хочу сюда!
 

Saffo

36 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 32-42 лет

Заметки с меткой «дніпро»

Дніпряни, до вас!

Телефонували з мерії, просили не ходити по вулицях після 20 години й гарненько підзарядити ґаджети, бо на ніч знову очікують снігу з вітром, може багато районів залишитися без електрики.
Боже, бережи дніпрян!

У Дніпрі вандали вкрали елемент пам'ятника воїнам АТО

У Дніпрі вандали вкрали елемент пам'ятника воїнам АТО
 30 вересня 2016



Скульптура розповідає реальну історію з подій на Донбасі

З фігури під назвою "Вдячність" вкрали яблуко, яке тримала дівчинка. Фрукт, за замислом композиції, символізував подяку українським воїнам. Скульптура розповідає реальну історію, як боєць 42-го окремого мотопіхотного батальйону врятував дівчинку під обстрілами поблизу Іловайська. Фігура зроблена з металевого сплаву, а саме яблуко порожнисте всередині, кажуть автори ідеї.

Крадіїв зафіксували встановлені у музеї камери відеоспостереження. Правоохоронці, за фактом пошкодження пам’ятника, відкрили кримінальне впровадження за 194 статтею кримінального кодексу - умисне знищення або пошкодження майна. Нагадаємо, вуличну експозицію першого в Україні музею АТО "Шляхами Донбасу" у Дніпрі відкрили у травні.

"Дуже сумно і прикро, тому що ця скульптурна композиція - є центром нашої експозиції, і вона уособлює той світ, який наші воїни хочуть принести на Донбас. Не зрозуміло, кому знадобилося це яблуко і чим керувався той чоловік, який це зробив. З точки зору якоїсь матеріальної цінності, це яблуко ... особливо на ньому не заробиш", - каже координатор Центру допомоги учасникам АТО Наталя Шуліка.

"На сьогодні проводяться всі необхідні заходи для того, щоб знайти людину, яка це зробила. Їй може загрожувати від штрафу і до терміну до трьох років позбавлення волі", - повідомила речник Національної поліції у Дніпропетровській області Ганна Старчевська.

http://www.5.ua/suspilstvo/u-dnipri-vandaly-vkraly-element-pamiatnyka-voinam-ato-127156.html


В Дніпрі велика пожежа

Щойно їздила на вокзал, родичів до київского потяга відвозила, поверталася по Дон.шосе.  Вже за віадуком у кінці Дніпра, за АЗС WOG та Okko (землі підгороднянської сільської ради або Ювілейного), горить величезна площа полів, так оком оцінити, то гектарів з сотня. І вогонь вже підійшов небезпечно близько до тих заправок. Пів-неба палає, люди зупинялися фотали, я не мала чим та й боялася трохи, бо як вибухне - місця буде мало всім фотографам.
Зараз, може, нагуглю, що там точно було.

РДА та ОДА не до річки !!

РДА та ОДА не до річки. Вони зараз зайняті обєднанням громад, а вірніше сільських рад. Щоб плани Медведчука втілити в життя і знищити взагалі Україну.
 Бо за цим законом громади стають територією з поселеннями, щоб не змогли оскаржити навіть екологічні неподобства.



www.facebook.com/avtomaidan.ck/


Дніпро у стані екологічної катастрофи!

Шановне товариство. Наразі маю намір повідомити українську спільноту про екологічну катастрофу державного масштабу, без перебільшення. Те, що про цей факт  замовчують вищі чиновники й центральні ЗМІ - нічого не змінює. 
Останніми днями головна артерія країни, наша ріка Дніпро, переживає найкретичніші моменти свого річкового життя, перебуваючи в стані екологічної катастрофи. Ні, не на межі, а саме в цьому трагічному стані, який погіршується щодня. Судіть самі. 

В межах Черкас і нижче за течією на 50 км (може й далі, поки що не маю інформації) Дніпро вкрите зловонною піною з водоростями, на берег виносить мертву рибу, її ж рибалки витягують з сіток. На відстань 5-30 метрів від берега (!) - води немає, є  лише гниючий бруд! І не треба слухати оповідки чиновників, що це - "сезонне цвітіння води". Сезонне цвітіння - це зелень в 1 метр смуги наприкінці серпня. Те, що відбувається зараз - це екологічна катастрофа, за "розгрібання" якої ніхто не хоче братися. Не в пляжах діло. Гине екосистема Дніпра, і протягом днів 7-10 задихнеться величезна кількість риби. Тому що дощів і похолодання не передбачається, отже - буде ще гірше. 

Фото взяті з відкритих джерел, соціальних мереж, від очевидців ситуації. 

Також додаю посилання на інформаційні ресурси, на підтвердження достовірності інформації. Є тут і висновки спеціалістів - вони, як і очікувалося, не вбачають у ситуації загрози, адже усе "у межах норми". 
Далі фото від меж міста Черкаси і вниз за течією.

м. Черкаси, пірс (річковий порт)


м. Черкаси, р-н цукрового заводу


с. Червона Слобода






с. Леськи


с. Сагунівка


с. Боровиця




Як бачите, у Боровиці ріка взагалі всохла на кількадесят метрів, залишивши брудно-зелений слід на піску. 

Ось вам мапа місцевості для розуміння ситуації.


За моїми спостереженнями, вода в районі дамби та мосту в Черкасах візуально в межах норми. Далі починається апокаліпсис, що нижче за течією - те гірше.





Судячи з усього, бажання займатися проблемами Дніпра у можновладців немає. 

Все ж маю надію, що інформація про катастрофічний стан головної водної артерії України дійде до людей, яким не байдуже, і які (це головне!) мають реальну можливість вплинути на ситуацію та розпочати порятунок Дніпра без вагань. 
Не всі ж зараз у Ніцці та на Карибах, правда?

Тому прохаю якнайширше розповсюдити цю інформацію.

Власне, алгоритм дій можна окреслити вже зараз. Із моїх спостережень протягом багатьох років, можу окреслити такі напрямки роботи:

1. Збільшити швидкість течії шляхом розчистки русла. Шановні, не вірте чиновникам, що "нічого не можна зробити", в усю їхню лірику про потепління, фосфати і прибережні забудови! Є таке чарівне слово - ЗЕМСНАРЯД! Він заглиблює і розчищує русло, прискорюється течія, водорості не розмножуються в шкідливих кількостях, вода холоднішає, зменшується цвітіння. Але земснаряди у нас використовують (ахаха!) тільки для намивання піску під сумнівні забудови. Виводьте земснаряди! Розчищення водойм - це АБЕТКА водного господарства! Ліниві, брехливі, жадібні чинуші!Розчистка Дніпра просто нікого не хвилює, бо на цьому не заробиш!

2. Вичистити бруд на узбережжі, утилізувавши гниючі рослини і рештки мертвих риб.

3. Зарибити Дніпро сортами риб, що харчуються зеленню, зокрема  - білим амуром. Хто цікавиться - погугліть, як ця "річкова корівка" розправляється із зеленню.

4. Обладнати, нарешті, всі пляжі в межах міста туалетами з каналізацією та водопостачанням. Сьогодні я порахувала - 2 000 відпочивальників на добу лише в Черкасах. Приблизно стільки ж літрів, вибачайте, специфічного рідкого продукту на добу у майже стоячу воду. Уявляєте?

5. Безперечно, перевірити можливість скидання стоків та хімічних речовин підприємствами. Наразі не маю такої інформації і нікого не хочу безпідставно звинувачувати, це - на совісті компетентних органів.

6. Очисти притоки Дніпра. Звідусіль до мене надходить інформація, що річки-притоки в такому ж жахливому стані. Річки Сула, Удай -  масова загибель риби.

Власне, йдеться не про загублені пляжі і невдалий відпочинок. Дніпро - головна водна артерія нашої країни, звідки проводиться водозабір для населення, підприємств, потреб сільського господарства тощо. Уявіть, що Дніпра немає. 
Уявили?

Давайте щось робити, шановні. Наразі хоча б розповісти про  цю біду всій Україні. 
Ми маємо його врятувати. 

Небо натякає...

... що все буде Україна!

Дніпро, Набережна Заводська.

Ліга Європи. "Дніпро" прямує на фінал до Варшави!

Дніпро провів чудову гру в Неаполі, зігравши у першому матчі 1:1, забивши такий важливий гол на виїзді , тому матч-відповідь в Києві обіцяв бути вельми і вельми цікавим. У минулі вихідні обидва клуби провели матчі у своїх чемпіонатах. Дніпро несподівано програв луганській Зорі, а Наполі не вдалося перемогти двадцяту команду Серії А Парму. Тільки з цього можна було зробити висновок, що виступ у Лізі Європи все-таки стоїть на першому місці не тільки для дніпрян, але і для неаполітанців.

Обидві команди розпочали матч-відповідь доволі активно. Дніпро не почав відразу сідати у захист для збереження рахунку. Втім, перший момент був саме у гостей. Вже на 8-й хвилині Ігуаїн міг перевернути все з ніг на голову, але аргентинець не зумів після класної розрізної передачі переграти 1 на 1 Бойка - голкіпер Дніпра у падінні ногами парирував удар нападника неаполітанського клубу! Після цього моменту Дніпро анітрохи не розгубився та далі почав "гнути свою лінію". Дніпряни на хвилин 15 завололіди перевагою у володінні м'ячем, однак до гостроти справа біля воріт Андухара не дійшла.

Середина першого тайму пройшла у боротьбі за центр поля. Але на 28-й хвилині Наполі вдалося організувати гостру атаку, після якої Ігуаїн вдруге не зміг переграти Бойка, цього разу нападник Наполі пробивав головою - Денис був неприступним. Дуже класно господарі поля відповіли за 10 хвилин до перерви: Селезньов з-під захисника з лінії карного пробивав у дальній кут воріт суперника, однак Андухар зумів вчасно зібратися та перевести м'яч на кутовий. За хвилину до завершення першої половини матчу у карному українського клубу відбулася невеличка паніка: Бойко зі своїм же партнером зіткнувся під час передачі у карний, але у підсумку хтось із захисників Дніпра таки вибив м'яч на кутовий. До речі кутових у Наполі за перший тайм зібралося достатньо, втім, Бойко та захист діяли неперевершено. В результаті команди пішли на перерву за рахунку 0:0.

Під час перерви злива у Києві посилилася. Дніпро почав другу половину матчу активніше, у результаті перший момент виявився на рахунку саме команди Мирона Маркевича. Господарі втекли в контратаку з центру поля, але Селезньову не вистачило сил і витривалості для того, щоб завершити випад самостійно. Євген витримав паузу і викотив передачу на Лучкевича, на жаль, Валерій не зумів забити у дальній кут з середньої дистанції.

Українська команда почала атакувати великими силами, явно не бажаючи грати на 0:0. Через десять хвилин після моменту у виконанні Лучкевича знову міг відзначитися Селезньов, але удар Євгена з лінії карного пішов точно в руки Андухару. Після цього Бенітес кинув у бій Гамшика, а потім випустив на поле Мертенса, які доволі сильно оживили гру Наполі попереду. Але це було вже потім. Через три хвилини після виходу Гамшика, а саме на 58-й хвилині, "Злий Геній" Євгеній Селезньов таки розпечатав ворота Наполі! Це Коноплянка знайшов у карному Селезньова, Євген на другом поверсі переграв Брітоса та загнав головою м'яч під поперечку воріт Андухара! Це всього другий гол Євгена у поточному розіграші ЛЄ, і другий у ворота Наполі:)

Через кілька хвилин вийшов на поле Мертенс. Бельгієць трохи "розім'яв" Бойка, який не міг собі дозволити втратити пильність. Гостям нічого не залишалося робити, окрім як атакувати, адже в італійців залишалося всього півгодини для того, щоб змінити хід зустрічі. У якийсь момент Дніпро навіть виявився затиснутий біля власних воріт, але захищалася команда Маркевича дуже вдало, не давши супернику забити такий важливий для себе гол.

За 13 хвилин до фінального свистка відбулася серйозна пожежа у карному Дніпра. М'яч фактично пролітав по лінії воротарського після подачі з флангу, там його вибили з горем захисники Дніпра, згодом відбулася атака другим темпом та удар головою від футболіста Наполі - Бойко і цього разу все контролював, проводжаючи шкіряного за лінію поля.

Вже у доданий час неаполітанці остаточно кинули всі сили вперед, однак Дніпро таки довів справу до позитивного для себе результату. Окрім того, на третій доданій хвилині Андухара після удару головою від Матеуса врятувала поперечка воріт!. Як підсумок - 1:0 у матчі-відповіді, 2:1 загальний рахунок дуелі Дніпро - Наполі. Тепер на підопічних Маркевича у фіналі чекає іспит від іспанської Севільї, яка у паралельному півфіналі познущалася над кривдником столичного Динамо - італійською Фіорентиною.

http://footballgazeta.com/europa_league/6578krasivii-promorolik-finalu-ligi-evropi-dnipro-sevilya-video.html#

 


100%, 2 голоса

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Слава Україні, славимо Дніпро!

Вітаю всіх фанатів Дніпра, всіх шанувальників футбола з такою яскравою перемогою! Наш Дніпро таки це зробив! Чекаємо фіналу і вболіваємо за своїх! А рашисти нехай вдавляться від заздрощів! Перемагаємо завжди! Українці - найкращі. А фани - це взагалі, щось неймоіврне.crazy Від напливу емоцій і диких радощів від такої перемоги ледь не рознесли весь стадіон і не з"їли улюблених футболістівcrazy  

Подробиці матча можна побачити тут:
Там також відео нашого гола. Коноплянка - Селезньов - красави!football sila
62344 вболівальників - це неймовірно. Не дивлячись на страшний ливень та холод. Наші хлопці молодці, обожнюю нашу команду! Оле-оле-оле...Дніпро - чемпіон!sila
а тут - танці переможців в роздягальніlol
Слава Україні, слава нації, слава Дніпру! 
раша пасе задніх)
пс. сподобався коментар одного російського коментатора:

Российский комментатор Алексей Андронов поделился впечатлениями от выхода Днепра в финал Лиги Европы.

“А вообще Днепр в финале - это лучший привет всяким Новороссиям и их Моторолам. То, что надолго потерял Донбасс - вот оно, рядом. А вы - .Ну, то есть, я могу написать нецензурно, но не хочу. Ибо тем, кому интересен футбол - это будет обидно, а тем, к кому это относится - не интересен и футбол, и вообще что-либо, кроме своей “войнушки“. И пусть Днепр выиграет финал....“, - написал Андронов на своей странице в Твиттер.
так що не всі в рашкі дуріють від заздрощів і люті. дехто радіє разом з нами)"Днепр" - "Наполи": трансляция матча 1/2 финала Лиги Европы

Ковток свободи






… І ось вже подолано половину маршруту веліком і я на великій швидкості, розігнавшись з гірки щойно здоланої естакади, наближаюся до цілі – це крутий підйом на Дарницький міст з протилежного від мого дому берега Дніпра. Сонце наближається до обрію. Все навколо набуло блискучих сріблястих відтінків від цього. Дуже красива погода. В обличчя холодне повітря - як на замовлення заспокоює розпалені інтенсивним рухом щоки. Модні велосипедні окуляри не дають обвітрюватись очам.

Щойно досягнуто підйому – перемикаю передачу на легку, і, вуаля!, моє улюблене – дуже швидкі рухи педалей - просто ідеально для підкачаних сідниць та засиджених біля компу, пухкеньких після зими ляшок. Радості немає меж. Особливо, коли відчуваєш перші краплі поту на проблемних місцях.

З широченною посмішкою та з улюбленою музикою в навушниках врешті добираюся висоти Дарницького мосту, що там, знизу, здається нездоланною самотужки веліком. Але! Ось я – вже нагорі, і це якось дуже радісно, хоч така дрібниця!

Праворуч якийсь житловий будинок, багатоповерхівка. Самотня та якась обвітрена, старенька, посеред промислового комплексу. Бачу, що на мотузках сушиться різний одяг – значить житловий. Дивно, мабуть, ось так жити – коли нижні поверхи обличчям прямо під міст зазирають, а прямо перед верхніми – перила моста та машини в інтенсивному русі. А уявити собі як людина спить, в якої ліжко біля вікна – ніби на узбіччі дороги як якийсь бомж. Які ж бідолахи ці мешканці! Оце так збудували їм на носі моста…

Помічаю, що перед будинком якась одноповерхова споруда з величезними вікнами у два поверхи, а там чоловіки інтенсивно грають в якусь гру, чи то було якесь інше спортивне тренування – не встигла розгледіти. Але помітила, що крім цих двох споруд все інше навкруги – самі промислові будівлі та сміттєзвалища. Найближча інфраструктура міста кілометрів за десять. Оце так «повезло» комусь з місцем проживання… Мабуть вони там всі дуже товариські і всі одне одного знають, бо живуть як у комуналці на тому п’ятачку.

Їду далі. Врешті підйом завершився, і маю нагоду набирати швидкість. Відчуття – ніби ти літак, що розганяється для зльоту.

Попереду зупинився якийсь водій автівки й вийшов з машини. З цікавості спостерігаю, як він захоплено виходить на тротуар до поручнів, щось розглядає вдалечині, та налаштовує фотоапарат щоб зафіксувати побачене. Я теж дивлюсь в той самий бік, що й він. Дивовижний краєвид захоплює й мене теж. Витягаю шию вдивляючись, намагаюся охопити поглядом одночасно водний простір і весь обрій з того боку моста. На швидкості з’являється відчуття польоту. Не таке, звісно, як воно є насправді, але щось подібне польоту.

Увагу водія привернула картина протилежного берега Дніпра, що потойбіч мосту – Осокорки, Позняки й далі. Десь там далеко йшов дощ зі снігом, але з правого берега сідало золотисте сонце й небо було ясне. Таким чином місто на лівому березі виблискувало золотом на чорному фоні суворого неба за ним. Дуже красиво. Блискітки чиїхось вікон – ніби каміння Swarovski, вилискують на сонці. До того додати ще й холодного відтінку смарагдові ліси, що за містом! Дуже гарно.



 

Мій настрій настільки злетів, що спускаючись просторим й безлюдним мостом я вже не соромилася горлати на всю пісні, що мені грали у навушниках. Але коли побачила якихось людей, що йшли з електрички на транспорт – стало соромно і вирішила втриматись від того.

 

Трохи сірувата погода продовжувала подекуди блищати золотавими кольорами сідаючого сонця. Я так спітніла від свого спорту, що якби пішов дощ зі снігом – це би зробило мене щасливою. Навіть не знаю звідки взялися сили – почала намагатися переганяти всіх, хто рухався дорогою. Усвідомила, що вперше їду рівною дорогою на найважчій передачі, і мені майже не важко. Прохожі тротуаром звертають увагу на дівчину, що летить по дорозі веліком як босяк. Хотілося до всіх загравати й жартувати, але втримувалася. Натомість просто гралася навипередки з повзучими маршрутками. Якась запилена зелена, видно, що душна всередині маршрутка ледь-ледь рухалася дорогою. Втомлені товсті й слабкі люди як ті консерви всередині. Їдуть, качаються, й свято вірять, що з правого на лівий берег це дуже далеко й недосяжно, аж ні! Мені для подолання цієї відстані вистачає хвилин десять – п’ятнадцять моїм веліком. А вони у тій маршрутці – спочатку витрачають час на зупинці в очікуванні, а потім товчуться, а потім ще й повзуть і спиняються кожної зупинки витрачаючи дорогоцінний час, та псуючи собі здоров’я.

Я не псую.

Хіба що, день боліло коліно – перенапружила – але вже через день і забулося про той біль, зник наче й не було.

 

Одного разу їду звідкись у маршрутці.

Пильно, брудно, бридко, хтось дихає на вухо перегаром, хтось сопить, хтось пердить, хтось розклав велетенські жирові складки двома кріслами, придушивши мене на третьому… Все те вимагає стиснути своє «я» у мікроскопічну кульку, меншу навіть, ніж власне тіло, аби не обурюватись і не бридитись всьому тому.

Бачу – на одній з зупинок до маршрутки влазить дівчина. Вона дуже сильно виділялася з більшості. Дуже охайно одягнена – видно, кудись зібралася серйозно так погуляти. Охайний новенький капелюшок, начищені туфельки. Яскравий, новенький чистенький одяг. Мене ніби пересмикнуло – вона як та перлина серед смітника! Справді! Все навколо таке пильне, і люди запилені, сірі, пелехаті. І я не надто охайна їхала з роботи – пом’ята й сіра. Ну аж надто негармонійно виглядає такий «прикид» у такому середовищі.

 

Середовище.

Воно таке прекрасне! По за тими пильними, брудними стінами маршруток й наших робочих місць. По за тими бетонними стінами наших квартир й домівок. А відстані насправді такі мізерні! Відстані значно прийнятніші, ніж нам вимальовує час у громадському транспорті. І тільки з веліком я це все усвідомила.

 

 

 

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая