хочу сюда!
 

ajnbybz :)

62 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 58-64 лет

Заметки с меткой «космос»

5 дивовижних тверджень стівена хокінга

тівен Хокінг – англійський фізик-теоретик, космолог і астрофізик, письменник, директор з наукової роботи Центру теоретичної космології Кембриджського університету. Помер 14 березня 2018 року.

1. Минуле – це ймовірність

За словами Хокінга, один з наслідків теорії квантової механіки полягає в тому, що події, що відбулися в минулому, не відбувалися якимось певним чином. Замість цього вони сталися усіма можливими способами. Це пов’язано з імовірнісним характером речовини і енергії згідно квантової механіки: до тих пір, поки не знайдеться сторонній спостерігач, все буде ширяти в невизначеності.

Хокінг: «Незалежно від того, які спогади ви зберігаєте про минуле в даний час, минуле, як і майбутнє, невизначене й існує у вигляді спектра можливостей».

Докладніше на сайті: https://narodne.pp.ua/nauka/5-dyvovyzhnyh-tverdzhen-stivena-hokinga/

Трагедія з “челленджером” 86-го: як це було?

28 січня 1986 року на мисі Канаверал зібралися рідні та близькі екіпажу космічного шаттла “Челленджер”. Під оплески потужна ракета відірвалася від землі. Але на 73 секунді корабель вибухнув. Запуск транслювали в прямому ефірі, мільйони американців спостерігали трагедію. Загинуло семеро членів екіпажу. Що стало причиною аварії та які наслідки це мало в подальшому для космічної галузі США – ми розповімо у своїй статті.

«КОЛИ ГОТУВАВСЯ «ЧЕЛЛЕНДЖЕР», КІЛЬКА ДНІВ ЧЕРЕЗ РІЗНІ НЕПОЛАДКИ ВІН СТОЯВ НА СТАРТІ, ВІДПОВІДНО ТЕМПЕРАТУРА «ГУЛЯЛА». І ПЕРЕД СТАРТОМ ВПАЛА НИЖЧЕ КРИТИЧНОЇ (ЗАМЕРЗЛА ВОДА НА ДВИГУНАХ), ТОМУ РОЗРОБНИКИ ДОВГО ПЕРЕКОНУВАЛИ ВСІХ, ЩО ТРЕБА СТАРТ СКАСУВАТИ, БО МОЖЕ СТАТИСЯ АВАРІЯ. АЛЕ ПРЕДСТАВНИКИ NASA СКАЗАЛИ, ЩО ЦЕ НЕМОЖЛИВО: НОВОГО ПОЛЬОТУ ДОВЕДЕТЬСЯ ЧЕКАТИ ЗАНАДТО ДОВГО. ДО ЦЬОГО МОМЕНТУ ДОЗВІЛ ВИКОРИСТАТИ ЧАСТИНУ АПАРАТІВ ВЖЕ ЗАКІНЧИТЬ СВІЙ ТЕРМІН, ТРЕБА БУДЕ ПРОВОДИТИ НОВІ ТЕСТУВАННЯ, І СТАРТ ЗРУШИТЬСЯ НА ПІВРОКУ, А МОЖЕ РІК – ЦЕ МІЛЬЯРДНІ ВТРАТИ. ТОМУ ПЕРЕКОНАЛИ РОЗРОБНИКІВ, ЩО ПОТРІБНО ДОЗВОЛИТИ СТАРТ, ВОНИ Й ДОЗВОЛИЛИ. ЧЕРЕЗ 50 СЕКУНД ПОМІТИЛИ, ЩО ЩОСЬ ТЕЧЕ З ДВИГУНА, ЧЕРЕЗ 70 – ПРОГОРІВ БАК ВОДНЮ І СТАВСЯ ВИБУХ » (МИХАЙЛО ОХОЧИНСЬКИЙ, ДОЦЕНТ КАФЕДРИ РАКЕТОБУДУВАННЯ БТГУ “ВОЕНМЕХ” ІМ. Д.Ф. УСТИНОВА)

Корабель spacex успішно взлетів в космос

30 травня 2020 року о 20:22 по Київському часу в США з майданчика 39A Космічного центру імені Кеннеді у Флориді взлетів у космос американський корабель виробництва компанії SpaceX, заснованої Ілоном Маском, разом з астронавтами NASA на борту. Це була друга спроба запуску корабля. Попередня була відкладена через погодні умови. В Україні за прямою онлайн-трансляцією спостерігали більше, ніж 3 мільйони глядачів.

Космічний корабель має назву Crew Dragon (Dragon-2) і є другим після Space Shuttle кораблем виробництва США, який застосовували американці для польотів у відкритий космос та стикування зі станцією МКС.

Нагадаємо, до цього часу, після деяких невдалих спроб із “шатлами” та закриття програми, для відправки у космос використовувася космічний корабель російського виробництва “СОЮЗ – МС15”. Таким чином, запуск SpaceX являє собою новий технологічний прорив та будує великі перспективи для США як світового лідера та компанії Ілона Маска, як новатора у даній галузі.

Докладніше на сайті: https://narodne.pp.ua/nauka/korabel-spacex-uspishno-vzletiv-v-kosmos/

Політ на Місяць

NASA планує повернутись на Місяць до 2024року з жінкою-космонавтом на борту. До проекту залучені три компанії. Space X розробляє "місячний корабель", що буде курсувати між поверхнею Місяця і його орбітою.
 Пройшло вже більше 50и років, як людство ступило на поверхню Місяця. Але це нова, значно практичніша програма. 
27 травня буде дуже важ
ливий псигологічний бар'єр - SpaceX відправляє вперше на своїй ракеті людей - астронавтів NASA. Сьогодні, до речі, пресконференція NASA про цей політ. Американці вже майже 10 років не літають на своїх ракетах.
Якщо все буде добре 27травня, то Маска вже ніщо не стримає здійснити мрію.


https://www.nasa.gov/press-release/nasa-names-companies-to-develop-human-landers-for-artemis-moon-missions




Cпособ передвижения в пространстве (Алексей Мурлыкин)

Вроде архиважная научная новость, а мы не в курсе...
Качество ролика и поведение ведущего ниже плинтуса.
А сама тема впечатляет, хотя что то понять не просто... 

Космічні кораблі літають по прямій?


У фільмах космічні апарати легко переміщуються з одного місця в інше, просто розвернувшись прямо до мети і включивши двигуни. Точно так, як автомобілі або кораблі на Землі. А якщо космольоту треба сісти на планету, він просто спрямовується в її атмосферу на повній швидкості.

Що насправді. В реальності космічні апарати рухаються від однієї орбіти до іншої по дугоподібній гомановській траєкторії. І у них при цьому відключені двигуни. Вони включаються два рази, для розгону на початку і для гальмування в кінці, решту шляху корабель проробляє за інерцією.

Якщо хочете самостійно покерувати шатлом і наживо побачити рух по гомановській траєкторії, спробуйте пограти в космічний симулятор Kerbal Space Program. Він дає наочне уявлення про основи орбітальної механіки.

Так, і ще: кораблі, що збираються приземлитися, сходять з орбіти, розвернувшись двигунами по ходу руху, щоб загальмувати. У голлівудських блокбастерах на кшталт «Прометея» такого не покажуть, щоб у глядача не виникло питання, чому човни літають задом наперед.


Голубая луна, космический поцелуй и др. астрономические радости

2020 год обещает незабываемые зрелища профессиональным астрономам и просто любителям поглазеть на ночное небо во всем мире.

В самом деле, за 12 месяцев нам предстоит увидеть сразу 13 полнолуний, несколько суперлун, одну "голубую Луну", поцелуй планет, впечатляющие звездопады и полное солнечное затмение. Но обо всем по порядку.

1. Четыре суперлуны и одна голубая
Суперлуна - это астрономическое явление, когда полнолуние совпадает с перигеем - моментом наибольшего сближения Луны и Земли. В это время Луна выглядит намного крупнее и ярче, чем обычно.

Впрочем, суперлуние - весьма расплывчатый термин, и не все астрономы соглашаются с таким определением. Отсюда и разница в счете: для оптимистов в 2020 году будет сразу четыре суперлуны, а для пессимистов - только две, 9 марта и 7 апреля.

Мартовское полнолуние называют Полнолунием червей, потому что обычно в это время случается оттепель, и на поверхности появляются земляные черви. А апрельское полнолуние еще называют Розовым, поскольку американские индейцы связывали его с появлением первых весенних цветов - диких флоксов.

Два спорных суперлуния произойдут 9 февраля и 7 мая; по мнению некоторых ученых, в эти дни Луна не будет достаточно большой для суперлуния. Это Снежное полнолуние, потому что в это время обычно происходят обильные снегопады, и Цветочное полнолуние.

А первое полнолуние в этом году случится 10 января и будет называться Волчьим, потому что в это время у волков наступает брачный период и они воют особенно часто.
Но это еще не все. 31 октября нас ожидает "голубая Луна", и дело тут вовсе не в цвете, а в том, что так по традиции называется третье полнолуние в том астрономическом сезоне, на который приходится четыре полнолуния вместо обычных трех.

Впрочем, сегодня "голубой Луной" называют еще и второе полнолуние, приходящееся на один календарный месяц. Непросто все у этих астрономов.

2. "Звездный дождь" Персеид
Метеорными потоками мало кого можно удивить, однако "Звездный дождь" Персеид - одно из самых зрелищных явлений года. Оно происходит каждую ночь с середины июля по середину августа, и для наблюдения не требуются специальные приборы: когда в небе проносится до 80 метеоров в час, не заметить это в хорошую погоду трудно.

Выглядит это так, словно метеоры вылетают из северного созвездия Персея, однако на самом деле причина этого явления - в том, что Земля проходит сквозь остатки хвоста кометы Свифта-Таттла.

В этом году пик звездного дождя, иногда именуемый "Слезами святого Лоренцо", придется на ночь 12 августа.

3. Манхэттенхендж
Жителям Нью-Йорка это явление хорошо знакомо.

Четыре раза в год, в декабре, январе, мае и июле, восходящее или заходящее солнце насквозь просвечивает улицы Манхэттена, ориентированные с востока на запад. В названии этого явления совместили Манхэттен и английский Стоунхендж, памятник времен неолита, сложенный из камней и, по одной из версий, служивший для астрономических наблюдений.

Только в Нью-Йорке роль каменных глыб выполняют небоскребы, придавая зрелищу иной масштаб.

"Полное солнце" Манхэттенхенджа можно наблюдать дважды в году: 29 мая и 13 июля, но 30 мая и 12 июля между небоскребами появляется ровная половинка солнца - тоже красивая картинка.

4. Метеорный поток Геминид

Вместе с Персеидами этот звездный дождь считается одним из самых зрелищных ночных шоу, когда на пике активности в небе вспыхивает до 120 падающих звезд в минуту.

Лучшим временем для наблюдений считается ночь с 14 на 15 декабря, метеоры, несущиеся со скоростью до 70 километров в секунду, чертят в небе яркие полосы, сгорая в плотных слоях атмосферы.

Как и в случае с Персеидами, создается впечатление, что метеоры вылетают из созвездия Близнецов, но это зрительный обман. На самом деле они откололись от астероида, вращающегося вокруг Солнца.

Звездный дождь Геминид отличается не только яркостью, но и обилием красок. Многие падающие звезды имеют желтый, зеленый, красный и голубой цвет. Это объясняется наличием оксидов разных металлов в обломках астероида.

5. Полное солнечное затмение
Чтобы увидеть одно их самых редких и ценимых астрономами космических явлений - полное солнечное затмение, - придется ждать самого конца года.

14 декабря Луна окажется ровно между нами и Солнцем, и на Землю ляжет лунная тень.

Затмение лучше всего можно будет наблюдать из южного полушария. Так что если у вас есть возможность и желание, самое время подумать о покупке билета в Новую Зеландию, Чили или Аргентину. Южная Бразилия тоже подойдет.

6. Внеземной поцелуй
Декабрь 2020 года обещает быть богатым на астрономические явления. Накануне зимнего солнцестояния 21 декабря произойдет соединение Юпитера и Сатурна. Эти планеты сойдутся так близко на небосводе, что возникнет иллюзия космического поцелуя, хотя на самом деле и будут разделять миллионы километров.


Космос холодний ?


Космос холодний ?
У багатьох фільмах можна побачити таку картину: людина опиняється у відкритому космосі без скафандра (або з пошкодженим скафандром) і швидко замерзає, перетворюючись на тендітну крижану статую, тріскаючи від будь-якого впливу.
Що насправді. У космосу немає температури. Він не холодний і не гарячий – ніякий: у вакуумі немає конвекції і теплопровідності. Взагалі, вакуум – хороший термоізолятор. Отже у астронавтів більше проблем із перегрівом, аніж із переохолодженням.
А я була впевнена, що там адський холод...omg  smutili

Питання ваги.

                Люди  рідко замислюються, що діється і як виглядає щось поза шкаралупою їхньої персональної буденності. Один промок від дощу, другий - від пролитого компоту, третій - від незакритого крану у сусідів вище. Один полишив бізнес, інший - сім'ю, третій -  країну. Один святкує Різдво 7-го, другий - 25-го, третій ігнорує. Як правило, лише у цій гамі легко спостережуваних подій людьми виокремлюється щось доленосно важливе.
                Метою подальшого викладу є нагадання одного зі способів оцінити велич і вагу вищезгаданих подій. На фоні співвідношень, речей та явищ, що одночасно теж мають місце у Всесвіті.
                Людство ділиться на два сорти людей: одних такі нагадування / співставлення  втішають, дають приклад найяснішого уявлення про ДИВО у його матеріалістичному розумінні. Інших - засмучують, лякають, бо відкривають краєчок порожньо-вічної реальності за лаштунками комфортно впорядкованих ілюзій. Тому такого роду замітки корисні для обох груп, як освіжаючо-тріумфальні і шокуючо-пізнавальні, відповідно.

                Ось наша тендітна краплина розплавленого металевого сплаву у шлаковій оболонці, наш третій "камінь" від Сонця, на якому всі ми на даний момент летимо,


і Сонячна система, в якій наша планета займає почесну траекторію поряд з іншими сотнями і тисячами великих і малих "каменюк".



Ось яка відстань (у масштабі) від Землі до Місяця. Здається, не дуже й велика.


Тим не менш, достатня аби вільно (зі шпаринами) розмістити всі інші планети Сонячної системи в цьому проміжку. Чи не занадто порожньо навколо сонечка?


Юпітер - гігант Сонячної системи. Він настільки великий, що весь континент Північної Америки виглядає на ньому, як зелена родимка.


Інша велика куля дістала у людей назву Сатурн. Ось наскільки вона велика порівняно із Землею (точніше, шістьма "землями")...


Якби кільця Сатурна були розміщені навколо Землі, ось як би вони  виглядали.


А так художник уявив комету 67P (Чурюмова-Герасименко) порівняно з центром Лос-Анджелеса.


Якість наших спостережень об'єктів Всесвіту останнім часом дещо покращилася, і ці зображення Плутона добре це ілюструють.


Ось як виглядає Земля з поверхні Місяця - не так вже й погано...


Марс переконує, що вигляд нашої планетки дещо інший.


Хоча про Сонце не скажеш, що воно так само ледь помітне, коли дивитися з поверхні Марса.


Отримано вид Землі також із зовнішнього краю кільця Сатурна. Всі ці точки зйомки можуть переконати кого завгодно, що Земля від початку була задумана як планета чи то для комашок, чи то для мікробів,


а з відстані близько 4,7 мільярда км, за Нептуном, ми виглядаємо меншими, ніж зернинка солі.


Проте жоден з попередніх об'єктів не вражає своїм розміром так, як наш жовтий карлик Сонце. Тут і Земля в порівнянні з Сонцем,


і інші планети


Первісні люди обожнювали у перших релігійних культах наше світило. Та вони, певно, не були б такі ревні у своїх боготвірних потугах, якби знали, що розсипи світлих цяток у нічному небі являють собою такі самі сонця, що й їхній знайомий Ра. І існує тих розжарених газових куль більше, ніж  піщинок на всіх пляжах Землі.


Майже всі окремі зірки, які ми у змозі бачити в нічний час, розсипані по небу в межах цього кола.


Більше того, те, що нам бачиться окремою цяткою, при збільшенні може виявитися цілим розсипом перлів


Це означає, що наше Сонце є лише не дуже гарячою, мізерною порошинкою, загубленою у безкраї. Особливо, у порівнянні з такими гігантами, як VY Великого Пса.


Якби Сонце було зменшено до розмірів білої клітини крові - лейкоцита, то у тій же пропорції наша галактика, Чумацький (для декого - Молочний) Шлях, набула б розміру Сполучених Штатів.


Тому, коли дивитися зовні на нашу галактику, важко, мабуть, буде добрати об'єкт, аналог величини нашої крихітки-Землі, що знаходиться приблизно туточки


Але якщо ви вже готові визнати, що Чумацький Шлях величезний, не поспішайте. Тут він, поряд з Андромедою, якоюсь М87, знаною тільки фанатами від астрономії, і такою ж галактикою IC 1101, що існує собі на відстані у якихось 1,04 млрд світлових років від нього.


При цьому ніхто доконечно не стверджує, що IC 1101 є найбільшою з тисяч відомих галактик, частку з яких зафіксовано на цьому фото за допомогою космічного телескопа Хаббла.


Приклад пересічної з них дістав у людей назву UDF 423. Від нас до неї 7,7 млрд світлових років. Це означає: якою вона є саме у цю мить, можна буде дізнатися тільки через 7,7 млрд років. Але, без сумніву, саме ось такою вона була 7,7 млрд років тому. Легко сплутати з Чумацьким Шляхом, чи не так?


Якщо все про космос і про космос, то як же пройти повз чорні дірки! Ось вхід до однієї такої бездонної нори! Це в порівнянні з орбітами відомих планет.


             Отож, на одній шальці терезів розписана вище картинка Всесвіту, на іншій - роїння білково-нуклеїнової субстанції на поверхні зараженої життям ледь примітної загубленої в космосі порошинки. Тої самої субстанції, найвищим продуктом життєдіяльності котрої постала думка, що людина - міра всіх речей. Навіть тих, що протягом мільярдів років недосяжні для її бачення. Тої самої, зі своїми прибутками, гріхами, науками, революціями...
             Всеохопна вічна собідостатність vs пихата мікроскопічна зарозумілість! Що ж насправді має вагу?
             Вирощення рису у Китаї, чи спалах наднової зірки?
             Вполювання антилопи мисливцем племені мвезі десь в африканській савані, чи, може, спостережуване тепер зближення і спрогнозоване майбутнє злиття Чумацького Шляху і Андромеди з втратою обома галактиками спірального типу і переходом склеєного гравітацією конгломерату зірок до типу еліпсоїдних галактик?
             Війна "квадратних" проти "круглих" із масовим стинанням зайвих голів на мільярдголовій людській гідрі, чи, може, те, що міріади квазарів поступово насмоктуються вдосталь зоряної речовини через чорні дірки у своїх центрах і стають звичайними галактиками?

*     *     *
             На філософських обідах та засіданнях філософських гуртків, популярних в університетському середовищі Німеччини на межі 18 і 19 століть, часто велися справжні полемічні війни між опозиційними філософськими школами і відгалуженнями. Холодні чи зневажливі коментарі, громова критика то були найлегші військові засоби в тих війнах. Нерідко ж дискутанти вважали, що можуть донести до опонентів тонкість своїх світоглядних систем лише на крилах принизливих таврувань, відвертих проклять чи відбірної лайки.
             Був один саме такий обід, що переріс аж в опівнічну вечерю. Повне емоційне вигорання розпашілих лицарів Ордену Священої Метафізики вимагало відкласти пощерблені мечі заради чергового бодай короткого перемир'я. Саме тоді тьмяно освітлене нутро квартири випустило через розчахнуті двері балкону у яснозоряну ніч спочатку одну, а невдовзі другу постать.
             - То ось де Ви, друже! Вирішили проміняти ницість і бруд цієї кімнати на товариство шляхетних і чистих зірок?, - заливсь веселим сміхом, приправленим залишками сарказму, той, хто щойно приєднався.
              - До того, що діється у цій кімнаті, цим зіркам ще рости і рости, - по недовгій паузі замислено відповів перший. Історією не підтверджено, але кажуть, що його ім'я було Ґеорґ Вільгельм Фрідріх Геґель.

За матеріал для натхнення і набір картинок свою подяку адресую
сюди


Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
52
предыдущая
следующая