хочу сюда!
 

Sweetlana

43 года, дева, познакомится с парнем в возрасте 33-43 лет

Заметки с меткой «вишиванка»

Вишиванка

"Правильна" вишиванка, або як не пошитися в дурні

Останнім часом доводиться чути від молоді бажання мати вишиту сорочку, але не просто будь-де куплену, а замовлену, або зроблену власноруч. Та ще й таку, щоб відповідала національним традиціям. 

Мені відомий такий випадок, коли на спині сценічної чоловічої свити було вишито дуже колоритне зображення Великої Матері, більш відоме як Берегиня. На ньому правдоподібно змальовано процес виходу дитини з материнського лона. Подібні орнаменти доречні на подушках, або жіночій сорочці, бо в них вкладено побажання щасливого завершення пологів. Чи вдягнув би чоловік ту свиту, якби знав, що на ній зображено? Відмовився б він і від сорочки, з орнаментом, що не відповідає його віку, сімейному стану.

 Подібні випадки трапляються, на жаль, і з дівочими сорочками, коли їх орнаментовано за правилами парубоцьких сорочок, або одружених жінок. Наприклад, під час Великого Посту дівчата та жінки одягали сорочки, вишиті нитками синього, або голубого кольорів. Але якщо дівчина одягала таку сорочку на свята чи вечорниці, то її дражнили "пісною дівкою". Це правило не торкалося літніх жінок. До Дня матері, а його відзначали з прадавніх часів, донька у Чистий четвер підбирала нитки для вишиття сорочки на подарунок мамі. А нитки мали бути голубими або синіми. 

Тут – одна-єдина порада: не чіпай того, чого не знаєш. Існують готові зразки, музейні і приватні колекції. Але, якщо зразки – середини 20-го століття, то нема гарантії відсутності прикрих помилок. Вони стосуються не лише еклектики (поєднання різних стилів), а й часткової емансипації жіночої та фемінізації чоловічої сорочок.  

Знання про те, як оздоблювати чоловічу, а як жіночу сорочку, традиційно передавалося від матері до дочки. Тому до середини ХХ ст. не існувало питання чоловічих і жіночих узорів та правил їх розміщення на сорочці. Кожна жінка була фахівцем у цій галузі. Ну а сьогодні про те, що вишивали на дівочих сорочках можна дізнатися з весільних пісень, які виконувалися після обряду комори. 

Та казали вороги-люде,

Що Олюся нечесна буде.

Аж вона чеснесенька,

як ружа повнесенька.

Отже ружа ознака незайманості дівчини. А після обряду комори дівчина стає калиною:

Марусечко калино, малино!

А на тебе дивитися мило.

Андрієчку повная рожЕ!

А на тебе дивитися гоже.

Або:

У лузі калина

Весь луг закровила,

Доброго батька дитина

Весь рід звеличила.

Проте під час перезви, коли запрошують у гості до батьків молодого, батькові молодої вже дякують за м'ятоньку.

Дякуємо тобі татоньку

За твою шудрату м'ятоньку.

Відчуваєте, як символіка дівчини та молодиці змінюється залежно від її статусу.

Великі квіткові узори дівочих сорочок нагадують цвіт шипшини, яку в народі й назвали ружею. Подібні до них, але із загостреними пелюстками – узор рути; заломлені у вигляді меандра зелені стебла біля неї – узор м'яти; зовсім дрібні квіти у вигляді суцвіття – узор калини. І калина, і рута, і м’ята - вже не для дівчини.

Одружена жінка у піснях - ягода, пава, перепеличка чи якась птаха. Зображення квітів, птахів на рукавах одруженої жінки має бути парним. Поширений мотив - дві квітки, що ростуть з однієї гілки.

Злиття двох ідентичних узорів у вигляді квіток чи звичайних ромбів характерні як для жіночих, так і чоловічих сорочок. Тільки у жіночих вони розміщуються на рукавах, а в чоловічих - на грудях. Власником такої сорочки може бути одружена особа.

У новітні часи почали орнаментувати й пазухи жіночих сорочок, бо вже ходять без корсету чи кептаря. Зображення ягід та птахів увійшло в традицію декорування й цього елемента жіночої сорочки.

Дехто припускає, що орнаментування відіграє оберегову роль, а тому прикрашалися ті частини одягу, які вважалися рубіжними для проникнення злих духів у тіло людини. Але достовірної інформації про це, переданої на рівні легенд, нема.

Упродовж ХХ ст. вишиванки, як правило, були невід’ємною частиною весільного вбрання вони також одягалися й на свята. Весільна сорочка зберігалася все життя, її тримали на смерть. Вважалося, що без весільних сорочок на тому світі подружжя не зможе впізнати один одного. Цієї традиції дотримувалися і у нас на Донеччині, про що я дізналась під час етнографічної експедиції до Ново-Азовського району.

А донеччанка пані Надія Сукова, рід якої походить з Волині, розповіла, що коли в дитинстві вона тяжко захворіла, то її мати, не будучи певною чи немовля виживе, почала вишивати сорочечку на поховання, щоб впізнати на тому світі своє дитятко, коли сама помре.

Отже, вишита сорочка, як ідентифікуючий атрибут святкового і поховального вбрання, – явище доволі відоме. Окрім того, сорочка-вишиванка була своєрідним паспортом, який узором, технікою виконання, кольором оздоблення свідчив про місцевість, сімейний стан і вік її власника.

Наприклад, про вік власника сорочки свідчила ширина орнаменту на грудях. Дитячі сорочки та сорочки літніх чоловіків ( за 50 років ) оздоблювалися вузенькою стрічкою вишивки.

Про вік жінки свідчив не тільки колір ниток (яскраві тони у вишивках для літніх жінок не використовувалися), а й орнамент.

Жіночі сорочки здавна прикрашалися узорами у вигляді хвильок, зиґзаґів, зубців, пружків, діагональних разків, квіток та квіткових розет.

Дівчинка-підліток одягала сорочку, вишиту «півниками» , 

відчайдуха могла вишити поділ «розетками», які зазвичай були на чоловічих сорочках і говорили про мужність та рішучість. 

Вид «баранячих ріжок» на дівчачих сорочках свідчив про те, чи досягла дівчина 16 літнього віку, коли вже можна було до неї залицятися. Закриті «баранячі ріжки» - ні, 


відкриті  – так.


Дорослі дівчата та молодиці носили красивий, багато орнаментований одяг. На подолах сорочок розміщалися «сонце-коло»,


«стоячі жабки»,


«вутячі лапки».


Після народження дитини на подолах з’являлися «гребінці» («оленячі ріжки») ,


 або хрести:


 


У жінок, яких доля позбавила можливості мати дітей, були вишиті «лежачі жабки»:


У жіночих сорочках орнаментувався переважно комірець, рукав та поділ, а в чоловічих – комірець, груди та поділ. Чоловічі сорочки прикрашалися стрічковими орнаментами з ромбів, квадратів, прямих хрестів, стилізованих дубових чи букових листочків. Використовувався й орнамент, пов'язаний з оленем.

От як свідчить про це колядка, в якій тур-олень також є дійовим персонажем:

Гордий та пишний, пане Іване,

Що ж ти ой собі згорда счинаєш,

Згорда счинаєш, коником граєш?

Слуги ба й кажуть: – Це наш пан їде? –

Матінка каже: – Це мій син їде!

– По чім ти єго ба й розпізнала?

– Розпізнала-м го по сорочечці.

На нім сорочка, як день, біленька,

Як день біленька, як лист тоненька.

–Де ж вна ой шита? – В сонці, в віконці.

– Де ж вна золена? – В злоті й зільниці.

– Де ж вна ба й прана? – Края Дуная.

– Де ж вна кручена? – В коня стремені.

– Де ж вна сушена? – В тура на розі.

– Де ж вна тачана? – В Львові на столі.

– Де ж вна вбирана? – В царськім обозі.

Колядки зберегли інформацію, що зображення оленя на весільній сорочці було обов'язковим:

Росте дерево, тонке, високе.

Тонке, високе, в корні глибоке.

На тім дереві сив сокіл сидить.

Сив-сокіл сидить, далеко глядить.

Ой видить же він на синєє море,

На синім морі корабель пливе.

А на том кораблі гречная панна

Шив-вишиває брату сорочку.

А на комірі місяць та зоря.

А у пазусі райськії пташки,

А у пелені тури-олені.

Ой як я буду брата жинити,

Місяць та зоря будуть світити,

Райськії пташки будуть щебетати,

Тури-олені будуть гуляти.

Ой дай Боже!

Добрий вечір!

Давні хлібороби ділили світ на три зони: верхнє небо з запасами космічної води, середнє небо із сонцем, смугами дощів і хмарами та землю з рослинами та тваринами.

Таку ж картину світобудови подано і в цій колядці. В ній дівчина вишиває на сорочці картину Всесвіту. Дві небесні сфери доповнені однією земною.

А от наступні колядки на цю ж тему (вишиття сорочки) мають інший варіант картини Всесвіту:

Ой на Дунаю, на бережечку,

Стояла золота корабійка,

В тій корабійці красная панна

Шила брату, вишивала кошульку.

На ковнірці – зоря і місяць,

На пазушках–райськії пташки,

На рукавцях – сивці-голубці,

А на придолі – тури й олені.

– Як ти, брате, будеш женитися,

Місяць і зоря будуть світити,

Райськії пташки будуть щебетати,

Сивці-голубці будуть гукати,

Тури й олені будуть скакати.

А вже ж ти, брате, оженився,

Місяць і зоря за хмару зайшли,

Райськії пташки в рай полинули,

Сивці-голубці – на новії сінці,

Тури й олені в ліс подибали

А ось дівчина вишиває сорочки батькам:

Не угинайся, буковий мосте,

Через тебе ідуть тури і олені,

На тих оленях високий терем,

А в тім теремі красная панна,

Шила-вишивала отцу кошулю,

Отцу – кошулю, а матці – другую.

Коло ковнірця–яснії зорки,

На пазушках – ясний місяць,

А у полах – сиві голуби;

Сиві голуби гукнули в борі,

Ясні зорки полинули под небеса.

У цих колядках картина світу поділена на три сфери: небесну, земну, нижню. Небесна сфера розчленована на три частини, бо і зорі, і місяць, і голуби відносяться до небесних символів. земна сфера також поділена на три частини. В ній дівчина сидить у високому теремі, терем – на оленях, а олені на буковому мості. Нижнього світу – світу померлих –колядка, яка має віншувальні функції, торкатися не може. Але підтекстово підкреслюється його наявність образами букового мосту й води, які є верхньою сферою нижнього світу. Отже довершена картина Всесвіту є дев'ятикомпонентною.

Як бачимо у колядках не обходиться і без образу оленя. У санскриті більша частина назв оленя походить від коренів, що означають "швидко бігаючої" тварини. можливо використання образу оленя в колядках пов'язане саме зі швидкістю його пересування, що свідчило, думаю, про здоров’я . 

У ХХ ст. для українців вишита сорочка стала свідоцтвом національної та людської гідності. У мордовських таборах українки голодовкою виборювали право на вишиті комірці, хусточки, чим і відрізнялись від інших. А в'язні-чоловіки переховували вишиванки, або рушники, які їхні матері та дружини клали у вузол серед обов'язкових речей.

Тримали у себе вишиванки й українські повстанці.

Як душа відлетить моя вранці,

На дорогу до вічності стане—

Поховайте мене в вишиванці,

Щоби серце зігріти востаннє...

Щоб червоний та чорний кольори

Візерунки життя зберігали

І в холоднім безмежнім просторі

Рідну землю мою нагадали...

І хоч тіло сповила скорбота,

Все ж на цьому і в іншому світі

В нескоренній душі патріота

Україна завжди буде жити !

(Юрій Гук)

Поету - композитору Олександру Шевченко одна бабуся розповіла як у кінці сорокових років у карпатському селі темної ночі постукали у віконце хатини повстанці - і просили господаря прийняти на лікування пораненого товариша. Сім'я прийняла бійця. Його сховали у стодолі на сіні. Їсти йому носила маленька дівчинка, донька господаря. Їй було 11 чи 12 років... Коли хлопець одужав і зібрався повертатись до лісу, то залишив дівчинці на згадку свою чорну сорочку, вишиту жовтими та червоними кольорами, і сказав: «Як виростеш і народиться в тебе син, подаруй цю сорочку йому – нехай носить і пам'ятає про нас»... І вона виконала заповіт повстанця. Вперше її син одягнув ту чорну повстанську вишиванку, коли йшов на площу Ринок, де того дня вперше після радянських часів у Львові було піднято синьо-жовтий прапор. Олександр Шевченко говорить: «...  коли я тримав у руках ту сорочку, йшла така енергія і сила від неї... на другий день я написав пісню. І в тій пісні якраз та історія викладена. Пісня називається «Чорна вишиванка...»

Чорна вишиванка

Слова: Олександр Шевченко

Музика: Олександр Шевченко

 

Десять років горіла земля у людей під ногами.

Десять років стогнала земля від ворожих чобіт.

Десять років карпатське село вже не спало ночами,

Десять років чекало синів своїх біля воріт.

 Кожен день за селом у лісах скреготять автомати.

Кожен день умивається ранок в гарячій крові.

А холодної темної ночі до нашої хати

Принесли молодого хлопчину брати лісові.

 А коли партизана Карпати покликали сині,

І коли вже нарешті настав розлучатися час,

Він сорочку свою позоставив на пам'ять дівчині:

«Нехай носить твій син і нехай пам'ятає про нас».

 Приспів:

Чорна-чорна була та сорочка, чорніша від ночі.

Чорна-чорна, як смерть. Чорна-чорна, як свіжа рілля.

Чорна-чорна була та сорочка, як хлопцеві очі.

Чорна-чорна була, як моя українська земля.

 

Довго-довго лежала сорочка у маминій скрині,

Довго-довго чекала пошани, людського тепла.

І нарешті настала пора: я вдягнув її нині;

По щоці у матусі тихенька сльоза потекла.

 І в душі зазвучали ніколи нечувані струни,

І сама мимоволі  розпрямилась гордо спина.

Що б не сталось зі мною і де би у світі не був я,

Передам ту сорочку онукам своїм і синам.


 Приспів:

Чорна-чорна вона, та сорочка, чорніша від ночі.

Чорна-чорна, як смерть. Чорна-чорна, як свіжа рілля.

Чорна-чорна вона, та сорочка, як хлопцеві очі.

Чорна-чорна вона, як моя українська земля. (x2)           

 https://www.youtube.com/watch?v=3T1e7PDAKP0

Якщо повстанці тримали чорні вишиванки на поховання, то сьогодні ці сорочки набули іншого змісту – шанування Героїв УПА.

Вишиванка - візуальна ознака національної приналежності

Візуальна ознака національної ідентичності та самосвідомості

 

При набутті Україною незалежності традиційний народний одяг почав входити в наше буття. Подібне явище спостерігалося ще 150 років тому серед молоді та інтелігенції, які почали усвідомлювати себе українцями. Зрозуміло, що під час існування Російської імперії та відсутності Української держави саме через народне вбрання, у якому виразно окреслена самобутність українського етносу, можна було, навіть мовчки, проявити себе українцем і вказати на належність до такої давньої культури, як українська.

Опанас Сластіон у своїх спогадах про навчання в Петербурзькій академії мистецтв у 1874–1882 рр. також акцентував увагу на мотивах одягання народного вбрання: «Мартинович, небіжчик Васильківський та й я – були стрижені в кружок і по можливості носили українську одежу, – правда, се були традиції часів давніших, т. зв. тоді “хохломанства”, та нам се було байдуже, бо головна мета – аби «вони» знали, що «ми» існуємо й будемо існувати». І хоч до Академії мистецтв у Петербурзі приймали представників різних національностей, а випускали тільки російських митців, друзі лишилися українцями.

Також відомо, що майбутній художник Михайло Гаврилко, збираючись на навчання в Петербург до художньо-прикладного училища на початку ХХ ст., не послухав поради справити собі європейський одяг, а замовив українське вбрання з червоними чоботами. Такий колоритний вигляд постійно привертав увагу охочих подивитися на нього. М. Гаврилка виключили з Художньої академії і посадили в тюрму за організацію студентського страйку. Після Першої світової війни М.Гаврилко стає одним із організаторів війська Українських січових стрільців та Сірої дивізії Армії УНР. Хвиля червоного терору знову примусила М.Гаврилка змінити стек на шаблю. Він створив козацький загін, який боровся проти більшовиків у районі Диканьки та Божкового. У жовтні 1920 року Гаврилка видав агентам ЧК нібито його найкращий друг. Червоноармійці катували отамана, а потім спалили живцем у топці паровоза на станції Полтава (нині станція Полтава-Південна). Майже вся творча спадщина Михайла Гаврилка знищена. У 1956 році, через три роки після смерті Сталіна, за вказівкою з Москви, всі його роботи зі Львівського художнього музею були спалені. Тож ще більшу цінність становлять поодинокі роботи, котрі вціліли в родині, приватних колекціях, музеях Європи.

Дослідники сходяться на думці, що процес публічного вираження української самоідентифікації в одязі був започаткований Т. Г. Шевченком. Із цього приводу І.С.Тургенєв писав: «У високій, баранячій шапці, в довгій темно-сірій чумарці з довгим смушевим коміром, Шевченко мав вигляд справжнього малороса, хохла. Портрети, що залишилися після нього, дають загалом вірне про нього уявлення». Якщо до Шевченка кожух і смушева шапка вважалися лише верхнім одягом українського селянства, то Тарас Григорович вклав у це вбрання нове символічне значення – свідомого атрибуту українства. Т. Шевченко ігнорував існуючі правила, за якими одяг поділявся на міський і сільський, елітний і простонародний, загальноєвропейський та етнічний, і водночас не допускалося його перемішування.

Софія Русова (Ліндфорс) - відомий український педагог згадує, як наприкінці 1870-х років вона разом із простими мешканцями Чернігова відправилася на поклон до київських угодників. Але зробити це не вдалося: біля Ніжина її – дворянку, одягнену не за статусом, у компанії з простими «бабами» зупинив урядник.

Іван Франко «відрізнявся од загалу своїм костюмом – вишиваною сорочкою серед пишних комірців і краваток». Причому любив одягати вишиванку і в будні, і в свята. Водночас чоловічу вишивану сорочку, оцей обов’язковий елемент українського національного строю, Іван Франко носив з європейським костюмом-трійкою. І це був новаторський підхід до трансформації образу українського інтелігента, у якому поєднувалися прадавня українська традиція і модерні запити нової епохи.

Сьогодні, як і тоді, використання народного одягу викликано не потребами матеріального стану чи заведеного укладу життя, а свідомим проявом власної позиції.

22 травня 2014 року, коли Дружківку захопили бойовики, Анатолій Водолазький вийшов до пам’ятника Леніну на одиночну акцію протесту. Його знімав оператор, міліція просила залишити це місце. Він простояв з Державним прапором в руках десять хвилин, потім невідомі у масках забрали його до підвалу. Міліція не допомогла, просто спостерігала. Прапор, який патріот тримав у руці, бойовики кинули собі під ноги. «Я дав собі слово: якщо виживу, ходитиму туди щороку. Я вижив, хоч мене й катували там, вибили зуби, заставили носити пісок мішками. Це було у Краматорську. Якась жінка, що йшла повз, побачила це і хотіла допо- могти, вона зі мною носила мішки піску, я розшукую її вже три роки, хочу подякувати», – говорить народний герой України Анатолій Водолазький.

Надія Савченко - українська військова, штурман- оператор вертольота Мі-24 16-ї окремої бригади армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, старший лейтенант. Народний депутат України 8-го скликання. Герой України (2015). Під час війни на Сході України 2014 року брала участь в антитерористичній операції як доброволець батальйону «Айдар». При цьому залишалася діючим офіцером ЗСУ, беручи участь в АТО в межах двох відпусток. Водночас написала рапорт на звільнення зі Збройних Сил України. У боях біля селища Металіст під Луганськом, йдучи за пораненими, потрапила в полон терористів 18 чи 19 червня 2014 року. Опинилась на території Росії і звинувачена у вбивстві російських журналістів, хоча вже була у полоні проросійських сепаратистів. Більше року Надію Савченко утримували у СІЗО в Росії.

Василь Сліпак — український оперний  співак (контртенор, бас-баритон), соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник бойових дій під час війни на Сході України у складі добровольчих формувань, позивний «Міф». Загинув у бою поблизу Дебальцевого.



Павло Павлов (позивний «Аскольд») – волонтер-психолог, учасник Майдану, доброволець батальйону «Айдар». Народився і жив у Донецьку. Заздалегідь готувався захищати Батьківщину: «Коли у 13-му році Яник почав затискати гайки, я відчув, що потрібно якійсь військовій справі навчатись, бо у нас ще буде кров і війна. Саме тоді не витримав ватного руху – і десь тижнів за два до початку Майдану хотів їхати у Французький легіон (унікальна військова складова французької армії, що комплектується з іноземців). Але не доїхав, тому що почався Майдан, на якому був від самісінького початку. Після Майдану шукав нові підрозділи і навіть не збирався йти у військкомат. Деякий час намагався зібрати такий підрозділ сам, шукав підтримку. Ми хотіли їхати і вихоплювати «сєпарів» по Донецьку. Я думав це звести до якоїсь структури, тобто підійти до цього більш професійно. Коли у червні повернувся до Києва, один знайомий запропонував поїхати в батальйон «Айдар» на Луганщині. Я поїхав подивитися і залишився там».

 

Людмила ОГНЄВА,

заступник головного редактора газ. «Україна козацька», 

член Національної спілки журналістів України,

член Національної спілки народних майстрів України

До відзначення Дня вишиванки моя улюблена світлина

До відзначення Дня вишиванки моя улюблена світлина з онуками Миколою і Русланом



З Австралії з привітом

Ну шо, мої кохані українці, ловіть порцію вишиванок з Австралії!!! ura


Австралія вітає Україну. Свято в Посольстві України в Австралії:









Посла України в Австралії неможливо не ваізнати:



Спікер австралійського парламенту у вишиванці в 2017 році:



Бонус:

Нічого особливого, звичайний коала у вишиванці з бандурою


Купуємо вишиванки до свят!!!

Традиційно до Великодня кожна господиня старається дім прибрати, про рідних подбати - дітей причепурити якнайкраще. З "Українською вишиванкою з Коломиї" - це реально.

Готуємося до Великодня. Святкові вишиванки для дітей – найкраща обнова до свята.

Весна приносить нам не лише теплу погоду та гарний настрій. Щороку вона несе із собою одне з найсвітліших свят року. Його чекають і дорослі, і діти, сповнюючись новими надіями та сподіваннями на краще.  Традиційно до Великодня кожна господиня старається дім прибрати, про рідних подбати і, звісно, себе не забути. Одяг має бути чистим, святковим. Сімейні господині хочуть, щоб всі домочадці були в обновках на Світле свято, адже з давніх-давен це свято  пов’язано із оновленням життя, пробудженням природи.

Одяг, який ми носимо, здатен багато розказати про нас. З однієї сторони, по його кольору можна зробити висновок про характер та особисті риси його господаря, а з іншої, сам одяг може наділяти людину необхідними якостями та емоціями і, ясна річ, справляти потрібне враження на оточуючих.

 Українська вишиванка не є винятком. Вона -  окраса будь-якого українського свята. Народні орнаменти — це складна мова, яка розповідає про думки та почуття, про пізнання світу, про надії та страждання, про красу і щастя. Століттями народ накопичував і виражав у простих лініях традиції та звичаї предків. Можливо, тому вишивка так зачаровує і вабить наших сучасників.

Дитячі вишиванки - мотиви, які використовуються при їх створенні не повинні відрізнятися особливою складністю.  Хоча скільки людей стільки й думок. Одні говорять, що для дитячої вишиванки варто обирати геометричний орнамент, оскільки він набагато давніший, а, відповідно, його вплив буде сильнішим за решту візерунків. Інші стверджують, що у вишиванках для літей краще використовувати орнаменти, які несуть у собі енергію зростання, тобто рослинні орнаменти. До речі, останні не повинні містити у собі плоди (наприклад, калину, жолуді тощо). Дитина — то як паросток  життя, тому візерунок на її вишитому платті чи на вручну вишитій сорочці має складатися з листочків і простих квіточок,  які кріпляться на дереві візерунку, прямому або хвилястому. Питання, яким рослинним узором має бути прикрашене нове дитяче вбрання із українською вишивкою, в даному випадку не стоїть, так як найкращим варіантом все одно будуть квіти. Вони символізують ніжність і тонку душевну красу, праведність і святість, душевну чистоту, скромність і привітність. Діти – наші квіти. Цей вираз набуває свого не переносного, а прямого значення, коли ми їх одягнемо у барвисті, квітучі українські вишиванки від Укрярмарки з Коломиї. Чудові дитячі вишиті плаття та костюмчики від цієї торгової марки перетворюють наших дівчаток у справжніх маленьких принцес. Подробнее: https://ukryarmarka.com.ua/a382476-gotuyemosya-velikodnya.html


Купити вишиванки в Україні

Унікальність кожного народу полягає в його особливих традиціях. Це стосується всього: національних страв, пісень, особливостей менталітету і зовнішнього вигляду, але ніщо не передає особливостей представника іншого народу, як національний одяг. Перше ж, що приходить на думку при згадці України - це, звичайно ж, вишита сорочка. Зрозуміло, наша країна не єдина, яка прикрашає свій одяг вишивкою, але особливість української вишивки в цілій вибудуваній гармонійній системі знаків і символів, і кожен з цих знаків несе в собі особливий, сакральний зміст.

Традиційні українські вишиванки
Умовно всі традиційні візерунки, притаманні українській вишивці, можна розділити на три групи: геометричні, рослинні і тваринні елементи. Незважаючи на особливості кожного регіону України, їх значення залишалося незмінним у всіх куточках країни.
Геометричні символи використовує не тільки українське мистецтво, ці елементи сходять корінням до язичництва і є загальними не тільки для слов'янських народів, а й для всіх народів, що звертаються до сонця. Так, наприклад, древній образ язичницького сонця для українців - хрест, укладений в коло. Ромб - древній жіночий символ, знак процвітання, родючості та жіночої сили. Квадрат - символ досконалості, порядку і гармонії. Прості лінії не так вже й прості: рівні лінії це стародавнє зображення землі, хвилясті - води. Поступово впліталися в українську вишивку і християнські символи: хрести, що відганяють злих духів, і трикутники як уособлення Святої Трійці.
Рослинні орнаменти мали не меншу важливість, вони символізували чистоту, процвітання, вічне оновлення, і часто рослинними орнаментами і, зокрема, квітами, прикрашали весільні вбрання. За допомогою калини зображували побажання краси, зображували довголіття і безсмертя, соняшники були символом сонця, ромашка - знаком любові. Заміжні жінки вважали за краще вишивку з гронами ягід або іншими плодами: яблуня і виноград символізували радість, плодючість. Чоловіча вишиванка відрізнялася від жіночої і мала іншу символіку. На чоловічих сорочках обов'язково повинні були бути присутніми листя або вже дозрілі плоди. Часто зображували дуб для чоловічої сили, шишки як знак цілеспрямованості. Зображення тварин і птахів були мерее поширені, але в більшості своїй зображення звірів мали оберігає і покровительствують значення.

купити вишиванки для сім`ї

Шви і кольори
Способів вишивки було безліч, але поступово, з часом, це спрощувалося і на традиційній вишиванці присутні кілька технік: хрестиком, напівхрестиком, гладдю і за допомогою шва «вперед голкою». Спосіб вишивки багато в чому залежить від регіону.
Красива вишиванка - не просто предмет одягу, багато в чому це і оберіг, так що колір ниток мав не менше значення, ніж нанесений візерунок. Вишивка білими нитками по білій тканині, так звана, Решетилівська, була характерна для наречених. Червоний колір уособлював захист, джерело енергії, любов, блакитний - небо і душу. Насичений синій був потужним оберегом від хвороб, зелений символізував молодість, оновлення, зростання, жовтий колір був знаком достатку, сонця, пшениці, благополуччя. Чорний колір символізував зло, білий - добро, елементи змішання двох кольорів , в якому переважає чорний звуться Борщівською вишивкою і є оберегом від серцевих захворювань. Інші кольори могли додаватися або забиратися в залежності від регіону, але червоний і чорний завжди залишалися провідними кольорами в будь-який вишивці.
Де купити вишиванку онлайн? Інтернет магазин вишиванок https://ukrvyshyvka.com.ua пропонує великий вибір такого одягу. Вишиті плаття, вишиті блузки жіночі, чоловічі вишиванки, вишиті костюми, вишиванки для дітей на будь-який смак та за помірну ціну допоможе підібрати Вам кваліфікований менеджер.

Як вибрати вишиванку?

Вишиванка є не простим одягом. Відомо, що в далекій давнині на Україні вишивка сприймалася як засіб захисту від злих духів.

Причому кожен візерунок окремо, як і кольори нитки несли сакральне значення. В наші дні все стало набагато простіше і для того щоб одягнути вишиванку достатньо сходити на ринок або в магазин і вибрати підходящий варіант одягу. На вибір доступні як чоловічі, так і жіночі вишиванки, а також вишиті костюми, вишиті сукні та дитячі моделі вишиванок, більш докладно з асортиментом можна ознайомитися тут https://ukrvyshyvka.com.ua/ . Широкий асортимент вишиваного одягу приємно здивує і задовольнить запити навіть найвимогливіших покупців . Крім традиційних вишитих сорочок, є оригінально вишиті сарафани, сукні, спідниці, корсети з національними орнаментами і топи. Представники сильної статі можуть приміряти вишиті стильні краватки, а дітлахи одягнути козацькі шаровари. Зараз мода на вишиванки повертається і нею цікавляться не тільки патріоти, а й модниці. Не секрет, що вишитий одяг відмінно виглядає з модними речами, наприклад, зі спідницею, брюками і джинсами. Вибір вишиванки Універсальний варіант червоно-чорна вишиванка. Вона підходить кожному, причому не має значення вік, стать і побажання. Чоловіки віддають перевагу холодним відтінкам, а жінки навпаки віддають перевагу яскравим і теплим тонам. Вибираючи вишиванку важливо брати до уваги такий момент, що вишивка буває, як ручної роботи, так і машинної. Зрозуміло, на створення ручної моделі потрібно багато часу і сил, а значить і вартість її досить висока. Якщо вам хочеться чогось подешевше, як варіант може бути машинна вишивка. З боку не так-то й просто відрізнити ручну вишивку від машинної.

дитячу вишиванку купити

Вибір вишиванки для дитини.

Діти швидко ростуть і з часом дорога ручна вишивка виявиться не потрібною, так що краще всього брати машинну вишиванку.

 І нарешті вибір матеріалу. Звичайно найкраще брати речі, зроблені з натуральних тканин. У всякому разі вам буде набагато комфортніше в такому одязі. Як правило, вишиванки виготовляються з льону. Це тканина відмінно підходить для носіння одягу в літній час. Більш того, льон забезпечує терморегуляцію і дозволяє шкірі дихати.
Вишиванка - це національний одяг України.
Це предмет одягу, який має якусь особливу загадку: від того, з якими думками і настроєм її створює людина, таку енергетику вона і несе. Вишиванка частіше створюється своїми руками, з натуральної тканини, частіше з льону. Ми рекомендуємо замовляти вишиванки завдяки магазину Folkmart, тут докладніше. А в цій статті ми розповімо, як вибрати вишиванку.
 


    
Як говорилося раніше, вишиванка має особливу енергетику, тому найкраще, якщо її вам буде вишивати або близька людина, хороший знайомий, або майстер, який довго займається цією справою і ставитися до створення вишиванок зі всією душею. Вишиванка вважається оберегом, вона як якийсь щит, який захищає людину від негативу і всього поганого.
    
Найкраще відмовитися від фабричних вишиванок, які виготовляють завдяки спеціальному станку. Традиційна вишиванка робиться вручну. На натуральній тканині спеціальними нитками прошиваються малюнки і символи, а також додаються інші декоративні елементи. Але основну роль тут відіграє сам малюнок і знаки, адже саме вони захищають людину.
    
Обов'язково врахуйте, що справжня вишиванка повинна бути виключно білого кольору. Хороші рукодільниці не стануть видавати одяг в етнічному стилі за вишиванку. Традиційно нитки використовують червоні, зелені, чорні, сині, жовті - але все ж варто пам'ятати, що кожен колір нитки має своє значення.
    
Ціна. Питання ціни вишиванки - справа умільці. Адже від обсягу роботи залежить ціна. Насправді, вишиванка - одяг не з дешевих. За ексклюзивну, ручну роботу часто беруть чимало грошей.

Види вишиванок
Існує чимало видів вишиванок, найпопулярнішою все ж залишається - традиційна.
Вона виконана в дуже простому і лаконічному стилі, але зі смаком. Також популярність набирають вишиванки, які прикрашають бісером або натуральними каменями. Виглядає це шалено красиво, але коштує дуже дорого. Такі вишиванки відмінно доповнять вечірнє вбрання на якийсь захід. Також зараз дуже актуально купувати вишиванки з малюнком квітів. Ця мода перенеслася і на інші предмети одягу: ви могли бачити штани з вишитими на них квітами і візерунками, і на інших елементах одягу.

Врахуйте все це і виберіть вишиванку для душі і серця, яка буде приносити в ваше життя тільки позитив. Знайдіть найоптимальніший дизайн вишиванки для себе серед асортименту інтернет-магазину https://ukrvyshyvka.com.ua/ . А кваліфіковані менеджери обов`язково допоможуть Вам зробити правильний вибір.

Вітання українцям від Сталоне і Арнольда з Днем вишиванки.

Слава Україні! Героям слава! Вітання українцям від Сільвестра Сталоне і Арнольда Шварценегера з Днем вишиванки.


Всесвітній день вишиванки в Раді були раді

ДЕНЬ ВИШИВАНКИ В РАДІ: ЯКІ ВБРАННЯ ОБРАЛИ НАРОДНІ ДЕПУТАТИ ТА З ЯКИМ НАСТРОЄМ ВІДЗНАЧАЛИ 
17.05.2018 18:20
Сьогодні, 17 травня, народні депутати відгукнулися на заклик спікера і відзначили Всесвітній день вишиванки.

Народні обранці "вигуляли" свої вишиванки у Верховній Раді. Чоловіки обрали чорні і традиційні білі сорочки, а жінки здебільшого вбралися у вишиті сукні.

"Ми втомилися від агресії і скучили за посмішками. Посміхайтеся): вишиванці личить посмішка", – написала на своїй сторінці у Facebook віце-спікер ВР Ірина Геращенко. І народні обранці справді сьогодні посміхалися. Як то було, хто які вбрання обрав і з яким настроєм святкували-працювали народні обранці, дивіться на фото.



Страницы:
1
2
3
4
5
6
8
предыдущая
следующая