хочу сюда!
 

Оксана

34 года, козерог, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «опозиція»

Російські опозиціонери вигадали новий спосіб боротьби з режимом

Фігура Олексія Навального вже багато років на слуху у всієї прогресивної громадськості: фігурантами незалежних розслідувань його Фонду боротьби з корупцією ставали не тільки корумповані посадовці та співробітники силових структур, але навіть правляча еліта Кремля. В Україні його знають через чисельні виступи проти російської агресії в нашій країні та анексії Криму. В боротьбі за правду та справедливість Навальний і його команда не раз ставили себе під удар, ризикуючи в найкращому випадку потрапити за ґрати, а в найгіршому - буквально опинитися під прицілом кремлівських спецслужб. Тепер же лідер російської опозиції та його команда вигадали новий спосіб боротьби з режимом та використали його пороки проти нього самого.

Проблема пробок на дорогах Москви завжди була головним болем для містян: багатокілометрові затори, які періодично виникають через те, що якому-небудь посадовцю знов треба проїхати з пункту А в пункт Б, регулярно викликають обурення та шквал критики на адресу російського уряду. Люди вже втомилися від знущань та відвертого панства так званих "слуг народу" і готові до відкритого протесту - саме цей момент Навальний і вирішив взяти на озброєння. Нещодавно в інтернеті з'явилася інформація про те, що Штаб Навального замовив у якоїсь фірми широкомасштабну рекламну кампанію на дорогах столиці. Згідно з текстом договору, який був опублікований в межі, в обов'язки промоутерів між іншім входить "імітація ДТП на вузьких ділянках дорожніх трас, великих перехрестях, транспортних розв'язках" за допомогою власних транспортних засобів чи автомобілів Каршерінгу, а також поширення "через застосунки Яндекс.Навігатор, Waze, Google.Карты повідомлень про заплановані ФБК заходи" та "повідомлень з критикою керівництва країни та мерії Москви". Причому, за словами організаторів, в повідомленнях "вітається ненормативна лексика", що, очевидно, є відсилкою на нещодавній закон про образу влади.

Таким чином опозиціонери хочуть підігріти протестні настрої в суспільстві та надати їм організовану форму. Крім того, поширення закликів прийти на мітинг тільки через третіх осіб дозволить опозиціонерам уникнути переслідування з боку правоохоронців. Звичайно, можна сказати, що спосіб, який вигадали Навальний та його команда, порушує права громадян і провокує конфліктні ситуації на дорозі, однак, очевидно, зробити інакше в цієї ситуації було просто неможливо. Тоталітарний путінський режим припиняє будь-які мирні ініціативи російської опозицій, раз по раз відмовляючи в дозволі на проведення протестних акцій та мітингів. У опозиції просто не залишається іншого вибору, крім як діяти жорстко та вдаватися до різноманітних хитрощів - навіть якщо це зачіпає інтереси громадян. На війні не буває без жертв, а по-іншому з Кремлем боротися не можливо. Українці за свою свободу вже багато чим пожертвували, тепер хай росіяни спробують.

Зростання громадянської активності в Росії - шанс для України


Жорсткі санкції, скандальна пенсійна реформа та витрати на Крим - все це, так чи інакше, знижує рейтинг влади та змінює громадянську свідомість росіян. Як би кремлівські ЗМІ не намагалися це приховувати, російське суспільство втомилося через економічні проблеми та невизначене майбутнє. Все частіше невдоволення населення виливається в спонтанні акції протесту, учасників яких вже не зупиняє страх бути побитими та арештованими росгвардейцями. Ба більше громадянським активістам уперше за довгі роки вдається домогтися від влади виконання своїх вимог. У травні акція противників будівництва храму на території єкатеринбургського скверу перетворилася на масові заворушення та спровокувала суспільно-політичну дискусію федерального масштабу. У результаті губернатор Свердловської області Євген Куйвашев закликав прислухатися до думки мешканців та зажадав вилучити сквер з переліку майданчиків, визначених для будівництва релігійного об'єкту. Затримання поліцією 6 червня у центрі Москви журналіста порталу "Медуза" Івана Голунова спровокувало по-справжньому якісний стрибок у розвитку російського громадянського суспільства. Опозиційні політичні сили та ЗМІ об'єднали зусилля та за лічені дні домоглися того, щоб журналіст вийшов на свободу, а сфабриковане проти нього кримінальне провадження було зупинено. Також варто відзначити, що рейтинг довіри росіян Володимиру Путіну наприкінці травня оновив історичний мінімум та впав до 31,7%. Пряма лінія президента, що відбулася 20 червня, вряд чи, покращила ситуацію, отримавши сотні тисяч дізлайків в youtube.

Таким чином, політична обстановка в Росії неминуче змінюється. З'являються реальні передумови того, що опозиція зможе вдало виступити на прийдешніх 8 вересня 2019 року регіональних виборах, а в разі фальсифікацій, організує протести по всій Росії. До речі, російські внутріполітичні події останніх місяців не були залишені поза увагою на Заході. Демократ Бенджамін Кардін попросив старшого члена Комітету Сенату США з міжнародних відносин Роберта Менендеса винести на обговорення питання щодо виділення додаткових коштів на підтримку російської опозиції, зокрема Олексія Навального. На думку Бенджаміна Кардіна, звільнення Голунова - відмінний шанс для наступного розвитку успіху в боротьбі проти Путіна.


Важко не погодитися з представниками США, адже російське суспільство продемонструвало готовність об'єднатися проти свавілля в країні та вимусило Кремль від страху піти на поступки. Так само Україні вслід за американськими сенаторами також не варто залишатися осторонь того, що відбувається. Своєчасна підтримка представників російської опозиції має стати для країни дуже вигідним інвестуванням в майбутнє. Як би не розчаровували деякі політичні діячі країни-агресора, без Путіна та його оточення шанси на повернення Криму та відновлення контролю над Донбасом збільшаться в рази. Надання будь-якої допомоги демократичним силам в Росії може назавжди змінити баланс сил та зробити неминучим там перезавантаження влади. Цієї миті скористатися слабкістю ворога та перемогти на його території - це ймовірно єдино вірний шлях з відновлення територіальної цілісності країни та забезпечення її суверенітету.

Демократична опозиція виставить єдиного кандидата проти Порошенк


Довгоочікуване створення Антикорупційного суду і активна боротьба з контрабандою, на думку багатьох, ознаменували собою старт передвиборчої кампанії Петра Порошенка, рейтинг довіри до якого знизився до рекордних 15%. Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка спільно з Інститутом аналізу і прогнозування за підтримки Київського прес-клубу поставив Порошенка в президентській передвиборній гонці лише на п'яту сходинку після Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка, Юрія Бойка і Вадима Рабиновича. Проте, такий розклад не повинен нікого бентежити. Порошенко має адміністративний ресурс і потужну медіа-підтримку, які поряд з припасеними на передвиборний рік     популістськими законопроектами можуть додати популярності чинному президенту.

В такому випадку стає дуже цікаво, що заготовить демократична опозиція до президентських виборів, які передують не менш важливим парламентським? Чи зможе вона не на словах, а на ділі надати Порошенкові гідний опір, повернути суспільству надію на справжні демократичні реформи і просунутися у вирішенні конфлікту на Донбасі? Найбільш актуальним залишається питання, чи підуть кандидати від "Батьківщини", "Самопомочі", "Руху нових сил" на вибори поодинці або придумають щось більш ефективне? Під час минулих виборчих циклів ми переконалися в тому, що чвари всередині опозиції серйозно заважають боротьбі проти кандидата від влади. Якщо Тимошенко, Гриценко, Наливайченко, Садовий, Ляшко підуть на вибори порізно, то не тільки відкриють Порошенкові шлях до другого туру, а й можуть самі в нього не потрапити, адже Вадим Рабинович і Юрій Бойко, що набирають за опитуваннями в сумі понад 21%, в будь-який момент можуть виставити на виборах єдиного кандидата від південного сходу. Сумніви з приводу тактики опозиційних сил перед президентськими виборами в фейсбуці розвіяв народний депутат з фракції "Самопоміч" Олександр Опанасенко. У своїх роздумах, присвячених широко обговорюваній в ЗМІ таємній зустрічі в Польщі Коломойського з Тимошенко, він вперше озвучив плани опозиції, згідно з якими демократичні партії все-таки висунуть ЄДИНОГО кандидата.


Судячи зі слів Опанасенка, в тому числі на таких зустрічах Коломойського і Тимошенко вирішується майбутнє України. Опозиційні партії через посередництво поляків і ізраїльтян активно домовляються між собою і заручаються підтримкою великого бізнесу, без допомоги якого неможливо буде забезпечити єдиному кандидату безпечну і потужну передвиборчу кампанію. Безумовно, така тактика не тільки має право на життя, але і, ймовірно, є єдино вірною для того, щоб переграти Порошенка в першому турі і завдати шкоди репутації БПП, чиї представники ризикують розгромно програти і на парламентських виборах. У свою чергу, партії, які погодилися на висунення єдиного опозиційного кандидата, будуть пізніше мати високі шанси на велике представництво у Верховній Раді. Залишається сподіватися, що "Батьківщина", "Самопоміч", "УКРОП" тощо, нарешті, перестануть засекречувати прізвище спільного кандидата в президенти, щоб до нього встиг підготуватися виборець, а влада остаточно зрозуміла, що легко надурити свій народ не вийде, і вибори не стануть для Порошенка легкою прогулянкою.


Старі персонажі оновлюють обличчя

Про «злочинну владу» та її опонентів
  • Ігор Гулик
  • ІГОР ГУЛИК
     24.05.2018, 18:31  509
Що ж це за мазохісти такі, — спраглі влади, державного керма, — щоб завтра, коли їхні мрії раптом стануть реальністю, чути на свою адресу: «злочинна влада»?

Ігор Козловський, недавній російський в’язень, релігієзнавець, виголошуючи цьогорічну «Лекцію свободи» в УКУ, зауважив, що банальність є «ковдрою для повсякденної брехні». Саме так. Аби надати ваги своїм не надто правдивим тезам, люди часто послуговуються звичними, затертими поняттями, штампами для визначень тих чи інших речей. Так брехня легше проникає у мізки, не потребуючи зайвих зусиль мозкових звивин. Аякже — все зрозуміло, пройдено і засвоєно…

Марцін Круль, польський історик ідей, пише, що коли політик для здобуття влади «готовий продати свою душу дияволу брехні, а ми не реагуємо на це, це означає, що стаємо спільниками у брехні. А брехня робить з нас ідіотів».

На кожному етапі історії нашої незалежності, особливо на її вирішальних зиґзагах, скажу навіть пафосно, коли визначається майбутнє країни, у лексиконі опозиційних політиків виринає округла фразеологема «злочинна влада». Така собі «паличка-виручалочка», винахід політтехнологів (правда, геть пронафталінений), який не зобов’язує ні до чого — ані до аргументації своїх тез, ані до дискусії, зрештою, до відповідальності теж. Бо як може відповідати «опозиціонер» за свої слова? Жодним чином, — заклики до відповідальності завершуються воланням про «політичні репресії»…

Якщо йти за логікою «незгодних», то в Україні не було інших влад, лише злочинні. І жоден із президентів не вдарив палець об палець, окрім як дбав про власні збагачення, здирство, тиранію і сибаритство. Як оце ми вижили 27 літ у такому несприятливому середовищі?

Щойно опозиція лаштується взяти президентську вершину, знову і знову на її знаменах свіжими фарбами (залежно від партійних кольорів) малюють гасло про ту ж таки «злочинну владу». У Львові на зборах, де проголошено спільну платформу «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка та «Народного контролю» Дмитра Добродомова, цей вислів звучав рефреном. Про Юлію Володимирівну годі й казати — для неї всі влади злочинні, окрім однієї, — такої бажаної, у якій вона була б і президентом, і прем’єр-міністром, і урядом, і парламентом, і начальником жеку.

Але оперуючи заяложеними штампами, персонажі із давно перетасованої української політичної колоди транслюють на публіку власні комплекси. Для них кожна владазлочинна, бо у ній немає місця для них. Що б не робив Порошенко чи хтось інший на його посаді — в ЄС заволік Україну на налигачі, приймав парад на Красній площі, зірку з неба дістав — однак він залишатиметься «злочинною владою». Без пояснень, без апеляцій. Усі біди пересічного обивателя виставлять йому на карб, маніпулюватимуть настроями, тішитимуться з невдач країни (не тільки її чинних керівників), аби лише подати себе у тозі месій, рятівників, героїв.

Між тим, одне суттєве зауваження. Більшість з нинішніх опозиціонерів вже були владою. Хтось свого часу сидів у прем’єрському фотелі, хтось піжонисто гонорувався міністерським кітелем, хтось упродовж років носить у кишені піджака депутатський мандат… Що ж це за мазохісти такі, — спраглі влади, державного керма, — щоб завтра, коли їхні мрії раптом стануть реальністю, чути на свою адресу: «злочинна влада»?

Країні, без сумніву, потрібна опозиція та незгодні. Але вони мають розірвати зачароване коло системи, у якій що не новий режим, то старі методи і порядки. Вони направду мають дати країні конструктивну програму, а не популізм і нарцисизм окремих персонажів. Опозиція, здатна зрозуміти, що проблеми — не тема для зловтіхи (бо, бачте, влада промахнулася), а поле для роботи усіх. Колись це називалося «відчути країну». Не виборця, а країну. Є різниця?

"Батьківщина" та інші під пильною увагою СБУ і ГПУ

Активність ГПУ і СБУ на тлі посиленої підготовки оточення Порошенка до президентських виборів в 2019 році говорить про те, що низка кримінальних розслідувань щодо політиків і громадських діячів не обмежиться резонансним арештом Надії Савченко та Володимира Рубана. Деякі депутати, хто проголосував за позбавлення "агентші Кремля" депутатської недоторканності, незабаром можуть опинитися на її місці. Савченко, хоч і є гучним критиком Порошенка, через свої неадекватні вчинки не є серйозною загрозою для президента і його оточення. Підставивши себе революційними розмовами, вона більше виручила Порошенка, ніж його налякала. Гучна кримінальна справа про підготовку державного перевороту і теракту в будівлі Верховної Ради стане вагомим приводом для ГПУ, СБУ і МВС звернути увагу на іншу масу парламентаріїв і їх помічників. Позакоаліційні фракції, одноголосно погодившись із звинуваченнями проти Савченко, тепер повинні бути готовими до того, що кримінальні розслідування щодо їх депутатів будуть виглядати абсолютно легітимними. У правлячій коаліції не забули скористатися цією ситуацією, і перший заступник голови Комітету з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України Павло Пинзеник надіслав в ГПУ звернення з питанням про причетність до підривної діяльності депутатів "Батьківщини".


Завдяки свідченням Савченко під пильною увагою правоохоронних органів перебувають Борис Тарасюк, Іван Кириленко, Андрій Кожем'якін, Вадим Івченко, Сергій Власенко, Григорій Немиря та Олександра Кужель. ГПУ наполегливо шукає переконливі докази їх провини, щоб подати прохання до Верховної Ради про позбавлення народних обранців депутатської недоторканності. Таким чином, через страшилки імені Савченко влада зважилася підібратися до політиків, які надали б серйозну конкуренцію Порошенкові і БПП на президентських і парламентських виборах. Депутати "Батьківщини", які працювали з Савченко чималий час, стануть наступними підозрюваними в чергових сенсаційних розслідуваннях Луценка. Тим часом, влада не забуває боротися з непарламентською опозицією. Павло Пинзеник поцікавився у СБУ про законність діяльності Анатолія Гриценка з "Громадянської позиції". На думку народного депутата, є повні підстави підозрювати Гриценка в здійсненні дій на шкоду суверенітету і державній безпеці України, а також в діяльності, спрямованій на насильницьку зміну конституційного ладу. У своїй відповіді Василь Грицак не тільки підтвердив підозри Пинзеника, але й поділився інформацією про зв'язки Гриценка з іноземними спецслужбами та часті поїздки представників партії "Громадянська позиція" і "Демократичний альянс" в ОРДЛО.


Судячи з активної взаємодії депутатів БПП і "Народного фронту" з ГПУ і СБУ, з самого верху їм поставлено завдання форсувати чистку опозиції. Прорідивши конкурентів і зменшивши їх електоральну підтримку, правоохоронці в кінцевому рахунку прагнутимуть дістатися до Віктора Медведчука та Юлії Тимошенко, які володіють значним впливом в країні і становлять головну загрозу для подальшої кар'єри Порошенка. В цілому перед "рошенівськими" політтехнологами до наступних виборів поставлено тривіальне завдання - виставити всіх опонентів влади терористами і зрадниками, в результаті чого Порошенко і лояльні йому партії навіть з низьким рейтингом зможуть показати на голосуванні гідний результат. До вільних демократичних виборів, плюралізму і змінюваності влади нинішня еліта зовсім не готова, а суспільство, залякане "агентами Кремля" і патріотами-терористами, в черговий раз готується дозволити себе надурити.

Первый осенний раунд противостояния выиграл Саакашвили.



В Украине стартовала горячая политическая осень. Помимо традиционной осенней повестки дня -- темы тарифов, пенсионной реформы и прочего, - сюда стремительно ворвался Михеил Саакашвили в противостоянии «оппозиция-власть».

Конфликт между Порошенко и Саакашвили после громкого, так называемого «прорыва», только обострился. Пока здесь нет явного победителя, но основные битвы еще впереди.
Саакашвили уже заявил о прибытии в Киев 19 сентября - как раз в день начала сессионной недели. Появилась даже информация о его планах зайти в Верховную Раду и показать «кузькину мать». В любом случае, укушенный Порошенком грузинский экс-президент останавливаться не собирается. Порошенко пока не рискует трогать лично Саакашвили за рёбра, ограничиваясь давлением сапога своих холопов на его группу поддержки.
Однако в резерве у Саакашвили есть еще один спрятанный козырь - влияние на НАБУ. Где его давний соратник Гизо Углава занимает пост первого заместителя директора бюро. Причём влияние Углавы в бюро настолько велико, что неофициально его даже называют "серым кардиналом" НАБУ.

Информация о контактах «грузинской команды» с руководителями НАБУ - не только с Углавой, но и с самим директором бюро Артёмом Сытником - циркулировала во времена "войны" Саакашвили против команды Яценюка в 2015 г. Она началась с Одесского припортового завода -- Саакашвили тогда громко обвинял окружение экс-премьера, а приватизация ОПЗ в итоге была сорвана.

Судя по всему, в условиях отсутствия влияния на Генпрокуратуру, откуда был "выдавлен", как зубная паста с тюбика, ещё один соратник Саакашвили Давид Сакварелидзе, именно на помощь НАБУ рассчитывает команда Саакашвили в дальнейшей раскачке президентской лодки. Цель - досрочные выборы парламента.
Лишённый украинского гражданства Саакашвили не сможет баллотироваться сам, но имеет реальный шанс провести в новую Верховную Раду своих соратников. А нынешний конфликт с Порошенко, так называемый "прорыв" границы, Саакашвили выиграл. Лишение гражданства Саакашвили обернулось крупными потерями имиджа президента.
Возмущение «коррумпированной властью» будет только увеличиваться, потому что происходит расширение коррупционных схем. и конечно появятся как новые громкие дела в НАБУ, так и актуализация старых. В частности, НАБУ собирается осенью продолжить разбирательства дел Насирова, Онищенко, Мартыненко, как наиболее громкие. Пока Порошенко удаётся, с помощью карманных судов, замять скандалы, но это пока.

Процессуальный руководитель НАБУ, глава Специализированной антикоррупционной прокуратуры Назар Холодницкий подтвердил, что вот-вот прозвучит сигнал в осеннем сезоне "большой охоты". По его словам, осенью Верховная Рада получит новые представления на нардепов. Подозрения будут готовиться и на представителей высших органов исполнительной власти.

У руководителей НАБУ есть и свои интересы в раскрутке коррупционных дел, им нужно оправдать высокие зарплаты и показать народу свою работу. А также показать НАБУ на Западе как флагмана антикоррупционной борьбы. Запад требует конкретных результатов. В четверг директор по коммуникациям МВФ Джерри Райс заявил, что Украина сможет получить новый транш от этой организации если выполнит ряд условий, в том числе и покажет реальные результаты в борьбе с коррупцией.
События обещают быть интересными.

Росіяни генно люблять свого царя.

Генно люблять свого царя. І готові за нього померти. Так було й буде.
.
.
- Так що ця їх опозиція, крики якісь, шествія - це не вірна поведінка...

це вони просто розкапрізнічались...
.
.

бо. Росіяни генно люблять свого царя. І готові за нього померти.


У Новосибірську 17 серпня відбудеться пікет «За права Сибіру»

У Новосибірську 17 серпня відбудеться пікет «За права Сибіру», - Нємцов

У Новосибірську активістам заборонили проводити марш «За непорушність конституційного ладу», однак вони планують провести пікет «За права Сибіру».

Про це повідомив російський опозиціонер Борис Нємцов на своїй сторінці у Facebook.

«Влада Новосибірська відмовилися погоджувати марш «За непорушність конституційного ладу». І це не жарт. Активістів-організаторів викликали в поліцію, ФСБ і прокуратуру. Їм загрожують розправою. Єдине, що вдалося активістам, так це узгодити пікет «За права Сибіру»», - написав Нємцов.

Пікет відбудеться в неділю, 17 серпня о 16:00 за місцевим часом.

Коментуючи майбутню акцію опозиціонер відмітив, що «місцева преса боїться писати навіть про узгоджений пікет».

http://zaxid.net/news/showNews.do?u_novosibirsku_17_serpnya_vidbudetsya_piket_za_prava_sibiru__nyemtsov&objectId=1318987



Роскомнагляд блокує сайти, які пишуть про марш за федералізацію Сибіру

Росія взялася за інформаційні ресурси, які пишуть про марш за федералізацію Сибіру.


Редакція сайту ТСН була змушена видалити інформацію про Захід, оскільки Роскомнагляд погрожував закрити сайт на території Росії.

Наступна під прицілом – російська служба Бі-Бі-Сі, яка вже отримала сповіщення про обмеження доступу до однієї зі сторінок її сайту. Редакція розмістила інтерв’ю з Артемом Лоскутовим, художником і громадським активістом, який організовує ходу. Під час розмови Лоскутов пояснює чому жителі Сибіру 17 серпня планують вийти на марш.

Такі слова Лоскутова Роскомнагляд розцінює як, цитуємо, "заклики до масових заворушень та екстремістської діяльності". Сам же Лоскутов пояснює, що рух за широкі права Сибіру активізувався тоді, коли заговорили про федералізацію в Донецьку та Луганську.

Російський опозиціонер Борис Нємцов на своїй сторінці у Фейсбук також зауважив ланцюгову реакцію між заворушеннями на Донбасі та Сибіром.

Бі-Бі-Сі відмовилася знімати публікацію про марш, однак решта ресурсів, які отримали гнівного листа з Роскомнагляду таки видалили скандальний матеріал. Зазначимо, марш під лозунгом "Досить годувати Москву" повинен відбутися у Новосибірську 17 серпня. Організатори хочуть привернути увагу до низького фінансування регіону, який забезпечує Росію нафтою і газом.

Джерело:  Телеканал новин "24"
http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?roskomnaglyad_blokuye_sayti_yaki_pishut_pro_marsh_za_federalizatsiyu_sibiru&objectId=471739



94%, 17 голосов

6%, 1 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

На смерть великої Людини

Валерія Новодворська померла в лікарні Москви. Відома російська правозахисниця Валерія Новодворська (на фото) померла на 65-му році життя в Москві. Про це повідомляє "Ехо Москви" з посиланням на віце-мера Москви з питань соціального розвитку Леоніда Печатникова.

За попередніми даними, смерть Новодворської настала внаслідок інфекційно-токсичного шоку.

Як повідомляє "5 канал" з посиланням на російські ЗМІ, Новодворська раніше 12 липня в тяжкому стані була доставлена до реанімаційного відділення однієї з московських лікарень.
Валерія Новодворська - відомий російський правозахисник, громадський діяч, незалежна журналістка і відеоблогер, засновниця партії "Демократичний союз". Останнім часом вона різко висловлювалася із приводу політики Кремля щодо України.
Новодворська народилася 17 травня 1950 р. в місті Барановичі Білоруської РСР. У 1977 р. закінчила вечірній факультет іноземних мов Московського обласного педагогічного інституту ім. Крупської.
У 19 років Новодворська організувала підпільну студентську групу, у якій обговорювалася необхідність повалення комуністичного режиму шляхом збройного повстання. Зазнавала переслідувань з боку радянської влади, поміщалася на невеликі терміни до психіатричних лікарень, неодноразово зазнавала обшуків, затримань і числених арештів.
Політик була організатором несанкціонованих мітингів.
У вересні 1990 р. звинувачувалася в публічній образі честі і гідності Президента СРСР і в образі державного прапора.
Наприкінці 1992 р. нею була створена партія "Демократичний союз Росії".
Після указу Президента Бориса Єльцина про розпуск Верховної ради РФ була серед перших, хто підтримав цей указ. Організовувала мітинги на підтримку Президента.
У 1994 р. Краснопресненська прокуратура розпочала перевірку діяльності Валерії Новодворської за статтями 71 і 74 КК РФ (пропаганда громадянської війни і розпалювання міжнаціональної ворожнечі).
У грудні 1995 р. на виборах до Держдуми 5-го скликання Новодворська увійшла до виборчого списку Партії економічної свободи. Крім цього, правозахисниця зареєструвалася в одномандатному окрузі №192 м. Москви, в результаті вибори програла.
Новодворська є автором книг "Над прірвою у брехні", "Мій Карфаген повинен бути зруйнований", "По той бік відчаю", "Прощання слов'янки", "Поети і царі". Нагороджена Орденом Великого князя Литовського Гядимінаса за захист інтересів Литви.

Джерело

Від себе додам, що існують різні версії того: " інфекційно-токсичного шоку". Вам нічого не нагадує? Думаю, що її вбили, занадто була смілива, багато собі дозволяла за кремлівськими мірами. Завжди гаряче підтримувала Україну. Ось її останнє звернення до нас від 28.06.14


Вічна пам'ять, царство небесне...

Всі коментарі любителів хуйла будуть видалені. Тому, друзі, не відповідайте ним. Прошу вибачити мене тих, чиї коменти також видалились черз  зрадників та тролів.

Діяльність опозиції

Думаю, що вже можна обговорювати те, що зробила опозиція після того, як прийняла владу від Януковича. Звичайно у них часу тепер багато, але як справжні лідери, вони повинні розуміти, що у них часу тепер ще менше ніж у Януковича, оскільки приклад президента показав, що народ може впливати на владу, і доволі ефективно.


Призначили на пост в. о. президента - Турчинова, це посада тимчасова, тому рішення нормальне. Але от наступні рішення, вже будуть даватися опозиції не так легко.

Зараз буде точитися боротьба за пост прем’єр-міністра України, і оскільки Тимошенко відмовилася від цієї посади, то вся боротьба буде між двома кандидатами, це лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк і позафракційний народний депутат Петро Порошенко.

Сьогодні вже були перші негативні моменти, коли під час голосування за відміну закону Колесніченка-Ківалова про мови, голосували без роздачі законопроектів фактично в «сліпу», і тут же проводяться паралелі до 16 січня, коли таким самим чином були прийняті «диктаторські» закони Януковича, ситуація один-в-один. Це та сама Верховна Рада, яка слухняно під дудку ПР штампувала оті закони, які тепер відміняє. Тому, хочеться спитати у Яценюка, що він мав на увазі, коли сказав, що повноваження ВРУ закінчуються у 2017 році?


Я не знаю, з чим це пов’язано, але мені здається що люди на майдані не помирали, за те щоб закони приймалися в сліпу, а за те щоб система була змінена, щоб правила були одні для всіх, а не різні правила, для різних категорій(вчора Яценюк, і Тимошенко зупинили, і Яценюк майже одразу почав протестувати проти того, але як тільки їх почали знімати він почав погоджуватися з людиною з самооборони хоч і реакція на його лиці свідчила протилежне).


Також мене цікавить, коли на кінець-то на огляд людей будуть представлені ті реформи, які мають бути виконані в найкоротший термін, а також звіти, про наш економічний стан.

Щось мені підказує, що шини далеко вивозити з майдану не потрібно, і заклики «зека геть!» ще не втратили своєї актуальності.

Страницы:
1
2
3
4
5
6
8
предыдущая
следующая