Сила духа происходит от внутренней боли. Если ее не примешь как должное, она тебя разорвет. А если примешь, она станет прочной опорой на которой можно удержать остальные тягости. Но главная опора, это позитивный образ жизни. В мире и так хватает унылых людей, и среди этих людей мне нет места.

Не    на    мне,    а    во    мне    амулет,
защищающий    от    напасти,
помогающий    много    лет
в    окружающем    видеть    счастье,
отражая    удары    судьбы,
принимать    их    диалектично,
но    считать:    суждено  –  значит    быть,
и    удары    держать    привычно,
применяя    и    опыт,    и    ум,
или    то,    что    от    них    осталось,
чтобы    сразу    не    били    по    двум,
по    щекам,    унижая    старость.
И    при    этом    не    выть,    не    стонать
и    не    дать    для    насмешек    повод.
Пусть    под    кожей    останется    холод,
а    лицо    продолжает    сиять,
будто    в    сердце    печали    нет,
неприятностей,    нет    и    несчастий.

Я    хочу    быть    с    тобой,    амулет,
в    твоей    щедрой    и    доброй    власти.                                    автор: Исаак

Хомосапієнс

/Металобрухт (хворе „залізо” вражене „вірусом”)/

Хомосапієнс, що покинув власну націю, поза соціумом – хвора мавпа на манію всякого вчити як і що робити. Помітив цікаву залежність, що чим менше сам хомосапієнс вчився, тим більше в нього бажання вчити інших. Історія знає кілька випадків, коли Homo sapiens прислужився на користь чужій нації, але часто на шкоду власній нації. Негативним прикладом того є сволота, або яничари. Позитивним прикладом є ефіоп Пушкин, що навчив сусідів язику.

Людина

/Залізо (деталь комп’ютера, що довіряє програмі та виконує її, наділена функцією самовідтворення і розвитку)/

Людина – хомосапієнс, що позиціонує себе часткою нації та її культури і забезпечує зв’язок між нацією, культурою і чином. Людина має виконувати функції покладені на неї творцем, нацією, самосвідомістю – гарно, які б ті функції не були.

Культура

/Програма (Програмне забезпечення )/

Культура – напрацьована тисячоліттями низка чинів, що являють собою звичаї і традиції які забезпечують розвій, відродження, відтворення, збереження і захист нації, її чеснот.

Мова

/Електрика, струм/

Мова – сила культури, вона вдихає життя в людей, поріднює їх з культурою, сприяє збереженню нації в часі і просторі. Функцій мов багато. То знають люди вчені. Є економічна складова мови, бо мова дає робочі місця нації, що поважає себе. Є держави, де третина бюджету дає саме мова. Тому деякі з них „ревнують” інші нації до їх мови, що сягає навіть агресії, бо бажають ті гроші хапнути собі рідній. Не останньою є функція зв’язку між нацією і Світом. За азійсько-європейською культурною традицією, господар, приймаючи гостя, може розмовляти до нього його мовою, коли гість розмовляє до господаря мовою господаря, шанобливо.

Нація

/Надсучасний комп’ютер наділений функціями самовдосконалення і захисту/

Вищій рівень розвитку народу, на якому народ створює власну державу задля забезпечення захисту і розвитку нації.

Допоможіть українському!!!

Олександр Макарчук /учитель фізики та астрономії районного ліцею, м. Сторожинець Чернівецької області/ є автором вічного календара http://volianarodu.org.ua/uk/Nauka-i-osvita/Uchytel-fizyky-vynayshov-vichnyy-kalendar

Мені імпонує 12-ти місячний вічнонезмінний календар Третього варіанту. Кожен останній місяць сезону, зими, весни, літа, осені матимуть по 35 днів, запам’ятати не складно. Інші місяціматимуть по 28 днів. Ваз на 6 років до останнього місяця року додаватимуть додатковий тиждень. Українці розумний народ і в кожного своя правда. Я би хотів той тиждень додати до липня, аби літо було довше. Хоч школярам якась радість.

Але третій варіант краще бо імпонує третьому тисячоліттю.

Прошу поширення, бо це круто, це корисно і це українське!!!

Хоча мова, це субстанція вторинна, але саме вона формує суспільство. Тому злодії і загарбники, олігархи і українофоби, ті, що катують українців, або збираються катувати, як втім і люди байдужі, ліниві, чи зомбі досить активно виступають проти мови. Мова створена не для того, аби її любили. Це дарунок Бога для життя людини. Мова є для життя, для його покращення і розвою. Мова сприяє духовному збагаченню суспільства.

Прочитав статтю Юрія Андруховича "Навколомовне питання. Про мавпування, Тютюнників, Табачників, Перевертнів і Голосраченків"

Чому моє прізвища не Голосраченко?

http://crimea.unian.net/ukr/comments/23291

У людей есть только два типа взаимоотношений: аргумент и сила. Если вы хотите, чтобы я сделал что-то для вас, вы можете или убедить меня аргументами или вынудить меня выполнить ваши указания под угрозой или воздействием силы. Любые, без исключения, человеческие взаимоотношения попадают в одну из двух категорий отношений. Аргумент или сила, вот и все.

В высокоморальном и цивилизованном обществе люди взаимодействуют исключительно путем аргументов. Силе как правильному методу воздействия нет места в таком обществе. Единственная вещь, которая исключает из меню вариант силового воздействия - личное огнестрельное оружие, как бы парадоксально это не звучало для некоторых из вас.

Когда я вооружен, вы не можете воздействовать на меня силой. Вы должны использовать аргумент, попытаться переубедить меня. Потому что я могу противостоять вашим угрозам и попыткам применения силы.

Огнестрельное оружие – единственный тип личного оружия способный уравнять 45ти килограммовую женщину и 100 килограммового грабителя, 75ти летнего пенсионера и 19ти летнего хулигана, одинокого прохожего и автомобиль полный вооруженных битами пьяных парней. Огнестрельное оружие устраняет неравенство в физической силе, размерах и количестве между потенциальными нападающими и обороняющимся.
Многие люди убеждены, что оружие плохой источник уравнения. Есть люди, которые считают, что мы будем гораздо более цивилизованным обществом, если убрать из оборота все оружие. Потому как оружие делает работу злоумышленника легче. Это верно, только в том случае, когда потенциальные жертвы преступника разоружены, по законодательству или личным убеждениям – но это убеждение беспочвенно в тех случаях, когда потенциальные жертвы вооружены.

Люди требующие запретить оружие требуют автоматически и абсолютного господства молодых сильных и многочисленных, а это - полная противоположность цивилизованного общества. Грабитель (даже вооруженный) может успешно существовать только в том обществе, где государство гарантировало ему монополию силы.

Далее следует мнение, что огнестрельное оружие делает смертельно опасным любое противостояние, которое могло закончиться просто травмами. Это мнение ошибочно сразу по нескольким причинам. Конфликт без применения оружия автоматически выигрывает сильная сторона, наносящая тяжкие телесные повреждения стороне слабой.
Люди, которые думают что кулаки, биты, прутья и камни не представляют смертельной опасности, просто смотрят слишком много фильмов, в которых герои переносят побои и выходят после боя с немного разбитой губой в худшем случае. Тот факт, что огнестрельное оружие добавляет смертельной опасности, работает только на слабого защищающегося, а не в пользу сильного нападающего. Если же вооружены оба – они на равных.

Огнестрельное оружие – единственное оружие, которое одинаково смертельно как в руках 80ти летнего старика, так и в руках молодого штангиста. Оно просто не работало бы как уравнитель силы, если не было бы смертельным и простым в использовании одновременно.

Я ношу оружие, не потому что ищу конфликт, а потому что хочу, чтоб меня оставили в покое. Оружие на моем боку это гарантия того что я не могу быть принужден силой, только аргументами. Я ношу оружие не потому, что боюсь, а потому что оно позволяет мне быть не запуганным.
Оружие не ограничивает действия людей, которые привыкли убеждать аргументами. Оно ограничивает лишь действия тех, кто привык принуждать силой. Оружие нейтрализует силу как преимущество. Потому ношение оружия есть элементом цивилизованного общества.

© Л. Каудилл, майор корпуса Морской Пехоты США в отставке.

Півкола, прямокутники, квадрати;

будинки із бетону, криці й скла; скрізь радіомузика, автомати, і над усім — звитяжний знак числа.

Кругом сади. На їхні пишні шати спадає водограїв срібна мла, а з неба, де горять ясні блавати, спливає золотиста мушмала.

Тут мешкає одна сімя-громада, де слів — вязниця, люпанар і кат — не знають, і де кожен день — відрада.

Кинджала не кривавить помста й зрада: братерство тут найвищий маєстат, а можний розум — всеєдина влада.

P.S.Приєднуюсь до Михайла.

и в этом сила!

 

Хочу такой же!

.