Бавиться влада

  • 01.06.11, 17:29

 

Думає, що прийшла навіки, але з дурної тупості власної може зникнути, як привід за лічені дні. Навіщо катувати людей? Любиш побитися – будь-ласка, запишися на бокс! Бажаєш катувати людей, то йди сам на плаху. Європа відмінила!? Відмінила не Європа, відмінили самі злочинці. Слухає «наша» еліта закордонних «Спеців». «Розділяй та володарюй!» - підказують, - Рим на тому стояв!» Лише мовчать «специ», що Рим і до тої мудрості стояв, а впав, як гнилий банан після запровадження тої «мудрості»! Саме цікаве, це те, що ніхто не знає, звідки прийде капець усім. Але гоноряться , випробовують терпіння народу,  і гадки мати не бажають, що сидять вже на краєчку життя! Хай зникнуть всі негаразди! Хай по-людські живуть патріоти! Хай вічно живе Україна! Припиніть політичні репресії!!!

http://www.youtube.com/user/vosvoboda

Марш ВО «Свобода» на підтримку політв’язнів.

Душа Тараса

 «А на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У їх народ і слово, і у нас народ і слово. А чиє краще ,нехай судять люди».(Шевченко Т.Г. Повне зібрання творів: У 12т. К.: Наук. Думка, 2001) http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev7.htm

Тарас Шевченко

народився 9 березня 1814 року в с. Моринці (нині Черкаська обл.) у сім’ї кріпака і до 25 квітня 1838 року був кріпаком, та рабство не стало йому до смаку і всі свої сили він приклав до оспівування волі, до клейміння кріпацтва. Думки Тарасові крутилися біля звільнення рідного народу з рабства. Всі дії Шевченка були направлені на утвердження українського слова. Всі сили і здоров'я поклавши на поборювання кріпацтва, Тарас Григорович добився свого. Хоча кілька днів він не дожив до одміни кріпацтва, але внесок до тої перемоги його неймовірно великий. Душа Тарасова, з малку, завжди жила Україною, для України та заради українців. Друзі Тараса 150 років тому назад повернули українській землі і тіло академіка гравюри, великого українського поета та вчителя, сина чумака і внука гайдамаки

Тараса Григоровича Шевченка.

Він Великий українець тим, що Сам пізнав рабство, Сам пізнав, що таке бути в прислужниках, в козачках, але людям те саме пізнати не бажав. "Москалева криниця", "Кавказ", інші твори його наповнені побажанням усім людям доброї пам'яті і Волі. І за душу його велику -- буде йому, співаку правди пам'ять навіки!!!

Демянюка засуджено і випущено на свободу 12.05.2011р

Суд постановив (по наданому Москвою посвідченню), що колишній охоронець концтабору Джон Дем’янюк добровільно брав участь у масовому вбивстві євреїв. 

 

http://sd.org.ua/news.php?id=19814


0%, 0 голосів

100%, 3 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Василь Стефаник

/14.05.1871р.н. – +7.12.1936р./

Бог нагородив заможного селянина Семена Стефаника, за його надмірну працю на добробут родині, славним сином. Те сталося 140 років тому на Станіславщині у селі Русові. Увесь у батька, та коли батько був скупий на гроші, то сину славу в світі дарувала його неймовірна скупість на слова. Навіть «академік українського слова», перекладач з 14 мов, Іван Франко захоплено називав Василя «артистом», який без сліду песимізму правдиво малює «трагедію душі» українців без жодного зайвого слова. Небачений запас українських слів у письменника сплітаються чарівними візерунками неочікуваних комбінацій та створює коротенькі за обсягом, та великі за сюжетом новели.

З гімназії почав він свою боротьбу проти поневолювачів українства. Агітував за «мужицького депутата», свого вчителя, Івана Франка. Згодом і сам став депутатом, допомагав простому народу задіявши до цієї справи друга адвоката.  «Розуміючи великі заслуги Стефаника перед українським мистецьким словом, його новаторські здобутки, радянський уряд з пропагандивною метою (у «Союзі» тоді ніхто і звичайної пенсії не мав. Б.)призначив йому в 1928 персональну пенсію, від якої, однак, Стефаник у 1933 відмовився, коли довідався про штучно створений голод і переслідування української інтелігенції. Внаслідок чого його в УРСР аж до 1939 перестали згадувати. Відтоді його видають сфальшовано (найповніше «Повне зібрання творів» у 3 томах, 1949—1954), представляючи як прихильника радянського ладу». http://uk.wikipedia.org/wiki/Стефаник_Василь_Семенович

Оцінюючи вчинок по відмові від персональної пенсії треба мати на увазі, що Василь з січня 1930 р. мав частковий параліч, що «прикував … до ліжка». /Василь Стефаник, Твори, «Дніпро», К., 1964/

 На відкритті пам'ятника Івану Котляревському в Полтаві, 1903 рік. Зліва направо: Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник, Олена Пчілка, Леся Українка, Михайло Старицький, Гнат Хоткевич, Володимир Самійленко.

Маю думку, що Василь Стефаник, хай би нічого не писав, лише три невеличкі новели з циклу «Земля», такі як «Марія», «Сини» та «Діточа пригода», то і цього було би досить, аби його включити до найкращих українських письменників, твори його до класики української літератури, і обов’язково вивчати їх у всіх школах. Не лише тому, що вони сприятимуть збагаченню  запасу українських слів у учнів. Сину божому не поступаються, по їх значенню для України, герої з новел «Марія» і «Сини».

 

 

 

День Пам’яті 9 травня 2011 року. Львів

Пропоную День перемоги перейменувати на День памяті. Запропонувати це депутатам. Законодавчо заборонити силовим структурам перешкоджати людям класти квіти на могили. Що це за «подарунок» від «орлів від Могильова» на день Перемоги ветеранам Другої світової.  Як сприяли вони у Львові спілкуватися з загиблими? Як це могло пройти без ексцесів? Де, у якій державі ветерани отак, через голови правоохоронців, квітки кладуть на могили!?

Могили під арештом

Вважаю міліція спеціально створила проблеми, аби спровокувати незадоволення, толчею, злість, та врешті своїми тупими діями агресію і як наслідок кровопролиття. У свободівців просто стріляли і потім ще й звинуватили.

Люди не розуміють, що крім депутатів, де більшість у Львові є свободівці, є ще адміністрація, яку призначає Президент зі своїх вірних людей. Світлини перегляньте самі 

http://news.tochka.net/64711-vo-lvove-vozle-kholma-slavy-otkryli-strelbu-foto-video/gallery/9/image-152151/#bigImg

Найбільший гріх - невігластво

Мисливці за мавпами казали, що у мавп є так званий «синдром 101-ї мавпи». Тобто мисливець, який спіймав 100 мавп однією якоюсь хитрістю, тою самою хитрістю ніколи не зловить 101-ї мавпи. Тобто у мавп з досвідом небезпек виробляється якесь «передчуття небезпеки», що дозволяє 101-й мавпі уникнути тої самої небезпеки на яку наразилися її соплемінники.

У людей «передчуття небезпеки» притуплене цивілізацією, і роль його виконує історія. Історія, як відомо у кожного своя. Історія розвитку, існування, життя, панування нації – то її, нації, правда і наука. Коли нація здорова, то до своєї «правди» вона додає ще «силу й волю» і така нація прогресує у розвитку, не відстає від інших націй, або навіть випереджає їх у певній галузі. Коли нація хвора і терпить наругу над власною історією, така нація значно відстає від інших націй у розвитку. Її розвиток йде по колу, і врешті-решт, така нація може зникнути взагалі з історії людства.

Видатний поет Юрій Клен писав, що коли в нації навіть відсутня історія, то нація має її вигадати, вигадати, не заради дурного хизування, а з метою виховання достойної молоді. Та Україна має історію, якій можуть позаздрити багато націй. Біда лише полягає в тому, що українська «еліта» чомусь завжди вважає себе занадто мудрою, тому не вивчає історію і навіть не мріє виховати собі достойну заміну, нації і дітям своїм достойне життя, собі спокійну старість.

Історія Українського народу дійсно написана кров’ю, але ця історія гідна великого народу! Україну, за останню тисячу років ніхто і ніколи не завойовував. Єдиний наш недолік, це простуватість і довірливість до незнайомих людей. Усі завойовники користалися цією найгіршою рисою українців і розповівши гарну байку примудрялися зіштовхнути наш народ на братовбивчу війну між собою, на радість провокаторам та загарбникам.

Історія української нації має ще ту відмінність від історії інших народів, що записували її великою мірою саме інші народи. Тобто при вивченні її треба зважати на правдивість джерела. Вважайте друзі, що є багато в світі сил, які б хотіли отруїти наші славні сторінки історії брехнею.

Вивчайте історію! Не уподібнюйтесь до «братів наших менших» за Дарвіном!

Вайлуватості геть!

Раніше, тисячоліттями, Україну рятувало від загибелі село! Сільські люди, ще в минулому столітті носили українській національний одяг, розмовляли виключно українською. Але більшовички ленінці-сталінці викосили село начисто і людоморами 1921-1922, 1932-1933, 1946-1947, і репресіями, і переселеннями, і "комсомольськими" будовами, і іншими хитрощами. Раніше консервативність, "вайлуватість" українців, їх рятувала від остаточного знищення. Українці не поспішали переходити на російську, і це їх врятувало від самознищення. 

Сьогодні село розмовляє російською!!!

Українській цвіт, козацтво, чумацтво, навіть бунтівне селянство вибите, витолочене. Українство, те, що залишилося не просто відреклося бунтівного духу, азарту кулачних боїв. Та, навіть розмовляти рідною мовою почати першими -- бояться, прикриваючися самовиправдовуваннями, типа "я звик", або, "а як селом назвуть", або "в мене практики нема" і тисячи інших. А насправді бояться навіть того, що хтось може гримнути, образити, щось подумати ... . 

Я вибачте, нікого не хочу образити. Просто треба пам'ятати, що селяни, козаки, дружинники, повстанці використовували вайлуватість, для знищення ворога. Перехід від вайлуватості до стрімких дій супротивник не встигав вловити. Зараз на часі стрімкі дії. Можеш українською, то розмовляй!!! Не дай боже Нам критикувати одне одного!!!. Чим частіше будете розмовляти, тим краще самі відчуємо де Наші помилки! Так вчив Сухомлінський. Щоби критикувати, достатньо вивчити добре три слова українською. І іди критикуй! Заробляй дівіденди. Чужу мову можна вивчити за годину. Свою треба вчити все життя, і ніколи не вивчиш, бо мова живого народу теж жива. Щодня з'являються нові слова в різних галузях, чи потрібні вони народу, нації, чи потрібні тому гоголю, що їх придумав, на це питання відповідь дасть пан Час!!!

 А сьогодні цей пан осідлав гарного скакуна. Зроду такої швидкості, в усьому, не було. Усі галузі наук летять як очманілі. За одну секунду людство встигає стільки літератури видати "на гора", що розумній людині не перечитати тую гору за все життя. Вижити практично дуже складно, навіть народам, не то людині. Велику вагу мають технології.

Щоб знищити народ, зробити жорсту зачистку, щоб він ніколи не відродився, щоб він ніколи не став нацією стріляти, різати зовсім нема потреби. Хіба так деінде. Достатньо просто знищити культуру народу, і все. Народ зникне, як пучок туману на протязі. Чому? Бо культура народу, то напрацьована тисячоліттями технологія його виживання на цій землі. Можна підступно лишити народ без землі, народ ще зможе вижити. Хоч і не легко це буде зробити. Та забравши в народу мову, знищити його немає жодних проблем. Бо мова з культурою пов'язана ліпше ніж розум з людиною.

Головне пам'ятайте! Практики без практики в природі не існує. Необхідною умовою, щоб дитина легко вивчала мови, треба, щоб мати вживала рідну мову задовго до її народження. Тоді дитина майже на генному рівні отримує інформацію про мелодію мови. З'явившись на Світ дитині залишається лише запам'ятати слова та скласти їх до купи. І вона зазвичай це робить без зусиль, і мозок не зайнятий завчанням невзнайомих мелодій, і згодом легше дитині вивчати чужі мови. Кажуть Сагайдачний і Франко знали дуже багато мов (21 і 14), бо файно засвоїли рідну, тому чужі мови їм самі віддавалися, "без бою".

 

Наша мова модна, гарна, природна, легка до вивчення і має стати мовою міжнародного спілкування. По-перше, нашого цвіту по всьому Світу!  А по-друге, головне наше бажання! Криза! Нема роботи! Не гай час, вільну хвилину приділи рідній мові! Це в тисячу раз корисніше ніж тупо надувати щоки!!!

 

   

Українці – любіть себе і розмовляйте лише українською мовою

Стаття базується на власному досвіді переходу на українську мову з російської її автора, та на опитуванні:  http://blog.i.ua/user/2858550/648153/

Українська мова – це сама перспективна мова і має всі шанси стати самою кращою мова в Світі, бо вона проходе у своєму становленні нещадну та всеохоплюючу критику. Одного розмовляю чого українською мовою критикує одразу 4 «знатоки». Таке «згладжування» недоліків критикою з перемінним успіхом продовжується протягом останньої тисячі років!

Любі українці!!! Спустіться на Землю свою, поки не пізно! Не гнівіть Бога! Ви ж не богам мову складаєте-куєте, це ж Ваша мова і вона мусить мати якісь недоліки. Бо вона не для богів! Вона лише для спілкування Вашого між собою і для звернення до Бога. Бог Вас зрозуміє, коли Ви звернетеся до нього рідною мовою, хай і з недоліками, бо він є Бог!

Як перейти на українську мову? Шукайте, купуйте, слухайте все українське: телепрограми, газети, диски, та т.д. Знаходьте співрозмовників україномовних. Загляньте на українські сайти, наприклад: http://www.nbb.com.ua/  Це сайт не є ідеальний, але, коли «руками» нічого не чіпати, стане в пригоді якраз тим, хто бажає перейти на українську мову спілкування.

Шановні українці!!! Не шукайте помилок у співрозмовника, бачте їх у Собі! Сміливо розмовляйте рідною мовою! Лише той хто більше розмовляє рідною мовою, той і краще розмовляє. Критика – це шлях невдах. У більшості своїй, той хто критикує, просто сам не може, не здатен! Тому власну бездарність маскує критикою. Станьте добрішими до оточення, до рідних! Не знущайтеся над їх спробами розмовляти українською. Лише власні лінощі багатьох лякають від переходу на українську мову, бо при цьому необхідно не лише «дути» на голосові струни, а ще й думати головою, слідкувати за словами. Це дисциплінує!

Заодно, Ви ясно побачите людей ворожих до всього українського. Ці злі люди підюжують Вас проти всього українського, вони ховаються за ніби звичайну критику, а насправді є звичайними Вашими ворогами. Сьогодні критикуючи українську мову, ви прислуговуєте для цих агентів інших держав маскувальним халатом. Перейшовши на спілкування українською мовою, ви залишите їх без одягу і всі їх побачать, і перестануть їх пускати на всякі посади «слуг народу», де невтомно працюючи вони займаються, майже 20 років, знищенням української економіки, авторитету української держави, рейтингу українських політиків, і в решті-решт вашого особистого добробуту, сімейного благополуччя.

Любіть себе! Сміливо розмовляйте українською! Було страшно одкривати рота, та лише рік і в окремих випадках! Станьмо поважною нацією Світу! Адже, коли всі, хто лише здатен, перейде на українську наш гурт перетне 80%. Різко зросте повага до української мови (читай України) у Світі!

Тобто до Вас!!!

Кат збирається судити свою жертву, а не навпаки.

20.04.2011 

Чому справа проти Дем’янюка – це змова проти України?

Те, що відбувається з Дем’янюком – це є фарс, який видно неозброєним оком. 12-го квітня в США було опубліковано розсекречені матеріали ФБР (25 років вони зберігалися) про те, що головний документ, на якому базується все обвинувачення, - це посвідчення Івана Дем’янюка з концтабору «Собібор» - є фальшивкою. Суд буде в травні. Докладніше: 

http://sd.org.ua/news.php?id=19744

 Українці,

допоможіть українцю перенести, вкотре, знущання фашистів! То катували його дитиною, зараз судять вже старого та немічного. Хоч настрій дідулі листами підніміть! Бо від тюрми і від суми не можна зарікатися. Адреса Івана Дем’янюка у

німецькій в’язниці:

 John Demjanjuk Justizvollzugsanstalt

Munich Stadelheimer Str. 12 81549 Munich GERMANY

33%, 1 голос

0%, 0 голосів

67%, 2 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Мирний атом і Президент України

Президент України переймається справами чорнобильців. Президент має думку, що ми завжди будемо пам’ятати героїв ліквідаторів Чорнобильської техногенної катастрофи, і Рішення про створення в Чорнобилі Науково-практично-дослідницького центру з боротьби проти техногенних катастроф є кроком вперед. І що центр цей буде служити всьому людству і всьому Світові! Хто сумнівається слухайте, та обережно там заразна російська мова, може сподобатися, що на мою власну думку робе більше шкоди нашій державі ніж Сам!!! http://www.president.gov.ua/news/19944.html

Вони загибли захищаючи нас:

Тішура Володимир Іванович (*1959 — †1986),

Легасов Валерій Олексійович (1936-1988),

Ігнатенко Василь Іванович (*13 березня 1961 — † 13 травня 1986),

Олександр Федорович Акімов (6 травня 1953 — 11 травня 1986),

Ващук Микола Васильович (*1959 — †1986),

Іван Олександрович Герасимов (*8 серпня 1921, Пестровка, Стерлітамацький район, Башкирська АРСР, РРФСР — †4 червня 2008, Київ),

Кібенок Віктор Миколайович (*1963 — †1986, місто Прип'ять Київської області),

Ярослав Юрійович Кондратьєв (15 липня 1948, Стрий — 28 квітня 2005, Київ),

Легасов Валерій Олексійович (1936-1988),

Лелеченко Олександр Григорович (26 липня 1938 - 7 травня 1986),

Володимир Павлович Правик (13 червня 1962, Чорнобиль — 11 травня 1986, Москва),

Леонід Петрович Телятніков (рос. Леонид Петрович Телятников; 25 січня 1951, Введенка — 2 грудня 2004),

Тесленко Олександр Костянтинович (1 січня 1949[1], Донецьк — 10 червня 1990 р., Київ),

Титенко Микола Іванович (*1962 — †1986),

І інших, яких громадяни кожного міста, знають, як ліквідаторів, і пожежників, і офіцерів, і академіків. Їх об’єднала смерть від мирного атома. Список у Вікі: http://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Ліквідатори_аварії_на_ЧАЕС .