хочу сюда!
 

Катюша

30 лет, дева, познакомится с парнем в возрасте 35-85 лет

Заметки с меткой «перспектива»

Про дорогу фотоелектричну енергію...

Коли задумав і складав цю замітку, робочою назвою її була "Про дешеву атомну енергію..." Але ж не такі ми багаті, щоб купувати дешеві речіlol

*   *   *
               Деякі міфи живі тим, що існують такі собі "розрахунки собівартості". А собівартість залежно від бажання і кута зору можна рахувати дуУуже багатьма способами. Візьмемо, як приклад, собівартість 1 кВт * години електроенергії, виробленої атомною енергетикою.
               Навіть коли згадати, що принаймні перші АЕС (а є підстави вважати, що і наступні, і сьогоднішні) мали одне з призначень задовольняти потребу військово-промислового комплексу у ядерній зброї, то вже через це виникають сумніви про якусь обумовленість розвитку атомної енергетики низькою собівартістю її електроенергії. Придушимо їх поки і розглянемо далі.
               Цікаво, а які взагалі складники є в таких розрахунках у стовпчику "Витрати". Зрозуміло, що там має бути все, починаючи від витрат на добування і збагачення уранового палива, будівництва основного енергогенеруючого устаткування - всіх цих сотень і тисяч тон грубезних стальних "каструльок", бачків і трубок 1-го контуру та величезних помп, що ганяють по них радіоактивну воду (фото нижче). Про вторинний контур (той, що із нерадіоактивною водою і звичайним агрегатом "парова турбіна-електрогенератор" на одному валу), мабуть, і згадувати не варто. То ж фактично теплова енергетика -  так...  ніби смішні "копійки", порівняно з...



               Ось, в якості прикладу можемо розглянути зблизька (розміри в мм) спочатку корпус реактора podmig Це половинка отого сіренького із зелено-коричневою оголовочкою в центрі верхнього малюночка.



               Коли ж ви закриваєте цю "каструлю" (320 т) кришкою (95 т) з верхнім блоком стержнів, то множте висоту споруди десь удвічі. Ось вони, в усій красі перед нами - реактори типу ВВЕР. Їх є багато: ВВЕР-440, ВВЕР-1000, ВВЕР-1200... (фото унизу). Число у маркіровці говорить нам, що даний реактор то є технічна передумова для отримання, увага! - від 440 до 1200 МВт електричної (!) потужності. Тобто тепло від уповільненого ланцюгового розпаду атомних ядер урану мінус всі втрати на всіх ступенях перетворень енергії, що враховуються своїми значеннями ККД.



              В ідеалі за 50 років така-от "іграшка" на ім'я ВВЕР-1000 виробить нам 438000 год х 1000000 кВт енергії. Знехтуємо "краплею" електроенергії на власні потреби АЕС. Тоді оплата людством виробленої електроенергії за ринковою ціною, припустимо по 1 грн/кВт х год, складе 438.000.000.000 грн. Або 438 млрд грн. Океан! У перерахунку на 1 рік "тисячник" повинен виробити нам 8,76 млрд кВт * год (а принести своїм творцям таку ж кількість умовних грн).
              Згадаймо тепер обставини, що відмежовують нашу грішну землю від нашого абстрактного ідеалу. Оті 438 млрд. кВт це тільки та енергія, яку в принципі спроможний згенерувати енергоблок. А ви, люди, ще зумійте її взяти! З життя ми знаємо, що помітну частину від терміну служби він буде просто недовантажений в силу нерівномірності суспільної потреби в електроенергії, в силу існування інших видів генерації, в силу різних недосконалостей в обліку та організації кооперативної роботи всіх видів потужностей. Це стосується і малоактивних нічних годин, і періодів економічних спадів та криз. Часу простоїв із нульовою потужністю на виході протягом його служби теж набіжить на кілька років (діагностики, ремонти, перезавантаження уранових збірок).



              Стало цікаво, а що ж де-факто? Натрапив на інформацію, що запущена 22.12.1980 Рівненська АЕС (фото вище) станом на 05.03.2005 рапортувала  про виробництво вже 250 млрд. кВт * год. Наступна славна сторінка її історії - 25.07.2011 р., коли всіма своїми чотирма енергоблоками загальною потужністю 2880 МВт Рівненська АЕС задовольнила енергетичну спрагу своїх споживачів аж на 350 млрд. кВт * год. За 30 років... Хм... Ну, до 50 років вона ще чи допрацює, чи ні, а от до 1200 млрд кВт * год, які мають бути отримані від такої потуги за 50 років, їй ще ой як далеко. Можливо, цей, хоч і не найгірший, проект пізньо-радянського періоду, працюючий у пострадянській країні вічних криз, не може слугувати показовим прикладом? Але от приклад нещодавно закритої АЕС у містечку Графенрейнфельд (Німеччина). Одноблочній АЕС з номінальною потужністю реактора 1345 МВт (фото нижче) судилося працювати лише 33 роки (09.12.1980 - 28.06.2015), протягом яких вона виробила 333 млрд кВт * год електроенергії. Краще, але на "дас іст фантастішь" не витягує. Середньорічне виробництво (у перерахунку на 1000-мегаватний-блок) не давало очікуваних 8,76 млрд кВт * год, складаючи лише 7,5 млрд.



              Можемо ще згадати, або не згадувати, скільки в наших специфічних умовах з цієї 1 гривні, ніби сплаченої людством енергетиці, пролетить, як зазвичай, повз енергетику: податки державі, корупційна складова у кишені чиновників, комерційна складова ринковим "посередникам" та різного роду іншим рибам-прилипалам.
              Тепер особливо рельєфний наголос у вигляді окремого абзацу треба зробити ось на якій важливій обставині. Такий "водонагрівач", всаджений у бетонну шахту з товщиною стін 2-3 м, після закінчення терміну служби стає практично нерозбірною спорудою через свої габарити і залишкову радіоактивність. Саме тому це "променисте серце" енергоблока, висотою з 9-поверховий дім, практично не придатне для утилізації. Проектний термін експлуатації АЕС, як правило, 30 років. На підставі результатів випробувань зразків-свідків з матеріалу корпусу реактора термін його служби ще років на 10-20 продовжують експлуатаційники з дозволу контролюючого їх органу держатомнагляду на свій спільний страх і ризик. У Штатах відомі приклади продовження аж до 60 років експлуатації. Все залежить від суворості вимог контрольних органів, якості матеріалів, культури виробництва, контролю, обслуговування, ставлення до безпеки, тобто загалом - від впевненості спільноти у безпеці своїх небезпечних "іграшок". Майже все в реакторі може бути відремонтоване/замінене. І тільки стосовно ремонту корпусу реактора сучасні можливості дуже обмежені. Коли ж матеріал цієї "каструлі" стає зовсім крихким (від радіації і термічного старіння), реактор виводять з експлуатації. Це може статися через 50 років після вводу, а може через 33. Як пощастить.
               Далі, по діагоналі, цятками з великої мозаїки окреслимо, на що саме доведеться витрачатися з тих коштів, які колись якось потраплятимуть у галузь атомної енергетики, аби протягом 30-50-ти років насолоджуватися цим живим джерелом казкових доходів. З представленої загальної картини дещо зрозуміло, чи не так?
               Руду добути, метал виплавити, сталеві кільцеві заготовки з товщиною стінки 150-400 мм відковати, термообробити, зварити між собою, знов термообробити... Антикорозійне покриття по всій внутрішній поверхні корпусу наплавити, термообробити.
              З урановими збірками, ТВЕЛами (нижче - фото), геморою не менше, але дорожче – з поправкою на радіоактивність, екзотичністсть матеріалів, відсутність у багатьох країн власного замкнутого циклу виробництва ядерного палива, політичні обмеження і все такеє інше.

             Ну там, графіт - цирконій - карбід бора - титанат диспрозію або гафнію... Так, ось ці трубки у пучках на фото ТВЕЛів угорі - з цирконію. Кожна з них заповнена капсулами діоксиду урану (фото унизу). Потім залишок об'єму трубки вакуумується, заповнюється гелієм, після чого трубка запаюється і вставляється у касету. Яка ж це щаслива країна світу має багаті поклади руди диспрозію lol ?... Треба буде поцікавитися.



            Ну там, системи безпеки, керування, автоматика і все, шо ще треба... Ну там, різні дрібниці, що обліпляють реактор зусібіч... Один тільки головний циркуляційний насос (ГЦН) це 140 тон досить непростої сталі. А їх таких 4 ГЦН.
            Скільки ж це все коштує? Чесно – не знаю. Це нам не порахувати так само легко, як прихід від продажу електроенергії. Хто в курсі цін на матеріали, множте їх на 2...4...10, бо на виробництво згаданих конструкцій йдуть не ті самі сталі, що для огорожок на цвинтарях, і не той самий цемент, марки 500lol , що доморощені бізнесмени безбожно "бадяжать" металургійним шлаком, і не та автоматика, що у побутовій техніці – все там "не те"... Хто в курсі зарплат, теж множте у рази – до робіт на будівництві відповідальних об'єктів залучають тільки найкваліфікованіші кадри, які полюбляють гарну зарплату.
            Часом можна надибкати цифри у форматі: "проектування та спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС, кожен встановленою потужністю 1000 МВт,  обійдеться у 36,8 млрд грн". Тобто 18,4 млрд грн / МВт. Але без розшифровки. Що сюди входить? Чи тільки оте залізяччя під умовною назвою "енергоблок"? Чи з усім, без чого він працювати не повинен?
            Ну, що там ще... Інфраструктура – шахти, будівлі, машзали, прив'язані до АЕС виробництва та служби, під'їзні колії, автодороги, збудувати... Ну там, сховища для відкладання відпрацьованого ядерного палива – теж, до речі, мастодонти із вмурованих у залізобетон сталевих "каструль". Для твердих відходів – збудувати; для рідких – збудувати... Сховище, яке від 2017 р. будують в Україні, має проектну вартість 37 млрд грн. Буде готово у 2050 році.
            Ага, а оце же ж! Місто енергетиків назразок Славутича! Щоб у необхідному ритмі доставляти на АЕС трудовий ресурс. Ну і там же ж плюс-мінус соціальна інфраструктура (радянським людям з їхнім ніби атеїстичним світоглядом треба ж було встигнути пожити у раю ще за життя. Пострадянським звісно треба менше – їх активно привчають до раю у наступному "житті" – але всеодно трохи треба)... У собівартість кіловат-години електрики всі ці речі пишемо, ні?
             Ну там, різні ще дрібниці, про які, може, ми і не знаємо ... . . . . . ........ Ффууу... Нарешті, здається, все! Заливай воду! Вода, до речі, теж не зовсім безкоштовний дар річки, зважаючи на всі премудрості водопідготовки... Перетворюй воду на пар, отримуй у розетці свої 220 і насолоджуйся життям. Заодно плати гроші, деяку частку котрих зможе записати у стовпчик "Доходи" вже й атомна енергетика.


  
               Проте це лише здається, що на цьому стовпчик "Витрати" припинив приростати новими складниками. І мова не про перезавантаження ядерного палива, поточні планові / позапланові ремонти – це такі копійки. А ми ж тут домовилися бліх не ловити. Тож тепер повертаймося до розгортання одного рельєфно виділеного попереднього абзацу.
               Мало хто знає, що задовго до вводу атомної станції в експлуатацію – ще на стадії проектування, і потім, під час її роботи, ця атомна станція починає... виводитися з експлуатації. У намаганні передбачити комплекс необхідних заходів для виводу АЕС з експлуатації розроблені стандартизовані процедури складання відповідних концепцій. За час її роботи на спецфондах накопичуються (передбачені законодавством, а значить – держбюджетом!) необхідні кошти, проводяться виміри, дослідження, збирається та аналізується інформація, а отже формується штат працівників, котрі отримують відповідну зарплату. Іншими словами, АЕС ще не дала жодного кіловата, а людство вже сушить собі голову, як її закривати.
             Серед іншого, за цим дивовижним стандартом CОУ НAЕК 015 : 2012 під час "закриття" АЕС слід не лише максимально використовувати наявну інфраструктуру і обладнання, але поряд з тим передбачається спорудження нової інфраструктури, виготовлення нового обладнання і розробка технологій, необхідних для виконання робіт з виводу АЕС з експлуатації. І ні для чого більше!
             Ось ще цікавий момент. Між трьома можливими стратегіями закриття АЕС (негайним демонтажем, відкладеним демонтажем і похованням на місці) стандарт регламентує обирати за результатом багатофакторного аналізу на основі принципу "затрати-користь". Опп-па! Це вже із суто економічних розрахунків куди ми перейшли? Що, є калькулятори з кнопкою "користь"? Відчуйте, який чарівний інструмент надається цим принципом тому, хто розраховує собівартість атомної енергії! Тобто якщо витрати великі, а користь від того – не дуже (а яка насправді користь, коли розібраний радіоактивний мотлох перемістити на поверхні цієї планети з одного на інше місце?), то і для чого тоді здійснювати ці витрати, так? А витрати-таки мають бути значні, коли проста, здавалося б, утилізація об'єкта перетворюється на інфраструктурний проект. Товариш, що стоїть у цих питаннях інформаційно глибше, колись у невимушеній бесіді висловився, що закрити АЕС коштує стільки ж, як збудувати її, якщо не дорожче. Можливо, це є гіперболізований жарт. Але в контексті цієї замітки нас має цікавити тільки те, чи закладаються і ці витрати в розрахунок собівартості атомної електроенергії. Причому, незалежно від того, чи фактично матимуть ці витрати місце протягом покоління, що збудувало і "закрило"АЕС.
             Чому так? А що нам є на вибір? 
             Відкладений на 20-40 років демонтаж? Так це ж підтримання протягом всіх цих років життєздатності всіх споруд та обладнання станції і контроль над радіацією на предмет її не/розповзання по планеті. Тобто персонал отримує своє зе-пе, об'єкт, можна сказати, живе повноцінним життям з тією лише різницею, що тепер енергії не виробляє, а споживає. А на 41-му році що? Одну байку прочитав. Про ліквідацію наслідків аварії на АЕС Фукусіма-1. Роботи, яких вдалося залучити для розбирання завалів, виходили з ладу за лічені дні через деградацію електроізоляції. І хто ж буде розбирати відпрацьований енергоблок і куди те все подіти, коли весь час відтермінування демонтажу спливе?
             Поховання на місці? Але ж найнадійніші саргофаги теж колись руйнує час.
             Принагідно слід відзначити, що і проблема зберігання відходів ядерного палива сьогодні теж не має якогось кінцевого конструктивного вирішення. А найтовстіші стінки металічних "каструль" у сховищах, між іншим, теж колись прогниють.
             І ось ті істоти, що, занепокоєні раптовим головним болем, приходять через сотні років до тих променистих сувенірів, стикаються з ситуацією, не набагато кращою, ніж сьогодні: та сама підвищена радіація, яка не усувається ані переплавом сталі, ані переробкою відходів чи бетону. Та сама радіація, від якої треба боронитися! Як? Можна завантажувати весь той мотлох на кораблі і відправляти з ІІІ космічною швидкістю подалі від матері-Землі. Що, все ще фантастика? Дорого? Ризиковано? Ну, тоді – зводити нові саркофаги поверх розгерметизованих, а тому ще більші. Знову дорого? Знов не видно у майбутньому жодної логічної крапки? Ну, тоді ваші пропозиції...  ...  ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... ... . . .. ... . .. ..... . .....        . .... . . .. ............. . ..
             Що ж, виходить? Напружує трохи вийнятий з надр але чужий нашій білково-нуклеїновій природі уран? Змушує нести витрати? А ел.енергія дешева лише через віднесення цих неминучих витрат у невизначене майбутнє? Отож-отож...
             Ідеологи дешевої ядерної енергії зазвичай не зачіпають ще одну, очевидну складову цього балансу аби зберігати цілісність міфу неймовірного "лоукосту". А йдеться як про прямі витрати на ліквідацію аварій АЕС, так і неповернуті витрати через осмислювання практики і наслідків застосування ядерних технологій з відмовою від подальшого проектування енергетичних "лоукостерів", що частково спроектовані, і подальшої добудови того, що частково або повністю збудовано. Достатньо нагадати три назви: Три Майл Айленд; Чорнобиль; Фукусіма. Чому відмова? Та майже щоразу велика аварія на АЕС супроводжується "великою аварією" і у людських головах. Це впливає і на науково-технічні, і на техніко-економічні рішення у відповідних "мозкових центрах", і на політичні рішення у високих колах. Правителям же ж ніщо людське не чуже – вони теж мають страх перед смертю. В такі моменти завжди згадується щось дорожче, ніж закопані в землю кошти. А от чи згадується, що все це теж слід внести у статтю витрат на отримання людством ядерної електроенергії? Оце питання! А між тим, навіть поверхові цифри, достатні для характеристики тієї ціни, яку людство вже сплатило і далі платить тільки за один Чорнобиль, потребують, мабуть, окремого лонгріду для розкриття.
                 Натрапив на статистико-аналітичні матеріали, що містять техніко-економічний параметр, зручний для співставлення витратності на будівництво енергогенеруючих об'єктів різних видів. Так от, у 2014 році було зафіксовано, що "вартість будівництва атомних енергоблоків за останнє десятиліття зросла з 1000 $ до приблизно 8000 $ за встановлений кіловат потужності". Це ж виходить, що вже у 2004 р. кіловат встановленої потужності АЕС коштував 1000 $?! Характерна така сума! Її давно і добре знає кожен, хто цікавиться сонячною енергетикою, а тим більше і собі зазіхає щось таке "замутити".
                 То на тлі всього цього комусь ще уявляються великими сьогоднішні капітальні витрати у 1000 доларів США на 1 кВт встановленої потужності геліоенергетики? Які, до того ж, мають стійкий тренд до зменшення... На тлі всього цього ще уявляється дуже істотною проблемою переплав зношених кремнієвих фотоелементів та вирощення нових досконалих кристалів (а це найбільш інтелекто-, трудо- і енерговитратна металургійна операція у справі утилізації сонячних електростанцій, що відслужили своє)?

Назло й наперекір..

  Суці гонтаревій та її босу Педро ОфшоРІйовичу українці спробують протягнути ще рік.  sila draznilka
Бо бульба трохи вродила.ura
І не лишень..
Хоч і не всімwakeup

















Втім, власьць (божеїїхрани (с) prey  чесно попередила: чим більше в Україні залишатиметься українців, тим вища загроза, що нападе пуцінnevizhu
 kill
І ,звісно, вживає відповідних заходів  help
На те вона і власьцьumnik

30%, 3 голоса

10%, 1 голос

20%, 2 голоса

40%, 4 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Самый бесперспективный "шелковый" проект

Транскаспийский железнодорожный маршрут Украина - Грузия - Азербайджан - Казахстан – Китай был запущен 15 января из Ильичевска и через 15.5 суток добрался до границы Казахстана с Китаем. На этом вояж закончился, и сегодня поезд стоит в месте прибытия. Желающих перевезти товар из Китая в Украину попросту нет, поэтому «новый шелковый путь» стал самым бесперспективным и не актуальным проектом.

Ранее планировалось, что поезд вернется в Украину в середине марта, однако из-за отсутствия клиентов, он не может вернуться обратно в Ильичевск.

По предварительным расчетам, новый шелковый путь должен быть преодолен за 11-12 дней, однако этого не случилось, и поезд провел в пути более 15 суток. И это при том, что за его движением внимательно наблюдали, как из Европы, так и из Азии.

Информационно-правовой сайт "Табеллион"


30%, 3 голоса

70%, 7 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Это стабильность?

Как это ни печально, по мнению многих, но это гарантия, что не будет еще хуже. Есть мнение, что нас толкают к третьему майдану, а это значит, что если после второго майдана стало хуже, чем было, то после третьего будет еще хуже. А так имеем "стабильное" ухудшение, постепенное без резких провалов. Мнений много, но чего ждать? И от кого? Кто правит страной? Активисты, совершающие очевидные безнаказанные противоправные действия? Или есть государственная власть, которая блюдет интересы страны? 
Вот и еще одно мнение: 
Украиной продолжают править олигархи - Bloomberg

Стране нужна революционаая диктатура пассионароного меньшинства



Фантазии на тему о "третьем Майдане".
 Он не будет похож на предыдущий "Майдан", но таковым всё равно будет, хотя название может и не совпадать.
      А что дальше?  А дальше представить легко - то же самое пассионарное меньшинство сражается и побеждает.  Следующий этап выборы.  Большинство, дружными колоннами идут  голосовать за "нового" оратора, который будет стоять не на тракторе, а на танке, возможно с вилами, а возможно пришлют с той же "крапленой колоды", но со Львова (который сидит в резерве).  А в итоге финал такой же - возвращают бывших (тех, кто дергает веревочки) во власть.
     Значит, после победы НЕЛЬЗЯ устраивать всеобщие выборы, не очистив страну от принципиальных и закулисных врагов Украины. . Нужна революционная диктатура пассионарного меньшинства над большинством  политически инфантильным (незрелым).
     В США начинали выборы через фильтры "выборщиков" и определённые цензы. О них и надо говорить ДО проведения новых выборов, если они нужны. Надо только помнить: пассивность сейчас не спасает - спасает разумная активность.
     Из горящего автобуса тренированные солдаты выскакивают быстрее, чем перепуганные пассажиры. Наше большинство и есть перепуганные пассажиры истории, которые впадают в панику или эйфорию через историческую незрелость и доверчивость к средствам массовой  информации, которые в руках власти.

     Станислав Овчаренко. (mix)

Война с Путиным ничего не спишет, а спросит за всё

Сейчас даже подвиги Небесной сотни и бойцов на фронте перечёркнуты выборами надолго - до грани военного поражения перед путинской Россией. Теперь волонтёрская помощь ТОЖЕ перечёркнута голосованием. Все, жертвы - напрасны.Теперь снова нужно, как и Грузии, проходить путь мучительного отрезвления. Я лично не хочу ждать пока это огромное ментальное колесо повернётся куда надо.

 Люди не могут сделать больше того, что воспринимает покалеченный разум. Для меня результат выборов не сюрприз - какой же я историк и социолог был бы?

 Теперь - у меньшинства много вопросов к большинству о смысле человеческих потерь. Так как придётся силой исправлять наголосованное шизофреническим большинством.

  Итак: идёт война - и этот факт грозит смертью российскому диктатору. Будет крутить педали войны - погибнет.   Будет переть к нам,  даже если штаны порвутся.  В Украине много "украинских" путинцев - кто хочет мира с ним и снятия с него санкций, кто хочет сохранить активы на его территории.

 Итак, ещё раз: один будет переть, другой будет постоянно отступать и сдавать, снабжать его ресурсами, поддерживать дипломатически, выдавать разведывательную информацию - и "бороться за мир" до границ города Киева. По-этому повторим не один раз: во главе с Порошенко победить Путина НЕЛЬЗЯ. 

 Должна произойти антиолигархическая буржуазно-демократическая революция - как во Франции февраля 1848 года. Иначе Украина будет разгромлена голозадым Путиным (голозадым по международным меркам). 

Олигархия - это космополитическая квази-буржуазия, которая желает получать не доход, а криминальную ренту с чужих доходов.  И  по всему видать, Запад Порошенко и Яценюку НЕ доверяет. 

     Станислав Овчаренко

Майбутнє для Януковича - не Європа, не Москва, а Пхеньян

Див. відео: "Чому Україна живе гірше за народи Балтії та Європи"

http://svetiteni.com.ua/chomu-ukraina-zhive-girshe-za-narodi-baltii-ta-evropi

 

1. На кону – життя та свобода не Юлії Тимошенко – а саме Віктора Януковича та його Сім’ї. Саме це є предметом роздумів головного тюремника України. Самоврятування. Тому така знервованість перед 21 жовтня - граничним строком задля визволення Юлії Тимошенко.  

2. Самоврятування є так предметом тяжких роздумів його духовного собрата Володимира Путіна.

 

3. Бо валиться сама ідея постсоціалістичної кримінальної диктатури. Країни, якими керують Путін та Янукович – слабнуть на міжнародній арені, нічим буде скоро підгодовувати люмпенський натовп.

 

4. Саме тому падіння однієї диктатури неминуче означає падіння решти диктатур на пострадянському просторі. (принцип доміно). Путін та Янукович цього не розуміють – і «їдять» один одного.

 

5. Путіна підштовхують

-  ісламський світ

- китайський світ

- сланцева революція

- морально-інтелектуальна катастрофа Росії взагалі.

 

6. Януковичу досить одного навіженого Путіна.

 

7. З переляку Янукович поперся у бік Європи. Відчуваючи, що лізе у зовсім чужий світ, де його сприймають як казковий страшний персонаж.

 

8. При цьому у Януковича – рожева мрія:

-  вільний відкритий ринок з Заходом для його оточення

- безвізовий режим – теж лише для його оточення

- могильне мовчання українського громадянського суспільства та мертва опозиція

- Юлія Тимошенко – мертва фізично при мовчанні Європи та українського суспільства

- Наступний володар – один з його синів. Як у Північній Кореї. Там безперешкодно править вже онук Кім Ір Сена – Кім Чен Ин.

 

9. Але для цього потрібні

-  весь час нищити непокірних фізично

- запровадити систему підневільної праці – як в інших пострадянських країнах. Ми вже наводили матеріали Володимира Абарінова з путінської Росії.

 

10. Тобто рожева мрія: Янукович та його оточення – вільні в Європі за рахунок праці кріпаків в Україні. Як поміщики Росії Х1Х сторіччі. І ніяких сфер медичної та освітньої для народу.

 

11. Неймовірно? Але, якщо подивитися пресу кінця Х1Х та початку ХХ століття – НІДЕ немає нічого ні про голодомор, ні про ГУЛАГ…

12. Юлію Тимошенко малоймовірно, що випустять – але могутньо компенсують тотальним пресуванням українського громадянського суспільства та опозиції, яка догулює останні місяці при сучасному розкладі речей.

 

13. Опозиція не може зараз навіть думати, що можливі якійсь вибори у 2015 році – буде суцільний фарс.

14. Передісторія оточення Януковича тяжіє над диктатором як тяжкий нічний кошмар – у глухому куті історії хижак може лише ширше вишкірити зуби.

Все, приїхали.

Станіслав Овчаренко

День, насыщенный асафетидой и рисованием себя

День насыщенный, удачный. Асафетида, черный кардамон, белый перец (настоящий!), шамбала и много-много много других вкусняшек. Возвращались, как груженый караван верблюдов из Индии. Еще и новые поступления испанских вин. Тяжела ты, ноша гурмана.

Но еще раз повторюсь, - очень хороший и приятный день. Продолжаю потихоньку худеть. Это радует. Необыкновенно накачал ноги, хоть на тур де Франс. 

Еще пытался нарисовать себя, рисующего себя, сидящего на полу. Это пока только набросок. Если будет настроение - может чего и дорисую еще чуть-чуть, но ракурс получился удачный. При повороте рисунка на 90, 180 и 270 градусов восприятие перспективы не меняется и дает какую-то убедительную правдивость, как будто видишь это своими глазами. Потому что с натуры и рисовал. Своими глазами и сам. Все честно, даже то, что вывалилось нечаянно.

Вот и все на сегодня.

ПысЫ - за асафетиду переплатили конечно, но было очень любопытно.
ПыПысЫ - не уверен, что верблюды ходили в Индию караваном, но для красного словца, чего не соврешь.

Map

Творення успішного майбутнього

 У більшості людей немає чіткого уявлення про те, чого вони хочуть домогтися в майбутньому. У кращому випадку це якийсь розпливчастий образ. А як йдуть справи у вас?
Відводите ви регулярно час на те, щоб подумати про краще майбутнє? 
Визначте один день на тиждень і почніть з п'яти хвилин в день, поступово доведіть цей час до години. Хіба це не прекрасно - проводити шістдесят хвилин в тиждень за створенням ідилічної картини вашого майбутнього? 
   Розвиньте в собі звичку до ясності бачення своїх перспектив, вам воздасться в стократному розмірі. Ви хочете позбутися від боргів, стати фінансово незалежним, отримати більше вільного часу на відпочинок, вибудувати прекрасні особисті стосунки? Ви можете добитися всього цього і ще набагато більшого, якщо у вас буде ясна картина того, чого ви хочете домогтися.
     Навіщо ставити перед собою цілі? Чи свідомо  ви ставите перед собою ті або інші цілі? Маєте мету?
     Мета - це постійне переслідування гідного об'єкта аж до його досягнення.  Мова йде про процес, який вимагає часу.  «Переслідування» означає, що можливо на шляху до мети доведеться долати перешкоди і бар'єри. «Гідний» показує, що  попереду вас чекає нагорода, достатня, щоб заради неї пережити нелегкі часи.  «Аж до досягнення» припускає, що ви зробите все можливе для досягнення бажаного. Це не завжди легко, але абсолютно необхідно, якщо ви хочете наповнити своє життя сенсом.
     Вміння ставити цілі та досягати їх - найкращий спосіб зрозуміти, чого ви домоглися в житті, забезпечити собі ясність бачення. Зауважте, є й альтернатива - просто безцільно плисти за течією, сподіваючись, що одного разу на вас звалиться удача. Прокиньтеся! Швидше ви знайдете крупинку золота на піщаному пляжі.
     Якими мають бути  поставлені перед собою цілі?
1. Найважливіші цілі повинні бути саме вашими.    Задайте собі питання: чого я насправді хочу?
     Проте тисячі людей роблять одну й ту ж помилку: їхні головні цілі формулює хтось інший - фірма, на яку вони працюють, начальник, банк або кредитна компанія, друзі або сусіди.
     Дозволяючи іншим людям або суспільству визначати суть вашого успіху, ви ставите під удар своє майбутнє. Припиніть це!
    На прийняття нами рішень дуже сильно впливають ЗМІ. Проживаючи в більш-менш великому місті, ви кожен день ви чуєте й бачите близько 27 тисяч рекламних оголошень, які чинять постійний тиск на наше мислення. З точки зору реклами успіх - це одяг, який ми носимо, наші автомобілі, будинки і спосіб відпочинку. В залежності від того, як у вас справи з усім цим, вас записують або у успішні люди, або в невдахи.
    Забудьте про імідж і ставте ті цілі, які підходять саме вам. До речі, якщо ви дійсно хочете водити автомобіль класу люкс, жити в розкішному будинку або створити собі захоплююче життя, - вперед! Просто переконайтеся: це те, що хочете саме ви.
2. Цілі повинні бути осмисленими   Повна самовіддача - найважливіший момент, якщо ви хочете домогтися мети. 
     Приготувавшись записати свої цілі, запитайте себе: «Що для мене дійсно важливе? Яка мета тієї чи іншої дії? Від чого я готовий відмовитися заради цього? »Такі думки додадуть вам ясності мислення, наповнять вас силою і енергією.
Запитайте себе: «Що я виграю?» Подумайте про нове блискуче життя, яке ви отримаєте, якщо зважитеся на негайні дії.
     Уявіть собі альтернативу. Припустимо, що ви просто будете продовжувати робити те ж, що і завжди. Яким буде ваша життя через п'ять, десять, двадцять років? Якими словами можна описати вашу фінансову майбутність, якщо ви нічого не поміняєте? А як щодо здоров'я, відносин і вільного часу? Чи станете ви вільнішим?
     Уникайте синдрому «якби не ...» Пам'ятаєте: вибір за вами. У кінцевому рахунку саме ви відповідаєте за нього, тому вибирайте з розумом. Займіться постановкою таких цілей, які в майбутньому послужать вашій свободі і успіху.
3. Цілі повинні бути вимірними і конкретними   Туманні узагальнення і розмиті твердження - цього мало. Наприклад, людина говорить: «Моя мета - фінансова незалежність». Але що це насправді означає? Для когось фінансова незалежність - це 50 мільйонів доларів в «заначці». Для когось - заробіток в 100 тисяч доларів в рік. Ще для когось - відсутність боргів. А яка ваша сума? Якщо дана мета є важливою для вас - дайте собі час розібратися.
     Точно з такою ж скрупульозністю підійдіть до визначення щастя. Просто «Більше часу на сім'ю» - це ще не все. Скільки часу? Коли? Як часто? Чим ви будете займатися і з ким? Ось два слова, які вам дуже допоможуть: «Будьте точнішими».
«Хочу почати займатися спортом» - це не визначення  мети. Воно занадто загальне. Його ніяк не виміряти. Потрібно сказати так: «Я хочу займатися по півгодини в день чотири рази на тиждень».
А ще краще формулювати так: «Займатися спортом по півгодини в день, чотири рази на тиждень, по понеділках, середах, п'ятницях і суботах, з семи до половини восьмого ранку. Щоденні заняття включають в себе десять хвилин розминки і двадцять - занять на велотренажері». Зовсім інша справа! Можна без зусиль відстежувати  успіхи. Тепер тільки Ви відповідаєте за результат.
      Вирішивши поставити перед собою мету, постійно нагадуйте собі: «Будь точнішим!» Повторюйте ці слова, як заклинання, поки ваша мета не стане кристально ясною і конкретною. Тим самим ви істотно підвищите свої шанси на досягнення бажаного результату.
Пам'ятайте: мета без цифр - лише слоган!
Важливо мати систему вимірювання власних досягнень. 
4. Цілі повинні бути гнучкими  Чому? По-перше, немає сенсу створювати жорстку систему, яка буде вас душити. Наприклад, якщо ви плануєте тренування для поліпшення здоров'я, можна протягом тижня міняти їх час і вкатегоріиди вправ, щоб не ставало нудно. Складіть цікаву, різноманітну програму, яка гарантовано принесе бажаний результат.
По-друге: гнучкий план дає вам свободу вибору напрямку руху до поставленої мети, якщо в процесі виконання задуманого виникає нова ідея. Але будьте обережні. Не слід повністю занурюватися в кожну нову ідею - зосередьтеся на одній-двох, які можуть зробити вас щасливим і багатим.
5. Цілі повинні бути цікавими і перспективними   Змусьте себе покинути зону комфорту. Ймовірно, буде страшно: адже ніколи не знаєш, чи вдасться в перспективі «вийти сухим з води». Тим часом, коли вам некомфортно, ви більше дізнаєтесь про життя і власну здатность до успіху. Часто найбільші прориви відбуваються саме тоді, коли нас охоплює страх.
    Джон Годдард у п'ятнадцять років він сів і склав список з 127 найцікавіших життєвих цілей, яких би хотів досягти.  До п'ятдесяти років він успішно досяг більш ніж 100 цілей зі свого списку.
     Не обмежуйтеся посередніми справами. Мисліть масштабно! Ставте цілі, які захоплять вас настільки, що важко буде заснути вночі.
6. Ваші цілі повинні відповідати вашим цінностям    Синергія і потік: ось два слова, що описують процес, без зусиль рухається до завершення. Якщо поставлені цілі відповідають вашим ключовим цінностям, запускається механізм такої гармонії. Що таке ваші ключові цінності? Це те, що вам найбільш близько і відгукується в найпотаємніших глибинах вашої душі. Це фундаментальні переконання, що формували ваш характер на протязі довгих років. Наприклад, чесність та цілісність. Коли ви робите що-небудь суперечить цим цінностям, ваша інтуїція, або «шосте почуття», нагадує вам: щось не так!
    Припустимо, ви зайняли велику суму грошей, і у вас вимагають її повернути. Така ситуація майже нестерпна. В один прекрасний день ваш друг говорить: «Я придумав, як нам заробити трохи легких грошей. Давай пограбуємо банк! У мене є відмінний план - впораємося за двадцять хвилин ». Тепер перед вами дилема. З одного боку, бажання поліпшити фінансове становище і дуже сильна спокуса «легкого» заробітку . Однак, якщо ваша цінність під назвою «чесність» сильніше бажання роздобути гроші таким способом, ви не станете грабувати банк, тому що знаєте, що це недобре.
І навіть якщо ваш друг відмінно володіє навичками навіювання і переконає-таки вас піти на грабіж, після «справи» ви будете немов горіти зсередини. Так буде реагувати ваша чесність. Вина буде переслідувати вас вічно.
     Якщо зробити свої ключові цінності позитивними, цікавими та вагомими, приймати рішення стане легко. Не буде тягнучого вас назад внутрішнього конфлікту, з'явиться стимул, який підштовхне вас до більшого успіху.
7. Цілі мають бути збалансованими     Якби вам довелося прожити життя заново, що б ви зробили інакше? Коли людям за вісімдесят задають це питання, вони ніколи не говорять: «Я б проводив більше часу в офісі або я б частіше відвідував збори комітету». Ні: замість цього вони  зізнаються, що воліли б більше подорожувати, проводити час з сім'єю, розважатися. Тому, ставлячи перед собою цілі, переконайтеся, що у них включено і те, що дозволяє насолодитися життям. Працювати до знемоги - вірний шлях до втрати здоров'я. 
8. Цілі мають бути реалістичними   На перший погляд, це суперечить попередній пораді мислити масштабно. Але співвіднесення з реальністю дозволить досягти кращих результатів. Більшість людей створюють собі нереалістичні цілі в плані кількості часу, необхідного на їх досягнення. Запам'ятайте наступне: Не буває нереальних цілей, бувають нереальні терміни!
    Якщо ви заробляєте 30 тисяч доларів на рік, а ваша мета - стати мільйонером через три місяці, це явно нереально. Хороше правило при плануванні бізнесу- відводити на початкову стадію розробки проекту удвічі більше часу, ніж вам здається. 
     Іноді люди ставлять цілі відверто фантастичні. Якщо ви зростом метр двадцять, ви навряд чи коликатегорі-небудь станете професійним баскетболістом. Тому по можливості мислите прагматично і створюйте чітку картину свого майбутнього. Переконайтеся, що ваш план має спільне з реальністю і ви відвели на його виконання достатньо часу.
9. Цілі вимагають зусиль   Відомий біблійний вислів говорить: «Що посіє людина, те й пожне» (Гал. 6:7). Це фундаментальна істина. Створюється враження, що якщо ви будете сіяти лише хороше і робити це постійно, вам буде гарантована нагорода. 
     На жаль, багато з тих, хто прагне до успіху - зазвичай розуміється як гроші і матеріальні цінності, промахуються мимо цілі. У їх житті просто не вистачає часу або простору, щоб віддати щось людям. Інакше кажучи, вони тільки беруть і нічого не дають взамін. Якщо ж завжди тільки брати, врешті-решт програєш.
     Бути щедрим можна по-різному. Можна ділитися часом, досвідом і, звичайно, грошима. Тому включитіть такий пункт у свою програму цілей. Зробіть це безкорисливо. Не чекайте негайної нагороди. Все трапиться в свій час і, швидше за все, самим несподіваним чином.
10. Цілі потрібно підтримувати   Є три точки зору. Деякі люди вважають, що потрібно повідомити всьому світу про те, що збираєшся робити. Нелегко відступити, коли весь світ дивиться на тебе. Така стратегія передбачає чималий тиск, але деяких ця обставина мобілізує.
    Є й інший варіант: поставте перед собою цілі, запам'ятайте їх і дійте. Справи говорять голосніше слів, і ви здивуєте багатьох.
Третій і, мабуть, самий розумний шлях: вибірково поділіться своїми мріями з кількома людьми, яким довіряєте. Ці обрані будуть підтримувати вас у важку хвилину. А якщо у вас великі плани, вам знадобиться їх допомога, тому що на шляху вас обов'язково буде чекати чимало підводних каменів.
    Ваш генеральний план    
Це дуже цікава частина роботи - саме зараз ви почнете створювати своє краще майбутнє і ясно прочертите шлях до нього. 
1. Визначте вашу систему координат при формулюванні цілей. З її допомогою ви створите собі кришталево ясну картину, яка стоять перед вами.
2. Плануйте зі смаком - 101 ціль  
     Щоб процес пішов, складіть список із 101 цілі, яких ви хочете досягти в найближчі десять років. Відведіть душу, розгляньте всі можливості. Віддавайтеся дитячому ентузіазму - не обмежуйте себе нічим. Будьте точні і надавайте списку особистісний характер, починаючи кожне речення зі слова «Я ...». Наприклад: «Я проведу півтора місяця у відпустці в Європі» або «Я буду відкладати 10% від мого доходу щомісяця». Кілька важливих питань вам в допомогу:
- Що я хочу робити?
- Що я хочу мати?
- Куди я хочу потрапити?
- У що я хотів би інвестувати?
- Ким я хочу стати?
- Чому я хочу навчитися?
- З ким я хочу проводити час?
- Скільки я хочу заробляти, відкладати і накопичувати?
- Скільки я хочу мати вільного часу на дозвілля?
- Що я зроблю для того, щоб поліпшити своє здоров'я?
    Щоб добитися ідеального життєвого балансу, виберіть по декілька цілей в кожній з наступних категорій: кар'єра і бізнес; фінанси; дозвілля; здоров'я і заняття спортом; стосунки з оточуючими вас людьми; приватне; громадська діяльність. Плюс те, що ще здасться для вас важливим.
Визначте пріоритети        Ви напружили уяву - тепер прийшла пора розставити акценти. Погляньте на кожну з 101 цілей і визначте реалістичні часові рамки для їх досягнення.
     Поряд з кожною метою напишіть цифру - один, три, п'ять або десять років. Таким чином ви визначите загальний напрямок своїх думок. 
     Принцип турніру.
      Розставте акценти в своїх планах за допомогою окремих турнірних таблиць для цілей, розрахованих на один, три, п'ять і десять років.
     Головна діаграма.  
     Перерахуйте всі ваші цілі на рік на лівій стороні аркуша. Нехай він буде досить великим, щоб помістилися всі пункти списку - 16, 32 або 64 графи (припустимо, що у вас більше восьми цілей на один рік). Це попередня діаграма. Тепер визначте найголовніші цілі, які перейдуть у наступний раунд. Повторюйте те ж саме, поки не дійдете до цифри «вісім». Ці вісім цілей залишилися і складуть вашу головну діаграму. Тепер виберіть найбільш важливі з цих восьми - і дійте так далі, поки не залишиться один «переможець». Це буде ваша єдина, найважливіша, пріоритетна мета. У її визначенні допоможе інтуїція, вона помиляється рідко. Така проста система дозволяє вибрати, що для вас важливіше, а що менше. 
    Тепер виконайте те ж саме з цілями, розрахованими на три, п'ять і десять років. Ми розуміємо, що передбачити події через п'ять чи десять років важче, але це коштує витрачених зусиль. Роки пролетять швидше, ніж ви думаєте! Нехай у вас на руках буде план принаймі  на три роки вперед.
     Ще одна важлива порада: перш ніж почати вибирати пріоритети, запишіть найважливішу причину, по якій ви хочете добитися тієї чи іншої мети, і основні переваги, які ви отримаєте в результаті її досягнення. Як ми вже говорили, причини - це рушійна сила, яка буде підтримувати вас у тонусі у важкі часи.
3. Створіть альбом цілей   
    Щоб ще краще зосередитися на майбутньому новому житті, створіть книгу з картинками, що описують ваші найважливіші цілі. У цьому захоплюючому процесі може брати участь вся сім'я.
    Купіть великий фотоальбом і почніть збирати картинки. Наприклад, якщо серед ваших цілей - відпустка в Лондоні, візьміть туристичні буклети і виріжте три-чотири зображення тих пам'яток, на які хочете подивитися. Якщо мова йде про відпустку з родиною, вгорі сторінки крупно напишіть «Наша прекрасна тритижнева відпустка в Лондоні» і вкажіть час, коли ви розраховуєте поїхати туди.
     Можете розділити альбом на розділи. Не забудьте включити все, що ми згадали на етапі 2. 
     Людина мислить образами, а не словами. Якщо яскраво зобразити в думках те, чого ми хочемо добитися, мрія стане реальністю.
    Чим конкретніші ваші картинки, тим з більшою ймовірністю ви будете на них зосереджені. Так що творіть - пробуйте різні способи оживити свій погляд. Альбом цілей - відмінний початок роботи.
Скоро ви навчитеся складати конкретний план дій, який перетворить ваші картинки в реальність. Однак перш ніж перейти до цього, давайте розглянемо ще три стратегії, які допоможуть вам забезпечити ясність бачення.
4. Користуйтеся книгою ідей  
    Це просто записна книжка, куди ви будете записувати швидкоплинні спостереження. Так можна зробити свою роботу куди більш осмисленою. Напевно не раз блискуча ідея відвідувала вас серед ночі. Зазвичай у вас є всього кілька секунд на те, щоб зафіксувати її, поки вона не зникла - адже тіло припрошує: «Давай спати далі, 3:00 ночі!» Ви засинаєте, а вставши через кілька годин, розумієте, що забули, в чому полягала ваша чудова ідея.
    Цим і цінна книга ідей. Якщо записувати свої найкращі думки, не треба буде покладатися на пам'ять. До записаного ви можете повернутися в будь-який момент. Тут будуть і ідеї для бізнесу, «фішки» продажів, навички презентацій, проекти заробляння грошей, цитати з прочитаних книг або історії, які ви можете використовувати в якості аргументів. Просто кожен день слухайте світ навколо - і власну інтуїцію.
     Наприклад, ви тільки що закінчили відмінну презентацію по продажам, все пройшло саме так, як ви планували, вдалося укласти угоду - запишіть це в книгу ідей. Що зі сказаного вами так добре спрацювало? Може бути, ви задали якесь питання, який спонукав клієнта прийняти рішення на вашу користь, або блискуче виклали переваги своїх послуг. Подумки повторіть презентацію і запишіть те, що принесло успіх.
      Крім того, корисно записувати презентації на аудіоносій. Запропонуйте кому-небудь, кого ви по-справжньому поважаєте, прослухати запис разом з вами, а потім подумайте, як можна було б зробити роботу ще краще. Вправляйтеся знову і знову. Знаменитий актор Робі Вільямс робить до тридцяти дублів кожної сцени, поки й він, і режисер не залишаться нею задоволені.
     Чи траплялося вам коли-небудь «завалити» важливий виступ? У такий момент теж корисно буває розкрити книгу ідей і записати, що ви зробили не так. Підкресліть цей текст червоним і припишіть: «Більше так не говорити!» В обох випадках, записуючи свої думки ще свіжими, ви закріплюєте у себе в свідомості, що працює, а що ні. Це надає вашому погляду надзвичайну ясність.
Ще одна цінна пропозиція для ваших записів. Прокинувшись вранці, протягом десяти хвилин першою справою записуйте свої відчуття. Їх можна описувати такими словами, як «занепокоєння», «смуток», «щастя», «хвилювання», «нудьга», «злість», «ентузіазм», «розчарування», «приплив енергії». Пишіть в теперішньому часі, як ніби розмовляєте з самим собою. Використовуйте фрази із займенником «я»: «Сьогодні я хвилююся, тому що дочка вперше буде сама вести машину» або «Я натхнений, так як сьогодні виходжу на нову роботу». Постійно стежачи за своїми відчуттями, краще «включаєшся» в повсякденність.
5. Візуалізуйте, думайте, міркуйте і переглядайте   Силу візуалізації часто можна спостерігати на прикладі спорту. Спортсмени-олімпійці перед стартом по декілька разів подумки «прокручують» свій виступ і повністю зосереджуються на позитивному для себе результаті. Пам'ятайте: діючи, як чемпіон, легше стати чемпіоном. Користуйтеся позитивною силою уяви, уявляючи собі картину своєї перемоги.
Чим чіткіше будуть такі картини і яскравіше ваші почуття, тим вірніше ви досягнете бажаного.  Всі ці методи допомагають домагатися ясності бачення, здатної дати вам важливу перевагу.
6. Спілкуйтеся з наставниками і працюйте в групах   Можна значно підвищити продуктивність роботи і ясність бачення, вдавшись до допомоги людей, що володіють досвідом в тій справі, де вам особливо потрібна допомога. Оточивши себе ретельно відібраної командою експертів, ви зможете швидко вчитися. Можна, звичайно, пізнавати все самому методом проб і помилок, але це повільний шлях, тому що неминуче доведеться стикатися з перешкодами і відволікатися. Поради наставників принесуть вам більш швидкі результати.
     Створіть дорадчу групу з чотирьох-шести осіб, які регулярно зустрічаються, обмінюються ідеями, підтримують один одного. Це дуже потужні союзи. З них виростають довгострокові відносини.
Система досягнення цілей.   Вам належить розділити свої цілі на сім категорій і створити між ними ідеальний баланс.
Тимчасові рамки для досягнення таких результатів ви можете визначити самі. Добре підходить двомісячний цикл. Це не надто довго, але у вас буде достатньо часу, щоб поставити осмислені цілі.
Ось ці сім категорій цілей:
- Фінанси;
- Бізнес / кар'єра;
- Дозвілля;
- Здоров'я і заняття спортом;
- Відносини;
- Приватне;
- Громадська діяльність.
     Відвівши частину свого часу на досягнення однієї важливої мети в кожній з цих областей раз в 60 днів, ви досягнете того, що для більшості людей недоступно, - балансу. На початку процесу важливіше забезпечити собі сім маленьких перемог, ніж ставити занадто великі цілі. Щоб не забувати, щодня їх перечитуйте. Зазвичай люди цього не роблять. У більшості навіть немає плану дій по цілям. Будьте розумнішими, створіть свою конкурентну перевагу. Воно окупиться.
Висновок
Як і будь-яка успішна звичка, звичка до ясності бачення розвивається ціною зусиль і внутрішньої дисципліни. Пам'ятайте: це постійний процес. Ось його ключові моменти.
1. Користуйтеся власною системою координат формування цілей - стрижнем вашої роботи над собою.
2. Розробіть генеральний план, визначте свої пріоритети.
3. Заведіть альбом цілей.
4. Користуйтеся книгою ідей.
5. Візуалізуйте, думайте, міркуйте і переглядайте.
6. Знайдіть наставників, створіть дорадчі групи.
7. Щотижня відстежуйте свої успіхи за допомогою системи досягнення цілей.
    Зробіть це, і ясність бачення вам гарантована!
    Якщо зараз завдання здається вам непосильним, не хвилюйтеся: це абсолютно нормально. Дійте поступово. Відведіть достатньо часу на опрацювання кожного методу. Почніть не поспішаючи. Зробіть перший крок. Потім зосередьтесь на досягненні короткострокових цілей.Це вимагає енергії, зусиль і цілеспрямованої розумової діяльності. Саме тому більшість людей цим не займаються. Однак  ви вже зробили перший крок до того, щоб стати не такими, як усі. Прийміть цей виклик. Зосередьтеся. Нагорода того варта. Вперед!

Ваше бачення майбутнього

11%, 1 голос

0%, 0 голосов

11%, 1 голос

56%, 5 голосов

11%, 1 голос

11%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Положительные перспективы изоляции от мира. Космос изнутри.


Пошли четвертые сутки изоляции. Карты судеб улеглись ровно таким образом, что однокомнатное раскаленное пространство стало единственной средой обитания для... и свободу передвижения тоже...

Однако? в этом оказалось очень много положительных моментов. Экономия денег, подъедание запасов. Опять же,- чем меньше двигаешься, тем дольше сохранишь свой организьм для благодарных потомков. 

Вот жена, к примеру, много читает, а я, в перерывах между затяжной спячкой и бритьём бороды и подмышек, - много готовлю и жру. Читать, увы, не очень получается. Минут пятнадцать и глазам хана. Печатать еще кое-как, а вот читать с трудом. Зато стал больше рисовать, там зрение не обязательно. Рисуешь наобум, а что получилось, то и было задумано. И попробуйте поспорить.

Я не уверен на 100%, но непосвященному в неторопливость бытия интернетному вай-файному задроту может оказаться довольно трудным проводить своё время, сидя на коврике по многу часов в день. Без компьютера и прочих развлечений. Человеку более тренированному это удается достаточно легко. Мне вообще просто. Таким образом за трое суток сидения в задумчивой позе квазилотоса мне удалось экспромтом создать совершенно новый вид независимой перспективы.

А дело было так. После обеда жена по обыкновению лежала на диване и читала газеты, а я, тоже по обыкновению, уж третьи сутки как сидел на коврике. После второго часа неторопливого созерцания супружниной позы лежачего чтения мне показалось занятным попробовать это изобразить. Общий набросок занял около двух минут. Уже потом, ненадолго оторвав жопу от коврика, чтобы взять фломастеры, я привнес в набросок некоторые детали и цвет.

А уж после того, как отсканировал, - оказалось, что данная перспектива лишена линии горизонта и вообще привязки к точке зрения. Как в космосе на орбитальной станции, к которой никак пристыковать Прогресс не могут. Вот и я, как система наведения, крутил картинку на 270 градусов туда-сюда и любым вариантом был доволен и видел в нём органичность.

В последующие несколько дней попробую подумать на эту тему, если не станет лень. Ибо раньше такого никогда не получалось. Согласитесь, что стоит повернуть или фотку или рисунок, как это сразу заметно.

Забыл, к чему это я. Наверное это в предверии олимпиады. Женского футбола насмотрелся.

Map

Страницы:
1
2
предыдущая
следующая