хочу сюди!
 

Инна

49 років, близнюки, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «срср»

Чорнобиль. Згадати ВСЕ!

26 квітня 2011 року виповниться 25 років з тих пір, коли в Україні відбулася масштабна техногенна катастрофа сучасності - аварія на Чорнобильській атомній електростанції.

У 1986 році вночі 26 квітня на 4-му енергоблоці станції в результаті серії теплових вибухів був зруйнований реактор.

Це трагічна подія в житті кожного Українця. Співтовариство «ВАРТА» просить долучитися до акції «Згадати ВСЕ» та додати до аватарки тематичну стрічку!

Радянська історія

Я не бачив цього відео раніше, тому гадаю, хтось також не бачив це фільм. Показані докази як комуністи нищили нації, цілі народи, разом з фашистами шматували Європу. 9 травня для мене не день перемоги, а ще один день пам'яті мільйонів загиблих та закатованих комуністами.

Фільм показаний на державних телеканалах Литві, Латвії, Естонії, України, Білорусі, Польщі, Словенії, США . Не показаний та більш того, заборонений у Росії.

http://video.yandex.ua/users/al-tkachenko2012/view/2?ncrnd=2371

233 ідіоти

Апологети злочинної держави

233 персонажі, чия діяльність небезпечна для власної країни та людства в цілому, але які продовжують офіційно рахуватися по відомству законотворчості та вищої представницької влади...

Сміятися чи плакати --- вирішуйте самі після прочитання цієї статті.

"Буржуазні націоналісти": як їх змальовувала радянська пропаганд

Aвтор чудової дитячої пригодницької трилогії "Старафортеця" Володимир Бєляєв також дуже плідно працював на"ідеологічному фронті" СРСР. Його перу належать десятки памфлетів і"документальних" повістей, спрямованих проти "українськихбуржуазних націоналістів", греко-католиків та інших ворогів радянської влади.Повний недомовок, штампів і перекручень (чого варта хоча б історія про вбивствоКоновальця військовою розвідкою Німеччини Абвером) пропагандистський доробок Бєляєва, тим не менше. залишався в СРСР чи не єдиним легальним джереломна загалом замовчувану тему націоналістичного руху.Книжки Бєляєва зазвичай ілюструвалися карикатурами Віктора Григор'єва -відомого художника, чий стиль одразу упізнає кожен, хто в часи Української РСР читав гумористичний журнал "Перець" або дитячі книжки. Автор "Історичної Правди" Микола Поліщук люб'язно надав редакції до сканування дві з виданих у 1950-60 рр. пропагандистських збірок Бєляєва. Ось як радянська влада зображувала "буржуазних націоналістів" для громадян СРСР.
20 фото   http://www.istpravda.com.ua/artefacts/4da1f2bc6fd38/?ref=nf

Бабин Яр судіть самі

Тут знайшли останній притулок сотні тисяч українців — жертви голодоморів і терору ЧК-НКВД, в далекому кінці Бабиного Яру на Сирці ЧеКа до війни ховала свої жертви. Поширена нині вигадка про Бабин Яр була створена комуністичною пропагандою для приховання одного з багатьох своїх злочинів. Тому так яро намагались засипати Бабин Яр за срср, призводячи до нових людських жертв, з якими ніколи не рахувались. Бабин Яр, Катинь, Хатинь, Демянів Лаз .... всюди проступають одні і тіж червоні криваві руки.

Болюче і до цього часу заполітизоване питання участі Буковинського куреня у масових розстрілах єврейського населення Києва у вересні–жовтні 1941 р. розглядається у статті у трьох контекстах: історії перших місяців окупації м. Києва і створення місцевої поліції; сучасної української історіографії тих подій; контрпропагандистської боротьби, яку вів Радянський Союз наприкінці 70-х – у першій половині 80-х років минулого сторіччя.

Треба зауважити, що поруч з істориками, які активно просовують зазначену тезу, існують дослідники, які просто уникають обговорення цієї проблеми. Виникає думка, що їх бентежить саме перебування куреня у Києві під час розстрілів, що майже «автоматично» робить його безпосередньо причетним до масових страт.

Буковинський курінь з’явився в Києві лише у першій половині листопада, має декілька важливих наслідків. По-перше, це цілком розбиває версію про його участь у масових розстрілах, у вересні–жовтні 1941 р., у Бабиному Яру. По-друге, це взагалі ставить хрест на тезі про провідну роль української поліції у тих розстрілах, оскільки за відсутності буковинців її просто було замало для проведення такої масштабної акції.

Вся «історіографія» участі Буковинського куреня у масових розстрілах євреїв у Бабиному Яру зводиться до книги О. Шлаєна (ґрунтовне дослідження по цій темі дивіться в посиланні на статтю). Але звідки він брав свою інформацію? Адже взагалі-то у його книзі використано чимало документів, які сьогодні вже відкриті і відомі дослідникам. А брав він ці матеріали з організованих совєтами гучних судових справ покликаних прив'язати звичайних посібників гітлерівців до УПА тим самим компрометуючи українців в еміграції, провокуючи ненависть між українськими емігрантами та євреями, та насичуючи неіснуючими злочинами УПА інформаційний простір для подальшого спотворення.

Головну роль у тих процесах відігравала т. зв. контрпропагандистська діяльність, завданням якої було не тільки дати відсіч «ідеологічному ворогу», а й під гаслами боротьби з ним консолідувати радянське суспільство.

Одним із головних її напрямів була боротьба з т. зв. «українським буржуазним націоналізмом», у т. ч. шляхом дискредитації націоналістичних організацій та їх членів. Принциповою відмінністю порівняно з попередніми роками було те, що заплановані заходи не зводилися лише до «ідеологічного герцю». Постанова орієнтувала на підготовку і проведення реальних судових процесів з винесенням відповідних вироків. Усе інше: книжки, фільми, газетні статті, виставки, сільські сходи, – мало стати лише необхідним антуражем114. Ось як формулювався її провідний, на наш погляд, пункт:

«Прокуратурі УРСР спільно з іншими правовими органами [наприкінці постанови зазначено: “Пропозиції узгоджено з КДБ УРСР”115 – В.Н.] поповнити матеріали на ватажків антирадянських українських емігрантських центрів з числа колишніх гітлерівських найманців і вивчити можливість постановки питання про їх видачу радянським властям як воєнних злочинців.

Завершити розслідування злочинної діяльності депортованого зі США до СРСР колишнього вахмана табору смерті Треблінка Ф. Федоренка, віддати його до суду і влаштувати відкритий процес із запрошенням кореспондентів. Держкіно і Держтелерадіо УРСР зняти за матеріалами процесу документальний фільм. Організувати публікації і передачі на зарубіжні країни з тим, щоб використати прецедент видачі Ф. Федоренка радянському правосуддю і його засудження для внесення замішання до націоналістичних кіл за кордоном, відволікання їх від антирадянської діяльності на свій захист»116

Цілком зрозуміло, що аналогічні заходи планувалися не тільки в Україні. Скидається на те, що справа не зводилася до окремих судів над колишніми військовими злочинцями. Планувався гучний процес над усім українським націоналістичним рухом взагалі.

Очевидними є певні невідповідності. Справа Г. Васюри (намагання привязати УПА до злочинів в Хатині) є центральною (відкритий суд у Мінську) білоруською акцією серед заходів, що проводяться у зв’язку з 40-річчям Нюрнберзького процесу. За даними слідства, Г. Васюра відігравав провідну роль у знищенні білоруського (!) села Хатині – одному з найвідоміших злочинів часів війни. У той же час висвітлювати хід процесу запрошено лише двох журналістів – євреїв (!) за походженням. І розповідати читачам вони повинні не про Хатинь, а про «інші, маловідомі акції карателів». А суддя у цій справі і багато років потому впевнено стверджував, що 118-й батальйон брав участь у розстрілах у Бабиному Яру.

То ж якою була справжня мета організаторів цього суду? З урахуванням всього, що ми вже знаємо, відповідь на це питання може бути одна – метою було звинувачення Буковинського куреня у розстрілах київських євреїв у Бабиному Яру.

срср не залишалися поза увагою «загрозливі» для режиму спроби українсько-єврейського порозуміння.

Так, наприклад, у лютому 1983 р. Політбюро погоджує «Заходи з посилення протидії підривній антирадянській діяльності зарубіжних сіоністських центрів і антирадянських елементів з числа просіоністські налаштованих осіб»125. Ними, зокрема, було передбачено:

«Підготувати англійську версію фільму «Без строку давності» про звірства оунівців у роки війни над цивільним населенням, у т. ч. над радянськими євреями, для показу за кордоном із метою протидії блокуванню сіоністських і українських буржуазно-націоналістичних центрів у капіталістичних країнах…

Видати окремою брошурою документальні матеріали, в яких викриваються злочини фашистів спільно з українськими буржуазними націоналістами над єврейським населенням у роки Великої Вітчизняної війни і спрямувати їх на адреси зарубіжних сіоністських організацій, єврейських інститутів, бібліотек, юридичних органів США, Ізраїлю, Канади та інших країн…

Видати для розповсюдження за кордоном книгу про дивізію “СС–Галичина”, створену фашистами в роки війни з числа українських буржуазних націоналістів, яка брала участь у каральних операціях, у т. ч. проти єврейського населення»126.

У цьому контексті стає зрозумілим, що ті, хто влаштовував процес Г. Васюри, мали на увазі три мети:

– по-перше, скомпрометувати як співучасника нацистських каральних акцій Буковинський курінь, а через нього ОУН і весь український національно-визвольний рух;

– по-друге, сприяти подальшому розбрату між євреями й українцями через звинувачення буковинців, а так – усіх національно-свідомих українців, у розстрілах у Бабиному Яру;


У червні того ж 1979 р. Політбюро ЦК КПУ ухвалює постанову «Про заходи з посилення протидії антирадянській пропаганді зарубіжних організацій українських буржуазних націоналістів і подальшого розвитку культурних зв’язків з українською еміграцією»129. Нею, зокрема, доручалося «Держкіно УРСР у 1980 р. створити українською, англійською, французькою, іспанською і німецькою мовами… документальні кінострічки про злочини українських буржуазних націоналістів (у т.ч. і проти євреїв), їх прислуговування гітлерівському фашизмові і роки другої світової війни»130. Можна вважати, що саме з урахуванням останньої постанови, у січні 1980 р. голова Держкіно Ю. Олененко повідомив ЦК, що «тему “Бабин Яр” було запропоновано для реалізації на студії “Укркінохроніка” в одній частині. Студією було проведено попередню роботу, визначено кандидатури авторів. Після того, за рішенням директивних органів, тему передано “Укртелефільму” з розширенням її до чотирьох частин»131. А в березні вже голова Держтелерадіо М. Охмакевич повідомив, що «теперішнім часом йде робота на студії “Укртелефільм” зі створення телефільму “За колючим дротом” (про трагедію Бабиного Яру)».

Таким чином, із самого початку в уявленні радянських контрпропагандистів Бабин Яр мав «працювати» на два фронти: проти «сіоністів» і проти «українських буржуазних націоналістів». І саме до цього не був готовий його автор – О. Шлаєн. Коли стало зрозуміло, що антисіоністська лінія у фільмі слабка, до О. Шлаєна був приставлений «співавтор-комісар» – відомий радянський публіцист В. Коротич.

Усього того у книзі О. Шлаєна нема, на відміну, наприклад, від цитованого вище твору Ю. Шульмейстера, знаного антисіоніста, книгу якого «Піски горять» ще 1979 р. було рекомендовано постановою ЦК до видання українською мовою, як таку, «у якій викривається злочинна діяльність міжнародного сіонізму»136. Тому не випадково, що, коли 1983 р. Політбюро ЦК КПУ розглядало питання про створення Антисіоністського комітету радянської громадськості України, О. Шлаєна не був запропоновано до його складу, на відміну від В. Коротича і того ж Ю. Шульмейстера137.

Без перевірки КДБ потрапити в архіви було неможливо. А на 1985 рік О. Шлаєн уже був тут, так би мовити, своєю людиною. І саме йому могли зробити пропозицію: «Ви додаєте матеріал про злочини Буковинського куреня в Україні і Білорусі, про зв’язки українських націоналістів із нацистськими спецслужбами – ми даємо дозвіл на друк Вашої книжки». І запропонувати відповідні документи, як фактологічну канву для майбутнього тексту. У тому ж, що в основі невеличкого розділу заключної глави книги О. Шлаєна, який присвячений Буковинському куреню і його командирові П. Войновському, лежать саме оперативні розробки КДБ, сумнівів у того, хто знайомий із цим жанром, виникнути не може. Тут і постійні контакти з абвером і гестапо, і численні псевдо, директиви, вербування. І – більше нічого конкретного. Тобто весь націоналістичний рух – це єдина спецоперація чи то абверу, чи то гестапо, чи то усіх їх разом.

Треба підкреслити, що, коли О. Шлаєн закінчив свою книжку 1981 р., у нього ще не було таких докладних «відомостей» про діяльність буковинців. Він побіжно згадує про «участь» куреня «у перших п’яти днях Бабиного Яру» і про те, що (всупереч тому, про що йдеться у останній главі) курінь «і потім 725 днів тягав на Бабин Яр усіх, хто був невгодний нацистському режимові»139. Ба більше, серед наведеного ним переліку київських батальйонів шуцманшафту взагалі немає 118-го (!)140, якому в останній главі «Бабиного Яру» приділено таку надзвичайну увагу. Так само, як, згадуючи Хатинь, він нічого не писав про участь колишніх буковинців у її знищенні141.

А оскільки був людиною глибоко радянською, то і не повинен був цей матеріал викликати у нього ніяких сумнівів. Так або інакше, останню главу «Бабиного Яру» було ним написано. Але не написано було останню главу у мінському процесі.

І головною проблемою в тому став, здається, сам суддя В. Глазков. В одному з інтерв’ю він підкреслив: «Особисто на мене під час розгляду “розстрільних справ” ніхто не тиснув, не намагалися втручатися в перебіг процесу. Можливо, тому, що багато хто знав мою вдачу. Я у таких речах компромісів не визнаю»145. Ми не впевнені, що В. Глазков був цілком щирим. Адже, щоб упевнитись у його безкомпромісності, хтось мав таки зробити спробу натиснути на нього. Не виключено, що це відбувалось і у зв’язку з обговорюваною справою. Але не вийшло. Вже 1991 р., коментуючи натяки в одній із газет, мовляв, розстріли у Хатині здійснювали саме українські націоналісти, В. Глазков категорично заявив: «Автор… переклав усю провину за хатинську трагедію на українських націоналістів-бандерівців. Але ж це не так! Я вважаю, що бандерівщині пробачення немає і бути не може. На ній, як то кажуть, нема куди тавро поставити. Але “вішати” Хатинь на бандерівців теж не можна. Це було б всупереч історичній правді. Хатинь спалили карателі 118-го поліцейського батальйону. Так, більшість поліцаїв походила з України, і сам підрозділ було сформовано у Києві. Але то були не націоналісти, а звичайні зрадники, якщо такий епітет взагалі можна застосувати до слова “зрада”»146.

Позиція В. Глазкова тим більш важлива, що, як бачимо, жодних симпатій до українських націоналістів він не відчуває. І можна припустити, що саме завдяки його принциповості зірвався заздалегідь спланований політичний процес. А так увесь галас швидко згорнули, жоден матеріал про мінський суд (злочини в Хатині) не з’явився на шпальтах газет.


Після вироку відповіді (добро на публікацію викриваючого Бандерівців матеріалу по Хатині та Бабиному Яру) з ЦК редакція газети чекала до вечора, потім ще добу і ще. 31 грудня нам піднесли новорічний подарунок: «Вважайте, що жодного завдання ви не отримували, публікацій про процес не буде»147.

«Руки до того, щоби матеріали про Хатинь не друкувалися, – стверджував В. Глазков, – доклали перші особи двох республік – Білорусі та України – Слюньков і Щербицький»148. Він вважав, що особисте втручання В. Щербицького було обумовлено тим, що 118-й батальйон було сформовано в Україні і сам Г. Васюра був українцем149. Але ми не можемо погодитися з такою версією. Адже про результати слідства було відомо заздалегідь, тож суд одразу можна було провести у закритому режимі. І річ не в тім, що на лаві підсудних опинилися українці, а в тому, що то були «не ті» українці. Замість «українських буржуазних націоналістів», агентів гестапо і ЦРУ, катами виявилися звичайні «радянські люди», через що уся акція не просто втрачала сенс, а могла призвести до наслідків, прямо протилежних тим, які мали на увазі організатори. З тих же міркувань суворо приховувались матеріали про російські частини Ваффен СС, тобто про боротьбу народів срср з окупаційним совєтським режимом.

В.Р. Нахманович http://www.kby.kiev.ua/komitet/ru/history/art00044.html

У травні 1943 року німці віднайшли могили 10 000 українських жертв ЧеКа/НКВД у Вінниці. НКДВ злякався, що німці розкопають братські могили українських жертв ЧеКа/НКВД з 30-х років у Бабиному Ярі.

Від кінця 1930-х років німці літали над європейською частиною СРСР у розвідувальних «літаках-олівцях». На першому повітряному знімку, зробленому німцями напередодні війни у травні 1939 року, видно: лише в одній частині Бабиного Яру, десь за кілометр від місця колишнього царського іподрому, терен одного з ярчаків повністю наповнено землею. Згодом з археологічних розкопок стане зрозуміло: там поховано багато десятків тисяч українських жертв ЧеКа, яких після 1933 року почали ховати за Дніпром, у Биківні. У лужному ґрунті околиць Києва кістяки зберігаються століттями. Гадаю, вони діждуться розкопок.

http://sd.org.ua/news.php?id=11454

Ми шануємо героїв!

14 жовтня 1942-го на День Святої Покрови - покровительниці українських воїнів була створена Українська Повстанська Армія - збройні формування українців, що протягом десятиліть вели нерівну боротьбу із окупантами України - з поляками, фашистами та комуністами.На честь 68-ї річниці створення УПА - українські Інтернет-спільноти світу проводять флеш-моб "Пам'ятаємо героїв". Суть флешмобу - ставимо аватарки: Слава Україні!

The Enemy

Десь ЦЕ ВЖЕ БУЛО... Або ДЕСЬ ЦЕ ЩЕ БУДЕ...

Снайпер, убивший 700 Советов за 100 дней

Перед выстрелом он обычно сидел в засаде, в сугробе снега, а белый камуфляж надежно скрывал его — худенького парня, Симо Хяюхя – от глаз неприятеля, т.е. советских солдат. Когда они продвигались вглубь Финляндии, он в нужный момент открывал убийственный огонь…

                                

В течении 1939–1940-х, во времена Финской Кампании, когда температура окружающей среды падала ниже 40°C, финский снайпер без посторонней помощи, почти играючи, убил более 700 советских солдат менее чем за 100 дней. Первых своих 500 он убил из стандартной армейской винтовки, которая вообще не имела никакого оптического прицела. Так почему же он честно заработал свое почетное прозвище “Белая Смерть” от самих русских? Давайте поближе познакомимся с тем настоящим солдатом, по сравнению с которым, Рэмбо является просто тупоголовым солдафоном…

Этот снайпер, у которого все еще остается самое большое число доказанных побед, был родом из маленького деревенского захолустья. Он родился неподалеку от современной Финско-Российской границы; впоследствии Хяюхя стал и фермером, и охотником. Но его мирная жизнь внезапно нарушилась нашествием Красных, которые затеяли эту войну всего лишь спустя три месяца после начала Второй Мировой Войны, которая, как известно, началась вторжением немцев в Польшу. Зов крови неумолимо требовал лишь одно: взять винтовку в руки и пойти воевать против Советов… Слово маленький подходило к нему со всех сторон; рост  Хяюхя составлял всего 1,6 метров; это не могло не отразиться в выборе винтовки: M/28 или M28/30 советская винтовка Мосин-Наган, как раз подходила для его тощей комплекции. Он отказался от оптики в пользу штатного армейского прицела только из-за следующих причин: если не будет оптического прицела, то он будет целиться в врага ниже и поэтому, он сам будет представлять куда меньшую мишень для врага; он не признавал оптику также потому, что она вполне могла раскрыть его диспозицию из-за бликов на солнце; стекла также могут запотеть или разбиться в тех суровых условиях той беспощадной войны. Hyh был профессионалом.

Конечно, с железным прицелом ему было труднее как следует прицелиться, но 505 подтвержденных попаданий говорят сами за себя. Других 200 он “снял”, используя финский пистолет-пулемет. Это уже по-настоящему говорит о его феноменальном глазомере. Обычной тактикой этого великого стрелка было закапывание в сугроб по самую макушку; именно такой способ наиболее надежно скрывал его позицию от русских. Перед операцией, он обычно слегка утаптывал снег, чтобы после выстрела он (снег) не разлетался в стороны. Когда приходилось подолгу сидеть в засаде в сугробе, он подолгу жевал снег, дабы его горячее дыхание не выдало позицию. По настоящий момент, многие коммандос мира используют этот надежный и эффективный прием….

Но, несмотря на такие меры по маскировке, мрачная репутация Симо Хяюхя бежала впереди него. Советское командование было вынуждено пойти на беспрецедентные меры: целые команды снайперов были развернуты в тех районах Карелии, где ожидалось деятельность Белой Смерти, а советская артиллерия неустанно обрабатывала огромные лесные массивы в отчаянной надежде хоть ненароком зацепить его…. Вся боевая мощь Красной Армии была нацелена всего на одного человека! Но снежные холодные поля и леса Финляндии надежно скрывали своего защитника: ведь именно здесь он охотился на зверей до войны, а не те русские снайперы…

Но рано или поздно, удача отворачивается даже от таких. 6 марта 1940 года какому-то русскому солдату несказанно повезло: он подстрелил его. Разрывная пуля прошла через челюсть Симо Хяюхя , а вышла через его левую щеку. А когда солдаты схватили его и привезли на русскую базу, то его физическое описание в документах было предельно лаконичным, “пол-лица отсутствует.” Хяюхя – следует сказать, что он был тихим и приветливым человеком – все-таки смог выжить придя в себя после долгой комы 13-го марта, в день, когда был объявлен мир….

Героическое сопротивление Симо Хяюхя и его финских товарищей против Советов закончились с счетом 100:1 и, на сегодняшний день, они считаются в Финляндии настоящими “The Miracle of Kollaa”. А когда война закончилась, то Хяюхя представили к званию Лейтенанта. До этого он был Капралом. Пришлось снова приспосабливаться к мирной жизни. Впоследствии, он стал знаменит как удачливый охотник на лосей и прожил счастливую жизнь до 96 лет. А когда его спрашивали о военной службе, то он неизменно отвечал, “Я должен был делать то, что должен и я делал свою работу так, как мог.” Но когда его спрашивали в чем была причина той успешной охоты на русских, то его ответ был кратким, “Практика … и хорошая погода.”

Карл Фабрициус

Два місяці всенароднонеобраного преЗека

25 лютого
Янукович набув повноважень президента України
СБУ скасувала заборону на в'їзд в Україну Затуліну
З сайту президента зник розділ про Голодомор
НБУ випустив срібну монету, присвячену інавгурації
2 березня
Литвин оголосив про ліквідацію коаліції БЮТ-НУНС-БЛ. Визначену Регламентом процедуру порушено 
3 березня
Верховна Рада відправила у відставку уряд Тимошенко
5 березня
Янукович та Медведєв домовились про спільні військові паради 9 травня. Янукович: "Всі дороги ведуть у Москву"
9 березня
Янукович зменшив Шевченківську премію зі 170 до 130 тисяч грн
Рада змінила Регламент, дозволивши формувати коаліцію "тушками"
10 березня
Генпрокуратура закрила кримінальну справу проти Цушка
11 березня
Оголошена коаліція "тушок"Рада затвердила уряд Азарова. В уряді - жодної жінки. 29 членів Кабміну - рекорд Європи
15 березня
Розпочалися студентські бунти проти міністра Табачника
17 березня
Уряд перебрав на себе управління НТКУ і призначив її нове керівництво - Бенкендорф, Арфуш
19 березня
Азаров: "Реформи - не жіноча справа"На посади начальників обласних УВС повертаються одіозні Сало, Варцаба, Русин
20 березня
Оргкомітет на чолі з Герман відправляє на "Євробачення" співачку Альошу. Україну штрафують за порушення процедури. Альошу викривають у плагіаті
24 березня 
Печерський райсуд закрив усі кримінальні справи проти Бакая
25 березня
Уряд доручив КМДА вжити заходів для "недопущення акцій протесту біля приміщень адміністрації президента та Кабінету міністрів"У Запоріжжі заявили, що до 9 травня поставлять пам'ятник Сталіну
26 березня
Демонтаж зовнішнього тестування: 200-бальний атестат, скасовано обов'язкові тести українською
27 березня
Янукович нагородив Фіделя та Рауля Кастро орденами
Семиноженко запропонував союз Росії, України та Білорусі
30 березня
Табачник скасував державний іспит з української для бакалаврів
31 березня
У Києві вкрали документи про приватизацію за останні 4 роки
1 квітня
Генпрокуратура зупинила розслідування справи про отруєння Ющенка. 
2 квітня
Донецький окружний адмінсуд скасував указ про присвоєння звання Героя України Бандері
3 квітня
Янукович ліквідував Нацкомісію зі свободи слова, Нацкомісію з верховенства права
6 квітня
Янукович надіслав подяку за підтримку на виборах Президента громадянину Нігерії, пастору Сандею Аделаджі
Перший канал припинив переклад "синхронів" на українську
Тимошенко викликали до Генпрокуратури
7 квітня
Мін'юст представив законопроект "Про столицю", який скасовує прямі вибори мера Києва. Раніше Верховна Рада скасувала місцеві вибори 30 травня
8 квітня
Конституційний Суд узаконив коаліцію "тушок"
Мінпаливенерго оголосило про збільшення закупівлі газу в Росії
Міносвіти України та Росії домовилися про спільний "Урок пам'яті" до Дня Перемоги. Рекомендовано зосередитися "на героїчних сторінках спільної історії країн СНД"
9 квітня
Сутичка в "Українському домі". Міліція та люди в цивільному затримують журналістів та активістів "Свободи" 
Боделан повернувся до Одеси. З 2005 року він переховувався від розшуку в Росії.  
10 квітня
Зустріч Азарова та Путіна. Путін: "Україна зробила цікаві пропозиції" 
12 квітня
Візит Януковича у США. Україна погодилася віддати всі запаси високозбагаченого урану Росії та США
13 квітня
Верховна Рада затвердила нових керівників комітетів. Вимога Регламенту про передачу "контрольних" комітетів опозиції проігнорована
16 квітня
"Репортери без кордонів" заявили про погіршення ситуації зі свободою слова в Україні
17 квітня
Уряд підготував рішення про передачу поставок газу облгазам Фірташа
19 квітня
Азаров і La Scala. Охорона прем'єра заблокувала вхід у партер палацу "Україна" глядачам, що запізнилися
20 квітня
Керівник слідчої групи у справі про отруєння Ющенка Климович подала у відставку
21 квітня
Кортеж Януковича по дорозі в Бориспіль потрапив у ДТП. Загинула людина
Янукович та Медведєв підписали угоду про продовження на 25 років терміну перебування Чорноморського флоту в Україні
Домовленість про українсько-російське СП в авіаційній галузі: 51% належатиме Росії, АНТК Антонова передається до статутного фонду
Підписана угода про будівництво мосту Керч-Кубань
22 квітня
Конституційний Суд відмовився перевіряти законність розташування баз Чорноморського флоту в Криму
Прес-конференція Януковича. Представників регіональних мас-медіа за дорученням АП відбирали облдержадміністрації. Журналістам київських медіа ставити запитання не дозволили
Табачник: в середні школи потрібно повернути курс російської літератури
23 квітня
Азаров: "Ми готові продати газову трубу"
26 квітня
У ВР зареєстровано законопроект про скасування 50%-ої квоти на український продукт у теле- та радіоефірі
27 квітня
Верховна Рада ратифікувала угоду про ЧФ. Жорстока бійка в сесійній залі. Засідання пройшло без кворуму у 226 голосів
Під Верховною Радою масові демонстрації на знак протесту проти ратифікації чорноморських угод. Сутички між міліцією та демонстрантами
Верховна Рада затвердила бюджет-2010 - без обговорення і без дотримання процедури розгляду
Верховна Рада змінила регламент: опозицій може бути декілька
Янукович у Страсбурзі: "Визнавати Голодомор геноцидом - неправильно"
Гаванський міст у Києві переобладнали для проїзду кортежу Януковича
28 квітня
Луценко: нардеп Пінчук (ПР) та його двоє помічників жорстоко побили сусіда
Генпрокуратура порушила кримінальні справи проти посадових осіб Кабміну Тимошенко
Северинсен (екс-доповідач ПАРЄ у питаннях України): "В Україні йде зосередження влади в руках однієї особи. Відбувається систематичне порушення Конституції"
Грищенко: до візиту президента Медведєва Україна готує більше 10 угод
29 квітня
У Луганську з‘явилися біл-борди з портретом Сталіна
Відкритий лист "Репортерів без кордонів" до Януковича: заяви президента не відповідають реальній ситуації зі свободою слова в Україні
Семиноженко: "Обов‘язковий дубляж фільмів українською не приніс користі"
Уряд запропонував змінити назву ракетного крейсера "Україна"
30 квітня
Азаров та Путін домовилися про спільну модернізацію української ГТС
Путін запропонував об‘єднати "Газпром" та "Нафогаз України". Азаров готовий "вивчити" пропозиції
Росія та Україна обговорюють питання об‘єднання "Атоменергомашу" (Росія) та "Турбоатома" (Україна)
Заява Євросоюзу: ЄС стурбований ситуацією, яка складається в Україні зі свободою слова
Президент доручив розробити і внести до ВР пакет змін до КонституціїДалі буде?!. 
Андрій Шевченко, "Українська правда"

Back in... Як вам перспективка?


23 декабря 2009 в 9:59
Госсекретарь Союзного Государства России и Беларуси Павел Бородин заявил, что к 2017 году СССР будет восстановлен. Восстановленное государство рабочих, крестьян и примкнувшей к ним интеллигенции будет больше, лучше и сильнее своего марксистского прототипа.

[ Читати далі... ]

29%, 14 голосів

35%, 17 голосів

2%, 1 голос

35%, 17 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Сторінки:
1
5
6
7
8
9
10
11
12
попередня
наступна