В нещодавньому інтерв'ю виданню РБК-Україна голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев постає у звичному образі суворого державника: він розповідає про дірку в бюджеті на 10 мільярдів доларів, критикує уряд за «роздачу грошей, яких нема» і закликає до тотальної детінізації, аби наповнити казну.

Зворушлива турбота про країну, якби не одна деталь: паралельно з публічною діяльністю розгортається інша, менш освітлена історія. Це історія про особливі податкові режими для «рідного» лотерейного бізнесу та елітну нерухомість у Франції, придбану родиною під час повномасштабного вторгнення.

Запасний аеродром у Франції

Данило Гетьманцев

Поки пан Гетманцев з трибуни Верховної Ради переживає за армію та соціальні виплати, його родина, схоже, подбала про власну безпеку. У 2022 році, коли мільйони українців тікали від війни, його дружина та сини отримали тимчасове місце проживання у квартирі площею 143 квадратних метри у Франції.

Нерухомість, як з'ясувалося, належить французькій фірмі матері нардепа, Олени Гетманцевої. Задекларована вартість — майже 10 мільйонів гривень. Журналісти та блогери одразу поставили логічні запитання.

По-перше, звідки взялися ці гроші

Адже, за підрахунками, це зарплата народного депутата за 12 років роботи, а значних офіційних заощаджень у деклараціях не видно.

По-друге, чи не є ціна у 200 тисяч євро за величезний будинок у Франції «явно заниженою», можливо, для уникнення зайвої уваги з боку місцевих податкових органів

Ця картина виглядає особливо цинічно на тлі слів людей з фронту, які не розуміють, як військовим прожити в тилу на 20 тисяч гривень грошового забезпечення. Виходить, що сил підняти «ганебні 20к» бійцям немає, а на квартиру у Франції — є.

Лотерейна колиска

Щоб зрозуміти джерела можливого добробуту, варто згадати про «професійну колиску» пана Гетманцева — лотерейну компанію МСЛ, до якої він, за його ж словами, має певний конфлікт інтересів. Він стверджує, що продав свою частку у 53% «партнеру та родичу» — як з'ясували журналісти, цим родичем, ймовірно, є його мати.

Зв'язки з МСЛ залишилися надзвичайно тісними: юридична фірма Гетманцева «Юрімекс» продовжує захищати компанію, а бізнес-партнери його родини тісно переплетені з власниками лотереї.

І ось, дивовижний збіг: пан Гетманцев стає ініціатором законопроєкту №10101, який, на думку експертів, створює для операторів «державних лотерей» (яких в Україні всього дві — УНЛ та МСЛ ) справжній податковий рай.

Якщо закон ухвалять, лотерейники зможуть займатися букмекерською діяльністю та відкривати зали гральних автоматів, сплачуючи за ліцензію майже вдесятеро менше, ніж звичайні оператори грального ринку. На них не будуть поширюватися жорсткі обмеження на рекламу, вони зможуть працювати без РРО, і їх майже не будуть перевіряти, на відміну від решти гемблінгового бізнесу.

Як лотерея стає казино

Але навіщо лотереям гральні автомати? Відповідь проста: вони вже давно працюють як казино, просто називаючи це інакше. Антикорупційна експертна група «Плей Сіті» зафіксувала, що на сайтах МСЛ та УНЛ є TV-ігри, «рулетки», миттєві ставки та інші розваги, які мають усі ознаки гемблінгу. Це є прямим порушенням закону «Про державні лотереї», який забороняє імітувати азартні ігри.

Лотереї перетворяться на казино? Чому Гетьманцев лобіює 10-кратне здешевлення ліцензій для них

Така мімікрія дозволяє не лише уникати жорстких рекламних обмежень, які діють для казино, але й користуватися значно вигіднішим оподаткуванням. Наприклад, податок з виграшу гравця у лотерею сплачується лише з суми, що перевищує 64 000 грн, тоді як у казино — з будь-якої суми виграшу. Сам ринок при цьому є закритою монополією: нові ліцензії не видаються з 2014 року, а старі просто продовжуються.

"Все, що виглядає як гемблінг, пахне як гемблінг, але називається “лотереєю” — має регулюватися як гемблінг або "вичищатися". А ринок, де немає доступу для нових учасників, — це не ринок, а закрита монополія з законодавчим прикриттям." - резюмували в Антикорупційній Експертній Групі •playcity•

Замість висновку

Отже, складається цікава картина. З одного боку, Данило Гетманцев — безкомпромісний борець за наповнення бюджету, який закручує гайки підприємцям і критикує уряд за «сумнівні» витрати. Він справедливо обурюється, що через зволікання чиновників досі не запущена система онлайн-моніторингу грального бізнесу, через що бюджет недоотримує 20 мільярдів гривень на рік.

А з іншого боку, його законодавчі ініціативи ризикують легалізувати «сіру зону», в якій його «професійна колиска» МСЛ почувається досить комфортно, а його родина в розпал війни знаходить мільйони на елітну нерухомість у Франції.

Тому, коли пан Гетманцев говорить про боротьбу з «тіньовою економікою» на трильйон гривень, виникає логічне запитання: він має на увазі всю «тінь» чи лише ту її частину, в якій у нього та його оточення немає власного інтересу?

* Публікується зі збереженням стилю автора

автор: Костянтин Іванченко

   

  

[ Читати далі ]

 

Реалмішечка сьогодні падала за диван. Але після цього якось вижила. А ось падіння з кишені не витримала: схоже, що відірвався якийсь шлейф, який до того тримався на соплях. Тож тепер мінус два телефона — Nokia 7310 SuperNova і Realme 6. 

Що ж, я й так користувався ним майже 4 місяці після купівлі нового смартфона. Тож не дуже-то і шкода. Шкода лише фотоархіву та музиці.

Найгірше, що без дисплея не можна нічого зробити зі смартфон. Тому, нажаль, файли втрачені. Та й стерти дані не можна, бо потрібне підтвердження для з'єднання. А дисплей тойво. Цікаво, як його хоча б "знешкодити", щоб після викидання на смітник не змогли скористатись?

Хіба що через Гугл вийти з акаунту на смартфоні?

Стосовно "здати в ремонт": акумулятор деградує; Андроїд вже давно не оновлюється; не факт, що візьмуться за ремонт  (особливо, якщо потрібні дрібні деталі або професіоналізм). Та й ціна, напевно, вийде кусючою.

26 січня відзначалась 33-річниця з дня прийняття Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю». Цей закон став основою для ефективного контролю за використанням державних коштів і забезпечення фінансової стабільності країни.

Протягом усіх цих років працівники Північно-Східного офісу Держаудитслужби роблять вагомий внесок у забезпечення економічної стабільності держави, забезпечуючи ефективний контроль за використанням бюджетних ресурсів. У складних умовах воєнного часу на Харківщині роль фінансового контролю стає ще більш важливою, адже від правильного використання державних коштів залежить відновлення регіону та підтримка економічної безпеки країни.

Місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування також відзначили професійність роботи державних аудиторів та їх внесок у фінансову стабільність Харківської області.

З нагоди 33-річчя прийняття Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю», кращих фахівців Північно-східного офісу Держаудитслужби нагороджено грамотами та подяками від  Харківської обласної військової адміністрації, Харківської обласної ради та Харківської міської ради. Відзначив їх відданість професії та високий рівень компетентності сприяють забезпеченню фінансової стабільності в нашій державі.

Держаудитори, які були нагороджені сьогодні, зробили значний внесок у реалізацію принципів прозорості, підзвітності та ефективності використання державних коштів, а також у підтримку економічної безпеки, особливо в умовах воєнного часу.

Це нагородження є визнанням не лише індивідуальних досягнень, але й внеску Держаудитслужби у загальну справу зміцнення фінансової стабільності України.

Дякуємо кожному за професіоналізм та відповідальність у роботі, яка має прямий вплив на розвиток країни та покращення її майбутнього.

Більше фото – на сайті: https://khrk.dasu.gov.ua/ua/news/397