Читаю долю я по лініях руки,
А на долоні ліній тих багато.
Тут закодовані прожиті дні й роки.
Та чи зумію я розшифрувати?

Все починалося з помітних ледь кривуль.
Сліди вже майже стерлися на шкірі
Читаю, як ховали немовля від куль.
Навколо чатували дикі звірі.

Глибока протягнулась лінія життя
Від пальців, аж до самого зап'ястя.
А той зигзаг наліво - мої почуття -
Колись сприймався, як велике щастя!

Розігрівали поцілунки грішну плоть
І билось серце горобцем у клітці.
Та то не почуття - черговий епізод,
То щастя - ніби дрібязок каліці...

Видніється серед долоні буква ЕМ...
А борозни ем-букву обрамляють.
Тріумф у голові, але на серці щем,
Бо соловейки зранку не співають...

Зелені коники цвірінькають в росі.
Порепана долоня гладить щоки.
Твоя рука маленька у моїй руці ...
Дай Боже так ще довгі-довгі роки !

Василь Іваночко, 16.07.2021 р

Нема щасливої долі, без святої любові,
нема святої любові, без великої радості,
нема великої радості, без щирої усмішки,
нема щирої усмішки, без сердечної доброти,
нема сердечної доброти, без святої любові,
нема святої любові, без щасливої долі...

Зачароване коло – та й годі.
Скажете – доброта зараз не в моді.
А я скажу – ганьба! Ганьба!
І вам, і вашій моді.

Не бачити вам щастя з неба,
як зір яскравих при негоді.
А щоб побачити – любити треба
і свідчити про це, при будь-якій нагоді.

В ясне це коло чарівне
кожен зможе, якось увійти,
якщо світлий шлях свій розпочне
з чарівних слів любові й доброти!

Чим більше доброти ми даримо,
тим більше друзів маємо.
Чим більше людей ми любимо,
тим щасливішими стаєм!

Куди втікає любов? - запитало маленьке щастя у свого батька.
- Вона помирає, - відповів батько. Люди, не бережуть те, що мають. Просто не вміють любити!

Маленьке щастя задумалося: Ось виросту великим і стану допомагати людям! Йшли роки. Щастя підросло і стало великим. Воно пам'ятало про свою обіцянку і щодуху прагнуло допомагати людям, але люди його не чули. І поступово Щастя з великого почало перетворюватися на маленьке і чахле. Воно дуже злякалося, як би зовсім не зникнути, і відправилося в далеку дорогу, щоб знайти ліки від своєї недуги.

Довго чи не зовсім йшло Щастя, невідомо, не зустрічаючи нікого на своєму шляху, відомо що стало йому зовсім погано. І зупинилося воно відпочити. Вибрало крилате дерево і прилягло. Лише задрімало, як почуло кроки, що наближаються.
Розплющило очі і бачить: іде по лісу дряхла стара вся в лахмітті, боса і з палицею бабуся. Кинулося щастя до неї:
- Сідайте. Ви, напевно, втомилися. Вам потрібно відпочити і підкріпитися.
У старенької підкосилися ноги, і вона буквально звалилася в траву. Трохи відпочивши, мандрівниця розповіла Щастю свою історію:
- Образливо, коли тебе вважають такими дряхлими, адже я така ще молода, і звуть мене Любов!
- Так це Ви Любов?! здивувалося Щастя. Але мені говорили що любов це найпрекрасніше з того, що є на світі!
Любов уважно поглянула на нього і запитала:
- А тебе як звуть?
- Щастя.
- От як? Мені теж говорили, що Щастя має бути прекрасним. І з цими словами вона дістала зі свого лахміття дзеркало.
Щастя, поглянувши на свє віддзеркалення і голосно заплакало. Любов підсіла до нього і ніжно обійняла рукою.
- Що ж з нами зробили ці злі люди і доля? - схлипувало Щастя.
- Нічого, - говорила Любов, - Якщо ми будемо разом і почнемо піклуватися один про одного, то швидко станемо молодими і прекрасними.

І ось під тим крислатим деревом Любов і Щастя уклали свій союз ніколи не розлучатися. З тих пір, якщо з чийогось життя іде Любов, разом з нею іде і Щастя, окремо їх не буває. А люди до сих пір зрозуміти цього не можуть. :(....

Змінити можна ВСЕ! Навіть «кома» – то ще не «крапка»!

Як так виходить, що начебто і молода і красива і сексуально приваблива і робота яка не яка але є, і увагою чоловіків не обділена, – а сил життєвих і оптимізму бракує?

Очевидно, що крім зовнішніх правильних дій, способу життя, існує ще якесь відношення до життєвих ситуацій та подій, яке або дарує сили, або їх забирає. Що це за події давай і з’ясуємо.

Отже, за порядком:

1. Висяки, залежності

Життя отруюють хвости, відкладені «на потім» які зберігаються в наших «довгих ящиках» і  висяки, які прикрашають собою все наше життя.

Рухаєшся по життю – і розсуваєш руками ці висяки, які висять на гаках неначе свинячі туші на бойні. Давно мертві, заморожені, а може й ненароджені «во плоті». Але десь колись вони пробігли в свідомості, дряпнули і пам’ять щоразу повертається і ятрить рану яка можливо вже б і затяглась, якби її постійно не ворушити!...

Вимальовується похмура картинка, чи не так?

У цьому ящику можна знайти, наприклад ремонти, які тривають роками; зустрічі з коханими, які відкладені на потім; бажання близькості (у тому числі й інтимної),  нереалізовані бо - соромно, бо - а раптом хтось щось не так подумає, бо - день на дворі, бо -… - решту кожен собі нехай доповнить сам.  

Там же мрії й задумки з неблизьким дедлайном, які не треба робити бігом на вчора.

Там також і: –  «треба поїхати якось…», «треба подивитись якось…», «треба прочитати якось…».

Це все висмоктує сили. Це чорна діра навіть для людини з надпотужною життєвою енергетикою!

Бо, якщо в голові є сформоване бажання (чи завдання), то всі ресурси підсвідомо спрямовані на його вирішення. А в даному випадку – це як робота двигуна на великих обертах. Тільки – вхолосту, бо не їдеш!!! Замітай свої хвости, ліквідовуй висяки.

2. Вампіризм

Загалом з цим пунктом все зрозуміло. Це про людей-вампірів, які підживлюються нашими життєвими силами (звичайно, що тут ми завжди думаємо тільки про інших, про таких поганих персонажів, але ніяк не про себе…, а варто було б!).

Скандал, сварка – агресор підживився. Він щасливий, жертва без сил.

Але буває так, що ОКРЕМІ люди й  самі добровільно підставляють свої ніжні шийки під гострі зуби енергетичного «кровопивці».

Наприклад, коли подруга проходить через важке розлучення, а ти така добра душа намагаєшся в цьому їй допомогти: слухаєш її без кінця, на всі дзвінки відповідаєш, заспокоюєш, сидиш з її дітьми, поки вона йде на фітнес чи просто «розвіятися».

Тільки потім найчастіше подруга потихеньку відходить в небуття, а ти опиняєшся з температурою і ангіною.

Чому так? Тому що свої межі необхідно:

а) усвідомлювати;

б) захищати.

Обличчя-маски вампірів дуже різні: покровитель, спокусник, страждалець. Маніпулювати жертвою дуже легко, якщо вона відчуває почуття провини, страху, жалю, сумніву, якщо вона не впевнена в собі і… якщо вона не знає, де проходять її межі.

Якщо тобі складно відмовляти людям і говорити їм «ні», можливо, до вечора ти валшся з ніг, але при цьому твій мозок продовжує гарячково працювати, прокручуючи варіанти того «як мені треба було відповісти, що сказати, що зробити». Це твоя психіка дає тобі сигнал, що Ти пропускаєш ворога через демаркаційну лінію.

3. Брехня

Це інвестиції-ресурси, які себе не виправдовують зовсім. Сили, які витрачаються на те, щоб не забути суті брехні, непорівнянні з тими «благами», які людина отримує від цього перфомансу.

Додай сюди переживання з приводу «а раптом все розкриється», зусилля на збереження виразу обличчя, щоб не видавати на людях своїх емоцій, і ти отримаєш сумнівну бухгалтерію, де дебет з кредитом ну ніяк не сходиться.

4. Румінації

Уявляєш (сам тільки недавно довідався!), у «розумової жуйки», чи за Карнегі – «перепилюванні минулорічного трачиння», які всім нам в тій чи іншій мірі знайомі, є окрема назва – румінація. А знаєш, що таке румінація в біологічному плані? Це жування і ковтання їжі, яка попередньо вже була піддана ковтанню і відрижці.

Ну, вибач, але це саме те, що робить людина, без кінця перемелюючи картинки з минулого, побоюючись майбутнього, переживаючи про завтрашній день.

Єдине, що не забирає сили, а навіть наповнює ними – це думки про сьогодення. Якщо Ти живете в теперішньому дні, тобі точно не доведеться заново жувати вже пережовану їжу.

5. Словесна діарея

Напевно, треба було на самому початку статті попередити, що її читати під час їжі не рекомендується… Але в цьому пункті нічого такого не буде.

Тут потрібно сказати лише одне – коли ми говоримо, ми втрачаємо енергію.

Усе.

Мовчимо – акумулюємо, зберігаємо, примножуємо. Відкрили рот – пішла енергія. Закрили – залишилася.

Ось так просто. Думай, чи настільки потрібні світу і людям слова, які ти хочете сказати? Який відсоток з цих слів дійсно важливий і гідний того, щоб їх промовляти? Це стосується також і чоловіків, хоч здебільшого – милих панянок.

6. Загострене почуття обов’язку

Це все те, що висмоктує, не даючи нічого натомість. Людина працює, вибивається з сил во ім’я забезпечення благ і комфорту для ближнього (чоловіка, батьків, дітей, коханця – тому що… ТУТ МОТИВАЦІЮ КОЖЕН СОБІ ПРИДУМУЄ САМ), а отримані від цього процесу результати в кінцевому підсумку виявляються «холодними», вони її не «гріють».

Подяки – НУЛЬ. Ніхто не оцінив, а вимагають ще і ще і щеее!

Наслідок – незадоволеність, яка ще більше забирає сили, бо це негативна емоція.

Безумовно, це лише деякі з факторів, що створюють чорні діри, в які витікає життєва енергія. Але я вірю в те, що навіть якщо тільки на них звернути увагу, можна буде зберегти величезну кількість життєвої сили і отримати задоволення від кожної проведеної хвилинки на цій тимчасово для нас наданій планеті ЗЕМЛЯ.

Живімо СЬОГОДНІ, бо ЗАВТРА може й не настати, і, ПОВІР, усі ті «важливі» справи так чи інакше завершаться, але вже без нас! 

Шановні друзі і Подруги!

Будьте щасливими і здоровими та вірними нації!

Перпрошую, за думки)))

Українці розумні люди, але кожен має свою правду. Аби змінити життя на краще:

1. треба поважати Бога, якого істина: „Україна!”
2. уважно скласти власні правди таким чином, аби не зробити кривди істині, це розумніше, ніж чубатися, чия правда гладша)))
3. вдумливо прочитати „Южнорусский букварь” Тараса Шевченка, хоча б „його” народні прислів’я, наприклад: „Ледачому животові і пироги вадять)))
4. Берегти власне здоров’я, для нації. Плекати власну силу. Дружити лише з тими, хто і Вас другом вважає!
5.  Тримайте свій настрій в бойовому стані)))

Бутан - єдина у світі держава, чиєю офіційною релігією, «духовною спадщиною» проголошений тантричний буддизм. Тому своєю головною метою уряд оголошує прагнення до щастя кожного свого громадянина; це закріплено у статті 9 Конституції. 24.08.2008 створена державна «Комісія за загальним народному щастя» (Gross National Happiness Commission) на чолі з прем'єром. 22 Питання «щасливі Ви?» Задається під час переписів населення. У ході останнього перепису 2005 45.2% населення відповіло на це питання «дуже щасливий», 51.6% «щасливі», і тільки 3.3% «не дуже щасливі».