У цьому блозі я пишу про все. Ну, майже про все. Однак сьогодні той рідкісний випадок, коли хочеться поговорити, але соромно. Ну і нехай: я не зірка, щоб бути в центрі уваги, а мої дописи виходять в топ лише тому, що і-юашка занепадає (подивіться, наскільки зменшились обговорення).

У п'ятницю електропостачальна компанія анонсувала експеримент, що не будуть вимикати світло. Але русня вирішила зіпсувати таке свято, влаштувавши масований ракетний обстріл. Добре, що у нас було тихо. Втім, пів дня все одно не працював. А потім на інші тривоги "забив", бо потрібно було скористатись "аукціоном небаченої щедрості" від електриків. Тим паче, наступного дня майже не працював, тому що травонувся і почувався погано. Так нудило, що довелося згортати завдання.

Взагалі щось останнім часом не працюється. Може річ у завданнях, на які важко нагуглити тест, а щоб писати від себе потрібно подивитись в інтернеті на купу товарів, щоб якось їх можна було систематизувати і класифікувати.

----

Вчора не зміг прцювати тому що проспав, а потім ще й отруївся. З'їв свинячий паштет. А шлунок, скоріш за все, свинину вже не перетравлює. Потім, коли вже розболілась голова і з'явилась печія. Однак попри це пообідав йогуртом з бутербродом, хоча треба було поголодати. Коротше, після обіду стало ще гірше. Почало нудити. Але блювати — це так неприємно. Добре, що якимось дивом уникнув риганини і пройшло само по собі.

Треба уважніше вибирати, що їсти. І зменшувати кількість хімозної їжі швидкого приготування. Правда, що тоді знімати?! Ну, є швидкорозчинні супи і каші без підсилювачів смаку і гострого перцю. Вони, звичайно, дорожчі і нечасто продаються у магазинах.

-----

На ніч полегшала. І хоч спав неспокійно (до печії додався грибок на ступні — тільки цього ще не вистачало; можливо і на цю тему щось напишу), снились сни. Чого раніше не було. Причому сни давно не снилися (ось така тавтологія). До того ж це були незвичні сни: вдруге снилося нове вигадане місто і еротика, яка сниться все рідше (хоча напередодні нічого еротичного не дивився).

Начебто на роботі дали кемпер-причеп. Люди, що проїжджали по дорозі зупинялись, запитували де купив і скільки коштує. Еротику описувати не буду, вибачайте.

Сподіваюсь, що сон не віщий, бо здогадуюсь що мозок мав на увазі, вимальовуючи описаний відеоряд. І еротика якщо і буде, то не жіноча:)

З офісу закидали роботою. Такої кількості завдань не було чотири місяці. Це звичайно добре, бо працюю від виробітку. Але є декілька "але". По-перше, розраховував (судячи за нещодавніми тенденціями), що завдань буде багато, але вони будуть маленькими, але ніт — багато не лише завдань, а й обсягу. Відповідно, швидко впоратись не вийде. По-друге, багато змін у найменуваннях і багато нових товарів. Тому навіть за наявності схожих завдань з однаковими товарами принцип "Ctrl+C - Ctrl+V" не можна застосувати. По-третє, плутанина: в офісі не повідомили про перенумерацію існуючого товару, через що заново створював картку товару (як виявилось, зайвий клопіт); інше найменування назвали неправильно, через що теж виконав марну роботу. А це час і гроші. Ще й потрібно перероблювати новину. Це додаткова морока.

Оскільки це наплутали в офісі, сказали, що проблемні товари можна не вираховувати із заробітку. Але мені совість не дозволяє. Ну, може один товар залишу, оскільки треба переробляти новину. Так взявся би за нове завдання, однак замість цього потрібно перероблювати. Тож, щоб якось себе втішити попросив збільшення вартості робіт. Я збирався таке запропонувати з наступного року, але неправильне завдання з офісу змусило прискорити здорожчання. І від цього мене "попустило".

І це я мовчу про нові товари. Китайський noname нагуглити дуже важко. Й то не факт, що характеристики будуть співпадати.

----------

На фоні проблем по роботі у мене було щось подібне на нервовий зрив. Хоча цьому посприяли й масовані ракетні обстріли. Розповідали, що по країні русня випустила рекордну кількість ракет — 96 шт.! А ще ж були беспілотники! Звідки Тероросія бере ракети?! Чому ми у відпаовідь не руйнуємо білоруські заводи, інфраструктуру в Криму і тероросійському прикордонні?! Аж злість бере.

Сидів, працював. Але працювалося рівно до того моменту, поки не почув звуки вибухів. Причому, їх було декілька. Вчора дізнався, що це працювало ППО (не знаю, чи можна про це писати, але на Ютубі вже оприлюднили, тож, думаю, що можна). Але все одно було страшно, бо давно нвічого не пролітало і не збивали біля нас.

Як можна працювати в таких умовах?! І це ж не все! Існує загроза аварійного вимкнення електрики. І коли тоді працювати, а?! На павербанк чи зарядну станцію зі своїми заробітками я ще не заробив.

Мама в шоці. Але для мене причин дл нервового зриву достатньо. А ще з'їв гострий соус, тому була і печія і сильний головний біль. І від безсоння теж почувався хріново.

----------

Єдине, що радує — минулого тижня таки доремонтували зуб. Хоча і з цього приводу довелося понервувавати. Спочатку довелося приходити вдруге, оскільки в стоматологічній поліклініці вимикали електрику. Потім прийшов вдруге, довелося простояти в черзі. Коли черга дійшла до мене виявилось, що коронка заважає прикусу. У зуботехніка на це знайшлась відмазка: мовляв, тонкіше зробити не можна. Але нічого, все одно підпиляли. Правда, знову довелося чекати. І ось, коли чекав, оголосили повітряну тривогу. Так що було страшно (хоча я б не сказав, що під час повітряної тривоги не страшно вдома, просто під час повітряної тривоги поза домом ще страшніше ). Чекати довелося довго, але в результаті поставили коронку. Все підійшло. Хоча за півтори місяці звик до надламаного зубу.

Вже вдома відтиграв цемент від губ і виколупував його між зубів. Але і тим, і з тим впорався.

Ось такі новини.

Закінчення минулого тижня і частина цього тижня вийшли насиченими подіями і думками, тому все не вмістилось у одному дописі. Отож, продовження.

З початком війни стаціонарний і мобільний інтернет стали підгальмовувати. При тому, що абонплата висока. Так, звичайно, зараз війна. Але коли  причиною для погіршення з'єднання було пошкодження оптоволоконного кабелю біля Іванкова, перебої ще можна було зрозуміти. А зараз що, вимикають стільникові вишки та світчі інтернет-провайдерів? Наприклад, цієї ночі мобільний інтернет взагалі не працював, через що було неможливо подивитись карту повітряних тривог. А як іще дізнатись обстановку?! На радіо нема роз'єму для навушників, та й про повітряні тривоги повідомляють лише на початку тривог і можуть не повідомити про відбій. Від невідомості хіба що один плюс — міцніше сон і не треба часто прокидатись, щоб перевірити обстановку.

Напишіть, як у вас зі стаціонарним і мобільним інтернетом? Чи погіршилась якість?

Ледве підстригся. Вкотре підстриганням займалась мати, однак цього разу щось пішло не так — стала підстригати по-новому, щоб зберігти зачіску. А потім ще й не достригла. Каже, що підстригла рівно, а я бачу, що з обох сторін різна довжина. Тож довелося самому підрівнювати. Далі — слова за слово. Отак розпочинаються сварки. Мовляв, не подобається — йди до перукарні. Напевно, наступного разу треба так і зробити. Хоча там і з професійністю проблеми, і послуга коштує дорого. Цікаво, скільки коштуватиме підстрижка довгого волосся? В останнє ходив до перукарні мабуть 10 років тому. Я вже й забув, що це таке.

Заїдав стрес консервованим гострим перцем. Ох, який же він гострий! Хоча маленький і зелений, а не червоний. За один підхід з'їв аж три штуки. Потім ще одну-дві. Наступного дня знову не було з чим їсти, тож також поїв гостроту. Через декілька годин помічаю важкість у шлунку. Наче, їжа стоїть поперек стравоходу і не хоче перетравлюватись. Потім — печія і головний біль. Знайомі симптоми. Ну, думаю, якось перетерплю. Часто такий стан проходить сам по собі. Але не тут то було! Відчуваю, що починає нудити. А блювати ой як не хочеться! Так промучився годинку. Наче, ригачка посилилась. Думаю: "Що ж, якщо позив сильніший, треба вивільнитись". Коротше, полякав унітаз і сусідів, проте майже одразу стало легше.

І, до речі, перевірив міф про те, що гостре пече двічі: на "вході" і "виході". Вважав, що це вигадка. Але ніт — справді, пропікає.

Що робити не знаю. Люблю гостре, хоча знаю, що мені таку їжу їсти не можна.

Смартфон починає глючити: стрічка коментарів у Фейсбуці, якщо їх дуже багато, покривається сірою смугою, яка закриває коментарі. Явище схоже на поганий рендер відео. Якщо цікаво, спробую зробити скріншот.

А ще, після оновлення застосунку Ютубу, на смартфон стали приходити сповіщення про вподобання моїх коментарів. Так, приємно дізнатись, що комусь сподобались мої репліки під відео, але оті сповіщення дратують. Я вже як тільки не пробував, лазив у налаштуваннях, але щось нічого не допомагає. Підкажіть, якщо знаєте, як їх прибрати?

На понеділок призначили візит до стоматолога, але так і не сходив з відомих причин. Зубний ремонт розпочали, але попереду ще чимала частина возні. Тепер не знаю, коли можна буде піти поставити коронку. За два тижні вже звик до нового стану зуба.

Нахабність русні не перестає дивувати і злити. При цьому обурює слабка реакція Заходу. Озброєння дають у мізерній кількості. Не дають дозволу лупашити у відповідь по Теророросії. Не збираються відповідати ядеркою на ядерний удар (хоча це найшвидший спосіб припинити війну і знищити русню — у ризик ланцюгової реакції не вірю). Сумніваюся в тому, що знищення Чорноморської флотилії якось вплине на Балалайню. Безкарність викликає нахабність.

Від економії електрики, повернення світломаскування і необхідності періодично дивитись повітряні тривоги зір продовжує погіршуватись. Він й сам по собі псується, а від стресу і тривалого перегляду на смартфоні, особливо у темряві, напевно, псується ще швидше.

Звичайно, сон теж порушився. Нормально виспався лише напередодні масованих обстрілів, у ніч на понеділок. Відтоді не вдається нормально заснути.

Завдань по роботі нема і невідомо коли з'являться. Хоча за нинішніх обставин все одно навряд чи б працював, адже під час повітряних тривог не дуже працюється.

У блогах переклав теги на українську. Довго вагався, але все ж вирішив, що повертатись до російської не буду, та й більшість дописів написані українською. Це треба було зробити ще раніше, але лінувався і не хотів зайвий раз лізти у налаштування.

Наприкінці минулого тижня і протягом цього тижня були й інші події. Однак, щоб не перевантажувати замітку, напишу згодом.

Оскільки паперовий щоденник перестав вести, і навіть більше, не знаю, де він, продовжую розповідати про життя-буття в онлайні. Цей тиждень приніс приємнощі, однак не обійшлося й без засмучення. Так, під час вечері, від пересмаженого булгуру, відломився зуб. Передній. Образливо, що від зерна (хоча воно буває і твердим) зуб не витримав навантаження. Втім, до цього, сусідній зуб зламав об рис чи яєшню(!). Так що особливо дивуватись нічого. Інколи буває в крупах трапляються й зерна бур'янів, і камінці. Хоча все одно сумна подія. Як так могло трапитись? До цього ж скільки разів їв тверде (так, мене попереджали, але ж я не винен, що каші бувають твердими). Напередодні їв мигдаль. Напевно, таке навантаження й підломило міцність зуба. А може, карієс. Хоча він, здається, може розвиватись і під коронкою. Від нього ніяк не втекти. Особливо, зубу без нервів.

Розпереживався. Довелося відкласти роботи і взятись за лікування. На щастя, щось можна зробити. Ще й виявилось, що нема лиха без добра — зуб був зроблений не дуже якісно (хоча я про це знав), тому рано чи пізно треба було перероблювати. Ну і другим втішенням може бути те, що мене попереджали, що велика площа пломби на передньому зубі — ненадійне рішення і потрібно було одразу ставити коронку. Так виходить, що відтягнули цей момент років, мабуть, на 5.

Ремонт влетить в копієчку, а сам ремонт затягнеться на місяць. Але інакше ніяк. Сусідні зуби вже давно під коронками.

Фотку зуба показувати не буду, щоб не отримати медальку. Ну а уламок, мабуть, залишу на згадку про свої зуби.

"Техніка безпеки — наше все". Здається, пил з тирси потрапив в очі. В усякому разі таке враження, ніби в очах щось є. Хоча нічого підозрілого не помітив, крім демодекозу (ця зараза теж може відчуватись). Можливо, він осів під око? Прокліпав, промив водою. В дитинстві, коли гострив олівець, в око потрапила стружка, а тут просто пил. Тоді, в дитинстві, лікарка призначила якісь краплі. "Тауфон", по-моєму. Нажаль, не пригадаю. Можливо, щось порадите?

Добре, хоч взяв рукавиці, бо ще позаганяв би друзки.

Відзавтра Київська область у червоній карантинній зоні. Лякають обмеженнями. Мабуть, не будемо ходити по магазинам. Закупились. Правда, не знаю, наскільки вистачить.

Тим часом, примудрився захворіти. Декілька днів тому було погано. Подумав, що пневмонія. І горло набрякло, як 10 років тому. Температура підвищувалась. У батька сухий кашель (але мовчить, як партизан). У мене теж. В горлі першить. Може це й ковід, хто зна?

Брат щепився Пфайзером. Каже, що були сильны побічні ефекти. Так що, мабуть, доведеться вибирати китайську "жижу", якщо надумаю вакцинуватись. Поки що у пунктах щеплення — черги.

На роботі черговий завал. Купа всього. Своїми справами займатись ніколи. Й так, минулого місяця був рекорд.

Хоча звичайно, чим більше роботи, тим більше зарплата.