Москаль заявив, що 80% "Правого сектора" Закарпаття мають судимості
Понеділок, 20 липня 2015, 01:10



80 відсотків бійців закарпатського "Правого сектора" мають по три-чотири судимості.

Про це розповів в ефірі "5 каналу" новопризначений голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

Москаль стверджує, що на півроку "Правий сектор" Закарпаття просто вийшов з підпорядкування керівництва або ж політична сила в Києві недостатньо звертала на них увагу.

"Я кажу, що хоч покличте їх в армію, якщо вони хочуть воювати. Мені воєнком каже: "Кого? Там 80% мають по три-чотири судимості?".

Москаль висловив здивування, чому представники "Правого сектора", будучи членами політичної сили, в балаклавах ховають від своїх виборців обличчя.

Нагадаємо, Геннадій Москаль очолив Закарпатську ОДА 15 липня - через кілька днів після стрілянини в Мукачевому.

Причиною конфлікту, який у підсумку призвів до смерті людей та гучного скандалу, стали непрості стосунки народних депутатів Михайла Ланьо ("Воля народу") та Віктора Балоги (позафракційний).

13 липня відбувся допит Ланьо, який натякав на причетність Балоги до "Правого сектора" на Закарпатті.

Балога заявляв, що конфлікт у Мукачевому виник через боротьбу за право покривати контрабанду між представниками "Правого сектора" та його колишнім соратником Ланьо.

Лідер ПС Дмитро Ярош виступає за вступ "Добровольчого українського корпусу "Правий сектор" до складу Збройних сил в обмін на амністію членів організації, що брали участь в перестрілці в Закарпатській області

http://www.pravda.com.ua/news/2015/07/20/7075005/

Варто нагадати про "героїв минулих днів"



Олександр Іванович Музычко
український політик і приватний підприємець, голова Рівненської обласної організації партії Українська національна асамблея, голова Політради УНА-УНСО, і координатор структур "Правого сектора" на Західній Україні - Вікіпедія

Дата і місце народження :
    19 вересня 1962 р., Кизел, Пермська область, РРФСР, СРСР
Дата і місце смерті :
    24 березня 2014 р. (51 рік), Бармаки, Ровненский район, Ровненская область, Україна


Саша Білий убитий в ході спецоперації МВС України

Активіст українського націоналістичного руху "Правий сектор" Олександр Музычко (також відомий як Саша Білий або Сашко Билый) убитий під час спецоперації міліції. Така заява у вівторок, 25 березня, зробив заступник міністра МВС України Володимир Євдокимов, передає УНН

У операції по затриманню Саші Білого брали участь співробітники ГУБОП і бійці спецпідрозділу " Сокіл", розповів Євдокимов на прес-конференції. За його словами, МВС вирішило затримати Олександра Музычко із-за кримінальних справ про "злісне хуліганство" і протидію міліціонерам, збудженим проти нього.

Саша Білий, починаючи з 12 березня, знаходився в розшуку. Вийти на слід активіста "Правого сектора" вдалося в ніч на 25 березня - його знайшли в кафе "Три карасі" недалеко від Рівного. "На крики міліції Білий хотів втекти через вікно і відкрив вогонь на поразку по " Соколові". Перша куля потрапила в співробітника " Сокола" в шолом, але отрикошетила в передпліччі. Другим пострілом Музычко потрапив в погон цьому співробітникові", - розповів Євдокимов.

У МВС стверджують, що бійці " Сокола" стріляли по ногах Саші Білого. При цьому частина співробітників стріляла в повітря. У певний момент міліціонерам вдалося обійти Музычко і повалити на землю. "Коли його намагалися затримати, побачили, що він поранений. Викликані лікарі що Сашко Билый убитий пострілом в серці.

Представник МВС відмітив, що в Рівненській області пройшла операція по знешкодженню злочинного угрупування, в діях якої "чітко видимі ознаки бандитизму". В ході спецоперації міліціонери затримали трьох активістів "Правого сектора", які грали роль охоронців Музычко. У затриманих вилучені автомати Калашникова і пістолети Макарова, додав Володимир Євдокимов. За його словами, охоронців Саші Білого відвезли на допит в Головне слідче управління в Києві.

Окрім України кримінальні справи проти Олександра Музычко порушені в Росії. Його підозрюють у вбивствах російських військових в Чечні в 1994-2000 року. У березні 2014 року російський суд заочно заарештував Сашу Білого.

Саша Білий широко відомий завдяки роликам з його участю. На одному з них Музычко прийшов з автоматом на засідання Рівненської облради і зажадав від депутатів " скинутися" на квартири для сімей активістів, загиблих на Майдані. З 2013 року Музычко був координатором "Правого сектора" на Західній Україні.

Олександр Бакланов / 25.03.14



2.

6 якостей Сашко Билого  

Олександр Музычко (бойове прізвисько - Сашко Билый) убитий в ніч на 25 березня під час спецоперації по його затриманню. Раніше МВС України оголосило його в розшук у справі про злісне хуліганство і протидію співробітникам правоохоронних органів. "Сноб" дізнався, які якості мав герой української революції, що не відбувся

Людина військова

У 1981-1983 роках  Олександр Музычко проходив термінову військову службу в 144-ій зенітно-ракетній бригаді (Тбілісі). Через декілька років вступив в націоналістичну організацію УНА-УНСО (Українська національна асамблея - Українська народна самооборона).

У 1994 році Музычко прилучився до чеченських сепаратистів. У Чечні отримав кличку "Сашко Билый", а також позивний " Консул". Командував загоном УНА-УНСО " Вікінг", який був в складі За його словами, особисто підбив три танки, шість БТР і збив літак. За участь у бойових діях отримав орден "Герой нації" з рук Джохара Дудаева. 7 березня 2014 року Слідчий комітет Росії оголосив Олександра Музычко в розшук. Йому заочно були пред'явлені звинувачення в "створенні стійкої озброєної групи (банди) в цілях нападу на російських громадян і керівництві нею".

Людина творча

Після вступу в УНА-УНСО Музычко став головним редактором газети "Наша справа", а на територію Чечні він проник по турецькому паспорту під виглядом журналіста. При цьому паспорт і посвідчення були справжніми.

Людина політична

Коли в 1997 році УНА-УНСО була зареєстрована в якості політичної партії, Музычко очолив її Рівненське відділення і керував ним до лютого 2014 року (тоді організація увійшла до складу "Правого сектора").

На виборах в 2012 році Олександр Музычко балотувався в якості самовыдвиженца у Верховну Раду України. Під час виборчої кампанії був представлений як "легендарний герой Чеченської війни". У результаті зміг набрати лише 1,14%% голосів.

У 2014 році Музычко неодноразово говорив про наміри балотуватися на пост президента України.

Людина сиділа

У 1995 році Музычко був засуджений по ч. 1 ст. 101 УК України (спричинення тяжких тілесних ушкоджень) за побиття відвідувача кафе. Через два роки Музычко влаштовує тоді він виявився на лаві підсудних за звинуваченням у викраденні бізнесмена, з якого разом із спільниками мав намір отримати 1000 доларів США. У цій справі, незважаючи на спроби УНА-УНСО представити його як політичне переслідування, Музычко був засуджений на три з половиною роки.

Людина запальна

27 лютого 2014 року Музычко ударив по обличчю прокурора Рівненського району Андрія Таргония в його ж кабінеті. За цей інцидент він не був затриманий, але ЗМІ повідомили, що в Рівненському відділі УМВС порушена кримінальна справа за фактом нанесення побоїв співробітникові прокуратури (до п'яти років позбавлення волі). У відповідь Музычко пообіцяв в.о. глави МВС України Арсену Авакову,  що "живим не здасться". Соратники Музычко по "Правому сектору" перекрили вулицю Симона Петлюри в Рівному, заявивши, що не дозволять заарештувати їх лідера. Конфлікт вдалося вирішити примиренням сторон.

Антон Чугринов / 25.03.14
http://snob.ru/selected/entry/74124



На мітингу "Правого сектору" у Києві 21 липня 2015 р. на Майдані - тут коментарі зайві

В Мукачево произошли трагические события. “Правый сектор” стрелял по милиции. Милиция стреляла по “Правому сектору”. Трое убитых, несколько раненных. Вся Украина на ушах. “Правый сектор” собирается возле АП. Порошенко приказал разоружить бойцов ПС.
На самом деле происходящее не укладывается в рамки конфликта «хорошие против плохих». Как бы кто лично не оценивал ту или другую сторону. Всё гораздо шире и печальнее. Сейчас мы видим аналог Врадиевки лета 2013-го в новых, изменившихся условиях. То что происходит — это последний маркер того, что система нынешней украинской власти может теперь рухнуть в любой момент. Таким же маркером была Врадиевка два года назад. Т.е. что-то подобное неизбежно должно было произойти. А конкретный повод не имеет значения.

Теперь, как и после известных событий два года назад в Николаевской области, неизбежен силовой путь ликвидации нынешней власти. По какому поводу, в какой срок и в какой именно форме предсказать невозможно. Но общее направление процессов окончательно понятно.
Украинская олигархия, которая ничему не научилась после Майдана, привела систему в окончательный упадок. Который, на данный момент, характеризуется следующими признаками:
1. Государство потеряло монополию на насилие.
В итоге мы с одной стороны имеем мобилизацию протестной части украинского общества. В т.ч. и вооружённую мобилизацию. При том, что данная часть общества крайне неоднородна по своему качеству.
С другой стороны на лицо несостоятельность и, главное, нежелание «старых» силовых структур бороться за сохранение нынешней правящей олигархии у власти. В т.ч. и потому, что значительная часть «силовиков» не уверены в своих перспективах на будущее.

2. Государство потеряло право на арбитраж.
Тотальная коррумпированность всех судов, прокуратур, мвд привела к тому, что обычный гражданин начинает искать правды и защиты либо у «робин гудов», либо надеясь на собственные силы. Рано или поздно это неизбежно приводит к силовому противостоянию. Сначала к локальным, затем ко всеобщему.
Кроме этого, нынешняя украинская власть не может «развести по углам ринга» основных бенефициаров нынешней конфигурации олигархической системы — финансово-промышленных групп (ФПГ). Необходимо отметить, что нынешний Президент не мог быть выбран без согласованного «назначения» его на должность украинскими ФПГ. Естественно, что такое «назначение» предусматривало раздел сфер влияния кланов, бюджетных потоков, приоритетных дотационных потоков и всего остального. Но постоянное сокращение ресурсов в стране, которое уже приняло необратимый характер, порушило все компромисы и договорённости. Грубо говоря, делить и "прихватизировать" остаётся всё меньше. а аппетиты все больше.

3. Государство не в состоянии осуществлять управление.
Ни на законодательном уровне, не на уровне исполнения решений. Процесс сокращения ресурсов требует реформирования системы государства -- отказа от олигархично - клановой системы. Реальное реформирование вступает в противоречие с личными интересами ФПГ и высших чиновников. Законодательная власть в стране в подавляющем большинстве — это лоббируемые олигархатом партии. Соответственно, действовать против собственных кормильцев они не будут. Приход к власти в Украине реальных реформаторов демократическим путём невозможен. Т.к. на это нужны деньги, которые в необходимом для такого процесса количестве, есть только у олигархов. Ну не будут же они сами себя хоронить.

4. Международная легитимность нынешней украинской власти.
Это, пожалуй, последнее, что осталось у нынешней украинской правящей псевдоэлиты. При этом на Западе от украинской власти уже реально устали и давно разочаровались. Если кто-то думает, что Запад Украине «помогает», то он глубоко ошибается. Никто не поддерживает воров и бандитов. Запад в войне России против Украины отстаивает свои интересы, которые заключаются в намерении поставить Россию на место, в соответствии с международными нормами. Запад, с большим удовольствием, хочет иметь дело с новой украинской властью реформаторов. Но при этом тот же Запад хочет, чтобы прежняя власть сменилась на новую в результате «демократических процедур». А это невозможно в принципе.

А теперь «вернёмся» в Мукачево.
Вне зависимости от от того, как конкретно закончится «Закарпатский конфликт» системные проблемы никуда не исчезнут, а только будут нарастать. Всеобщим «восстанием» и сменой власти данная ситуация не продолжится. ПС не обладает массовой поддержкой среди населения в целом, а население, всё же, ещё не готово "рвать власть на части".
Но это всего лишь дело времени. Теперь, весьма, недолгого ждать... Скорее всего, до большого социального взрыва осталось меньше года. И он может произойти в любой момент и по любому поводу. Сама ситуация в Мукачево является следствием загнивания нынешней олигархично - клановой системы. Мы имеем конфликт, при которой одна сторона (нардеп, мвд и т.д.) является преступниками и вторую сторону (ПС), которая пытается ломать локально систему незаконным методом. И тут неважно что на самом деле происходит — «борьба за справедливость» или передел сферы влияния. Важно то, что из-за перечисленных выше причин законными способами систему не сломать.
Поэтому неминуемый социальный взрыв будет происходить совершенно не демократическим путём.

Ситуация 2015 г. отличается от ситуации 2013 г. в худшую для власти сторону:
1. В отличии от Майдана сейчас есть политические субъекты, которые противосистемны нынешней власти. Но данные политические структуры состоят во многом из других людей. Хотя и «растут» от тех же корней, что и «старые субъекты». Они имеют большую свободу в принятии решений. В ситуации неизбежного социального взрыва роли сюзерен-вассал вполне могут измениться, что практически уже было.
Почему это важно? Потому что любой конфликт должен заканчиваться политическим решением. Иначе — это полный развал страны. Майдан закончился приходом к власти той же украинской олигархии, что и была раньше, потому что кроме «старых» политических субъектов никого для политического разрешения конфликта больше не было. теперь есть. да, немногочисленные и далеко не всем «нравятся», но есть. Но тут важно их присутствие в главном законодательном органе страны и, частично, на высоких должностях.

2. Силовые государственные структуры обладают гораздо меньшей лояльностью к нынешней власти, чем к власти Семьи Януковича. Т.е. «умирать» за них не будут. Вместо того, чтобы первым делом заняться чисткой и реформами МВД, СБУ, прокуратуры, судов, высшего состава ВСУ Президент, Премьер и парламентская коалиция больше года делила уменьшающиеся ресурсы. Теперь момент упущен. Больше нет ни ресурсов для обеспечения «верности» силовиков, ни социальной поддержки для создания новых карательных структур на добровольно-патриотической основе. И киевская новая полиция — это не пример. Это — правоохранители, а не каратели. Если их кинут на «подавление», то это закончится для них плачевно. Да и далеко не факт, что новая полиция будет выполнять такие приказы.

3. Оружия на руках стало значительно больше. А Майдан и война в Донбассе привела к преодолению психологического порога. При котором сначала говорили, а потом думали — стрелять или нет. Сейчас будут сразу стрелять.

4. Существуют структурированные вооружённые формирования, которые противосистемны нынешней власти. Мало того. Армия (ВСУ) или останется нейтральной, или частично поддержит смену власти. Отсутствие реальных реформ в армии, постоянное предательстве и идиотизм высшего армейского командования заставило солдат, младший и средний командный состав тихо (пока, «тихо») ненавидеть существующую власть.

5. В целом ресурсов в стране намного меньше, чем два года назад. Т.е. «задобрить» подачками население уже не получится. Денег нет. Популизм для власти привычный, но он перестаёт работать, когда человеку нечего есть. Т.е. озлобление тех, кто выйдет на протест будет намного больше, а готовность на самопожертвование гораздо выше, чем на Майдане.

И это далеко не все факторы. В итоге из состояния «верхи не хотят, низы не могут» мы перешли в состояние «верхи не могут, низы не хотят». Если в здании ВР, АП, КМУ и т.д. ещё не "звучат выстрелы", то теперь это всего лишь дело времени.
Святослав Швецов.

Лише вчора з’явилася інформація про те, як відомий одеський хабарник і радник Прем’єр-міністра Олександр Малін намагається утримати контроль над «Укрпоштою» і завести туди оновлену команду корупціонерів. Сьогодні один з членів команди Маліна – Василь Веселий, який залишається на посаді заступника генерального директора з комерційних питань ховаючись від звільнення на лікарняному, у вузькому колі поділився як відбуватиметься ця операція.

Новим генеральним директором «Укрпошти» Малін планує зробити свого земляка – нічим не примітного Дмитра Нікітіна. До 2007 року Дмитро Нікітін був директором комунального підприємства "Інформресурс", потім заступником голови Одеської обласної ради, опісля працював в компанії ГЕРЦ "Городской единый расчетный центр" - монополісті, через якого проходили всі платежі одеситів за комунальні послуги. З кожного платежу ГЕРЦ залишав собі 2,4% - дуже прибутковий бізнес, враховуючи мільярдні обороти в ЖКГ. Далі ГЕРЦ заснував фірмочку ТОВ «Аверс-процессинг», яку пізніше перейменували на ТОВ «Городские энергетические системы», і очолив її Дмитро Нікітін. Нехитрий бізнес цієї компанії-прокладки полягав у наступному: прокладка встановлювала в будинках теплолічильники, купувала у теплокомуненерго теплову енергію і перепродувала її ЖЕКам. Тобто, вона була посередником між двома комунальними підприємствами. Затим вчинився скандал через приписування Нікітіним зайвих гігакалорій, і цей аналог фірми «Роги і Копита» разом із директором-мухляром зник з інформаційного поля.

Ось цього комунальника Дмитра Нікітіна, управлінський досвід якого зводиться до керування одеською фірмою-прокладкою, витягнув з небуття і намагається проштовхнути на посаду генерального директора «Укрпошти» недолюстрований радник Яценюка – Олександр Малін. Виявляється, саме Нікітіна мав на думці Малін, коли казав, що гендиректором «Укрпошти» буде людина яку «ніхто не знає, проте вона не заплямована корупцією». Журналісти на це дотепне пожартували, що неможливо бути людиною Маліна і не бути заплямованим корупцією.

Василь Веселий також повідомив друзям, що заступником генерального директора «Укрпошти» має стати ще один одесит – старий знайомий Маліна і Нікітіна - директор Київської дирекції «Укрпошти» і депутат Одеської облради Володимир Гурков. Гурков був розробником і організатором корупційних схем для попереднього керівництва «Укрпошти», яке днями вигнали з підприємства через низку гучних корупційних скандалів. Ту команду не зумів «відмазати» навіть сам Малін - радник і особистий друг Яценюка. Тепер Малін, який під час свого перебування на посаді першого заступника міністра інфраструктури був покровителем цієї команди, терміново намагається відновити контроль над фінансовими потоками підприємства.

З веселою посмішкою Веселий розповів і про себе - Малін обіцяв залишитти його в "Украпошті" на тій самій посаді, але для цього потрібно протриматись на лікарняному ще тиждень до призначення Нікітіна. Життєрадісний Веселий не приховує цю інформацію, адже за його словами «питання вже вирішене із міністром».

Отже, державного поштового оператора має очолити особа, яка не знає специфіки, потреб і проблем величезного підприємства, не має вагомого управлінського досвіду, не має і не буде мати авторитету і довіри в трудового колективу. Усе-таки, саме від керівника «Укрпошти» значною мірою залежить успішність роботи підприємства, його прибутковість і перспективи розвитку, а за нинішніх умов – коли на ринку поштових відправлень точиться жорстка конкурентна боротьба – забезпечення виживання. Будь якому новопризначеному директорові «з вулиці», тим більше недосвідченому, знадобиться не менше року на розуміння технологічних особливостей виробничих процесів для прийняття більш-менш кваліфікованих управлінських рішень. Проте фінансовий стан «Укрпошти», жорстка конкуренція та економічна криза не залишають недосвідченому керівнику можливостей і часу на навчання, пасивність і невизначену політику.

На превеликий жаль, останній керівник зі своєю командою більше думав про наповнення власної кишені і про вимоги покровителів, що вкрай негативно відбилося на становищі «Укрпошти» і моральному стані колективу. Призначення заряджених на корупцію "своїх людей" призвело до того, що колись провідний і непохитний поштовий оператор перетворюється на безпорадне підприємство, нездатне часом конкурувати з приватними фірмами.

Інформація про те, що усунуту від керівництва львівську команду корупціонерів намагаються замінити на одеську корупційну команду, вкрай обурила працівників «Укрпошти». І справа тут не лише в ігноруванні і приниженні колективу, в поганій психологічній атмосфері і неминучому розкраданні підприємства поплічниками Маліна. Найстрашнішим є те, що всі заяви нинішньої влади про боротьбу з корупцією і злочинністю, про люстрацію і так далі – є лише ширмою для прикриття старих злочинних схем. Найстрашнішим є те, що нічого не змінюється, отже революція гідності і численні людські жертви були зайвими. Найстрашнішим є те, що в людей вбивають надію на покращення життя і цивілізоване майбутнє.

Шо ж це, браття, виходить ? Га? 

Турчинов каже жи помилує іноземних терористів.

http://www.randevucity.net/news/main.php?id=7785&id_rub=6&cpage=1

Хороший материал журналистского расследования в "Знак оклику".
Не ровня продажным МВДешным пасквилям на врагов рейха... РЕКОМЕНДУЮ!
А главный герой - сам министр бандитских дел воровского режима, В. Захарченко.