Напишу вам трошки по роботі ...
Абсолютна якість звуку в навушниках Stax - вже в Україні: музика без обмежень
Оскільки навушники Stax повністю заміняють акустичну систему, це досить актуально в наш час, бо по-перше якісна акустична система коштує досить дорого, по-друге, не завжди маємо можливість послухати музику на повну гучність (через сусідів чи сім'ю), і по-третє, банально, може не бути місця для повноцінної акустичної системи.

В Україні з'явилася можливість отримати еталонну якість звучання, доступну у легендарних електростатичних навушниках Stax. До вашої уваги всі актуальні моделі японської компанії з фірмовою гарантією та супроводом. Це унікальний шанс почути улюблену музику саме такою, якою вона була записана, на рівні повного Hi-End.
Технологія, яка змінила аудіосвіт
Справа в тому, що, на відміну від більшості виробників, які зазвичай використовують у навушниках відомі всім динаміки, Stax розробляє і виробляє виключно електростатичні навушники, у створенні яких компанія є безумовним світовим лідером і незаперечним авторитетом. Перші навушники Stax, модель SR-1, випущену в 1960 році, компанія відразу стала називати не навушниками, а Earspeakers (колонки для вух). І всі ці 65 років електростатичні технології Stax невпинно вдосконалювалися.

На відміну від поширених навушників з динаміками, в електростатах звучить надтонка діафрагма, плівка, натягнута в електростатичному полі. Вона важить приблизно в сто разів менше, ніж рухома частина динаміка. Тому звук незрівнянно чистіший і точніший.
Щоб зрозуміти перевагу, варто знати, що звук у навушниках Stax видає мембрана товщиною менше 6 мкм (у преміальних моделях — 3 мкм), що у 10-30 разів тонша за людську волосину. Вага такого випромінювача наближається до нуля, дозволяючи створювати неперевершену точність.
Експертна оцінка: причина вибору професіоналів
Для розуміння місця Stax у світі високоякісного аудіо ми звернулися до Юліана Зарембовського, відомого аудіоексперта:
"Багато років я працював у професійних динамічних навушниках... Але Stax я вибрав би виключно для домашнього прослуховування. Ці навушники цікаві не тільки як засіб отримання задоволення від музики, але і як інструмент, що дозволяє нарешті розібратися у перевагах і недоліках того чи іншого вінілового лейбла, ремастерингу відомого альбому чи студії звукозапису. А якщо на хвилину залишити всі ці прагнення до досконалості, можна отримати задоволення просто від навушників Stax, які здатні просто зникнути, залишивши свого власника наодинці з музикою."
Відгуки українських меломанів
Переваги Earspeakers Stax вже оцінили й українські аудіофіли:
"Маю 2 пари не самих топових Stax і це просто магія. Слухаю я від авангардної академічної музики до IDM, Dub. Все вони відграють чудово, так, суббасів нема, але це діло смаку."
"Навушники чудові, слухав у вас в салоні."

Безкомпромісний підхід та доступність
Навушники Stax здебільшого — стаціонарні моделі, призначені для домашнього прослуховування. Крім самих навушників, в комплект обов'язково входить підсилювач, який у Stax називається драйвер. Навіть у найпростіших моделях Stax використовує референсну схемотехніку на аудіофільських компонентах.
Для знайомства з електростатичним звуком в Україні доступні наступні стартові ціни:
Вартість навушників починається від 16 380 грн.
Вартість драйвера (підсилювача), необхідного для їх роботи, стартує від 30 030 грн.
Справжні українські поцінувачі якісного звуку відтепер можуть задовольнити свої найсуворіші запити з навушниками Stax. Запрошую на Тест-Драйв!

Об’їзна дорога біля Радивилова на міжнародній автомагістралі Київ – Чоп істотно вплинула на «самопочуття» Радивилова. Передана в експлуатацію 2002 року напередодні Дня незалежності України, вона символізувала ті кардинальні переміни, які несе з собою утвердження незалежності.
Адже про необхідність такої об’їзної дороги заговорили ще наприкінці 70-х років. Ще б пак, міжнародний автошлях змушений був вливатися у тісні вулиці районного містечка, уповільнюючи і ускладнюючи рух, завдаючи незручностей радивилівцям. Пам’ятаються випадки, коли водії великотоннажних автофургонів, не справившись із керуванням чи не врахувавши умов ожеледиці, на перехресті вулиць Кременецької і Невського (нині Соборної) вряди-годи виїздили на тротуар або й виламували загорожу приватного двору, одного разу фургон тут навіть перекинувся. На щастя, обходилося без потерпілих. Загалом ніяких приємних почуттів величезні машини, що проїздили всього за метр-два від тротуару, не вселяли, це точно, тим більше, що й вихлопні гази змушували жильців прилеглих будинків тримати вікна зачиненими навіть улітку.
І ось вона, двосмугова дорога в 12 метрів кожна (завдовжки в 9 кілометрів) уже понад 20 років у робочому режимі. Вважається, щодоби тут проїздить до 10 тисяч машин. За рахунок того, що шляховики здійснюють поточні ремонти, стан полотна добрий. Ми швидко призвичаюємося до нового. Як звичне розцінюється, що сьогодні в Радивилові майже не побачиш за кермом «дальнобійників», хіба що зрідка – в районі двох-трьох промислових підприємств. Наповнені рухом вулиці стали жити в звичайному режимі невеликого містечка, нині вже й не райцентру, а тільки центру громади. А з міжнародної автомагістралі в сторону Радивилова вказують знаки другорядної дороги, на яку без особливої потреби із немісцевих мало хто завертає, може, тільки заради поїзди в Почаїв, до лаври.
У 2002 році мені випало вести репортаж із будівництва об’їзної, а потім з урочистого її відкриття, на яке приїхали перший віце-прем’єр-міністр України Олег Дубина, міністр транспорту Георгій Кірпа, керівники області і району. Дорога пролягла за чотири – п’ять кілометрів від райцентру, причому була прокладена не тільки через поля й переліски, але й через болотисту місцевість. По суті, будівництво велося лише 14 років, однак із витрачених 42 мільйонів гривень 30 було освоєно в рік пуску дороги, в 2002-му. Дороговизна робіт пояснюється просто: на болотах доводилося виймати торф до глибини залягання твердого шару, тобто метрів на чотири, і на тому місці формувати піщаний насип. Завозили ґрунт з кар’єрів біля Баранного і Клекотова, а щебінь доставляли з Закарпаття і Хмельниччини. Чи не найбільш клопітною справою виявилося облаштування мосту завдовжки 40 метрів через річку Слонівку біля Опарипсів, між іншим, він всього за кілька десятків метрів від мосту на сільській дорозі між Опарипсами і Бугаївкою.
Якось я вирішив велосипедом проїхати з міста до поста Державтоінспекції при межі Рівненщини і Львівщини, де, власне, й починається шлях в обхід Радивилова, а звідти цим шляхом – майже до села Крупця, нині теж центру громади. Де були раніше чагарники захисної лісосмуги і просто придорожні невгіддя, з’явилося кілька автозаправних станцій. З цієї дороги Радивилів виглядає як цілком провінційне поселення, про його певну значущість свідчать хіба що висотні елеватор і комібікормовий завод комбінату хлібопродуктів, адже п’ятиповерхівки губляться десь між дерев.
Довге село Опарипси, яке розтягнулося на чотири кілометри, вивільнившись від міжнародної автомагістралі з одного боку, примкнуло до неї з іншого. За дорогою виявилася перша в районі газорозподільна станція, яку більш як два десятиліття тому відкривали біля Опарипсів, здавалося, у віддаленій глушині. А трохи далі, неподалік узлісся, видніється велична церква в селі Клекотові Бродівської громади. Об’їзд, будучи обладнаним переходами для прогону худоби під ним, перетинає і доволі пожвавлену дорогу Бугаївка – Сестрятин, де безпеку гарантують металеві відбійники з необхідністю їх огинання. Ще далі, біля приміського села Балки, магістраль перетинає дорога на Баране, більш відома тим, що нею курсує на заховане в лісосмузі міське сміттєзвалище транспорт комунального підприємства. Утім, знають цей машрут і відпочиваючі, адже в лісовому урочищі Сирнова є мальовниче озерце, приваблює і став біля Баранного.
Ближче до Крупця обабіч впадають у вічі поля з різноманітними сільгоспкультурами, на клині лану, що опинився між дорогою з Радивилова і магістраллю, – клапті селянських городів, гай.
Гарна вийшла дорога, яка, однак, перетворила відгалуження шляху на Радивилів з обох сторін у напівзабуті і занедбані. Втім, і сам автошлях влаштовує далеко не всіх, неспроста ще перед російсько-українською війною розпочалося будівництво концесійної дороги Краковець – Львів – Рівне – Київ. Утім, цей шлях на території Радивилівщини, судячи з усього, з’явиться не скоро (проєкт передбачає будівництво на південь від Радивилова і залізниці).
Володимир ЯЩУК.
2025 рік.




Міськрада на Харківщині придбала за 6 млн грн нові авто, повторні витрати ще на майже 7 млн грн зупинила Держаудитслужба
Фахівці Північно-східного офісу Держаудитслужби під час аудиту Зміївської міської територіальної громади на Харківщині виявили факти нераціонального використання бюджетних коштів. Перевірка засвідчила, що кошти, які мали бути спрямовані на розвиток житлово-комунального господарства, витрачалися на придбання автомобілів без належного обґрунтування потреби.
Йдеться про Програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства Зміївської міської ради на 2022-2023 роки, метою якої є підвищення якості житлово-комунальних послуг, оновлення інфраструктури та поліпшення умов життя мешканців громади.
Однак під час реалізації програми з місцевого бюджету було виділено понад 6 млн грн на придбання п’яти автомобілів, серед яких – Hyundai Tucson, Mitsubishi L200 та кілька Renault Duster.
Перевіркою встановлено, що комунальне підприємство звернулося до міської ради з проханням про виділення коштів без будь-яких розрахунків чи виробничої потреби. Згодом директор КП у письмовій відповіді аудиторам підтвердив про відсутність на той час гострої необхідності у придбанні таких транспортних засобах. Попри це – закупівлі були проведені.
А вже невдовзі придбані авто вилучили у комунального підприємства та передали на баланс виконавчих органів Зміївської міської ради. Частину автомобілів передали у безоплатне користування старостинським округам громади.
Аудитори дійшли висновку, що такі дії свідчать про порушення вимог бюджетного законодавства. Адже не досягнуто цілей, на які були виділені кошти. У результаті громада втратила можливість спрямувати фінансовий ресурс на справді важливі соціальні потреби.
Схожі ризики виявлено під час планування бюджету громади і на 2025 рік. Рішенням міської ради у лютому 2025 року було передбачено ще 6,8 млн грн фінансової підтримки КП «Зміїв-сервіс» за рахунок вільного залишку знову на закупівлю автомобілів (цього разу Toyota Hilux). І знову – без підтвердження реальної потреби, попри діючий воєнний стан та розпорядження міського голови про «режим жорсткої економії».
Завдяки втручанню Держаудитслужби ця закупівля не відбулася. Орган місцевого самоврядування попереджено про неприпустимість використання вільного залишку бюджетних коштів на цілі, що суперечать вимогам Бюджетного кодексу України.
Детальніше: https://khrk.dasu.gov.ua/ua/news/384