Три речі, які уникають пояснювати: як робиться політика, з чого роблять сосиски і що треба, аби ми цьогоріч отримали ще понад 20 мільярдів євро допомоги від Євросоюзу.

Приділимо останньому належну увагу, трохи зануримося в деталі.

Чи хоче від нас Євросоюз чогось надзвичайного? Чогось скерованого на те, аби позбавити Україну конкурентних переваг чи зробити життя українців гіршим? Ці питання висять у повітрі, бо відповідь на них не дуже зручна для тих, кому вони адресовані.

Візьмімо за основу листа єврокомісарів, надісланого до Верховної Ради в середині вересня, на початку минулої пленарної сесії. Список перелічених там законів умовно ділиться на три однаково важливі для українців категорії: боротьба з корупцією, ефективність роботи державних органів та добробут.

Антикорупційна стратегія 2026-30 – назва говорить сама за себе. У ній ідеться про те, як має розбудовуватися антикорупційна інфраструктура.

З травня – очікує розгляду у Верховній Раді.

Конкурси для вступу на державну службу – це боротьба з феодальними замашками та кумівством.

З квітня триває підготовка у Верховній Раді до другого читання.

Затвердження процедури банкрутства – це створення правової рамки для виходу малого і середнього бізнесу з кризи та підвищення ефективності управління державним майном.

З лютого по вересень 2026 проєкт лежав у Верховній Раді й лише тепер готується до другого читання.

Закон про оцінку майна переводить її на міжнародні стандарти й серед іншого дозволяє адекватне відшкодування збитків.

Понад рік лежав у ВР до першого читання, тепер готується на друге.

Міжнародні експерти з відбору до Рахункової палати не цікавитимуться, з якої партії кандидат до органу, який перевіряє, як витрачають наші податки та міжнародні позики – зокрема на оборону, ліки й відбудову.

У вересні Рада провалила голосування, комітет подав повторно.

Новий Митний кодекс переводить українську митницю на правила ЄС, які стануть запобіжниками для зловживань на митниці. Внесений до Верховної Ради цього літа, зараз лише готується на друге читання.

І це ми говоримо лише про те, що конкретно привязане до грошей, а є ще зобовязання, які Україна має виконати, аби вступити до ЄС. Ідеться, зокрема, про судову реформу, реформу ДБР, незалежну експертизу для НАБУ. Усі ці закони спрямовані на посилення верховенства права в Україні.

На 6 жовтня зволікання вже коштує Україні €5 млрд за планом Ukraine Facility. Ось за що:

— Боротьба з корупцією, ~€1,7 млрд: антикорупційна стратегія, прозорий відбір керівників прокуратури, дисциплінарна відповідальність прокурорів, посилення протидії відмиванню грошей, прозорість переказів криптоактивів.

— Ефективність державного управління, ~€1,6 млрд: зміни до закону про держслужбу, сучасний портал вакансій держслужби, незалежні наглядові ради та корпоратизація держпідприємств, незалежний статус енергорегулятора НКРЕКП, відновлення закону про державну допомогу.

— Добробут громадян, ~€1,8 млрд: спрощене банкрутство для малого й середнього бізнесу, стратегія захисту прав людини, захист від шахрайства з платіжними картками, дорожня карта лібералізації ринків газу й електроенергії, вимоги до енергоефективності будівель.

Про те, як гальванізувати процес ухвалення законів у парламенті, я вже писала. Разом із тим уряд Корецького заявив, що на кінець вересня із 42 запланованих рішень виконано вже 17. Решту 25 пообіцяв завершити до 15 жовтня, тобто за 9 днів.

І тут питання не в тому, наскільки негативно в Брюселі сприймають затягування Україною ухвалення обіцяних законопроєктів. А в тому, як до цього ставимося ми самі. Адже йдеться не тільки про гроші. Кожен із вищезгаданих законів сприятиме створенню належних правових рамок, усуненню зловживань і зменшенню корупції. Що саме по собі сприятиме і бізнес-клімату, і тому, що гроші не зникатимуть мішками.

Незважаючи на терор, який щоденно влаштовує нам Росія, ми досі тримаємося завдяки безумовній вірі, що наша витримка дасть нашим дітям змогу жити краще. У стабільній демократичній країні, яка є частиною спільного європейського простору. Нас досі не те, щоб дуже сильно чекали в Євросоюзі, але і там вже остаточно усвідомили, що у нас спільне майбутнє, іншого виходу немає. Необхідність протистояти сучасним викликам і загрозам створює взаємне тяжіння. На жаль, це призводить до сталої ілюзії, що нас приймуть за замовчуванням.

Позиція можновладців, — мовляв, українці й так страждають за всіх, тому нам мають дати членство без умов та ще за каденції чинного президента, — входить у суперечність із внутрішньою динамікою Європейського союзу. Який чітко визначив та привязав і перспективи членства, і гроші, і зброю до визначеного пакету реформ.

І це не три різні пакети. Це одні й ті самі реформи. Від яких залежить як наш вступ до ЄС, так і європейська фінансова допомога та нова зброя.

А у влади — виконавчої і законодавчої — поки що єдиний консенсус: небажання нічого міняти. Слово реформи стало обсценним, забороненим для використання навіть у прес-релізах, де їх тепер називають "кроками". Проте це ж не новина, що Єврокомісія не рахує окремі кроки, там дивляться на загальний темп просування. І чутливо реагують на його відсутність, яку Україна відчутно сигналізує, хоча на словах, на камери стверджує геть інше. Як не називай їх, реформами, заходами, кроками, — сутність від цього не зміниться. Бо змінитися мають правила, за якими функціонує українська держава. І ці зміни потрібні не лише Євросоюзу для того, щоб нас прийняти, але і нам як суспільству.

Ми не можемо дозволити собі сьогодні трьох речей: продовжувати імітувати реформи, популізм і непрофесійність. Бо кожна відмова робити крок вперед до Європи — це фактичний крок назад до Росії.

Брюссель відхилив прохання України про надання додаткової фінансової підтримки цього року. У Європейському Союзі вимагають від української влади спершу впровадити обіцяні реформи для розблокування подальшого фінансування.

Про це пише Financial Times.

Влітку президент Володимир Зеленський оцінив додаткові оборонні потреби України у 27 мільярдів доларів. Уряд попросив Європейську комісію допомогти покрити цей дефіцит шляхом дострокового виділення коштів із дворічної програми кредитування "Ukraine Support Loan" на 90 мільярдів євро.

Кредит має покрити фінансові потреби України у 2026–2027 роках. Програма передбачає до 45 мільярдів євро щорічного фінансування за умови виконання реформ. Водночас цього року Україна отримала лише 15,7 мільярда євро через затримки з їхнім виконанням.

Брюссель відхилив прохання про дострокове виділення грошей, передбачених на 2027 рік. Натомість ЄС наполягає на виконанні взятих українським урядом зобовязань, що дозволить розблокувати близько 34 мільярдів євро підтримки ще до кінця поточного року. Серед них – скасування пільги для невеликих міжнародних посилок та запровадження нових правил оподаткування цифрових платформ. Окремо в Єврокомісії підкреслили неприпустимість відходу України від виконання раніше втілених зобов'язань і навели як приклад пом'якшення вимог щодо політично значущих осіб (так званих "ПЕПів).

Єврокомісари Валдіс Домбровскіс та Марта Кос у листі до голови Верховної ради Руслана Стефанчука наголосили, що додаткова допомога у 2026 році все ще доступна у разі здійснення необхідних реформ.

Нагадаємо: Прем'єр-міністр Сергій Корецький раніше повідомив, що через затримку необхідних голосувань Україна ризикує втратити частину $29,5 млрд міжнародного фінансування.

24 вересня президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн заявив, що через війну Верховна Рада не може швидко ухвалювати всі необхідні законопроєкти. У Єврокомісії на це наголосили, що отримання фінансування залежить виключно від своєчасного впровадження реформ.

29 вересня єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час зустрічі Української платформи донорів у Брюсселі закликала український уряд, Верховну Раду та інші інституції об'єднатись задля ухвалення реформ, необхідних для європейського майбутнього України і отримання європейського фінансування.

1 жовтня Європейська комісія та Україна заявили, що визначили засоби для покриття бюджетних та оборонних потреб України у 2026 році, а також кроки для своєчасного надання відповідного фінансування.

В інтервю для The Wall Street Journal Зеленський фактично розкрив свої страхи: "Хочу ходити вулицями, щоб ніхто не хотів мене вбити й не ненавидів".

Тобто Зеленський розуміє, що просто прогулятися Києвом чи будь-яким іншим містом без десятка бодігардів не вийде.

Обовязково хтось підійде й запитає про Вову з "Династії", про мегакорупцію, в якій замішане близьке оточення, про Єрмака, атаки на антикорів, заміну компетентних на лояльних через хвилювання за рейтинги.

А хто з хорошою памяттю — то ще й запитає про заспокійливі шашлики перед початком повномасштабної війни, Баканова і навіть Оман.

І як тут не згадати про нещодавно зареєстрований у Раді законопроєкт, який пропонує встановити довічну охорону для президента і його родини після завершення повноважень.

Ось звідки ноги ростуть — зі страхів.

Психологи радять долати свої страхи, дивитися їм у вічі.

Зеленському можна почати з пресконференції для українських журналістів. Їхня пропозиція все ще залишається в силі, запитання актуальні, а суспільство хоче почути відповіді на них від керманича держави.

Бо, може, якщо буде більше щирості й відкритості із суспільством, то й вулицями не страшно буде ходити.

Днями зясувалося, що Зеленський має ще один страх — вибори. Якщо вірити сказаному Федоровим для УП, Банкова всерйоз розглядала варіант експрес-виборів на тлі успішних ударів Сил оборони по нафтообєктах рф, завдяки чому рейтинг лідера дещо підріс.

От тільки ідея швидких перевиборів з тріском провалилася після того, як генерали Залужний та Буданов нібито відмовилися не балотуватися.

Виходить, що вибори під себе любимого можна, а в умовах чесної конкуренції — це "цунамі, яке розколе Україну"?!

Біда, коли людина стає заручником своїх страхів. Ще більша біда, коли інші стають заручниками чужих страхів. Коли інші — це вся країна.

Нам вже виходити із піднятими руками? Чи ще почекати до морозів?

Мартина Богуславець, голова Антикорупційного центру МЕЖА, українська юристка, антикорупційна експертка та громадська діячка. Авторка та ведуча програми розслідувань "На МЕЖІ". Понад 10 років досвіду роботи у GR та боротьби з корупцією; сторінка авторки у фейсбук

П’ятниця – улюблений день сибаритів. Особливо тих, які окупували найвищу держвладу і діють за кишковошлунковим принципом "життя коротке, й треба жити наповну".

Саме з цих міркувань зранечку п’ятниці весь уряд і монофракція під мигалки поліцейських кортежів на всіх парах рванули в Буковель. Останні теплі дні, бабине літо, багрянець укрива верховіття полонин, курви й дружбани, готелі й сауни, лижопідйомники й гарячі чани.

Заодно – якийсь-там саміт у Карпатах, під час якого цар на увесь світ заявляє про космічну нестачу грошей в Україні, й яксамраз аби вирішити цю нагальну проблему, вся влада в повному складі без попереджень зірвала п’ятничне засідання Верховної Ради, від якої ще позавчора директор птахофабрики вимагав негайно зібратися й проголосувати всі необхідні законопроєкти, без яких країну чекає повна срака, адже "космічна нестача грошей".

Це все з понеділка. П’ятниці це не стосується. Вікенд у Карпатах – це святе. Небожителі Олімпу цінують кожен прожитий день. Уся країна хай конає – а в сонячну п’ятницю вся бидлозграя сідає в своїх джипи, обставляється поліцейськими кортежами і мчить проживати своє найкраще героїчне життя (цих вихідних – на Гуцулії, а на наступні Бог дасть щось краще).

Космічна нестача грошей підожде.

Верховний Суд скасував рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) про звільнення трьох суддів Київського апеляційного суду Ігоря Палленика, Юрія Сливи та Віктора Глиняного, яких НАБУ і САП викрили на хабарі у 35 тисяч доларів.

Про це повідомив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін.

"Суперреформований"  Верховний суд скасував рішення про звільнення трьох суддів, яких НАБУ і САП викрили на хабарі в 35 тисяч доларів.

Ті судді Київської апеляції, передавали один одному гроші в пакетах з під віскі та кави.

Більше $100к було знайдено в одного з, бляха, суддів вдома, розфасованими в інші пакети з під кави. Один зі служителів Момони під час обшуку сховав такий пакунок за пазухою", - йдеться в дописі.

Шабунін зазначив, що Велика палата Верховного Суду скасувала звільнення суддів, зокрема,  через процедурні порушення під час розгляду питання про звільнення - неналежне заслуховування суддів та призначення розгляду на час, який вони вважали незручним.

"Це хороший приклад того, як судова мафія у Верховному суді захищає свої метастази в Київській апеляції.

Я досі не можу повірити, що чорти в мантіях роблять все це ось так відкрито, не ховаючись, відверто харкаючи в очі зраненому війною народу.

Згадайте це уродство кожного разу, коли чуєте чергові "експертні" заяви про необхідність узгодження реформ з професійною судовою спільнотою.

Ось так виглядає ця професійна судова спільнота у Верховному Суді, - наголосив Шабунін.

... 30 листопада 2023 року прокурори САП повідомили про підозру чотирьом суддям Київського апеляційного суду. Дії підозрюваних кваліфіковано за ч. 3 ст. 28, ч. 4 ст. 368 КК України.

За інформацією ЗМІ, на хабарі за рішення про відміну арешту майна у справі екскерівника "Мотор-Січі" В'ячеслава Богуслаєва викрито заступника голови Київського апеляційного суду Віктора Глиняного, суддів Юрія Сливу, В’ячеслава Дзюбіна та Ігора Палленника.

(s)tybreno

Уряд відкладає некритичні видатки.

В Україні почали обмежувати видатки державного та місцевих бюджетів на тлі затримки міжнародної фінансової допомоги. Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко під час засідання комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, присвяченого законопроєктам про оподаткування посилок, у четвер, 10 вересня, пише liga.net.

«Ми вичерпали всі вербальні способи комунікації, тому ми вимушено застосовуємо заходи обмеження видатків», — сказав міністр.

За його словами, уряд уже переніс усі некритичні видатки на грудень і розробив регламенти роботи в умовах обмеженої ліквідності.

Які витрати обмежать

«Будуть надходити доходи — ми в першу чергу фінансуємо сектор безпеки і оборони. Далі, як тільки у нас з’являються джерела фінансування, ми фінансуємо всі інші видатки. Це стосуватиметься не тільки державного бюджету, це стосуватиметься усіх бюджетів, у тому числі й місцевих. Будь-які програми капітального будівництва та інші [видатки] фактично будуть призупинені», — підкреслив він.

Водночас соціальних видатків обмеження поки що не стосуються. Однак усе залежатиме від надходження коштів на Єдиний казначейський рахунок.

«Я не виключаю, що можливі затримки», — попередив Марченко.

На його думку, колапсу можна уникнути, якщо Верховна Рада ухвалить законопроєкти про оподаткування посилок.

«Ми дійшли до межі, і немає пояснень, чому ми в цей складний період не можемо проголосувати ці законопроєкти, розуміючи ціну питання», — наголосив він.

При цьому Марченко не виключив монетарного фінансування бюджету — створення грошей для покриття урядових витрат.

«Ми не виключаємо можливості монетарного фінансування бюджету з відповідною девальвацією гривні, інфляцією та іншими негативними наслідками. Сидіти і чекати, поки прийдуть гроші, ми не зможемо. На шалений соціальний тиск ми будемо реагувати відповідно», — сказав він.

За підсумками обговорення комітет рекомендував парламенту прийняти за основу та в цілому законопроєкти №15460 і №16051-1 про внесення змін до Податкового та Митного кодексів щодо оподаткування ПДВ операцій з електронної торгівлі.

Зображення вгорі: Сергій Марченко / Facebook

(s)tybreno

а народною мовою це мовиться  так: Кінчайте тату, торгувати,

 бо нема чим здачу давати...

Потім на те, шо ці потвори вкрали, вони купували ролекси, сумки, тачки і шмаття. Собі і самкам. Діалоги самок на плівках - це окрема тема.

Нагадаю про задачу Генерельної Прокуратори згідно конституції України.

Так от задача Генеральної прокуратури України (яка після реформи функціонує як Офіс Генерального прокурора напевно щоб сповідувати адженду іншого офісу її перейменовували) полягає у захисті прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави шляхом належної організації та координації діяльності всієї системи органів прокуратури.

Що стає очевидним.

Це патерн. Рольвова модель політичної системи, яка створена діючою владою. З очевидної згоди президента.

Раніше це були друзі президента & міністри з Офісом президента. Тепер вже генеральна прокуратура. Далі буде ще.

"Воровать так мільйон"(с) звучить на плівках з вуст ймовірно заступника начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генпрокурора Сергія Кропиви. На плівках є фрагменти діалогів і з очільником ГПУ.

Володимир Зеленський, про це теж ви не знали?

Якщо так, то виникає питання : чому ж тоді ви прикривали їх, коли рік тому хотіли генеральній прокуратурі підпорядкувати НАБУ і САП? Ці люди на плівках, якби не протести, вирішували би долі розслідувань антикоррупціонерів. З жахом слухала і думала про це.

До речі, вчергове на плівках страх злочинців перед НАБУ. Дуже бояться вони викриття.

Згідно соцопитуванням, українці вважають корупцію більшою небезпекою ніж війну. Але українці помиляються - це не корупція. Ми маємо справу з організованим злочинним мафіозним спрутом, який не тільки готується корупційними схемами, але створює і очолює кримінальний бізнес, який пронизує весь державний апарат, державні підприємства, приватний бізнес, і генерує своїм власникам величезні незаконні статки.

В Нью-Йорк Таймс вийшла чергова велика стаття про махінації в нашій оборонці, де стверджуються що Україна втратила зброї на 1,2 млрд доларів тільки в 2024 році!.. Ці гроші були вкрадені мафією, і це тільки дані державного аудиту, і можна припустити, що реальні цифри мародерства на крові можуть бути в рази більшими.

Це просто катастрофа державного управління, яке перетворилося в щупальця мафіозного спрута, який не зацікавлений ні в перемозі, ні в завершенні війни, ні в демократії, ні в свободі слова, ні в виборах.

Спрут живиться ескалацією війни, збільшенням обсягів західної допомоги, яка безжально розкрадається. І без перемоги над цим мафіозним спрутом ніякої іншої перемоги в нас не буде. Цей факт потрібно чітко розуміти.

Автор:Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, засновник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”; сторінка автора у Фейсбук

Нардепи "Слуги народу" виключили із порядку денного антикорупційні законопроєкти. Від них залежить отримання 120 млрд грн допомоги від партнерів.

Про це повідомив голова правління ЦПК Віталій Шабунін.

"Депутати Зеленського викинули з порядку денного антикорупційні законопроєкти, до прийняття яких привязано 120 млрд грн західної допомоги. Памятайте про це, коли Зеленський почне звинувачувати Захід в тому, що нам не вистачає грошей на війну", - йдеться в повідомленні.

Шабунін зазначив, що ці законопроєкти виключили за поданням "слуги народу" Бужанського.

"Крім іншого, ці законопроєкти стосувалися: перезавантаження ДБР і конкурсу на генпрокурора. Тобто для депутатів Зеленського збереження підконтрольних ДБР і Офісу Генпрокурора значно важливіші від 120 млрд грн, необхідних для війни.

І звичайно ж Зеленський про все це, бідний, не знає. Всі кругом його постійно підставляють та обманюють.

Спочатку Галущенко, Єрмак і Міндіч за спиною президента напиляли з Енергоатому на маєтки "Династії" (і якомусь Вові). Потім Мудра з Микитасем проявили корупційну ініціативу і самовільно легалізували через державний банк 150 млн на заставу міністру енергетики Зеленського.

А тепер щей "Слуги" в Раді втиху кинули чесного президента на 120 млрд, щоб врятувати ДБР і Генпрокурора, з якими (зі слів тієї ж Мудрої) можна легко домовитися", - додав голова ЦПК.

Фото покидька та українофоба бужанського, який обслуговує етнічне злочинне ОЗУ Коломойського з м. Дніпро  - з відкритвих джерел