Про "розумний" одяг.
- 27.06.22, 15:56
Чи буде попит на такі речі? Яка Ваша думка?
По-перше, без РРО більшість підприємців мають неконтрольовану можливість занижувати свої обороти (проводити "повз касу", як то кажуть), задля того, аби відповідати нормам "спрощеної системи оподаткування", а відтак - платити значно менші податки за свій бізнес.
По-друге, великі компанії активно користуються власними мережами ФОПів, розділяючи між ними свій прибуток, результат - платять 5% від доходу, замість 18%.
По-третє, наразі ФОПи не зобов'язані вести облік походження своїх товарів, що має дуже широкі можливості для контрабанди.
Зрозуміло, легалізація азартних ігор потрібна. Але - під жорстким контролем держави і вигодою для нього. А 1% від обороту ринку і то не факт - занадто велика ціна за тотальне поширення азартних ігор в і без того стрімко убожіє країні. На тлі падіння доходів населення і зростання безробіття запуск механізму, стимулюючого витягування у широких мас з кишень останнього - виглядає вкрай цинічно, аморально і злочинно.
Що виходить в результаті? «Паріматч», нелегальний гральний бізнес з російським корінням і мільярдними доходами стає легальним. Перетворюється на монополіста, як самий ресурсний гравець. І на законних підставах не платить податки. Більш того, законопроектом створюються умови для грального буму в країні, збільшення числа українців, залучених в азартні ігри і відповідно - зростання прибутку і капіталізації «Паріматч» з метою її подальшого продажу. На кону - понад півмільярда доларів. У той же час впадає шматок іншим нелегальним операторам - щоб не заважали, можете працювати, як працювали, вже легально, ніхто вас не чіпатиме, нічого платити не треба.
А просувають цю, не побоїмося цього слова, гібридну схему заступник Офісу президента. І те, що з подачі Кирила Тимошенко Арахамія погоджується озвучувати суперечать арифметиці законопроекту цифри і брати на себе політичну відповідальність, говорить про те, що ціна питання не просто висока, а дуже висока. І цілком можливо мова йде не тільки про абонплаті за законопроект, а й про відсоток від майбутнього продажу української філії «Паріматч» транснаціональної компанії. Схоже, що хлопці в темі і в частці. Як мінімум, Кирило. Зухвалість і самовпевненість авторів цієї схеми викликає логічне запитання: а в темі чи президент?
Подбайте про співробітників. Встановіть надійні і довірливі відносини зі співробітниками, спілкуйтеся з ними якомога частіше, щоб розуміти, як впливає ситуація з карантином на кожного окремо. По можливості, надайте гарантії щодо того, як Ви плануєте їх підтримувати.
Організуйте систему управління. Створіть систему управління (CRM-прим.) для прийняття рішень, зосередившись на даних, а не на емоціях. Вона може складатися з трьох рівнів: короткостроковий (персонал і повсякденна діяльність), середньостроковий (наприклад, збереження грошових коштів і потенційні звільнення) і довгостроковий (ймовірність серйозного економічного впливу).
Проведіть оцінку ризиків. Навіть якщо у вас є існуюча оцінка ризиків, вона може виявитися неактуальною. Створіть нову, орієнтовану на гігієнічні заходи та заходи безпеки, необхідні для захисту людей, фінансів, технологій та операцій під час спалаху COVID-19.
Упор на зовнішні комунікації. Під час кризи Ваш найцінніший товар - це довіра! Приділіть час, щоб запевнити всіх клієнтів, зацікавлених сторін та громадськість, що Ви застосовуєте всі необхідні заходи для боротьби зі спалахом коронавірусу. Соціальні мережі можуть стати чудовою платформою для цього, а також засобом пошуку ідей від вже існуючих клієнтів.
Оцініть ланцюг поставок. З'ясуйте, чи потребують Ваші колишні клієнти в послугах компанії донині, а також визначте, в яких саме. Потім дізнайтеся у постачальників, що вони можуть Вам запропонувати, але пам'ятайте, що їх пропозиції можуть в підсумку виявитися занадто багатообіцяючими. Якщо готівки не вистачає, проявіть творчий підхід і подумайте про те, як можна обмінюватися послугами по бартеру.
Оцінка операційних ризиків. Оцініть всі операційні аспекти Вашого бізнесу та створіть попередній контрольний список. Так ви будете впевнені, що готові приступити до роботи, як тільки це дозволить соціально-економічна ситуація в країні.
Продуктивно використовуйте час простою. Використовуйте будь-який вільний час, щоб подумати про розробку нових послуг і процедур, на які у Вас раніше не було часу. Стимулюйте своїх співробітників і допомагайте їм відчувати себе продуктивними і цінними, залучаючи їх до цього процесу.
Автор: Андрей Коваленко
Інформація про те, що Україна найбідніша країна в Європі не відповідає дійсності. Такий висновок напрошується після того, як стало відомо, що українці в цьому році купили автомобілі, які не можуть собі дозволити європейці через їх неймовірно високу вартість. Про це повідомляє портал epravda .
Втім, українці стали купувати більше нових автомобілів. Як зазначає джерело, цього літа в Україні було зафіксовано зростання продажів нових автомобілів на 18%. Дилери заявили, що реалізували майже 23 тисяч нових автомобілів.
Найпопулярнішим авто в Україні за підсумками 3-х літніх місяців став KIA Sportage.
Топ-10 найбільш затребуваних у українців нових машин виглядає наступним чином:
1. KIA Sportage,
2. RENAULT Duster,
3. RENAULT Logan,
4. TOYOTA RAV4,
5. RENAULT Sandero,
6. Toyota Land Cruiser Prado,
8. SKODA Octavia,
8. ХЮНДАЙ Тусон,
9. NISSAN Qashqai
10. TOYOTA Camry.
Слід зазначити, що в червні і липні 2019 року було поставлено відразу кілька рекордів продажів.
Найдорожчим придбанням українців став броньований Mercedes-Benz S600. Його купили за ціною більш ніж 800 тисяч доларів.
Були ще покупки скромніше. Кілька новеньких Rolls-Royce (Phantom і Cullinan) придбали за ціною 570-670 тисяч доларів. Звичайно, в порівнянні з Mercedes - це не так і дорого.
Крім вищезазначених машин, українці придбали кілька Bentley Bentayga і Continental GT і GTC за ціною в межах 300-380 тисяч доларів. Купили наші співвітчизники також Lamborghini Urus за 280-300 тисяч доларів і Aston Martin DBS за 380 тисяч доларів.
А от придбання таких автомобілів як Range Rover, Porsche Cayenne і 911 за ціною в районі 240 тисяч доларів взагалі не здається якимось винятком. Всього ж за 3 літніх місяці за інформацією було продано близько сотні дорогих люксових автомобілів, що коштують понад 200 тисяч доларів.
Ось хто після цього, зможе називати Україну найбіднішою державою Європи.
КИЇВ. 14 травня. УНН. Експерти міжнародної консалтингової компанії The McKinsey Global Institute розкрили секрет успіху розвинених країн світу, передає УНН з посиланням на звіт компанії.
Темп зростання економіки країни задає, серед іншого, великий бізнес, вважають в The McKinsey Global Institute.
"Багато країн з переважаючими темпами розвитку ВВП визнали важливість конкурентоспроможних компаній приватного сектора і створення сприятливих умов, в яких вони могли б інвестувати і конкурувати, навіть якщо вони створювали стимули для підвищення продуктивності", - говорить звіт.
Сьогодні помітно швидше ростуть ті сектори економіки, де великі компанії займають велику частку. Держава, в свою чергу, йде назустріч великим компаніям, надаючи останнім доступ до дешевих кредитів, пільговим курсом обміну, низькими ставками оподаткування.
Зі свого боку, великий бізнес сприяє зростанню ринків, що розвиваються, вкладаючи в експортно-орієнтовані галузі, в наукоємні галузі, пишуть аналітики. Більш того, великий бізнес, в середньому, виплачує своїм співробітникам вищі заробітні плати. Це дозволяє нарощувати внутрішні споживання і заощадження для інвестицій, переконані експерти.
Але існує і зворотна сторона медалі, кажуть аналітики. Йдеться про найжорстокішу конкуренцію, яка існує серед великого бізнесу в країнах, що розвиваються, а також про безперервну необхідність великих капіталовкладень. Їх, як показує практика, найкраще робити в інноваційні технології та створення нових товарів і послуг, йдеться в звіті.
Нагадаємо, в минулому році українські виробники і експортери курятини забезпечили Україну 500 млн доларів валютної виручки, з них 450 млн доларів – частка агрохолдингу Юрія Косюка "Миронівський хлібопродукт" (МХП), який є головним експортером у країні. Компанія здійснює 88,2% всіх зовнішніх поставок м'яса птиці на міжнародні ринки.
Валютна виручка, за словами експертів, гостро необхідна Україні для балансу валютного курсу, а також розрахунків за зовнішніми боргами.
"Сетевой бизнес".
Це фінансова свобода?
Це самореалізація?
Це суцільний обман?
Що потрібно, щоб обратися президентом в 1 тур? "Допомога" орди війною, наполохане суспільство і трохи брехні.
Кінець 2014, Левко Лук'яненко про Петра Порошенка:
Я підтримував його за двох умов. Перше – він сказав, що коли стане
президентом, він продасть свій бізнес. При чому, продасть – не передасть
брату, куму, свату чи дружині, а продасть відкритим способом,
продемонструвавши народу договір про продаж. Хай би ті гроші лежали в
банку й потім знову їх можна було запустити в бізнес. В усякому разі, не
було би важелю, який на нього впливає. Для мене це надзвичайно важлива
річ. До того ж, я звертався до виборців, щоб вони його підтримали, щоб
можна було обрати президента в один тур. Вибори в один тур були критично
важливими. Якщо б цього не сталося, тоді б вибори затягнулися – це маса
коштів і держава б думала про вибори, а не про війну із Росією. Сам я
тривалий час підтримував Анатолія Гриценка. Коли зрозумів, що в нього
немає шансів на перемогу, хоч я йому і симпатизую, я вирішив підтримати
Порошенка. (ось так і працює ця зомбуюча "попередня соціологія" з титулами прохідних і непрохідних - моя вставка)
Я знаю, що є проблема справедливості в суспільстві, але вона можлива лише за умов законності. А законність можлива в тому випадку, коли розділені влада і бізнес. Коли ж бізнес і влада поєднані – це найбільше лихо, яке може бути в країні. Ми це мали і при Януковичі, і при Кучмі. 23 роки Україну не будували, а руйнували. Тому проблема відокремлення влади від бізнесу – це перша і найважливіша вимога та завдання після перемоги в революції. Зрощення бізнесу і влади веде до того, що бізнес купує суддів і вони виносять рішення, залежно від того, хто більше заплатив. Це – ліквідація третьої влади. Янукович поставив собі на службу судову систему, включаючи Конституційний Суд.
Нині я обурений тим, що президент пообіцяв, але не зробив. Якщо його завод є в Липецьку, в Росії, то виникає питання. З якої ласки йому дозволили вести нормальну економічну діяльність і що за цим стоїть? Адже спочатку діяльність заводу була призупинена, а потім – відновлена. Як це впливає на політику? Якщо президент не захоче виконувати цю обіцянку, хай він готується до нової революції. Він її спонукає.
...почитаємо згодом і твої виправдання з обуреннями.