хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «здоров'я»

Тарас Ратушний: 100 днів Зоряни Скалецької (відео)

Відео чомусь можна подивитися тільки на YouTube, то ось вам посилання на нього:


А нижче мої думки щодо цього відео після перегляду:

Я не люблю спрощених оцінок. Я не люблю ідеалізувати чи навпаки гнобити політиків. Я оцінюю не персони чи політ. сили (зазвичай), я оцінюю дії.

Щодо питання медичного канабісу (медичної маріхуани), моя оцінка дуже серйозна. В цьому питанні різні гілки влади (і Президент, і Верховна Рада України, і Уряд разом з МВС та МОЗ) демонструють свою некомпетентність та неграмотність.

Можуть бути дуже непорядні причини, чому різні гілки влади так серйозно опираються можливості пацієнтів отримувати лікування. А може бути просто відсутність знань та бажання щось вивчати та думати. А може вони всі садисти, яким приємно спостерігати за муками важкохворих пацієнтів України?

Яка саме причина є зараз - вирішувати кожному окремо.

Але основне - результат. За цим результатом завдяки ось такій або діяльності, або бездіяльності нашої влади - пацієнти продовжуватимуть страждати від важких симптомів важких хвороб без можливості належне лікування отримати в нашій країні.

Наша держава різними гілками влади робить все, щоб якісне лікування зовсім не асоціювалося зі словом УКРАЇНА. Щоб всі знали, якщо в тебе важка хвороба та є можливість лікуватися в дійсно цивілізованій країні - тоді краще виїхати та отримувати лікування там.

Тільки за межами України можна легально лікувати певні хвороби, бо тут вирішує, яке лікування призначати пацієнтові, НЕ ЛІКАР, а депутат та поліцейський.

Дуже дякую Taras Ratushnyy за проведену роботу, за це відео. Є сенс його подивитися та дуже серйозно подумати.

По можливості - поширюйте це відео. Суспільство має сформувати нашій державі свою позицію. Нагадаю, що ЖОДЕН з нас не є застрахованим від того, щоб захворіти на важку хворобу та від того, щоб постраждати від бездумності нашої влади.

Халтурна стоматологія

Відпала коронка. Побіг, щоб знов поставили. В результаті, заляпали сусідні зуби і коронки. Шо тут скажеш... Державна стоматологія. Раніше такої халтури не гнали. Звичайно, що не безкоштовно.

Єдиний плюс: може триматиметься міцніше.

Для літніх самотніх людей шукаємо благодійників*

Кризовий центр “Хоспіс для літніх людей”.

Це одночасно й воєнна, й соціальна ініціатива. Раніше волонтери вивозили літніх людей з зони війни. Ці люди не мають дому, родичів — хоспіс є центром їхнього життя. А сам хоспіс утримується виключно коштами волонтерів.
Центр заснували в 1998 році в Луганській області, а з початку війни стареньким і їх опікунам довелося виїхати. Складний переїзд зайняв майже півроку, але, врешті-решт, усі переселилися в просторий будинок у Київській області.
Зараз волонтери допомагають тим 26 літнім людям, які опинилися в кризовій ситуації – без житла та рідних. Окрім грошової допомоги, в центрі завжди чекають гостей — стареньким є, про що розказати.
https://www.facebook.com/hospisdopomoga/

Подарувати тепло своїх рук стомленим стареньким ніжкам sila
та душевні усмішки smile зібрались 7 в'язальниць - жіночок пенсіонного віку druzhba 



Вироби з пряжі верблюжої вовни здатні підтримувати температурний баланс тіла і не викликають алергічних реакцій. Пряжа має лікувальні властивості, лікує ревматизм та хвороби судин, що є дуже важливим саме для літніх людей.
https://yaroslav.ua/…/pryazha-iz-verblyuzh-ei-shercti-7-2-…/
Для створення 30 пар шкарпеток з верблюжої вовни потрібно 20 мотків по 46,5грн та 200грн на їх оздоблення.
Разом 1130, 00 (Одна тисяча сто тридцять) грн.

Запрошуємо  приєднатися до проекту та стати донатом.

* Шкарпетки зв'язані та подаровані. Дякуємо всім.

Права пацієнта, про які не всі знають

В нашому житті склалася ситуація, коли від пацієнта приховують інформацію про його діагноз. Навіть, якщо пацієнт дуже просить йому говорити прямо. Найчастіше це саме в онкології. А можливо - тільки в онкології.

Хочу поділитися з вами стосовно певних юридичних моментів.

Право на інформацію.

Згідно із законодавством України, пацієнт має право на інформацію про стан свого здоров'я. А медичний працівник зобов'язаний надати повну та достовірну інформацію пацієнту (у тому числі про ризики для здоров'я і життя). Але Закон надає виключення: якщо така інформація може загрожувати життю пацієнта, тоді лікар має право надати неповну інформацію. Юристи кажуть, що причини, по яким лікар не надає повну інформацію пацієнту, має бути відображеною в медичній документації (історія хвороби, амбулаторна картка тощо). 

Отже, якщо безпідставно медичний працівник відмовляється пацієнтові правдиво говорити про його хворобу, він - порушує вимоги Закону.
Докладніше можна прочитати за посиланням:

Стаття 39 Закону.

Звісно, медичному працівнику треба вчитися, як правильно подавати таку інформацію пацієнту. Це - ціла наука. Є такий термін "Повідомлення поганих новин". І цьому також треба вчитися. Тим більше, коли мова йде про емоційно та етично складні теми. 

Право на лікарську таємницю

А от наступна стаття зобов'язує нас зберігати таємницю про стан здоров'я людини. І без дозволу пацієнта таку інформацію не має отримувати навіть найближчий родич. Знову ж таки, якщо без дозволу пацієнта інформація про його стан поширюється медичним працівником, - це є порушенням Закону. 

У нас поки що не чув про преценденти, коли пацієнти в судах відстоювали ці свої права. Але це можливо. Тому що Закон має певні вимоги і дотримуватися їх - необхідно. 

Думаю, що це корисно - знати про свої права. Для тих, кому цікаво.

P. S. 

На ці питання я довго думав. І у мене є дописи на ці теми, якщо цікаво, можете ознайомитися:

1. Чому онкологічному пацієнту потрібно давати інформацію про його діагноз?

2. Як я повідомляю онкологічному пацієнту його діагноз?


Невиліковна хвороба: як допомогти?

Ну, так... Я вже зрозумів, що немаленька частина аудиторії i.ua не зовсім готова до серйозних тем. Є люди, які сприймають серйозні питання як особисту образу. Але тим не менше, особисто я вважаю, що писати про це потрібно, говорити про це потрібно. І тим більше про це потрібно читати, слухати, дивитись. Це - непросто. Але я вірю, що при бажанні - у вас вийде. 

Сьогодні на радіо "НВ" відбувся ефір з лікарем паліативної виїздної служби Зоєю Максимовою. Пишаюся тим, що ми є колегами та товаришами. Лікарів, яких цікавлять ті питання, про які каже Зоя в ефірі, як на мій суб'єктивний погляд - одиниці.

Я не маю вибору. Я вважаю, що я зобов'язаний поділитися посиланням та дати можливість побачити цей ефір максимальній кількості людей. Колись я сказав: "закриваючи очі на проблему, ми робимо її вічною". Так, на такі теми складно та неприємно говорити, їх складно слухати. Але краще знати та бути готовим. І хай краще це не знадобиться, ніж ми будемо неготовими, коли самі потребуватимемо такої допомоги. Застрахованих від цього, перепрошую за гірку правду, товариство, - немає. Від слова зовсім. 

А допомоги, за великим рахунком, через те, що і владі, і суспільству якось по фіг та не хочеться говорити на "непрості теми" - просто немає. Добре, що в столиці є Зоя Максимова, в Івано-Франківську є Людмила Андріїшин. Ну й ще точечно по країні є кілька небайдужих лікарів... Немає через те, що всім нам по фіг. І ніхто не напружується через цю проблему.

З іншого боку, принаймні є речі, про які каже Зоя протягом ефіру, які можуть бути важливою порадою тим, хто зіткнувся з бідою. Це може неабияк допомогти. Тому по-доброму ражду - уважно послухайте та подивіться. 

Примусити не можу. Та й не хочу. Я дав вам можливість. Як нею розпорядитися - вирішуйте самі. 

Рак і біль.

Чимало людей, які мені зустрічаються, асоціюють рак зі смертю у стражданнях, з болем до самої смерті, який нічим неможливо прибрати.

З одного боку, результати лікування онкологічних хвороб бувають дуже високими. Коли людина живе довго та щасливо. З іншого боку, онкологічні хвороби не стали такими, де можна гарантувати високий результат. Буває так, що лікування не приносить ефекту. А буває так, що навіть запропонувати лікування неможливо.

І дійсно, онкологічні хвороби нерідко викликають дуже сильний біль.

Але є одне але. 

Навіть, якщо хворобу лікувати неможливо, біль лікувати і можливо, і потрібно.

Біль - лікується!

Сам особисто маю вже не один десяток людей, у яких був дуже сильний біль. Після підібраного лікування ці люди біль не відчували зовсім. Дуже рідко лікування болю є дуже складним, коли важко боротися з ускладненнями знеболюючих препаратів, а відповідно - підбирати дозу. Найчастіше - людина на тлі прийому ліків для знеболення болю не відчуває. Так, хвороба, яка викликала біль, нікуди не дівається. Так, прогноз для життя людини є обмеженим. Але тривалість життя - це штука дуже індивідуальна. І довгий чи короткий термін того життя, яке людині залишилося, краще прожити без болю, ніж в муках.

Тому лікування болю - це дуже важлива задача. На щастя - нескладна в більшості випадків. На жаль - цьому питанню не так часто надається належна увага.





Для того, щоб перемогти біль, треба врахувати кілька основних правил лікування болю.

1. Сила болю.

Лікар має розпитати пацієнта та дізнатися все про біль. І оцінити його силу. Силу лікар оцінює зі слів пацієнта (немає апарату, який сам може поміряти силу болю). Пацієнт оцінює силу болю від 0 до 10. 0 балів - не болить. 10 - настільки сильний біль, сильніше якого собі неможливо уявити.



2. Призначення лікування

Лікар призначає лікування болю в залежності від сили болю:

- слабкий біль (1-3 бали) - ненаркотичний препарат для знеболення (парацетамол в таблетках, постійний прийом) + протисудомний препарат (прегабалін або інші). це називається перша сходинка.

- біль середньої інтенсивності (4-6 балів) - до препаратів першої сходинки додається слабкий опіоїд (трамадол). Це - друга сходинка.

- сильний біль (більше 6 балів) - до препаратів першої сходинки додається морфін (або інший сильний опіоїд). Це - третя сходинка.

3. Не травмуй.

Призначається лікування в таблетках, а не в уколах. Уколи мають призначатися тільки в тому випадку, коли нетравмуючі способи використати неможливо. Таблетки, пластирі, розчини для прийому всередину - не травмують.

4. Регулярність лікування.

Препарати призначаються "по годинах", а не "на вимогу". Має бути створена постійна концентрація знеболення в крові для попередження болю, а не лікування "в догонку". Морфін, наприклад, майже завжди треба призначати 6 разів на добу (кожні 4 години).

5. Оцінка ефективності знеболення.

Через 24 години після початку лікування болю треба оцінити ефективність цього лікування. Якщо біль зник - продовжувати підібрану схему. Якщо успіху не досягнуто - міняти. Змінювати препарати, підбирати ефектину дозу. До отримання належного ефекту. Особливий препарат - морфін. Доза підвищується доти, доки не отримано ефекту. Немає однакової для всіх максимальної дози. Єдине обмеження - доза не підвищується, якщо виникають ускладнення, які неможливо прибрати та які загрожують життю пацієнта. Зазвичай це дуже високі дози.

Хто має право призначити наркотичні ліки?

Кожен лікар має право призначати наркотичні ліки (опіоїди) для лікування хронічного больового синдрому. Ніяких дозволів від онкологів та інших фахівців не вимагається чинним законодавством. 

Для виписки рецепту на наркотичні ліки потрібно тільки бути офіційно лікарем (мати диплом) та законно працювати в законному закладі охорони здоров'я (заклад має мати ліцензію на медичну практику). В державному, в комунальному, в приватному закладі чи як ФОП - це неважливо.

На яку кількість можна виписати рецепт на наркотичні ліки?

Кожен лікар для надання паліативної допомоги (це такий термін, що означає зменшення страждань невиліковно хворому пацієнту, якщо стисло) має право виписати рецепт на наркотичні ліки хоч в таблетках, хоч в ампулах на таку кількість препарату, яка потрібна для лікування протягом 15 днів. Це вказано в наказі МОЗ Україні №360 від 2005 року (зі змінами, що прописані ще з 2013 року).

Чи тільки біль при раку лікується наркотичними ліками для знеболення?

Лікування болю при інших, неонкологічних хворобах, які неможливо вилікувати - таке саме. Морфін для знеболення на третій сходинці можна (і треба) призначати при будь-якій невиліковній хворобі. Неможливо лікувати причину - лікуй біль. Людина не повинна жити в муках і стражданні. 

Налбуфін.

Налбуфін - не підходить для хронічного застосування. Призначення налбуфіну лікарем через небажання "зв'язуватися" з "рожевими рецептами" означає, що лікар думає більше про те, щоб менше робити, ніж думає про пацієнта. Тим більше, що налбуфін є тільки в уколах (тобто більш травматичний). Цей препарат створений для короткотривалого лікування (до 3-х днів).

Замість підсумків.

Якщо лікування перестало допомагати, якщо біль посилюється через прогресування хвороби-причини болю - знову підбирається лікування для отримання адекватного знеболення.

Для початку на цьому зупинюся. Хочеться, щоб якомога більша кількість людей знала, що можливо жити без постійного болю навіть, якщо причину вилікувати неможливо. Велика кількість людей з постійним болем - це не трагічна умова життя з важкими хворобами, це - низька якість медицини. І я сподіваюсь, що ми всі зможемо це змінити.

Програма "Заради здоров'я" про гарячу дискусію.


Замість знайомства
Я вже дописував блоги на цьому ресурсі. Було в мене ім'я Андрій Guard (http://blog.i.ua/user/236454). Потім була спроба створити інший акаунт. Але я вже й не пам'ятаю, як до нього дібратися)) Кажуть, що у всіх казках третя спроба вдала. Ось, буде в мене третя спроба))
Сьогодні в ефірі Українського радіо Кропивницький була моя програма - "Заради здоров'я", що присвячена питанню легалізації медичного канабісу. Тема гостра. Є купа дискусій. Зазвичай дискусії безграмотні без розуміння теми дискусії. Мета моєї програми - дати знання. Що для чого та як. Щоб дискутувати - треба трошки ознайомитися з темою. Тоді дискусія буде предметною та розумною.
А дурості і так в нашому житті вистачає.

В своїй програмі я використовую простий інструмент: ставлю фотоапарат, який пише те, що відбувається в студії під час запису програми. А потім поширюю те, що записав фотоапарат, в мережу. Без монтування. Хоча, тепер я навчився примітивним речам - можу додати адресу електронної пошти програми для зворотнього зв'язку. Та, як цього разу - додаю фотографії гостя. Гість по телефону, то хоч щоб було видно, з ким я розмовляю протягом ефіру.

Переглянути відео з цим записом можна за посиланням:

https://youtu.be/OYfpENGboNQ



Буду радий, якщо вам це буде цікаво. І ще більш радий, якщо вам це буде корисним. Знання - це важливо. 

Додам опитування:

А ви підтримуєте дозвіл держави лікувати важкохворих пацієнтів ліками на основі марихуани (канабісу)?

100%, 3 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Програма "Заради здоров'я" про гарячу дискусію.

Став рідко писати блоги.

Але час від часу згадую про той блог, який в моєму житті був першим.

Ось і сьогодні згадав.

Сьогодні в ефірі Українського радіо Кропивницький була моя програма - "Заради здоров'я", що присвячена питанню легалізації медичного канабісу. Тема гостра. Є купа дискусій. Зазвичай дискусії безграмотні без розуміння теми дискусії. Мета моєї програми - дати знання. Що для чого та як. Щоб дискутувати - треба трошки ознайомитися з темою. Тоді дискусія буде предметною та розумною.

А дурості і так в нашому житті вистачає.

В своїй програмі я використовую простий інструмент: ставлю фотоапарат, який пише те, що відбувається в студії під час запису програми. А потім поширюю те, що записав фотоапарат, в мережу. Без монтування. Хоча, тепер я навчився примітивним речам - можу додати адресу електронної пошти програми для зворотнього зв'язку. Та, як цього разу - додаю фотографії гостя. Гість по телефону, то хоч щоб було видно, з ким я розмовляю протягом ефіру.

Переглянути відео з цим записом можна за посиланням:

https://youtu.be/OYfpENGboNQ

Буду радий, якщо вам це буде цікаво. І ще більш радий, якщо вам це буде корисним. Знання - це важливо. 

Додам опитування:

А ви підтримуєте дозвіл держави лікувати важкохворих пацієнтів ліками на основі марихуани (канабісу)?

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Все погано, всім погано

Початок листопада не радує. Від відсутності подорожей і вилазок не спиться. Новий знайомий вкотре морочить голову (треба було його забанити - шкода, не додумався), а лазити одному стрьомно. Робота така... складна. Виходить зробити дуже мало. І це ще більше відбиває бажання працювати. А цієї ночі майже не спав. Вночі так прикрутило дихалку. Став шукати ліки — старі скінчились, а нові невідомо де. Вже думав, що старі ліки — це і є остання упаковка. Але знайшов. Тільки несу в свою кімнату — головокружіння і відчуваю, як кров вдаряє у голову. Мабуть, щось із кровопостачанням. На фоні цього ускладене дихання відійшло на другий план. Потім вдихнув препарат від астми — попустило. Відчинив вікно — стало ще краще. Добре, що на вулиці тепло.

Турбує, що буває важко дихати навіть вдень.

Надодачу до своїх проблем, погано стало і мамі. Там взагалі незрозуміло в чому причина, бо болячок у неї купа.
Радує лише те, що кіт одужує.

Банальне нагадування про активування web-адрес.

Щоб скористатися web-адресним посиланням треба ввести у командну строку вашого браузера сам текст, буквєнноцифровий в основному, відповідного посилання та активувати команду Enter на вашій клавіатурі чи екрані (за допомогою вашого мouseunit, тобто маузера (мій вульгаризм), або на російській мові можна мовити ще інваріантом одним, але то буде вже обідно декому).
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
предыдущая
следующая