хочу сюди!
 

Лия

44 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 40-50 років

Замітки з міткою «вічність»

Логіка літочислень: вічність у кожного своя

епіграф: "Що може бути більш безглуздішого за змістом від вітання з Новим-Старим роком?"

Ви коли-небудь помічали, що час є суто ілюзорна значимість, тобто коли ви запитуєте про час: "Котра година?" - то вам є абсолютно байдуже джерело обліку: чи це годинник і якої він системи, чи мобілка або комп'ютер - вас це все абсолютно не цікавить! Вам важливо, щоб було названо цифру поточного часу і бажано щоб то було якнайточніше, а не  просто "десь за полудень" або "скоро північ".
Матерія фіксації часу не має нічого спільного з своїми носіями: вони тільки технічно обліковують і показують час - все. Для прикладу порівняйте настільну лампу: вона безпосередньо продукує світло, перетворюючи електричну енергію у світлову. Лампа перегоріла - світла нема допоки її не поміняють на іншу справну. Радіоприймач трансформує хвилі радіоефіру у звукові коливання динаміка і є теж активним учасником процесу,  тоді як годинник може стояти, а час буде йти далі - йому без різниці обліковують його чи ні. Як і поламаний годинник не змінює сутності реального часу, а просто заводить в оману своїх користувачів і тільки.
Оця дивна і загадкова ілюзія обліку часу дозволяє нам робити такі фокуси, як масово переводити годинники вперед чи назад і нічого унікального з того в світі не відбувається, окрім побутової плутанини. Яскравий приклад такої суто побутової безглуздості в часі, яку ніяк не можна пояснити чіткими логічними причинами, окрім суто суб'єктивних на кшталт "бо звикли" або "а не хочемо", - є розбіжності в святкуванні Різдва Христового в Україні і в усьому світі загалом. (Ще є Росія, але то ж Росія!)
Загальновідомо, що подія Рождества Христового є позачасовою реконструкцією, тому що відзначати цю подію християни почали десь після 400-т років існування цього віровчення і точна дата народження Ісуса невідома - тільки дата Розп'яття Христа точна! Не будемо вдаватись в деталі цього процесу, бо то не є важливим для самого обліку часу. Зараз цікавить суто механіка цього процесу: облік не може бути перерваним - це однозначно вже за тим, що тоді його, облік, потрібно буде розпочинати заново. Також варто зауважити, що накопичення розбіжностей астрономічного часу з облікованим часом у літочисленні власне і вказує, що часовий облік вівся послідовно і безперервно.
Розбіжності поміж реформованим під астрономічний час Григоріанським календарем, який домінує по всьому світу,  та існуючим архаїчним Юліанським літочисленням в православному християнстві - яскравий приклад аномалій і парадоксів, які трапляються в процесах обліку часу.
З подібних часових релігійних аномальностей варто зауважити і те, що, як  це не деструктивно виглядає, але навіть Українська греко-католицька церква відзначає Різдво та Великдень, як і всі релігійні події, - в іншому часі від того, як їх відзначає їх Церковний провід в Римі. І що? І нічого. Тільки плутанина соціальна, тому що одні ще журяться і постять, а другі вже веселяться, хоч всі однієї християнської віри. Зрозумілим давно для всіх є необхідність виправлення православного календарного літочислення, тому що співпадіння Різдва з моментом настання в Північній півкулі Землі найкоротшого дня і найдовшої ночі з 22 на 23 грудня, після чого світловий день починає збільшуватись і саме подальше святкування Різдва 26 грудня надає цьому космічному факту глибоке сакрального значення, яке значно послаблено для православних з архаїчним церковним календарем і відзначенням Різдва аж 7 січня.
Проте мене не цікавить тема виправлення цього календарного казусу - для мене це гарний змістовний приклад категорії часу, як чогось трансцендентального, ефемерного, умовного і одночасно як реально існуючого предмету нашого буття, що впливає безпосередньо на життя кожного з нас.
Ось після такого затяжного вступу я хочу перейти до головної теми, яка здавна мене інтригує: за переходом на християнське літочислення ми якось непомітно списали в непотріб не просто 12-13 днів, а цілих 5508 років! Саме стільки було обчислено років до народження Ісуса Христа від події, яку руські літописці називали як: "від Створення Світу" або "народження Адама", хоча насправді ніхто не знає де і коли почалось це обчислення років і віків, як і те, хто його проводив і як воно підтримувалось на протязі початкових тисячоліть.
Те, що літочислення під умовною назвою "від Створення Світу" є автентичним і безперервним - сумніву не підлягає з кількох причин. Якщо літочислення обривається, то виключно з причин глобальних і відновленню не надається. Свіжий приклад з недавнім "кінцем світу" через закінчення літочислення за календарем центрально-американської цивілізації Майя. Хтось має на меті продовжити це літочислення? Якийсь дивак-науковець це може і зробить, але то не буде вже правдиве літочислення, а тільки наукова реконструкція. До речі, а скільки років нарахував календар Майя на час свого закінчення? Хтось знає? Отож...
Автентичність літочислення "від Створення Світу" підтверджує і те, що його ніколи не спростовували іудеї з Палестини, літочислення яких теж значне і має більш 6 тисяч років на теперішній час. В принципі, завдяки саме їх джерелам ми і змогли дізнатись про це давнє літочислення і продовжили його у себе на землях теперішньої України, коли опанували новий досконаліший спосіб кодифікації інформації - писемність. Продовжили, щоб через 1-у тисячу років майже забути... Забути, що зараз не тільки йде 2013 рік і 3-те тисячоліття від Рождества Христового, але і 7521 рік! Тобто друга половина 8-го тисячоліття від "Створення Світу і народження Адама"! І я хочу нагадати про це - не забувайте! Наша праісторія вартує того, щоб її пам'ятати!
Сам я зауважив оте наше старовинне літочислення, коли з якоїсь причини робив обчислення дат в літописі, який читав і раптово для себе усвідомив, що це ж йде 1992-й рік! Тобто за літописним численням ювілейний і то дуже навіть ювілейний -  7500-й рік! Не чув, щоб хтось тоді цю значну ювілейну дату відзначав, а Інтернету тоді ще в України не існувало, тому і змушений був святкувати скромно суто у компанії нас двох: Я і Адам. Він, Адам, з того боку часу - минулого, а я - з цього боку, реального 7500-го року.
Від того моменту я став робити одну цікаву річ: всі дати переводити в дужках поряд у цей стиль літочислення і скажу вам - дуже навіть захоплююча картина вимальовується! Отак читаєш, що то було дуже давно за тисячі років до народження Христа і думаєш, що це така позачасова давнина, але насправді це вже 2-е, чи 3-е, чи 4-е тисячоліття після! Після! Історична цивілізація Давньої Греції - це 4-те тисячоліття, а Древній Рим взагалі 6-те.  І фараони Давнього Єгипту з своїми пірамідами не такі аж перші історичні персони, бо то вже 2-ге тисячоліття! Ось такі вони реалії часу за обліком від Створення Світу. Вражає і захоплює!
Хотілось і дотепер дуже хочеться мені якось взнати, що ж було і як було в той момент часу в світі, коли цей процес прадавнього літочислення розпочинався і що було дійсною його першопричиною відліку 7 521 рік тому, але...

ВІТЕР ЧАСУ

Вітер часу, вітер Часу -
замітає знак слідів...
Я прощаю білу расу!
І клену її вождів!

Скільки нас живе у щасті?
У добрі без ворогів?
Тож для чого стільки праці?
І для кого душ порив?

Маємо, що мати можем -
тож паскудство навзаєм!
У Прокруста наче з ложем
запозичено вдаєм...

Не вимірюй, як сам хочеш,
недомірків вихваля...
Надаремно зло пророчиш! -
Світло видно звіддаля!

Вітер часу все сховає,
все змете і замете...
Тіло темінь поховає,
а душа... десь проросте...

6 січня 2013 р. м. Львів
Жорж Дикий


15%, 3 голоси

85%, 17 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Вечір. Дорога додому

Лютий надимає щоки,
Люто дме, шибками грюка,
Знахабніло в двері стука...
Космос чорний і високий

Зоревітром срібним дмуха,
ЗореПросо сипле з міху.
Оріон потужно диха...
Лютий дме.
                     Я небо слуха.


11.02.2011

© Stepans’ka Marina (SMG)

Совєцьке барахло

Знов порвались...angry
 

Скільки там і походив у них.. look пару років по"стометровці" до "музичного фонтану" на кавалєрку smutili , та трохи біля верстата потупцював по стружці металевій, та трохи на городі, та на сіножаті, та пару раз бальОна копнув, і вже по мештах на босу ногу 

69%, 11 голосів

13%, 2 голоси

6%, 1 голос

0%, 0 голосів

6%, 1 голос

6%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Потяг, в якому їдеш




Сідаєш у потяг…

Назва станції відправлення має досить умовне значення. Станція прибуття добре відома, не варто навіть називати. Врешті-решт, всім виходити там.

Квиток придбано не тобою – твоїми батьками. Навіть не питали!.. Не бажаєш їхати, то й не поїдеш – хоч як тебе намагаються урочисто всадовити в нього… А ти не бажаєш, і край!  Отоді відразу - на кінцеву станцію…

Потяг під назвою Життя. Всі  в одному довжелезному потязі. Колія, по якій  прямує він – незвичайна, то – ЧАС. Невблаганний, властивотсей якого достоту ніхто і знає. Ну хто може похвалитися, що ВІН – ЧАСОЗНАВЕЦЬ?! Е-е-е…

«Видиво якесь!! Сплю я, чи насправді все це?! Стоїмо,. стоїмо вже скільки часу на одному й тому ж місці!!!  Ніякого руху!.. І вчора , і сьогодні.. Це місце мені таке знайоме!..»  Ні-ні!  Це вже не воно! Потяг мчить зі швидкістю… ВІЧНІСТЬ, ПОДІЛЕНА НА ЦЮ МИТЬ. Та це ж ціла вічність!! Кожної миті стаєш старший на ВІЧНІСТЬ, а, можливо, і ВІЧНІСТЬ В КВАДРАТІ… Така швидка вічність…

Дивина – дехто їде швидше, дехто повільніше… Ти можеш переходити з вагона у вагон. Обличчя змінюються. Діти, дорослі, жінки, чоловіки… Спілкуєтеся, граєте в ігри… Діти з дітьми. Дорослі з дітьми. Дорослі з дорослими. Чоловіки з жінками. Жінки з чоловіками… Багато різноманітних, найдивніших, нудних, знесилюючих, відразливих, найнезрозуміліших, найазартніших, найнебезпечніших, найпрекрасніших ігор.

Іноді цікаво. Аж надто захоплює!!! Виникає бажання, щоб це тривало доти, доки... Доки не станція призначення.

Буває, гра набридає, або втомлює, або викликає огиду. Можна перейти в інший вагон. І гратися з іншими. В інші ігри. Але не завжди це допомагає позбутися неприємного партнерства та надокучливих ігор. Ти вже не маєш бажання їхати, гратися… Ти НЕ МАЄШ ВЗАГАЛІ БАЖАНЬ. Єдине-одне…Тоді ти голосно, чи мовчки, лише серцем, кричиш: «ЗУПИНІТЬ!!! Я ВИХОДЖУ! ПРОСТО ЗАРАЗ!!!!» Але ж потяг не зупиняється. Доки, доти… І ти виходиш, долаючи…  «Де той стоп-кран? ДЕ?!» Рвучкий рух!... Потяг мчить безупинно, а ти… на станції призначення. Найжахливіша річ – напіввийти… Опинитися поза простором. Часом. Поза будь-якими вимірами… доооовго… І доти, доки тебе не втягнуть у потяг, або… до станції призначення. А ще є такі темні ІСТОТИ, що пришвидшують твоє прибуття на кінцеву станцію…. Е-ех!... Страшні речі відбуваються інколи в ЖИТТІ!..

Можеш не гратися. Спостерігай, дивуйся, аналізуй ... Мандруй по вагонах. І знову – Спостерігай, аналізуй. Роби висновки. Спостерігай. Абстрагуйся. Відсторонюйся. Аналізуй… Їдь собі спокійно до… Станції призначення…

Обличчя змінюються. Ті, хто їхали з тобою учора, сьогодні, і  ти гадав, ще їхатимуть, і сподівався, що гра з ними продовжуватиметься доти… доки… Виявляється, ВОНИ НЕСПОДІВАНО вже дісталися станції призначення. А ти?!. Ти ще рухатимешся в довжелезному, дивовижному (розумом не осягнути), незрозумілому, мінливому, трансцендентальному потязі під назвою ЖИТТЯ. І  змінюватимуться обличчя навколо. І пейзажі за вікнами химерних вагонів. А ти все їхатимеш, аж доти… доки… І гратимеш в найцікавіші, найзахоплюючі, найкумедніші, найсерйозніші, найнеприємніші, найінтелектуальніші, найбезглуздіші ігри.

 

04.11.2010                                                                         

© Stepanska Marina (SMG  

про вічність

Какая связь между любовью и вечностью? 
Если женщина тебя разлюбила, то это навсегда.

Є 3 речі в світі на які можна дивитись нескінченно...

1. Як біжить вода.
2. Як горить вогонь.
3. Як російські окупанти стають органічними добривами...

Кольорова байка прийде до Тебе...

rose Не горит сено, не касаясь огня. rose Нужность не трудна, трудность не нужна. rose Избегай людей, которые, видя твои пороки и недостатки, оправдывают их или даже одобряют. Такие люди или льстецы, или трусы, или просто дураки. От них не жди помощи ни в какой беде или несчастье. ~ Сковорода Григорий Саввич ~

Час - ілюзія


Нас змусили вважати, що час реальний і що все і все в нашому житті йому повністю підпорядковане. Насправді ж час  – це вами самими створена ілюзія. Як тільки ви розумієте, як вона створюється, ви можете почати перетворювати її за власним бажанням - свідомо і навмисно, а не несвідомо і абияк, як ви, можливо, робили це раніше.
Єдиний час, який існує, - це зараз.
Розмежування між минулим, майбутнім і сьогоденням – лише ілюзія, хоч і дуже стійка.
Альберт Ейнштейн
Багато минає часу чи мало, велика відстань відокремлює нас від чогось чи маленька – залежить від нашого розуму. Нічим не зайнятий розум може сприймати один день як тисячоліття, той, хто дозволяє своїй думці вільно розширюватися, може в маленькій хатині побачити цілий Всесвіт.
Час тече у всіх напрямках, а не тільки вперед, як це сприймаємо ми. Минуле, сьогодення та майбутнє існує одночасно.
Коли ви насолоджуєтесь тим, що робите, час летить дуже швидко. Ви не помічаєте, як минають години, хоча, коли ви дивитеся на стрілки годинника, вони кажуть вам, що вони пройшли, вони так влаштовані, що у них йде один і той же час, щоб переміститися з однієї цифри на циферблаті на іншу. Так влаштований годинник, але не ви. Час - це рух вашої свідомості повз події, які незалежно відбуваються в просторово-часового континуумі. І скоро ви зрозумієте, що це означає.
Полі життя, у якому живемо, не статично; воно постійно змінює свої виміри. Ось чому ми весь час маємо підлаштовувати світовий годинник – щоб це божевільне явище, яке ми називаємо часом, мало для нас сенс. Але це відбувається тільки тому, що ми сприймаємо час як постійну частину цілого, яким воно не є. Це просто помилкове сприйняття руху нашої свідомості від однієї незалежної події в полі до наступної. Поле життя не статично, не рухається з постійною швидкістю і свідомість. Поле може змінюватися для нас не так швидко, і наша свідомість може не так швидко змінювати швидкість свого руху – принаймні якщо ми цього навмисно не прагнемо. І тому ми зазвичай майже не помічаємо відмінностей і не усвідомлюємо, що час є непостійним.
Але якщо ви знаходитесь у космічному кораблі, що летить на величезній швидкості – і ви, можливо, вже знаєте про це з теорії відносності Ейнштейна, ви можете уповільнити час або навіть повернутися в часі назад. Час – це скоріше почуття, які проходять і події, що минають, а швидкість, з якою ви проминете ці події, і є тим фактором, який час калібрує. Змінюється не час, що займається тими чи іншими подіями; змінюється його калібрування (одна хвилина більше не займає одну хвилину).
Час ви будете відчувати, рухаючись і минаючи інші об'єкти, видимі вами. Тепер, уявіть собі, що ви за своєю природою рухаєтеся швидше - скажімо, втричі. На рух у вас йтиме менше часу.
Тепер уявіть, що ви – земна куля! Або об'єкт досить великий, щоб все це поле накрити. Час просто перестане для вас існувати, тому що ви - поле, ви відчуваєте і відчуваєте всі об'єкти, що знаходяться на ньому, всі об'єкти одночасно присутні у вас. Немає руху від одного об'єкта до іншого; всі об'єкти вже Тут і зараз. Всі завжди перебувають для вас в тому самому «часі». Це момент вічності, це момент тут-і-зараз. Все, що тільки може статися у Всесвіті, - все, що тільки може бути в ньому створено, минуле, сьогодення і майбутнє, - все відбувається в один і той же час в одному нескінченному полі. У кожний момент часу ви усвідомлюєте тільки невелику область цього поля. І коли ви проминете об'єкти (або події), переміщаючись з однієї точки цього поля в іншу, ви і відчуваєте час як минуле, сучасне і майбутнє. Саме поле часу не відчуває; воно перебуває у вічному процесі, де все відбувається одночасно, – воно перебуває у вічному Зараз, Тут, Завжди, Будь-яким Можливим Чином. Ви можете думати про поле ціле як про Джерело.
Розширюючи свою свідомість і посилюючи усвідомленість, ви стаєте все більшою і більшою частиною цього поля - тоді час починає стискатися. Тепер ви знаєте чому? Є ще одна дивовижна річ: наша свідомість, наше «Я» (чи душа, чи дух, хоч би яке слово ми використовували) – набагато більше нашого фізичного тіла. Ми звикли думати про душу як про щось маленьке, приховане всередині нашого тіла. Це просто людське мислення – співвідносити речі до того, у що вони укладені.
Насправді душа, будучи набагато сильнішою за тіло, оточує його і тримає разом складові його частинки. А свідомість підтримує існування мозку та нервової системи та оточує їх. І якщо ви дійшли висновку, що душа і свідомість більше тіла і мозку, то чи замислювалися ви коли-небудь, де вони закінчуються?  Цілком можливо, що ваша душа, ваша свідомість у мільярд разів більша, ніж ваше тіло. Вони нескінченні та вічні. Це неймовірно величезне та сильне «Я» - це ви.
 Ясне розуміння того, що являє собою час – як воно працює і як ним управляти, і розуміння свого «Я», того, як воно влаштоване і як воно ставиться до всього фізичного або нефізичного іншого, дуже важливо, якщо ви хочете, щоб у вашому житті швидко з'явилося значне багатство. А це безпосередньо залежить від розширення вашої свідомості, правильного умонастрою, правильних думок та прийняття правильних рішень. Це може пробудити вашу свідомість до сприйняття багатої частини цілого, що постійно поширюється від вашого «Я» на всі боки, подібно до кола на воді, що дедалі збільшуються.
Я є багатством. Я є достаток. Я є радість
Зараз – єдиний момент, який справді існує. І цей момент вічності – тепер – все, що у нас є. Ви можете згадувати про минуле і мріяти про майбутнє, але бути, існувати Ви можете тільки в Тут-і-Зараз. Пообіцяйте собі зробити цей момент, тепер, найкращим моментом вашого життя і нехай ця обіцянка буде непорушною!
Я є багатством. Я є достаток. Я є радість
Не живіть минулим, не живіть майбутнім. Єдине, що у вас є, це зараз. Перебувайте в Зараз.
Як ви скоро зрозумієте, ваш зовнішній світ - відображення світу внутрішнього.
Вам здається, що вам не вистачає часу, щоб зробити все, що ви хочете зробити? Людям, яким не вистачає часу назовні, насправді не вистачає часу всередині. Вони діють, думають і говорять з переконання, що їм не вистачає часу. Перестаньте думати та говорити, що вам не вистачає часу. Не допускайте цього навіть на секунду. У Всесвіті ні в чому немає нестачі – у тому числі й у часі, тому вам його просто не може не вистачати. Все, що нас обмежує, ми створюємо собі самі, і будь-яку нестачу ми відчуваємо тільки тому, що це допустили. Якщо ви переконані, що вам чогось не вистачає, це звужує вашу свідомість, робить її все менше і менше, і це відбувається доти, доки ваша реальність не починає відповідати вашому переконанню.
На даний момент - найбільший з дарів, яким ви тільки можете мати. Він створюється тільки для вас, точно відображаючи усі ваші побажання. Ці побажання ви висловлюєте своїми думками, станом буття, словами і діями, які найбільш правдиво і щиро відображають те, чим ви були раніше. Ми самі посилаємо собі своє сьогодення – цей досконалий, наперед створений момент. Він дозволяє нам переживати, пробувати, переосмислювати та змінювати наші минулі думки, стани буття, дії та слова. Ви повинні бути вдячні за своє сьогодення, тому що у ваших силах його змінити. Воно дозволяє вам переживати ваше "Я", бо все існування тут, до ваших послуг. Боронячись і висловлюючи своє невдоволення справжнім моментом, ви тільки продовжуєте його. Те, чому ви чините опір, те, що ви засуджуєте і клянете, продовжує існувати. Те, чому ви відкриваєтеся, те, що ви зустрічаєте чесно і без упереджень, що намагаєтеся розглянути і зрозуміти, стає для вас необхідним уроком - ключем, що дозволяє вам відчинити двері і перейти на наступний рівень, якого ви прагнете.
Час – всього лише ілюзія, породжена послідовною зміною станів свідомості в нашій подорожі через вічність, вона не існує там, де не існує свідомості, здатної цю ілюзію породити, тоді вона перебуває в «стані сну».
Є. П. Блаватська
Наше майбутнє впливає на сьогодення так само, як впливає на нього наше минуле.
Фрідріх Ніцше
Перший раз, коли ви до чогось приступаєте, це завжди подорож, повна відкриттів. Ви починаєте відзначати невідомі вам раніше деталі та дізнаєтеся багато нового. На цьому етапі у вас ще немає ярликів і спогадів, що дозволяють вам зробити будь-які попередні судження про досвід, що чекає на вас. Це навчання у його найчистішому вигляді. Коли ви робите щось всоте, зазвичай ви підходите до цього вже зовсім інакше. Більшість робить і бачить речі, які часто трапляються в їхньому житті, абсолютно несвідомо. Так як вони робили або бачили що-небудь раніше, вони вважають за краще спиратися на свої спогади і на ярлики, створені в їхньому розумі під час першого подібного переживання. У цьому немає ні навчання, ні відкриття. Спогади про минулий досвід беруть гору.
Але який сенс, яка користь у тому, щоб проживати сьогоднішній день, ґрунтуючись на спогадах про вчорашній день? Ви зовсім упускаєте дар Справжнього! Займаючись бізнесом чи якоюсь іншою роботою, чи вдається вам щодня кидати абсолютно новий погляд на вашу роботу, ваших колег, ваших клієнтів? Чи ви користуєтеся своїм старим, привнесеним із минулого «знанням»?
Все змінюється, тому, якщо ви користуєтеся пам'яттю, це заважає вам помітити зміни, побачити речі такими, якими вони є. Постарайтеся "забути" все про те, на що ви дивитеся, і ви відкриєте для себе абсолютно новий світ. Це набагато прискорить і ваше внутрішнє зростання, і зростання вашого добробуту.
Подумайте, як часто хтось сторонній робить вашому колегі або дружині комплімент, відзначаючи ті їхні якості, яких ви не помічали просто тому, що не дивилися на людей, що оточують вас день у день, як на щось зовсім нове? Пам'ять - дуже корисна штука, але багато людей покладаються на неї занадто часто - так, що це починає їм лише шкодити.
Прямо зараз вирішіть, що розглядатимете кожен свій досвід, кожне своє переживання так, ніби зіткнулися з ним вперше, навмисно забуваючи про те, що у вашому житті подібний досвід уже був. Вирішіть не уявляти зовнішність когось або його поведінку, виходячи зі своїх емоцій і того, що підказує вам ваша пам'ять. Коли ви практикуєте відчуженість, але впевнені у своєму виборі та своїх намірах, ви відкриваєте для себе до того часу прихований від вас цілий світ, світ, який весь час був прямо у вас перед очима.
Виберіть щастя, життя в сьогоденні та нескінченну радість перебування в тут-і-зараз. Дякуйте справжньому за всі ті щасливі переживання, які воно вам дарує, за ту можливість, яку воно вам дає, бачити себе такими, якими ви були раніше, і рости, розширюючи і вдосконалюючи своє «Я».
Візьміть зараз все своє усвідомлення, свідомість, думки та «погляди». Життя з усіма її можливостями руху вперед – тепер, у цьому моменті вічності, який називається тут-і-зараз.
Мріяти про майбутнє чудово, адже наші уявлення про нього – один із інструментів, які це майбутнє створюють. Але сьогодення має анітрохи не меншу цінність. Опинитися в майбутньому ви можете тільки живучи і діючи в сьогоденні. Не проводьте весь день у мріях про те, що трапиться колись, – коли ви кажете собі: «ах, якби тільки…», ви починаєте уникати сьогодення і переноситеся в нереальне завтра, проводячи цілі дні в стані, схожому на сон, і лише частково усвідомлюючи те, що відбувається довкола. Така поведінка тільки уповільнює ваше просування у краще завтра. Так само, як для того, щоб досягти будь-якого прогресу, ви повинні поставити перед собою певну мету, вам слід відкритися переживанням теперішнього моменту і навмисно і з усвідомленістю в ньому діяти. Пам'ятайте, у Всесвіту є тільки теперішній момент, в якому він може посилати вам підказки, людей, події та можливості для вашого зростання та просування. Всесвіт не може використовувати уявне майбутнє, що існує тільки у вашій власній голові. Не женіться за найкращим життям, відправляючи свою свідомість у майбутнє, поверніть його в сьогодення – нехай ваше майбутнє саме ганяється за вами. Тут, зараз.
Механізми часу таємничі. Час – концепція нашого розуму. Без розуму не було б і концепції часу. Позбудьтеся розуму, і ви позбудетеся і часу. Ви проникнете в область Безчасного. Ви вступите у Вічність.                                                                                                               Свамі Шивананда
Перестаньте жити минулим. Перестаньте мріяти про майбутнє. Зосередьтеся на теперішньому.      Будда
Будьте дуже обережні, коли визначаєте собі ті чи інші терміни. Час не існує як абсолютний. Квантова фізика, наша духовність і наше розуміння вічності – все говорить нам про те, що єдиний час, який реально існує, – це зараз, а єдине місце, яке існує, – тут, зараз.
Уявіть, що ви поставили собі за мету – через рік стати мільйонером або мільярдером. А тепер подумайте, чому ви відвели собі на це саме рік? Це досить спірний термін чи дата. Ви просто обрали цю дату навмання. Джерело може зробити вас мільйонером або мільярдером в одну мить. Для джерела для Бога немає нічого неможливого. То навіщо вибирати випадкову дату для того, що може бути виконано в одну мить, чому не вибрати найбільш підходящий час - той час, про який ви і не думали, визначаючи собі термін?
З іншого боку, якщо ви скажете собі «одного прекрасного дня я стану мільйонером або мільярдером» - це теж буде не зовсім добре; насправді, це буде навіть гірше, ніж якби ви обрали собі якусь випадкову дату. Правильний підхід – думати про Зараз. Зараз - єдиний час, коли ви можете чогось досягти. Зрозумійте це, знайте, що єдиний реальний час – це Зараз. «Нині я – мільйонер». Нині. Я є. Я тепер. Ось як ви завжди повинні думати, діяти, говорити і відчувати навколишній світ. Коли люди запитують у вас «коли?», відповідайте «незабаром». «Скоро» набагато краще вписується в парадигму тут-і-зараз, ніж визначення якоїсь конкретної дати. У вашій свідомості це завжди Зараз, це становлення, це те, що було завжди.
Час зовсім не те, що ви собі уявляєте. Коли ви кажете: "Я мільйонер прямо зараз", але ваше фізичне оточення цьому не відповідає, це не означає, що ви самі себе обманюєте. Насправді цей момент, Зараз, охоплює все існування з усіма його можливостями та ймовірностями. Охоплює його разом, включаючи і вас, які здобули багатство. Це твердження є істинним; просто ваші очі вас дурять. Ейнштейн якось сказав, що не важливо, наскільки непорушною здається нам ілюзія часу – ілюзія реальності минулого, сьогодення та майбутнього – все одно вона залишається ілюзією.
Терпляче ставтеся до того, як розвиваються події. Якщо ви починаєте їх підганяти чи форсувати, ви порушуєте їхній хід, тим самим лише сповільнюючи їх. Природне – досконало.
Якщо ви бажаєте якнайшвидшого досягнення результату, правильний спосіб скоротити час – це підвищити свою впевненість у його досягненні.
Підвищіть чіткість і ясність картин, що з'являються у вашій уяві; нехай ваш розум буде спрямований лише на одну мету (не варто постійно передумувати). Зосередьтеся і, найважливіше, підвищіть свою свідомість – нехай вона поширюється не тільки на ваш свідомий розум, але й на підсвідомий, і на все ваше «Я». Більшість людей не усвідомлюють підсвідому частину себе та своє супер-его. Якщо ви вдосконалюєте своє усвідомлення, уяву, віру, переконаність і чистоту наміру, ви можете негайно досягти всього, чого б ви захотіли. Зараз ви тільки починаєте і з «протягом часу» все більше вдосконалюватиметеся – просто будьте розбірливі та наполегливі в тому, що ви робите; будьте більш усвідомлені та впевнені – і все станеться. Але не виявляйте нетерпіння – воно відкидає вас назад, у стан бажання, а це значно віддаляє результат.
"Я є". Теперішній час. Ось як ви повинні записувати свої цілі. Але навіть так їх записувати марно, якщо ви не думаєте про них у реальному часі, «я є». Не забувайте про це, робіть у своїх думках цю відмінність і слідкуйте за тим, щоб завжди думати про свої цілі та наміри в теперішньому часі. Наприклад, «Я – мільйонер» - це наказ Всесвіту негайно запустити процес втілення ваших бажань у фізичній реальності. Це декларація певного стану буття у тут-і-зараз.
Коли ви маєте намір щось отримати або пережити, ви повинні знати, що вже маєте це. 
Все, що вам тепер потрібно зробити, це отримати, стати власниками того, що ви вже маєте. Ви насправді просто починаєте усвідомлювати щось, що завжди у вас існувало. Прямо зараз ви вже дуже багаті. З цього моменту все, що вам потрібно зробити, це стати володарями цього багатства. Прийняти його, або, точніше висловлюючись, прокинутися для його існування. І вже зараз ви можете дякувати за те, чого ви хочете досягти, бо знаєте, що це вже вам дано. Подяка зараз прискорює досягнення вами бажаного, зміцнюючи вашу віру і підтверджуючи стан вашого буття.
Ніщо не приходить і нічого не зникає. Існує тільки триває завжди зараз.                          Абрахам Каулі
Час подібний до потоку відхідних подій з дуже швидкою течією; Щойно щось з'являється перед нашим поглядом, його одразу забирає і на його місці з'являється наступне, яке також негайно виноситься геть.
Марк Аврелій
Коли ви проводите пару годин із прекрасною дівчиною, вам здається, що пройшла всього кілька хвилин. Але якщо ви хоч хвилину посидите на розпеченій плиті, вам здасться, що минуло кілька годин. Це і є відносність.                                                                                                                         Альберт Ейнштейн
Між часом і вічністю є міст; і міст цей – людський Дух. І не подолають цей міст ні день, ні ніч, ні старість, ні смерть, ні смутку.                                                                                                          Упанішади
Час – це дихання. Намагайтеся це зрозуміти.                                                                         Георгій Гурджієв
Дізнайтеся справжню цінність часу; торкніться його, схопіть його, насолоджуйтесь кожною миттю. Відкиньте ледарство, відкиньте лінощі, перестаньте відкладати все на потім, відкиньте сумніви та коливання. Ніколи не відкладайте завтра те, що можете зробити сьогодні.             Філіп, лорд Честерфілд
Ви прокидаєтеся вранці, і ось! Ваш гаманець чарівним чином наповнився двадцятьма чотирма годинами магічної матерії Всесвіту, який ви називаєте своїм життям. Ніхто не може її відібрати. Ніхто не отримує її більше чи менше, ніж ви отримуєте. Витрачайте цю безцінну власність скільки завгодно, вона ніколи не перестане поповнюватися. Більш того, ви не можете розтратити її вперед. Тут просто неможливо залізти у борги. Ви можете витратити лише зараз. Ви не можете витратити своє завтра. Його дотримують для вас.                                                                                                                 Арнольд Беннетт
Вічність – це нескінченне існування кожної миті часу. Якщо ми представимо час як лінію, ця лінія у всіх своїх точках перетинатиметься лініями вічності. Лінія часу буде площиною вічності. У вічності порівняно з часом на один вимір більше.                                                                                Георгій Гурджієв
Яка дурість - боятися думати про те, що одного разу життя буде відібрано у вас, і в той же час зовсім не звертати уваги на те, що вона забирається у вас кожну секунду, маленькими частинками, поступово.
Джон Хау
Сьогодення – лише математична лінія, яка відокремлює ту частину вічної тривалості, яку ми називаємо вічністю, від тієї, яку прийнято називати минулим.                                                               Є. П. Блаватська
Відповідно до відкриттів, зроблених Альбертом Ейнштейном та іншими вченими, часу та простору як самостійних явищ не існує. Час не сам по собі, і простір (що складається з довжини, ширини і висоти) - не сам по собі. Швидше вони є чимось єдиним – називається просторово-часовим континуумом. Постарайтеся це зрозуміти і використати це знання. Не думайте про час як про щось окреме, незалежне від вас явище, якому ви повинні підкорятися. Якщо ви не приділите певний час, щоб зрозуміти час, воно пануватиме над вашим мисленням, над вашими переконаннями, над вашими планами та вашими переживаннями.
Час – не пряма, вздовж якої ви маєте пройти. Уявіть, що це мережа тунелів під містом. Щоб потрапити з дому А в будинок Б, ви можете скористатися будь-яким з безлічі маршрутів – деякі з них довші, деякі коротші. Наприклад, у 1930 році на те, щоб розбагатіти, у вас пішло б тридцять років наполегливої праці. Зараз на досягнення тієї ж мети у вас пішло б два роки або менше. Наша свідомість достатку і наша впевненість зросли, і тому ми можемо скористатися більш коротким маршрутом.
Ще один спосіб уявити просторово-часовий континуум – думати про нього як про аркуш паперу, на якому вже містяться всі можливі у цьому всесвіті події. Все, що тільки може статися, абсолютно все – вже на цьому аркуші. Тепер уявіть собі, що ви олівець, який має око, і цей аркуш паперу обертається навколо цього олівця. Отже, ви – олівець, повністю обгорнутий у аркуш паперу, що несе на собі всі можливі події. Але оскільки око у олівця тільки одне, ви можете бачити тільки ту подію, яка знаходиться на аркуші в тій області, куди дивиться ваше око. Це око може переміщатися вгору, вниз та навколо олівця. Це рухливе око, яке може вирушити у будь-яке місце на поверхні олівця. Чим швидше ви рухаєте своїм оком, тим більше подій ви можете побачити. Тепер уявіть, що ви набули здатності збільшувати розмір цього ока. Чим більше ви його робите, тим більше подій бачите одночасно.
Уявіть, що ви можете збільшити кількість очей на олівці. Якщо у олівця більше очей, він бачить більше «життя» - більше подій в той самий момент замість однієї події за раз. Коли ви збільшуєте кількість і розмір очей, ви знайдете здатність бачити більше в менші проміжки часу. Все зрозуміло? Тоді давайте замінимо у всіх цих реченнях слово "око" на слово "свідомість". Збільшення кількості та розміру очей – це зростання, зростання усвідомлення всього, що існує. Зростання свідомості є сенс нашої еволюції. А що ж тоді таке олівець? Ваше «Я» - ваш дух, ваша душа, як би ми не звикли це називати. Ви є передчасною багатовимірною істотою, створеною за образом і подобою Джерела, або Бога. І в міру вашого розвитку ви вдосконалюєте свою свідомість і починаєте дедалі більше усвідомлювати цю істину.
Тепер уявіть, що ваш найкращий друг - інший олівець, з обгорнутим навколо нього таким самим аркушем паперу. Коли ваші «очі» зустрічаються, ви одночасно переживаєте один і той же фрагмент Усього Сущого. Ви вирішуєте зустрітись, обравши зустріч. Ви можете вибрати зустріч із усім, що тільки побажаєте у цьому просторово-часовому континуумі; немає жодних перешкод, і наша вільна воля, якщо її спрямовує наша непохитна впевненість, діє абсолютно безпомилково. Знання цього – сила. А використання цього знання для набуття багатства і втілення в життя інших ваших бажань – радість.
Ось як можна пояснити таку взаємодію: в реальності і ви, і ваш друг, і всі інші – просто окремі випадки одного і того ж олівця, так що коли ваші «очі» (свідомості) зустрічаються, ви переживаєте відчуття зустрічі, хоча на більш високому рівні ви разом завжди.
Події, що здаються вам такими, що відбуваються одночасно, для іншого спостерігача можуть відбуватися в різний час, залежно від його відносного переміщення. Уявіть, що ви – у великій коробці у вантажівці, що їде з півдня на північ. У центрі коробки – лампочка, яка періодично спалахує та вимикається. Світло досягає північної стінки вашої коробки одночасно зі світлом, що досягає південної стінки коробки. Ви навіть можете виміряти це та переконатися, що так воно і є. Ви виявите, що світло досягає стінок в одну і ту ж мить. Це буде встановлена істина.
Тепер припустимо, що на узбіччі дороги стоїть жінка, а у вашій коробці є скляне вікно. Через це вікно жінка може бачити те, що відбувається у коробці. Так як жінка нерухома, а ви, ваша коробка і лампочка - у русі, її досвід відрізнятиметься від вашого. Їй здасться, що північна стіна висвітлилася трохи пізніше за південну, тому що північна стінка рухається від світла, тоді як південна - до світла (пам'ятайте, вантажівка рухається з півдня на північ, а лампочка знаходиться в самому центрі коробки). Ця жінка може навіть зробити відповідні, що доводять це, вимірювання та виявити, що південна стінка висвітлюється раніше, а північна – пізніше. Це буде встановлена нею істина. Таким чином, дві істини, що суперечать одна одній, можуть співіснувати. Як це може бути?
Для Всесвіту це – лише події. Час – це локальність, яка існує лише для вас, для спостерігача. Насправді – часу немає; є тільки всі можливі події, що відбуваються разом. Саме ваш рух повз ці події змушує вас відчувати час. І саме розширення вашої свідомості дозволяє вам рухатися швидше, минаючи більшу їх кількість. Розширена свідомість дозволяє вам переживати більше подій миттєво. Збільшення свідомості достатку дозволяє вам швидше набувати це багатство, швидше рухатися через більше подій, переживати більше і швидше. В реальності це дозволяє вам усвідомлювати і переживати більше всього існуючого в момент часу, що виглядає так, ніби у вас більше «речей», більше багатства.
Також ви починаєте приймати більше правильних рішень, а збільшення впевненості у здійсненні ваших бажань та досягненні цілей збільшує ймовірність вашого переживання їх у будь-який момент Зараз. Ставлячи перед собою всі великі цілі, збільшуючи образність, з якою ви їх собі уявляєте, постійно і з впевненістю підтримуючи їх, ви «стаєте свідками» більшого багатства. 
Германн Мінковскі, який навчав Ейнштейна математики, вивів ряд рівнянь, що доводять, що все майбутнє і минуле кожної людини зустрічається в одній точці – зараз і в одному місці тут (звідки відбувається спостереження).
Усі події у Всесвіті відбуваються одночасно в цей момент вічності, в Зараз. Ілюзія, через яку нам здається, ніби вони відбуваються у різний час, у поточній послідовності, породжена типом усвідомлення чи свідомості, властивим нашій людській формі. Воно змушує нас миттєво бачити лише вузькі відрізки просторово-часового континууму. Тому ми бачимо один шматок реальності, потім наступний, потім ще й таке інше. Але ми можемо розширити або стиснути ці фрагменти так, що в них буде розміщуватися набагато більше або менше. Людина з розвиненою свідомістю достатку має неймовірно широкий погляд на Все Суще, звідси і його досвід, що набагато перевищує звичайний.
Все, що становить для нас минуле, сьогодення та майбутнє, дається нам одним блоком… Кожен спостерігач у потоці свого часу виявляє, якщо так можна висловитися, нові фрагменти простору-часу, що здаються йому черговими аспектами матеріального світу, хоча насправді вся послідовність подій, складових простір-час, існує тільки залежно від його знання про них.
Луї де Бройль, Нобелівський лауреат
Час існує тільки у вашому розумі. Ваш розум нерідко хоче жити в передчутті майбутнього або в думках про минуле. Це також створює психологічний час. Існує багато видів ілюзорного часу, і психологічний час – один із них. Ви живете у цій формі часу, коли ваш розум передчуває якісь події у «майбутньому» або занурений у якісь спогади про минуле. Ці «передчуття» і «спогади» створюють час так само, як його створює сильний стрес або сильний біль. І цей час необов'язковий. Найефективніше, що ви можете зробити, не згадувати і нічого не чекати; натомість ви повинні спостерігати, переживати досвід та творити – і робити все це прямо Зараз. Спостереження, переживання і творення в Зараз часу не належать – вони тимчасові, а тимчасовість – це справжня природа Всесвіту.
Все, що трапляється, трапляється зараз. І своє минуле ви згадуєте Зараз. І про майбутнє ви мрієте Зараз. І вчитеся ви на своєму минулому досвіді Зараз. Коли ви дійсно були в своєму минулому, це теж було зараз. Якби хтось запитав вас у той момент вашого минулого, що ви робите, він би мав на увазі, що ви робите прямо зараз. Ви робите щось для свого майбутнього Зараз. Ви потрапляєте у своє майбутнє із Зараз. І жити у своєму майбутньому ви будете зараз. Ви завжди Тут-і-Зараз. Ви просто не можете бути десь ще. Буття, ваше «я є» тільки в тепер. І все, що ви можете зробити, ви можете зробити тільки зараз, ні в який інший момент часу. Ану спробуйте! Зробіть щось учора чи завтра прямо зараз. Це неможливо! Тепер ви розумієте, як влаштовано вічність? Уникнути її просто неможливо. А намагатися в умі бігти з Зараз безглуздо і завдає лише біль. Це все одно, що намагатися стати Небуттям у тотальному Бутті. Саме тому Будда, та багато інших Майстрів навчали нас не турбуватися про майбутнє. Вони вчили нас бути нерухомими, бути в теперішньому, бути усвідомленими, насолоджуватися Зараз, жити лише однією миттю і бути усвідомленими.
Зрозуміти, що час – це творіння нашого розуму, який передбачає майбутнє і згадує минуле, дуже легко, якщо ми звернемося до наших переживань уві сні. Коли ви ще не заснули, ви можете виділити собі вісім годин сну; проте, коли ви прокидаєтеся, ці «вісім» годин відчуваються так, ніби минула одна хвилина. Вам здається, що ви заснули мить назад. Ви не можете сказати, що пережили ці вісім годин так само, як ви їх пережили б у неспаному стані. І все ж, як свідчать дослідження, більшу частину ночі люди продовжують бачити сни, хоча запам'ятовують лише деякі з них – якщо запам'ятовують взагалі. Розумієте, це – не-розум, не-пам'ять, втеча в не-майбутнє змушують вас почуватися уві сні так, ніби часу майже не існує. Коли ви поринаєте в сон, ваш розум і ваша душа опиняються в одному місці, з'єднуючись. І місце це – Зараз, завжди.
За всіх інших умов, що залишаються незмінними, людина і суспільство знаходять багатство і щастя рівно настільки, наскільки вони усвідомлюють ілюзорність часу, навчають цього і використовують ілюзорність часу правильним чином.
Час безпосередньо пов'язаний із свідомістю, а свідомість – це те, завдяки чому ми переживаємо досвід нашого життя. Між ними існує чіткий та безпосередній зв'язок. Тепер ви це знаєте, отже, ваше усвідомлення зросло. Це нове знання приведе до зростання вашої свідомості. А зросла свідомість приведе вас до зростання вашого добробуту.
Відразу ви цього, можливо, і не помітите, але, продовжуючи дотримуватися наміру збільшувати свою свідомість і усвідомленість, ви дуже скоро побачите, як це приносить свої плоди. Швидше за все ви не точно знатимете, коли все почне виходити. Насправді все вже вийшло. Ви просто помічатимете, що з часом ви стаєте все більш відкритими, все більш пробудженими до кожної нової миті вашого життя, поки одного разу не оглянетеся і не зрозумієте, наскільки ви насправді змінилися.
Не турбуйтеся, якщо вам здається, що ви не до кінця зрозуміли ілюзорність часу. Завжди є щось більше, що нам ще треба дізнатися, існує безліч різних рівнів знання. Але, піднімаючись на нові рівні і осягаючи все більш високі істини, ви починаєте отримувати від життя все більше задоволення, вона починає перетворюватися на захоплюючий, запаморочливий маршрут. Тому завжди намагайтеся залишатися врівноваженими.
Тепер, коли ми розібралися з чотирма вимірами і знаємо, з чого складається наше переживання досвіду на Землі, ми можемо задуматися про те, хто так усе влаштував. Хто автор? Що стало причиною саме такого нашого досвіду та переживань?
Спочатку ми розглянемо різні стани буття, різні думки, слова, дії та закони, за якими створено наш Всесвіт, а також те, який вплив мають на його будову час і простір.
Потім ми подивимося самого творця. Хто цей творець? Ви самі. Всі істоти у Всесвіті – творці та співтворці. Тож насправді питання стоїть ось як: як створити щасливе та дуже багате життя?

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

0%, 0 голосів

33%, 1 голос

0%, 0 голосів

67%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
Сторінки:
1
2
попередня
наступна