хочу сюда!
 

Оксана

38 лет, телец, познакомится с парнем в возрасте 27-45 лет

Заметки с меткой «слова»

Янчик Янчик біле личко

Янчик Янчик біле личко  - Українська народна пісня


Слова пісні - Янчик 
Виконує гурт Барви 

Янчик, Янчик, біле личко,
Підем разом до потічка.
До потічка синього,     
Дам ти личка рум'яного.

Янчик, Янчик, закоханчик,
Що ти зробив нашій Янці?
Вона мамі повідала,     
Що ся дуже змучила.
     
Знаю, знаю, милий ти мій,
Що другую ти полюбив,
Що другую ти покохав,   
А мене ти змарнував. 
   
Яню, Яню, біла ружа,
Нащо тобі було мужа?
Ані мужа, ні фраєра,    
Було ходить по легінях. 

Наскальная живопись

С доисторических времен осталось в человеке жгучее желание оставлять после себя на вертикальных объектах типа скал, стен, заборов следы своего пребывания около оных.
Вначале это были преимущественно сцены охоты, зверушки, человечки на стенах пещер.
С появлением письменности и развитием цивилизации - слова на заборах, часто очень короткие...
Теперь же настенная живопись представлена вот такими письменами



Пыталась прочитать... тоже слово очень короткое... кажется, оно написано с ошибкой... но я не сильна в этой грамоте


Марічка - Українська пісня


Слова: Михайло Ткач
Музика: Степан Сабодаш
Виконує : Ансамбль Марічка 

Текст 
В’ється, наче змійка, неспокійна річка,
Тулиться близенько до підніжжя гір;
А на тому боці – там живе Марічка,
В хаті, що сховалась у зелений бір.

Як з кімнати вийде, на порозі стане,
Аж блищить красою широчінь ріки,
А як усміхнеться, ще й спідлоба гляне:
"Хоч скачи у воду!" – кажуть парубки.

Не питайте, хлопці, чом я одинокий
Берегом так пізно мовчазний ходжу.
Там, на тому боці, загубив я спокій,
А туди дороги я не находжу.

Та нехай сміється неспокійна річка,
Все одно на той бік я путі знайду.
Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко?
Я до твого серця кладку прокладу.

Слава Україні - Орест Лютий

Слова і аранжування Орест Лютий
Виконує Орест Лютий

Україно, ти далекою була У неволі посивіла голова На Сибіру і в Мордовських таборах Прославляли тебе в думах і піснях ! Приспів: Слава Україні, та її синам ! Запорожцям і УПІВСЬКИМ воякам, Гайдамакам і Петлюрівським полкам ! Вічна Слава ! Вічна Слава ! Вічна Слава ! Дні і ночі проти вражої юрби Ми боролись на Донбасі і Дніпрі Дні і ночі у Карпатах і степах На катів московських наганяли страх! Приспів: Слава Україні, та її синам ! Запорожцям і УПІВСЬКИМ воякам, Гайдамакам і Петлюрівським полкам ! Вічна Слава ! Вічна Слава ! Вічна Слава ! Рідна Ненько, нас мільйони полягли Дай з долонь напитись чистої води Всю Європу боронили як могли Проти нечисті азійської орди! Приспів: Слава Україні, та її синам ! Запорожцям і УПІВСЬКИМ воякам, Гайдамакам і Петлюрівським полкам ! Вічна Слава ! Вічна Слава ! Вічна Слава !


Лубутен

Те, що ми вдягаємо - завжди розповідає про нас, справжніх і несправжніх. Мене завжди цікавив світ одягу, як того, що відображає чи навіть іноді змінює людину. Завжди цікаво дізнаватися як люди сприймають самі себе й інших через призму одягу і взуття..
Ось це - слова Крістіана Лубутена, взуттєвика, який все ж говорить про одяг.

«Я предпочитаю, чтобы девушки носили платья, мне нравится, какое оказывают влияние платья на язык женского тела. Еще я люблю юбки, особенно карандаш: она обязывает хозяйку выглядеть прилично, быть подтянутой, открывать ноги. Вообще, мне нравится одежда, демонстрирующая женские ноги, их кожу, колени, женскую походку. В свое время я создавал для женщины, которая предпочитает быть одетой — сейчас же увлечен женщиной, которая раздевается».

 І він правий в тому, що сукня просто змушує навіть рухатися інакше, а спідниця-олівець як ніщо інше стимулює бути ЖІНКОЮ.
 Ну і високі підбори smutili podmig lol
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
41
предыдущая
следующая