Люди часто приймають перші враження чи то перші почуття як такі що триватимуть уже завжди.Так саме завжди!...від тепер і назавжди!Хтось правда може сказати, що ні я реаліст, я тверезо оцінюю і не кажу "на завжди" але "на довго" чи "деякий час". Насправді ж мало хто оцінює одразу, а більшість і по упливі декількох днів а той більшого проміжку часу пепреконані що "це" триватиме завжди. Люди знайомляться на вечірках і після них йдуть разом додому з упевніність, що люблять ну і звісно з надією що полюбили їх)))). Приїжджають з відпусток і розказують з якими класними людьми познайомились і затоваришували, тепер вони будуть друзями...
Задумайтесь, ваш найкращий друг чи найкраща подруга, вони одразу стали дайкращими, чи завжди такими були і чи взагалі одразу стали друзями. Будь які почуття це результат тривалих стосунків.
Моя подруга каже що ніколи не ведеться на ці перші емоції, що це не справжні почуття.Але ж це не правда! Вони справжні! Мама обіцяла хворому сину, що він у неділю вже піде кататись на санках.Проте минув тиждень прийшла неділя а він ше не повністю одужав. І мама каже синові,який вже після сніданку одягається, що він не піде ще сьогодні на вулицю.В цю мит світ для нього валиться, він кричить "ти збрехала...".Мама починає йому обіцяти всяке різне, пропонує його улюблені блінчики а у відповід "ненавижу блінчики", включає мультфільми у відповідь "ненавиджу мультфільми" і так далі. Скажете це все не справжнє, але він справді в цей момент вірить що ненавидить це все і вірить що в житті більше не їстиме тих блінчиків, чи не дивитиметься того свого улюбленого мульфільму а навіть можливо більше ніколи не промовить слова до мами. Він в це твердо вірить, для нього це справжнє. А хіба познайомившись з дівчиною, хлопець пригає через огорожу в чужий квітник по квіти з думкою, що більше з нею не зустрінеться, що це він робиьт лише сьогодні, для розваги?...
Та це не пролема, якщо ти вільний, якщо тебе хтось не чекає, не надіється на тебе. Але й в противному випадку варто підійти до справи трохи з головою, в противному випадку можеш скривдити її(його) або сам отримати зранення, і як результат такі люди зраджують в подружжі,розлучаються...
Проблема в тому що ми не любимо сусідів, колег по роботі, родичів проте легко сходимось з чужинцем в барі. Ми не хочемо трудитись над почуттями, ми привикли що любов це іскра яка спалахує... відповідно колисьь гасне.Ну і тоді ми розходимось і шукаємо нове джерело іскри.
Насправді любов ж не миттєве почуття, це вогонь який потрібно підтримувати,звісно спочатку є період закоханості коли організм виробляє ту класну "наркоту" яка дурманить розум і як кажуть вчені рівень інтелекту закоханих падає на 30 процентів, а для "справжніх почуттів" одного погляду мало. Не завжди можна з пршого погляду визначити яка в хлопця зарплата)))
"....Я не селадон і мого самолюбства ніколи не тішили дешевеньки побіди над служницями, модистками, гімназистками і таким іншим легкодоступним матер"ялом.Заводити інтрижку з покоївкою, ховатися потім від всепроникливих всюдисущих очей власної супружниці, дрібненько обманювати, хвостиком замітати сліди - фе! Я би так не потрафив.Це все одно, що перейти на кишенькову крадіж. Не кажу, що не вкрав би більшої суми, я просто не знаю, бо мені такого випадку не траплялося, але красти по дрібному, на копійки - вже напевне можу сказати, що не буду.Так і тут: не ,кажу, що буду вічно дотримувати вірности супружньої, просто не дбаю про те; але якщо й порушу, то для того мусить трапитися добрий випадок....
« … 
