хочу сюда!
 

Тетяна

45 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-53 лет

Заметки с меткой «німеччина»

Загадкова загибель птахів в Німеччині

Загадкова загибель птахів в Німеччині

Тисячі лазоревок були знайдені хворими або мертвими в Німеччині, що викликало розслідування з боку природоохоронних груп і вчених.

За останні два тижні німецької природоохоронної групою NABU було зареєстровано понад 11 000 випадків смерті і захворювання птахів, в основному лазоревок. Більшість з них відбулися на заході Німеччини.

Лазоревка зустрічається по всій Європі. Вони харчуються комахами, гусеницями, насінням та горіхами.

Згідно NABU, симптоми хворих птахів включають проблеми з диханням, відмова від прийому їжі і спроби втекти при наближенні людей. Група радить людям припинити годувати або робити поїлки для птахів, щоб знизити ризик передачі захворювання між птахами.

Перші результати лабораторних досліджень мертвих птахів виявили бактеріальну інфекцію (Suttonella ornithocola), яка була відома з 1990-х років і яка вражає птахів аналогічним чином.

Виявлена інфекція викликає пневмонію у птахів. Вони стають млявими з розпушеним оперенням і утрудненим диханням.

Представникам громадськості було рекомендовано повідомляти про будь-яких хворих або мертвих птахів через Garden Wildlife Health.

3,55...5,21 євроцентів за 1 кВт*год -

- саме за такими цінами у найближчому майбутньому будуть продавати сонячну електроенергію, згенеровану на території... Німеччини, її безпосередні виробники...
До рівня цін на арабському Сході (2-3 центи / кВт*год) вже зовсім недалечко.

Вступ до ЄС. Куди вступати?

На мою думку, Польща - досить непогана країна, де можна поставити мету оселитися. Це так, в загальних рисах.
Але, було б непогано подумати, куди можна спробувати поїхати "порубати капусту".
Досить цікава країна - Німеччина. Знання мови та бюрократичні моменти ведення бізнес-діяльності мають суттєві складнощі. А той фактор, що там живуть досить таки в достатку, не дає спокою.

Німеччина теж різна. Найбільш густонаселена частина - Північний Рейн Вестфалія. На площі в 34109 квадратних кілометрів -  майже 18 мільйонів населення. Тут розташовані міста: Дюсельдорф, Кьольн, Боттроп, Гельзенкірхен, Херне, Реклінгаузен, Дортмунд, Хаген, Хамм, Бохум, Ессен, Оберхаузен, Мюльхайм, Дуйсбург, Мьорс, Мюнстер, Мінден, Райне, Падерборн, Ліпштадт, Білефельд, Зауерланд, Зігерланд, Бергіш-Ланд, Бонн, Лєверкузен, Бергіш-Гладбах, Вулперталь, Ремшайд, Золінген, Ахен, Менхенгладбах, Крефельд...

Цікаво. Добре, коли є якийсь стимул, і ніколи нудьгувати :)

(інформація з Вікіпедії)


(С)

Мовчання буває злочинним!

Мовчання буває злочинним: чому історик Грицак має піти з українсько-німецької комісії
ЧЕТВЕР, 24 ЖОВТНЯ 2019, 15:20 — АНДРІЙ МЕЛЬНИК, ПОСОЛ УКРАЇНИ У НІМЕЧЧИНІ
ФОТО УНІАН

21 жовтня у петиційному комітеті Бундестагу відбулися публічні слухання про визнання Німеччиною Голодомору геноцидом українського народу.

А після цього засідання з’явилася жорстка заява посла України у Німеччині Андрія Мельника, який звинуватив українських істориків у бездіяльності, а фактично – у опорі такому визнанню.

"Європейська правда" публікує колонку посла, в якій той обґрунтовує свої звинувачення.

* * * * *

Майже п'ять років тому, у лютому 2015-го, за ініціативою голови Асоціації істориків Німеччини, професора Мюнхенського університету Мартина Шульце Весселя була створена Німецько-українська комісія істориків (DUHK), до якої увійшли по сім науковців з кожної сторони.

З українського боку її очолив професор Ярослав Грицак.

Ще тоді одним із головних напрямів роботи комісія визначила вивчення "історії України у радянський період і теми Голодомору". Завдання, поза сумнівом, важливе, і тим більше актуальне зараз, коли Бундестаг нарешті почав розгляд питання про визнання Голодомору геноцидом українського народу.

Як відомо, петицію із закликом про таке визнання підписало понад 50 тисяч громадян.

Однак ця комісія, яка мала би робити все для цього історичного рішення, вирішила просто ігнорувати цю тему.

Але достатньо було мені висловити у публічному просторі кілька критичних думок щодо діяльності (хоча, якщо бути більш точним, то радше бездіяльності) Німецько-української комісії істориків, як з’явилася гнівна реакція її співголів – шановних професорів Мартина Шульце Весселя та Ярослава Грицака.

Аж не віриться, що принаймні так мені вдалося вивести з летаргійного сну пана Грицака, який протягом останніх чотирьох із половиною років у згаданій (надзвичайно відповідальній, а не лише почесній!) якості зайняв вельми комфортну для себе позицію стороннього спостерігача стосовно резонансних історичних тем, які жваво обговорюються у німецькому політикумі та суспільстві.

І йдеться не лише про визнання Бундестагом Голодомору як геноциду українського народу.

Про інші деталі – дещо пізніше. Наразі ж хотів би повернутися до витоків, а саме до лютого 2015 року, коли вдалося реалізувати чудову ініціативу голови Німецької асоціації істориків, професора Шульце Весселя (за що йому – особлива повага) і створити Німецько-українську комісію істориків.

Адже дефіцит базових знань про Україну в Німеччині – особливо з початком російської агресії – просто зашкалює.

Цю ідею з ентузіазмом сприйняли у Києві.

Саме тоді міністри закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмаєр і Павло Клімкін погодилися взяти комісію під спільний патронат. Саме тоді я особисто оббивав пороги МЗС Німеччини, причому на найвищих щаблях, щоб домогтися фінансування цього унікального інституту.

Пригадую, як не було меж моїй радості, коли спільними зусиллями нам таки вдалося забезпечити необхідну підтримку DUHK.

Тоді мріялося, що об’єктивне слово істориків потужно зазвучить не лише на закритих наукових колоквіумах, але насамперед у публічному просторі та в мас-медіа. Передовсім у самій Німеччині.

Тоді я і в страшному сні не міг уявити, наскільки ілюзорними є ці очікування.

Більше того, комісія, монополізувавши цю нішу, свідомо чи несвідомо, повністю самоусунулася із суспільного дискурсу, зайняла (даруйте, панове професори, за чесність) страусину позицію.

Поясню, що маю на увазі.

У своєму відкритому листі її співголови рапортують про "великі досягнення", які безумовно заслуговують уваги, зокрема, проведення п'яти щорічних конференцій, виділення щороку п'яти стипендій для юних вчених, а також плани зробити інформаційний портал.

Це все важливо (якщо закрити очі на те, що ледь не єдиною темою згаданих симпозіумів чомусь стала проблематика Другої світової війни та українського колабораціонізму з нацистами). Втім, є одне "але": все це відбувалося і відбувається у власному академічному мікрокосмосі, у комфортному науковому вакуумі, такій собі теплій ванні.

Натомість справжні фундаментальні виклики, які турбують громадськість обох країн, відверто ігнорувалися комісією.

Найбільш разючий випадок – це навіть не визнання Голодомору, а ініційовані нашими друзями у Німеччині – фракцією Партії зелених – публічні дебати у Бундестагу про "історичну відповідальність Німеччини перед Україною". Вони, нагадаю, відбулися ще 19 травня 2017 року на пленарному засіданні німецького парламенту.

Це була справді безпрецедентна подія.

Йшлося про те, що з огляду на непрості сторінки спільної історії, насамперед війну на винищення українців з боку Третього рейху, Берлін мав би визнати відповідальність за підтримку України у майбутньому, особливо на тлі триваючої російської агресії. На жаль, депутатам тоді так і не вдалося ухвалити рішення, а саме питання після бурхливих дебатів формально передали до комітету в закордонних справах.

Хоча якраз ці дебати могли б і мали б стати унікальним шансом для нашої історичної комісії сказати своє вагоме авторитетне слово, вона вирішила не помітити цю – сорі за тавтологію – історичну подію.

Жодного інтересу, жодних публічних звернень, жодних коментарів, жодної реакції, жодних публікацій у німецьких ЗМІ. Нічого! Як на мене, така позиція не має нічого спільного зі справжньою науковою відповідальністю.

На жаль, подібний сценарій повторюється і сьогодні, коли завдяки титанічним зусиллям українських активістів у Німеччині та людям доброї волі з усього світу вдалося зібрати підписи під петицією до Бундестагу про визнання Голодомору геноцидом.

Як вже згадано вище, 21 жовтня відбулося засідання петиційного комітету у Бундестазі. Як раніше, так і під час цієї події у німецькому парламенті неодноразово лунали прямі заклики до комісії надати свою об’єктивну оцінку одного з найбільших злочинів ХХ сторіччя. Але сама комісія чомусь не вважає, що ці заклики її мають зачіпати.

А тепер – найцікавіше.

Як з’ясувалося, вони мовчать свідомо і планують мовчати й далі!

На мій запит вони офіційним листом повідомили, що після обговорення, цитую, "більшість членів комісії схилилися до думки про те, щоб не висловлювати свою позицію" (!).

У листі вони навели також обґрунтування цього дивного рішення.

Одна з двох причин звучить так: "оскільки Голодомор є швидше питанням українсько-російських, ніж українсько-німецьких відносин". Коли я це прочитав, то ледь не впав зі стільця від шоку!

Із таким підходом ми категорично не можемо миритися.

Саме тому комісію з українського боку необхідно перезавантажити! Ця необхідність вже давно перезріла.

Зрештою, дещо дивною виглядає ситуація, коли жоден (!!!) із поважних українських членів DUHK не тільки не володіє німецькою мовою, але й глибоко не займається дослідженнями саме українсько-німецьких взаємин.

Пан Грицак мав би і сам зробити для себе висновок і передати естафету тим науковцям, хто більше не буде мовчати.

Закликаю потужну вітчизняну спільноту науковців-істориків долучитися до оновлення Німецько-української комісії.

P.S.: Вище я навмисне не згадав про другу причину, через яку комісія вирішила не брати участі у дискусіях. Вона звучить так: "бо більшість членів комісії вважає Голодомор радше "злочином проти людяності", ніж "геноцидом" згідно з дефініцією ООН".

У комісії порівну німецьких та українських істориків, а отже, "більшість" означає, що принаймні частина її українських членів також дотримується такої "цікавої" думки щодо Голодомору. Принаймні, так стверджує її німецький співкерівник. Натомість Ярослав Грицак мій лист від 19 вересня проігнорував, не надавши жодної відповіді.

посол України у Федеративній Республіці Німеччина

Лідерка ХДС запустила інформаційну кампанію проти АдН


Нещодавно оголошене рішення Ангели Меркель залишити до кінця року посаду голови Християнсько-демократичного союзу и не балотуватися на посаду канцлера у 2021 році здивувало багато кого як у Німеччині, так і за її межами и фактично започаткувало передвиборчу кампанію за три роки до її офіційного старту. Провідні партії країни вже почали підготовку до прийдешніх виборів. У тому числі й правлячий ХДС, де наступницею Меркель стала Аннеґрет Крамп-Карренбауер, ім'я якої через труднощі у вимові в ЗМІ найчастіше скорочують до абревіатури АКК. Нинішній рік, можливо, був найважчим у політичній кар'єрі Меркель і її партії. Ціле півріччя, що є рекордом, канцлер займалася формуванням уряду, але навіть після цього кабінет декілька разів був на межі розколу. Проте, незважаючи на всі невдачі, ХДС має найбільші шанси на успіх на наступних виборах. Поготів новий лідер партії і її команда серйозно взялися за підготовку до кампанії 2021 року. За допомогою спеціалістів з піару був розроблений план масштабної інформаційної кампанії, спрямованої на покращення іміджу партії і просування кандидатури АКК.

Свою піар-кампанію АКК засновує головним чином на боротьбі з партією "Альтернатива для Німеччини", яка набирає популярність в країні. План щодо реалізації кампанії чітко структурований та розбитий на етапи. Серед поставлених проміжних цілей - перемога на регіональних виборах 2019 року, популяризація нової міграційної політики партії, дискредитація и загальне зниження рейтингу АдН, що у результаті дозволить повернути електорат, загублений ХДС унаслідок міграційної кризи, і сформувати образ лідера ХДС як "єдиного кандидата на посаду федерального канцлера Німеччини, здібного вивести країну з соціально-політичної кризи". Для виконання поставлених завдань проводитиметься низка заходів: аналітична підготовка, робота із ЗМІ і соцмережами, досягнення угод з опонентами, поширювання гарного політичного іміджу АКК, організація теледебатів, соцопитувань тощо.

Підготовка інформаційної кампанії і залучення до її розробки команди професійних майстрів піару говорить про серйозність наміру нового лідера ХДС. Однак, таке палке прагнення знищити АдН може зіграти з пані Крамп-Карренбауер злий жарт. За останні декілька років німецька громада, втомлена від нескінченного потоку мігрантів та бездіяльності влади, стала більш лояльна до правопопулістських партій, ніж раніше. Головним підтвердженням цього є успіх АдН, яка вже змогла потрапити в німецький парламент і заручитися підтримкою багатьох німців. Таким чином, не виключено, що "війна", оголошена ХДС проти правих сил, і небажання йти з ними на компроміс лише відштовхнуть потенційних виборців від партії і не дозволять АКК стати наступним канцлером ФРН.

Польща зажадає виплат від Німеччини через ООН

Нещодавно глава польської комісії з репарацій Аркадіуш Мулярчик оцінив наслідки дій Німеччини в Польщі під час Другої світової війни в 850 мільярдів доларів. При цьому він підкреслив, що ця сума заснована на відомостях звіту, зробленого більше 70 років тому. Сьогодні, на думку Мулярчика, необхідно застосовувати нові методи розрахунку. Раніше подібний курс підтримувала попередній прем'єр-міністр Польщі Беата Шидло, а глава правлячої партії "Право і справедливість" Ярослав Качинський не раз заявляв, що Німеччина не має юридичних підстав для відмови у виплаті. Берлін, в свою чергу, заявляє про повну виплату репарацій всім сторонам, які постраждали від дій нацистської Німеччини, і заперечує наявність будь-яких боргів по відношенню до Польщі. У спробі стягнути з Німеччини матеріальну компенсацію Варшава підготувала проект резолюції про історичну відповідальність Німеччини за злочини нацизму проти Польщі.



Рада Безпеки, приймаючи до уваги письмову заяву від уряду Республіки Польща щодо міжнародної оцінки збитків, завданих Німеччиною Польщі за роки окупації (1939 - 1944 рр.), а також необхідності уточнення розміру матеріальної компенсації і неправомірності відмови від виплат військових репарацій,

1. пропонує Німеччині беззастережно підтвердити свою повну відповідальність за злочини нацизму,

2. пропонує Польщі надати повний розрахунок завданих збитків в роки окупації з урахуванням інфляції,

3. постановляє далі створити фонд для виплати компенсацій за претензіями та заснувати комісію з управління цим фондом,

4. пропонує Польщі внести пропозиції щодо складу та чисельності Компенсаційний комісії...

Справедливості заради треба сказати, що "зруйновані міста і села, економіка і промисловість", а також "втрачений демографічний потенціал", заявлені паном Мулярчиком, - дуже суха, неемоційна і м'яка констатація пережитого Польщею жаху. Такий болісний кричущий досвід не можна виміряти жодними матеріальними засобами. Якщо Варшава вважає, що їй присудили недостатню компенсацію, то вона має повне право продовжити з'ясовувати відносини з Німеччиною. Але в двосторонньому форматі, оскільки на глобальному рівні факт її згоди з розміром отриманих репарацій був зафіксований за допомогою відповідної угоди ще в далекому 1954 році. Виносити ж свої особисті домисли на глобальне обговорення, щонайменше, некоректно.

Якщо ця резолюція буде хоча б розглянута Радою Безпеки, то відразу виникне натовп бажаючих переглянути невигідні для них підсумки "справ давно минулих років". І незабаром резолюції Радбезу і Генасамблеї ООН про історичну відповідальність перетворяться в звичний інструмент для вимагання та шантажу, який замінятиме собою загальноприйняте міжнародне законодавство і переписуватиме історію за зразком, зручним для заявників. Тоді такі любителі багаторазово нагріти руки на одних і тих же подіях, як Польща, отримають індульгенцію на поповнення державного бюджету за рахунок старих образ. Спочатку претензії до Німеччини, потім ще раз пригадають Ризький мир Росії, Віленський край Литві і безліч образ Україні від Волині до Коліївщини. Не виключено, що наступною резолюцією буде вимога перегляду поділів Речі Посполитої і повернення всіх територій, що належали Польщі до Віденської конвенції 1772 року, і втілення "Ягеллоньскої ідеї".

По суті, Варшава своїми діями створює небезпечний прецедент підміни міжнародного права приватною думкою окремо взятої держави. Ухвалення польської резолюції в Раді Безпеки буде означати упередженість Організації, що допускає нав'язування рішень з боку окремих членів. ООН, чия діяльність і ефективність давно піддається конструктивній критиці, остаточно дискредитує себе. Розпочнеться глобальна криза і політичний хаос, який в умовах напруженості на міжнародній арені загрожує вилитися в катастрофічну серію конфліктів по всій земній кулі.

Президент України прийняв делегацію державних секретарів ФРН

Президент України прийняв делегацію державних секретарів ФРН

18 жовтня 2018 року - 20:19

Президент України прийняв делегацію державних секретарів ФРН

Президент України Петро Порошенко провів зустріч із делегацією державних секретарів федеральних міністерств Німеччини.

Учасниками заходу було відзначено суттєвий прогрес України на шляху реформ та зростання привабливості України для німецьких компаній.

Сторони відзначили важливість майбутнього візиту Канцлера Ангели Меркель до України з точки зору зміцнення двостороннього партнерства.

Петро Порошенко висловив вдячність німецькій стороні за допомогу, яка надається нашій державі для реалізації реформ, а також за роль Німеччини та особисто Канцлера Меркель в питанні відновлення територіальної цілісності України.

Було наголошено на важливості продовження санкційної політики ЄС щодо Росії як країни-агресора.

Глава держави наголосив на активізації військової присутності Росії в Азовському морі, що є прямим продовженням окупації та подальшої мілітаризації Кримського півострова. 

Представники німецької делегації  висловили співчуття з приводу трагедії в Керчі.

Особливу увагу було приділено питанню звільнення українських політв’язнів. 

Було порушено також питання реалізації Росією проекту «Північний потік-2» та ризики, які він створює для безпеки в Європі.

Німеччина передала ДСНС спецобладнання на 200 тис. євро

13.10.18 17:26
 Німеччина передала ДСНС спецобладнання на 200 тис. євро для ліквідації пожежі на складах під Ічнею. ФОТО
Для ліквідації пожежі на складі боєприпасів на Чернігівщині Німеччина передала українським рятувальникам спеціальне обладнання, яке коштує 200 тис. євро.

Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на повідомлення посольства Німеччини в Україні у Twitter.

Німеччина передала ДСНС спецобладнання на 200 тис. євро для ліквідації пожежі на складах під Ічнею 01

"Після виникнення пожежі на складі боєприпасів в Ічні (Чернігівська обл.) Німеччина негайно надала допомогу: передала ДСНС України 90 дихальних апаратів і 90 комплектів засобів індивідуального захисту вартістю 200 тис. євро для проведення протипожежних робіт та розчищення території", - йдеться в повідомленні.

Читайте також: На території арсеналу біля Ічні припинилася детонація боєприпасів, - ДСНС

Німеччина передала ДСНС спецобладнання на 200 тис. євро для ліквідації пожежі на складах під Ічнею 02
Німеччина передала ДСНС спецобладнання на 200 тис. євро для ліквідації пожежі на складах під Ічнею 03

Читайте також: Відновлено електро- і водопостачання всіх населених пунктів у зоні НС на арсеналі під Ічнею, - Чернігівська ОДА

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая