хочу сюда!
 

Александра

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 39-49 лет

Заметки с меткой «свідомість»

Обережно, маніпулювання!

Обережно, маніпулювання(!) або хто таки Богдани Ляшки.

Встановіть Фейко гриз  https://fgz.texty.org/  і не ведіться на дурню що її пишуть запроданці всіх кольорів і ранжирів на кшталт Богдан Ляшко на сайті ай юей look  zombobox help



Навчиться  як користуватись Фейкогризом



Навчиться розпізнавати маніпулювання вашою свідомістю щоб не стати овочем

Померти завжди встигнемо


ТЯМКОВИТА ТАКА РИБКА

Відоме ствердження матеріалістичної філософії, “буття визначає свідомість”, обфольклорено вже багаторазово. Чого тільки не утворила з нього мудрість народна: і “пиття визначає свідомість”, і “биття” теж її визначає.

Коротше кажучи, виверт, відомий професіоналам пропаганди, вдався матеріалистам на славу.

А полягає цей виверт ось у чому. В загальний ставок всенародної низової думки, який кишить найрізноманітнішими переконаннями й упередженнями, треба кинути свою маленьку, скромну на вигляд, рибку. Навроді як, - та що, жалко хіба ? - хай собі поплаває, не гірша ж вона за інших.

Потроху цьому рибченяті вдається обрости фольклором, а це означає - бути прокрученим на всі лади в багатьох умах.

Таким чином “рибка” робиться своєю в ставку низової думки. Ну а потім починає рости, і одне за одним безслідно ковтати інші думки й переконання. У результаті чого робиться господинею ставка і володаркою умів.

Тим же чином опрацювала народна “мудрість” і ствердження про те, що свідомість людська чимось там визначається.

Жартуючи над ним, крутячи його й перекручуючи, ми й не помітили, що їй, свідомості людській, приділена в цьому реченні роль простого додатку, що відповідає на питання “кого-що?”

Отак от нам у мізки й вживили поняття про те, що сама вона, свідомість, нічого, власне, й не визначає.

 

І ВОНА УСЕ ЦЕ ТЕРПИТЬ?

І от ми, клюнувши на цей гачок, рвонули. Адже жити хочеться гарно, - і от, прагнучи до гарного й багатого життя, ми натиснули на педаль технологічного розвитку. А як же свідомість? - та нічого, потім якось узгодиться. Нікуди не втіче.

Злидні, регіональні проблеми й людське звірство ми оголосили наслідком “браку культури”, читай: слабкого технологічного розвитку.  А також - браку або ж надлишками ресурсів. Ну, взагалі кажучи, - буття.

Політики і мегакорпорації, - таки теж люди, - вирішили, що тепер вони вже точно зможуть правувати світом і вести його до якогось більш-менш усталеного стану. До якогось, хай млявого, але ж прогресу.

Як? А так, що технологічними доробками почали користуватися не тільки для перенаправлення грошових потоків, переозброєння армій і методів маркетінгу. Але й для впливу на все ту ж багатостраждальну свідомість. Методами тайними і явними. Адже вона, за загальною тепер вже думкою, чимось там визначається.

Ну а що ж вона, сердешна, свідомість людська, реальна, - так і мовчить? Усьому потурає? Невже й її та рибка проковтнула? Невже змогли її все ж таки ошукати ті, хто збирався її під себе переформатувати? Виявляється, що ні: зачекавши пару століть, поки ми розпалимося, війшла тим часом на проїжджу частину шляху прогресу, - і вперлася.

І все пішло шкереберть.

 

ДВА ВИДИ ЖИВЧИКІВ

Ніяке “буття”, ніякі статки й побутові поліпшення, ніякі, - на, хапай! - чудеса інформтехнологій, які здобувають для нас із кремнієвих долин, як вгодованих кролів із капелюха фокусника, не зробили людину людиною. Вона залишилась або істотою, яка тупо жує блага в “споживацькому раю”, або ще більш натасканим і озброєним двоногим звіром, або… ну й так далі.

Зачатки нових, неймовірних технологій, прагнення до прогресу й розквіту, бажання нормального майбутнього, застопорилися й гудять-надриваються: “дай дорогу!” А людська свідомість, упершись, стоїть на їхньому шляху і мстиво думає: “Ну-ну… Так хто там мене “визначати” збирався?”

І вона таки права. Тією самою “великою сірячинною правдою”. Тому що людина, всередині, не є її буття. І навіть не її свідомість. Всередині людини, в її основі, існує живчик. Зветься він “бажання”. Існує бажання - живе людина, пішло бажання, - …, ну, не треба про сумне.

Так он, бажань у нас - неймовірна різноманітність, а от видів бажання у людини загалом всього два. Перший вид - це бажання “для себе”. Другий - бажання “для інших”, а собі? - так, прожитковий мінімум. Усе задоволення - тільки від того, що для інших зробив, що іншим добре.

А тепер невеличке запитання: на енергії якого з цих двох видів бажань розвивалась досі людська цивілізація? Відомо й безперечно, адже так?. І слабкі бажали все для себе, і сильні використовували це бажання слабких для того, щоб отримати в результаті все - для себе.

Ну, то й що? А нічого. Глухий кут.

 

УПЕРШИСЬ ВСІМА ЧОТИРМА

Людина, носій свідомості, так і не стала людиною. Тому ж і свідомість вже не в змозі ні розвиватися, ні рухати вперед буття людини.

Скільки не пхала в себе людина, її носій, рухаючись уперед на енергії першого виду бажань, - а з суцільних війн, лиха й нещасть так і не видерлась. Навпаки: тепер вже якщо десь станеться лихо, то не заспокоїться воно, поки півсвіту не покриє.

Тому й не бачить наша свідомість перспектив. Тому й уперлася.

І ось стоїть наша свідомість на перехресті, упершись всіма чотирма, і думає, дивлячись на свого “носія”: хочеш стати людиною, - заправся енергією другого виду бажань. Ось тоді подивимось.

Прикро те, що ми й самі знаємо цю правду. Адже ж користуємося поняттями “справжня людина”, “людина з великої літери”. А позначають ці вирази саме людину, якою рухає другий вид бажання, людину, яка готова вмістити в собі турботи й проблеми інших людей.

“Нехай, нехай мізкує”, - думає свідомість, глядючи на цю безпорадну недолюдину, - “нехай покумекає, а я почекаю. Померти завжди встигнемо, а от жити новим бажанням, та в новому бутті… Це вам не не технологіями жонглювати, це вам не юзати мене у хвіст та в гриву лише заради того, щоби пельку собі напхати.

Знаєте ж уже, що саме треба поміняти. От і міняйте”.


Сила Свідомості

Якість нашої Свідомості — це найбільша сила у нашому житті. Саме вона керує всім, що із нами відбувається. Саме із неї "витікають" всі наші думки та вчинки, а також більшість вчинків та думок інших по відношенню до нас. Таємниця полягає у тому, що більшість людей вважають своє забарвлення Свідомості за незаперечну Істину та завзято захищають її від будь-яких сумнівів та можливостей зміни. Вони відстоюють своє світобачення, незважаючи на те, що їхні думки та дії можуть сильно нашкодити іншим. Відчуваючи негаразди і страждання у власному житті, такі люди не хочуть змінювати свою Свідомість (яка і є причиною страждань), а знаходять виправдання у зовнішньому. Так як би вони не намагались змінити зовнішній світ, сила їхньої свідомості буде затягувати їх у відповідної якості життя. Ні сила, ні краса, ні гроші і т. п. не можуть змінити наше життя. Його можливо змінити тільки через зміну якості світобачення. Бо сила Свідомості нездоланна.

Новорічне телебачення

Новій Рік! Святковий стіл: смажені делікатеси, мариновані грибочки, олів`є, салати, оселедці, шуба… Фрукти до «Мартіні», вишукане вино, «Шампанське»! Свято в розпалі.

Напевно, кожен із нас може похвалитися своїм, неперевершеним зустрічанням Нового Року.

Але втіхи потребує не тільки тіло, але й мозок і ми вмикаємо телевізор. А там… Знаєте, останнім часом багато було сказано про Україну, її незалежність, розвиток культури, рух до європейських цінностей, самоповагу тощо…

Тримаючи в одній руці пульт від синьоокого друга, а в іншій – келих з мартіні, я вкотре переконався, що ми ще й досі залишаємося уламком країни Рад. Незважаючи на відчайдушні потуги свідомих українців, попри всі намагання небайдужих людей…

Це навіть не засилля, це – клоака «совковості» та шабаш «совдепії»! Це ще гірше, аніж у попередні роки. Я просто не побачив НІЧОГО українського на «українському» телебаченні. Таке враження, що я десь -  ні, не в Москві, і не в Пітері, а десь у Рязані, в дєрєвнє, де на кволу антену найближчий передавач ретранслює «слово із сталіци».

ЖОДНОГО українського слова, ЖОДНОЇ української пісні чи передачі. Жодного мюзиклу, бодай на кшталт «Сорочинського ярмарку» чи «Вечорів на хуторі поблизу Диканьки» - бодай таких, змішаних, але нібито й наших. Те вбоге кварталівське «творіння» із нібито «зірками» української естради, де нічого не має відношення України, важко назвати мистецтвом. Гадаю, його спіткає доля попереднього їхнього шедевру «про козаків».

Але менше з тим. Йдемо далі: «Новий Год на Шаболовкє», «Блакитний вогник», «Пєсні і пляскі народов СНГ», «Паздравлєнія уважаємих людей із сталіци»…

Фальшива радість мацковскіх звйозд і звйоздочек в останкінських павільйонах, розкішні вставні порцелянові зубки, дикий макіяж, потрясіння тєлєсами перед самим носом у глядачів, занадто бурхлива емоційність, «дружні» лобзання одне з одним… - третьосортний товар із нафталіновим душком, що його нам без перестанку тицяють на стіл, видаючи за високе мистецтво та інтелектуальну вершину естради…

ІНТЕР – Галкін, Кіркоров, Газманов, масквічі в залє, блазні;

ICTV – Кіркоров, Галкін, Лєщєнко, блазні, масквічі в студії;

НОВИЙ КАНАЛ – масквічі, блазні, дебільні другосортні передачки, недоречна фантастика;

СТБ – самозакохана Марченко з недолугими, нікому не потрібними «талантами»,

1+1 – підстаркуватий, давно набивший оскому квартал з відверто провокаційними жартами нижче пояса;

УКРАЇНА  - Галкін, Кіркоров, Газманов, блазні, масквічі;

ПЕРШИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ – це взагалі клінічний діагноз, що не піддається лікуванню;

НТН, ТОНІС, 2+2, К1, К2, СІТІ, КИЇВ – щось незрозуміле та маловажливе: обструкційний «Віталька», недоречний Камеді, давній «Розсміши коміка», нескінченні серіали з постійними бійками, чиїмись шмарклями та нудними повчаннями…

І крізь все бридке та неймовірно низькопробне «червоною ниткою» - ІРОНІЯ ДОЛІ, привітання бозна-ким всієї країни, насиліконені дівчатка та хлопчики «блакитного формату»…

Наостанок, контрольний постріл – ПРИВІТАННЯ ПРЕЗИДЕНТА. Нахабне, вбоге, цинічне, безсердечне читання мертвого тексту – звертання «баріна» до холопів з ідіотсько-хворобливо-зневажливою посмішкою на обличчі. Як то кажуть: буси для мешканців резервації…

Порадували ТВі та, особливо, 5 КАНАЛ – трансляція наживо Майдану Незалежності з Києва повернула мене із московської провінції до держави УКРАЇНА.

Я побачив УКРАЇНСЬКІ пісні, танці, естраду. Послухав УКРАЇНСЬКИХ митців, діячів, політиків, та що там – просто розумних, нормальних простих українців! Зустрів УКРАЇНСЬКИЙ Новий Рік.

Що ж, вже вкотре ми пересвідчуємося, що рупори громадської думки та чарівники людських настроїв знаходяться в руках ІСТИННИХ синів і дочок «совдепівської» системи та вправних московських лакеїв. Цього року вони перевершили самих себе в маразмі та тупості, слід віддати їм належне. Просто фантастичне рабське прогинання і повна відсутність смаку та елементарної національної самоповаги роблять їх жалюгідними на тлі підіймання з колін цілої країни.

Бог їм суддя! На щастя, в нас є тверезомислячі, адекватні люди, професіонали, що йдуть шляхом розбудови УКРАЇНСЬКОЇ держави. Сподіваюсь, що наступного Нового Року ми побачимо прямо протилежну картину.

Наразі, з Новим Роком, вас, шановні українці! 2013 рік довів, що ми – УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ! ВІТАЮ!

Головна причина нещастя країни - ЛІНЬ!!!!!!!!!!!!

Головна причина нещастя - ЛІНЬ!!!!!!!!!!!! Бо подивіться на Китай(куди не плюнь - made in China, а ти, УКРАЇНЦЮ, чим гірший????? що нічого не вмієш робити (тільки пити розрекламовані бренди пива, горілки та іншої фігні, дивитися тупі телешоу на дивані і думати "коли ж це прилитить"волшебник в голубом вертолете и подарит 500 эскимо")??????? Чехія - країна розміром за площею лише вдвічі більша за Дніпропетровську область - виготовляють авто (Шкода) та ін..), а тут блін на радіозаводах - якісь блін "християнські церкви" - одним словом СЕКТИ..... Фінляндія - мобільні телефони (хоча теж і в Китаї збирають), а в нас блін такі родучі грунти(єдине, що з ними можуть "путнє" робити, то тільки розкрадати)!!!!! повно ферм бур"яном заростає - зате зайди до любого магазину - купа молочної подукції, а де ж то молока скільки набратися?????? - пальмова олія,а потім не дивуйтеся, що будуть діти потвори народжуватися!!!!!! якби люди ділом займалися, а не фігнею страждали - тоді б ніякого нещастя і не було!!!!!!!! З роботою теж (цитата) "куди не плюнь - одні синки" - сидят на роботі тільки пас"янс розкладуюють, а коли приходиш влаштовуватись - от тобі і НАfuck (сидить дуб-дубом, зате НАЧАЛЬНИК, КЕРУЮЧИЙ (який же ти нафіг керуючий, якщо ти себе керувать не можех(нажерався до "поросячого визгу" під общагою)), засирав кухню, що була як звалище всякого сміття - і це блін майбутнє?!?!?!??! ото так і країну буде засирать, або продасть - чужі "засеруть"....)... як ви думаєте кого він візьме на роботу, такого ж дуба, як і він, чи робітника, який йому в школі давав списувати завдання з математики?  ..... які можуть на своїх дорогих авто безнаказано збивати людей, гвалтувати дівчат... і все з рук сходить..... 

Телевізор, той взагалі став ЗБРОЄЮ впливу на свідомість людей - хочеш здоровішим бути, краще вимкни, або не дивись тупу фігню!!!!!!! Постійно нав"язують - пий, а то "тільки гудзики будуть відриватися", пали - "звільни себе", колись , нюхай..... а люди забилися - "моя хата з краю - я нічого не знаю".... всі хочуть бути лише - співаками, танцюристами, музикантами, акторами, та ін... ну блін прям країна шутів при дворі короля Артура.

За 20 років, як би голова була на плечах - можна було б так країну розвинуть ( а то тільки на іграшках можуть "розвивати цілі імперії"), що отримувати гідну платню, нормальні умови до життя (а не те що зараз - для більшості - умови виживання!!!!!!), так ні - простіше вкрасти, вбити, задушити, забити до інвалідності, зрадити друга, згвалтувати дівчину, зробити їй "презент", а потім кинути.... мало одне одного вбивають так і ще й природу загажують..... воно і недивно, що там землетрус, там цунамі, там буревій......  

люди настільки заклопотані погонею за матеріальними цінностями і зароблянням купи грошей, що це вже і не людина(за уявленням більшості), якщо в тебе немає авта, квартири, не їздиш по "заграницах", і якщо не якийсь там "начальник" (добре ще коли не тупий) - то вже життя марно проходить.... все місто завалене рекламою "ну купити ти мене, ну купи!!!!!!!" (добре коли той щит ще на голову не впаде, а то скільки випадків).... колись читав книжку про фізкультуру 1985 року видання і там було щось на зразок цього "що може через 15-20 років питуща людина буде такю рідкістю, як зараз(1985р) не питуща" - дзуськи!!!.. он пройдись по набережній, майже кожен другий з пляшкою пива та сигаретою, кальяном та іншею фігнею(і оце майбутнє, майбутні батьки і матері!?!?!?!?!?)... - ніякої моралі(була втрачена в туалеті нічного клубу), ніякої свідомості(спущена там же в унітазі напередодні)...... 

Так, є люди, які ще свідомі, які пропагують здоровий спосіб життя(спорт, турники та ін...) по собі знаю, коли починаєш займатися спортом - так затягує, що потім без тренувань вже не можеш. Залежність? Так! Але ж яка!!!!!!(висновки очевидні)...Головне не лінитися!!!!!!! В погоні за наживою і розбещеною насолодою люди перетворюються на таких собі вовків, які горлянки одне одному ладні перегризти аби отримати "СВОЄ", "ХОЧУ", "ХОЧУ" (а що ти можеш????тьфу...)..... зовсім втрачають віру, а от коли вже припече, то - "Боже поможи!!!!" 

як там в пісні групи "Тартак": 

"А насправді так просто змінити життя!
Просто вийти на вулицю, просто прибрати сміття,
Полюбити свою землю, свою рідну природу,
Відчути себе часткою єдиного народу.
Бо ми не безрідні, бо ми – українці!
Тож досить плювати в дідівські криниці,
Досить боятися вірити в краще,
А своє на чуже не міняти нізащо!
Спільнота розумних, міцних, незалежних,
Без "правобережних", без "лівобережних",
Добрих, привітних і незрадливих,
В усьому єдиних, в усьому щасливих.
Лиш уявіть, якою стане країна,
В якій кожна людина живе, як людина,"

Якби люди НЕ лінилися і не йшли на поводку у таких горе КЕРУЮЧИХ, то було б все зовсім 
інакше - КРАЩЕ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! а так "маємо, що маємо"...

Про свідомість з точки зору Столипіна

От тут розвелося багато недалеких особистостей, котрі насміхаються над людьми чіпляючи їм ярлик "свідомий". З точки зору здорового глузду тут нічого образливого немає, а лише показує власне, що ті хто вважає, що це образливо всього на всього імбіцили.

І власне отут я зацитую слова великого діяча Російської імперії Петра Аркадійовича Столипіна:

"Народ, не имеющий национального самосознания - есть навоз, на котором произрастают другие народы."  

Ось тут і криється відповідь на питання, чому ми так живемо. Тому що в українського народу немає саморозуміння і сомоідентифікації себе як нації. Тому ми "навоз", на котрому паразитують інші народності. Які саме казати не буду, здогадайтеся самі...

                 

До річниці понеділка 2010.

Невже рік минув з того самого невдалого понеділка? Не будемо писати про покращення життя, бо за цей рік ми мали б стати розумніше, краще і мудріше. Кажуть же: те що не вбиває робить нас сильніше.
Чи стали ми такими?
 Спіймала себе на тому ,що вчора знов зачепилася зі своїми на тему хто гірше Юля чи Ющенко. Тобто як були дурнями так і лишились, треба вперед йти,
а ми все гальмуємо
Своїми Ю чи Ю?  
А не по Х..Ю?
Яка різниця
Якщо Я вже у рулЯ?
спілкуємось з вами є спільні теми інтереси вподобання , нащо нам і той і інший екс лідер. Обоє вони мали шанс, даний нами, і обоє не використали його задля нашої України і це безперечно. Ми замість того щоб крокувати назустріч новим цікавим людям,особистостям, прото людям і простому цікавому життю, зловживаємо нашою єдністю тим що ще переходимо на якись прострочені(в даному випадку) особистості. У нас, серед нас є багато достойних, чому ж мий досі не навчились примножувати їхні достойності своєю підтримкою?
Хочеться жити серед «своїх» - серед однодумців, колег по роботі, близьких та рідних людей, а ми наші внутрішні проблеми прив’язуємо до якихось віддалених прізвищ та людей – «чужих» нам людей. Чим руйнуємо здорову свідомість і зачиняємо двері у краще майбутнє України.
Поясню.
Наприклад, папа Кості Пофігенко дав хабара вчителю математики Симоненку,аби той завищив сину бал. У здоровій свідомості цей факт не дискредитує ані Костю, як успішного учня, ані його папу як чесну і порядну людину, ані викладача Симонека як викладача. Вся ця багатофакторна ситуація дискредитує оцінку з математики мого сина,бо він навчається з Костею в одному класі. І саме це є проблемою для моєї родини.
Якщо ми станемо вирішувати цю проблему у контексті особистостей її учасників, то врешті решт, з’ясується, що Костя дуже здатний хлопець але неуважний, його папа не може приділяти йому більше уваги бо багато працює, тому хоч якось намагається зробити життя сина легшим,аніж дісталося йому. А вчитель - бідний вчитель, та ще й директор вижимає гроші щомісяця.
Тобто у такому форматі проблема дуже складно розв’язується, і найпростішим її розв’язком буде такий, як і у родини Пофігенків.
А якщо підійти до неї «егоїстично»,тобто в рамках своєї родини, то достатньо лише більше приділити уваги якості знань сина і менше реагувати на оцінки. Звісно це важко,але тільки в цьому випадку проблема розв’язується повністю,а не зависає над вашою родиною на довгі роки так як вона зависає над родиною Пофігенків. А тепер порахуйте скільки в Україні таких Пофігенків. І що їх було менше за часи правління №1,2,3 чи 4? Ні, вони поступово розмножувались.
Коли ми розбираємо політиків , глузуємо з їх, ненавидимо, ми переходимо на ті самі особистості і віддаляємося від реальної проблематики. Ні, глузувати, звісно, треба , але не зловживати цим, бо відчуваєш себе повним віслюком. Та і за країну соромно, хоча в тому нема нашої …чи є? знов плутаємось… не просто так же найтупіший віслюк зайняв найвищий пост у Державі, з кого ж тоді складається така Держава?!
І так до нескінченності … Ні, не можна брати на себе відповідальність за всю Державу, а от за родину треба!!! Робіть це з любов’ю. Дбайте про свій маленький світ і тоді він віддзеркалиться на всю Державу. А з огидними «чужими» віслюками і боротись не прийдеться-самі пообвалюються.
І головне: не гальмуйте єднання з «чужими», якщо зовнішні проблеми ваших родин однакові!
Єднайтеся задля їх подолання спільними силами, а не задля скиглення під піффко.
З цього приводу хочу додати, що майдан підприємців був більш якісним ніж помаранчевий, не через результат, а саме через ту егоїстичну складову, яка організувала його, і відсутність особистостей, яка об’єднала. Не вистачило тільки досвіду аби зробити ці єднання, задля подолання суспільних проблем, переможними(адже в першому випадку перемога поступово перетворилася на поразку).
Але зараз він є!

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

95%, 18 голосов

5%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

«В борьбе идей гибнут люди» Лец

Подивившись прес-конференцію по темі вчинків Кохановського…мене дещо збило з толку.От вона провокація. І з боку кого вона відбувається?! З боку саме тих людей в патріотизмі яких ніхто не сумнівається. Мені ніколи не подобався сучасний  націоналізм тим , що ті хто зве себе націоналістом здатен лише на  руйнацію і паплюження.Чому людина дозволяє казати на іншу «покидьок», але коли журналістка, у питанні згадує банду, яка дорвалась до влади її зупиняють, виправляють. Мол, є люди , які їх обрали і треба їх поважати. Цікаво: одного можна, групу з таких - ні. Нічого, окрім трусості я в цьому не бачу. Але при цьому ці люди(сидячи у залі, виступ у якому немалих грошей коштує) закликають студентство на акції протесту НА РЕВОЛЮЦІЮ.Прозвучав новий вислів:«Помаранчева революція – це тільки репетиція, буде скоро революція народна».А де проявлення любові - щирої доброї відкритої, якої так багато в українському народі.Те, що показують в найкращих закордонних любовних драмах просто ніщо у порівнянні з тим, що відчуває українське серце до того, хто наповняє його світлом.Звірство й жага до помсти. Кому? Питаю я вас ми будемо мститись?  Пам’яткам бувшим вождям?  Це ж каміння. а скільки прихильників у нього ви чомусь забуваєте.   що вони не каміння, а люди з очима й вухами - теж не помічаєте. чому б не поважати людину за те що вона – ти. А чим вони завинили!? Вдумайтесь в це: тим, що  відчувають вірять хай і помиляються при цьому дуже фатально. Так вони просто помиляються і довести це можна лише яскравим прикладом свого життя. А ви все більше розпалюєте вогонь, який на руку лише тим, хто заробляє собі на наших помилкових діях та рішеннях, це ті, які під постаттю Табачника  приховують саме ті сучасні проблеми, які б могли об’єднати нас у громаду -  у силу яка здатна сама вирішувати, що для неї є важливим, а що (як в даному випадку) само з часом мине.Для мене Табачник просто прізвище, я не читала його книжок, не слідкувала за його діями, але я знаю напевно: якщо він прийме рішення, котре в чомусь принизить мене, чи мої  права, чи права народу України, я мовчати не буду! А от ви, зі своїми акціями видохнетесь і у важливий момент будите просто знесиленні – їм це й треба.

Якщо навести приклад, то актуальним і найкращим буде приклад Кличка старшого.На хвилі яскравої перемоги брата, поки не спав запал і увага широкої аудиторії. Він пише лист-звернення до президента. І сьогодні вже Черновецькому не довго лишилось, це точно!!! Он де приклад, он де націоналізм і такий усіма бажаний, і не кожному даний, героїзм!

Думайте, Шановні! – от мій вам єдиний заклик, всі інші - провокація. Це не просто ,але корисно! І також єдиний безкоштовний засіб зробити себе людиною щасливою такою ж брата, друга, сусіда, і  в решті решт  всю Україну Державою великою і розумною.