Звільнення всього складу Центрвиборчкому, який найчесніше за всі роки Незалежності провів президентські і парламентські вибори – це показова розправа з усіма, хто служить закону, а не новій владі. Парламентські фракції, які називають себе опозиційними, але своїми голосами допомогли Зеленському свавільно і безпідставно розправитися із ЦВК через обіцяні їм квоти у новій Комісії – несуть повну відповідальність за узурпацію влади і фальсифікації наступних виборів. Політичні йолопи, у яких за дрібні подачки з президентського столу остаточно відібрало розум!

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Сьогодні вже три роки, як пан Порошенко офіційно всівся в крісло президента Україні. 
Три роки, це досить тривалий часовий термін, за якій вже можна та і треба було би хоч щось втілити в державі, якою ти керуєш.
На питання "що зробив Порошенко за три роки ?" можна дати свою відповідь в коментарі.
Висловлю лише особисту думку, яку підтримують люди, з якими щоденно спілкуюсь - За три року президентства ПОПи та його політичного угрупування в нашому суспільстві жодного позитиву. Звісно я можу помилятись ...
Можливо ви вгледіли якійсь позитив в обіцянках та діях пана Порошенко ?
Ну вже всі, сподіваюсь, зрозуміли, що владу в Україні треба терміново міняти. Але як це зробити ?
У нас є лише два шляхи - законний та незаконний.
Законний шлях - то вибори : наступні строкові або дострокові.
Є ще шлях "треба терпіти, бо то така доля ...", але то точно не мій шлях.
Незаконний шлях - то примусово-силове відсторонення від влади тих, хто нас гнобить та винищує своїми обіцянками і реформами.
Який шлях нам вибрати ?
Звісно, що нас всіх активно представники влади Порошенко закликають до дотримання "законності" в своїх діях, переконують, що їх "закон" то святе ...
Але у мене теж питання до Вас - що робити, коли до законності в діях тебе закликають бандити, які першими ту законність і закон порушують ?

 Конфлікт на Донбасі це  конфлікт не міжнаціональний, а світоглядний та міжцивілізаційний. Їх примирити НЕ МОЖНА. Не можна розглядати діалог зі стороною, яка своєю кінцевою метою бачить твоє знищення. Але давайте подумаймо ось над чим:
- чи могли під час Помаранчевої революції уявити, що можливий "Меморандум Ющенко - Янукович"?  Навіть у страшному сні не могли таке уявити. Але сталася чудодійна зелена метаморфоза.
     Тобто - історія людства надто парадоксальна саме тоді, коли на рівні побутового уявлення не хочуть вчитися на її прикладах та уроках. Адже мало хто замислюється, що майже усі, хто приймав участь у Жовтневому перевороті - були вбиті Сталіним.
     Саме тому не дивина, що Україна часто за столом переговорів (який дочасно ставав святковим) втрачала те, що вигравала під час битви. Яскравий приклад - той самий Богдан Хмельницький. Чиї перемоги не запобігли ганебному для України Андрусівському договорові 1667 року. Коли Польща та Росія переділили Україну навпіл по Дніпру.
     З часів Андрусівського договору 1667 року ми навчилися воювати - але так само навчилися втрачати плоди перемоги за столом переговорів - який завжди надто святковий...     Це до того, що перемога на Південному Сході України - не кінець війні. 
     Що означає затягування  ратифікації  Угоду з ЄС та   відмова приєднатися до НАТО?  Для недурної уважної людини це мусить бути значимі знаки майбутніх складнощів та поразок.
     Але є ще: не поспішили змінити податкову систему і Оксана Продан, член пропорошенківскої фракції "УДАР" говорить, що підприємців все ще "кладуть обличчям на підлогу". Уявляєте?  І це після Революції Гідності?  
     Петро Порошенко НЕ проголосив Росію Путіна агресором, веде перемовини не з США та Англією, а з Францією та Німеччиною, які вмовляють помиритися з сепаратистами, тобто інтервентами!  
     Вибір переговорної сторони яскраво говорить про те, що Порошенко хоче домовитися з Путіним на спільній ідеологічній базі підтримки олігархічної системи влади. Природно, що він жадатиме роззброєння сил революції. 
     Набридло повторюватися: ми маємо Петена Порошенко і він шукає приводів і можливостей увійти у змову, спираючись на дрібних політичних комерсантів Меркель та Олланда і уникаючи Англію та США, які мають іншу думку.  
      Єгор Соболєв зауважує, що про люстрацію вже не йдеться. А це потрібно проводити одночасно з АТО! 
     Олігархічна схема влади начисто виключила проблему люстрації з порядку денного і пішов зворотний процес. Але це те, що хочуть Порошенко та Путін у союзі з Меркель та Олландом. 
      Юлія Тимошенко поки що стримано про це говорить - але МИ повинні про це говорити, не чекаючи її тез. Її поразка на президентських виборах не її провина - бо відсутність історичної мудрості українців, компенсуються надмірним стражданням та героїзмом на революціях.   Взагалі часто героїзм - це намагання залагодити відсутність не те що мудрості, але елементарних навичок логічно міркувати. 
      В цих умовах, чисто ревоюційні, майже "махновські" реалії можна уникнути - якщо лідери "Батьківщини" та "Свободи" візьмуть справу у свої руки. Якщо Турчинов, Яценюк та Аваков переберуть на себе керівництво збройним спротивом Росії  і одночасно люстрацією в Києві.
      Зараз події в Києві, як я вже казав,  не менш важливі, ніж на фронті.
         
Станіслав Овчаренко    

Господа, мне как и всем не нравится нападки Росии и попытки влезть в наши дела. Но этот вопрос сейчас в силах решить только всемирное сообщество в высших кругах и так называемое руководство Украины, ну никак не митинг против Путина в Житомире!!!!!!!! Опережая вопрос" почему" отвечу-если Путин имел ввиду НАТО С США, куда он засунет телеграмму из Жмеринки с протестом против его агрессии? А теперь давайте вернемся на нашу землю. Сегодня в результате победы Майдана у власти "новые "лица. Губернаторами назначают когопопало.  Революционная власть призывавшая "Долой олигархов!" назначила Коломойского  губернатором!!!!!! В том же Житомире губернатором стал адвокат специализирующийся на рейдерских захватах!!!!!!!!! Уголовники диктуют властям что делать. В составах новых властей появились особы с довольно печальными биографиями, что Янукович по сравнению с ними со своими шапками желторотик. Вместо того чтоб объединить страну, которая и так разделена на противников и поддерживающих майдан власти не нашли ничего умнее как поднять закон о языках, который и в мирное время наделал столько шуму!!! Дальше еще веселее. В обнищавшей казне нет денег на выплату долгов но завались бабла на посторойку памятников и мемориалов!!!!!!! Вместо обсуждений ситуации и поиска выхода из нее у нас в стране через день проводят поминки "Небесной сотни". Может хватит уже-остальным миллионам жить надо, а они сотню поминают! Масленницу похерили, а это могло сплотить хоть как то народ . Теперь жду отмены 8-го марта в память той же "Сотни!" Давайте как вернемся ,господа-товарисчи в реальность, отпустим усопших и начнем строить НОВУЮ жизнь а не пародировать старую. Потому что от таких пародий становится страшно!

Проголошення суверенітету України в далекому минулому дала можливість усім стати незалежними від усіх. Що не абияк привернуло увагу чорних агентів потойбіччя. Тепер у вільній Україні можна було все - відьомські шабаші на лисій горі, практика різнокольорової магії, впровадження і закріплення технологій зомбування, гей-паради  і так далі. Про політично залежні і інші аспекти життя мова не йде.

Багато хто цим скористався і на законних правах починав власний бізнес. Приворот, розворот, атракціони душ, нетрадиційна медицина, виклик і співпраця з того світу нечистої сили., прошивка і перепрошивка чакр, розмальовка аури.

Українська церква починала формуватись, але повної незалежності від Росії на жаль так і не отримала, мабуть не вистачило підтримки тих громадян, які не зацікавлені жити на своїй власній землі.З європи і америки позлітались нові місіонери, підтримати і розвинути осередки своїх  церков,  правила і традиції яких суперечать тим, яких дотримується українська православна і греко-католицька церква. Тобто тепер Україна стала не тільки мультинаціональною, а й мультирелігійною. Ця хвороба мультирелігійності і поділу людей на "правильних християн" і "не правильних" призвела до розвитку злоякісної пухлини в мозку людства.

 З 1991 по 1993 рік , а також з 2012 року в Україні майже безперешкодно діють філіали секти Білого братства. З 1994 аферистське "Посольство Боже".
З 1991 року  безперешкодно діє заборонена майже у всьому світі секта Свідків Єгови. Завдяки їм мільйони людей втратили здоровий глузд, своїх родичів, друзів, гроші, майно.

А тепер УГКЦ погрожують закрити тільки тому, що вона не отримала дозволу від влади на свою діяльність в рамках протесту проти тієї ж влади.
З заявою Глави УГКЦ по цьому приводу можна ознайомитись тут

То один, то другой депутат украинской Верховной Рады настаивает на том, что выборы в парламент могут быть перенесены с 2012 года на 2015 год. Стоит напомнить, что и 2012 год - дата, ради которой парламентарии пошли на очередное изменение Конституции. Все дело в том, что избирали их еще по старой - вернее, новой редакции, которая была отменена в одночасье решением Конституционого суда страны. И оказалась, что «вернувшаяся» Конституция уменьшила полномочия парламента. Но в Верховной раде рассудили, что Основной закон хорош только тогда, когда он продлевает полномочия…

Поэтому выборы президента остались по вернувшейся редакции, а выборы парламента перенесли, найдя в Верховной раде конституционное большинство - то самое большинство, которое никак не находится, когда нужно выполнить какие-нибудь предвыборные обещания Виктора Януковича, вроде придания русскому языку статуса государственному. Впрочем, это я лишку хватил: что значат предвыборные обещания, когда речь идет о возможности лишний год посидеть в депутатском кресле? Тут и немой проголосует! Но 2015 год - это уж слишком. Поверить в такие намерения «регионалов» непросто. Но на самом деле возможно. Ведь ситуация в стране развивается отнюдь не по праздничному сценарию, запланированному Партией Регионов после победы ее лидера на президентских выборах. Да, было ясно, что рейтинг победителей снижается, но мало кто представлял себе, что он будет падать такими головокружительными темпами. А ведь еще не наступила осень, которая может стать для украинцев временем самых непростых экономических испытаний.

Поэтому выборы 2012 года можно выиграть только при условии тотальной фальсификации их результатов - и с помощью изменения избирательного закона, которое даст возможность избирать половину депутатов по мажоритарным округам. Но и тут в победе нет особой уверенности - власть на Украине не раз сталкивалась с ситуацией, когда верный ей депутат-мажоритарщик менял позицию под воздействием обстоятельств. Причем сделать это ему гораздо проще, чем избранному по партийному списку. Поэтому полной уверенности в том, что система сработает, все же нет. Да и тотальная фальсификация выборов опасна: один раз такое презрение к волеизъявлению уже привело к Майдану - и нет никаких гарантий, что на этот раз оно не станет спусковым механизмом для новых массовых волнений. При этом в условиях социальной нестабильности фальсифицированные выборы могут стать не причиной волнений - но важным поводом.

Так может, и в самом деле лучше не проводить никаких выборов? Да, в этом случае рейтинг Партии регионов опустится ниже плинтуса, но зато у ее выдвиженцев будет еще несколько лет нахождения у ресурса. А за четыре года, согласно старой пословице, либо народ перемрет, либо падишах насытится. Или последнее в постсоветских условиях все же невозможно?

Голова російського громадського об`єднання «Демократичний вибір», співголова незареєстрованої "Партії народної свободи" (ПАРНАС) Володимир Мілов відвідав УНІАН.

Володимире, нещодавно вам і вашому соратнику, російському опозиціонеру Борису Нємцову на шість місяців заборонили виїздити з Росії...

-Так. Моя сьогоднішня поїздка до України багато в чому пов`язана з тим, щоб просто перевірити: випустять мене чи ні.

І як, на кордоні пропустили без проблем?

Так. Нормально. Це рішення було пов`язане з моїм судом з другом Путіна бізнесменом Геннадієм Тимченком. Він просив прибрати слово “Тимченко” з контексту нашої доповіді “Путін. Підсумки”. Причому проти решти змісту доповіді про корупцію він не заперечував. Представникам Тимченка не сподобався шрифт заголовку в цьому спростуванні. І вони попросили закрити нам виїзд з РФ строком на шість місяців за те, що шрифт у заголовку не такий. Це перший в історії Росії прецедент, коли закривають виїзд у нематеріальних справах.

Іронія ще полягає в тому, що сам Тимченко не є громадянином Росії. Він громадянин Фінляндії. Громадянин Фінляндії просить службу судових приставів закрити громадянинові Росії виїзд, і служба судових приставів задовольняє його вимогу за один день. Але владі не сподобався галас, який одразу навколо цього піднявся. І вони зробили крок назад. Але не виключено, що буде продовження історії.

Нещодавно голова правління Газпрому Олексій Міллер в черговий раз заявив, що Газпром знизить ціну на газ для України тільки в разі об`єднання з Нафтогазом. Ви вважаєте можливим таку спорідненість активів, яку так бурхливо обговорюють останнім часом, і які політичні наслідки для України від такого злиття?

Міллер ще загрожував, що газ для України буде по 500 доларів.  Я вважаю ідею злиття Газпрому з Нафтогазом і спроби встановити контроль над Нафтогазом - ідіотськими, вони просто суперечать інтересам Росії.

Нафтогаз - це юридична особа, зі своєю бухгалтерією, зі своєю фінансовою історією, зі своїми зобов`язаннями, які ми беремо на свій фінансовий баланс, якщо ми зливаємося. У мене великі питання, навіщо нам це “щастя” треба. Я б не назвав Нафтогаз комерційною мегауспішною компанією, м`яко кажучи. Скоріше навпаки. До того ж система газопроводів Нафтогазу не в дуже доброму стані, вона сильно зношена і потребує великих вкладень у модернізацію. А у нас в Росії купа своїх проблем, у тому числі і в самого Газпрому, в рішення яких теж треба гроші вкладати. Мені здається, це скоріше буде для Росії головний біль.

Якщо Нафтогаз такий вже комерційно непривабливий, то чому Кремлю так кортить дістати українську трубу?

  

[ Читати далі ]

Петр Олещук. Сегодня Экс-губернатор Севастополя Валерий Саратов назначен главой Нацкомиссии по регулированию рынка коммунальных услуг Украины.Напомню, это все тот же Саратов,который недавно был уволен с должности Главы Севастопольской государственной администрации как раз за просчеты тарифной политики в г. Севастополе. То есть, 1 июня уволили за плохую работу в плане регулирования тарифов на уровне одного из регионов, а уже через полтора месяца направляют регулировать тарифы во всеукраинском масштабе.

Правда, интересная практика? Проиграл полковник сражение, а ему сразу дают командовать армией.

Воистину, это выглядит каким-то новаторским подходом в сфере административно-бюрократического управления. Ноу-хау, которое нужно срочно патентовать.Но если подумать, то тут мы видим проявление серьезной тенденции, имеющей более глубокие корни, чем могло бы показаться на первый взгляд.

Конечно,  это не снимает вопроса, как же фигуранту удалось так быстро «восстановить пошатнувшееся доверие», вернувшись в «первый эшелон»? Очевидно, благодаря крайне продуманным действиям. Во-первых, г-н. Саратов грамотно прокомментировал свою отставку, заявив, что: 1) полностью согласен с решением президента; 2)полностью берет на себя ответственность за падение рейтинга в городе. Во-вторых, грамотно выдержал последующую паузу, воздерживаясь от любых политических действий или комментариев, спокойно дождавшись назначения.

Что интересно, повысил тарифы г-нСаратов, руководствуясь указаниями из Киева. Но об этом он скромно умолчал.Очевидно, от греха подальше.Данное политическое поведение можно признать «идеальным» с позиций правящей команды. Постоянно демонстрировать свою никчемность на фоне начальства. Подчеркивать, что ты лишь «проводник» мудрой политики. Виниться перед руководством за «попранное доверие».

   Как это все контрастирует с резкими заявлениями некоторых других видных в прошлом регионалов, которые до сих пор находятся в «почетной ссылке» в СНБО. Они, очевидно, не поняли вовремяправил игры, за что понесли наказание. Итак, алгоритм действий для отечественного чиновника, который «играет в команде» прост: 1) если делают «козлом отпущения», то лучше сразу начать подыгрывать; 2) брать ответственность на себя; 3) постоянно повторять что начальство право; 4) как можно больше публично унижаться.Тогда есть вероятность, что преданность заметят, оценят и вознаградят.

Как тут не вспомнить практику вручению ярлыков на княжение в «Золотой Орде», где Русские князья подвергались  унижениям и издевательствам (подолгу стояли на коленях,  кланялись идолам, их могли обидеть словом и действием даже простые воины). Те, кто унижения не терпел, устранялись. Зато те, кто хорошо и долго кланялись, могли вполне получить «ярлык». Последний, однако, могли отозвать в любой момент (из «профилактических» соображений), заставляя «выклянчивать» его по второму кругу.

Главное, чтобы подчиненный сам постоянно подчеркивал, что он никто, признавал, что он ни на что не способен, без «мудрого руководства», был бы готов унижаться и «посыпать голову пеплом».Такие кадры системе нужны, и не остаются долго без работы.А вот от лиц, имеющих какую-то позицию, и готовых ееотстаивать, приходится быстро избавляться.

Що потрібно, щоб обратися президентом в 1 тур? "Допомога" орди війною, наполохане суспільство і трохи брехні.

Кінець 2014, Левко Лук'яненко про Петра Порошенка:

Я підтримував його за двох умов. Перше – він сказав, що коли стане президентом, він продасть свій бізнес. При чому, продасть – не передасть брату, куму, свату чи дружині, а продасть відкритим способом, продемонструвавши народу договір про продаж. Хай би ті гроші лежали в банку й потім знову їх можна було запустити в бізнес. В усякому разі, не було би важелю, який на нього впливає. Для мене це надзвичайно важлива річ. До того ж, я звертався до виборців, щоб вони його підтримали, щоб можна було обрати президента в один тур. Вибори в один тур були критично важливими. Якщо б цього не сталося, тоді б вибори затягнулися – це маса коштів і держава б думала про вибори, а не про війну із Росією. Сам я тривалий час підтримував Анатолія Гриценка. Коли зрозумів, що в нього немає шансів на перемогу, хоч я йому і симпатизую, я вирішив підтримати Порошенка. (ось так і працює ця зомбуюча "попередня соціологія" з титулами прохідних і непрохідних - моя вставка)

Я знаю, що є проблема справедливості в суспільстві, але вона можлива лише за умов законності. А законність можлива в тому випадку, коли розділені влада і бізнес. Коли ж бізнес і влада поєднані – це найбільше лихо, яке може бути в країні. Ми це мали і при Януковичі, і при Кучмі. 23 роки Україну не будували, а руйнували. Тому проблема відокремлення влади від бізнесу – це перша і найважливіша вимога та завдання після перемоги в революції. Зрощення бізнесу і влади веде до того, що бізнес купує суддів і вони виносять рішення, залежно від того, хто більше заплатив. Це – ліквідація третьої влади. Янукович поставив собі на службу судову систему, включаючи Конституційний Суд.

Нині я обурений тим, що президент пообіцяв, але не зробив. Якщо його завод є в Липецьку, в Росії, то виникає питання. З якої ласки йому дозволили вести нормальну економічну діяльність і що за цим стоїть? Адже спочатку діяльність заводу була призупинена, а потім – відновлена. Як це впливає на політику? Якщо президент не захоче виконувати цю обіцянку, хай він готується до нової революції. Він її спонукає.

...почитаємо згодом і твої виправдання з обуреннями.