "Международные авиалинии Украины", выполнявшей международный рейс PS752 из Тегерана в Киев, на котором Форуг Хадем покидала Иран. В КСИР решили не снимать Форуг Хадем с рейса, опасаясь международного скандала и ненужной огласки, но и рисковать не стали, решив уничтожить самолёт с "грузом". Да и, кстати, консультации вели по этому вопросу с Патрушевым, а тот был на прямой связи с Путиным.
Теперь проясним последствия. Реализация плана, если не считать непредвиденные обстоятельства в Иране, прошла успешно. Но таких последствий ни Путин, ни Патрушев, ни создатели вируса, ни те кто участвовал в разработке и реализации плана, конечно, не ожидали. Последствия превзошли ожидания и обернулись катастрофой мирового масштаба.
Путин испугался мести китайского руководства аналогичным способом и скрылся в "бункер", а точнее в изоляцию, но тут кстати добавилось и ухудшающееся состояние его здоровья.
Известны ли китайской стороне все детали этой истории? На сегодняшний день, да. Каким образом российское руководство расплатится за свой идиотизм, узнаем уже в ближайшее время. Переговоры с китайской стороной идут полным ходом. Путин немного успокоился и полагает, что пока у него есть, что взять, никто его уничтожать не будет, что вполне резонно. Вот только отдать он может не своё.
Да, и то что, впоследствии стало называться "Спутник V", разработано ещё в 2019 году. Участники спецоперации были им вакцинированы, также, когда стало понятно, что вирус одинаково опасен для всех, в апреле-мае 2020 года было вакцинировано практически все российское российское руководство, за редким исключением.
В сентябре 2019 года в лабораторном корпусе Государственного научного центра вирусологии и биотехнологии "Вектор" был взорван газовый баллон и пожар, последовавший за этим, должен был, по замыслу, уничтожить доказательства создания вируса в этом учреждении.


Про нашого друга.

  • 05.08.21, 04:14
Днями був день народження у Кривовус https://narod.i.ua/user/1963168/ Я зайшов привітати та побачив, що людина не була на сайті 11 місяців. А раніше він був доволі активний. Людині 77 років. У зв'язку з цим ви розумієте, чого я побоююсь. Хтось щось знає?

Друзі-автомобілісти, підкажіть будь ласка.

В мене старе, чисто американське авто. Практично натуральний пєпєлац, бо грошей поварити-пофарбувати немає. Додж Караван, мінівен. Але їздить справно. Після страшної поламки 9 років тому (коробка-автомат) нічого суттєвого. А ось зараз щось незрозуміло. Глохне на малих обертах через раз, наприклад на світлофорі. Коли газую, наче їде, але періодично присутнє щось типу чихання. Наче двигло пропускає такт, а потім наздоганяє міні вибухом. Що зробив: поміняв датчик дросельної заслонки, почистив саму заслонку. Поміняв свічки та дроти. Не допомогло. Які є ідеї? Форсунки - ні, бо на газу та бензині однаково. Можливо клапан холостого ходу?
Чую, доведеться мені її на евакуаторі тягнути у Вишневе. Там кращі майстри по Крайслерам. Але за дрібницями я тут по місцю ремонтуюся, бо 26 км! з них більше половини по окружній! Це... Ну його нафіг коротше.
Буду вдячний за підказки.

Чудова пісня. 18+

  • 13.07.21, 05:33
Ще 18 року, але я не чув. Вам має сподобатись.


Найбільший фізичний кайф у житті.

          84-й рік, літо, я у армії. М. Райчихінськ Амурськой обл. Те саме місто, де є морг, про який я писав на ФБ та можливо напишу тут пізніше. Я молодий сержант, тільки після "учєбки". Гарнізонний караул. Пояснюю, бо це важливо. Окрім караулу у своїй частині - зенітно-артилерійському полку як у мене - існує ще караул вищого рівня. Охорона та оборона об'єктів гарнізону, тобто дивізії як у мене. Так от, сержанти, в принципі, на пости не ходять. Але на Далекому сході майже усі частини кадровані, тобто мають приблизно 10% від нормального складу. Тому існували у нас сержантські пости, куди ставили молодих сержантів. Зокрема це був піст на гауптвахті (козирний взимку, бо у приміщенні), та ще один - склади. Довгий пост з 12 величезними ангарами, де було усе. Починаючи з тушонки, закінчуючи хімічною зброєю. Ще необхідне пояснення. Самий головний над гарнізонним караулом, а ще над гауптвахтою, є комендант гарнізону. У нашому випадку - полковник. Скільки чув, всі коменданти це особливий психотип. Називається рідкісне падло. Зокрема наш комендант вважав, що якщо хоч 1 людина з караулу не залишиться на губі - день прожитий марно. За звичай когось залишали, дуже рідко обходилося. А губа це ну... Не зона звісно, але також хорошого мало.

          Ну от, йду я на піст. І ще коли вийшов, відчув, що стопа на лівій нозі трохи чухається. Терпимо. Але поки дійшли, зуд посилився. А почухати - ну ніяк. Бо моя зміна з 14.00 до 16.00. О 14 на посту купа офіцер'я та прапорів. Почнеш розбуватися - стуконуть коменданту, та губа гарантована. А свербіж посилюється. Ніякі наступи на стирчащі із землі металеві хрєновини не допомагають, скоріше навпаки. А свербіж наростає, сцуко! Терпіти майже вже неможливо, справжнє катування! Була думка плюнути, але ні. Через таке потрапити на губу - ну це якось не айс, та й взагалі... Тим більше чекати до 15.00. О 15 починається обід, та усі на нього чкурнуть. Поки не почалося, задумався, а чим чухатись? О! В нас були старі та покоцані АК-74 (за кілька місяців їх замнили на новісіньки з заводу, у мастилі), то ж я, коли сталася нагода, непогано нагострив на станку свій штик-ніж (так він абсолютно тупий, бо його ціль колоти та перекусувати проволоку). Чудово підходить. І ось, нарешті!!! 15.00! Всі поступово зникають. Сідаю на заздалегідь помічене підходяще місце. Знімаю чобіт, портянку. Закидаю ліву на праву і встигаю лише двічі провести лезом по стопі. Боже, як мене накрило! Не знаю, я важкі наркотики ніколи не вживав. Точніше як, після операцій мені кололи морфіну гідрохлорид, але у дупу, а це не те. Але з того, що бачив на власні очі та читав - це було щось подібне, але, впевнений, сильніше. Такий потужний удар ендорфіну у голову! Фактично був на межі втрати свідомості від кайфу. Перед очима все поплило, затуманилося... Штик випав з руки, сам впав без сил на спину... Зір поступово нормалізувався. Лежу на спині, наді мною блакитне небо з невеликими хмарами... Коротше попустило хвилини через 2, коли більшість ендорфіну розпалася. Вже майже не чухалося. Довів справу до кінця, взувся, закурив та почав чекати на завершення зміни.

          Ні, я розумію, є секс. Але це така штука - чудова, але звичайна, на щастя. А такого як в мене - не те щоб ні в кого не було, але все ж мало в кого.

Як формувався мій політичний світогляд.

Так сталося, що я з дитинства був совою. А мої батьки були занадто турботливими, тому вимагали, аби я після 21.00 йшов спати. Я ще видурював собі пів години на програму "Время" яка виходила якраз о 21.00. Мені дійсно цікаво було її дивитися. Звичайно не "вєсті з полєй" та про битву у токарному цеху, а міжнародні новини. Я ще "Міжнародну панораму" у неділю дивився. Там за звичай дозволялося давати трохи більше інфи, ніж у інших джерелах. Але я відволікся. І ось я йшов у 21.30 спати у свою кімнату. А своя кімната в мене була з 7 років, коли померла моя пра-бабуся. Спочатку я читав книжки (почав це робити у 8 років) під ковдрою за допомогою акумуляторного фонарика, який батько привіз із відрядження у Москву. Я цього й потім не припинив, але у мене у голові стояла радіола прибалтійського виробництва Дзінтарс. Виробництва середини 60 років. І ось приблизно років у 10 (тобто у 1975 році) я дізнався про існування закордонних "голосів". Увімкнув якось радіолу та почав шукати. А приймач там був, я вам скажу, доволі таки непоганий. Та ще й батько виробив антену з крученого спіраллю мідного дрота завдовжки метрів 6, що також сприяло непоганому прийому. І ось на хвилі 49 м я упіймав Голос Америки! Ну й почав слухати. Регулярно. Обов'язково випуск новин, що виходив кожної години на 10 хвилин. Улюблена програма о 22.00 "Собьітия и размьішления" - ті самі новини, але розширено та з аналітикою. Потім була радіо Свобода, Сєва Новгородцев - коротше увесь комплект по повній програмі. І ось так, поступово, я почав розуміти, що насправді навкруги мене відбувається. Десь до 1 курсу КПІ, куди я поступив одразу після школи, в мене ще були деякі ілюзії стосовно комунізму та Леніна. Ну типу ідея хороша, просто Сталін та й далі її спотворили. Ленін не такого хотів. А потім у КПІ почав вивчати історію КПРС і всі ілюзії розвіялися. Бо я це робив, тобто дійсно вивчав. Не скажу читав, але уважно передивлявся першоджерела типу творів Леніна. Швидко зрозумів що до чого. Що той же Сталін дійсно був вірним послідовником Леніна. І те, що маємо, це приблизно те, чого вони й хотіли. Коротше, коли я кинув КПІ (не міг навчатися на технічній спеціальності у т.ч, що для мене абсолютно неможливо було виконувати креслення. Читати креслення - запросто, виконувати - ні. Ну ще й інші чинники) та пішов у армію то був вже закінченим антисовєтчиком. Кінцево мене добив випадок з південнокорейським Боїнгом, який було збито 1 вересня 1983 року. Усі радянські (та й на голосах) новини місяць починалися з цього. Я добре запам'ятав, як совдєп тиждень не визнавав своєї провини. Та нач. генштабу маршал Огарков щось розповідав біля величезної карти. Було зрозуміло, що це все брехня.
Ще на користь пішло, що у мене був друг, який також не любив радянську владу. Теж голоса слухав, але в нього була не та основна причина. Його мати була бронзовою призеркою олімпійських ігор з плавання. Батько був майстром спорту з волейболу. Вони багато поїздили - звідти відношення. Потім його мама була доцентом інституту фізкультури. До речі, ще у першому класі вона запросила мене, і ми з її сином Андрієм 3 рази на тиждень їздили до неї у інфіз де вона нас тренувала, але це інша історія. А батько Андрія був деканом іноземних студентів КТІЛПа. Тобто КГБістом, але це я усвідомив класі у 8-у. Але це не заважало йому бути класним мужиком та не любити совдєп.
А коли я прийшов з армії та у 86-у прочитав Архіпєлаг ГУЛАГ, то став, як казала совєцька пропаганда, печерним антисовєтчиком. Бо при всій нелюбові до совдєпа та приблизній уяві що до чого, ТАКОГО навіть я собі уявити не міг. До речі з тих пір я майже ніколи не читаю нічого про радянські звірства, бо я знаю про це більш, ніж достатньо. А я ж не садист добровільно пирнати у ці всі жахи. Мені одного разу вистачило, аби все зрозуміти та зненавидити комунізм сильно та на все життя.
Але я був прагматиком. Розумів - без цього не вижити. Тому був і комсомольцем. А у Нархозі, куди я поступив після армії, навіть комсоргом факультету. Але тоді, коли я ним став, у 88-у, це вже було щось накшталт просто студентської спілки, на яку покладали багато важливих обов'язків, а не оту хєрню. Наприклад, я був членом вченої ради інституту. Голосував за призначення ректора та деканів. Без мого підпису було неможливо нікого вигнати. До комсомолу у первинному сенсі це не мало ніякого відношення.
Ост така фігня, малята. А як у вас?

Совкам про 23 лютого.

  • 23.02.21, 20:44
До речі, ще за часів служби у армії не визнавав це лайно за свято. Бо для мене служба це був змарнований у кращі роки час та шкода здоров'ю. Ну а для розумово відсталих совків, які солодше за моркву нічого не їли то світла пляма у житті. То ж вітаю совкодрочерів! Їжте, не обкакайтесь!




Згадалося чомусь.

  • 23.02.21, 04:07

Слабкодухих і чутливих прошу далі не читати. Я попередив.

1984 рік. Містечко Райчихінськ Амурської обл., я у армії. 226 Червонопрапорна Артемівсько-Берлинська мотострілецька дивізія.  Стався невеликий трабл - фурункул на нозі. То ж потрапив я у санбат. Вже все майже закінчилося. Ще день-два, та відпустять до частини. Коли бачу у санбаті незнайомого офіцера та чую, що він каже начальнику санбату. А каже він таке. Він сам патологоанатом. Сталося нещастя. Були якісь навчання. У т.ч. робили паромну переправу. На паромі погано закріпили БТР. То ж він рушив та насмерть придавив підполковника. Розслідування, все таке, то ж патологоанатому треба провести розтин. І йому потрібно 2 помічників. Ну там тягати, перевртати та т. ін. Я ж завжди відрізнявся цікавістю, по молодості навіть іноді нездоровою. Стало мені цікаво, як це воно? Я ж такого не бачив, цікаво! Стосовно там блювати і т. ін був у собі впевнений. То ж я викликався волонтером. Ок, поїхали до міського моргу зі ще одним хлопцем із санбату. Як, що - літо. На дворі за 30. У морзі 6 жмурів. Просто лежать на столах. А ні холодильників, а ні формаліну. До речі один з клієнтів самогубець - вісельник вже з тиждень як того. Те ще видовище. Тиждень то не я такий розумний, то лікар сказав. Приміщення невелике. То ж, Боже мій, який там сморід! Навіть не так, СМОРІД!!! Слухайте, нічого більш огидного не існує, повірте. Коцентрований трупний сморід - це щось жахливе. Навіть лікаря пробрало. Каже, хлопці, знайдіть якесь ганчір'я та підпаліть, бо це вже занадто якось. То ж знайшли ми ганчір'я та підпалили щоб тліло та давало дим. Допомогло, але дуже слабо.  То ж лікар почав свою роботу. Ще був момент - поклали ми йому тіло на стіл для розтину. Не встигли далеко відійти, як лікар вскрив брюшину. Супер концентрований сморід вдарив у носа! Воно все і так було жахливо у цьому сенсі, але тут я дійсно трохи не блювонув. Ледве стримався. Стояв ковтав хвилини 2.
Про сам розтин особливо нічого не скажу. Єдине, що вразило - не уявляв, що хребет такий товстий. З руку товщиною. А ще - у мертвої та живої людини все всередині сильно відрізняється. У мертвого все як у анатомічному атласі у підручнику. У живого зовсім не так. У живого всередині усе рожеве злегка різної інтенсивності кольору. Як хірурги розуміють де що - хз. То я через кілька років був присутній на операції з приводу раку підшлункової залози, звідти знаю, але то інша історія.
А тут - повернулися до санбату. Анатом нас похвалив та попросив, щоб нам посприяли. БО ЦЕЙ СМОРІД МАРИВСЯ НАМ ВЕСЬ ЧАС ВСЮДИ. а може й не марився - х/б точно просякло ним. То ж ми побігли до душу та стиратися. Все зробили, повдягали чистенькі санбатовські піжами, але все одно! Не весь час, але періодично та часто цей клятий сморід марився цілий тиждень!

Не шкодую. Цікавий досвід, хоча й огидний. Виключно через сморід. Думаю, у якомусь цивілізованому морзі з холодильником та формаліном взагалі негативу б не було.

Десь через 2 години після всього я спокійно повечеряв.


Тупий шантаж.

  • 04.02.21, 01:34
Ось такого листа отримав. 2-й подібний за тиждень. Тут багато хто його отримав також. Наведу адреси. Цей телепень навіть не здогадується, що видно, що це масова розсилка. Тобто гарантований фейк, бо такі речі робляться індивідуально, персонально комусь. А ще розцінки впали. У перший раз було 700 євро. Нижче: адреси, лист, моя відповідь. Свідомо писав на язьіке. Хто зна, може цей тупарь мову не розуміє взагалі. 
А, ще забув. У перший раз лист у відповідь не пройшов, тобто там більш обізнаний долболоб був. А цей усі мої добрі побажання отримав.

artistka@i.ua, yulusik@i.ua, ajrysh@i.ua, dimakuzja@i.ua, ashar@i.ua, hobotpetr@i.ua, yaa7@i.ua, man71@i.ua, agent76@i.ua, platon1@i.ua, lanach@i.ua, alex@i.ua, avto_mp2013@i.ua, weel@i.ua, kast@i.ua, kmv888@i.ua, sorbona100@i.ua, kr.oleg@i.ua, udn73@i.ua, jurij.georg@i.ua, ivankorney@i.ua, epilipko@i.ua, ksenia_rozhkova@i.ua, nerw@i.ua, b111160@i.ua, ldjulia@i.ua, elladas@i.ua, elitecar@i.ua, bessarabskij@i.ua, sakras@i.ua, rururua@i.ua, garri17@i.ua, kompi@i.ua, okosnake@i.ua, kyzme@i.ua, vitazaz@i.ua, lomo1@i.ua, kutnik@i.ua, i.mi@i.ua, dasha30@i.ua, yura.i@i.ua, alenkolom@i.ua, liudashka@i.ua, armeechka@i.ua, tytsik@i.ua, vitalii.samboruk@i.ua, fomka18@i.ua, spo2925@i.ua, a.a.sheva@i.ua, kalashnik10@i.ua, vovyk@i.ua, schastlivchik77@i.ua, denny81@i.ua, 240975@i.ua, lilija7@i.ua, shtyrmak@i.ua, rad4enko22@i.ua, kai5@i.ua, gala_car@i.ua, malinka007@i.ua, lisenko_v.v@i.ua, yu7777@i.ua, valya25@i.ua, fasad01@i.ua, lazir.l@i.ua, aleks2233@i.ua, boston101@i.ua, ut6qx@i.ua, sz23011981@i.ua, aychew@i.ua, alex-skripel@i.ua, rudne@i.ua, ivan74@i.ua, as1alex1@i.ua, vasilyk888@i.ua, koalaf@i.ua, uralant@i.ua, fartis@i.ua, ksaf@i.ua, pushan1@i.ua, tavia22@i.ua, 2847@i.ua, tatianapvnk@i.ua, 10-08@i.ua, malta@i.ua, anizol@i.ua, tinn@i.ua, bubalo@i.ua, byethost@i.ua, ruslan.kraft@i.ua, ganuchio@i.ua, vladimir.men@i.ua, alexs2008@i.ua, klimenko.alla@i.ua, tolick@i.ua, a.kalinovskaya@i.ua, petrin@i.ua, topaz99@i.ua, bezdin@i.ua, info372@i.ua

Привeт. Дело в том, что я хакер. Я пoдoбрaл пaрoль и получил доcтyп к твоим уcтрoйcтвaм и видeл то, чтo ты делaл. 
Я говорю про дрoчкy. Есть видео где видно твoе милоe личикo, показать? 
В общем так,
Скaжу честнo ты мне не интересен, тaких как ты многo, сeчeшь? Тaк, случaйнo получилoсь, я хотeл узнaть твoи пaрoли, и тут тaкoе. Да кстaти, смени пaроль.
Я хoчу помoчь, ок?
Зaкинь мне $150 и этoго никто никoгда не увидит. Обeщаю.
Адрec (биткoйн) кoшелька: 35LCVGwwFxfGvmWcDGRxpTYx4Fxj1R2UyM
Не смей меня кинуть или богoм клянyсь, я рaзoшлю это всем кому только мoжно. Думaй быстрее. Можeт даже нa ютуб зaлью, если ничeго нe получу.
 
Ах дa, в этo письмo вшит пиксель и ты егo читaeшь, я знaю. С этого мoмента у тебя eсть ровно 1 неделя!


Иди на хуй, тупой долбоеб. Ты просто вообще ну совсем не на того нарвался. Прикинь, даже если бы я дрочил, мне было бы абсолютно пох, увидит это кто-то или нет. Но в табло б я тебе прорезал. Потому как хоть мне пох, но это шантаж, как ни крути. А за шантаж надо отвечать. Бейсбодьную биту тебе в сраку и лучше повесься, пока тебя кто-то не нашел. А, да, это уже второе похожее письмо. То я на фейсбук выложил, это на ай.юа. Пусть народ посмеется над тупым уродом.

Лєна та її величність

  • 05.12.20, 04:56
Є в мене на ФБ один друг, що непогано  вміє користуватися програмами типу фотошопу та створює різні приколи. Правда цей зробив наче не він, але не важливо. Коротше, створив він ось таке:



Та закинув до групи "Верю Зеленскому"  є й такі, уявляєте? тут треба розуміти, з ким маємо справу. Якщо хтось ще й досі вірить у це інфантильне невігластво, то розумовий рівень зрозуміло який. Боже, що там почалося! Зелебобіки були у скаженому захваті! rofl rofl rofl В ЖОДНОГО на перших порах не промайнула думка, що про таку подію кричали б з кожного телевізора!


Почали щось підозрювати podmig
Але ж який був захват!



А коли нарешті зрозуміли - ооо! Їх гніву не було меж!


Хто хоче повеселитися - ось першоджерело 

https://www.facebook.com/groups/2576583299229218/permalink/2899080293646182/

тобто там зверху буде "правєдний гнів", а нижче фото з королевою та суцільний захват!
Боже, які вони ІДІОТИ!
Нещасна Україна...

Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
36
предыдущая
следующая