Подзвонила мені знайома вчителька і я найперше привітав її з 1 вересня і початком навчального року такими ось словами: вітаю тебе з святом Знань і річницею початку Другої світової війни одночасно, Бо на мою думку 1 вересня в України почались справжні бойові дії в сфері освіті в боротьбі за знання і війні громадськості з міносвіти на чолі пана Нікотина.
Моя іронія була сприйнята і не підтримана значно чіткішою відповіддю фахівця: до війни нам в освіті не звикати, але цей бардак і дебілізм вже явно не перемогти.
І я погоджуюсь повністю з думкою вчитльки, що далеко не перший рік працює у школі.
Як погоджуюсь з думкою, що більш сумного свята Знань 1 вересня я в своєму житті ще не пригадую. Ну не свято, а суцільна жалоба. Розгубленими виглядали і діти, і їх батьки, а що вже казати про вчителів! Ніхто нічого не може передбачити: як вчитись? що вчити? для чого? Посеред маси розгубленних щодо української освіти, яка вже явно стає не українською, і явно стає не освітою - також і автор цього допису.
Для мене ясно одне: темінь насувається!
 

Окрім комуністів в Кременчуцькій міській раді представлені фракції БЮТ, "Наша Україна", СПУ та "Віче". Зайве казати, що ці перелічені політсили тим більше не візьмуться голосувати за пропозицію "з запашком".

   Натрапив в неті на блог - копіпастю. Знайшов тут: http://blogoreader.org.ua/2010/01/15/ukrainian-language/

Чи часто ви зустрічали в мережі наступні твердження: “Український інтернет не розвинений”, “уанету ще дуже далеко до рунету”, “мають пройти роки, перш ніж в уанеті…” і т.д. Я таке читаю чи не щотижня. Так-от, знайте: це все неправда.

Написати цю статтю мене спонукав цікавий коментар, який був залишений до одного з попередніх матеріалів.

Чому українці часто при пошуку вводять запити російською мовою? А тому що це на підсвідомому рівні: “Українською мовою мало інформації”. І погодьтесь, що деякою мірою наша підсвідомість права – в деяких дуже вузьких сферах життя українські матеріали практично відсутні.

Але це не означає, що їх перестали шукати! Не треба підходити з твердженням, що україномовні сайти нікому не потрібні. Так, вони нікому не потрібні – коли їх взагалі немає.

Людина шукає інформацію не за мовним принципом, а за принципом існування – але коли рідною мовою нічого немає, то ситуацію врятує іншомовний пошук.

Уявіть собі таку ситуацію: у 30 мійльонів людей є велосипеди, і кожна людина вміє і любить на ньому їздити. Але не їздить, бо дороги не існує. Хоч це, можливо, і не надто вдалий приклад, але він яскраво характеризує український, а особливо україномовний інтернет – ринок просто пустий. Як для такої великої країни, то це відвертий мінус.

Кількість “велосипедів” збільшуватиметься щороку, це достеменно відомо. І тим не менш, ніхто не виявляє особливої активності, щоб обслуговувати цих “велосипедистів” і отримати свої дивіденди.

Не треба винаходити україномовний велосипед – його винайшли ще до вас. Треба просто творити україномовний контент! Будь-яка інформація українською мовою, якщо вона має сенс, обов”язково знайде своїх відвідувачів. Достатньо лише почати це робити. Не знаєте, чим допомогти країні? Йдіть у Вікіпедію та пишіть статті, яких ще немає українською мовою. Повірте, це буде набагато цінніше, ніж срач у коментарях на сайті Корреспондент.net, де ви “виборюєте національну гідність” у палких дискусіях з “москалями, жидами та масонами”.

Знадобився 1 (один) рік, щоб кінотеатри “лєгкім двіженієм рукі” перейшли на українську мову. І тепер вони вже навіть забули плакатися “проклятіє западєнці лішають нас раднога язіка” – бо он на “Аватар” усі зали повні і … всім на українську.

Все ще не вірите в українську мову в інтернеті?

Добре, а як вам тоді рейтинг автономних блогів від Яндекса, де Watcher, повністю україномовний блог посідає вже сьоме місце, наблизившись до таких “монстрів” рунету, як Lifehacker та Интернетные Штучки? Content is a king. Творіть контент українською мовою, і буде вам щастя.

Після цього тільки спробуйте мені сказати, що україномовні сайти не мають майбутнього.

 

http://sna.in.ua/?p=4848

29 серпня членством та прихильниками Організації «Патріот України» – Соціал Nаціональної Асамблеї у Василькові було проведено акцію солідарності з робітниками харківського заводу «Гідромодуль». Справа в тому, що згідно чергового рішення Харківського апеляційного господарського суду у справі проти СКТБ «Гідромодуль» на користь буддистської релігійної громади «Аджита» частина українського заводу передається в’єтнамським буддистам.

Як результат по своєму унікальний харківський завод «Гідромодуль» (єдиний на Україні завод де розробляють та випускають гідравлічне обладнання) може припинити своє існування, українські робітники втратять робочі місця і як наслідок спроможність утримувати своїх дітей. Але такі дрібниці мало хвилюють в’єтнамських окупантів адже ними давно заплановано збудувати на території заводу «Гідромодуль» багатоповерхові житлові приміщення для нових тисяч в’єтнамських нелегалів. Усвідомлюючи небезпеку повзучої окупації членство Організації ранком 29 серпня планувало провести чергову акцію по витісненню чужинців з васильківського ринку і одночасно провести пропагандивну акцію на підтримку робітників харківського заводу «Гідромодуль». Чужинцям які незаконно торгують на при ринковій території вдалося помітити частину бійців Організації «Патріот України» очікувала на побратимів в одному з кафе поблизу васильківського ринку. Як результат дев’ять українських патріотів було затримано міліцією яка оперативно виїхала на ринок після дзвінка чужинця. На щастя після втручання депутатів Васильківської міської ради міліція швидко відпустила затриманих. А тим часом серед українських підприємців та відвідувачів ринку агітаторами СNA поширювалися листівки з закликами підтримати робітників харківського заводу «Гідромодуль» в їхній боротьбі з в’єтнамськими окупантами. Васильківці в переважній своїй більшості дуже доброзичливо віднеслись до пропагандивної акції соціал-націоналістів, цікавились як долучитись до боротьби і стати членом Організації, збирались на ринку групами 5 – 15 чоловік і обговорювали боротьбу харківських робітників заводу «Гідромодуль». Мешканці Василькова видохнули з полегшенням коли довідались, що після роз’яснювальної роботи проведеної бійцями Організації «Патріот України» друга особа у в’єтнамській ієрархії міста Василькова просто виїхала на свою етнічну батьківщину до В’єтнаму. Ця знакова подія надихає на боротьбу з чужинцями адже Васильків вже незабаром має стати головним форпостом соціал – націоналізму на Київщинні!

17.08.2010 13:01]  Олена Княжицька Нещодавно в Україні було видано унікальну карту "Голодомор 1932 - 1933 років”, на якій позначено не лише місця так званих "чорних дошок" (спеціальні каральні заходи проти окремих сіл, коли голодне село оточували озброєними загонами чим прирікали його на загибель), а й шляхи переселення на вимерлі території людей із Росії та Білорусії.

З Білоруської СРСР до Одеської області - 61 ешелон, із західних областей РСФСРР до Дніпропетровщини - 109 ешелонів, з Горьківської до Одеської - 35 ешелонів, з центрально-чорноземного регіону Росії до Харківської області - 80 ешелонів. З Іванівської до Донецької - 44 ешелони.

Подивитися в збільшеному масштабі

[ Далі... ]

24 серпня в Сімферополі біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбувся урочистий мітинг до Дня Незалежності України, на який зібралося кількасот чоловік різних національностей Криму.
Квіти до пам’ятника поклали представники патріотичних політичних партій та громадських організацій, громадяни-патріоти.

Над площею майоріли державні прапори, прапори Української Народної партії, Конгресу Українських націоналістів, кримськотатарські національні прапори. Наприкінці виступили дитячі колективи з піснями, танцями та віршами Кобзаря. Жодного представника кримської влади на святі не було.

«Приємно, що кримські діти, які на мітингу співали українські пісні та декламували українські вірши, гарно знають національну культуру та чудово володіють українською мовою», — прокоментував ситуацію голова Кримської організації УНП Олег ФОМУШКІН, який із захопленням слухав співи та декламування малят та рукоплескав національним українським танцям дитячих колективів Української гімназії Сімферополя.

За його словами, «навіть діти кримськотатарського народу добре володіють державною мовою та є більшими патріотами України на відміну від проросійської верхівки кримської влади, яка й досі показово демонструє на своєму робочому місці небажання розмовляти українською».

З особистих вражень від Дня Незалежності в Києві --- влада самоусунулась від організації державного свята --- українці організували для себе свято САМОСТІЙНО.
Салют до розгляду не беру взагалі. В буквальному сенсі "жалкое зрєліщє".

Десь ЦЕ ВЖЕ БУЛО... Або ДЕСЬ ЦЕ ЩЕ БУДЕ...