Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.
Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

Ось яка чудова українська мова

  • 03.09.08, 09:50

Не знаю, може, й недоцільно публікувати в нашому товаристві цю замітку. Та всі ми живемо в різних куточках України, і кожній частині нашої держави притаманна своя говірка. У кожного регіону є свої особливі слова та вислови, що визначають його з-поміж усіх, і це збагачує нашу мову, робить її яскравою і вишуканою.

Отже, пропоную увазі читачів деякі галицькі слова:

 

ЗнИмка- фотографія;

ФАйний, слІчний – красивий, чудовий;

ПудЕлко – спеціальна баночка для сипучих продуктів;

Кубіта – дівчина;

ДзиґльОва пані – манірна жінка;

ЛіґумІни – особливі солодощі, яких ніхто ніколи не бачив, або щось дуже смачне;

МарципАни – те саме, що й ліґуміни;

МЕшти – черевики;

СукОнка – плаття;

ДзиґАр – годинник;

Ясік – вишита подушка;

Ясьок – біб (городня культура);

РижОва  зУпка – рисовий суп;

КнИдлі – ліниві вареники.

Депутати зовсім забули за зняття депутатської недоторканості

Так верещали у своїх передвиборних програмах. Такий галас був. А тепер - від сесії до сесії - тиша. Ніби і не обіцяли. Отакі вони і є сучасні політики...

БЮТ і ПРУ голосують синхронно

Cпільним голосуванням БЮТ та ПРУ до порядку денного внесено законопроекти, проти яких протестує НУНС.

Це (зі слів головуючого) законопроекти про спрощення процедури імпічменту Президента та про зміни до закону про КМУ.

Голова фракції НУНС В'ячеслав Кириленко заявив, що фракція БЮТ не пристає на пропозицію скликати засідання ради коаліції, провів аналогію з колишнім спільним голосуванням БЮТ та ПРУ за Закон "Про Кабінет Міністрів України" і закликав колег з БЮТ "схаменутися".

Після оголошення результатів голосування за порядок денний голова ВРУ Арсеній Яценюк прокоментував що, мовляв, заморожений конфлікт стає очевидним.

Майдан

Україно, здрастє, прийшло твоє щастя

Голова Верховної ради відкрив чергову третю сесію шостого скликання парламенту.

В залі зареєструвалося 446 депутатів.

За традицією, засідання почалося з виконання гімну

На засіданні присутні прем’єр, члени уряду, генпрокурор, в.о. голови СБУ тощо. Президента в залі немає.

Депутати вшанували хвилиною мовчання пам'ять загиблого в автокатастрофі депутата Михайла Сироти.

Яценюк зачитав також рішення про припинення його депутатських повноважень.

Українська правда

Любіть Бога, Україну і власну родину. І будете щасливими

Коли я це усвідомив і почав щиро любити всіх, то ви, навіть, не уявляєте, яке блаженство прийшло до мене. Я став щасливим, бо даючи тепло всім, хто оточує мене, сам почав отримувати масу позитивної енергії.

Кохайте і будьте коханими, друзі мої!
І забудьте, що таке ненависть.




Україна заробила на зброї понад мільярд. Чверть зброї – до Росії

Уперше за свою історію Україна заробила на експорті озброєнь і техніки понад мільярд доларів, пише "Дело".

Як повідомив гендиректор компанії "Укрспецекспорт" Сергій Бондарчук, у 2007 році Україна зберегла місце в десятці найбільших світових постачальників військової продукції і послуг, незважаючи на песимістичні прогнози іноземних експертів.

За його словами, минулого року обсяги українського збройового експорту і послуг виросли на 20% у порівнянні з 2006 роком.

За оцінкою заступника директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайла Самуся, успішний рік на ринку озброєнь приніс державі понад мільярд доларів.

У 2006 році цей показник варіювався в межах 800-900 млн. дол.

Дані українських експертів значно перевищують оцінку іноземних фахівців. Так, минулої весни Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру оцінив торішні доходи України на ринку озброєнь у 109 млн. дол.

За словами Самуся, ці дані серйозно занижені, оскільки при підрахунку не була врахована ціла низка контрактів.

Найбільш успішним у 2007 році був продаж високоточних засобів ураження, легкої бронетехніки, засобів протидії високоточній зброї, засобів радіолокації і ППО, зазначається в статті.

За інформацією "Укрспецекспорту", великим попитом користувалися радіоелектронні озброєння, спеціальна автомобільна техніка, а також комплектувальні військової авіа- і морської техніки. Найбільш затребуваною послугою стала модернізація бойової авіатехніки і надання спеціальних космічних послуг.

Найбільшим замовником серед 80 країн, яким Україна постачає продукцію і послуги військового призначення, досі залишається Російська Федерація.

На неї припадає чверть всього обсягу українського експорту, зазначив Бондарчук. Хоча ще на початку 2000-х років у Росію продавалася третина всіх озброєнь і послуг вітчизняного оборонно-промислового комплексу (ОПК).

Гендиректор "Укрспецекспорту" підтвердив, що в Кремлі узято курс на створення замкнутих циклів виробництва у військово-промисловому комплексі, тому щорічно Україна втрачає кілька відсотків російських замовлень.

Бондарчук прогнозує, що утриматися серед лідерів-експортерів Україні вдасться в найближчі 3-5 років. Далі, якщо не вкладати гроші в розвиток вітчизняних оборонних підприємств, почнеться спад.

Українська правда

Анатолий Стреляный:«За распадом Украины последует распад России»

 Анатолий Стреляный
1.09.08

Недавно один украинский журнал попросил трех президентов Украины – действующего и двух бывших - высказаться о будущем страны. Предполагалось, что они выступят как эксперты, без всяких «если» и «при условии». Понятно, что  все три мужа постарались главным образом высказаться о том, что, по их мнению, нужно делать, а не о том, что будет происходить. Ни один не предвидел скорого и резкого ухудшения отношений с Россией.

Сегодняшние выступления украинских политиков, должностных лиц и, естественно, рядовых граждан так пристрастны, что невольно хочется сказать что-то холодное.

Прогнозирование затруднено тем, что в лице Украины Россия имеет дело со страной, которой никто не управляет. Правда, то же самое можно сказать и о России, но это не так бросается в глаза, должны пройти годы, прежде чем все поймут, что не путинизм вёл Россию, а наоборот.

В России по-прежнему не скрывается намерение обуздать Украину. В виду таких угроз обычно готовятся к худшему, но заниматься этим в Украине некому. Президент обвиняет главу правительства в государственной измене, та, в свою очередь, называет президентскую резиденцию палатой № 6, что не мешает им дружелюбно восседать рядышком на публичных мероприятиях. Оппозиция (это - половина парламента), по существу, поддерживает Россию. В то же время враждующие лагеря тесно общаются, ведут переговоры по 24 часа в сутки, бывает – в одной постели: он и она - крупнейшие деятели, политические враги на людях, но партнёры на ложе, и все это знают, и многие надеются на это как на важный миротворческий фактор.

Надежда, правда, не такая большая, как до оранжевой революции.

Когда Путин устроил пробу сил на Тузле, Украина неожиданно для него сплотилась. Наиболее воинственной оказалась русскоязычная молодёжь Донбасса. Это настроение не совсем ушло и сейчас - выступать против Ющенко, потому что он «националист и ничего не делает», а «Крым всё равно наш, Крым России не отдадим». Но перед стоянием на Тузле страна была более едина, существовало довольно крепкое единоначалие президента, считавшегося пророссийским, но оказавшегося  готовым с оружием в руках защищать государственную границу. Как о лучшем выходе в нынешнюю минуту многие мечтают если не о возвращении Кучмы, то о приходе Кучмы-2. Речь идёт о сильном, гибком, беспредельно хитром деятеле, которого и Кремль, и Юго-восток Украины приняли бы за своего, тогда как в действительности он был бы большим националистом-государственником, чем Ющенко со всеми его «бандеровцами». Но такой президент должен был бы начать с некоторого затягивания гаек, а это ему вряд ли удалось бы: люди привыкли к свободной (скорее – стихийной) жизни и пока не готовы от неё отказаться даже перед угрозой войны. Не случайно в последние дни число сторонников нейтралитета выросло заметнее, чем число сторонников вступления в НАТО, хотя и таких стало больше.

Прогноз сегодня тот же, что и вчера. Надо слушать Россию, которая не представляет своего будущего без Украины. Она видит себя старшей в новом Союзе, как бы он ни назывался, хоть никак. Сходить на Грузию и на этом остановиться было бы несерьёзно. Что нам  Грузия? Это даже не разминка. Раз уж решились наплевать на Запад, придётся топать до конца. Таким образом, Россия обязательно будет сражаться за Украину, в Украине и с Украиной всеми удобными способами. Вступление Украины в  НАТО ничего не изменит, потому что в планах Москвы не нападение на Украину, а заваруха в самой Украине, раскол этой страны.

Разумеется, вслед за распадом Украины последует и распад России, но  мысль об этом путинизм гонит и будет гнать до последнего, хотя Медведев и говорил, что главная угроза для России – угроза распада. После войны с Грузией этот вариант в Кремле больше не рассматривается, во всяком случае, по данным украинских источников. Мосты сожжены, Москва встала на путь дух захватывающего исторического риска. Или грудь в крестах, или голова в кустах.

Радио Свобода.

Усвідомити себе українцем

  • 01.09.08, 13:43

11 вересня у Львові відбудеться книжковий форум. Зазвичай, ми, усі працівники видавництва «Богдан», беремо участь у його роботі.

Цього року з боку нашого видавництва планується ряд презентацій. Серед них одна, на мій погляд, найважливіша. Буде показано широкому загалу тритомник мемуарів  класика українського кіно, режисера Юрія Іллєнка.

«Юрка Іллєнка доповідна апостолові Петру» - так гучно зветься ця книга, а жанр її, що так дотепно придумав п.Юрій, звучить - роман-хараман. Хараманами – називала бабуся режисера усі оповідки малого Юрка, що він їх вигадував у своїй кмітливій голові й розповідав старенькій.

Написана книга в стилі «потоку свідомості», де, мов в калейдоскопі міняться скельця спогадів, снів,вигадок, мрій, знятих та незнятих фільмів, уривків непоставлених сценаріїв, напвінароджених кін та реальних життєвих колізій. Написано мемуари також цікаво – з граматичними помилками, що їх допускає автор, та ненормативною лексикою, яка щораз ріже вухо прискіпливого читача. Мова твору – це своєрідний літературний «блоу-ап» або ж «життя зненацька», як би сказали кінематографісти. Та попри все тут постають події не тільки культурного життя епохи, а й суспільні катаклізми, що їх пережив автор, а з ним і його співвітчизники, українці.

Чому я публікую ці рядки у співтоваристві «Ми любимо тебе, Україно»? Мабуть, тому, що нині Юрій Іллєнко – один із чільників «Свободи», і в своїх мемуарах він саме описує свій нелегкий і звивистий шлях до усвідомлення себе українцем… Ось що написано автором у передмові про себе: «… з вишколу… кривавих…   бенкетів… хлопча… (автор) виходить Яничаром. … Фатум спокушає нью-яничара… Яничар раптом усвідомлює, що він є відсутнім каменем з тієї соші, яку торували віками його предки. Яничар починає роз’яничарюватись… Знов стає українцем, націоналістом, націонкратом».

(Цитата скорочена мною)

Чи призначать пані «Голопупенко» директором дитячої бібліотеки?

Начальник управління культури Полтавської облдержадміністрації Володимир Годзенко має намір призначити свою коханку на посаду директора обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного (саме тієї бібліотеки, приміщення якої більше місяця тому було захоплене приватними особами).

47-річна Лариса Гаврилюк зараз обіймає посаду заступника директора дитячої бібліотеки. Працює у цьому закладі трохи більше двох років. У колективі не прижилася й досі. Любить носити своєрідний одяг, показуючи всім навколо свого пупа. За що і отримала від відвідувачів бібліотеки прізвисько «Голопупенко».

Як повідомляють джерела, головний культурист області вже неодноразово пропонував пані «Голопупенко» на посаду директора бібліотеки голові Полтавської обласної державної адміністрації Валерію Асадчеву. Останній – у роздумах. Якби він побачив того пупа…

Школы против "мовы". А своих детей Ющенко учит на английском

На Закарпатье, в Крыму, Луганске и Донецке отказываются переходить на украинский



Сразу несколько регионов Украины отказались исполнять приказ министра образования Ивана Вакарчука о преподавании на украинском основных предметов в школах с обучением на языках нацменьшинств. Крымских учителей от такой обязанности освободило Минобразования АРК, ссылаясь на свою Конституцию. Министр образования и науки Крыма Валерий Лавров пояснил "Сегодня", что пункты приказа противоречат правовым нормам страны: "Мы считаем необходимым оставлять за учащимися и их родителями право выбора языка обучения в целом и отдельных предметов в частности". По данным крымских депутатов парламента, некоторые учителя готовы писать заявления об уходе из школ в связи с нововведениями Киева.

Против обязаловки также выступили Закарпатская, Донецкая и Луганская области. На Закарпатье, напомним, восстали венгерские школы. В Луганске комиссия по вопросам образования намерена препятствовать любому давлению на директоров учебных заведений в языковом вопросе. Донецк также не готов резко перейти на украинский. "Горсовет не будет исполнять это решение Вакарчука. Оно незаконно и ведет к расколу страны. 99% дончан говорят по-русски, и детей хотят отдавать в русские школы. Классы будут формироваться строго по родительским заявлениям", — сообщил "Сегодня" секретарь Донецкого горсовета Николай Левченко.

Правда, Минобразования пообещало не давить на регионы. По крайней мере об этом "Сегодня" сообщил министр образования Иван Вакарчук. По его словам, приказ — это государственная забота о детях из нацшкол, которые оказываются неконкурентоспособными при вступлении в вузы и на тестировании. "Это просто возможность изучать национальный язык, мы никого не заставляем. Мы даем детям, который учатся в школах национальных меньшинств, доступ к вузам, где знать украинский обязательно", — пояснил он.

Как писала "Сегодня", в мае Вакарчук приказал с 1 сентября усилить изучение госязыка в школах для нацменьшинств и перевести преподавание предметов на два языка: украинский и нацменьшинств.

ДЕТИ ЮЩЕНКО Как бы президент Виктор Ющенко не внедрял украинский язык в школах страны, а своих детей все равно учит на английском. 26 августа самый младший сын президента 4,5-летний Тарас отправился в знаменитую Печерскую международную школу, где все предметы преподают исключительно на английском языке. В этой школе уже не первый год учатся две старшие сестрички Тараса - София и Кристина Ющенко. В прошлом году Тарас учился в садике при Печерской школе, а сейчас пошел в подготовительный класс. Стоимость обучения там, прямо скажем, не для средних украинцев. Инфляция и мировой экономический кризис сказались и на ценах в Печерской школе. Если еще в прошлом году год обучения здесь стоил $12 тысяч, то уже с этого года за элитное образование 4-летнего ребенка придется заплатить $15 000, 5-летнего $21 500, а за первоклашку — $20 000. Зато и "столовка" здесь соответствующая: детям привозят еду из лучших ресторанов города.

В прошлом году данное учебное заведение "прославилось" громким скандалом, связанным с фашизмом. Один из педагогов старших классов требовал от детей организовать предвыборную кампанию Адольфа Гитлера — дескать, для более полного погружения ребят в изучаемый период истории. Тогда дети президента были еще слишком маленькими, и таких уроков не посещали.

Сегодня.