хочу сюда!
 

Яна

37 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 32-45 лет

Заметки с меткой «екологія»

Не знаю, як назвати...

Раніше від метро Лісова до будівельного супермаркету Леруа Марлен ходила безкоштовна маршрутка.
Але зараз там започаткували надглобальне будівництво - чергове багатофункціональне торгово-розважальне казна-що.
Перекопали величезну ділянку, обгороджену щільним парканом - побачити, що робиться за парканом можна тільки з траси, яка значно вище, але тільки біля входу у метро - страшенно таємний об'єкт.
Про створені цим будівництвом "зручності"  краще розкажуть мешканці прилеглих вулиць та ті, хто регулярно користується станцією метро Лісова.
Я ж там буваю зрідка й вирішила, що скоріш дійду до Леруа Марлен пішки, ніж знайду та дочекаюсь ту маршрутку.
Довго йшла повз той паркан і, нарешті він закінчився і почався ліс, але... Що це???
Голі сухі дерева, обпалені стовбури, повалені обгорілі дерева...

      

"НЕ ДАМО ЗНИЩИТИ НАШ ЛІС!"

Але ж його вже майже знищили... death
Невже тому ТРЦ мало захопленого місця біля метро та парку Кіото.
Чи це ще хтось долучився?

Пригадалося мені, біля метро Дарниця, навпроти Дитячого світу мабуть за одну ніч вирубали сосни на чималій ділянці під будівництво якоїсь фігні. Тоді місцеві мешканці змогли відбитися від забудовників... хоч зрубані сосни вже не врятувати, але вигнали забудовників, посадили густі колючі саджанці акації... зараз навесні там красиво...

Банальне нагадування про активування web-адрес.

Щоб скористатися web-адресним посиланням треба ввести у командну строку вашого браузера сам текст, буквєнноцифровий в основному, відповідного посилання та активувати команду Enter на вашій клавіатурі чи екрані (за допомогою вашого мouseunit, тобто маузера (мій вульгаризм), або на російській мові можна мовити ще інваріантом одним, але то буде вже обідно декому).

Блогер "Світлячок" на порталі i.ua як антихакер та etcetera.

Будь ласка, пройдіться по нітям інфомережевих зв'язків посилання наступного і ви повинні все зрозуміти. Все дуже очевидно. А мені надалі займатися  екоактивізмом та ще й туризмом вскорє.
https://twitter.com/messages/1083587782059180032-1178638647446429696

Про напад сміття)

...Нині на людей посеред міста нападала купа сміття omg Дивіться самі)

Zero Waste – чудова ініціатива

Анатолій Присяжнюк (екс-голова Київської ОДА): Zero Waste – чудова ініціатива, до якої варто долучатися

19.09.2019, 12:14

Кожен, хто буває за кордоном, робить знімки на фоні красивих пейзажів та визначних місць. Зазвичай, так роблю і я, але цього разу маю фото дещо не звичні…

Працюючи свого часу в Київській облдержадміністрації, ми фокусувалися не лише на внутрішній політиці, а й приділяли значну увагу міжнародним питанням. За чотири роки діяльності були підписані угоди про співпрацю майже з півсотнею регіонів з різних країн. І з більшістю з них в мене залишилися гарні стосунки.

Нещодавно на запрошення міського муніципалітету Словенії побував у місті Любляна. І знаєте, що найбільше привернуло мою увагу? Чистота і охайність. І не лише цього міста, але й решти населених пунктів. Скрізь у містах та селах встановлені контейнери для збору сміття, скла, пластику та паперу. Розговорилися з місцевими, з’ясувалося, що словенці активно сповідують концепцію Zero Waste (нуль відходів), що базується на необхідності продукувати менше сміття, використовуючи в побуті речі з органічних матеріалів і такі, що можна переробити. Такий собі перехід від управління відходами до управління ресурсами.

Ця тема мене дуже зацікавила. Тож я відвідав станцію, куди звозять сміття. Тут його сортують та переробляють: здавалося б, з безнадійних відходів виробляють органічні добрива та паливо. Ви запитаєте, а що ж зі сміттєвими полігонами? Вони є також. На сміттєзвалищах добувають біогаз, який мініелектростанції переробляють на електроенергію, що подається в населені пункти. Зазначу, дно котловану сміттєвого полігону вкрите спеціальною непроникною плівкою, яка не дозволяє відходам отруювати грунт та воду.

Багато хто може закинути, що цим прикладом я Америку не відкрив. Погоджуюся. Ще в 2012 році ми почали встановлювати мініелектростанції на сміттєвих полігонах Київщини. А ще - облаштовувати сортувальні лінії. Та, на жаль, ці технології в нас не прижилися: не було куди дівати той продукт, що залишався після сортування. Результат, який сприяв би переробці сміття, зменшенню викидів в атмосферу та шкідливому впливу на довкілля, на превеликий жаль, ми не отримали.

Світ швидко змінюється. А в Україні проблема утилізації відходів як була актуальною для наших міст та сіл, так і лишається. Держава цю проблему перекидає на місцеві органи влади, а без підтримки державних програм її вирішити просто неможливо. Тож люди і далі потерпають від сморіду горіння сміттєзвалищ, непоправної шкоди зазнає і довкілля. То може вже час нам нарешті звернути увагу на проблему сортування сміття та утилізації відходів?

Водночас акцент потрібно робити і на підвищенні екологічної свідомості на екокультури населення, особливо в дітей, підлітків та молоді, для яких екологія має стати модним трендом. Кожен з нас має усвідомлювати власну екологічну відповідальність, мати внутрішню мотивацію вести розумний спосіб життя та якомога менше шкодити довкіллю. Зрозуміти зрештою, що успішність реформування екологічної сфери в більшості випадків залежить від нашого бажання змінюватися, змінювати свої звички, щоденну поведінку.

Zero Waste – чудова ініціатива, до якої варто долучатися. Це філософія поводження зі сміттям, яку варто сповідувати. Необхідно вести діалог і спільно вирішувати проблему. По-іншому ніяк. Особисто я – "За" Zero Waste. Якщо і ви теж, тоді долучайтеся та керуйтеся в житті простими правилами:

 відмовтеся від непотрібного;
 скорочуйте споживання;
 використовуйте повторно, ремонтуйте;
 сортуйте та відправляйте на переробку вторсировину;
 компостуйте органічні відходи.

http://mykyivregion.com.ua/2019/09/19/anatolij-prisyazhnyuk-eks-golova-kiyivskoyi-oda-zero-waste-chudova-iniciativa-do-yakoyi-varto-doluchatisya/

Видобуток срібла з використаних жіночих гігієнічних засобів.

Я так розумію, окрім мене це ніхто не зробить, тому беру відповідальність на себе.
Гігієнічна прокладка — пристосування для збору менструальної крові, яке розміщується між вульвою та спідньою білизною.
Прочитати детальніше можна [ у Вікіпедії ]
Точної дати створення цього гігієнічного засобу особисто я щойно не знайшла. 
В Україні гігієнічні прокладки з'явились у середині 90-х років минулого століття.
Так само, як і решта матеріалів людської життєдіяльності, використані жіночі гігієнічні засоби стають сміттям, і, відповідно, негативно впливають на навколишню екологію. 
Пропоную створити завод з переробки використаних жіночих гігієнічних засобів з метою добування срібла з крові.
Розрахунок: 

загальний обсяг кровотеч у жінки в середньому за місяць 50-150 мл. 

Прочитати можна тут: https://ukrhealth.net/shho-ne-mozhna-robiti-pid-chas-misyachnix-pravda-i-mifi/

Кожен день людина з їжею отримує 0,1 мг срібла. У 100 г яєчного жовтка міститься 0,2 мг срібла. 

Прочитати можна тут: 

Відповідно, протягом місяця жінка отримує з їжею 3 мг срібла.

Якщо орієнтуємось на пропорцію 30 кг їжі на місяць - це 3 мг срібла.
Тоді на 360 кг їжі - це 36мг срібла. (рік) 

1 жінка - 36 мг срібла /на рік
100 жінок - 360 г срібла / рік
1000 жінок - 3,6 кг срібла / рік
100000 жінок - 360 кг срібла / рік 

Тобто: якщо зібрати у 100 тис. жінок усі використані гігієнічні засоби (прокладки та тампони)  та переробити їх, можна отримати: 
120...280 кг срібла / рік.

 Похибка розрахунків - я не хімік - імовірно, недостовірні дані у Інтернеті - менструації та склад крові у всіх людей різний. 

Тепер про економічну доцільність бізнес-плану.

За 1 рік: 

Вага каблучки зі срібла - 5...20 грамів.
З 1 кг - 200...50 штук
Вартість однієї каблучки - 200...750 гривень/штука
З 120 кг срібла - середня цифра 12000 каблучок.
12000 штук * 300 гривень = 3 600 000 гривень. 

З 280 кг срібла - середня кількість каблучок 28000 штук
28000 штук * 400 гривень = 11 200 000 гривень

За 10 років, відповідно: 
прибуток від каблучок зі срібла: 36... 112 млн гривень

P.S. Ще є ідея побудови заводу для видобутку фосфора з використаних дитячих підгузків та використаних підгузків хворих/літніх людей, але я її ще не прорахувала.








Як казав дядько Ейнштейн...


МИ ВІРИМО В ПУЛЬТ!

З вами ніколи не траплялося таке, коли ваша дитина, отримавши живу істоту, - кошеня, наприклад, або черепашеня, запитало б вас: “А де пульт?”

Не було? Ну нічого, ще не вечір… Трапиться, - якщо й не у вас, то у ваших дітей, коли в них будуть підростати їхні діти та онуки.

Щодня на Землі зникають більш ніж 70 видів тварин і 50 тисяч гектарів лісу. 20 тисяч гектарів сільгоспугідь щодня перетворюються на пустелю внаслідок ерозії ґрунту. Затоплюється, сохне та зникає… Ну просто речитатив з дешевої трагедії, слово честі.

Вільям, де ти? З’явися! Що там тобі до тих отеллів, гамлетів та лірів? У нас тут, повір, матеріал набагато дебеліший. Просто скласти з нього такі твори, щоби сцена ООН здригнулася і нафтовий магнат сльозу пустив би, - вже немає кому. А ти зміг би…

Мовчить Вільям. Чує, мабуть, що немає йому задля кого й перо в руки брати.

То що ж нам робити? Чи може бити тривогу?

Не треба її бити. Вона зазнає биття вже десятки років з боку солідних міжнародних установ з величезними бюджетами, а також з боку багатьох серйозних і поважних людей. Проте, мовчить як партизан. Нам жити й досі не тривожно на землі, яка зникає.

Сказати чому? Та ні, дарма, ви не повірите… Сказати? - ну ладно.

Ми, немов та дитина, яка описана на початку цієї оповіді, віримо в Пульт.

У те, що все на світі, усе в нашому житті можна вилічити, вирахувати алгоритм його дії, а отже, - виготовити пульт і посібник для управління ним. Розробити методику вирішення будь-якої проблеми, скласти гарний дохідливий курс, долучити до нього професійно зроблену покрокову інструкцію в медіаформаті.

Для всього, буквально для всього.

 

ТУНЕЛЬНЕ МИСЛЕННЯ

І ви думаєте, що наше дитяче, міфологічне сприйняття дійсності цим і обмежується? Еге…

У міфах, та навіть у казках, немає ж просто річки або просто вітру. У казках все персоніфіковано, або ж, принаймні, керується якимись персонами. Котрих треба розшукати і з ними по-свійському розібратися.

А що це означає? А це означає, що пульт вже існує! До кожної з проблем. Але він - у злих руках.

І для нас, розумненьких діточок, зовсім не важко вирахувати, чиї це руки. Ми ж отримали від наших вчителів універсальний ключ до серця будь-якої проблеми. А зветься він “дивись, кому вигідно”.

Просто чарівний ключик! - адже чого бажає розумненька дитинка? Відчувати себе розумненькою, якомога частіше дістаючи тому підтвердження. Як цукерку.

І от, щоразу, сидячи перед телевізором, або й у колі знайомих, з виглядом чи то нудьги чи то обурення, - маску можна підібрати, - ми переліковуємо винуватців усіх світових проблем. У тому числі і проблем планети Земля.

І кожна фраза - як цукерка. Ключик же золотий! Нічого навіть не варто доводити та пояснювати. Треба просто натякнути, чим саме вигідно тим чи іншим “персонам” те чи інше нещастя. І все.

Тема вичерпана, проблема розв’язана. Можна пити пиво, злегка зітхаючи про те, що якби навіть не ті “персони”, все одно проблеми б існували, бо просто немає кому ними зайнятися. Немає кому найняти справжніх профі для їх розв’язання. А от вони вже виготовили б пульт і для управління Сахарою, щоб не бешкетувала, і аби вгамувати танення льодовиків, і земну вісь підрихтували б, а то подейкують, що вона, нібито, не туди кудись хилиться.

Винуватці  - пульт, пульт - винуватці… Тунельне мислення. Нам затишно в ньому!

Настільки нам у ньому спокійно, що навіть цей малюнок у стилі демотиватора, котрий намагається донести до нашої свідомості карикатурність світу майбутнього, - не претендує на зміну позиції глядача.

 

НІХТО Й НЕ ПЕРЕХОДИТЬ НА ОСОБИСТОСТІ…

А чому ж не претендує? А згідно з відомим принципом, сформульованим одним дядьком на ймення Альберт Ейнштейн. Принцип цей стверджує, що проблему неможливо розв’язати на тому рівні, на котрому вона утворилася.

Означає це, що і наше знущання над природним середовищем, у котрому живемо і котрим користуємося, і наслідки такого ставлення до нього не можна скасувати ані биттям тривоги, ані інтелектуальними потугами у пошуку винуватців та у створенні “пультів”. Хоч криком кричи, хоч підписуй резолюції, а хоч і увагу громадськості привертай. Нічого, крім галасу, з цього не буде, як у Жванецького: “А що це там за шум, галас і несамовиті зойки? А там саме привертають увагу громадськості”.

То як же ці проблеми знайдуть своє вирішення ? Як це “як”? Так, як і має бути, - підйомом на рівень вище.

А хто і що у нас там, на “рівень вище”? А там у нас - ми. Точніше, стосунки між нами, людьми.

Що ви хочете цим сказати, авторе? Автор бажає цим сказати, що саме звірячі та егоїстичні стосунки між людьми призводять до смерті природи. Вона та її проблеми є нижчим рівнем, і тому залежить від розв’язання проблем на рівні вищому, - у нас з вами. Тобто, повторимося: не егоїстичне ставлення до природи, а егоїстичні основи міжлюдських стосунків.

Хто хоче, хай називає це пошкодженням ноосфери, котра зв’язана з усіма іншими планетарними сферами, хто хоче – якось інакше. Але коли ми почнемо вибудовувати наші стосунки, принаймні, на основах “не роби іншому того, що ненависно тобі” (“полюби ближнього” варто поки що й не зачіпати), - природа почне відрождуватися.

Сахара разом з Гольфстрімом і з льодовиками самі між собою домовляться і самі все налагодять. Без наших з вами пультів і без мільярдних інвестицій у ніщо. Пробачте, - “в екологію”.

Зачекайте, - має право запитати читач, - то це виходить, що я і є тією самою “персоною”, яка злісно тисне на пульт керування кліматом?

Ні, ну навіщо так… Ніхто й не переходить на особистості.

Не “я” і не “ми”, а “стосунки між нами”. То є така цікава субстанція, котру начебто ми самі й формуємо, але вона ж, при цьому, формує нас. А коли доведе нас до ладу, спуститься на поверх нижче і почне займатися природою.

Одноразовий посуд, що стає добривом.

Такий посуд можна виготовляти з пшеничної соломи та крохмалю. chih Він не має обмежень у функціональності й стане вдалою альтернативою пластиковому. eda  Після використання посуд із соломи може перетворюватися на добриво. danceЯк Вам ідея для бізнесу? money

Навіть Шотландія... зі своїми туманами...

          У Шотландії буде побудована найбільш екологічна у світі сонячна електростанція (СЕС). Потужність смішна - якихось 20 МВт (80000 геліопанелей на 47 Га). Проте її екологічність полягає в тому, що всі комунікаційні кабелі будуть залягати винятково під землею, а для навколишніх флори і фауни, включно з діючими нині пасовищами для малої рогатої худоби, буде гарантована недоторканність. Тож, вівці бачитимуть лише незначну зміну ландшафту, але майже не відчують змін у свободі пересування і, зрозуміло, у якості корму.



          Більше того, компанія-власник СЕС зобов'язана повністю демонтувати всі компоненти СЕС, як тільки спливе термін оренди земельних угідь (30 років) та відновити рослинний покрив у початковому стані.
          Наразі індустрія відновлюваної енергетики Шотландії забезпечує роботою 58 000 осіб.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
13
предыдущая
следующая