хочу сюда!
 

Наталия

48 лет, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 40-53 лет

А мнє летать ахота 2 ...

Коли був малим, то сприймав природу, де народився, як данність ...
Коли стукнуло за 50 і порівнюючи з (не буду казати) зрозумів, що живу в оточенні ДВОХ теплих морів,
великого і славного Днпра (розбавленого водою 1 000 джерел і багатьма притоками), воду артезіанську
 п'ю прямо з крана ... 
І от нарешті я признався в любові до свого краю ...
Не пройшло й 60!
Отака біда, "малята" ...

1

Комментарии

128.05.21, 21:57

ну тади хвіст трубою

    229.05.21, 14:30

    А в мене років 8 тому почали з'являтися історико-географічні позиви до прабатьківщини. Там ніби-то нічого аж такого, рельєф рівнинний-нудний, пам'яток не так багато, але все одно тягне.

      329.05.21, 14:31

      Київ, де народився, теж люблю, хоч його й загадили, як могли. Але тягне чомусь туди... Колись куплю чи винайму дрон — і теж відведу душу. Можливо.

        431.05.21, 17:36Ответ на 2 от Nech sa paci

        Це "зов предків" ...

          531.05.21, 17:59Ответ на 4 от Vadim Demin

          Щось таке. Метричні книги час від часу почитую, ніби за однією гілочкою докопався "без розривів" до 1740 року народження. Є тонке місце — різниця між поколіннями в 16 років. Але чого тільки на світі не буває...