Не ніжний. Не люб'язний. Не ласкавий...

Холодний і байдужий. Геть чужий...

І лиш з ковтком холодної вже кави

Натужно пригадаєш образ мій.

Якісь нитки протягнуть у свідомість

Із спогадів задавнене кліше...

Й від чогось пам'ять ніжно так судомить,

Й від когось утекти б тобі іще...

Володимир В’ятровичІсторик, голова Українського інституту національної пам’яті"Вечір Різдвяних Василів" у Києві13 січня 2018, 20:59

У свято Василя в столиці відбудеться "Вечір Різдвяних Василів". Захід присвячений пам'яті Василя Стуса, Василя Симоненка, Василя Чумака, Василя Еллана-Блакитного, які народилися в ці Різдвяні дні. 

Цього року свято Різдвяних Василів приурочено до 80-річчя з дня народження Василя Стуса.

У заході візьмуть участь дисидент, історик дисидентського руху Василь Овсієнко, виконавці Неля Франчук, Григорій Лук'яненко та Мар'яна Лук'яненко, скрипаль Кирило Стеценко, дитячий фольклорний театр "Дай Боже" (під керівництвом Ольги Мельник), дитячий фольклорний гурт "Орелі" Музею Івана Гончара та я.

Ведучий заходу актор та бард Кирило Булкін.

Нагадаю, що свято було започатковане філософом, публіцистом, дисидентом Євгеном Сверстюком; за його життя в цей день відбувалося оголошення лауреатів премії Василя Стуса. Відтак, тепер Свято – це також вечір пам'яті і Євгена Сверстюка. Слово Євгена Олександровича теж звучатиме на вечорі, адже збереглись аудіо записи голосу засновника події. Зокрема присутні зможуть почути франгменти аудіозаписів Євгена Сверстюка про Василя Стуса.

Під час вечора працюватиме книжкова виставка-ярмарок.

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Видавництво "Кліо". 

Локація: колонна зала КМДА вул. Хрещатик, 36.

Дата: неділя 14 січня 2018 року о 18:30 

Вхід вільний! 

   11 марта утром, около 10.00, под Киевом, в районе Васильковского аэродрома, упал легкомоторный самолет «Tecnam». В результате катастрофы погибли 4 человека. На самолете проводили  учебные полеты, принадлежал он ООО "Международный авиационный центр подготовки" (МАЦП). По сообщению МЧС, причину падения выясняют  специалисты.
   Госавиаадминистрация распространила сообщение следующего содержания: "11 марта 2011 года в 10:04 по киевскому времени самолет Р2006Т во время  выполнения учебно-тренировочного полета в районе аэродрома Васильков во  время захода на посадку с курсом 314 в районе третьей рулежной дорожки  накренился, упал и полностью сгорел. На борту воздушного судна находились четыре члена экипажа, пассажиры отсутствовали. Опасные грузы отсутствовали. Расследование катастрофы проводит комиссия.  Госавиаадминистрации. Государственный регистрационный знак самолета  Р2006Т - UR-ІТD. эксплуатант и владелец - Международный центр подготовки пилотов."
  Tecnam P2006T — четырёхместный двухдвигательный самолет, разработанный авиастроительной фирмой Costruzioni Aeronautiche Tecnam (Неаполь, Италия).
Самолет представляет собой четырёхместный двухдвигательный высокоплан.
Шасси — убирающееся, трёхопорное, с носовым колесом. Самолёт может
управляться одним или двумя лётчиками. Оборудование позволяет выполнять
полёты днём и ночью, в простых и сложных метеоусловиях, как по правилам
визуальных полётов, так и по правилам полётов по приборам. Самолёт оснащён двумя поршневыми двигателями внутреннего сгорания Rotax 912S3 мощностью 100 л. с. каждый, допускающими использование как авиационного бензина марки 100LL, так и автомобильного бензина (с октановым числом не менее 95). Воздушные винты — двухлопастные, изменяемого шага, полностью флюгируемые.
Расход топлива - 35-40 л/ч. Дальность - 1100 км.
  Часто ездил на дачку по делам ее достройки и наблюдал частые пролеты этого самолета. летать он стал не так и давно, примерно месяц назад, но летал часто, в дневное время, иногда в паре с одномоторником. Такого количества частых или частных:) полетов на низких высотах я до селе не наблюдал в районе Василькова.  Летал он довольно низко, его номерные знаки были отчетливо видны в небесной синеве, кого там постоянно подготавливали остается только догадываться. Теперь наверное небо будет бороздить только один одномоторник и изредка ястребки миги:(
................................................................................................................................................
   Да еще поблизости васильковского аэродрома есть довольно необычный памятник военным летчикам второй мировой, он находится недалеко от села Барахты, Васильковского р-на, Киевской обл, по трассе в сторону Василькова. Три советских самолета (вероятнее всего И-16) находясь в пологом  пикировании,по всей видимости, штурмуют немецкую колону. Под самолетами скульптор изобразил символические взрывы.  К сожалению ни каких табличек или надписей на памятнике нет, хотя имеются прямоугольные камни ( один в фасаде, остальные по окружности), на которых по видимому когда-то были таблички. Жаль что памятник не избежал проявлений вандализма. Плиты с именами летчиков сняты, постарались "металлисты" - сдали в утиль:(   Памятник летчикам, погибшим в Великой Отечественной войне - находится в с.Барахты (Васильковский р-он - 3-4 км от города). Плиты с именами летчиков сняты (постарались "металлисты" - сдали в утиль, т.е. украли). Один из летчиков - отец бывшего председателя колхоза этого села и этот памятник он сам ставил еще при СССР.

Вірші Галини Гордасевич

Галина

"Галина" - по-грецьки "тиша". 

Ах, яка я дурна була! 

Якби я це знала раніше,   

То зовсім інакше б жила.     

Я б не пхалась, куди не кличуть, 

Ще й подумала б чи іти, 

Не торкнулись би мого обличчя 

Знаки болю і самоти.

Я б усім посміхалась лагідно, 

Все б доводила до пуття, 

І було б квітчасте і ягідно 

В тихім гаї мого життя.

Чи це батьки помилились, 

А чи може, моя вина, 

Що у тому гаю поселилась 

Тонкостебла тернина одна?

Я її руками відводжу, 

Я ще зовсім не знаю про те, 

Що у днину весняну погожу 

Так рожево вона зацвіте.

 

У Львівській кав'ярні  "Гроно Діоніса"

Сиджу в кав'ярні маленькій,

п'ю каву,

чорнющу, як ніч, 

і гірку, як доля моя,

і все чекаю ще

на руку твою ласкаву,

і вслухаюсь в глибини пам'яті,

чи почую твоє ім'я?

Та вже не надіюся,

що колись-то отримаю Нобеля,

хоч би й писала

до знемоги,

до самозабуття,

бо після голодоморів,

концтаборів 

і Чорнобиля,

що напишеш,

щоб вразило більше,

аніж саме життя?

Я вже знаю,

що не об'їжджу всю Європу,   .

а де вже, щоб побувати

на іншому материку,

а проте не наливайте

в чашку мою сиропу -

ні на що не проміняю

долю свою гірку.

Бо кожна моя сльоза

вже діамантом стала,

а кожен мій чорний день

в небі зорею сія.

Крутою дордгою йшла,

та дійшла таки - не пристала.

В маленькій порожній кав'ярні

п'ю чорну каву я.

Благання

                                              З вогню я вийшов –

                                                           і в вогонь вернусь. 

                                                       Володимир Свідзинський

                                             Щоб Бог зіслав мені

                                                             найбільший дар: 

                                             Гарячу смерть -

                                                              не зимне умирання. 

                                                                   Олена Теліга

                                             Скінчиться все в обшарпанім хліву, 

                                             Де ще стоїть моє стареньке ліжко.

                                                               Леонід Терехович

Не програмуйте своєї смерті, 

Поети, діти, ворожбити! 

Стисніть уста в мовчанні вперті, 

Лиш подумки: - Я буду жити! 

Я буду довго і щасливо 

Життя, як чисту воду пити. 

Мене умиє літня злива, 

Скульптури буде сніг ліпити, 

А я на все не надивлюся, 

Коли ж я на вершині стану, 

То не помру. А утомлюся –

За синім обрієм розтану.

Доля поета

Минули дні поразок й перемог, 

Верхів'я щастя й урвища розпачні. 

За кожен день, який тобі дарує Бог, 

Будь вдячний.

Що влада? Натовпи німих нікчем!

Що слава? Заздрість, схована під усміхом! 

Той, що укрився за твоїм плечем, 

Твоїм, не порадіє успіхам.

Це все, відомо, суєта суєт.

Не називай цього ні горем, ні бідою.

Якщо не віршомаз ти, а поет,-

Їж черствий хліб і запивай водою.

І хай тебе штовхають у юрбі, 

Пускають плітки й дотепи солоні,-

Відкрий вночі вікно - і Бог тобі 

Найкращу зірку покладе в долоні.

Галина Гордасевич

У Кремінці у сім`ї священика Леоніда Гордасевича та матінки Олени Хомчук вона побачила світ 31 березня 1935 р. Коли прийшли «визволителі», дід Галини був арештований і пропав безвісти; 1946-го ув`язнили батька й відправили на 23 роки до Колими. Галина Гордасевич після семирічки поступила до Костопільського педучилища. Добре вчилася, читала подругам свої поезії, забуваючи, що в СРСР діяла система підглядання за підглядаючим. 16-річну студентку було арештовано й засуджено на 10 років концтаборів «за сочинение националистических стихотворений и антисоветскую агитацию среди студентов».
Звідки така біда, Хто скаже, спіткнулось де,
Мов дихання зими студене? Серце моє шалене?
Кажуть: – Така молода! – Кажуть: – Любов її жде! –
Та вже не про мене. Та вже не про мене.
Відбула тільки три роки терміну, завербувалася на Донбас. Працювала різноробочою на будівництві, училася у вечірній школі. Виконувала явно не жіночі функції на Макіївському труболиварному заводі й училася на інженера-металурга. Закінчила театральне відділення культосвітнього училища і керувала драмгуртком у Ханжонкові. У короткий час хрущовської епохи заперечень та брежнєвської ери літератури зціплених зубів, «коли ми мовчали налякано чи натхненно рукоплескали», Галина Гордасевич творила поезії. 1963 року письменниця вступила до літоб`єднання «Обрій», де були Стус, Талалай. 1971-го закінчила Літературний інститут у Москві. Узялася за громадську роботу: була членом оргкомітету Товариства української мови, делегатом установчого з`їзду Демократичної партії України. І увесь цей час вона писала: видала 30 збірок поезій, понад 200 рецензій, статей, 100 публіцистичних есе, навіть низку сучасних українських детективів. Працювала над великим мартирологом пам`яті жертв репресій в Україні. Вона лауреат літературного конкурсу «Шістдесятники», премії ім. Валерія Марченка (за публіцистику) та премії ім. Олександра Білецького. Останні роки проживала у Львові разом із сином Богданом (філологом), невісткою Галиною та онучками Іриною й Соломією.
11 березня 2001 р. у Львові на підлозі кухні Богдан знайшов паралізовану маму. «Швидка» приїхала пізно, в лікарні не було умов, врятувати 65-річну Галину Гордасевич не удалося.
Згідно з заповітом її поховали у рідному Кремінці:
На цвинтарі малому схороніть,
Де хрестики і написи наївні…
Ага, ще напис напишіть такий:
«Жила. Любила. Плакала. Сміялась».
Галина Гордасевич повернулася до Кремінця навічно.
Вертаймо ж на пороги отчі
Вертаймо ж на могили отчі,
З усіх земель, з усіх країн!
Підводьмо храми із руїн.

http://uahistory.com/topics/famous_people/7584

Немало сил потратили загарбники аби вбити українську мову. Та і неможливо її вбити, коли народ український без пісні нікуди. На працю з піснею, на свято з піснею. Козаки не співали лише коли їли. Пісня лікувала від заікання, наприклад. Пісня сприяла гармонійному розвитку. Винищення кращих композиторів, авторів пісень, антиукраїнська політика на радіо і телебаченні посунули українську пісню, замінили її російською. На жаль, розвиток техніки теж сприяє лінощам. Навіщо співати, коли кнопку натис і слухай пісню.

Вважаю, треба частіше звертатися до українських пісень. Їх мільйони, незаслужено забутих, недоспіваних.

Фантазія травневих ночей

Слова і музика Володимир Івасюк

У ночи травневі наснилась мені

Моя добра зірка.

І світ весь засяяв, і стало в душі

Так радісно, так зірно.

Здається , вийшов в мої дні весняні

Бентежний неспокій.

І всюди святково на рідній землі

Дзвенять мої кроки.

Приспів:

Мабуть, в житті призначено

Шукати всім зорю ясну

І нести її в очах і снах

В свою заповітну далину.

Минають роки і зростають в мені

І радість і муки ...

Піднімусь угору і зірку візьму

Схвильовано в руки.

Мов долю жадану її понесу

У дім свій зелений —

Хай щедро осяє всі думи мої

І щастя пісенне.

Приспів:

Мабуть, в житті призначено

Шукати всім зорю ясну

І нести її в очах і снах

В свою заповітну далину.