хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Замітки з міткою «свято»

День Землі

День Землі був вчора. Про нього читайте нижче. А завтра в Києві в Маріїнському парку з 11:00 і до вечора приходдьте на масштабний фестиваль Дня Землі!

День Землі (англ. Earth Day) — відзначається щороку 22 квітня, ця назва, що використовується по відношенню до різних заходів покликана  спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого природного довкілля планети Земля. День Землі - це цивільна ініціатива, вона відкрита для приєднання будь-яких людей, груп і організацій. Перша «одноразова» акція цього дня пройшла в 1970 рік у США.... В даний час у більшості країн День Землі ігнорується політичними діячами (з Вікіпедії, укр.).

Починаючи з середини 1980-х років проявилися ознаки глобальної екокризи: споживання людством відновлюваних природних ресурсів перевищило можливості живої природи планети їх продукувати. На основі підрахунків цих показників щорічно визначається «день порушення балансу споживання» («overshooting day», «Hereinfall Tag»):  1987 р. — 19 грудня, 1995 р. — 21 листопада, 2007 р. — 6 жовтня, 2009 р. – 25 вересня. Таким чином, можна простежити тенденцію пришвидшення темпів вичерпання річного біоресурсного потенціалу планети та експлуатації біосфери за рахунок нащадків, що супроводжується необоротним виснаженням природи планети. Прогнозується, що як наслідок у найближчі десятиліття драматичним чином деградуватиме біосфера, що загрожує існуванню людей. 

9-10 березня 2009 року в Бонні (Німеччина) відбулася  зустріч Робочої групи ООН  високого рівня з питань загроз  природі планети. 50 висококваліфікованих  експертів розглянули механізми  глобальної стратегії збереження  біосфери на період після 2010 року, обговорили інструменти втілення плану дій щодо збереження біотичної різноманітності. У результаті зустрічі висунуто ряд концептуальних пропозицій щодо діяльності ООН у цій сфері. Було звернуто увагу на фундаментальне значення біорозмаїття у функціюванні біосфери, підтриманні стабільності клімату та життя на планеті, у тому числі існування сучасної цивілізації. 

Учасник зустрічі в Бонні, д.б.н. Ярослав Мовчан зазначає: «Стан біогеоценотичного покриву  України сьогодні характеризується його серйозним руйнуванням, спричиненим антропогенним впливом. Такий вплив пов’язаний насамперед із розвитком сільського господарства, гірничо-видобувної, металургійної та хімічної промисловості, населених пунктів, енергетичної та транспортно-комунікаційної сфери. Руйнування біогеоценозів та їх компонентів, у тому числі фітоценотичних, явища спустелювання, дегуміфікації, посилення процесів ерозії, підтоплення та фрагментації – виразні прояви екокризи. Мова йде про загрозу природній основі існування людства, держав та спільнот. 

Власне тому ця тематика стала одним із пріоритетів  сьогодення і зумовила потребу в започаткуванні політичних консультацій високого рівня з метою оцінювання ситуації та опрацювання варіантів наступної діяльності на рівні світових організацій та національних урядів. Кризовий стан світової економіки дає додатковий шанс щодо переорієнтації сучасної цивілізації з споживацького розвитку на екологічно-збалансований. Мова, зокрема, може йти про зелені інвестиції, альтернативну енергетику, інноваційні технології, створення стратегічного партнерства між країнам і різними секторами нового типу, залучення різних груп населення до такої еко-реформи. Ситуація закінчення терміну дії Кіотського протоколу може також стимулювати збереження біорізноманіття та формування глобальної планетарної угоди щодо живої природи».      
 

 В рамках  цьогорічного відзначення Дня  Землі варто задуматися, як ми  живемо, що ми робимо з живою  природою, і що буде завтра (і  яке воно буде!). Щодня ми довідуємося  про нові випадки знищення природного довкілля: риби в Київському і Канівському водосховищах, на Пслі і на Десні, про замерзлих звірів в пересувному зоопарку, про дельфінів в банках-дельфінаріях, про вирубані сквери в Харкові, Києві, Львові та ліси по всій Україні. Що далі і заради чого? Ще трохи грошей конкретному олігарху? І проблеми для всіх нас на багато років? Без позитивних зрушень в нашій свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і Української держави є проблематичним. Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, смог, сміття, пеньки і джипи – залежить також від нас.   

Приєднатися до події

Свято Долі 7516

29 листопада 7516 (2008) року 
прославимо та закличемо добру
Берегиню життя нашого. 
Початок дійства о 15:00.
Відродимо традиції Роду українського вечорницями на берегах Зачарованої Десни.

У програмі дійства:
- обряд (кожен може звернутися до Долі та принести їй требу);
- ворожіння (дівоче таїнство);
- змагання;
- братчина (пригостимо однин одного за спільним столом);
- ігри, танці;
- жива музика (зокрема Живосил Лютий, Рomylka+Rezydenta, волинщик Лофінн).

Свято відбуватиметься у Духовному Центрі Майстрів 
с. Виповзів 
(Чернігівська обл., Козелецький р-н) за адресою 
вул. Шкільна 56 (Стара Школа).


Курсуватиме автобус по замовленню о 12:00 зі ст. м. Оболонь до місця святкування та о 22:00 у зворотному напрямку. 
Вартість в один бік - 16 грн.


Замовляти місця та повідомляти про участь за тел.:
8 (095) 284-93-39 // 8 (097) 965-84-60 // 8 (063) 991-33-08
Славомир


Маршрут з автостанції на пл. Т.Шевченка.
Вартість квитка - 16 грн.

Розклад маршруток

Київ-Десна

6:30, 8:00, 9:00, 10:00, 11:05, 13:00, 14:00, 15:00, 17:05, 18:30, 19:30, 21:00

Десна-Київ

5:40, 6:30, 8:00, 10:20, 11:15, 12:00, 13:20, 15:00, 16:00, 17:20, 19:00, 20:30

Богоявлення Господнє - Водохреще

Богоявлення Господнє - Водохреще
Водохреще - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят.

Церква розглядає Хрещення Господнє як "свято просвіти" народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини. Християнський світ відзначає свято Водохреща 19 січня. Його ще називають Йорданом - від назви ріки Йордан у Палестині - народна назва християнського обряду освячення води. Його здійснюють на згадку про хрещення Ісуса Христа в Йордані, описаному в Євангеліях. Свято має й іншу назву - Богоявлення, яка походить від того, що, згідно з біблейськими оповіданнями, під час хрещення Ісуса на нього зійшов із небес Дух Святий у вигляді голуба, і голос почувся із неба: "Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!". Освячена на Йордань вода символізує святу йорданську воду і має у віруючих особливе призначення.

19 січня - Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа. А ще сьогодні усі віряни обох релігійних конфесій проводять день у пості, а потім зберуться за столом на святій вечері.

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.

Напередодні Водохрещі святкується "Голодна кутя", або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви - смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, "щоб хліб родився".

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний госпо­дар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест ("йордан") і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені "трійці" — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.


Прикмети
- на Водохрещi день ясний - хліба будуть чисті, а якщо похмурий - буде у хлібі повно "сажки";
і - де лапатий сніг - на врожай.
До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними.
Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.

ВодоХреща...


Так ти, кажеш, на ВодоХреща
 купався в Ополонці...

Він був Першим



 Чудесна ікона св. Івана Хрестителя “

Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Івана Хрестителя” (Мат. 11, 11) Дещо скромніше місце в історії чудотворінь після Пресвятої Богородиці посідають інші святі та їхні ікони, а зокрема Івана Хрестителя. Перші свідчення культу св. Івана походять ще з ІІІ-IV ст. і повязані зі святом Різдва Івана Хрестителя. На це свято проповідували св. Амбросій (+397 р.), св. Йоан Золотоустий (+407 р.), та св. Августин (+430 р.). На Заході празник Різдва св. Йоана Предтечі знаходиться в найдавнішому календарі Африканської Церкви з V ст. Вже в VІ ст. це свято було одним з найбільших, в хієрархії свят займало четверте місце після Різдва Христового, Великодня і Зіслання Святого Духа. А священослужителі мали привілей відправляти три Богослужіння у свято Різдва Івана Хрестителя: вечірню Службу, на якій славили святого як Предтечу, по опівночі –славили як Хрестителя, та в день – як пророка і мученика. В історії людства було тільки три славні і чудесні зачаття, що їх Церква звеличує своїми богослужіннями: зачаття Пресвятої Діви Марії св. Анною, зачаття св. Івана Хрестителя св. Єлисаветою та зачаття Ісуса Христа Пресвятою Богородицею. А через чудесне зачаття Діви Марії, Івана Хрестителя та Ісуса, християнська Церква святкує тільки три, – саме їх св. народження. Це ще раз доказує, як почесне місце в рядах святих займав св. Іван Хреститель. Чернець Чину оо. Систерсів та учитель Церкви, св. Бернард (+1153 р.) пише так: “Церква почитає смерть своїх святих, бо їхнє життя і смерть були святі. Але в св. Йоана вона святкує вже його народження, бо те народження було святе і було джерелом св. радості, і воно є якраз тим винятком, що відрізняє св. Йоана від усіх інших, яких народження не попереджали такі знаки, як попереджали народження св. Йоана”. Отець Юліан Катрій ЧСВВ, у своїй книжці „Пізнай свій обряд”, говорить так про св. Івана Хрестителя: “Його особа поміж святими Старого Завіту особливо визначна, незвичайна і геройська. Це велетень духу, що стоїть на грані двох завітів – Старого і Нового. Він замикає пророків, а отвирає апостолів. Він не тільки пророк, але й предтеча-вістун, хреститель і мученик. Він одинокий мав ласку хрестити Того, що його інші пророки тільки пророкували і в дусі бачили.” А св. Августин так проповідував: “Пророки, патріархи, апостоли, мученики не родилися пророками, патріархами, апостолами, мучениками, а родилися, як усі люди, і ласку Святого Духа одержали аж по своїм народженні, але св. Йоан народився як Хреститель. Він іще не народився, а вже пророкує , а тому, що ще не може пророкувати устами, то знаком виявляє свою радість. Він одержав скоріше Божого, як людського духа”. Oсобливим культом Господній Предтеча славиться у Східній Церкві. “Візантія, від першопочатків віддавала святому велику честь. Та, ще більшої сили там набрав культ св. Івана Хрестителя за часів правління Михайла ІІІ (842 – 867), коли втретє було віднайдено голову святого та поховано у монастирі св. Івана (Студіон)”. Від того часу св. Предтеча на завжди зайняв місце з лівої сторони при троні Христа, а Мати Божа з правої – на іконі Деісіс. Св. Предтеча враз із Богородицею стали найбільшими заступниками перед Господом, простягаючи руки, просять прощення провин та милосердя для людства. Про особливу набожність до св. Івана найкраще свідчать аж шість свят на його честь в церковному році: Празник зачаття, Різдва, Усікнення голови, Перше і Друге знайдення голови, Третє знайдення та Собор Предтечі. Також свідком поширеного культу св. Івана є почитання його святих мощів, посвята церков на його честь, а передовсім численна іконографія. Найстарші зображення св. Івана Хрестителя походять з ІІІ ст. з Римських катакомб, де він був представлений в туніці та плащі. В VІ ст. вже його зображують як пророка чи пустельника в шатах з верблюжої шерсті, перев’язаної паском. А від ХІІ ст. у візантійській іконографії Предтечу малюють з крилами, і тим прирівнюють його до ангела – посланця, або без крил, а одітого в звірячу шкіру, бо як пишуть апокрифи – “самі ангели на пустині подарували св. Іванові шкіру, яка приросла до його тіла.” На Сході акцентували на зовнішній вигляд святого, зображували його дуже худим, з непідстриженим волоссям, бородою та з босими ногами. Найчастіше, зображували св. Івана Хрестителя на іконах Хрещення Ісуса в Йордані. Часто Предтеча пальцем вказує на Ісуса, і тримає звій з написом: “Це Агнець Божий”, або “Покайтеся, бо близьке Царство Небесне”. Також, св. Івана малювали як юнака, що тримає баранця на своїм рамені, або дитя в образі Пресвятої Родини. На чудотворній Улашківській іконі св. Івана Хрестителя, св. Іван зображений у довгій туніці та плащі, перев’язаний паском і взутий в сандали. Права рука і вказівний палець святого піднесені вгору, а лівою рукою тулить до себе розгорнутий звій з написом “Покайтеся”, та одночасно тримає довгий жезл, який вгорі закінчується хрестом. Яків Креховський тлумачить жезл у руках святих, як “символ авторитету та місії уповноважених Божих посланців”, “хрест, як символ мучеництва”, а “піднесена з долонею одна рука – символ напоумлення і перестороги”. Але тут, можливо св. Предтеча також вказує умовно на Ісуса, та промовляє: “Покайтеся, бо близьке Царство Небесне”. Нажаль, про ікону св. Івана Хрестителя з Улашковець немає майже жодних архівних записів. Як повідомив о. парох Теодозій Крецул: “колись вони були, та пропали безслідно – частина ще в трагічному 1740 р.”, про який неодноразово вже згадувалось, “а частина в комуністичні часи”. Тому, цей підрозділ виглядатиме значно меншим від попереднього. Ікона св. Івана Хрестителя справді вимагає і заслуговує глибокого дослідження. Щодо її походження, то відомо тільки, що “принесли її з собою у 1315 р. кілька монахів, що поселилися у вапнякових печерах гори,” та, що вже тоді “ікону принесли чудотворну і старовинну”.Саме через чудотворну ікону св. Предтечі село Улашківці стало славним місцем паломництва. В Календарі Світла згадується, що “вістку про монахів – василіян та ікону св. Івана розносили по всій Європі купці. Бо ж Улашківці були містечком, що стояло на торговому шляху від Балтійського моря до Чорного, та із Сходу на Захід. Тут пізніше влаштовувалися великі ярмарки, на які збирали купців з Греції, Волощини, Туреччини, Німеччини та Чехії”. Ще до сьогоднішніх днів збереглась скельна печера-каплиця, яку з давна називають “Святий Ян”. У ній же спочатку зберігалась чудотворна ікона св. Івана Хрестителя, при якій у 1673 р. молився майбутній польський король Ян Собєський ІІІ зі своїм військом, яке за його наказом поширило ту каплицю, яка була завбільшки 4-5 м. кв. Також, над тією каплицею, у скелі стояла колись фігура св. Івана Хрестителя, з-під якої випливала вода. Неподалік від цього місця, на старому постаменті, у 1856 р. о. Ігнатій Нагурський своїм коштом поставив кам’яний хрест. Цей хрест, хоч дещо пошкоджений, зберігся до наших днів, а неподалік, як колись – випливають потужні джерела, “жива” вода яких, як запевняють прочани, помічна на хвороби очей, тому під час відпусту до цієї води завжди велика черга людей. Відомо також, що “у 1775 р. перероблено шати ікони св. Івана Хрестителя, які збереглись донині, а сама ікона напевно перемальована”. У деяких опрацюваннях згадується, що чудотворна ікона знаходилась на правому бічному престолі в кам’яній церкві, збудованій в 1865 р. Нажаль, жодних інших відомостей про історичну долю ікони, те, де вона цілий час знаходилась, коли була перенесена з однойменної каплиці до церкви, не збереглось, в порівнянні з іконою Богородиці. Тим не менше, відомим і певним є те, що набожність народу до Улашківської чудотворної ікони св. Івана Хрестителя була надзвичайно велика. Про це виразно свідчать відпусти монастиря на честь св. Предтечі. Найстаршим і найбільшим – восьмиденним відпустом, який славним залишився й до тепер, є відпуст у Свято Різдва св. Івана Хрестителя 7 липня. Поширив, надавши право на восьмиденний відпуст у це свято – митрополит Атаназій Шептицький у 1738 р. Також, саме в це свято, на монастирській горі відбувались колись згадані у попередньому розділі великі ярмарки, якими Улашківці прославились на цілий світ. Щодо інших відпустів на честь св. Предтечі, то був теж відпуст у свято Усікнення голови св. Івана Хрестителя, проте вже менш знаний. На протязі кількох десятків літ більшовицької влади улашківський монастир перебував у руїні та забутті, а духовні провідники скиталися по тюрмах і таборах Сибіру. Не було тих славних відпустів на улашківській Ясній Горі. Та 1990 р. дав нове життя монастиреві. Повернулись монахи – василіяни, які з поміччю парафіян відновили монастир і церкву з руїн. Віднайшлась теж, хоч і “в плачевному стані, обпалена ікона св. Івана Хрестителя, яку в травні 1997 р. у Львові реставровано. А опісля, сяючу золотом ікону було виставлено в одній з церков міста Чорткова на місячне паломництво”. І знову, як колись десятки тисяч людей спішило помолитися у стіп св. Предтечі, отримуючи від нього численні ласки зцілення й оздоровлення душі і тіла. І тепер, щорічно в Улашківській обителі відбуваються відпусти, як у свята Богородичні так і Святойванівські, проте найбільшим, як колись залишається відпуст на Різдво св. Івана Хрестителя.

Джерело: https://pilgrimage.in.ua/sv-ivana-hrestytelya/
2016 © Pilgrimage.in.ua

А всі Вони з нами назавжди! Зовнішня розвідка України!



Козацький марш
(гімн зовнішньої розвідки України - Б.Г.)

Хтось та й вродиться з нас нещасливий,
Та я знаю, яким був мій рід.
Пресвята Богородице Діво,
Вирушаєм сьогодні в похід.

Затріпочуть хоругви крилами,
Запорізький лунатиме марш.
Hе заручені ми із дівками,
Увесь полк неодружений наш.

Помолюсь я і в путь, так, як водиться,
Треба йти до чужих вже сторон –
Борони Ти мене, Богородице,
Щоби я не потрапив в полон.

А якщо ненароком загину,
Хай мене поховають за дня,
Понесуть на руках побратими,
Поведуть вороного коня.

Хлопці вдарять нараз із мушкетів,
Загуде полковий тулумбас...
Дух мій, Діво, тоді вже відлетить
Аж на Січ, в Україну, до нас.

Хтось та й вродиться з нас нещасливий,
Та я знаю, яким був мій рід.
Пресвята Богородице Діво,
Вирушаєм сьогодні в похід.

Автор Андрій Чернюк
Вперше прозвучала в 1989 році на фестивалі Червона Рута. 
В усіх пісенниках зазначена як народна.
Текст опубліковано саме народної


Чим відрізняється католицьке Різдво від православного

Чим відрізняється католицьке Різдво від православного: цікаві факти
13:02, 19 грудня 
Чим відрізняється католицьке Різдво від православного
Чим відрізняється католицьке Різдво від православного / 24 Канал

Різдво християни відзначають у всьому світі. Але чому свято розділило віруючих на дві громади, які відзначають католицьке Різдво 25 грудня і народження Христа 7 січня, та що спільного й особливого має свято у християн східного та західного обрядів – розбирались журналісти сайту "24".

Різдво — одне з найважливіших християнських свят, яке 25 грудня відзначають католики, а через два тижні після цього – і християни східного обряду.

Читайте також: Католицьке Різдво в Європі: цікаві ідеї для бюджетної подорожі

Різдво знаменує народження Ісуса Христа, який, за віруванням християн, посланий Богом у світ для спасіння людства. Саме цей день поділив історію на "до" і "після" – від народження Христа почалось сучасне літочислення під назвою "наша ера".

Різдво Христове має давню історію з унікальними традиціями та звичаями – люди прикрашають ялинки, готують святкові страви, колядують, ходять до церкви та відвідують родичів.

Різдво — одне з найважливіших християнських свят, яке відзначають у світі 25 грудня і 7 січня
Різдво — одне з найважливіших християнських свят, яке відзначають у світі 25 грудня і 7 січня

Традиції святкування Різдва західного обряду

Різдво для католиків та протестантів є особливим і найважливішим релігійним святом. Напередодні Різдва люди дотримуються Адвенту – часу в очікуванні свята, коли люди особливо приділяють увагу духовному життю, дехто, за бажанням, дотримується посту.

Читайте також: Різдвяний піст 2017: рецепти страв від шеф-кухаря, які ви можете приготувати вдома

Свято об'єднує навколо усю родину, яка з трепетом прикрашає домівку до Різдва – це символізує віру і шанування Ісуса. Серед символів цього свята особливе місце займає ялинка, а також – різдвяний вінок, омела, солома та подарунки.

Ввечері 24 грудня, коли на небі з'являється перша зірка, родини збираються на Святу Вечерю з пісних страв: риби, оплаток (пісний хліб), фруктів, горіхів та іншого. Перед початком трапези глава сім'ї читає уривок з Євангелія, родина співає першу коляду, потім усі переломлюють різдвяний хліб — оплаток.

Читайте також: Українську щедрівку заспівали у церкві в Сінгапурі: зворушливе відео

Після вечері родина збирається до храму – на Месу Надвечір'я Різдва, яка символізує єдність Отця і Сина. Меса розпочинається, переважно, опівночі. Під час неї священик кладе у різдвяний вертеп фігурку немовляти Ісуса.

Друга святкова меса відбувається на світанку і символізує час появи на світ нового життя з утроби матері. А третя меса, яка відправляється вдень, доносить символ народження Ісуса у серця всіх віруючих.

Читайте також: Топ-5 книжок, які варто прочитати у різдвяні вихідні

25 грудня подається святкова їжа. Головною стравою столу у більшості католиків і протестантів є запечена індичка, качка, свинина та інше.

А також 25 грудня усі шукають подарунків від Санта Клауса чи Святого Миколая.

Діти 25 грудня чекають від Санта Клауса подарунків
Діти 25 грудня чекають від Санта Клауса подарунків

Традиції святкування Різдва східного обряду

Православні та греко-католики відзначають День народження Христа 7 січня. Для християн східного обряду свято Різдва Христового є важливим релігійним святом, але після Великодня, який для них більш важливий.

Читайте також: Колядки для дітей: тексти пісень українською мовою

Щороку перед Різдвом християни дотримуються строгого різдвяного посту – Пилипівки, який починається з 28 листопада і закінчується 7 січня. Під час посту люди стараються духовно очиститись та покаятись у гріхах.

Напередодні Різдва 6 січня відбувається Святий Вечір – люди готують 12 пісних страв на честь 12 апостолів Христа. Традиційно на столі стоять узвар, пампухи, борщ з вушками і кутя, яка є головною стравою Святого Вечора.

Свята вечеря складається з 12 пісних страв
Свята вечеря складається з 12 пісних страв

А сідає родина вечеряти лише після того, як на вечірнє небо зійде перша зірка – господар хати запалює різдвяну свічку, промовляє молитву і благословляє їжу.

Читайте також: Весела коляда: 5 текстів колядок українською мовою

7 січня люди йдуть на богослужіння, а далі – ходять в гості до родичів, колядують та водять вертепи – пересувні театри з людей або ляльок, які показують вистави про народження Христа у Віфлеємі. У цей день закінчується різдвяний піст.

Коляда – невід'ємна традиція святкування Різдва
Коляда – невід'ємна традиція святкування Різдва

Чим відрізняється Різдво західного обряду від східного

Християни західного обряду святкують Різдво з 24 на 25 грудня, у той час як віруючі східного обряду святкують народження Христа з 6 на 7 січня.

Дата святкування Різдва у всіх однакова, різниця лише у системі літочислення – західні церкви відзначають Різдво за Григоріанським календарем, а східні – за Юліанським, де 7 січня – це 25 грудня за старим стилем.

Також дещо відрізняється важливість свята. Для Заходу народження Христа – найважливіше релігійне свято у календарі, коли для Сходу важливішим за Різдво є Великдень – день Господнього Воскресіння.

Різдво для католицького світу символізує родинне свято, коли для православних і греко-католиків це передусім – духовне свято.

Окрім того, піст перед Різдвом у них не такий суворий, як у християн східного обряду. Католики і протестанти перед Різдвом мають Адвент – місяць в очікуванні свята, протягом якого люди намагаються більше часу приділяти духовному життю, родині. Дехто, за бажанням, постить.

Читайте також: Топ різдвяних фільмів, які піднімуть настрій

В обох християнських громад є Святвечір – святкова вечеря з пісних страв. Католики починають частування з оплаток або гостій – тонких хлібних пластин, якими причащають прихожан у церкві. У східному обряді частування починають з куті.

Святвечір у віруючих східного та західного обрядів
Святвечір у віруючих східного та західного обрядів

У православних і греко-католиків на Різдво є одне нічне богослужіння, у якому одразу правлять Велике Повечір'я, Утреню та Літургію. Натомість у вірян західного обряду служать три різдвяні меси окремо – вночі, вранці та вдень, що символізує народження Спасителя у лоні Отця, у череві Матері Божої і народження Ісуса у душі кожного християнина.

А 25 грудня у більшості віруючих західного обряду головною різдвяною стравою є запечена індичка або качка. Також чимало християн готують так званий різдвяний пудинг. Такі традиції поширені у США, Великобританії, Німеччині, Франції, Греції та інших країнах.

На Різдво католики та протестанти дарують усім подарунки, які кладуть під ялинку чи у шкарпетки від Санти Клауса чи Святого Миколая.

Окрім того, вони прикрашають не лише ялинку, а й увесь дім. Обов'язково у декоруванні має бути різдвяний вінок та омела, під якою усі обмінюються поцілунками.

А також у домі має бути солома, яка є одним з головних символів Різдва, вона уособлює ясла Христа. У християн східного обряду, зокрема в Україні, ставлять дідуха.

Спільним для обох обрядів є колядування. Та у католиків це не так поширено, як у православних і греко-католиків, і вони, зазвичай, колядують у родинному колі. Натомість, віруючі східного обряду йдуть колядувати в кожну хату – так колядники приносять звістку про народження Сина Божого, який спасе світ.

Різдво Христове – свято добра, миру і милосердя. Редакція сайту "24" бажає усім Веселого і світлого Різдва!

Чим відрізняється Різдво східного обряду від західного

11 вересня — свято Усікновення (Всічення) Голови святого Пророка




11 вересня — свято Усікновення (Всічення) Голови святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана, або, як кажуть у народі, Головосіка.

Церква особливо вшановує святого Івана Хрестителя, Господнього Предтечу. Він єдиний з усіх Святих після Божої Матері, що має свій празник Зачаття і празник Різдва.[ Читати далі ]

Відбулась трансляція першого півфіналу Євробачення-2017

Відбулась трансляція першого півфіналу Євробачення-2017
Відбулась трансляція першого півфіналу Євробачення-2017
Опубліковано: 10 травня

У Києві відбувся перший півфінал пісенного конкурсу Євробачення-2017 на головній арені у Міжнародному виставковому центрі. Шоу транслювалося в прямому ефірі на телеканалі UA:Перший.

В мережі також можна було подивитися трансляцію у форматі HD на сайті Eurovision.ua для українських глядачів, та на сайті Eurovision.tv для користувачів з Європи та майже з усього світу.

Також українські організатори вирішили повторити вдалий минулорічний експеримент зі Стокгольмом, коли одночасно з концертною програмою відбувалась трансляція з коментаторської кабінки на офіційному youtube-каналі UA:Перший.

У першому півфіналі 9 травня виступили представники таких країн: Чорногорії, Фінляндії, Грузії, Португалії, Бельгії, Швеції, Албанії, Азербайджану, Австралії, Кіпру, Словенії, Вірменії, Молдови, Чеської Республіки, Латвії, Ісландії, Греції та Польщі.

Незважаючи на те, що у півфіналах виступають тільки по 18 країн, шоу транслюють всі 42 країни-учасниці Євробачення-2017, а також  Косово і Казахстан (усього 44 країни). До речі, у день фіналу Євробачення-2017 до трансляції пісенного конкурсу приєднаються США та Китай.

Також у Міжнародному виставковому центрі організовано 37 коментаторських позицій. Це надало можливість коментаторам із 27 різних країн працювати наживо під час першого шоу Євробачення-2017. Вся коментаторська команда Євробачення-2017 налічує більше 120 осіб. Пісенний конкурс коментували в усіх країнах, де відбувалась пряма трансляція півфіналу, навіть якщо коментатори не знаходяться в Києві, організатори конкурсу максимально створили умови, щоб дистанційно було можливо висвітлювати Євробачення.

Трансляцію на офіційній сторінці Facebook – Євробачення в Україні, подивилися більше 79 000 користувачів. Відео за лаштунками Євробачення з кабінки українських коментаторів конкурсу на офіційному YouTube-каналі UA:Перший набрало 78 878 переглядів.

Нагадаємо, другий півфінал пісенного конкурсу Євробачення-2017 відбудеться 11 травня, гранд фінал пісенного конкурсу – 13  травня на головній арені у Міжнародному виставковому центрі.

 Найсвіжіші новини, найцікавіші подробиці та ексклюзивні прямі трансляції подій Євробачення-2017 читайте на Eurovision.ua.

7 мільйонів телеглядачів охопила трансляція трьох шоу Євробачення
7 мільйонів телеглядачів охопила трансляція трьох шоу Євробачення
Опубліковано: 18 травня

 Із 7 до 13 травня увага всієї Європи була прикута до подій Євробачення-2017. Два півфінали та фінал пісенного конкурсу в Україні транслював мовник-організатор – телеканал UA:Перший, а в інших країнах-учасницях – телекомпанії, які є членами Європейської мовної спілки. Також Євробачення вдруге транслювалося у Сполучених Штатах Америки.

Як мінімум одне шоу хоч на одну секунду в середньому дивилося 7 103 364 телеглядачів у віковій категорії 4+. У прямому ефірі всі три шоу хоча б одну секунду дивилося 3 487 716 людей. Повністю подивилися всі три події в середньому 1 081 474 телеглядача. 

Якщо розглядати кожне шоу окремо, перший півфінал пісенного конкурсу 9 травня на телеканалі UA:Перший в середньому подивилося 877 398 глядачів. Загалом хоча б одну секунду цього шоу подивилося 3 211 303 телеглядачів. Другий півфінал Євробачення 11 травня на UA:Перший в середньому подивилося 721 216 людей, а увімкнули це шоу хоча б на короткий час загалом 3 015 768 людей.

Фінальне шоу Євробачення-2017 біля екранів телевізорів зібрало у середньому 1 491 833 глядачів. Загальне охоплення аудиторії телеканалу UA:Перший під час фіналу становило 4 059 740 людей.

Крім цього, мовник-організатор Євробачення-2017 транслював усі шоу пісенного конкурсу на офіційному сайті телеканалу UA:Перший. Зокрема у користувачів була можливість дивитися шоу Євробачення як в рамках програмної сітки UA:Перший, так і в окремому плеєрі без реклами та в якості HD. Ефір на сайті під час першого півфіналу зібрав 51 392 унікальних глядача, а під час другого – 51 052 унікальних глядача, фінал подивилися 121 547 унікальних глядачів. У якості HD на сайті UA:Перший перший півфінал подивилося 8 499 унікальних глядачів, другий – 8 221 унікальний глядач, аудиторія фінального шоу склала 13 242 унікальних глядача. 

На офіційному сайті Євробачення-2017 Eurovision.ua трансляцію першого півфіналу подивилося 8 800 глядачів, другого – 8 900, та фіналу – 14 000 глядачів. На офіційній Facebook-сторінці перший півфінал Євробачення-2017 подивилося 75 576 користувачів із загальним охопленням 226 817 осіб, другий півфінал нараховує 21 300 переглядів із загальним охопленням аудиторії 69 414 осіб. Фінал пісенного конкурсу у соціальній мережі Facebook на офіційній сторінці Євробачення в Україні подивилося 128 141 користувач, а загальне охоплення склало 533 250 осіб.

 https://eurovision.ua/2017/news/245