хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «україна»

Війна як наслідок Євромайдану

Кіпіані: Війна є, певною мірою, наслідком подій на Майдані
19:00, сьогодні
Вахтанг Кіпіані
Вахтанг Кіпіані / Радіо "Свобода"

Друга річниця Майдану і відчутність наслідків революції. Вплив суспільства на політичні еліти. Міжнародна підтримка України і небезпека втратити її. Про все це і більше в ексклюзивному інтерв’ю з істориком та громадським діячем Вахтангом Кіпіані.

Майдан досі не реалізований

І сам Майдан, і, безумовно, його наслідки є важливою історичною подією нашої країни. І війна, яка є, певною мірою, наслідком подій на Майдані – це теж історія. І хоча не ми цього хотіли, ми маємо гідно це прожити.

Більша частина суспільства ще не готова розглядати це питання як історичне. Бо все, що закладалося в уявні результати Майдану — наразі не є реалізованим. Саме тому крики про зраду, скидання влади та третій Майдан цілком зрозумілі через відсутність докорінних змін, хоча особисто я їх не підтримую. До того ж більша частина суспільства зараз продовжує жити на Майдані. Тобто фізично вже ні, але фактично вони звіряють свої вчинки, політичні рішення, невдоволення соціально-економічною ситуацією в країні з ідеями Майдану. І через це виникає фраза "Не за те ми стояли на Майдані!"

...через двадцять років, коли який-небудь історик буде писати історію Майдану, він напише її максимально наближеною до реальності

Тому Майдан – це історія, яку ще не можна викласти в підручнику історії. Тобто можна зробити хронологію подій певної фази Майдану, і це робиться, але підводити риску ще зарано. Поки що ми можемо сказати, що є на шляху від фізичного перебування на Майдані до впровадження результатів Майдану. На сьогодні ми є в певних точках на високому рівні реалізації – наприклад, створення поліції так, як ми вимагали: сервісна служба для населення, яка не б’є громадянина, якщо він не порушує закон. Це вже відчутне досягнення. А в деяких питаннях ми на найнижчій точці. І, цілком можливо, що таких питань в сотні разів більше, аніж реалізованих. Тому я переконаний, що не знайдеться нормального історика, який зараз напише історію Майдану.

Коли ці риски можна буде підвести – сказати важко: можливо це буде буквально завтра, а можливо – через п’ять років.

Будь-яка подія має тисячі різних поглядів, але в цьому і є перевага демократичної країни, якою ми є. Тому корисно події обговорювати максимально: іноді задля розуміння фактів і реконструювання конкретних подій, іноді – задля того, щоб перевірити реакцію аудиторії на певне твердження чи тезу, а іноді тільки задля того, щоб щось згадати, що є важливим. До того ж, чим більше буде такого обговорення, і чим більше фактичної інформації встановлено і названо, тим більша вірогідність того, що через двадцять років, коли який-небудь історик буде писати історію Майдану, він напише її максимально наближеною до реальності.

Міжнародна підтримка не вічна

Здається, що Захід нас все ще підтримує, бо якби цього не було, то наша доля в протистоянні з Росією була б набагато трагічнішою, аніж є зараз. Ми втримали більшу частину територій, а тиск Заходу і пряма допомога нелетальною зброєю від США, Канади, Японії та інших країн допомогла нам стабілізувати ситуацію. До того ж певним показником є те, що вже в другій половині 2016 року нам обіцяють безвізовий режим. Тобто перспективу від нас ніхто не забирає. У цьому сенсі мене більше бентежать недоліки самої української влади, яка чогось не робить, яка грається в популізм, яка не хоче реалізовувати нами ж взяті обіцянки чи гарантії щодо прийняття певних законопроектів. Мені здається, що у разі коли ми не отримаємо певної допомоги, то проблема в Києві, а не в західних партнерах.

Тобто може бути так, що ми будемо відтягувати, то може наступити момент, коли знов звернемося по допомогу, а її вже не нададуть

Звичайно, що терпець ні в кого не є безкінечним, і чим довше Україна буде перевіряти терпець Заходу, тим більше шансів втратить. Просто треба розуміти, що західні уряди не є відірваними від власних суспільств. І у разі зміни політичної картини в якій-небудь з країн, може змінитися і політична лояльність цієї країни по відношенню до України, навіть якщо сьогодні вони нас підтримують. Тобто може бути так, що ми будемо відтягувати, то може наступити момент, коли знов звернемося по допомогу, а її вже не нададуть, бо змінилася політична ситуація в самій країні. Яскравий приклад з Польщею – очевидно, що президентство Коморовського було набагато більш схильним допомагати Україні, аніж президентство Дуди. Тобто ми, на щастя, не бачимо негативних кроків у нашому напрямку, але маємо зауважити, що позитивних кроків стало набагато менше. Відповідно тут ми вже упустили цей момент. І так може бути будь-де.

Країни, які підтримали асоціацію з ЄС, зробили нам величезний комплімент

Ми можемо бачити зараз, що всі країни, які підтримали асоціацію з ЄС, зробили нам величезний комплімент, бо, зрештою, ми донедавна самі в середині країни не могли визначитися з тим, у якому напрямку нам рухатися. Тобто проблема була не в Брюсселі і не в тому, що вони не давали нам чітких сигналів, а втому, що в Донецьку, Луганську, Харкові та багатьох інших містах не було навіть 50% людей, які бажали б бачити нашу країну у складі ЄС.

Голосуємо за популістів

...всі кажуть, що хочуть чогось хорошого, а на виборах голосують за популістів

До того ж суспільство має впливати на політиків і казати про те, чого воно хоче. Але, направду, через слабкість громадянських інституцій це дивно і нелінійно виглядає: тобто всі кажуть, що хочуть чогось хорошого, а на виборах голосують за популістів, які це хороше відтерміновують. Тому самі громадяни часом заважають цьому руху, бо вони хочуть мати дорогу, а не правило: побудуйте мені дорогу, а не називайте мені купу правил. Тобто у нас влада і суспільство несуть цю відповідальність гальмування шляху до ЄС порівну 50/50.

Єдине, чого мені дуже хочеться, щоб наші еліти могли домовлятися між собою, навіть кулуарно, про те, що навіть якщо громадяни сьогодні ще не готові сформулювати свої європейські перспективи, то ми, еліти, влада, інтелектуали, професура, журналісти, ми розуміємо, що європейський вибір для нас безальтернативний. І ми мусимо розвертати суспільство у потрібному напрямку навіть попри волю самого суспільства. Такого в українській політиці немає. Для прикладу у Грузії це було – грузинське суспільство ще не усвідомлювало, що воно хоче бути європейським, а грузинський уряд на чолі з Саакашвілі це усвідомлювали і вони розвертали корабель. І це зробили максимально ефективно – люди побачили зміну правил, їх ці правила влаштували і вони пристосувалися.

Ще одним успішним прикладом можна назвати Польщу, бо 25 років тому у Польщі не було нічого, але за цей час вони побудували нормально працюючу демократію, дуже стабільну економіку. Західна Україна досить схожа на Польщу по своєму менталітету, тому ми могли б переймати їхній досвід. Але це вже проблема еліт, які не хочуть цей досвід у різних питаннях (децентралізація, будівництво правоохоронної системи, тощо) вивчати і запроваджувати. До того ж саме у Польщі це було спільне рішення з обрання напрямку як суспільства, так і еліт.

Варто розуміти, що і в українського суспільства, і в наших еліт є всі можливості, є чудові приклади інших країн, є сприяння Заходу для того, щоб змінити ситуацію на краще і рухатись в правильному напрямку.

Автор: Вероніка МіроноваДжерело: Телеканал новин "24"

Українські іграшки стали справжньою сенсацією у світі

Українські іграшки стали справжньою сенсацією у світі

Зроблено в Україні 19:59 26.11.2015

Українські розробники конструкторів UGears почали збір коштів на випуск нових рухомих моделей на топовій краудфандинговій платформі "Кікстартер".

24 листопада київські розробники 3D-пазлів представили свій продукт на топовій краудфандинговій платформі "Кікстартер", серед яких — дерев’яний паровоз. Для масового запуску у виробництво їм потрібно було 20 тисяч доларів.

Та не минуло й доби, як ця сума вже лежала на рахунку креативних українців, і зараз щохвилини зростає. Компанія зі збору коштів триватиме ще більше місяця, тож навіть складно уявити, яким буде фінальний результат.

Ідея цих механізованих іграшок прийшла Денисові Охріменку, коли він чекав на появу первістка. Хотілося зробити щось унікальне. Киянин згадав про дитяче захоплення конструкторами й тоді ж подумав, що сучасні механізми стали надзвичайно маленькі й зазвичай заховані, тож ми не уявляємо, як вони працюють.

Спочатку потрібно було обрати матеріал. Денис експериментував з пластиком, картоном, утім фанера виявилася найкращим варіантом. Розробка першого конструктора затягнулася на 2 роки, доки нарешті автор представив своє творіння інвестору. 2013 року команда закупила першу партію деревини й лазерний станок. Загальне капіталовкладення — 10 тисяч доларів.

Читайте також: Художник з Тернопільщини став українським Сальвадором Далі

Зараз у їхньому каталозі 11 моделей. На розробку кожної з них йшло від тижня і до року. Щомісяця випускають близько 5 тисяч таких конструкторів. Ціна від ста до майже 400 гривень, а, окрім України, їх уже можна придбати у Німеччині та Фінляндії.

Унікальність пазлів Ukrainian Gears у тому, що всі вони механічні й виготовлені виключно з фанери, а для збирання моделі не знадобляться ні клей, ні штучне кріплення, ні інструменти. Технологія унікальна, тому кияни її запатентували.

Джерело: Телеканал новин "24"


Освіта і праця за С. Квітом



Стаття Міністра освіти і науки України Сергія Квіта в газеті "Дзеркало тижня" від 30 жовтня 2015 року
02.11.2015 | 11:12
 

Беззахисна інтелектуальна власність, або Як подолати «долину смерті»

Сьогодні в нашій країні у понад 1100 наукових установах та організаціях працюють десятки тисяч кандидатів і докторів наук. 

Станом на кінець 2014 р. є чинними понад 26000 патентів на винаходи. Усе це свідчить про значний інноваційний потенціал України, що відповідно до світових тенденцій, повинен стати рушійною силою для інноваційного розвитку економіки. Водночас частина інноваційної продукції у загальному обсязі реалізованої промислової продукції за період з 2007 по 2014 р. скоротилася з 6,7 до 2,5%, тобто більше ніж удвічі. Як бачимо, в Україні відбуваються процеси, протилежні декларованим у сучасному світі бажанням переходу до інноваційної економіки та суспільства знань.

За даними Всесвітнього економічного форуму, у 2014–2015 рр. за показниками технологічної готовності Україна посідає лише 85-те місце серед 144 країн (серед пострадянських країн мають показники кращі, ніж Україна: Молдова — 51-ше місце, РФ — 59-те, Казахстан — 61-ше, Грузія — 67-ме, Вірменія — 71-ше, Азербайджан — 72-ге). За інноваційними чинниками відповідно: Україна — 92-ге місце, у той час як РФ — 75-те, Азербайджан — 76-те, Казахстан — 89-те місце. Значний інноваційний потенціал з одного боку і вкрай низький інноваційний рівень виробництва — з іншого незаперечно свідчать про те, що цей потенціал украй слабко використовується промисловістю. Тобто між наукою і виробництвом існує прірва — і це для держави проблема, що потребує негайного розв'язання.

Результати інтелектуальної праці як визначальний і невичерпний ресурс розвитку економіки

У минулому столітті зростання як економіки в цілому, так і окремих компаній задовільно пояснювала економічна теорія К.Маркса, згідно з якою загальна вартість, а в підсумку прибуток, створювалися працею (робочою силою) і фізичним капіталом (знаряддями праці, фінансами тощо) (див. рис.1).

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2015/10/29/%D1%80%D0%B8%D1%81/1-131181.jpg

Проте у ХХI ст. ця теорія не в змозі пояснити стрімкий прогрес таких компаній, як Apple, Microsoft, IBM, Google та інших, що не мають великої робочої сили й фізичного капіталу у традиційному розумінні. А тим часом вони є світовими лідерами за ринковою вартістю компаній.

У таких компаніях за останні десятиріччя спостерігається експонентне збільшення співвідношення між їхньою ринковою вартістю і вартістю їхніх активів. Так, для 500 найбільших компаній США це співвідношення збільшилося від одиниці в 1980 р. до семи в 2000-му. Тобто в семи доларах вартості компаній їхні активи становлять лише один долар (див. рис. 2).

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2015/10/29/%D1%80%D0%B8%D1%81/2-131187.jpg

Причину виникнення цього феномену неокласичні економісти (Р.Солоу, П.Ромер) пояснюють тим, що в цілому тільки 50% приросту внутрішнього валового продукту можуть бути забезпечені збільшенням трудових ресурсів та фізичного капіталу. Інші 50% відносяться переважно до інноваційних продуктів — результатів інтелектуальної праці, які мають нематеріальну форму і які в сукупності визначають як знання (див. рис. 3) або як інтелектуальний капітал.

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2015/10/29/%D1%80%D0%B8%D1%81/3-131182.jpg

Інтелектуальна власність як результат інтелектуальної, творчої праці людини

Існує багато теорій інтелектуального капіталу, що мають різні підходи до його структури і наповнення. Але загальним для них є розуміння того, що інтелектуальний капітал є результатом інтелектуальної праці людей і що ці результати можуть брати участь у створенні цінностей. У широкому розумінні, з погляду права, результати інтелектуальної, творчої діяльності людини, за винятком тих, що не відповідають нормам законів про інтелектуальну власність, визнаються об'єктами права інтелектуальної власності.

Усі результати інтелектуальної праці умовно можна розділити на три групи: знання, інформація та інтелектуальна власність (див. рис. 4).

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2015/10/29/%D1%80%D0%B8%D1%81/4-131184.jpg

Знання — це результат інтелектуальної праці людини, який вона безпосередньо створює. Звідси випливає правовий наслідок: знання належать тільки людині і можуть бути використані іншими фізичними або юридичними особами тільки за згодою власника цих знань. Інформація — це відтворені на матеріальному носії (паперовому, електронному тощо) знання людини, що вийшли з її голови у формі, доступній для сприйняття іншими людьми. Інтелектуальна власність у вузькому розумінні — це інформація, що відповідає вимогам законодавства про інтелектуальну власність. 

Усі ці три категорії діалектично пов'язані між собою: людина сприймає органами чуття дані з навколишнього середовища (явищ природи, інформації, інтелектуальної власності) і виробляє знання, що вперше виникають і зберігаються в її голові. Наступний крок — закріплення знань їхнім власником на матеріальному носії, тобто перетворення знань на інформацію. І, нарешті, частина інформації, що відповідає законодавству про інтелектуальну власність, набуває юридичного статусу інтелектуальної власності.

Основні етапи перетворення інтелектуальної власності на інноваційну продукцію або інноваційні послуги

В Україні більшість об'єктів інтелектуальної власності створюється в університетах і наукових організаціях (див. етап 1 на рис. 5). Далі ці об'єкти передаються розробникам, які розробляють на основі об'єктів інтелектуальної власності нові вироби або технології виробництва (етап 2). На третьому етапі здійснюється виробництво продукції, на четвертому — її ринкова реалізація. Зауважимо, що за експертними оцінками фінансові витрати на всіх трьох етапах співвідносяться як 1:10:100.

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2015/10/29/%D1%80%D0%B8%D1%81/5-131189.jpg

На рис. 5 показано принципову схему руху від інноваційної ідеї до реалізації інноваційної продукції на ринку. Але на практиці цей процес, який зазвичай називають трансфером технологій, набагато складніший. Об'єкт інтелектуальної власності може виникнути не тільки на першому, а й на другому, третьому і навіть четвертому етапі. 

Комерціалізація інтелектуальної власності також може здійснюватися на кожному етапі. Так, університет або наукова організація може продати права на створений об'єкт інтелектуальної власності ліцензіату. Розробник може також продати технологію як складений об'єкт інтелектуальної власності, що містить у собі винаходи, корисні моделі, промислові зразки, об'єкти авторського права, ноу-хау й інші об'єкти інтелектуальної власності. Коли продається виробництво (бізнес) за угодою комерційної концесії, то разом із приміщеннями і технологічним обладнанням передаються також права на об'єкти інтелектуальної власності, що використовуються у цьому виробництві.

Однак найвигіднішою є комерціалізація інтелектуальної власності на четвертому етапі у складі інноваційної продукції або інноваційних послуг. Хоча додана вартість, що була генерована інтелектуальною власністю в одиниці продукції, може бути малою, але, будучи помноженою на кількість продукції, вона досягає великого значення. 

Бар'єри, що заважають перетворенню інтелектуальної власності на інноваційну продукцію

Відсутність в Україні національної інноваційної системи. 

Національна інноваційна система (НІС) — це сукупність національних державних, приватних і громадських організацій, а також механізмів їхньої взаємодії, в рамках яких здійснюється діяльність зі створення, зберігання та поширення нових знань і технологій. НІС формує таку систему відносин між наукою, промисловістю і суспільством, за якої інновації виступають основою розвитку економіки і суспільства. В усіх розвинених країнах така система діє, в Україні ж існують тільки її фрагменти. Хоча маємо протягом останнього часу окремі "історії успіху" (як-от діяльність Наукового парку НТУУ "Київський політехнічний інститут", де обсяги продажу інтелектуальної власності обчислюються протягом двох минулих років уже десятками мільйонів гривень і де цей інтелектуальний продукт доходить до виробництва високотехнологічної продукції у спектрі від наносупутників до безпілотників), вони лише увиразнюють загальну невтішну ситуацію. І тому інтелектуальна власність, що є підсистемою НІС, не може працювати на повну силу. 

Відсутність в Україні Стратегії розвитку галузі інтелектуальної власності.

Всесвітня організація інтелектуальної власності в 2008 р. оприлюднила "Посібник з розроблення стратегії в галузі інтелектуальної власності в країнах з перехідною економікою". Такі країни, як Молдова, Грузія, Казахстан тощо, вже розробили свої національні стратегії. Україна — ні. Якщо немає розуміння бажаних результатів, на досягнення яких повинна бути спрямована інтелектуальна власність, важко повною мірою використати її потенціал. 

Бажаним результатом, у широкому розумінні, є створення середовища, в якому інтелектуальна власність дає можливість новаторам і авторам отримувати економічну вигоду від їхньої роботи і зміцнювати економічні досягнення країни на благо бізнесу, вчених, авторів і суспільства в цілому, а також підвищувати економічну конкурентоспроможність.

Незбалансованість системи фінансування інноваційно-виробничого процесу (трансферу технологій).

Два з чотирьох етапів процесу (див. рис. 5) перетворення об'єктів інтелектуальної власності в інноваційну продукцію (етап науково-дослідних робіт, у результаті яких створюються об'єкти інтелектуальної власності, а також етап розробки нового продукту або технології його виробництва на основі об'єктів інтелектуальної власності) та її реалізація належать до сфери відповідальності науки. Інші два етапи — до сфери відповідальності бізнесу (див. рис. 6). 

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2015/10/29/%D1%80%D0%B8%D1%81/6-131185.jpg

Наука отримує, переважно з державного бюджету, приблизно 1% коштів, що необхідні для реалізації повного інноваційного циклу. Ці кошти витрачаються на наукові дослідження. Далі в науки не залишається ресурсів для фінансування другого етапу — розробки, — який потребує, за оцінками експертів, 10% загального обсягу потрібних коштів, тим більше на фінансування третього етапу — виробництва (100%). 

Бізнес заходить зі своїми грошима переважно на етапі реалізації, коли бачить готову продукцію. Він не має намірів фінансувати етапи виробництва, а тим більше — розробки, оскільки це пов'язано з великими ризиками, а завдання бізнесу — отримати максимальний прибуток при мінімальних ризиках. Отже, наука хоче, але не може фінансувати етапи 2 і 3, оскільки не має для цього коштів. А бізнес має, але не хоче фінансувати ці етапи, бо це пов'язано з великими ризиками. І тому між наукою і бізнесом виникає провалля, так звана долина смерті. Через це результати наукових досліджень осідають "на полиці", а інноваційний процес припиняється. 

Тому насамперед потрібно створювати державні фонди (підтримувані також приватними інвесторами), які б фінансували прикладні дослідження та підтримували малий інноваційний бізнес. Частково розв'язання цієї проблеми пропонується у проекті ЗУ "Про наукову і науково-технічну діяльність", яким передбачено створення на місці нинішнього малопотужного Державного фонду фундаментальних досліджень значно потужнішого Національного фонду досліджень, який фінансуватиме на грантовій основі як фундаментальні, так і прикладні дослідження. В рамках реалізації програми уряду міністерство розробило й проекти змін до чотирьох законів, які регулюють інноваційну діяльність і трансфер технологій. Ці проекти, що проходять нині стадію громадського обговорення, передбачають відновлення можливостей венчурного фінансування і визначають шляхи наповнення коштами відповідного державного інноваційного фонду. Подібні фонди мали би створюватися в регіонах. Важливо, щоб виконувалося показане на рис. 7 співвідношення фінансових потоків.

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2015/10/29/%D1%80%D0%B8%D1%81/7-131186.jpg

Відсутність у вчених і наукових працівників мотивації створювати конкурентоспроможні об'єкти інтелектуальної власності та вводити їх у господарський оборот.

Хоча вітчизняне законодавство передбачає право науковця і винахідника на отримання винагороди за створені ними об'єкти інтелектуальної власності, прозорий механізм отримання цієї винагороди та визначення її розміру відсутній. Відтак системного розвитку потребує українське законодавство та механізми реалізації відповідних норм захисту інтелектуальної власності.

Хибна стратегія набуття прав інтелектуальної власності на результати наукових досліджень.

Одна з патентних стратегій, а саме стратегія іміджу компанії, полягає в отриманні якомога більшої кількості сильних патентів, що робить компанію привабливою для інвесторів і партнерів, дає перевагу під час участі в конкурсах. Однак в Україні ця стратегія спрямована на отримання якомога більшої кількості нікому не потрібних патентів на тій підставі, що цей показник є одним з індикаторів при оцінюванні ефективності результатів наукових досліджень. 

Збільшенню кількості слабких патентів сприяє і та обставина, що в Законі України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", на відміну від практики Європейського Союзу, об'єкти винаходів і корисних моделей тотожні. Оскільки за наявною процедурою патент на корисну модель можна отримати значно простіше й швидше, ніж патент на винахід, науковці подають більше заявок на корисні моделі, ніж на винаходи (9384 і 4813 відповідно у 2014 р.), попри те що патент на корисну модель набагато слабкіший, ніж патент на винахід.

Згідно із законом патентовласник, починаючи з другого року дії патенту, повинен сплачувати збір за підтримання патенту в силі. В університетах і наукових установах недостатньо грошей для цього. І тому вони відмовляються від сплати зборів, унаслідок чого патент визнається недійсним. Статистичний аналіз показує, що в середньому за останні 10 років частка діючих патентів на винаходи становить усього 65% від кількості отриманих патентів. Попри витрачені сили, час і гроші, а в підсумку більшість результатів наукових досліджень залишаються незахищеними.

Мало того, за міжнародним законодавством, патент, отриманий в Україні, діє тільки на території України. Відповідно, нашим інтелектуальним продуктом можуть користуватися в інших країнах без дозволу правовласника, тобто ми даруємо результати своєї інтелектуальної, творчої праці іншим країнам. 

Тому офіси трансферу технологій університетів і наукових установ повинні оцінювати всі результати наукових досліджень на предмет доцільності набуття прав інтелектуальної власності на них. Замість використання кількості отриманих патентів на винаходи як показника ефективності наукової роботи, потрібно враховувати кількість проданих ліцензій на винаходи, а також кількість створених стартапів компаній на основі цих винаходів.

Неконтрольоване патентування винаходів в інших країнах.

Згідно ЗУ "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" будь-яка особа має право патентувати винахід в іноземних державах за умови попереднього подання заявки до патентного відомства України. Після цього, якщо протягом 12 місяців не буде заперечень відомства, можна патентувати винахід за кордоном. На практиці цю норму закону заявники ігнорують, бо законом не передбачено ніякої відповідальності. Як наслідок — розробник часто втрачає майнові права на найцінніші об'єкти інтелектуальної власності. 

За останні 10 років українські заявники в іноземних державах запатентували 12154 винаходи, з яких на патентування в РФ припадає 47%, у США — 15,5, Південній Кореї — 9, країнах ЄС — 8, на Тайвані — 4%. За той самий час до патентного відомства України було подано 3356 заявок на винаходи, які потім було подано до патентних відомств інших країн. Таким чином, з невеликою похибкою можна вважати, що 8798 патентів є "патентами-втікачами", такими, що порушили п.1,2 ст. 37 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі". Кількість таких патентів становлять 22% від загальної кількості отриманих патентів в Україні, але їхня потенційна "вага" безумовно вища за цю цифру.

Зважаючи на те, що патенти-втікачі потенційно значно сильніші за патенти, отримані в Україні, хоча б тому, що патентування за кордоном набагато дорожче, ніж у нас, можна стверджувати, що це явище є неконтрольованим відпливом інтелектуальної власності з України. Відповідно, Державна служба інтелектуальної власності України, а також офіси трансферу технологій університетів і наукових установ повинні відслідковувати патентування винаходів від України в інших країнах.

Відсутність в університетах і наукових установах дієвого механізму введення об'єктів інтелектуальної власності до господарського обороту.

Створені в університетах і наукових установах відповідно до ЗУ "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій" структурні підрозділи з питань трансферу технологій, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності фактично є механічним об'єднанням під однією вивіскою кількох радянських підрозділів: патентно-ліцензійного, науково-технічної інформації, виставкової діяльності тощо. Їхня робота не відповідає сучасним викликам. Здебільшого вони не здатні налагодити дієвий механізм введення об'єктів інтелектуальної власності до господарського обороту, і це є однією з причин низької ефективності української науки — навіть попри можливості, що їх надає нова редакція Закону "Про трансфер технологій", де права інтелектуальної власності на результат, створений за бюджетні кошти, нарешті однозначно закріплено за розробниками. 

Відсутність структурних підрозділів, для яких введення об'єктів інтелектуальної власності до господарського обороту було б головним завданням, призводить до того, що наукова робота закінчується написанням звіту, що осідає "на полиці". Рушійною силою для комерціалізації результатів наукових досліджень (інтелектуальної власності) можуть стати такі офіси трансферу технологій, для яких введення об'єктів інтелектуальної власності до господарського обороту було б головним завданням, зокрема через ліцензійні договори або через створення стартапів компаній. 

Недосконалі критерії оцінювання ефективності наукової та науково-технічної діяльності університетів і наукових установ.

Наукова установа може мати велику кількість наукових публікацій, багато докторів наук, сучасне наукове обладнання тощо, але суспільство не отримуватиме ніякої віддачі від результатів її прикладних досліджень. Тобто використання недосконалих критеріїв оцінювання не дозволяє оцінити ефективність наукової і науково-технічної діяльності університетів та спеціалізованих дослідних установ. Обов'язково слід пам'ятати про необхідність змінити структуру українських університетів через інтеграцію з академічними установами, зближення наукових досліджень і навчального процесу, збільшення науково-дослідного сегмента в діяльності університетів.

Нині МОН працює над створенням прозорішої системи критеріїв та оцінювання наукової діяльності в частині прикладних досліджень, в основу якої буде покладено результати введення об'єктів інтелектуальної власності до господарського обороту. Наприклад, для технічних університетів, це буде не тільки традиційна кількість публікацій і захищених дисертацій, а й насамперед кількість ліцензійних договорів, створених стартапів компаній, а також сума отриманих від цього платежів роялті. Такі критерії важко фальсифікувати і легко перевірити. Звичайно, вони можуть бути доповнені оцінкою незалежних експертів. 

Що потрібно зробити?

1. Створити Національну інноваційну систему з чітким визначенням у ній місця підсистеми інтелектуальної власності. Концепцію відповідної державної програми Міністерство освіти і науки вже розробило і винесло на експертне обговорення.

2. Розробити Національну стратегію розвитку сфери інтелектуальної власності відповідно до рекомендацій Всесвітньої організації інтелектуальної власності. За нинішнім розподілом урядових функцій це завдання Мінекономрозвитку, але МОН готове взяти найактивнішу участь у цій роботі, оскільки саме воно опікується процесом створення інтелектуальної власності на "наукових" стадіях.

3. Створити дієву систему фінансування введення інтелектуальної власності до господарського обороту (трансферу технологій). Цьому слугуватимуть розроблені МОН зміни до чотирьох законів, які регулюють інноваційну діяльність і трансфер технологій і які, сподіваюся, уряд невдовзі розгляне і подасть до парламенту.

4. На рівні законів і підзаконних актів мотивувати вчених і наукових працівників до створення конкурентоспроможних об'єктів інтелектуальної власності та сприяти їх комерціалізації.

5.Систематично відслідковувати процес патентування українських винаходів в інших країнах, щоб унеможливити незаконне патентування.

6. В університетах і наукових установах створити систему введення об'єктів інтелектуальної власності до господарського обороту та підготувати для цього персонал, здатний виконати ці завдання в сучасних умовах.

7. Переглянути критерії оцінювання ефективності наукової роботи університетів і наукових установ, наголошуючи на введенні інтелектуальної власності до господарського обороту та їх корисності для українського суспільства.

Сподіваюся, що ухвалення нової редакції Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" полегшить виконання цих завдань, і наука в Україні реально повернеться до перелічених державних і суспільних пріоритетів. І насамкінець хочу наголосити, що захист інтелектуальної власності для України не обмежуватиметься блокуванням піратських сайтів, реєстрацією товарних знаків і розподілом авторської винагороди через організації колективного управління. 

Не применшуючи значення цих питань, переконаний, що головним завданням для нас є побудова неперервного ланцюжка від лабораторії дослідника — до інноваційного виробництва. Тільки його вирішення наблизить Україну до престижного клубу високотехнологічних розвинутих держав, багатство яких створюють люди, що творчо мислять. А така діяльність тісно пов'язана саме зі сферою вищої освіти і науки, де й створюються найцінніші об'єкти інтелектуальної власності.  

 

P.S. Висловлюю щиру подяку за допомогу у підготовці публікації кандидату технічних наук О.Васильєву, доктору технічних наук В.Пархоменку, доктору фізико-математичних наук М.Стрісі, доктору технічних наук П.Цибульову.

 

 
Постійна www-адреса статті:
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=248597023

20 претендентів на літературну премію Книга року ВВС-2015

Книга року ВВС і Дитяча книга року ВВС – це нагорода для літературних творів українською мовою, яка присуджується ВВС. Премія стартувала в 2005 році.
Отже, довгий список премії Книга року ВВС – 2015 виглядає так

Відродження нації.

Світлина від Valentin Melya.


Согодні, незважаючи на те, що Порошенко тимчасово перебудовує Україну на олігархічну корпорацію, фактично, продовжуючи курс узурпатора Януковича, він сам став узурпатором, але приборкати тих, хто вже встав з колін, він вже не зможе. Зростає патріотизм -- цей фактор об'єднує українців. Така позиція, як патріотичні почуття громадянина України, стабільно з 2000 року становила 9%, у 2006-му – 12%, у 2015-му -- 42%! Понад 56% визначилися й із геополітичним вектором нашого розвитку — це шлях у Європу, до вільного союзу європейських держав. І все це відбувається на тлі жахливої економічної ситуації всередині країни та зовнішньої російської агресії! У громадян зростає відчуття своєї належності і своєї відповідальності за Україну!
Це підсумки соціологічного опитування, проведеного іменитим Інститутом соціології НАН України в співпраці із благодійним фондом «Інтелектуальна перспектива» з 24 червня по 18 липня 2015 року. Опитано 1802 респонденти у всіх регіонах країни, крім анексованого Росією Криму й окупованих районів Донецької й Луганської областей. Похибка вибірки при цьому не перевищує 2,3%.
І це, безумовно, тільки початок відродження української нації.

Опитування громадської думки, проведене в липні фондом «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» та соціологічною службою Центру Разумкова, продемонструвало абсолютно нову цифру ставлення українців до НАТО.
Якби в Україні цього року оголосили референдум з питання вступу до НАТО, то від тих, хто взяв би участь у голосуванні за вступ до Північноатлантичного союзу, проголосували б «за» 64%! А це більш ніж «серпом по організму» для Путіна і його агентури, яка пробралася у владні структури, а тепер нищить Україну!
Тренькання «не дратувати Росію», «шукати сумнівні компроміси», «розв'язувати питання шляхом діалогу без американців і ЄС» Українська Нація відкидає повністю, але на жаль, не влада, яка у змові з Кремлем. Вже стільки пролито крові, що з мерзенною Росією і її фюрером вести дискусії - це даремно марнувати час! Тому 64% виступають за вступ до НАТО і це лише початок, будуть і 70%, і 80%, і більше.
Розмови про те, що наше місце в стійлі людоненависницького «рускава міра» українців обурює. Треба озброюватися не тільки духовно але і матеріально, будувати на кордоні «китайську стіну» і три оборонні смуги проти ординців. Понад 600 км вже побудовані в зоні АТО. Активізовано будівництво Європейського валу на кордоні з нащадками «Золотої орди».

Обов’язково українцям треба позбавитись московитської скверни з національного інформаційного простору та повернення УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІї до вічно живоносних й незнищенних джерел національної пам'яті, сакральних традицій та звичаїв. Звичайно, не все вдається через російську п’яту колону на Україні, яка застопорила реформи і сичить люттю, намагаючись ловити душі наших співгромадян у свої облудні тенета.
Російські холуї на вічно українських Донеччині й Луганщині провокують кровопролиття. а на території українського Криму російські звірюги створили резервацію для кримськотатарського народу, поставивши його на межу виживання. Усе це в черговий раз демонструє, що територія, яку Петро І-й Скажений перейменував на Росію, не слов’янського походження. Вони є і будуть споконвічними ворогами України і всього цивілізованного світу. Наша країна століттями каралася під московитським чобітом, а позбутися цього ярма і досі не може через чисельну агентуру, яку завжди проштовхують до влади, в тому числі і через вибори, ну дуже, наївних виборців.

Час сьогодні працює не на Росію. Кожен день, тиждень і місяць віддаляє нас від «імперії зла», незважаючи на те, що їхній «засланий козачок» зубами тримається за Росію бо іншого виходу у нього немає. Щоб утримати свою агентуру при владі Росія буде пострілювати на Сході України і ця рана не буде загоюватися до тих пір, поки не зміниться хозяїн трону і не припинуться таємні відносини і торгівля з мракобісною Росією. Ми вже навчилися обходитися без російського газу, а за кілька років могли би стати енергетично незалежною державою, але не з цим президентом.

Якщо хтось має сумніви, то подивіться на «щасливу привабливість» звіроподібного «рускава міра», яка продемонстрована на окупованих територіях, де лугандонівські макаки з гранатами (чудовий вислів Павла Жебрівського!) стали їхньою візитівкою. Крім того, є й суто технічні зміни – на межі виживання опинився «пенсіонерно -совковий актив», який з червоними ганчірками бігав на мітинги «за расєю» і зомбовано вишиковувався голосувати на «рехверендумах», а у результаті Росія їх «кинула».
У свій час, намагаючись зберегти «тюрьму народов» (СРСР), вічно вчорашні в серпні 1991 року відважились на путч, остаточно добивши «імперію зла». Саме це зробив недолугий Путін, розпочавши шлях Росії у небуття. Санкції й галопуючі донизу ціни на нафту, поступово і наполегливо руйнують російську економіку. Не за горами той час, коли почнуться незворотні процеси та революційні настрої в Росії, а це може бути символічна дата – 2017 рік (100 років революції).


Шахи тут: не все діє, але все є





 l Головна l

Шахові сайти

Архіви турнірів

http://www.ukrchess.org.ua/ukrbase_u.html

Сайти осередків ФШУ 

Федерація шахів м.Києва - http://www.chesspage.kiev.ua/fed
Миколаївська обласна федерація шахів - http://www.chessclub.mksat.net
Дніпропетровська обласна федерація шахів - http://dneprchess.info/
Луганська обласна федерація шахів - http://luganskchess.at.ua/
Шахово-шашкова федерація Криму - http://www.chesscheckers.ucoz.ua/
Харківська обласна федерація шахів: http://kharkov.chessfederation.org.ua
Житомир шаховий - Сайт федерації шахів Житомирської області: http://zt-chess.in.ua/
Федерація шахів м.Житомира - http://ztchess.inf.ua/
Федерація шахів Волинської області: http://chessregion.volyn.ua/
Рівненська обласна федерація з шахів: http://rivnechess.at.ua
Жмеринська федерація шахів - http://zhmerynkachess.at.ua/
Федерація шахів Хмельницької області: http://shahy-podillya.at.ua
Шахи в Запорізькій області: http://zpchess.ru
Шахова Львівщина - Львівська обласна шахова федерація (офіційна сторінка) - http://www.chess.lviv.ua/news.php
Федерація шахів м. Миргород : http://chess.mirgorod-ua.com/
Черкаська обласна федерація шахів - http://chess-cherkasy.at.ua/
Федерація шахів Чернігівської області: http://www.chess.cn.ua/


Інші українські та зарубіжні сайти 

World Chess Federation - http://www.fide.com
European Chess Union - http://europechess.org/
The Week in Chess - http://www.theweekinchess.com/
British Chess Magazine - http://www.britishchessmagazine.co.uk/
Сайт ChessAssistant Главная - http://www.chessassistant.ru
Российская шахматная федерация - http://ruchess.ru/
Association of Chess Professionals | Main page - http://www.chessprofessionals.org/
Федерація шахів Туреччині - http://www.tsf.org.tr
ChessBase - http://www.chessbase.com
Федерація заочних шахів України (ФЗШУ) – http://ccfu.org.ua/ 

chess ukraine - головна сторінка - http://www.chesspage.kiev.ua
Газета Ладья - http://www.ladja.com.ua
Межд. ассоциация шш клубов, Частный пансионат "Каисса" - http://www.kaissa.com.ua
Сайт шахового клубу ім. О.В. Момота - http://www.chess.krm.dn.ua/
Шаховий клуб Національної Юридичної академії - http://chesslaw.org.ua
Шаховий клуб "Атака" (Донецьк) - http://www.chessclub-ataka.narod.ru/
«Шахи в Донецьку»- http://donchess.ru/
Шаховий клуб "Гамбіт" (Київ) - http://club-gambit.kiev.ua/
Шаховий клуб «Пішак» Московського р-ну м. Харкова: http://www.peshka.edu.kh.ua
Ukraine-chess. Форум про українські шахи - http://ukraine-chess.go-forum.net/forum.htm
Шахи в м. Берегово - http://mychessclub.ucoz.ru/
Краматорський міський шаховий клуб: http://chesskrm.org.ua/
"Шахи в Полтаві" - http://chess.poltava.ua/
Мукачевський шаховий клуб «32/64» http://www.chess32x64.org
Спеціалізована дитяча - юнацька школа олімпійського резерву № 3 м. Києва: http://www.chessclub.kiev.ua/
Коростишівський шаховий клуб - http://korchess.jimdo.com/
Шахи в м. Запоріжжя: http://dymka.zp.ua
Рівненська область, Володимирецька районна федерація шахів - http://volchess.wordpress.com/
Вінниця шахова http://www.chessvin.org.ua/
Львівська обласна шахова федерація - https://www.facebook.com/chesslviv
Головні Львівські Шахові Новини - http://vk.com/lvivchessnews2012
Персональний сайт заслуженого тренера України Володимира Грабинського: http://grandcoach.com/ru/
Сайт серії титульних турнірів "Lviv-Tradition" - https://www.facebook.com/events/802138009825129/?pnref=story
Сайт шахового оглядача Олександра Малієнко - http://mediachess.com.ua/
Шаховий сайт шахістів м. Долина (Івано-Франківщина) - http://dolynachess.org/
Шаховий клуб "Феррум" (м.Кривий Ріг) - http://chessclubferrum.ucoz.org/
Херсонська обласна федерація шахів - http://chess.kherson.ua/
Шахи.укр - http://шахи.укр/


Новости шахмат http://www.chess.com/news/
Chess-pro - http://www.chesspro.ru
Світ шахів on-line Crestbook - http://crestbook.com
Chess-news Новини шахів: http://chess-news.ru/
"Шахова школа ChessZone" - http://www.chesszone.net.ru
Поточний рейтинг провідних шахістів світу - http://chess.liverating.org
e3-e5 - http://www.e3e5.com
Russian Chess - http://www.ruschess.com
Санкт-Петерб. Шахматная Федерация - http://www.totalchess.spb.ru/
Chess Siberia - http://www.chessib.com
The History of the Chess Olympiads - http://www.olimpbase.org
The First Daily Chess Newspaper on Net - http://www.chesstoday.net
Сайт – on line задачник: http://chess-problems.org/ru/ 


ДОВКОЛО ШАХІВ і жахів у Львові

Програма "Шахи в школах Львова": чиновники купують шахи за завищеними цінами
ДОВКОЛА ШАХІВ 27 серпня 2015, 09:45

ЛЬВІВ

Статус шахової столиці України, підсилений потенційним чемпіонським матчем між львів'янкою Анною Музичук та китаянкою Хоу Іфань, покладає на Львів неабиякі очікування в плані розвитку шахів. Тож цілком слушно 14 липня цього року Львівська міська рада виділила 425 тис. грн. на матеріально-технічну базу Програми розвитку шахів у школах, тим самим підсумовуючи "шахам у львівських школах - бути"!

Розберемося у фінансовому питанні. Для забезпечення роботи шахових гуртків у 118 школах передбачалося придбання 118-ти демонстраційних шахових дощок на загальну суму 150 000,00 грн та 
комплектів для гри в шахи для 118-ти шкіл на загальну суму 250 000,00 грн. За консультацією до Шахи.укр звернувся головний спеціаліст міського управління молоді, сім'ї та спорту Петро Гошовський. Отримавши від нас прямі контакти виробників, Управління обрало оптимальний комплект шахів та демонстраційних дощок українського виробництва, які потрібно закупити, провело переговори з виробником та вийшло на ціну, значно нижчу за ринкову.


Володимир Шнайдер, за такими професіоналами майбутнє
 

Особливо варто відзначити Володимира Шнайдера, керівника управління молоді, сім'ї та спорту Львівської міської ради. Ідея "Шахів у школі" належить саме йому. Відчувається, що людина - патріот та професіонал, цінує кожну гривню громади.


Зоряна Довганик купує шахи за завищеними цінами 

На цьому, власне, хороші новини закінчуються і починається непрофесійна/непрозора робота чиновників. З невідомих причин Зоряна Довганик, в.о. начальника управління освіти, вирішила закупити польські шахи, нехтуючи всіма напрацюваннями. Все б то нічого, можливо, звичайний непрофесіоналізм чиновника, який не зміг розібратися у незнайомій для себе сфері, - скажете ви. Однак ціни на шахи польського виробництва виявилися завищеними, а процедура вибору постачальника - непрозорою. Редакція Шахи.укр неодноразово наголошувала, що ціна на шахи завищена і пропонувала прямі контакти цього разу вже польських виробників. Все марно. Постачальником виявився Андрій Матвійчук – віце-президент Федерації шахів Львівської області, який на зауваження про завищену ціну на іноземні шахи прокоментував: "425 тисяч гривень, всі хочуть відкусити шматок такого пирога". 

Щоб львівські чиновники надалі не допускали очевидних промахів, ми підготували досвід реалізації схожої програми нашими західними сусідами.   


ДОСВІД ПОЛЬЩІ


Цілком ймовірно, що про подібну програму розвитку шахів у школі не йшла б навіть і мова у Польщі, якби не результати міжнародних досліджень PIRLS і TIMSS. Згідно з ними 2012 року у польських десятиліток були найгірші у Європі показники успішності з математики та знання основних питань природничих наук. Проблему взялися вирішувати колективно – спільно з Європейським Союзом і їхньою нещодавньою освітньою інновацією – «Шахи в школі». Наші західні сусіди оперативно дослідили вплив «королівської гри» на розвиток дитини – і були приємно вражені. Проведена експертиза у Гожуві Великопольському показала, що шахи впливають не тільки на інтелектуальний розвиток дитини, а й на психічний, суспільний і загальний. 

Користь, яку отримують діти від гри у шахи на різних освітніх етапах підтвердила також заява Європейського Союзу від 15 березня 2012 року у справі впровадження в систему освіти ЄС програми «Шахи в школі». Читаємо: «незалежно від віку дитини шахи можуть покращити її концентрацію, збільшити терплячість і витривалість, а також розвинути творчу уяву, інтуїцію, пам'ять, здібності аналітичного мислення і прийняття рішень…».


Польські освітяни негайно ж приступили до дій і подбали про запровадження пробного проекту «Шахи в школі». Програму запустили у вересні 2013 року і запрацювала вона наступним чином: за принципом тристоронності співпрацю налагодили федерація шахів Польщі та обласні федерації, уряд та безпосередньо початкові школи, в яких запускається програма. Загалом для  старту проекту обрали 3 воєводства: мазовецьке, підліське, святокшизьке (mazowieckiepodlaskie, witokrzyskie) та ще декілька районів додатково. 

З вересня 2013 року шахові заняття були запроваджені у 152 школах, що охоплюють 4500 учнів 1 і 2 класів. До речі, це прерогатива польського досвіду: міністерством рекомендується, щоб панівною формою занять були саме розвага, ігри та ситуації із завданнями для учнів 1-3 класів початкової школи, на яких, власне, і орієнтується програма. В 4 воєводствах проект поки що у стадії підготовки. В рамках освітньої шахової інновації вже встигли підготувати понад 300 вчителів. До речі, на веб-сторінці інформаційної підтримки проекту регулярно з’являються оголошення про дво-, трьоденні семінари кваліфікаційної допомоги в тій чи іншій області, до яких може долучитися будь-який охочий вчитель.

Наприклад, в мазовецькому воєводстві, яке завбільшки з Рівненську область, проект реалізований у 83 школах. У самій Варшаві, яка кількістю населення дещо перевищує Львів, залучені 72 початкові та 154 громадські школи, підготовлено 146 педагогів. Траплялися випадки, що в деяких школах проект стартував не так під тиском Відділу освіти, як самих батьків. Воно й не дивно, 1 година занять в тиждень стала для дітей великим задоволенням, про що свідчать хоча б ці відгуки школярів.

Шахи навчили мене поважати інших дітей. Бо навіть якщо граю з кимось слабшим, то програю, якщо зроблю помилку – Кшишь, 6 років

Шахи вчать нас як вигравати і програвати – Зося, 8 р.

Шахи - не тільки наука, але також чудова розвага – Зузя 7 р.


Серія підручників для наймолодших «Граймо у шахи»

Редакція Шахи.укр бажає львів'янам натхнення в реалізації дуже правильної шахової програми. Ми сподіваємося, що і в інших регіонах України за підтримки шахових активістів та зацікавлених батьків схожі програми будуть, як мінімум, обговорюватися.  

http://xn--80aq2bk.xn--j1amh/chess/2015/08/27/chess-at-schools-lviv.html

База електронних підручників E-pidruchnyky і система управління

ebooks_vs_books_ukr

Напередодні нового навчального року українські компанії представили цілий ряд IT-проектів для школярів: сайт для покупки електронних підручників E-pidruchnyky.net, програму фінансового управління фондами класів ParCon.com.ua і проект «Розумна дитина», в рамках якого весь клас вчиться з використанням планшетів і спеціальних розвиваючих програм. Проекти були розроблені компаніями «Софтлист» і мультимедійним видавництвом «Розумники» на продуктах Microsoft і підтримані Міністерством освіти і науки України.

Проект E-pidruchnyky.net являє собою систему легального поширення електронних підручників в універсальному форматі, яка дозволяє українським школярам займатися в школі і вдома з планшетом, телефоном або електронною книгою замість паперових книг. На думку розробників проекту, це якісний ривок від використання формату PDF, який не завжди коректно відображається, до нового адаптивного  формату. Електронні книги вдвічі дешевше паперових, що дозволяє батькам економити. При цьому видавництва отримують авторські відрахування з усіх покупок в рамках проекту, що дозволяє реінвестувати кошти в підвищення якості навчальної літератури, виправляти помилки і надсилати оновлення на пристрої учнів.

school_funds_ukr

Parental Control - безкоштовна програма управління шкільними фінансами для батьків школярів. З її допомогою можна вести облік і розподіл коштів, які збираються батьками в фонд класу. Завдяки системі ParCon вирішується проблема непрозорості: система розрахує суму внеску, необхідного з кожного учня, а потім автоматично сповіщає батьків школярів за допомогою push-повідомлення або листа електронною поштою про необхідність здати гроші. Вся історія доходів і витрат шкільного фонду зберігається в анонімному вигляді для загального фінансового обліку, дозволяючи батькам добровільно брати участь в подібній ініціативі.

technology_education_ukr

Програма «Розумна дитина» - розширення експерименту по запровадженню інноваційного комплексного IT-рішення для шкіл, який був започаткований минулого року. Мета експерименту - показати переваги використання комп'ютерів в освітньому середовищі. З нового навчального року в десятках класів початкової школи з різних міст України учні та вчителі будуть використовувати спеціально розроблені комп'ютери та програмне забезпечення в процесі навчання.



7381АК

завтра усі українці можуть стати рабами офіційно


Українці!!! Та не слухайте ви про той особливий статус Донбасу. Талановита режисура - перевід уваги народу від більш глибоких і небезпечних змін в Конституції. Відкрийте порівняльну таблицю змін статей 140, 141, 142, 143 – ви будете шоковані. Владу і національне багатство віддають не громадам (1996р Конституція), а радам (районним, обласним), які після 1996 року не передали все у публічну власність громадам, а роздеребанили від свого імені фабрики, заводи, землі, майно між собою, між криміналітетом та правлячою на той час верхівкою.[ Читать дальше ]

Flag Counter