хочу сюда!
 

Ольга

39 лет, весы, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «вечорниці»

20 років Музею Івана Гончара. Програма заходів. Запрошуємо!

5 жовтня 2013 року запрошуємо на святкування 20-ї річниці Музею Івана Гончара (вул.Лаврська, 19). 

Музей Івана Гончара – легендарна скарбниця, утворена звитягою однієї Людини. Із середини 1950-х років талановитий митець Іван Макарович Гончар (1911–1993) в умовах протистояння тоталітарному режимові провадив титанічну збирацько-народознавчу роботу, в результаті якої постала збірка перлин народних старожитностей XVI–XX ст., а його хата-майстерня перетворилася на своєрідний «Ноїв ковчег» української культури.

1993 року в Києві створено державний Музей Івана Гончара. Згодом він перетворився на Український центр народної культури «Музей Івана Гончара» (1999); а у 2009 році Музей здобув статус національного.

Цьогоріч Музей відзначає свій 20-літній ювілей. За ці десятиліття він перетворився на авторитетний осередок народної культури. Серед звершень Музею – еволюція з хатнього музею до національного центру; цілісна (здебільшого відреставрована) збірка та подвоєння кількості експонатів без державного фінансування; інтенсивні освітні, навчальні та промоційні програми та заходи; визначна видавнича діяльність (гран-прі Міжнародного форуму видавців – альбом Івана Гончара «Україна й Українці» (Львів, 2006), краще електронне видання – компакт-диск «Звитяга одного життя» (Київський форум видавців, 2007), кращі музейні видання (Перший всеукраїнський музейний фестиваль, Дніпропетровськ, 2005); гранти Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України»; активна он-лайн присутність – кращий музейний сайт України за рейтингом ГО «Український центр розвитку музейної справи», один із перших музеїв на Google Art.

Нині Музей Івана Гончара трансформується в сучасну самодостатню модель відповідно до світових стандартів і тенденцій розвитку музейної сфери. Започатковано нові виставкові, освітні, навчальні, наукові програми, розширено інфраструктуру – відкрито нову мистецьку галерею, музейну крамницю, засновано дитячу фольклорну школу, введено піклувальну раду; зміцнюється міжнародне партнерство (проекти з ЄС та США).

Згідно плану стратегічного розвитку, Музей має розширитися у потужний і впливовий суспільний комунікаційний простір, навчально-дискусійну платформу, новітню лабораторію експериментів та інновацій, гостинне місце для втілення у життя творчих ідей, партнерських проектів, стати широким професійним і громадським форумом. Музей прагне створити сприятливу для відвідувачів атмосферу спілкування з мистецтвом і один з одним.

Програма святкування:

10:00-14:00 – Показ тематичних фільмів про життя та творчість Івана Макаровича та Музей Івана Гончара

10:00-16:00 – Тематичні екскурсії

16:00 – Відкриття ювілейної виставки «Музей Івана Гончара+20: Причетність»
(Мистецька галерея Музею Івана Гончара, експозиція)
У трьох виставкових залах представлено документально-хронікальні віхи становлення Музею: шлях від державного музею до національного центру, розмаїття перлин народних старожитностей та дарунки, якими поповнилася музейна збірка за останні 20 років.

17:00-19:00 – Вечорниці / виступи фольклорних гуртів, традиційні частування / перегляд фільмів про Музей та його засновника / майстер-класи для дітей / спілкування у колі родини «гончарівців». Презентація Музейної крамниці.
(Подвір’я та експозиція Музею)

19:00-20:00 – Святковий концерт
(Мистецька галерея Музею Івана Гончара)

Учасниками святкування є гурти та виконавці, що в багаторічній співпраці стали друзями Музею: хор «Гомін», гурт «Хорея Козацька», ансамбль «Божичі», гурти «Буття», «Гуляй Город», «Роксоланія», «Кралиця», Школа традиційного народного танцю, Бурса фольклору, дитячі гурти «Дай Боже», «Цвітень», «Орелі», фольклорні гурти села Фасова Макарівського району та села Демидів Вишгородського район.
Гості свята – Тоня Матвієнко та Ілларія.

ВХІД ВІЛЬНИЙ

Усі вбираймося у святкові українські строї!

Від імені «гончарівців» Музей висловлює свою вдячність, повагу та любов усім, хто розбудовує Музей, береже скарби душі та історії, хто гідною та небайдужою власною позицією творить Україну!

Довідки за тел. (044) 280-52-10, 288-92-68, honchar_museum@ukr.net

Що для Вас музей Гончара


50%, 1 голос

50%, 1 голос

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Запрошую до Клюбу!


Будемо танцювати?

53%, 9 голосов

6%, 1 голос

12%, 2 голоса

6%, 1 голос

6%, 1 голос

18%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Етногурту Буття 10 років

Гурт автентичної музики «Буття» створено у 2000 р. Виконувані твори записані членами ансамблю у фольклорних експедиціях. Понад 10 років експедиційної діяльності дозволило учасникам обстежити близько 300 сіл з Київщини, Черкащини, Вінниччини, Полтавщини, Сумщини, Чернігівщини, Харківщини, Полісся, Поділля, Бойківщини, Гуцульщини та Закарпаття. Назва ансамблю походить від першого слова в ряду синонімів: буття, існування, матерія, природа, що на противагу небуттю є образом життя. Також у гурті грає і співає четверо Бутів:Олег Бут, Оксана Бут (керівники), Василь Бут та Анастасія Бут. Метою сім'ї Бутів та інших учасників гурту «Буття» є збереження споконвічних традицій українців та нове життя сільської культури так званого «автентичного» напрямку в умовах сучасного міста.

У творчості «Буття» кожен регіон розкриває своє неповторне обличчя. Східна Україна, Слобожанщина і Полтавщина вражають контрастом між простими безтурботно-веселими танцями і тужливою, протяжною, на кілька голосів виспіваною лірикою; консервативне Полісся найкраще зберегло календарно-обрядові наспіви – ритмічні та прадавні звертання до Бога та пращурів; граційні, майже салонні польки та вальси з Тернопільщини контрастують із емоційно-напруженою мелодикою і ритмікою закарпатських коломийок, що нагадує багатьом драйв сучасного року; Бойківщина, Волинь, Гуцульщина, Поділля – годі перелічити самі лиш регіони, представлені у творчості гурту.

На сьогодні «Буття» є універсальним колективом, діяльність якого набагато ширша за традиційне уявлення про музичний колектив і фольклорний гурт: тут одночасно представлені інструментальна музика, чоловічий та жіночий вокал, побутові танці й обряди. З 2009 р. гурт "Буття" започаткував «школу українських побутових танців» (щовівторка о 19.00 за адресою вул.В. Васильківська, 14). Центральна Україна, Поділля, Полісся й Східна Україна мають багатющу танцювальну культуру, яка відрізняється від західної лаконічністю й простотою рухів, Західна Україна в свою чергу може похвалитися танцями майже постановочної складності, яка, втім, ніколи не сягає недосяжних висот для пересічної людини. За останні 5 років гурт «Буття» провів близько півсотні весіль та дівич-вечорів у повністю традиційному стилі.

Головним у своїй творчості «Буття» вважає безпосередній контакт зі слухачами. Тому музики часто сходять зі сцени, розпочинають танці й ігри в колі, які одразу перетворюють кожного глядача на співучасника. Невимушена та приязна атмосфера колових забав – хіба не цього часто бракує в сучасному житті, шаленому та напруженому!

Буття – учаcник практично всіх чільних фестивалів в Україні: Країна Мрій, Шешори, Трипільське Коло, Етноеволюція, Рожаниця, Ростоки, Київська Русь та безліч інших. Відмітимо участь й у закордонних фестивалях: Skamba Skamba Kankliai, Viljandi, Mykolajki Folkowe.

Секрет успіху «Буття» полягає в природній красі живої акустичної музики. Скрипка, бас, цимбали, барабан за тарілочкою, сопілка, чоловічий та жіночий автентичний спів – все це є самодостатнім й природнім у звучанні гурту.

Українська народна музика – це наше сільське минуле чи одвічна цінність? Досвід гурту «Буття» показує, що це – сучасна та затребувана міська музична течія.

15 жовтня о 18.00 в етноклубі музею Івана Гончара (м. Київ, вул. Лаврська, 29) відбудуться вечорниці, присвячені ювілею київського фольклорного гурту «Буття». У невимушеному поєднанні та автентичному звучанні будуть представлені всі напрямки діяльності гурту: веселі інструментальні награвання, ліричні протяжні пісні, інтерактивний показ фрагментів обрядів, презентація нових проектів, майстер-клас з українських танців, що занурять гостей у атмосферу народного свята. Також запрошені провідні фольклорні

колективи – друзі та колеги «Буття». Вхід вільний!

Збережемо свою культуру?

90%, 28 голосов

6%, 2 голоса

3%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Етногурту Буття 10 років

Гурт автентичної музики «Буття» створено у 2000 р. Виконувані твори записані членами ансамблю у фольклорних експедиціях. Понад 10 років експедиційної діяльності дозволило учасникам обстежити близько 300 сіл з Київщини, Черкащини, Вінниччини, Полтавщини, Сумщини, Чернігівщини, Харківщини, Полісся, Поділля, Бойківщини, Гуцульщини та Закарпаття. Назва ансамблю походить від першого слова в ряду синонімів: буття, існування, матерія, природа, що на противагу небуттю є образом життя.

Родоначальником Буття можна вважати Дениса Бута, який грав на скрипці, гітарі, мандоліні, гармошці. В 30-і роки минулого століття він завідував сільським клубом. При клубі хор, ансамбль народних інструментів та народний театр, котрий ставив „Наталку полтавку”, „Москаль чарівник” та інші класичні вистави.

Батьківські традиції продовжив син Андрій. Він грав у багатьох естрадних та народних колективах в т.ч. в „Троїстих музиках” Василя Попадюка, фольклорно-етнографічному ансамблі „Калина”, академічному ансамблі народної музики „Дніпро”. Побував на гастролях у багатьох країнах бувшого союзу і світу.

В етногурті „Буття” сімейні музичні традиції продовжує Василь Денисович, його син Олег, донька Оксана та невістка Настя. Спочатку це був колядницький гурт, який багато років поспіль відроджував різдв’яно-новорічні обряди.

Днем народження гурту вважається виступ на фестивалі „Світовид”, на якому гурт представляв традицію акапельного багатоголосого співу. Цьому передувала робота в фольклорних експедиціях, вивчення особливостей народної постановки голосу, розшифрування і відтворення фольклорних записів.

Пізніше гурт опанував гру на музичних інструментах. Становленню колективу допомогли регулярні виступи на Андріївському узвозі.

Ансамбль має власну школу побутового українського танцю. Кожного вівторка проводяться майстер-класи для молоді, де вивчаються танці, танки, ігри.

Гурт Буття освоїв повний весільний обрядовий цикл. Люди в Києві і Фастові, Рівному і Харкові, Львові і Білій Церкві, Кам’янець- Подільському і Лубнах, Житомирі і Черкасах та інших містах і селах, де ансамбль проводив весілля, мали змогу зануритись у чарівний світ української обрядовості.

Тут доречно згадати ще про одного учасника Буття – Бут Ганну Павлівну. Вона і весілля може провести, а ще вона майстер з обрядового печива. Її часто запрошують проводити майстер-класи з випічки караваїв, шишок, жайворонків, покрівок тощо.

А ще Буття часом проводить майстер-класи з виплітання Дідуха, вивязування жіночих головних уборів, плетення крайок, віночків тощо. Навіть у Польщу запрошували керівників Буття Олега і Оксану проводити майстер-класи по співу.

15 жовтня о 18.00 в етноклубі музею Івана Гончара (м. Київ, вул. Лаврська, 29) відбудуться вечорниці, присвячені ювілею київського фольклорного гурту «Буття». У невимушеному поєднанні та автентичному звучанні будуть представлені всі напрямки діяльності гурту: веселі інструментальні награвання, ліричні протяжні пісні, інтерактивний показ фрагментів обрядів, презентація нових проектів, майстер-клас з українських танців, що занурять гостей у атмосферу народного свята. Також запрошені провідні фольклорні колективи – друзі та колеги «Буття». Вхід вільний!

Будемо святкувати?

92%, 11 голосов

0%, 0 голосов

8%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Українські вечорниці

Нині пора вечорниць. Традиційно вони розпочиналися від свята Долі з головним дійством – дівочими ворожіннями.

Проте найвеличніші  вечорниці завше відбувалися на парубоче свято - Калиту. Бог людської долі Калита народився в найкоротший день, коли сонце в небі світить найслабше, щоб стати вічним опікуном молодого сонця Коляди, щоб теплом людських сердець уберегти той святий Божий дар непростого хліборобського року - врожай від злих ворожих сил. В народі кажуть:

-            Взимку сонце заходить, а Калита сходить. Сходить з надією щасливої долі людей у новій зустрічі з весняним сонцем.

12 грудня у Центрі народної культури «Музей Івана Гончара» свято розпочалось виступом етногрупи «Буття», які зустрічали гостей.

Колядки та щедрівки співав автентичний гурт «Гайворон» з Кіровоградської області.

З цікавістю присутні спостерігали за вив’язування традиційних жіночих головних уборів різними способами.

Майстер клас з випікання Калити з успіхом провела народна майстриня Ганна Бут.

Саме приготування святкового коржа було обставлене багатьма ритуальними діями, які підкреслювали його сакральне значення, хоча, швидше за все, семантика цих дій уже давно забулася, і виконується вони радше за традицією. Сакрально-магічне значення Калити підкреслює також звичай прикрашати її калиною, квітами, цукерками, родзинками, горіхами, маком, засолоджувати медом тощо. Хліб у вигляді кільця із діркою посередині в календарній, родинній ритуалістиці багатьох слов'янських народів наділяється магічною силою, виконує функцію, подібну до інших круглих предметів із отвором (кільця, вінка, каменю з діркою тощо). У слов'ян здавна хліб осмислювався як божественний дар, а також як самостійна жива істота (порів. Колобок із його астральною символікою) і навіть як образ самого божества.

Калитинський: - Хто першим до Калити поїде?

Коцюбинський: - Дозвольте мені!

Калитинський: - Тоді витанцьовуй собі коня!

Так розпочиналося магічне дійство. Щоби бути допущеним до кусання Калити, парубкам приходилось пройти ряд випробувань: танцювати, співати, промовляти скоромовки, розгадувати загадки…

-          Що сходить без насіння?

-          Де середина Землі?

-          Хто старший: ячмінь чи овес?

Сиплють загадками дівчата з гурту  «Лебедія». Непросто хлопцям танцювати «Зайчика» у супроводі троїстих музик «Буття» та ще й через покладені навхрест рогачі !

Нарешті можна кусати Калиту. Це теж непросто. Двома руками потрібно тримати «Коня»(коцюбу), на котрому сидиш. Сміятись не можна – «Писар» розмальовує обличчя сажею тим, хто порушує правила. Калита твердюча, хилитається та крутиться. Пан Калитинський не дрімає. Він то опустить Калиту майже до підлоги, то підніме, що вже треба до неї стрибати…

Ігри, забави, жарти…В центральному залі зібралося велике коло танцюючих. «Ойра», «Картопля». «Гречаники»  - танець за танцем закручують народні музики «Буття».

Хто проголодався міг тут же підкріпитися. Всім сподобались вареники від Ганни Бут.

14 грудня у хаті Карася відбулися святочні вечорниці під егідою Країни Мрій Олега Скрипки.

Тут народ веселили етногурти «Буття», «Гуляйгород» та «Чоботи з бугая».

Кожен учасник міг під керівництвом Ганни Бут власноручно виліпити вареники, зварити та зїсти свій виріб.

Дівчата ворожать. Кожна юнка хоче дізнатися, як буде зватися чоловік, для цього вона виходить на вулицю і питає першого зустрічного чоловіка, як його звати. Дві свічки, запалюють і якщо вони прихиляться одна до одної, то це ознака щасливої долі.

По забаві від Калети відвязують стрічку, ділять між всіма присутніми.

Насамкінець Олег Скрипка продемонстрував свою майстерність етнодіджея.

Вечорниці

12 грудня о 17 годині у Центрі народної культури «Музей Івана Гончара» за адресою вул. Мазепи 29 ( від м Арсенальна трол. 38, до кінця) відбудуться вечорниці.

У програмі:

·        Майстер клас з випікання Калити;

·        Колядки та щедрівки співає автентичний гурт «Гайворон» з Кіровоградської області;

·        Майстер клас з вив’язування традиційних жіночих головних уборів;

·        Випробування для парубків;

·        Кусання Калити;

·        Фольклорні гурти, троїсті музики;

·        Народні ігри, забави, жарти…

Вхід платний: для дівчат 10 грн, для хлопців 15 грн

Чи часто буваєте Ви на вечорницях?


50%, 2 голоса

50%, 2 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Свято Долі 7516

29 листопада 7516 (2008) року 
прославимо та закличемо добру
Берегиню життя нашого. 
Початок дійства о 15:00.
Відродимо традиції Роду українського вечорницями на берегах Зачарованої Десни.

У програмі дійства:
- обряд (кожен може звернутися до Долі та принести їй требу);
- ворожіння (дівоче таїнство);
- змагання;
- братчина (пригостимо однин одного за спільним столом);
- ігри, танці;
- жива музика (зокрема Живосил Лютий, Рomylka+Rezydenta, волинщик Лофінн).

Свято відбуватиметься у Духовному Центрі Майстрів 
с. Виповзів 
(Чернігівська обл., Козелецький р-н) за адресою 
вул. Шкільна 56 (Стара Школа).


Курсуватиме автобус по замовленню о 12:00 зі ст. м. Оболонь до місця святкування та о 22:00 у зворотному напрямку. 
Вартість в один бік - 16 грн.


Замовляти місця та повідомляти про участь за тел.:
8 (095) 284-93-39 // 8 (097) 965-84-60 // 8 (063) 991-33-08
Славомир


Маршрут з автостанції на пл. Т.Шевченка.
Вартість квитка - 16 грн.

Розклад маршруток

Київ-Десна

6:30, 8:00, 9:00, 10:00, 11:05, 13:00, 14:00, 15:00, 17:05, 18:30, 19:30, 21:00

Десна-Київ

5:40, 6:30, 8:00, 10:20, 11:15, 12:00, 13:20, 15:00, 16:00, 17:20, 19:00, 20:30