Она любила фрезии

Когда они общались,
Она любила фрезии -
Они так ему нравились!
Он был такой особенный.
Когда ему писала
Попала в его сказку
Очаровалась страстью
Его словами сладкими...
Когда он вдруг менялся
Был безразличным, холодным.
Ее это пугало
Был мир уже не солнечным.
Когда она устала
Была виновна в слабости,
В своих ночах бессонных
За письма, что писала.
Когда они общались,
Она любила фрезии -
Они так ему нравились!
Он был такой особенный.

Ведь это естественно:
Все в жизни временно.
Не делайте трагедию
Из прошлого любовного.

Всему время отмеряно.


Великдень

  • 03.05.21, 23:23
Приготування до Великодня почалися задовго. Я думала про те, що хочу сама спекти паски, з додаванням сиру, але рецепту приготування гарного не мала. Взагалі, то вже забула як ці паски готувати. 
Раз на рік паски пекуть чи купують. А я пеку не кожного року, отже рецепти забуваю ще краще.
І все відкладається на потім, майже до останнього. І ось, за день до Великодня, о дев'ятій годині вечора нарешті прокинулося бажання піти на кухню і щось спекти з тим сиром, вишнями та родзинками. Ну не винна я що коефіцієнт корисної дії в мене прокидається о дев'ятій годині, коли всі спати готуються. Сова я, нічого з цим не поробиш. Так було у юні роки, коли я ночами писала вірші, так і зараз, коли я ночами пеку ці паски.
Знайшла випадковий рецепт на ютубі і приступила до діла.
Наче вийшло не погано. Навіть краще, ніж я сподівалася. Мабуть, все ж таки щось в моїй підсвідомості відкладається і досвід з роками надолужується. 



Діти святковим приготуванням радіють. Радіють і моїй ідеї щось спекти. І не важливо наскільки смачно вийде. Дітям, насправді, це не важливо. Їм для щастя багато не треба. Вони готові дякувати і дякувати коханій людині за те, що вона якось була пречасна до загального приготування прийдешнього свята. 
І ці похвали маленьких зайчиків для мене були як бальзам на серце. Я лише говорила: їжте дітки на здоров'я.



І знову випала із вайберу на викенд. Коли на дачі в нас збирається натовп. І родичі, і куми, всі зі своїми діточками. То час біжить і всі щасливі випадаємо із зони досяжності телефонів і інтернету. Хтось намагається до нас додзвонитися. А в нас гомін... Хтось знайшов жука чи равлика, ящірку, котика, кіз, курочку, літак пролетів... Нічого нам не чутно по тому телефону, а може й чутно тількі ненадовго. Бо треба ще м'ясо досмажити, картоплю перегорнути у вогнищі, салат з капусти нарізати, гамак натягнути. І заразом всі квіточки полити. 



Коли мені дзвонять з міста, а я в цей час на дачі... Мені не нудно і не сумно. Бо там на дачі ніколи сумувати. Бо там завжди дуже роботи багато. Робота, яка лікує душу. Бо поганому настрою від праці немає шансу. Так втомлюєшся, що ніяке безсоння не турбує. Навпаки, на свіжому повітрі дуже добре спиться.
Бо людині для щастя не треба багато.
А коли повертаємося до міста, починає прокидатися вайбер повідомленнями: ти де пропала?
А я читаю ці повідомлення, посміхаюсь і відповідаю втомлено, але щасливо, з якимось спокоєм на душі і рівновагою: на дачі.

П.С.: Не знаю як у кого, але приїхала до міста, знову прикрашаю писанки і готую наступну партію пасок. Бо в нас ще Великодень не закінчивсяsmile



Друга партія не дуже піднялася, мабуть треба було трохи більше борошна додати.




Готувала я глазуровані сирки

Був у мене звичайний сир, ваніль, цукор захотіла зробити глазуровані сирки. 
Подивилась по ютубу приблизно рецепт
https://youtu.be/PpRktTL0Zi4
У рецепті додають ще сухе молоко. З ним була тимчасова проблема - на районі в магазинах його ніде не продають (в варусі нема, в атб нема). Знайшла за декілька зупинок від дому в Ашані.
Змішала все за рецептом.
Почала з пів скляночки домашнього вина внутрішньо. Так готується веселіше і не буде дуже сумно на прикінці, коли в мене нічого не вийде.



Змішала інгредієнти. Розтопила на водяній бані шоколад.



І тут я розумію, що обваляти сир у шоколад, як на відосі,в мене не вийде. Бо я ляпаю на тарілку ложку сирної маси, а вона розпливається по тарільці у млинець.
От же ж млинець! Якийсь піпець!...
Тоді буде сирок в шоколаді з одної сторони. Взяла форми, закинула туди сирну масу.



Зверху шоколодом



Нормас uhmylka
На ніч до холодильника.
Вранці авжеж нічого не застигло. Закинула до морозилки. Тільки тоді вийшло щось реально схоже на шоколадні сирки.



Діти їли, їм сподобалось, а це головне lol

Avril Lavigne - Head Above Water



Head above Water 
На плаву 

Я должна быть спокойна перед бурей,
Я не хочу большего, я не хочу меньшего.
Нужно закрыть окна и двери,
Чтобы остаться в безопасности и в тепле.
Да, моя жизнь — то, за что я сражаюсь.
Не могу раздвинуть море, не могу добраться до берега,
И мой голос ведет меня.
Я не останусь за бортом.

Боже, удержи меня на плаву.
Не дай мне утонуть.
Становится все сложней.
Увидимся возле алтаря,
Когда я упаду на колени.
Не дай мне утонуть, утонуть, утонуть.
(Не дай мне, не дай мне, не дай мне утонуть).

Так подними меня со дна,
Потому что дальше опускаться некуда.
Можешь отталкивать меня или держать рядом.
Ты нужен мне сейчас, нужен больше всего.

Боже, удержи меня на плаву.
Не дай мне утонуть.
Становится все сложней.
Увидимся возле алтаря,
Когда я упаду на колени.
Не дай мне утонуть, утонуть, утонуть.
(Не дай мне, не дай мне, не дай мне утонуть).
Не дай мне утонуть, утонуть, утонуть.
(Не дай мне, не дай мне, не дай мне утонуть).

Я ничего не вижу из-за бушующей погоды,
У меня не получается держать себя в руках.
И я, я не могу плавать в этом океане вечно.
Я не могу дышать.
Боже, помоги мне удержаться на плаву.
Я задыхаюсь
На дне.
Приди мне на помощь, я буду ждать.
Я слишком молода, чтобы умереть.
Боже, удержи меня на плаву.
Не дай мне утонуть.
Становится все сложнее.
Увидимся возле алтаря,
Когда я упаду на колени.
Не дай мне утонуть
(Не дай мне, не дай мне, не дай мне утонуть).
Удержи меня на плаву.

Источник: www.amalgama-lab.com
(перевод Маргарита Беженарь)
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
27
предыдущая
следующая