6 липня 2009 року полтавська міська влада силами працівників МНС здійснила свої погрози і демонтувала рекламні носії ТРК "Анна", в тому числі білборди, на яких було розміщено соціально-патріотичну рекламу із зображенням Івана Мазепи.

У понеділок, 6 липня, о 4-й ранку в Полтаві розпочався демонтаж 70 конструкцій білбордів ТРК "Анна". Демонтаж відбувався за негласним рішенням Полтавського міськвиконкому, який старанно приховують від громадськості. Демонтажем керував начальник комунального підприємства "Дизайн міського середовища" К.К.Торяник. О 10-й ранку, дізнавшись про антизаконні дії, до одного з білбордів, де почала працювати одна з демонтажних груп, виїхали заступник голови Полтавської обласної організації ВО "Свобода" Головченко О.В., голова Полтавської міської організації "Сокіл" Субота Д.М. "Свободівці" намагалися зупинити дії робітників МНС, але вимогу вони не тільки проігнорували, але і викликали "групу підтримка". За 5 хвилин на місце прибули 20 чоловік кримінальної зовнішності, які намагалися залякуванням та погрозами фізичної розправи відтіснити "свободівців". Ці дії "братків" Матковського документально зафіксовані на фото- і відео- носії. На виклик "Свободівців" прибули працівників міліції і склали заяви про погрози фізрозправи зі сторони представників демонтажних груп.

Полтавська обласна організація ВО "Свобода" розцінює такі дії міської влади як продовження бандитської поведінки міського голови, "бютівця" А. Матковського. Дії міського голови – це брутальна відповідь на соціально-патріотичну інформаційну кампанію "Свободи" під час відзначення 300-ої річниці війни українських козаків під проводом Мазепи з Московією у 1709 році та помста за розголос про п’яний дебош Матковського і його свити у музеї-садибі Івана Котляревського.

Полтавська обласна організація ВО "Свобода" звертається до прокуратури області та МВС із вимогою негайно втрутитися та розв’язати ситуацію із беззаконням полтавської влади. "Свобода" готує позов до суду на А. Матковського за його чисельні незаконні та українофобські дії.

Довідка. 22 червня Полтавська обласна організація ВО "Свобода" розпочала розміщення у Полтаві на білбордах зображення Івана Мазепи з гаслом "Мазепа переміг! Українська Держава є!". Полтавська влада відразу ж почала протидію законному встановленню соціально-патріотичної реклами і усіма можливими способами перешкоджала розміщенню білбордів.

26 червня 2009 року в приміщенні музею-садиби Івана Котляревського відбувся п’яний дебош представників полтавської міської влади. Полтавський міський голова А. Матковський, секретар ради О. Козуб, заступник міського голови Л. Семеряга та керівництво районів міста влаштували п’яний дебош у приміщенні музеї-садиби І. Котляревського. І лише виклик міліції, якій довелося докласти зусиль, аби вгомонити п’яних чиновників, зміг припинити це безчинство.

27 червня 2009 року в Полтаві за участі ВО "Свобода" відбулися заходи пам’яті козаків, полеглих у війні з Московією у 1709 році.

Прес-служба Полтавської обласної організації ВО "Свобода"

З одного боку з'їзд "Нашої України" приймає рішення відкликати своїх міністрів з уряду Тимошенко. З іншого боку Кириленко застерігає БЮТ від голосування за відставку Вакарчука.

Хіба це не є подвійними стандартами, які НУ закидає БЮТу?

На прошлой неделе наши друзья оказавшись (совершенно случайно) в одном из штабов в Киеве  увидели интересную картину. На полу лежали несколько сот комплектов военной униформы с камуфляжем, палатки, сотни флагов - белое поле с красной каемкой и наискось красная полоса, такие же шевроны. Фотка

Партія регіонів, починаючи з 7 лютого 2010 року, намагатиметься дестабілізувати ситуацію в країні шляхом захоплення державних установ, в тому числі Кабінету Міністрів України.

Підтвердженням цього є інформація про те, що в санаторіях і готелях Києва та на його околицях розташувалося близько 2 тисяч молодиків приватних охоронних структур із східних регіонів України.

Відомо, що на 7 лютого буде доставлено ще близько 5 тисяч вищезгаданих осіб із Запоріжжя, Дніпропетровська, Черкас, Миколаєва, Харкова та Криму. Доставка молодчиків, їх харчування і перебування оплачуватиметься за рахунок коштів Партії регіонів.

Крім того, відомо, що чинний Президент країни Віктор Ющенко повністю обізнаний з таким розвитком подій і сприяє цій ситуації.

Викликає також питання інформація про те, що 6-7 лютого, які по всій країні є вихідними, для всіх працівників Секретаріату Президента України є робочими днями . Відомо, що саме в ці дні перед працівниками Секретаріату Президента поставлено завдання здати всі документи в архів або їх знищити.

http://www.tymoshenko.ua/uk/article/mxnca7v4

Про це тут:

http://maidanua.org/static/news/2009/1249983393.html

http://maidanua.org/static/news/2009/1249984731.html

Це проукраїнська позиція ПР і БЮТ?

...или «почему я равнодушно ел мороженое на Хрещатике, когда конвой увозил Тимошенко» 

Александр Турчинов, соратник Юлии Владимировны, баптистский пастор и автор странноватой книги «Иллюзия страха», позволил себе обвинить в трусости, огромное количество киевлян, оказавшихся 5 августа 2011 на Хрещатике в районе Печерского суда. Вот дословная цитата из интервью господина Турчинова, опубликованное на «Украинской правде»: «Я опишу такую картинку, и вы поймете в чем дело. В день ареста, когда началась драка во время попытки вывести Юлию Владимировну из здания суда, где-то пятьсот человек вот здесь дрались с «Беркутом». Но еще большее количество людей стояло на той стороне Хрещатика, ели мороженое и фотографировали! Возможно, кто-то из них сочувствовал нам. Но большинство оказалось неготовым к активным действиям, боялись и наблюдали: интересно, чем это закончится. Так, вот, друзья, не интересно! Это страшно!» Так вот, Александр Валентинович, надеюсь, Вы не возражаете, если я отвечу Вам от имени тех, кто «стоял на той стороне Хрещатика, ел мороженое и боялся»?

Ссылка:

БЮТ: Иллюзия правды

Интересно то, что многие «демократы»-толстосумы в самом деле внушили себе, что они борцы за счастье народа. Они так долго говорили про это, что и сами поверили...

«Нетиповий» депутат від Блоку Тимошенко, відомий принциповістю у відстоюванні законності, розповів «УМ» про перипетії на останньому засіданні ПАРЄ та вибір Росії на майбутніх виборах Президента України

Ярослав ТРАКАЛО   

У суботу Григорій Омельченко повернувся з Франції, де у Страсбурзі відбулася чергова сесія Парламентської Асамблеї Ради Європи. Європейські парламентарії приділили особливу увагу справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе, закликавши українську владу покарати не лише виконавців злочину, а й замовників та підбурювачів. Рушієм цього процесу в Україні може стати саме БЮТівець Омельченко, який пообіцяв уже днями запропонувати нардепам створити тимчасову слідчу комісію, завданням якої буде довести, що чинний спікер Володимир Литвин підбурював викрасти Гонгадзе, що призвело до смерті журналіста, а екс–Президент Леонід Кучма і є саме тим замовником цього злочину, який шукають слідчі. Наскільки це реально, «УМ» розпитала в пана Омельченка одразу по його прибутті в Україну.

 
«Росія хоче захистити Литвина від криміналу, щоб маніпулювати»

— Григорію Омеляновичу, чому ПАРЄ знову приділила стільки часу справі про вбивство українського журналіста?

— Парламентська Асамблея Ради Європи розглядала питання про злочини, які могли бути скоєні в Україні високопосадовцями під час правління екс–Президента Леоніда Кучми. А деталі розслідування справи Гонгадзе слухали тому, що на лаві підсудних досі не опинилися організатори, замовники і підбурювачі вбивства журналіста. Як колишній голова слідчої комісії з розcлідування обставин вбивства Георгія, я поінформував, що на основі зібраних доказів слідчій комісії вдалося встановити всіх співучасників злочину. Зокрема, що підбурювачем викрадення і вбивства Гонгадзе був колишній голова адміністрації Кучми, а нині — спікер Верховної Ради Володимир Литвин. А замовником викрадення є Леонід Кучма і вже покійний Юрій Кравченко — організатор.

— Тобто журналіста не лише викрали, а й убили за вказівкою екс–Президента? І чому ви так наполягаєте на ролі в цьому чинного Голови Верховної Ради?

— Дії Кучми, Литвина і Кравченка депутатська комісія кваліфікувала як співучасть в організації викрадення Гонгадзе, що призвело до тяжких наслідків, тобто — до його смерті. Хто саме — Кучма чи Литвин — віддав наказ про вбивство, має з’ясувати Генеральна прокуратура. Окрім того, тимчасова слідча комісія встановила, що Кучма, Кравченко і генерал Олексій Пукач є співучасниками злочину, вчиненого проти політичного активіста Олексія Подольського. Останнього викрали за схожим сценарієм, вивезли в ліс, де піддавали тортурам, погрожували тощо. Тобто слідча комісія встановила, що на державному рівні під керівництвом Кучми та його найближчого оточення — Володимира Литвина, Юрія Кравченка та екс–голови СБУ Леоніда Деркача — була створена організована злочинна організація, яка мала на меті розправу з політичними опонентами. Усі ці матеріали були направлені до Генеральної прокуратури України, а згодом — до Київського апеляційного суду.

15 жовтня 2002 року суддя Київського апеляційного суду Юрій Василенко в судовій постанові зазначив (цитую): «Наявних доказів достатньо, щоб вважати Президента Кучму, Голову Верховної Ради Литвина та міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка співучасниками злочину в організації викрадення журналіста Гонгадзе, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що призвело до тяжких наслідків». А 29 серпня 2007 року Генпрокуратура порушила кримінальну справу — щоправда, за фактом, а не проти Кучми і Литвина, за перевищення влади, повноважень і зловживання службовим становищем особами, які займають особливо відповідальне становище, а також за фактом підбурювання і організації умисного вбивства групою осіб. Тобто Генпрокуратура, порушивши справу нехай і не проти Кучми, Литвина чи Кравченка, а за фактом, визнала висновки слідчої комісії.

— Аргументом на користь висновків слідчої комісії могли б стати «плівки майора Мельниченка»...

— Довгий час, незважаючи на клопотання слідчої комісії, приміром, Міністерство юстиції США відмовлялося проводити експертизу плівок Мельниченка на автентичність. Бо всі прекрасно розуміли, що підтвердження їх автентичності стане прямим квитком Кучмі, Литвину і Деркачу на лаву підсудних. А свого часу Леонід Кучма підтримав агресію США проти Іраку, заручившись підтримкою Америки в непритягненні його та соратників до кримінальної відповідальності.

Окрім того, минулого року Генпрокуратура звернулася з клопотанням до колег із Росії і просила допитати у справі Гонгадзе як свідків двох громадян України — Ігоря Бакая та Володимира Сацюка — і трьох громадян Російської Федерації, два з яких — високопосадовці Федеральної служби безпеки. Прокуратура Росії відмовила, мотивуючи тим, що це може зашкодити її національним інтересам. Якби ті люди були допитані, нині всі дізналися б про спроби, в тому числі й співробітників ФСБ, викупити в майора Мельниченка його записи. Знищивши їх, росіяни убезпечили б Кучму, Литвина і Деркача від лави підсудних. Ось і вся загроза нацбезпеці Росії!

— Для чого Росії так підста­влятися?

— Я маю інформацію, що у Кремлі нині розглядають кандидатури, які можна підтримати під час наступних президентських виборів в Україні. І Володимир Литвин теж серед прийнятних варіантів, тому допустити кримінальної справи проти нього Москва не може. Обрання нинішього спікера президентом унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності організаторів загибелі Гонгадзе, а сам Литвин стане слухняним інструментом у руках Кремля. Ідеться про багатоетапний план, розроблений у Росії. За моїми даними, тамтешня політична еліта підтримуватиме одночасно кількох імовірних кандидатів на посаду президента України. Але щодо кожного вона має свій сценарій і план.

— Чому ставлять на кількох? Перестраховка?

— У 2004 році керівництво Росії, зробивши ставку і завчасно привітавши Віктора Януковича, потрапило в таку багнюку, що тепер намагатиметься усіма способами не допустити повторення тієї ситуації. Тому РФ підтримуватиме як фінансово, так і інформаційно кількох претендентів на пост глави Української держави, щоб потім маніпулювати ними. Сьогодні можна сказати однозначно, що Віктор Ющенко політично чи в інший спосіб не залежний від Росії. Інакше він би не зміг проводити таку явно українську патріотичну політику.

Мені навіть відомо, хто бере участь як посередник у втіленні в життя російського плану...
Росіяни добре підготувалися до обговорення справи Гонгадзе

— Ви можете назвати цих людей?

— Прийде час — інформація про це буде. Наразі Генпрокуратурі вдалося досягти домовленості, в тому числі й завдяки ПАРЄ, про призначення незалежних і висококваліфікованих експертів із Німеччини і Румунії для дослідження записів Мельниченка. Однак є інформація, що проти цих експертів уже розроблений цілий комплекс заходів впливу на них, щоб поставити під сумнів їхні висновки. Ці заходи роблять люди з оточення екс–Президента Кучми.

— А у вас, як у людини, котра не перший рік займається цією справою, є сумніви, що «плівки» справжні?

— Окрім висновків експертів, які вже провели експертизу, є зафіксовані допити людей — відомих політиків, які розповіли слідчій комісії, про що спілкувалися з Кучмою в той день, коли він говорив і про Гонгадзе. Іван Драч, Борис Олійник, Тарас Чорновіл та багато інших, коли їм давали слухати плівки, підтвердили: записано дійсно те, про що вони балакали з Кучмою. Більше того, випереджаючи аудіозапис, розповідали, про що йтиметься далі! Тому в мене немає жодних сумнівів щодо автентичності «плівок Мельниченка».

— Наскільки серйозно в Європі реагують на можливу причетність нинішнього Голови Верховної Ради України до вбивства?

— У січні минулого року членом делегації на засіданні ПАРЄ мав бути Володимир Литвин. За дивним збігом обставин, він не поїхав на сесію, але подав заяву про свій вступ до політичної групи ПАРЄ — Європейської народної партії, куди входять члени Блоку Юлії Тимошенко та «Нашої України». У зв’язку з поданою Литвином заявою про вступ до ЄНП була створена комісія, яка мала рекомендувати прийняти нового члена або відмовити. Провівши перевірку, комісія запропонувала не приймати Литвина через його причетність до справи Гонгадзе. Рішення про відмову йому ухвалили одностайно!

— Але днями на сесії багато хто з вашим виступом не погоджувався, зокрема й деякі делегати від України…

— Мене здивувало, як ґрунтовно до обговорення справи Гонгадзе підготувалися російські колеги, у чиїх виступах добре відчувався спланований сценарій: вони говорили не про злочини, вчинені в період режиму Кучми, а всіляко поливали брудом Віктора Ющенка, вживаючи інколи зовсім не парламентські вислови. При цьому не забували відбілювати Кучму та його оточення. Але Ющенко не є прокурором чи суддею, і саме завдяки його перемозі у 2004 році стало можливим покарання безпосередніх виконавців. Якби тоді переміг Віктор Янукович, переконаний, нині б цього поступу не було. А тепер все йде до того, що на лаву підсудних сядуть й інші співучасники.

— Ви в це вірите?

— Нині важко про це говорити. Закінчення проведення незалежної експертизи заплановане на травень поточного року, проте вже зараз цьому чинять перешкоди. Тому на поточному тижні я внесу на розгляд Верховної Ради проект постанови про створення нової тимчасової слідчої комісії з розслідування обставин та встановлення замовників, підбурювачів та організаторів викрадення Георгія Гонгадзе. І ми побачимо, як парламент під керівництвом Володимира Литвина підтримає мою ініціативу. Бо ніхто ще не забув, як пан Литвин, будучи спікером ВР попереднього разу, не давав мені виступити з парламентської трибуни й озвучити висновки слідчої комісії.
«Ющенка можуть спробувати усунути»

— Тобто ви допускаєте, що ситуація може повторитися, і вас проситимуть не реєструвати таку постанову?

— Ви не уявляєте, що відбувалося в ПАРЄ у зв’язку з моїм виступом. Окремі члени української делегації в різній формі просили не реєструвати пропозиції про створення тимчасової слідчої комісії, не вживати, в першу чергу, прізвища Литвина і максимально пом’якшити резолюцію у справі Гонгадзе. Всі ці прохання, без сумніву, пов’язані лише з одним: планом, розробленим політичною елітою Росії, спрямованим на те, щоб наступним очільником нашої держави був хто завгодно, тільки не Ющенко. І було дуже показовим, як поправки, внесені представниками Партії регіонів — приміром, виключити з проекту резолюції слова «режим Кучми» — гаряче підтримували російські колеги.

— До яких методів можуть удатися ті, хто не бажає, аби Ющенко був переобраний на ще один термін?

— Фізичного впливу, швидше за все, цього разу не буде. Але може розігруватися інший сценарій. Приміром, спроба розпочати процедуру імпічменту або дискредитувати Віктора Ющенка. Такий варіант нині справді розробляють російські політичні аналітики.

— Але ваша політична сила теж працює над таким документом спільно з Партією регіонів...

— У всіх без винятку фракціях парламенту є й справжні українські патріоти, які розуміють реальну небезпеку для основ української державності в подібних політичних сценаріях.

— Якщо вам не вдасться завадити колегам, ви вийдете з фракції?

— А чому я повинен виходити? Я створював цю фракцію, тому нехай ідуть ті, хто вдається до таких одіозних дій, хто раніше був під Кучмою, а потім прибіг у БЮТ. Чи ті, хто має кримінальне минуле (а є й такі).

Щодо імпічменту, то можу лише додати, що чинному главі держави можна закинути чимало прорахунків, але стільки, скільки зробив для української державності Віктор Ющенко — не зробив жоден Президент. Проблеми з газом і теплом ми переживемо. Але якщо не відновимо українську націю, історію й культуру — української нації не буде. І в цьому напрямі Ющенко дав Україні величезний поступ.

"Україна молода".

В Україні питання визнання вояків національно-визвольних армій на державному рівні завжди стояло гостро. Одні партії намалися це зацькувати, інші - підтримати. Пройшов час, але мало що змінилося. Багато нардепів робили спробу перетягнути мотузку на свою сторону, реєструвалися різноманітні законопроекти. Здається, останню спрообу робив Президент, який виніс на розсуд ради законопроект «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у 20-90-х роках ХХ сторіччя». Однак проукраїнським силам у ВР не вдалося бодай на крок наблизити вищезгаданий документ до прийняття.

Тепер, за 2 місяці до виборів, громадськість має змогу ознайомитись з черговою спробою визнання воїнів УПА на державному рівні. Цього разу ні від кого іншого, як БЮТ. Законопроект № 5373 знаходиться у вільному доступі на сайті Верховної Ради (http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=36582). Документ складається всього із семи статей і за змістом є зрозумілим навіть для кухарки чи свинопаса. Одразу виникають припущення, що складався він доволі швидко, адже ряд нюансів просто проігноровано. Не дивлячись на те, що №5373 має значну кількість чисто декларативних норм, слід зазначити два важливих положення. По-перше:

На колишніх воїнів Української Повстанської Армії поширюються пільги, передбачені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" як для учасників бойових дій (ч.2 ст.4 Законопроекту №5373).

Тобто ветерани УПА окрім декларативного визнання отримають матеріальні преференції. А коли мова заходить за пільги, надбавки, субсидії тощо, знайдуться охочі видати себе за вояків і незаконно отримати матеріальні блага. Отже, виникає необхідність визначити ветерана УПА з-поміж інших категорій населення. Автори законопроекту пропонують нам наступний механізм:

Підтвердження належності особи до воїнів Української Повстанської Армії, які брали участь у національно-визвольній боротьбі проти німецько-фашистських загарбників та/або які проводили збройну боротьбу із тоталітарним режимом СРСР за відновлення незалежної Української Самостійної Соборної Держави, вирішується у судовому порядку (ч.3 ст.4 Законопроекту №5373).

Особи з числа колишніх воїнів Української Повстанської Армії, мають право звернутися до суду з позовом про визнання їх воїнами Української Повстанської Армії(ч.1 ст.5 Законопроекту №5373).

Ось тут в нібито гарну і правильну ініціативу шістьох бютівців закладена бомба уповільненої дії:

- законотворці від БЮТу пропонують українським патріотам здобувати своє визнання через судові інстанції, подаючи позови на державу УКРАЇНА;

- стареньких дідусів вирішили поганяти по судах. Позовні заяви, повістки, судові засідання, паперова возня, черги. Скільки відсотків з воїнів УПА, які все життя прожили без названого закону захочуть цим займатися? А скільки з них зможуть просто дійти до зали суду? Скажіть, а кому це більше потрібно, нам чи їм? Мені здається, що упівці уже своє відвоювали і їх визнання більше потрібне молодому поколінню українців, а особливо державі. Хто буде захищати державу, яка не вшановує своїх героїв? Риторичне питання...

- припустімо, що особливо настирливі ветерани все ж вирішили підтвердити статус у судовому порядку. Як вони це доведуть? Принесуть судді світлини, форму, автомат чи скальп москаля? Авторів законопроекту такі деталі не цікавлять. Мабуть хтось підгоняв скоріше склепати...

- погодьтеся, далеко не кожний пересічний громадянин взмозі скласти позовну заяву до суду, не маючи юридичної освіти або практики. Що вже казати про ветеранів війни. Добре, коли в когось знайдеться син юрист або сусід нотаріус. А якщо людина одинока, а її родичі на заробітках у Києві чи в тисячах кілометрів від Батьківщини? Законопроект №5373 нічого не пропонує з цього приводу. Отже частина вояків буде витрачати власну пенсію на юридичну допомогу. Як "шляхетно" з боку держави! Скільки ветеранів УПА погодиться віддати 200 грн. за складання позову до суду? Мені здається, що це є здирництвом і знущанням над особами похилого віку, які боролися за наш з вами добробут.

Я не розумію, навіщо штовхати людей у судово-бюрократичні шмарклі, якщо ми маємо архіви КДБ? Вони досі зберігаються в СБУ, ще й поступово розсекречуються. Треба просто скласти реєстр ветеранів згідно архівів і передати ці дані у в органи, що уповноважені на надання пільг. Все! Ніяких заяв, повісток, доказів, засідань та іншого буквоїдства більше не потрібно! Не слід перекладати на нещасних ветеранів роботу державних органів.  

Підсумовую: в Законопроекті №5373 прописаний нереальний механізм підтвердження належності особи до воїна УПА. На жаль, така прогалина робить увесь майбутній закон фікцією. А високопарні вислови у преамбулі законопроекту є нічим іншим, як патетичним трьопом посереднього бютівського політтехнолога. Не здивуюсь, якщо документ будуть роздавати десь на вулиці разом з листівками "Вона - переможе". Йому і справді місце в білосердечних палатках, а не у стінах Верховної Ради.

Stanislove, спеціально для upu.org.ua

Депутат від БЮТ до львів-ведмедів перетяг фонтан з Майдану 

(з http://tabloid.pravda.com.ua )

Нова кааліція формується...