У світі має місце брак екологічно чистих джерел енергії. Разом з тим, від найближчої зірки наша каменюка отримує 170 мільярдів джоулів кожну секунду. Або кожному квадратному її метру бог Ра дарує від сотень до тисяч кВт*год на рік.
Скільки чудових відкриттів у різних сферах зробило людство завдяки тому, що просто злегка підглядало, як те чи інше відбувається в природі, а потім відтворювало, а за можливості і покращувало ті процеси.
Так і тут. Навколишня дійсність нашої благословенної країни демонструє нам чудовий спосіб накопичення енергії Сонця у хімічну енергію вуглеводнів, з яких складається біомаса. І справді, в Україні біомаса росте всюди, де (і коли) її не садять. Що ж буде, коли ті страшенні мільярди, що йдуть у розвиток нафти і газу, зникають у безодні вугільних шахт (а як сюди долучити і те, що розкрадається?!), спрямувати у новий вид індустрії - посадку і вирощення спеціальних насаджень? Що, як просто вирощувати собі дрова? Опалювати будинки, добувати електроенергію? А чорне золото хай собі лежить, як його дехто заскладував
Скажете: знов спалювати, так той же дим, а де ж екологія? Не поспішайте. Бо за час вирощення наші енергетичні верби і тополі забрали з атмосфери рівно стільки вуглекислого газу, скільки виділять при спалюванні. І кисню у небо видали рівно стільки, скільки візьмуть на спалювання.
Не знаю, як кому, але і без точних розрахунків, інтуїтивно, мені здається, що у сільськогосподарських країнах з помірним кліматом енергетика на основі біомаси (як вирощеної цілеспрямовано, так і плюс відходи агрофірм, лісопилок, меблів, харчової, переробної промисловості і таке інше) має більші перспективи і можливості у забезпеченні країн "зеленою" енергією, ніж класична геліоенергетика чи вітрова.
Скажете, в цивілізаційному плані це крок назад? Знов, не поспішайте, індустріали 
Іноді "назад" може означати "вперед". Чи таким ви зовсім не уявляєте собі майбутнього постіндустріальних країн? На дровах, га!? А от дехто намагається таке уявити. І не просто дехто, а ті, кого у нас прийнято брати за приклад. Ось в чому - в гарному - і слід рівнятися на Європу, справжню, а не штучну гламурно-лямурну лабуду.
Ось чому далі у цілком незмінному вигляді йде, хоча і архівна, але від того не менш цінна стаття про досвід розвитку енергетики на основі вирощення енергетичних рослин. Цей шедевр має неодмінно бути у цьому співтоваристві.
У Швеції існує унікальна система використання енергетичних плантацій
верби в екосистемі міст. Її головна суть в тому, що плантації
енергетичної верби служать не тільки біопаливом для місцевих котельних
установок. Їх також використовують для утилізації і очищення стічних
вод, що в кінцевому випадку дає подвійну вигоду, оскільки дозволяє
економити на мінеральних добривах для росту плантацій.
Як працюють такі екосистеми і чи мають вони перспективу в Україні?
Застосування енергетичної верби у світі
Перші промислові плантації енергетичної верби з’явились у Швеції в
кінці 80-х – на початку 90-х років минулого століття, коли в Європі
зародився тренд використання альтернативних джерел енергії замість
традиційних і добре відомих нам нафти та газу. Тому Швеція по праву
вважається країною, яка вперше запропонувала і впровадила промислову
технологію вирощування енергетичної верби як твердого біопалива.
Наступними країнами, які почали наслідувати приклад Швеції, стали
Великобританія, Ірландія, Данія, Польща, США та інші. В 2008 році
з’явились перші промислові посадки і в Україні.
Розповсюдження даної багатолітньої культури саме в цих країнах
пояснюється, в першу чергу, сприятливими кліматичними умовами для її
вирощування. Це достатня кількість опадів, величина яких має становити
на менше 550-600 мм на рік для досягнення планових показників
урожайності. Звичайно, крім енергетичної верби, є ще багато інших
рослин, які вирощують для отримання зеленої біомаси, проте вони поширені
в інших географічних зонах, які краще підходять для їх репродукції.
Важливо відмітити ще один нюанс. Чому енергетичну вербу не зовсім
правильно вважати деревом, хоча вона відноситься до родини вербових?
Основна відмінність енергетичної верби (Salix Viminalis) – це те, що
дану рослину вирощують кущами. Це в першу чергу пов’язано з промисловою
технологією збирання врожаю, тому що дозволяє застосовувати уже існуючі
на ринку машини та обладнання. Також це дозволяє доволі легко
перепрофілювати плантацію на вирощування інших сільськогосподарських
культур, провівши її рекультивацію після закінчення технологічного циклу
або з прийняттям такого рішення в силу інших питань. Наприклад,
ринкових умов.
[ Впевнені, що хочете дочитати до кінця? ]
