хочу сюда!
 

Лида

34 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 35-43 лет

Заметки с меткой «кримінал»

Діло - Труба

Директор ДБР Труба визнав, що справа про розкрадання 100 млн в армії - сфальсифікована
(Але зробив це дуууже тихесенько)

Сьогодні активісти та ветерани прийшли до офісу директора ДБР Романа Труби, який свідомо зупинив усі закупки спорядження у ЗСУ, на підставі звинувачень волонтерів та бойових офіцерів Центру контролю якості у крадіжках на 10 мільйонів гривень.

читай також:

Нагадаю, що ДБР прийшла з обшуками додому  до волонтера та радника на громадських засадах міністра оборони Юрія Бірюкова та начальника Головному управлінні розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ генерал-майору Дмитрію Марченко, бойовому офіцеру 79 бригади ДШБ, учаснику оборони терміналів Донецького аеропорту. Що вони там  планували знайти — не пояснювали. Як не змогли пояснити, чому саме обшуки відбуваються за містом проживання, по обвинуваченню у крадіжках на закупівлях, якщо закупівлею займається Департамент закупівель МО, а не Головне управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. Їх функція тільки координація перевірок незалежними лабораторіями вже закупленого іншими департаментами.

Так що з’ясувалось сьогодні у кабінеті Романа Труби, однокласника голови Офісу президента Андрія Богдана?

— претензій по бронежилетах минулих років випуску — немає;
— весь сир-бор через партію, яка почала надходити на склади з квітня;
— експертизу по цій партії — ЩЕ НЕ РОБИЛИ!!;
— були якісь «слідчі дії» з тестування, які робив незрозуміло хто і незрозуміло де.

Звідси, питання: а на якій підставі він на всю країну заявив 26 червня про те, що 3 з 5 з десятків тисяч вже поставлених за попередні роки у ЗСУ бронежилетів браковані, та вже! завдано збитків на 100 мільйонів гривень ?!

Тобто, Труба зараз нам розповідає, що уся ця справ тупо сфальсифікована? Адже  був гучний розголос, гучні обвинувачення, брифінги — а сьогодні нам прямим текстом говорять — ну, все трошечки не так. Для чого тоді усе це було? Чиє замовлення? І до того ж, закупівлі так і не розблоковано.

Як ми бачимо команда Зеленського у своєї ненависті до досягнень попереднього Президента готова зруйнувати армію, фальсифікувати справи та проводити політичні репресії — абсолютно свідомо.

Alex Noyt

Зе+кримінал

"Голос Америки" - бюджетная организация США, контролируемая структурами Государственного департамента США, потому вероятность случайности в этом случае просто исключена.
Во-первых Зеленского, который отрицал наличие лоббистской активности в США, в предвыборный период, снова уличили во лжи.
Во-вторых - нанесен удар в фундаментальную основу всего правления Зеленского - легитимность избирательного процесса. Выборы по версии США - это не только большинство голосов полученное на выборах - это еще и неукоснительное соблюдение законов во время их проведения.
Бумаги, обнародованные "ГА" ставят интересный вопрос - "Откуда деньги?". В предвыборном фонде Зеленского они явно не прошли. Следовательно имело место незаконное финансирование избирательного процесса. Дальнейшие расследования в этом направлении могут привести к непредсказуемым для Зеленского и компании результатам. Информации о реальных схемах финансирования избирательной кампании Зеленского очень много.

Увязывание незаконного финансирования выборов с незаконными операциями, которые рассматриваются Делаверским судом вполне могут дать искомый результат. И он очень неприятен для г-на Зеленского.

Shlomo Nagel

Ви зробили це разом

Зеленський знову порушив закон

Президент України Володимир Зеленський вкотре порушив українське законодавство. Таким чином, лічильник, який раніше запустили активісти, нарахував уже 14 проколів із його боку за 22 дні каденції.

Як зазначається на сторінці Ze.Live у Facebook, 11 червня він видав два укази, якими скасував рішення свого попередника Петра Порошенка.

Володимир Зеленський

"Гонг! Він зробив це знову, і одразу двічі! Ми маємо 13 і 14 порушення закону президентом Зеленським! Зеленський видав два укази №358/2019 та №359/2019, що скасовують попередні укази президента України від 13 травня 2019 року №218 і №217, якими були призначені члени Вищої ради правосуддя", — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що крім того, що просто не можна скасовувати попередні укази як такі, які вже виконані, укази Зеленського ще й суперечать закону "Про Вищу раду правосуддя", а саме статті 24. "Дубль, так дубль", — іронічно наголосили активісти.


Джерело

OCCRP

OCCRP установила механизм вывода Коломойским и Боголюбовым $5,5 млрд из Приватбанка


Группа международных журналистов-расследователей OCCRP, известная по расследованиям так называемого “Панамского досье”, установила механизм, который позволил украинским олигархам Игорю Коломойскому и Геннадию Боголюбову вывести из Украины 5,5 миллиарда долларов.


Об этом говорится в материале Центра по исследованию коррупции и организованной преступности (Organized Crime and Corruption Reporting Project), который ссылается на выводы международной детективной компании Kroll. Расследователи утверждают, что деньги выводили через дочернее учреждение Приватбанка на Кипре. “Деньги выводились через дочернее учреждение” Приватбанка “на Кипре. Схема позволяла скрывать факт, что деньги исчезали, потому что Национальный банк Украины рассматривал кипрский филиал Приватбанка”так же, как и его украинские отделения, не различая их. Поэтому чиновники так и не установили, что наличность, которая переводилась на Кипр, покидала Украину. Между тем регуляторы на Кипре или не смогли заметить, что банковские переводы на общую сумму в 5,5 млрд долларов были подкреплены фиктивными контрактами, или же регулятор на Кипре не принял необходимых мер, чтобы помешать этим переводам, отмечают расследователи. OCCRP отмечает, что доклад компании Kroll, на основании которого они пришли к выводу относительно схемы Приватбанка, был сделана на основании анализа собственной отчетности Приватбанка. Журналисты также пишут, что доклад указывает на незначительную разницу между личными и корпоративными счетами Коломойского и Боголюбова. Напомним, Порошенко заявил, что Коломойский лично заплатил $41 миллион Зеленскому со счетов “ПриватБанка”.

Источник: https://informator.news/occrp-ustanovyla-mekhanyzm-v-voda-kolomoyskym-y-boholiubov-m-5-5-mlrd-yz-pryvatbanka/

Про звірський кримінал

...Гадаєте, кримінал влаштовують лише homo sapiens? Дзуськи!
Остані події з кримінального світу фауни (діктор поправив окуляри chih )

...Єноти-пияки порушували громадський порядок в американцьких об'єднаних штатах. Місцеве населення трохи перелякане. Довелось затримувати винуватців. stop
...У нібито Великій Британії песько буржуйської породи вчинив напад на представника влади, після того, як той не давав йому перешкоджати автомобільному руху. Бобік був затриманий, та потрапив за грати, згідно закону. Адвокати та підтримка громадськості - в наявності.
...В спекотній Індії постраждала ювелірна галузь та її ділери. Нахабна мавпа невстановленої породи увірвалась в магазин золотих та срібних цяцьок, та нажилась на 10 тис. рупій. Погоня поліціянтів не мала сенсу - не вміють вести переслідування по дахах та пальмах.

...На цьому наш репортаж закінчено, гарної Вам неділі, та легкого понеділька!
spasibo
Клацнув мікрофон, згасли лямпочки, оператор пішов пити пивоdrunk

Путин создал в Украине систему управляемого криминала.



Об этом пишет в «Фейсбуке» российский юрист и правозащитник Юрий Шулипа, недавно получивший украинское гражданство.
Современная Россия является во всем мире главным экспортером политической, управленческой и социальной коррупции, произвола, бандитизма, сепаратизма и терроризма. Под 16 летним диктатом Путина и членов его хунты, в ходе их насильственного и преступного удержания власти, Россия превратилась в криминально -террористическое государственное образование.
После Молдовы и Грузии, Украина стала третьей страной --жертвой российской военной преступной агрессии, целью которой является привязать Украину к своей системе.
Исходя из этого, важно понимать, что российская преступная военная агрессия против Украины и других стран будет продолжаться ровно до тех пор, пока Путин и его хунта не будут нейтрализованы либо до распада России из-за падения цен на нефть, внешнеполитического санкционного сдерживания, внутренних экономических проблем и истощения ресурсов.
Путин и его хунта будут вредить Украине до последнего своего дыхания, в том числе использовать свою пятую колонну, чтобы развалить Украину.
И если на информационном, военном и экономическом фронтах, Россия уже потерпела стратегическое поражение, то теперь путинская хунта сосредоточила свои усилия на создании в Украине системы управляемого процесса для уничтожения Украины изнутри. И как мы видим, этот процесс успешно продолжается.

После распада СССР, на протяжении всех лет формальной независимости, Украина фактически находилась под внешним управлением со стороны России. Практически все украинские президенты, в той или иной степени, обслуживали интересы России. Причем, эти «интересы» были весьма далекими от законности и по своей сути противоречили национальным интересам Украины.
Пик совершенства системы управляемого криминала в Украине достиг в период нахождения во власти на должности главы государства Януковича и его продолжателя – Порошенко.
Сотрудники управления внешней политики администрации президента России под Руководством Путина, как непосредственно, так и через российские спецслужбы, внедряли в Украине пророссийский режим -- коррупционные и откровенно криминальные методы государственного управления.
И этот режим в Украине тормозит исполнение закона «О люстрации», а это означает пребывание на многих ключевых должностях законодательной, исполнительной и судебной властей лиц, которые находились во власти в период правления Януковича.
Эта система называется системой управляемого криминала потому, что любые преступления, связанные с преступной деятельностью продажных граждан Украины против своей страны, инициируются и управляются из Москвы либо напрямую из ГРУ ГШ ВС, или ФСБ.
Система управляемого криминала состоит из целой сети агентов путинского влияния. Таковыми в Украине являются: еще находящиеся во власти представители бывшей Партии регионов; не прошедшие люстрацию чиновники; представители пророссийских общественных и религиозных объединений («благотворительных» фондов) и политических сил, например, так называемый «оппозиционный блок» и другие, а также пророссийские публицисты и блогеры.

Стоит отметить, что между многими бывшими регионалами, чиновниками времен Януковича, членами Украинской православной церкви Московского патриархата (далее - УПЦ МП) и прочими представителями путинской пятой колонны, сложились достаточно тесные «рабочие» отношения с сотрудниками российских спецслужб, а так же с путинскими фондами, осуществляющие политический и управленческий подкуп граждан Украины.
Вот почему все бывшие чиновники времен Януковича должны быть отправлены в отставку.
Основной удар России в этом направлении будет направлен на южные и юго-восточные регионы Украины, где преимущественно проживает русскоязычное население.
Основные субъекты путинского влияния, это главы районных администраций, депутаты Верховной Рады и районных собраний, мэры городов, а также УПЦ МП и даже члены правительства и президент.
Преступная путинская Россия, через свои фонды, выплачивает им значительные средства, за лояльность путинскому режиму.
Продажным украинским чиновникам, Россия из своего бюджета платит за их бездействие. За то, чтобы они просто сидели на своих должностях и тихо притормаживали. В общем, за то, чтобы они по мере их возможностей саботировали курс Украины на вступление в НАТО и в Евросоюз.
Кроме того, оккупанты намерены усилить антиукраинскую и антигосударственную диверсионную деятельность через УПЦ МП и путинские бандформирования. Поэтому весьма вероятна активизация диверсионно -террористических групп, увеличение числа преступлений.
Сейчас путинская хунта направляет все усилия для того, чтобы подорвать Украину изнутри. За 16 лет нахождения во власти, Путин достаточно умело научился экспортировать политическую коррупцию, агентуру и бандитизм.
Как предотвратить создание в Украине системы управляемого криминала?
Для решения этой проблемы требуются активные действия всех.

Барельєф Архистратига Михаїла: хто відповідатиме за паплюження?


Довідка: Архистратиг Михаїл - унікальна реліквія, пов’язана із діяльністю київського магістрату. До 1811 року розташовувався на будівлі київської ратуші, в якій відбувались засідання міського магістрату. Під час пожежі в 1811 році реліквія була врятована від вогню. З 1982 року експонат тимчасово зберігається у Музеї історії міста Києва. Висота барельєфу - 2м. 60 см.


У певний період часу правління нині існуючих псевдоеліт, котрі на вістря поставили не збереження країни та її історичних пам’яток, а власне збагачення через усілякі оборудки, котрі можуть дати можливість отримати ґешефт, в країні почали занепадати певні галузі, в тому числі і музейна. А потому – пішли скандали, коли стало відомо, що деякі твори мистецтва підмінювали копіями, а оригінали – зникали у небуття.

Тож, коли з’ясувалось, що барельєф захисника Києва «Архангела Михаїла», що ще за радянських часів у 1982 році було передано Національним музеєм історії України (на той час - Державний історичний музей УРСР) до Музею історії Києва, наразі суттєво відрізняється від фото, як його було зафіксовано до того, як його передали, постало абсолютно логічне питання: з якого дива так сталось? Представники Музею історії Києва зміну зовнішнього вигляду пояснювали реставрацією. Проте в усьому світі реставрація - це сукупність рятувальних, відновлювальних і консервативних засобів відносно творів мистецтва (від ювелірства - до архітектури). А той об’єкт, що виставлено в Музеї історії Києва, суттєво відрізняється від об’єкту, який йому передавали.

Коли ж журналісти почали цікавитись питанням, як так склалось і чи, часом, не підмінили сам експонат, виявилась дивна річ: на співпрацю з журналістами пішли лише у Національному музеї історії України, відповідаючи на запити згідно закону, а от Міністерство культури України та дирекція Музею історії Києва – дали зрозуміти, що на співпрацю не готові. І це за умови, що їм ставили логічні і вмотивовані питання. Зокрема: де знаходяться усі три реставраційні паспорти, якщо реставрація таки відбувалась?

Щоб розібратись з питанням справжності експонату, було зроблено велику кількість запитів та вивчено чималу кількість документів. Але, з іншого боку, лишень преса почала цікавитись ситуацією з барельєфом, Музей історії Києва без згоди з реставраційною радою Національного музею історії України (якому експонат належить) терміново влаштував технологічну експертизу для доведення автентичності експонату, неначе бажав спішно замести сліди.

Тож, згідно з листом 060/37 від 13.02 17 року співробітники наукового відділу фізико-хімічних досліджень Національного науково-дослідного реставраційного центру України у квітні 2017 року були змушені провести експертизу і потім, за результатами хіміко-технологічного дослідження музейного предмета кінця 17 сторіччя барельєфа Архистратиг Михаїл, зробити заключення, аби довести, що барельєф, що наразі зберігається в Музеї історії Києва, є справжнім.

Подібне ще більше насторожило і, звісно, захотілось ознайомитись з висновками експертизи та експертів, а також поговорити з паном Марченком, котрий і брав участь у тій славнозвісній експертизі.

При зустрічі пан Марченко підтвердив, що реставрація і справді відбувалась у майстернях лаврського музею. Також він розповів, що на той період часу дозвіл на реставрацію надавали представники департаменту культури м. Києва, проте зазначив, що групі під його керівництвом дістались «чорнові» роботи, а от сусальним золотом покривали не у цих майстернях. І, що цікаво, він зазначив, що як реставратор по металу настоював на відновленні поліхромного покриття, проте було прийняте інше рішення, що сьогодні і не дивно, адже, як також він розповів, що на той період часу майстерні очолював славнозвісний українофоб Вакуленко, фото якого є в Інтернеті, і де видко, що ця особа вважає себе таким собі барином, для котрого золото - то визнання величі, та який у літку 2017 року зірвав перейменування музею російського мистецтва, та котрий співпрацював з Табачником, а також прославився багатьма іншими негативними вчинками. Так от, зі слів пана Марченка, на той період часу базікали, що начебто було утворено такий собі трикутник, коли в реставрації експоната (тобто в майбутньому покритті золотом) брала участь приватна структура, котра була між департаментом культури Києва та Музеєм історії Києва.

Представники Музею історії Києва не вважали за потрібне відповідати журналістам на всі журналістські запити. Так, відповідь прийшла лише на один, де представники музею повідомляли, що «екземпляр реставраційного паспорту музейного предмету, що зберігався серед службової документації Музею історії міста Києва в приміщеннях Українського Дому (Хрещатик,2), був втрачений під час подій Революції Гідності 2014 року разом з частиною документації та музейними предметами. Про інші екземпляри реставраційного паспорту, а також і про місце проведення реставрації музейного предмету, нинішня адміністрація Музею історії міста Києва відомостей не має».

Але, зі слів пана Марченка, керівництво Музею історії Києва не може не знати про те, де експонат вкривали сусальним золотом, оскільки після реставрації, що проведена була в Лаврі, експонат забрали саме до цього музею.

Те, що в Музеї історії Києва редакції повідомили неправду, стало зрозуміло згодом. Вже тоді, коли після відповіді з Міністерства культури України від прес-служби надійшла відповідь на запит журналістів, в котрому, по-перше, повідомлялось, що «за наявними у Мінкультури документами, барельєф було передано на тимчасове зберігання до Музею історії міста Києва, відповідно до акту видачі від 18.05.1982 року», а по-друге, що «питання проведення реставрації музейних предметів виходить за межі повноважень Мінкультури, визначених положенням про нього, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 495.

Таким чином, для отримання детальної інформації щодо стану музейного предмету – барельєфу «Архангел Михаїл» редакції «Конфліктів і законів» необхідно звернутись до Національного музею історії України, у якому зазначений предмет перебуває на обліку в основному фонді».

Тобто: прес-служба міністерства підтвердила, що Музей історії Києва незаконно утримує у себе експонат, який їм було передано на тимчасове зберігання, проте відповідальність за цей експонат (що є нонсенсом) несе дирекція Національного музею історії України. Тож виходить, і рішення про реставрацію Музей історії Києва не мав права приймати без згоди Національного музею історії України.

І чи не дивина: у Музеї історії Києва, виявляється, що завгодно могли і можуть зробити з експонатом, але відповідальності за це вони – не несуть, оскільки за нього – не відповідають. Тож і не дивно, що вони організовували оборудку з покриттям експонату сусальним золотом (а ще треба підняти фінансові документи, аби, знаючи про бажання більшості причетних до фінансових оборудок чиновників збагачуватись за державний кошт, зрозуміти, чи не було афери з використанням цінного металу), але при цьому у Музеї історії Києва (як вони повідомили редакції!) не мають жодних документів про реставрацію, і як вони повідомили, навіть не знають про місце, де проводилась реставрація, та хто виконував роботи з покриття барельєфу сусальним золотом. І, звісно, не мають акту виконаних робіт.

Зважаючи на те, що прес-служба Міністерства Культури відправила редакцію до дирекції Національного музею історії України, редакція і звернулась туди за багатьма роз’ясненнями.

Згодом стало зрозумілим, що, на відміну від Музею історії Києва, в архівах Національного музею історії України зберегли і опис предмету Архистратиг Михаїл, і мають усі записи його вигляду і усі інші документи. І з’ясувалось, що директорка музею Тетяна Сосновська теж не розуміє, як може бути, що відповідальність за експонат лежить на дирекції їхнього музею, а сам предмет знаходиться в іншому. Також вона розповіла і про те, що Міністерство культури України в багатьох питаннях відмежовується від вирішення питання щодо повернення барельєфу до фондів Національного музею історії України.

Звісно, знаючи про усі скандали, до котрих нині причетні пан Ніщук та пані Мазур, які наразі ліпше будуть вирішувати проблеми забудовників, аніж культурної спадщини, розумієш, що славнозвісний анекдот про пральню та Мінкульт якнайкраще характеризує діяльність нинішнього керівництва Міністерства культури.

Проте, як вже зазначалось вище, зацікавленість журналістів автентичністю барельєфа призвела до того, що на початку цього року було проведено експертизу, з висновків якої стало видко, що барельєф Архистратиг Михаїл, що датується другою половиною 17 століття та раніше прикрашав фасад ратуші Києва Подільського магістрату, зберігається у Музеї історії міста Києва, де пам'ятка перебуває і дотепер. У 2001 році барельєф, без згоди Національного історичного музею, у котрого він знаходиться на балансі, було вирішено реставрувати. Реставрація відбувалась у Центрі наукової реставрації Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Але, як з’ясувалось, «заповідник не зберігає реставраційну документацію пам'яток з інших музеїв. Після проведення консерваційно-реставраційних робіт пам'ятка разом із супроводжуючою документацією (паспорт реставрації пам’ятки, фотографії) передається до місця постійного зберігання».

Однак пам’ятку було передано не до «місця постійного зберігання», чому? Але далі у відповіді директорки лаврського заповідника ще цікавіше: «на засіданні науково-реставраційної секції рухомих пам’яток культури питання реставрації барельєфу «Архангел Михаїл» інв. № СК-269 не розглядалося у період 1999-2001. Крім того, зазначаємо, що у період з 1999-2001 у штатному розписі заповідника такий структурний підрозділ, як Лаврська реставраційна майстерня, відсутній».

Погодьтесь, що подібна відповідь – достатньо оригінальна, адже, якщо дивитися під таким кутом, то виходить, що барельєф «Архистратиг Михаїл» реставрували на території музею Лаври – нелегально, або напівлегально. Але чому? В чому інтрига?

Проте у копіях висновку експертизи, що за запитами редакції було надано дирекцією Національного музею історії України, вказано що «групою реставраторів металу під керівництвом О.І. Марченко було проведено реставрацію. У процесі реставрації згідно з рішенням реставраційної ради Центру наукової реставрації, поліхромний розпис, який прикрашав поверхню основою з лицьового боку, було реставровано, але під час реставрації не відбулось повернення барельєфу його першозданного зовнішнього вигляду, а він був замінений позолотою».

Чому так відбулось – з’ясувати не вдалось, оскільки у Національного музею історії України відсутні будь-які документи по реставрації (туди їх ніколи не передавали). А от до музею історії Києва виникли питання, адже вони вже в експертизі вказують, що для проведення цьогорічної реставрації вони посилались на документи, що були раніше. Так ці документи існують, чи ні? Якщо ні, то на яких підставах проводились порівняння і чи є вони правдивими? Якщо так, то навіщо повідомили неправду редакції про відсутність документів та інформації про реставрацію?

Але найцікавіше в тому, що, вже згідно з висновком проведення експертизи барельєфу Архистратиг Михаїл, реставрація була проведена некоректно,
 хоча експертиза і підтвердила, що основа барельєфа автентична, проте поверхня пам'ятки повністю вкрита шарами поновлення. (скрін6)

Лицева сторона суспільною позолотою з підготовчими фарбами шарами та тонуванням під колір. Зворотна сторона, укріплена каркасом, повністю вкрита захисними шарами фарби.

І звідси виникає декілька запитань, котрі правоохоронні органи повинні поставити як Департаменту культури міста Києва, так і Міністерству культури України.

Перше: чому барельєф вперто не повертають до Національного музею історії України, якщо саме міністерство стверджує, що саме ця структура несе за неї відповідальність?

Друге: хто давав розпорядження про проведення експертизи, що відбувалась в Центрі наукової реставрації Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника?

Третє: хто і на якій підставі приймав рішення про зміну зовнішнього вигляду експонату та наполіг на покритті його золотом, а не на реставрації у поліхромному вигляді?

Четверте: чому представник лаврського заповідника відхрещується від проведення тих робіт і з чим це пов’язано?

П’яте: де зберігаються акти виконаних робіт, використання дорогоцінних металів і що то була за фірмочка, котра ці роботи проводила і головне - де, оскільки у Лаврському заповіднику відбувались лише роботи по металу?

Шосте: так де ж зберігаються вцілілі реставраційні паспорти від реставрації початку двотисячних, аби їх порівняти з висновками, котрі отримані вже експертизою, що проведена цього року?

А от що далі буде з історичною пам’яткою Архистратиг Михаїл? Дирекція Національного музею повідомила, що підготувала листи до усіх потрібних структур щодо того, аби чиновники посприяли у прискоренні оформлення належним чином (відповідно до вимог Міністерства культури України) документів на подовження терміну тимчасового експонування в Музеї історії м. Києва експоната основного фонду Національного музею історії України барельєфа Архистратига Михаїла.

Але лишається питання: чи притягнуть до відповідальності тих, хто вирішив сплюндрувати, а потому і спаплюжив зовнішній вигляд барельєфу? Проте і тут питання - руба, оскільки хто буде брати за комірець осіб, котрі при Табачнику давали можливість заробляти багатьом тим, хто і нині пригрітий владою?

Конфлікти і закони

Имущественный беспредел

Может ли расслоение общества на классы быть полезным для самого общества?


Мы привыкли думать об американском обществе как о свободном, демократическом и таком, где работают социальные лифты. На практике эта свобода выглядит как упорядоченная классовая система: бедные, неблагополучные районы, благоустроенный, скромный средний класс и сияющие luxury высотки и особняки.


Все, кто побывал в США, видел, как Америка разделена на классы финансово и социально.


Удивительно наблюдать, как общество, которое находится в чётких рамках законодательного поля, обеспеченное материальными благами, провозглашающее ценности свободы и равенства, превратилось в классовое. Только финансовый и социальный статус могут быть приобретёнными.


Когда находишься в США, классовое расслоение видно невооружённым глазом. Удивительную картину я наблюдал вдоль дороги в Чикаго: с одной стороны фешенебельная недвижимость, исчисляемая мультимиллионными суммами, а через дорогу депрессивный район, в котором процветают преступность, наркомания и алкоголизм. Криминал не переходит через дорогу, как будто бы невидимая стеклянная стена разделяет эти два мира.


В дорогие микрорайоны сложно попасть, они защищены пропускными пунктами с охраной, куда пропускают по документам, удостоверяющим личность. Всё это расположено за заборами и стоит космических денег. По другую сторону дороги никем не охраняемые социальные гетто, куда даже полиция старается не показываться.


В Америке существует общественный договор: криминал не перейдёт черту, он орудует только на «своей территории», потому что возмездие последует неминуемо, и оно будет страшным. Переход из низкостатусного района на ступень выше будет стоить 20%.


Получая в месяц на 20% больше своего предыдущего дохода, американец, согласно негласному социальному закону, должен переместиться в более благополучный и обустроенный район. С повышением дохода меняется всё: одежда, аксессуары, марка автомобиля, апартаменты, спортивный клуб, школа, рестораны. И всё это ровно на 20% дороже.


Для американца с высшим образованием 150 тысяч долларов в год — это мечта, пропуск в состоятельную жизнь. Это возможность приобрести автомобиль и недвижимость, выплачивать ипотеку и кредиты, обеспечить свою семью, медицинское обслуживание, образование, досуг и наслаждаться жизнью. Американец, выполняющий физическую, низкоквалифицированную работу, получает около 26 тысяч долларов в год. Граждане США, зарабатывающие меньше 1000 долларов в месяц (на одного человека; около 1300 на двоих, 1600 на троих, и т.д.), могут обращаться за социальными пособиями. Семьи, живущие на велфер, не проживают в благополучных районах среднего класса.


Состоятельный и средний класс не пересекаются с криминальными элементами. Преступность не может контактировать с теми, кого она может ограбить или на кого может оказывать давление. Смешения не происходит, люди разделены кордонами.


В Украине даже в закрытых элитных посёлках проживает кто угодно. Например, многими роскошными особняками Конча-Заспы под Киевом владеют банкроты, которые просто не могут продать свою роскошную собственность. А в спальных районах рядом с советскими страшненькими «хрущёвками» и «чешками», однообразными АППС соседствуют дорогие новостройки. «Мерседесы» паркуются рядом с «Ланосами», дети богатых и бедных ходят в одну школу, а их родители скупаются в одних и тех же супермаркетах. Вспомните, как блокировался особняк Януковича. Даже дом президента был расположен в обычном посёлке, где уровень доходов совсем не бизнес-класса и не класса «люкс».






К чему приводит такое смешение? К тому, что в Украине, к сожалению, криминал неотличим и неразделим от мирных жителей. Трудно понять, кто перед вами стоит: защитник отечества или бандит в военной форме, журналист или провокатор, митингующий гражданин или платная поставка под флаг, патриот или разряженный нацист. Маргинализированные социальные элементы проживают в тех же жилых домах, что и «средний класс», который зарабатывает почти столько же, сколько беднейшие категории населения… В столице Украины нет неблагополучных районов, потому что «неблагополучные» люди живут везде. Всё смешалось, и в результате никто не чувствует себя в безопасности.


Деление по имущественному и социальному признаку, расслоение на классы само по себе, конечно, не станет защитой добропорядочных граждан от криминала. Главная защита — это деньги. Потому что обеспеченный человек всегда сможет обезопасить свою жизнь, выбрав более комфортные и качественные условия проживания.


Украине нужно насытиться деньгами, в течение нескольких поколений наращивать ВВП, чтобы выйти на уровень развитых стран мира. Деньги — это залог безопасности как внутри государства, так и на международной арене.



Balashov.com.ua


Путин создал в Украине систему управляемого криминала.



Об этом пишет в «Фейсбуке» российский юрист и правозащитник Юрий Шулипа, недавно получивший украинское гражданство.
Современная Россия является во всем мире главным экспортером политической, управленческой и социальной коррупции, произвола, бандитизма, сепаратизма и терроризма. Под 16 летним диктатом Путина и членов его хунты, в ходе их насильственного и преступного удержания власти, Россия превратилась в криминально -террористическое государственное образование.
После Молдовы и Грузии, Украина стала третьей страной --жертвой российской военной преступной агрессии, целью которой является привязать Украину к своей системе.
Исходя из этого, важно понимать, что российская преступная военная агрессия против Украины и других стран будет продолжаться ровно до тех пор, пока Путин и его хунта не будут нейтрализованы либо до распада России из-за падения цен на нефть, внешнеполитического санкционного сдерживания, внутренних экономических проблем и истощения ресурсов.
Путин и его хунта будут вредить Украине до последнего своего дыхания, в том числе использовать свою пятую колонну, чтобы развалить Украину.
И если на информационном, военном и экономическом фронтах, Россия уже потерпела стратегическое поражение, то теперь путинская хунта сосредоточила свои усилия на создании в Украине системы управляемого процесса для уничтожения Украины изнутри. И как мы видим, этот процесс успешно продолжается.

После распада СССР, на протяжении всех лет формальной независимости, Украина фактически находилась под внешним управлением со стороны России. Практически все украинские президенты, в той или иной степени, обслуживали интересы России. Причем, эти «интересы» были весьма далекими от законности и по своей сути противоречили национальным интересам Украины.
Пик совершенства системы управляемого криминала в Украине достиг в период нахождения во власти на должности главы государства Януковича и его продолжателя – Порошенко.
Сотрудники управления внешней политики администрации президента России под Руководством Путина, как непосредственно, так и через российские спецслужбы, внедряли в Украине пророссийский режим -- коррупционные и откровенно криминальные методы государственного управления.
И этот режим в Украине тормозит исполнение закона «О люстрации», а это означает пребывание на многих ключевых должностях законодательной, исполнительной и судебной властей лиц, которые находились во власти в период правления Януковича.
Эта система называется системой управляемого криминала потому, что любые преступления, связанные с преступной деятельностью продажных граждан Украины против своей страны, инициируются и управляются из Москвы либо напрямую из ГРУ ГШ ВС, или ФСБ.
Система управляемого криминала состоит из целой сети агентов путинского влияния. Таковыми в Украине являются: еще находящиеся во власти представители бывшей Партии регионов; не прошедшие люстрацию чиновники; представители пророссийских общественных и религиозных объединений («благотворительных» фондов) и политических сил, например, так называемый «оппозиционный блок» и другие, а также пророссийские публицисты и блогеры.

Стоит отметить, что между многими бывшими регионалами, чиновниками времен Януковича, членами Украинской православной церкви Московского патриархата (далее - УПЦ МП) и прочими представителями путинской пятой колонны, сложились достаточно тесные «рабочие» отношения с сотрудниками российских спецслужб, а так же с путинскими фондами, осуществляющие политический и управленческий подкуп граждан Украины.
Вот почему все бывшие чиновники времен Януковича должны быть отправлены в отставку.
Основной удар России в этом направлении будет направлен на южные и юго-восточные регионы Украины, где преимущественно проживает русскоязычное население.
Основные субъекты путинского влияния, это главы районных администраций, депутаты Верховной Рады и районных собраний, мэры городов, а также УПЦ МП и даже члены правительства и президент.
Преступная путинская Россия, через свои фонды, выплачивает им значительные средства, за лояльность путинскому режиму.
Продажным украинским чиновникам, Россия из своего бюджета платит за их бездействие. За то, чтобы они просто сидели на своих должностях и тихо притормаживали. В общем, за то, чтобы они по мере их возможностей саботировали курс Украины на вступление в НАТО и в Евросоюз.
Кроме того, оккупанты намерены усилить антиукраинскую и антигосударственную диверсионную деятельность через УПЦ МП и путинские бандформирования. Поэтому весьма вероятна активизация диверсионно -террористических групп, увеличение числа преступлений.
Сейчас путинская хунта направляет все усилия для того, чтобы подорвать Украину изнутри. За 16 лет нахождения во власти, Путин достаточно умело научился экспортировать политическую коррупцию, агентуру и бандитизм.
Как предотвратить создание в Украине системы управляемого криминала?
Для решения этой проблемы требуются активные действия всех.


Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая