Нічка, як завжди, розпочалась з масовіаного нальоту ворожих беспілотників. І, за традицією, кружляли по області. Тому неспання до 4-х стало звичкою. А після такого одразу не заснеш, бо треба заспокоїтись. І все ж, якось улігся після відбою. Хоча з навушниками і під перегляд відео (погана звичка). Аж раптом чую — щось гудил. Гул, наче від літака, але якийсь інший. Наче десь в стороні. Думаю: полежу ще. Через хвилину — знову дивний гул. А потім потужний звук вибуху.
Подивився на мапу тривог — небезпеку оголосили лише у Києві. А у області нема. Але ж звук йшов чітко з області, а не зі столиці. Та й не одразу написали, що то було. Хоча, зрозуміло, що найвірогідніше — балістика.
Після такого до ранку не заснув. Проспав прийом таблеток. А потім дрімав аж до 2-ї дня.
-----
А ще на днях знайшли протерміновний темний шоколад, строк придатності якого вичерпався 10 або більше років тому. Дивує, чому раніше не зробили ревізію. Мабуть, закинули в дальній куток і просто не побачили.
Ну, думаю, викинути шкода — шоколад нині дорогий. Та й солодощі та інші смаколики я люблю. Тож вирішив відчути себе Солідом (*рабсіянський food блогер, шо прославився споживанням протермінованих сухпайків) і з'їсти. Мені, здається, нічого, а от мамі стало погано. Смак? Шоколад, як шоколад. Навіть без білого нальоту. Правда, дуже твердий.
Так що тепер є досвід вживання продуктів протермінованих на 10 років! Оце досягнення! Можливо, ще не подіяло і мене теж знудить.