Правоохоронці викрали журналіста та намагалися змусити його написати явку з повинною у крадіжці трактора. Зараз журналіста госпіталізовано.

25-річного журналіста представництва "5 каналу" у Полтаві Юрія Стеценка госпіталізовано 28 січня після побиття співробітниками Полтавського міського управління Міністерства внутрішніх справ у Полтавській області.

Про це повідомив сам Стеценко. З його слів, 28 січня близько 15:00 його було викрадено співробітниками карного розшуку біля будинку Полтавського міськуправління юстиції по вулиці Стешенка, 6.

"Коли я вийшов з юстиції, до мене підбігли двоє невідомих... кілька разів ударили по голові, від чого я знепритомнів", - сказав Стеценко.

Коли він отямився, то побачив що перебуває в автомобілі Daewoo сірого кольору, співробітник карного розшуку Артем Мочалов, якого він знав, підвозить його до чорного ходу будинку міськвідділу міліції по вулиці Сковороди, 2-Б.

"Вони затягли мене на другий поверх у свій кабінет і відключили мій мобільний телефон", - сказав Стеценко.

Співробітники міліції вимагали від журналіста написати явку з повинною у крадіжці трактора.

Після того, як журналіст відмовився написати відповідну заяву, міліціонери протягом 4 годин били його по голові й спині.

Коли журналіст пред'являв їм своє посвідчення, міліціонери лише сміялися у відповідь.

Згодом Стеценка було відпущено, а потім госпіталізовано у хірургічне відділення 2-ї міськлікарні Полтави, де лікарі встановили в нього перелом ребра, струс мозку, численні забиття м'яких тканин на животі й спині.

Батько журналіста подав скарги на незаконні дії працівників міліції в прокуратуру Полтави, управління Служби безпеки України й Міністерства внутрішніх справ у Полтавській області.

Начальник відділу у зв'язках із громадськістю УМВС у Полтавській області Юрій Сулаєв підтвердив факт побиття журналіста, додавши, що зараз співробітники відділу внутрішньої безпеки обласного УМВС розслідують цей факт.

ТСН.

В ніч з 17 на 18 травня 2010 року, коли б йому мало виповнитися 20 років, в Шевченківському райвідділу міліції загинув студент Київського професійно-педагогічно коледжу ім. А.С. Макаренка Ігор Індило. 

http://vkontakte.ru/video-18193676_156891203

Незважаючи на докази, в міліції продовжують стверджувати, що Ігор загинув від ушкодження черепу, через падіння з лавки в стані алкогольного сп'яніння.

За цим посиланням є відео, передивившись яке, кожен може сам перевірити, наскільки правдивою є версія міліції:

http://www.svidomo.org/defend_article/5467 ПРИХОДЬ 20 жовтня о 13.00 під будівлю МВС і вимагай покарання винних. Адже Ігор Індило - лише один з низки подібних жертв. Наступною жертвою міліцейської системної вседозволеності та покривання злочинності може стати будь хто. Це можеш бути й ти або хтось із тих, кого ти любиш. За адресою: вул. Академіка Богомольця, 10 Телефони: 096 959 01 43 093 394 41 96 Акція відбудеться без будь-якої політичної або організаційної символіки! Місце: Київ, Академика Богомольця, 10 Початок: 20 жовтня о 13:00

Закінчення: 20 жовтня о 15:00

У суботу, 2 червня, у Феодосії (Крим) відбулося масове зіткнення активістів російських козачих організацій та української міліції. Конфлікт виник при спробі козаків повторно встановити на в'їзді в місто поклонний хрест. Напередодні цей хрест був демонтований за наказом влади, оскільки він викликав невдоволення кримсько-татарського меджлісу. Як розповів отаман Сергій Юрченко, рішення про відновлення хреста було прийнято вранці в суботу у Феодосії, де зібралися козаки зі всього півострова. "Було прийнято рішення повернути хрест, демонтований владою. Козаки і православні віруючі пройшли строєм з хрестом через всю Феодосію. Зібралося приблизно 300 людей. Однак на місці, де раніше стояв хрест, нас зустрів спецназ української міліції у повній екіпіровці - в касках, із спецзасобами, з щитами і собаками. При спробі пройти зав'язалася бійка. З боку міліції в ній брало участь приблизно 600 правоохоронців", - сказав Юрченко. За його словами, бійка була тривалою і кривавою. Приблизно 15 людей з числа козаків отримали серйозні поранення - у людей переламані руки і ноги, розбиті голови. Юрченко наголосив, що міліції вдалося затримати 10 козаків. "Тоді решта перекрили дорогу автозаку, вимагаючи звільнити товаришів. На нашу вимогу затриманих оглянув лікар, який заявив, що люди в крові, їх потрібно везти в лікарню, а не в міліцію. Зараз медики зашивають рани у постраждалих", - сказав Юрченко. "У Феодосії йде справжній бій. Влада Криму застосувала силу проти людей, які хочуть встановити поклонний хрест при дорозі. На заклик розійтися громадяни не відреагували, тоді міліція пустила в хід гумові кийки. Були побиті й закуті в наручники навіть неповнолітні діти", - повідомив з місця подій кореспондент rusnovosti. Водночас за словами Юрченка, поклонний хрест, що послужив причиною конфлікту, все-таки був повторно встановлений, проте в 10 метрах від запланованого місця. На даний момент, уточнив отаман, на місце інциденту прибуло керівництво міліції Криму, СБУ, влада Феодосії. "Проводяться переговори. Від козаків вимагають покинути місце. Після цього, очевидно, хрест буде знесений знову", - сказав Юрченко. Відзначимо, вперше поклонний хрест у Феодосії встановили 4 травня, не дивлячись на заборону влади. Проте 1 липня омонівці знесли його, що і викликало невдоволення місцевих жителів. ТСН. Хто, на вашу думку, у цьому випадку був правий?

Пост не мій - взято з фейсбука


Вчера, проведав кордон по направлению к АП, подошли к автозакам блокирующим проход по ул. Садовой к кабмину. Постояли, посмотрели и уже собрались было уходить, как вдруг в автобусе за плотно-тонированным стеклам засветился телефон, боец помахал ним и прислонил плотно к стеклу. Надпись на дисплее: "Мы с народом "

Маша Квитковская

Слушайте быль. 
Сегодня днем оказалась на бульваре Шевченко и решила зайти поесть - место для парковки нашлось только у Портер-Паба, почти на повороте на Бессарабку. 
И вот значит я поела, выхожу, сажусь в свою машину, завожусь... Выезжаю с парковки и... Начинаю ехать поперек полосы. И ничего сделать не могу - машина автомат, руль заблокировался, тормоз тоже не реагирует... Я заглохла и остановилась о бампер машины впереди. Благо скорость была минимальная, как и повреждения у обеих машин, поэтому дтп решили не оформлять. 
И тут конечно подходит он - герой моего дня. Инспектор ДАІ. Выглядел он совсем обычно, как самый обычный инспектор, ничего особенного, но что-то такое заботливое в голосе проскользнуло... Мы все вместе - я, Руслан (второй водитель) и инспектор - решаем припарковаться для дальнейших разборок на Бессарабке - и тут становится понятно окончательно, что моя машина не едет (забегая вперед - сломалась дроссельная заслонка). Ок, до стоянки я докатилась, протокол-шмотокол думаю, но что дальше? Машина не заводится, и это главная проблема, а не протокол. 
Тут мы ненадолго оставим наших героев (ибо их уже 2е рядом с машиной), т.к. дальше часть истории как второй водитель - Руслан - свозил меня за вторыми ключами домой и назад, и вернемся снова на то же место, где меня ждало оформление протокола и решение, что дальше делать с машиной.
И вот тут стали происходить удивительные события. Вместо оформления протокола и проверки документов инспекторы начали... Что бы вы думали? Пытаться починить мою машину!!! Они пробовали ее заводить, разговаривая с моим авто-мастером по телефону, лезть под капот и бегать за отверткой... Подсвечивая жезлом и моим телефоном ситуацию под капотом, гаишники ремонтировали мою машину, а я глядя на этот атракцион, не знала куда кричать спасибо от радости. 
С заслонкой доблесные инспекторы справились за 10 минут - я завелась, и теплейшим образом распрощавшись с милыми добрыми гаишниками, поехала домой. Ощущение было такое, что я попала не в ДТП, а в другую реальность.

Вот сижу и думаю: а это ж еще реформы не начались!

PS. если кто сегодня будет проезжать по Бессарабке мимо этих чудесных дяденек - помашите им рукой и улыбнитесь. Хорошие дела должны поощряться).

Московія вдалася до простої маніпуляції з назвою... Якби Росія, приміром, зараз назвала себе Китаєм, невже вона б мала право претендувати на спадок і досягнення династії Цинь?..

Коли проблеми неможливо розв’язати, їх вирішують перейменуваннями. З 1 березня зіпсованої «перевертнями в погонах», насильством і продажністю міліції в Росії не існує – там віднині поліція.

Хоча, якщо табуретку назвати собакою – чи виросте від того в неї хвіст?

Російські філологічні вправи були б кумедні, якби не стосувалися України.

Повністю статтю читати :
http://www.unian.net/ukr/news/news-426552.html

Особисто я вже навчився обминати зайве спілкування з органами так званого "правопорядку" України, але тему цю не попускаю, тому що вона небезпечна для нашого життя як зараз, так і на майбутнє.
Чому я з недовірою ставлюсь до наших правоохоронців? Тому що вони охоронці бог знає чого, але не правопорядку. І що найстрашніше: себе українські правоохоронці рахують поза законом, тобто їм можна закони порушувати - їм прощено все наперед. І їх родичам, і їх друзям, і взагалі кому їм закортить заступитись. Прикладів кричущих злочинів правоохоронців, які хитро прикривають та закривають інші їх "товарищи по ксиве" безкінечна кількість. І я чудово розумію причину такого стану: оплата українських правоохоронців і соціальний захист є дико мізерними, тому вони і придумали дружно собі таку мульку, що грошей у нас мало, але зате ми, правоохоронці, поза законом! Нам можна все! Окрім моментів, коли "своя своїх не познаша": коли п'яний прокурор зніс насмерть постових даїшників, які, до речі, не раз бачили його нетверезим за кермом і не зачіпали, - тільки тоді  цього прокурора покарали суворо. А простих людей давити можна. Ось збив нещодавно мент автом жінку і поніс  за те "страшне покарання" - штраф у 225 гривень.
Як на мене, подібний стан речей надзвичайно тривожний: коли люди в своїй масі остерігаються правоохоронців не менше, аніж справжніх бандитів і злодіїв. Такою є фактична ситуація, при тому що я знаю велику кількість цілком порядних і нормальних чоловіків, які працюють в правоохоронних структурах, але... Якщо бардак є запрограмованим структурно - окремій людині його не пересилити.
Простий приклад: у нас у Львові прийнято постанову, що маршутки повинні робити посадку і висадку тільки на зупинках, або їх водіїв будуть штрафувати і штрафують повсякчас. Бардаковість ситуації у тому, що постанову у міськвиконкомі прийняти зуміли, а облаштувати зупинки - ні. Тому і водії зупиняються де завгодно, і пасажири зупиняють маршутки де завгодно, а міліція успішно працює по виписуванню штрафів - план перевиконують, золоті наші охоронці, аж шуршить купюра за купюрою. Ось тільки порядку від того не більшає. Тому що правоохоронцям він і не потрібен: якщо буде порядок, то як вони гроші будуть заробляти. Я вже багато разів звертав увагу на актуальну проблему оцінки роботи правоохоронних структур за здеградованою радянською методою "від виробітку": скільки злочинців затримано і злочинів розкрито. Одним словом міліція перша, хто зацікавлена в існування злочинності, як це не дико звучить. І прокуратура, і судді, і адвокати, і вся інша правоохоронна наволоч зацікавлена у існуванні і створенні чим більшої злочинної ситуації в суспільстві!
І це не смішно аж ніяк! Хоч і хочеться сказати: "Як це не смішно звучить, але правоохоронці України продукують злочинність, а не поборюють!" І вже тим паче ніколи її не ліквідують при такому трактуванні своїх обов'язків як репресію за злочин, а не наведення правового порядку в суспільстві.
Шановне суспільство України - громадяни нашої держави, якщо ми хочемо нормально жити, то потрібно всім чітко зрозуміти, що обов'язком держави як соціальної інституції є захистити вас, ваше здоров'я і життя, ваше житло і майно, ваших рідних від різних злочинних посягань! ЗАХИСТИТИ! Для того й існує весь так званий силовий апарат держави з гордою назвою "правоохоронні органи". Бо якщо злочин відбувся - держава вже не виконала своїх функцій! Жертві розбійного нападу, побиття, згвалтування, не кажучи про каліцтво або й вбивство, - не дуже потішить і найлютіша покара злочинця. Кожній людині куди важливіше бути так захищеним, щоб ні за яких обставин не стати жертвою злочинних посягань! Особливо жертвою свідомо спланованого злочину!
Ось що головне нам всім потрібно зрозуміти: гарні правоохоронці упереджують злочини, а погані - звітують про розкриття злочинів, що відбулись, причому за часту це розкриття є сфальшованим або і сам злочин надуманим, бо для зарплати важить кількість злочинів і їх розкриття, а не захищеність громадян і їх добробут життя. Повний дурдом від А до Я.
Тому я не можу обливати помиями міліціянта львівського ДАЇ, який був молодим, красивим і гарно вбраним у білосніжну форму - одним словом був взірцевим на вигляд, що придрався до водія нашої маршутки  47 десь опівдні 3 червня 2011 р. і оштрафував його за зупинку коло Привокзального ринку - він виконує свої дурнуваті обов'язки здирати штрафи. І класикою жанру бардаку було те, що поки він був зайнятий процедурою виписування штрафу - нескінченна кількість інших маршуток зупинялась і забирала своїх пасажирів. І я щиро дякую тим порушникам-водіям всіх маршуток, що так роблять! Там сідають переважно жінки, що накупили харчів на ринку,  з важкими торбами, часто старшого віку - їм ще з тим ходити-мандрувати у пошуках неіснуючих зупинок? А нешановним даїшникам ганьба і сором за місце, де вони "пасуться". До речі, дуже вдале визначення, як для худоби, що пасеться, але ж то люди, а не худоба... Як можна себе так зневажати? Прикро. Мені за них - так. Хоч я не належу до правоохоронців, але і до худоби теж себе не прирівнюю на противагу від тих, що роблять вигляд наче не розуміють що і як має бути по честі і гідності.
Не буду повчати самих правоохоронців, які і без мене знають як повинно бути по правді, а навпаки подякую їм за той порядок, що вже є у нашому місті, зокрема вдячний їм за наведення порядку з припиненням розпиття пива де попало у Львові - значно покращало. Ще б з курцями і матюками у громадських місцях дали лад - взагалі місто стало б просто чудовим. Ось чи треба перейматись, а не бути худобою на 9 травня чи на Привокзальній...
 
Богдан Гордасевич

І прошу дати відповідь на просте запитання: Хто робить з правоохоронців України худобу?

«Краще раз побачити на власні очі, ніж тричі бути веденим за носа.» Цю пораду мудрої людини я пам’ятаю з 1989 року.

Чому цього разу я вирішив не обмежуватися розміщенням фотографій з події? Сьогодні деякі ЗМІ цитують заступника начальника прес-центру київської міліції, котрий розповідає, як правоохоронці захищали громадський порядок від хуліганської молоді. На акції дійсно був епізод, коли група людей пробувала вискочити за кордон міліції з якимось спортивним азартом та зухвалістю, чим спровокувала жорстку відповідь. Але від самого початку влада ніби навмисне роздратовувала активну молодь. Суд заборонив акції протесту, дивно це мотивацією. Потім - дії міліції на вулиці…

Студентська акція протесту 23 вересня відбулася тільки тому, що 22 вересня було брутальним порушенням

прав громадян знівечено спробу мирного протесту проти керівництва МОНМСу (Міністерство освіти, науки, молоді і спорту). Представники влади поводилися дивно. 4 осіб було затримано при спробі піти з «заборонених» вулиць та винести звідти підсилюючу апаратуру «Прямої дії». Після «прогулянки» в автозаку з не вельми чемними працівниками МВС та невеличких пригод у відділку, їх відпущено без оформлення затримання.  Як результат, наступного дня акція, організованої тією ж таки «Прямою дією», була вже в тому числі проти незаконних дій міліції та утисків конституційних прав громадян. 23 вересня приєдналися активісти ще деяких рухів. І більш поміркованих, і більш радикальних.

Ще до початку акції кілька офіцерів роз’яснювали молоді, як саме вони збираються порушити права протестувальників. Тобто, сказали, що не дадуть мітингувати не тільки на Михайлівській, де проводити акцію з якогось переляку заборонив суд, а й по Трьохсвятительській ходити не дозволять, попри те, що на Трьохсвятительску заборони не було. Присутнім керівництвом міліції було визначено для проведення заходу малесенький майданчик біля муру Михайлівського монастиря. Аргументувалося це тим, що, рухаючись по Трьохсвятительській, демонстранти «порушуватимуть права інших громадян». Бо ж, бач, місце на тротуарі під час ходи займатимуть і заважатимуть ходити перехожим. Подивіться на фото, як сама міліція «допомагає» ходити перехожим. Вул. Трьохсвятительська просто перегороджена людьми у формі. Не пускають ні демонстрантів, ні перехожих, нікого.

 

За всим цим вгадується ось яка логіка. Заборонені акції було призначено на дні, коли в Києві відбувалася зустріч міністрів освіти різних країн. Владі дуже не хотілося, щоб свідомі громадяни продемонстрували закордонним колегам Табачника своє ставлення до нього. А враховуючи, що однією з тем форуму була проблема ксенофобії, було б надзвичайно цікаво, якби  перед закордонними колегами міністра активісти «засвітити», що в Україні на такій високій посаді знаходиться волохатий ксенофоб (а саме українофоб), а його заступник Сулима пише расистські підручники. Відтак суд та міліція блокували активність громадян, намагалися виявлення «антиТабачної» позиції заборонити або зробити непомітними. Однак, через свої дикунські спроби обмежувати свободу зібрань тільки ще більше галасу наробили навколо персони Табачника та проблеми прав людини в Україні.

Більше яскравих ілюстрацій - тут: http://photo.i.ua/user/1429445/275477/