Чому сабакє все одно хто її хазяїн -  хітлєр чи матєрьтереза?
 Відповідь на  це питання автоматично дає відповідь чому в 19 році обрали откровєнних прохіндєїв, що потягнуло в подальшому мегакатастрофічні наслідки для всієї країни.
 А відповідь дуже проста: - сабака не в тємє, не в контексті - вона не вміє читати ярликів і табличок на яких написано хто ти: супергерой чи суперзлодєй. В свою чергу це дає відповідь на питання, чому, не будучи супер умним, я в 19 році супернегативно ставився до можливливої перспективи приходу зелених чоловічків до влади. Отож я собі думав - люди ж не дурніші за мене, а отже шансів у зеленого чоловічка набрати єдва лі 5% - ібо люди ж не самогубці. Але справа була не в розумі, інтелекті, ерудиції чи чомусь подібному - просто я був не  в контексті не в темі того, що зеленський наш спаситель, благодєтєль і супергерой. Я як та сабака - бачив перед собою унилого засранця(як варіант: карапуз і голий король). Я просто не був в контексті ярликів, таблиичок, масок, дима і зєркал, а був в контексті реальності - такої сірої, банальної буденної реальності, такої нецікавої для дорослих розумних дядь і тьоть хотящих праздніка жизні, движухи, змін, волшебніков в голубих вєртольотах, коториє бєсплатно вам покажут...(дулю з маком). Признаюсь чесно такої катастрофи я не очікував: - дулю з маком - так, але армаґґедону - ні.
 В 14 році зелені чоловічки зайшли в кримдамбас - і почалася біда. В 19 році зелені чоловічки зайшли у владу - і почалася катастрофа...
 ПСИ
 А між тим зелені чоловічки і досі при владі...

о как прекрасна жизнь на марсе
без лжи насилья и измен
идёшь поёшь себе по woman
по man

©

мені ця хата пахне снами

що мають коси золоті

де ранок світиться медами

і борщ бабусин на плиті

ще трішки-трішечки і стане

першопричиною причин

де липа вішає на тин

кошлату тінь

де ще не трапилось усе

що мало трапитися з нами

мені ця хата пахне снами

фото автора, правда, осіннє. тому у липи з тінню не склалось

Самая большая проблема Лаодикии может быть совсем не той, о которой мы привыкли говорить.
Не богатство. Не теплохладность сама по себе. И даже не самодовольство.
В послании к Лаодикии есть одна удивительная связка, которую легко прочитать десятки раз и не заметить.
Лаодикия уверена, что ни в чём не нуждается.
Но главное! Буквально через несколько строк Христос говорит:
«Кого Я люблю, тех обличаю…» (Откр. 3:19).
И тут становится понятно, в чём именно она «не имеет нужды»: в обличениях!
Поразительно, но ещё две тысячи лет назад Христос указал одну из главных проблем Лаодикии — церкви последнего времени: отвержение обличения!
Обличение — часть Божьего лечения Лаодикии, которое она в своей самодостаточности отвергает, а потому не видит собственной духовной наготы.
«…а не знаешь, что ты несчастен, и жалок, и нищ, и слеп, и наг» (Откр. 3:17).
Обратите также внимание: Христос показывает, что обличение — это проявление любви. Это особенно стоит помнить тем, кто на любое обличение привычно отвечает: «В вас нет любви!»
Больной ещё может выздороветь, пока понимает, что болен. Но что делать с больным, который уверен, что совершенно здоров?
А дальше происходит самое страшное: «извергну тебя из уст Моих».
И это уже однажды было.
Христос сказал иудеям: «Оставляется вам дом ваш пуст». В момент Его смерти массивная завеса храма разорвалась сверху донизу.
Но что сделали иудеи?
Они зашили завесу и продолжили служение, будто ничего не произошло.
Только Бога в храме уже не было.
Так продолжалось ещё десятилетия — вплоть до 70 года по Р. Х., когда Иерусалим и храм были разрушены и сожжены.
Вот самая страшная участь Лаодикии — не закрытые церкви и не исчезнувшая организация.
А церковь, в которой всё продолжает работать как прежде, но Бог уже оставил её дом пустым.

[ Читати далі ]

[ Читати далі ]

 Епігрунчик: "Хороші питання бєрємєнниє хорошими відповідями"

 От якби в якійсь країні, оточеній ворогами на ізготовкє(нехай-ка це буде зємля обєтованная, до прикладу) та запустить десант кловунів у владу, шоб мутили воду, в"язали по руках і ногах. Ні. Це занадто лайт. Давайте-ка повністю замінимо нинішню владу на єврейщині кловунами - щоб у них(у кловунів) була повна влада(монобільшість так сказать..): Судьба єврейщини через пару років? Очевидна і неізбєжна, незавидно маєма-тещо-маєма - міста розрушені, підприємства розрушені, економіка розрушена, територія частково окупована, людь частково в бєгах, частково на цвинтарях, атіщо частково воюющі і частково тилующі обрєчонно очікують і на свою чергу на прийомі до Харона.. 
 Як на мене, нічого складного - проста математика, проста логіка, ПРОСТА ҐРАВІТАЦІЯ(об"єктивна реальність, тобто)...

 ПСИ:
 Придушуючи можливу неоднозначність в зародишє:
 Я часто порівнюю єврейщину з українщиною, оскільки, наскільки схожі ситуації, то настільки ж радикально протилежні наслідки(а цікаво, а чому б це?!..) і те що, наразі, головний серед кловунів - семід(і не він один, к слову..) немає до даного конкретного питання ні найменшого відношення, а в даному конкретном разі, просте співпадіння.. Ну хоть трєсні - націіональність не має нінайменшого значення..  А от зате, найсутєвіше значення має внутріішній зміст людини. А ось тоді-то і з"яввляється нездоланна сила ґравітації -  "падіння з прискоренням" від причин до наслідків. І виникає знамените маємотещомаємо - тобто, ні більше ні менше того, що сотворили власними руками. А творимо ні більше ні меше того, що обумовлюється нашим внутрішнім змістом. Це стосується всіх і завжди - в тому числі і тих які обирають, в момент коли обирають, так і тих кого обрали, в момент коли керують. Ви хотіли все і відразу. Точно так же і ваші обранці хочуть все і відразу - війна не війна, а жизнь одна.. - хочуть бути богатими і здоровими і щасливими і в шоколаді(а тим більше живими...) А те що у воєнний час, це не просто хтось повинен за них працювати, як у мирний, а ще й помирати - ну що ж, очевидно це не протирічить внутрішньому змісту ваших обранців... ОБРАНЦІ - тобто найкращі! Тобто, ви чомусь вирішили, що  засранці - це і є найкращі...(манкурти невігласи прохіндєї ухилянти ждуни колаборанти і прочі організми, прочі істоти, проча худоба...) Ну такоє... Про смаки не сперечаються...

[ Читати і дивитись далі ]