Пацаны бывают разные. Какая власть, такие и пацаны. У каждого свой Бог. Нынешняя власть идёт всупротив своему народу. И их служители, которые говорят о службе Богу вкладывают не то понятие, которое скармливают в виде устной речи в уши прихожан.
Кто понимает меня - рад встречи с такими людьми, а кто нет - спросите, кому всё это не надо - это его(её) право выбора.
Для одних людей це був понеділок, для інших - церковне свято, Хрещення, а для третіх, і для мене в їх числі - це був день, коли зв'язок із космосом максимально відкритий для всіх людей. Можливо, останній пункт - це чутки, або вигади, а я - бовдур, який у все це вірить... Принаймні, про відкритість цього каналу казали так само переконливо як і про кризу, і про газ, і про понеділок та Хрещення.
Цілий день я бажав людям доброго настрою та вітав зі святом. Спеціально не казав, що за свято, бо Хрещення хоч і популярне зараз в нашій країні, але не для всих. Чому я так вважаю? Бо це свято не популярне для мене, а значить обов'язково є ще декілька таких бовдурів, які не поважають "споконвічні" традиції свого народу.
Взагалі-то, я вірю в Бога! Я вірю в його всемогутність та мудрість... Але зовсім не вірю жодній церкві. Жодна з религій не розповідає правду про Бога. В церквах, храмах, мечетях та інших релігійних, культових та обрядових місцях, людей просто дурять. Дехто робить це спеціально, заради якоїсь користі для себе, інші це роблять тому, що самі вірять в те, про що розповідають іншим людям. Мені, чесно, байдуже, у кожного своя правда, і кожен несе власну відповідальність за свої вчинки... Згодні?
Трішки шкода людей, які заради матеріальних благ переступають через закони всесвітньої любові, гармонії та доброчинності... Ми приходимо в цей світ ні з чим, и покидаємо його так само ні з чим... Всі скарби нічого не варті нам ДО нашого народження, та ПІСЛЯ нашої смерті...
Я не проти того, щоб людина жила в достатку та добробуті, але не через страждання інших...
Кхмм... щось я відволікаюсь від основної теми, про що я хотів написати зараз.
Цього понеділка я багато їздив по місту, багато спілкувався із різними людьми... навіть із Дмитром з роботи побалакав трішки. Як мені здалось, встиг зробити багато корисних справ як для себе, так і для інших людей, тому цей день розпочався та продовжувався досить вдало!
Вечір я домовився провести із дівчиною, яка мені дуже подобається... Я її ніколи не бачив, навіть на фотографіях, ми тільки по телефону спілкувались, але вона мені все-одно подобається, та я часто про неї згадую, коли мої думки не зайняті роботою, або пошуком можливостей реалізувати свої плани або виконати обіцянки, коли такі маються (по пріоритетам все має зворотній напрямок: в першу чергу виконую обіцянки, потім займаюсь реалізацієй власних планів, і вже в третю чергу - роботою для (на) інших людей. тому з мене завжди виходив паганий робітник по найму...).
Перед свіданкою з моєю любою незнайомкою я потрапив на збір до Бізнес-центру, де якраз обговорювались питання впровадження на офіційній основі мого Клубу Бізнес-Кіно в самому центрі та відкриття філіалу в арт-залі піцерії, із власниками якої я якраз нещодавно спілкувався та зацікавив їх такою пропозицією. Від мене чекали бізнес-плану... Тобто, хотіли, щоб я розповів, як збираюсь розподіляти гроші, які мають рікою текти до мене, завдяки розробленій мною унікальній системі Клуба!
Все було готово, і розподілення фінансів між відповідальними, зацікавленими та приймаючими участь було обговорено досить швидко і всіх все влаштувало, чому я був несказанно радий! А ось із дівчиною вийшов облом... Вона не знімала слухавку телефона на протязі всього вечора.
Я спеціально довго не повертався додому - блукав по вулицях, щоб будь-якої миті можна було сісти в таксі та поїхати до неї... але завжди настає такий час, коли навіть найцікавіші та найдобріші задуми відступаються перед втомою. Особливо, коли це втома від безрезультатного очикування після безлічі спроб хоч якось заподіяти...
Близько 23:00 я йшов по алеї посеред свого проспекту в напрямку додому - збуджений від багатьох подій та очикувань на неймовірну зустріч і в той самий час трішки засмучений і виснажений. Сніг йшов разом зі мною, лагідно лягаючи на дерева, асфальт та на мене. Це заспокоювало, прибаюкивало і розслабляло.
Мені раптом стало так спокійно та затишно наодинці із собою, що навіть вронив сльозу від задоволення. А потім подивився на небо - воно було темне від хмар і здавалось бездонним.
Тоді я пригадав про те, що сьогодні небо відкрите для всіх, і я можу із ним поспілкуватись. Саме це я і став робити - розмовляти із небом... вголос.
- Привіт! А ось і я. Я буду називати тебе "Всесвіт". Можна? Сподіваюсь, тобі ця назва подобається, бо це твоя суть, ти - всесвіт! А я - Микола... І я хочу тобі багато чого сказати. Я знаю, що ти все про мене знаєш... і про моє минуле, і про моє майбутнє. І що мої думки для тебе - відкрита книга... Але я все-одно вважаю, що просто думати - замало, потрібно ще й карази про свої думки. Як завгодно - словами вголос, або на папері, або діями, або малюнками, або жестами чи дотиками... Кому як простіше, кому як зручніше - але казати!
Перш за все, дякую тобі за те, що ти дарував мені можливість жити тут. На цій планеті, в цьому світі, серед людей, тварин, рослин, планет, зірок, сузірь... Я дякую тобі за те, що я навчився розуміти радість та добро світу, і що навколо мене їх достатньо на все життя! Я дякую тобі за те, що ти надав мені можливість навчатись, розвиватись, зростати як фізично так і духовно. Дякую тобі за те, що ти завжди разом зі мною, що ти завжди навколо мене - ти моя друга мати і мій другий батько! Дякую тобі, мій кращий друже та наставник! Я люблю тебе, Всесвіт, таким, який ти є!
І ще, я звертаюсь до тебе із проханнями. У мене їх багато, але я знаю, що ти все-одно їх обов'язково виконаєш найкращим чином! Я прошу, дай мені більше знань, мудрості та досвіду, щоб я осягнув їх сам, та зміг передати іншим, кому вони потрібні! Я прошу, допоможи мені пройти свій життєвий шлях таким чином, щоб після моєї смерті мене згадували добрим та ласкавим словом! Я прошу, дай мені всі можливі випробування, завдяки яким я максимально реалізую свій потенціал, талант та здібності! І будь ласка, підтримай мене в скрутний момент. Дай мені сили впоратись з будь-яким негараздом - як із власним, так і із лихом будь-якою людини в світі, яка проситиме у мене допомоги.
Я прошу тебе, всемогутній щедрий Всесвіт дай мені міцного здоров'я та розумного добробуту!
Ще я прошу тебе, познайом мене із дівчиною моїх мрій, щоб я робив щасливою її, а вона робила щасливим мене, і щоб ми кохали друг дружку св'ятим коханням - чистим, щирим, теплим, і завжди розуміли та підтримували один одного. І щоб наші справи та наші діти поєднували нас ще більше, і щоб ми завжди вірили та довіряли і ніколи не обманували друг дружку!
Любий друже, Всесвіт, дай мені віру та надію, любов та гармонію в житті!
А ще я обіцяю, (і це не взамін на виконання моїх прохань, а просто тому, що хочеться це тобі пообіцяти і обов'язково потім виконати свою обіцянку) що я буду вправним і чемним. Я обіцяю, що буду максимально чесним. Я буду наглядати за своєю зовнішньостю - бо це твій подарунок для мене. Я буду робити ранкові зарядки, чистити зуби, харчуватись здоровою їжою та вести здоровий образ життя, щоб виглядати та почуватись найкращим чином! Я обіцяю берегти себе та піклуватись про все, що є навколо мене. І все це я обіцяю робити для себе та для всіх інших людей так само якби я робив це для тебе.
Я знаю, Всесвіт, що я - маленька частка тебе, так само, як і ти - маленька частинка мене самого. І знаю, що всі ці прохання були як від мене до тебе, так і від тебе до мене. І що ти чув мене так само, як я чув сам себе... І це просто неймовірно... приємно!
Ще раз дякую тобі, Всесвіт за цю розмову, яка склалась у нас із тобою сьогодні - мені було дуже приємно та радісно! Я люблю тебе! Буду радий поспілкуватись із тобою ще якось найближчим часом!
ось така у мене була розмова з Всесвітом на Хрещення, 19 січня 2009 року...
а хтось ще розмовляв з ним того дня?
було б цікаво поділитись враженнями!
День шестьдесят третий...
На что похож Бог?
У одного индуса было двое сыновей. Чтобы дать им познание Бога, он послал их к наставнику. Через несколько лет они возвратились домой и приветствовали своего отца. Отец поспешил узнать, чему они научились и спросил старшего сына: «Мой дорогой сын, ты изучал все писания и философские системы, скажи мне, на что похож Бг?» Старший сын попытался описать Абсолют, Брахмана, приводя различные места из Вед. Отец молча выслушал его.
Обратившись затем к младшему сыну, он задал ему тот же самый вопрос. Младший сын не стал отвечать словами, он оставался недвижим и в молчании стремился войти в общение с Богом. Тогда отец воскликнул: «Мое дорогое дитя, ты приблизился к постижению Брахмана. Твое молчание – это лучший ответ, чем повторение сотен стихов из Вед, потому что Бог неописуем словами».
Как бы не называли Бога в разных странах, всеравно Он один. Как бы не описывали Его и не рисовали, всеравно Он неописуем...
100% он не был христианином. Однако здесь некоторые авторы утверждали что Эйнштейн ВООБЩЕ не верил в Бога.
Цитаты "за":
«Знать, что на свете есть вещи непостижимые, но которые тем не менее познаются нами и скрывают в себе высшую мудрость и высшую красоту, вот, что, по-моему, означает верить в бога». Эйнштейн. Цитируется по Википедии.
Например, он писал: "Я не могу найти выражения лучше, чем "религиозная" для характеристики веры в рациональную природу реальности... Какое мне дело до того, что попы наживают капитал, играя на этом чувстве?" В 1929 году на вопрос, верит ли он в Бога, Эйнштейн ответил телеграммой: "Я верю в Бога Спинозы, который проявляется в гармонии всего существующего, но не в Бога, который интересуется судьбами и делами людей". Бенедикт Спиноза (1612-1677) отождествлял Бога с природой, был пантеистом.
Это была выдержка из статьи: академика В.Л.Гинзбурга «Религия и наука. Разум и вера»
Цитаты "против":
"Я не верю в Бога как в личность и никогда не скрывал этого, а выражал очень ясно. Если во мне есть нечто религиозное, это, несомненно, беспредельное восхищение строением вселенной в той мере, в какой наука раскрывает его..."
Что скажете, честной народ?
Кто читал его письма, высказывания... Только без анекдотов, а то их тысячи. Хочется цитаты из его писем, телеграмм. Поделитесь, кто читал....
======= Итоговая цитата Эйнштейна:================
«Истинную цель для человека определяет религия. Однако в вопросе о том, к каким средствам следует прибегнуть для достижения этой цели, есть что сказать и науке. Те, кто желает познать истину во всей полноте, придают науке форму, конструируют её, ставя её в определённые рамки. Однако в основе науки, в её началах опять же в значительной мере присутствует религия. Я не могу себе даже представить какого-либо учёного, лишённого глубокой веры»
Хе-хе-хе и хо-хо-хо... От свезло, так свезло! А шо, разве нет? Не, ну сами реально зацените, какой супер клевый бочонок приобрел по случаю. Настоящий, дубовый. Даже сертифицирован по ГОСТу. Это моя первая радость. Про пичальку не будем сегодня. Пичалька - это грустно, больно и уныло. А сегодня мы только про радостное (хотя бабка надвое сказала). Так вот, вторая моя радость - "Бушидо", который я как-то хвалил, это еще не самый лучший сорт кофе. Есть еще и контрабандный швейцарский "Эгоист платинум". Сегодня имел удовольствие вкусить (ну и приобресть, сответственно).
А еще на работе завязался односторонний диспут с якобы верующей беременной. Она, видите ли, против УЗИ принципиально. Однако, тем не менее, высшее образование имеет и преподает. Ну и чего так нервничать на безобидных разговорах? Я со своими убеждениями не нервируюсь по пустякам, а к любой религии отношусь не только спокойно, но и с пониманием. А вот когда путают Божий дар с яичницей и начинают всячески вилять мозгом да заученно повторять несколько бессмысленных догм в ответ на самые безобидные вопросы, возникают большие сомнения в наличии той самой Веры.
Хотя, Бог ей судья, на самом деле. Она не очень-то и понимала о чем говорила. Замутненный, недоразвитый разум, плененный опиумом для народа. Спрашиваю - "А вот, если бы (не дай Бог) оказалась хорионэпителиома и грозила смерть неминуемая, а двое детей и муж останутся сиротами, то тоже нельзя УЗИ делать и прерывать беременность?" Ответ - "На все воля Божия". А детей ты спросила? А мужа? А тех, кто потом твою жизнь спасать будет, рискуя своей? - "Бог против абортов, там уже душа вселилась" - "Куда ТУДА душа вселилась?, так перетак твою через коромысло! Мы ведь про патологию говорим, а не про норму. В раковую опухоль душа вселилась? Или в анэнцефала?" - "На все воля Божия"
А бочонок классный, но маловат. Ну никак я в него не умещусь, при всем желании. А ведь это мечта моя, еще с детства...
